Нове

Більше статтей...

ТЕТЯНА ІЛЬНИЦЬКА: ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПРОЕКТУ ПО ВІДНОВЛЕННЮ ПОЛІСЬКОЇ ПОПУЛЯЦІЇ КОНЕЙ

25.10.202020 жовтня 2020 року в прес-центрі Українського кризового медіа-центру презентували проект з відновлення популяції поліських коней.

Розроблюється Програма реконструкції поліської популяції коней. Першим зі етапів є експедиційна робота з пошуку коней, за ознаками близькими лісовому тарпанові. Сучасна система генетичних досліджень дає можливість отримати досить швидкі результати селекції. Перші здобутки цієї ініціативи можна буде побачити орієнтовно за 15 років. За цей час Україна вже матиме збережену породу коня, усі копита якого будуть українські. «Наша амбітна мета – відродження поліської породи коней. Ми маємо активістів, ентузіастів, працюємо з фахівцями», – заявила Євгенія Дорофеєва, голова ГО «Орелі».

«Коли ми почали цікавитись цим питанням – знайшли інформацію, що білоруси ведуть роботу з відродження цієї популяції. Ці коні досить унікальні, мали високу продуктивність, цікаві для роботи та сільського господарства, брали участь в національних обрядах. Враховуючи відокремлену культуру Полісся, особливості ґрунту та лісу – іншим коням було там доволі важко вижити. Всі коні, яких завозили на цю територію – не виживали. Поліського коня вигідніше було утримувати з економічної точки зору. В 1962 році ця популяція ще існувала. Пізніше з приходом індустріалізації та розпадом СРСР конярство занепало», – розповіла Тетяна Ільницька, експертка з конярства, наукова співробітниця Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, президент ГС «Асоціація кіннозаводчиків України» Тетяна Ільницька зазначила, що кінь поліської породи відповідає вимогам, які висуває місцевість. Його зріст коливається в межах 140-146 см, він має сухі міцні кінцівки, п’ятку на копитах, переважно темної масті, на кінцівках має зеброїдність, м’якого характеру, дружнього до людини.

Учасники презентації наголосили, що призначення цього коня сьогодні – це кінний туризм. «Ми повинні зберігати цю породу, бо це наша національна гордість. У всіх народів є свої аборигенні породи. Нема мабуть у світі жодної країни, яка б не мала своїх порід. Економічний аспект питання відродження поліської породи  – це внутрішній туризм, який в умовах пандемії має розвиватися. Поліський кінь може допомогти нам відкривати природу. Цей кінь може їсти плоди з лісу, пити болотну воду, яку інші породи не можуть пити, тощо», – зазначив Юрій Ягусевич, власник стайні “Щербаті Цуглі”, ініціатор проекту. Він підкреслив, що дуже важливо, щоб ця порода мала міжнародне визнання. «Так само як наші олімпійські чемпіони представляють Україну – нас можуть у світі представляти поліські коні», – додав він.

Наталка Лещенко, етнографиня, наукова співробітниця Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф, розповіла, що її центр займається експедиціями по Поліссю і всюди її колеги натрапляли на згадки про низького, спокійного, але комунікабельного коника. «Мене це зацікавило, коли я почула про весільний обряд, коли коня заходили в хату і він мав показати чи чесна молода. Я цікавилася, яким чином кінь може зайти в хату. Нещодавно такого коника ми завели в хату і його нічого не збентежило, навіть замкнене середовище і гомін навколо», – сказала вона. Поліський кінь століттями жив в замкненій системі українського полісся і жив постійно біля людини беручи участь і в роботі, і в обрядах. Кінь супроводжував молодих неодружених парубків в останній шлях, коня заводили в хату на Різдво, прикрашали особливим чином, що свідчить про те, що він саме брав активну участь у обрядах, а не просто знаходився поряд як атрибут.

Учасники презентації заявили, що втрата поліського коня, з яким українці поставали як нація, може стати справжньою трагедією.

Переглянути презентацію можна за посиланням

https://youtu.be/zKQOnDzLccM

 

Проведено засідання спеціалізованої вченої ради відповідно до «Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії»

23.10.202021 жовтня 2020 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН на спеціалізованій вченій раді ДФ 27.355.01 відбувся захист дисертаційної роботи Типило Христини Тарасівни на тему «Каріотипова мінливість окремих видів сільськогосподарських тварин родини Bovidae», представлену на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 – біологія.

