Засіданя Президії НААН "Стан та перспективи розвитку підгалузі м'ясного скотарства в Україні"

22 листопада 2017 року відбулось чергове засідання Президії НААН під головуванням президента НААН, академіка НААН Ярослава Гадзала.

Члени Президії та запрошені заслухали й обговорили наукову доповідь члена-кореспондента НААН Жукорського О.М. «Стан та перспективи розвитку підгалузі молочного скотарства в Україні». М’ясне скотарство в більшості розвинених країн світу є основним постачальником високоякісної яловичини на внутрішні та зовнішній ринки. Загальне поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності в країнах ЄС станом на 2015 р. перевищувало 11,4 млн голів, і за прогнозами FАО до 2026 року може скоротитися на 8,6%. Однак, на тлі загального скорочення, в країнах Cхідної Європи – Польщі, Угорщині та Болгарії передбачається зростання на 0,8-1,2 млн голів, або на 41%.

Країнами-лідерами з виробництва та споживання яловичини на душу населення на рік є: за виробництвом – Нова Зеландія (185 кг), Ірландія (144,5 кг), Австралія (105,1 кг), Аргентина (58,8 кг), Канада (46,3 кг); в Європі, крім Ірландії, – Франція, Бельгія, Данія (по 27,1 кг), Австрія (39,2 кг), Нідерланди (23,6 кг), Білорусь (22,5 кг); за споживанням – Аргентина (62,3 кг), США (43,2 кг), Австралія (39,2 кг), Бразилія (36,6 кг), Канада (32,8 кг).

В Україні підвалини для розвитку галузі м’ясного скотарства закладено створенням вітчизняних порід м’ясної худоби, а саме: української м’ясної (1993 р.), волинської (1994 р.), поліської (1998 р.) та південної м’ясної (2008 р.), тварини яких в структурі генофонду м’ясної худоби наразі становлять біля 70%. Тварини нових порід за рівнем потенційної продуктивності (енергія росту на відгодівлі 1000-1300 г за витрат корму на 1 кг приросту 6,7-7,8 кг. од. та забійному виході 62-65%) не поступаються кращим породам м’ясної худоби світової селекції, а за пристосованістю до місцевих умов значно їх перевищують. Проте реалізований потенціал м’ясної худоби у більшості суб’єктів господарювання використовується лише на 50-60%.

Великий науковий інтерес та широке обговорення серед присутніх викликало питання, що розглядалось. У обговоренні виступили: директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН академік НААН Седіло Г.М.; завідувач кафедри технології переробки і якості продукції тваринництва Житомирського НАЕУ член-кореспондент НААН Славов В.П., директор Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» член-кореспондент НААН Вдовиченко Ю.В.; завідувач кафедри технології виробництва молока і м’яса НУБІП України, доктор сільськогосподарських наук Угнівенко А.М. Президент Академії Ярослав Гадзало зауважив, що на відміну від європейських країн, галузь спеціалізованого м’ясного скотарства в Україні до цього часу не набула істотного розвитку, не має відчутного суттєвого на формування ринку м’ясної продукції і не задовольняє суспільні потреби. У 2016 р. на одну особу вироблено лише 9,3 кг яловичини, тоді як фізіологічна норма споживання становить 31,3 кг, а її частка у виробництві м’яса склала 17, 5 % за норми 41% (у 2000 р. вона сягала 45,4%!). За 10 місяців 2017 р. вироблено 390 тис. тонн яловичини в забійній масі, з яких 60 тис. тонн експортовано. Він зазначив, що економічна інтеграція та режим вільної торгівлі з ЄС відкриває для країни сприятливі експортні перспективи для високоякісної продукції, а отже, і для розвитку м’ясного скотарства. В заслуханій доповіді переконливо доведена необхідність подальшого розвитку підгалузі м’ясного скотарства. Президент наголосив, що оскільки найближчим часом планується зустріч з народними депутатами України – членами Комітету аграрної політики та земельних відносин ВРУ, Відділенню зоотехнії НААН необхідно підготувати матеріали-звернення щодо стану підгалузі, зазначивши складові, що гальмують його розвиток та в подальшій діяльності шукати неординарні підходи для розв’язання цієї проблеми. За результатами обговорення доповіді Президія НААН ухвалила відповідний проект постанови.