16 лютого 2017 р. в інституті відбувся науково-методологічний міжлабораторний семінар на якому розглянуто сучасні підходи підвищення життєздатності кріоконсервованого генетичного матеріалу тварин та методи нано- та біотехнологій довготривалого збереження генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин, перспективи впровадження нанобіотехнологій у практику довготривалого збереження генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин.

У роботі семінару взяла кандидат біологічних наук Н. П. Галаган (Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН), науковці відділів генетики та біотехнології тварин, селекції великої рогатої худоби та генетичних ресурсів тварин, аспіранти інституту.

Завідувач лабораторії біотехнології, канд. с.-г. наук, Оксана Василівна Щербак представила доповідь «Стан та перспективи розвитку нанобіотехнологій у системі довготривалого збереження генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин». Питання, які виникли у учасників семінару стосувались загальної проблеми якості спермопродукції, яка використовується у тваринництві, насамперед, у свинарстві. Доктор с.-г. наук К. В. Копилов запропонував озвучені розробки впроваджувати не тільки в практику збереження генофонду вітчизняних порід свиней, а й для підвищення життєздатності кріоконсервованого матеріалу комерційних порід.

Кандидат біологічних наук Наталія Павлівна Галаган представила доповідь «Передумови розробки та створення наноматеріалів на основі високодисперсного кремнезему». У ході обговорення представленого на розгляд матеріалу стосовно використання наноматеріалів у практиці кріобіології відзначено, що найбільш вагомі фактори, що зумовлюють пошкодження біооб’єкту під час кріоконсервації пов’язані з середовищем для розрідження, кріоконсервації та зберігання клітин (сперматозоїди, яйцеклітини, ембріони); технологічними елементами кріоконсервації клітин (сперматозоїди, яйцеклітини, ембріони) та біотехнологічними прийомами отримання поза організмом ембріонів із кріоконсервованого генетичного матеріалу. Наталія Павлівна наголосила, що найважливішим показником ефективної кріоконсервації біологічних об’єктів є життєздатність клітин після циклу заморожування – розморожування, саме тому технологія збереження та раціонального використання генетичних ресурсів вітчизняних порід свиней потребує оптимізації за застосування наноматеріалів.

Науковим співробітником лабораторії селекції червоних порід А. Є. Почукаліним було відзначено, що представлені доповіді були інформативними та змістовними, а запровадження проведення таких науково-методологічних міжлабораторних семінарів у практику інституту збагатить кругозір науковців щодо напрацювань з різних галузей науки.

Доктор с.-г. наук, О. І. Метлицька запропонувала розглянути перспективу застосування наноматеріалів для збереження сперми трутнів з урахуванням існуючих видоспецифічних особливостей їх сперміїв.

Академік НААН С. І. Ковтун, підводячи підсумки результатів проведеного семінару, наголосила на необхідності впровадження у практику наукових лабораторій представлення результатів досліджень для прилюдного обговорення з метою подальшої участі у виконанні міжнародних наукових проектів, що в свою чергу забезпечить зростання конкурентоспроможності та підвищення іміджу вітчизняних науковців.