До складу разової спеціалізованої вченої ради ввійшли: Копилов К. В., доктор сільськогосподарських наук, професор (голова ради), Ковтун С. І., доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН (рецензент), Джус П. П., кандидат біологічних наук (рецензент), Димань Т. М., доктор сільськогосподарських наук, професор (офіційний опонент), Гузєватий О. Є., кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник (офіційний опонент).  В результаті обговорення основних положень дисертаційної роботи спеціалізована вчена рада одноголосно прийняла рішення про присудження її автору  Типило Х. Т. ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 – біологія.

Відео і аудіозаписи засідання спеціалізованої вченої ради розміщені на сайті Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН.

Про участь у щорічній зустрічі Американської та Канадської асоціації ембріотрансплантації

02.10.2020В рамках співпраці із проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН з 2021 року набуває членства в Американській асоціації ембріотрансплантації (American Embryo Transfer Association).

6–7 жовтня 2020 р. науковці інституту взяли участь у щорічній зустрічі Американської та Канадської асоціацій ембріотрансплантації. Цього року зустріч мала формат віртуальної на платформі Zoom. Свої доповіді представили провідні вчені в галузі репродуктивних біотехнологій в тваринництві. Слід зазначити, що Кліффом Лембом були представлені досягнення в MOET (Multiple Ovulation and Embryo Transfe) для нарощування поголів’я м’ясної худоби. Дженніфер Барфілд в своїй доповіді зупинилась на технологічних рішеннях кріоконсервації ембріонів отриманих в умовах in vivo та in vitro. Ентоні МакНіл торкнувся таких важливих питань, як генетика та селекція в тваринництві. Дж. С. Хаммонд та Марк Гардінер представили «свіжу» точку зору на технології отримання та пересадки ембріонів. Основну доповідь присвячену питанням технології та стійкості приставила Сара Плейс. Пітер Хансен представив напрацювання з питання впливу теплового стресу на розмноження тварин і як вирішити цю ситуацію за допомогою трансплантації ембріонів.

Другий день зустрічі був присвячений обговоренню оновлених вимог щодо експорту ембріонів, керівних принципів сертифікації AETA, маркування та ідентифікації ембріонів, розгляду основних принципів та правил для оцінки ембріонів великої рогатої худоби in vivo.

Також доповідачі зупинились на застосуванні інтравагінальних імплантатів Р4 (CIDR) в технології ембріотрансплантації та сучасних підходах до схем обробки тварин гормональними препаратами.

Слід зазначити, що участь у цьогорічній зустрічі AETA and CETA/ACTE  стала корисним досвідом для науковців нашого інституту, завдяки якому було отримано велику кількість теоретичних та практичних знань для розширення обізнаності щодо сучасних тенденцій в технології трансплантації ембріонів.

Висловлюємо вдячність проєкту «BioUkraine» Фундації Україна-США наданий грант для участі в цій зустрічі (https://bioukraine.org/programs/travel-grants/).

Про участь у 29-й Міжнародній медичній виставці «Охорона здоров'я»

18.10.2020.1З 7 по 9 жовтня 2020 року традиційно відбулась 29-а Міжнародна медична виставка «Охорона здоров'я» (м. Київ, Броварський пр., 15, Міжнародний виставковий центр).

Цього року головне місце в експозиції виставки займало обладнання та медичні технології для профілактики, своєчасної діагностики захворювань та реабілітації пацієнтів, а також оснащення операційних та відділень екстреної допомоги.

Невід’ємною частиною виставки була науково практична програма Public Health:Congress & Events, що включала біля 30 івентів, серед яких були конгреси, профільні конференції, семінари, майстер-класи, фахові школи, тренінги для спеціалістів та  медичного менеджменту. Більшість заходів були присвячені актуальним питанням сьогодення, а саме організації роботи та життєдіяльності медичних закладів в умовах пандемії.

Науковцям Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН насамперед цікавою була експозиція з інноваційними продуктами та обладнанням для репродуктивної та перинатальної медицини. Найяскравішу новинку продемонструвала Медична служба Збройних Сил України, а саме сучасну мобільну медичну лабораторію (МЛМ). Така лабораторія є унікальною та вперше була представлена фахівцям саме на виставковому майданчику Public Health 2020. В рамках виставки на базі МЛМ проходив тренінг «Застосування ПЛР у діагностиці інфекційних захворювань у польових умовах». Під час якого була представлена загальна характеристика та призначення МЛМ, принципи роботи, техніка безпеки медичного персоналу, умови проведення ПЛР у лабораторній практиці Служби превентивної медицини МО України, підбір та використання засобів індивідуального захисту, відбір пакування та транспортування проб (метод потрійного пакування), детекція патогенів методом ПЛР у реальному часі в умовах МЛМ та застосування тест-систем у ранній діагностиці збудників інфекційних захворювань.

Слід відмітити, що Виставка впевнено тримає руку на пульсі всієї галузі охорони здоров'я та є найбільш авторитетною платформою для ознайомлення, тестування та просування сучасного медичного обладнання, обміну досвідом фахівців не тільки медицини. Під час ознайомлення із експозицією виставки науковці Інституту надавали консультації представникам іноземних компаній та вітчизняним підприємцям.

Отже, виставка «Охорона здоров'я 2020» в черговий раз підтвердила статус міжнародної та провідної, яка забезпечила обмін досвідом, отримання значної кількості корисної інформації, ділові знайомства. Участь у таких виставках забезпечує не лише теоретичними, а й практичними навичками, що в свою чергу позитивно впливає на подальше професійне зростання науковця.

Проведено Міжнародну науково-практичну онлайн-конференцію «Сучасні методи селекції і генетики у тваринництві»

18.10.2020.k

6 жовтня відбулася Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Сучасні методи селекції і генетики у тваринництві», присвячена вшануванню 95-ї річниці від дня народження першого директора інституту, доктора сільськогосподарських наук, професора Володимира Юхимовича Недави. Конференція проходила онлайн в режимі Zoom для відеоконференцій.

Відкрив конференцію і виступив з доповіддю директор Інституту член-кореспондент НААН Юрій Полупан.

У роботі конференції взяли участь понад 40 осіб, а саме – академік-секретар Відділення зоотехнії НААН, доктор с.-г. наук, член-кореспондент НААН О. М. Жукорський, ректор Сумського національного аграрного університету, доктор с.-г. наук, академік НААН В. І. Ладика, працівники інституту, відомі вчені, представники науково-дослідних установ мережі НААН, академії наук Республіки Молдова, закладів вищої освіти України тощо.

Учасники конференції відзначили, що професор В. Ю. Недава – теоретик, практик, організатор дослідної справи у тваринництві України, серед основних здобутків якого – виведення високопродуктивних конкурентоспроможних спеціалізованих порід і типів великої рогатої худоби на основі відтворювального схрещування, сучасних досягнень генетики та біотехнології.

Матеріали конференції опубліковано черговим окремим виданням (file:///C:/Users/Aspirantura/Downloads/22.06.2020%20(2).pdf).

 

Про науково-практичний семінар у ТОВ “Агрофірма “Світанок” Донецької області

09.10.202029–30 вересня 2020 року науковцями інституту Сергієм Приймою та Ніною Михайленко проведено науково-практичний семінар з оцінки типу будови тіла корів-первісток у ТОВ “Агрофірма “Світанок” Марʼїнського району Донецької області. Господарство ефективно займається розведення великої рогатої худоби українських червоної та чорно-рябої молочних і голштинської порід. У процесі роботи семінару були використанні різні методи оцінки екстер’єру, а саме взяття промірів та окомірна лінійна оцінка за чинною інструкцією з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід і міжнародною системою відповідно рекомендацій ICAR. Проведена практична експертна оцінка екстер’єру 84 корів первісток.

Навчальний семінар у рамках реалізації проекту «Академія сучасних профспілкових лідерів» від Київської обласної профспілки працівників агропромислового комплексу

prof05.10.2000Співробітниця інституту Чорноостровець Наталія Михайлівна, секретар Первинної профспілкової організації нашого інституту взяла участь у виїзному навчальному семінарі в рамках проекту "Академія сучасних профспілкових лідерів", який відбувся в м. Кам’янець-Подільський 23–25 вересня 2020 р. Програма семінару включала лекції фахових викладачів за темами: ,,Комунікації із ЗМІ при проведенні публічних заходів", "Позиціювання профспілки у соціальних медіа", "Профспілкові лайфхаки: як побудувати ефективну організацію від А до Я" та актуальні моменти Кіберсоціалізації в умовах карантину. Організатор заходу – Київська обласна профспілка АПК. Зустріч пройшла інформативно, набуті знання та навички сприятимуть підвищенню ефективності роботи первинної профспілкової організації інституту.

Детальніше про семінар:

https://www.facebook.com/pg/kiyvobkom/posts/

https://nubip.edu.ua/node/81481

Розширення співпраці з проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США. Щорічна онлайн зустріч Американської та Канадської асоціацій ембріотрансплантації

05.10.2020grantВ рамках співпраці із проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН з 2021 року набуває членства в Американській асоціації ембріотрансплантації (American Embryo Transfer Association).

6–7 жовтня 2020 р. асоціацією буде проведено Віртуальну щорічну зустріч, у якій науковці інституту візьмуть активну участь (https://www.aeta.org/default.asp). Участь стала можливою завдяки отриманому Щербак Оксаною Василівною гранту для участі в цій зустрічі (https://bioukraine.org/programs/travel-grants/).

За результатами участі 19 жовтня 2020 р. нами спільно з науковцями Миколаївського національного аграрного університету (організатор – асистент кафедри Ірина Миколаївна Люта) буде проведено ІІІ Всеукраїнський онлайн-семінару «Співпраця з проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США. Підсумки участі у віртуальній щорічній зустрічі Американської та Канадської асоціацій ембріотрансплантації». Будуть сформовані матеріали зустрічі на основі наданого нам доступу до відповідних презентацій. Після обговорення відібрані матеріали зустрічі буде направлено науковцям установ-співвиконавців ПНД НААН № 37 «Збереження генофонду порід» та профільних вищих навчальних закладів.

 

 

Участь у міжнародній інтернет-конференції

dz.24.09.2020Закордонна сільськогосподарська служба Департаменту сільського господарства США (FAS USDA) запросила представників НААНУ до участі в інтернет-конференції «Міжнародний досвід використання та регулювання ГМ», яка відбулась 23 вересня 2020 року. У конференції як зареєстрований учасник взяла участь завідувачка відділу генетики і біотехнології тварин Інституту, доктор сільськогосподарських наук Valentyna Dzitsiuk.

Метою інтернет-конференції було обговорення учасниками питань з розробки нормативно-правової бази регулювання використання генетично модифікованих джерел, необхідності узгодження національних інтересів України, пріоритетів процесу адаптації законодавства з нормами ЄС та дотримання зобов’язань на міжнародній арені.

 

Вітаємо лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки 2019 року

der.premiia.24.09.2020

 Дирекція інституту від імені всього колективу щиросердечно вітає голову вченої ради інституту, першого віце-президента НААН Михайла Васильовича Гладія з  високою державною нагородою – лауреата Державної премії в галузі науки і техніки 2019 року, яка присуджена Указом Президента України № 4/2020 від 13 січня 2020 року за роботу «Створення нових мінеральних сполук і поліфункціональних наноматеріалів та їх використання у тваринництві та ветеринарній медицині». 

  Також лауреатами стали академік НААН Снітинський Володимир Васильович, академік НААН Влізло Василь Васильович,  член-кореспондент НААН Федорук Ростислав Степанович, доктор біологічних наук Іскра Руслана Ярославівна, доктор технічних наук Каплуненко Володимир Георгійович, академік НААН Седіло Григорій Михайлович, член-кореспондент НААН Ратич Іриней Борисович.

   Щиро вітаємо лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки 2019 року.

24.09.2020http://naas.gov.ua/newsall/newsnaan/6270/

http://naas.gov.ua/slide/naukovts-naan-udosto-n-derzhavno-prem-ukra-ni-v-galuz-nauki-tekhn-ki-2019-roku-v-ta-mo-laureat-v-z-v/

Про експедицію обстеження стада та участь у конференції молодих вчених, присвяченій пам’яті професора О. Д. Бугрова

kon.18.09.2020Співробітники інституту 14–18 вересня 2020 року провели експедиційне обстеження стада великої рогатої худоби айрширської породи ДП «ДГ ім. Декабристів Інституту свинарства і АПВ НААН». Популяційно-генетичні дослідження поголів’я проведені в межах виконання науково-технічних робіт щодо організації моніторингу малочисельних порід і видів сільськогосподарських тварин за договором з Міністерством освіти і науки України.

Одержані результати досліджень також були представлені на виїзній ХІV Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Науковий прогрес у тваринництві і птахівництві», присвяченій 90-річчю від дня народження доктора біологічних наук, професора Олексія Дмитровича Бугрова. Конференція організована Інститутом тваринництва НААН та Державною дослідною станцією птахівництва НААН.

Детальніше про конференцію: http://animal.kharkov.ua/index.php/537-molodi-vcheni2020

Опубліковано матеріали конференції http://animal.kharkov.ua/archiv/molodi_vcheni/Young%20scientists_2020.pdf

Науковці нашого інституту представили результати наукових досліджень щодо аналізу кількісних показників виробництва генетичних ресурсів великої рогатої худоби симентальської м’ясної породи (Дєдова Л. О., Джус П. П.); технологічних чинників впливу на продуктивність худоби м’ясних порід (Джус П. П., Войтенко С. Л.); порівняльна оцінка молочної продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи з різною спадковістю за голштинською породою (Сидоренко О. В.); характеристики спортивних коней української верхової породи та коней іншого походження за селекційними ознаками (Ільницька Т. Є., Бондаренко О. В.); зв'язку живої маси та неспецифічної резистентності телят (Маковська Н. М., Чулков С. А.).

Реєстрація субʼєктів племінної справи у тваринництві в СУБД “ДЕРЖПЛЕМРЕЄСТР”

18.08.2020Співробітниками лабораторії інформаційних систем спільно з відділом племінної справи у тваринництві управління тваринництва та племінної справи департаменту аграрної політики Мінекономіки, відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України №922-20 від 21.05.2020 року здійснено реєстрацію нових господарств у Державному реєстрі субʼєктів племінної справи у тваринництві про що виписано відповідні Свідоцтва. Присвоєно 25 статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві, в т.ч.: у молочному скотарстві – 10; м’ясному скотарстві – 4; свинарстві – 3; конярстві – 1; вівчарстві – 1; бджільництві – 2, рибництві – 4.

 

Про онлайн-семінари

07.08.20206 липня 2020 року нами було проведено І Всеукраїнський онлайн-семінару «Співпраця з проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США. Підсумки участі у 57-й щорічній віртуальній зустрічі товариства кріобіології». Після активної участі науковців інституту  21 – 23 липня 2020 року у 57-й щорічній віртуальній зустрічі вказаного товариства (https://cryo2020.com) нами відібрано матеріали з наданим доступом до презентацій на www.youtube.com для ознайомлення і використання в роботі. Тези вказаної зустрічі: file:///C:/Users/User/AppData/Local/Temp/CRYO2020_Abstract_Book.pdf.

7 липня 2020 року нами було проведено ІІ Всеукраїнський онлайн-семінар «Співпраця з проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США. Підсумки участі у Віртуальній щорічній зустрічі Американського товариства науки про тварин». Нагадаємо, що 19 – 23 липня 2020 року науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН брали активну участь у Віртуальній щорічній зустрічі вказаного товариства, https://asas.org/meetings/annual-2020#, http://naas.gov.ua/news/?ELEMENT_ID=6109). Сформовано матеріали зустрічі на основі наданого нам доступу до відповідних презентацій.

Після обговорення відібрані матеріали обох зустрічей направлено науковцям установ-співвиконавців ПНД НААН № 37 «Збереження генофонду порід» та профільних вищих навчальних закладів.

 

Розширюємо співпрацю із проєктом "BioUkraine" Фундації Україна-США: участь у 57-й щорічній віртуальній зустрічі товариства кріобіології

20 21–23 липня 2020 року науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН  у рамках співпраці із проєктом "BioUkraine" Фундації Україна-США брали активну участь у 57-й щорічній віртуальній зустрічі товариства кріобіології (https://cryo2020.com ).

Ними було представлено результати досліджень за темою «Cryopreservation of boar spermatozoa in gene poll preservation system» (робота виконана за фінансової підтримки МОН України (договір №ДЗ/47-2015 від 30.10.2015 р.)). Тези вказаної зустрічі: file:///C:/Users/User/AppData/Local/Temp/CRYO2020_Abstract_Book.pdf.

Віртуальний формат участі черговий раз забезпечив роботу багатьох тематичних секцій. Презентовані результати досліджень науковців з різних країн світу є надзвичайно пізнавальними і цікавими. Їх присвячено розробці вакцин і діагностичній стабілізації; пошуку нових кріопротеторів та контролю утворення льоду; кріоконсервації сперматозоїдів та збереженню життєздатності ооцитів, ембріонів, тканин гонад ссавців; термальній медицині; теоретичному моделюванню в кріобіології; кріоконсервації водних і морських видів тварин; методам кріобіотехнології для сільського і лісового господарства, садівництва та збереження диких видів тварин та інше.

Співпрацю буде продовжено.

Науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН взяли участь у Віртуальній щорічній зустрічі Американського товариства науки про тварин

29.07.2020З 19 по 23 липня 2020 року науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН  брали активну участь у Віртуальній щорічній зустрічі Американського товариства науки про тварин (American Society of Animal Science), https://asas.org/meetings/annual-2020#). Такий формат зустрічі забезпечив участь науковців із багатьох країн світу та став основним через пандемію коронавірусної інфекції.

Віртуальний формат зустрічі передбачав доповіді запрошених спікерів у 32 секціях у прямому ефірі. Також були загальнодоступні формати доповідей у вигляді презентації з аудіо супроводом та постерів. Впродовж он-лайн зустрічі науковці ознайомились з експозицією віртуальної виставкової зали, майстер-класами, роботою симпозіумів та іншими соціальними подіями. За проведення секційних засідань був доступний формат «Запитання та відповіді», яким науковці Інституту змогли скористатись та поставити запитання зарубіжним колегам. Найбільшу зацікавленість викликали секції з розведення та генетики сільськогосподарських тварин; особливо корисними виявились доповіді з маркерної та геномної селекції.

По завершенні зустрічі Інститут отримав запрошення взяти участь у наступній, що відбудеться з 14 по 18 липня 2021 року.

Участь науковців у такій віртуальній події стала корисною та   інформативною з огляду на широкий спектр досліджуваної проблематики, представленої на високому науковому рівні в доповідях.

Проведено конференцію з відзначення 95-річчя від дня народження професора Володимира Юхимовича Недави та приуроченої до Дня науки в Україні

kon.23.07.2020Відповідно до плану заходів Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН з відзначення 95-річчя від дня народження першого директора інституту професора Володимира Юхимовича Недави, 20–21 липня 2020 року відбулася VIII Всеукраїнська наукова конференція молодих учених і аспірантів з міжнародною участю «Актуальні дослідження з проблем розведення, генетики та біотехнології у тваринництві». Конференція проходила онлайн в режимі Zoom для відеоконференцій.

У вступному слові директор інституту член-кореспондент НААН Юрій Полупан побажав молоді реалізації запланованих завдань, творчих успіхів у науковій роботі, удосконалення майстерності висвітлення результатів досліджень.

Учасниками конференції традиційно були молоді вчені та аспіранти з галузевих науково-дослідних установ мережі НААН, закладів вищої освіти і Гродненського державного аграрного університету (Республіка Білорусь). Ними підготовлено 30 повідомлень, у яких узагальнено накопичений світовий і вітчизняний досвід з актуальних проблем розведення, генетики та біотехнології сільськогосподарських тварин, представлено результати власних наукових досліджень. Традиційно результати досліджень, які висвітлені у доповідях аспірантів інституту є їх звітом за перше півріччя поточного року.

Матеріали конференції опубліковано черговим окремим виданням (http://iabg.org.ua/images/M_images/these15.05.20202.pdf).

 

Науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН візьмуть участь у віртуальній щорічній зустрічі та виставці Американської асоціації тваринницьких наук

2020-07-16 annual 2020

 В рамках співпраці із проєктом "BioUkraine" Фундації Україна-США Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН з липня цього року набув членства в Американській асоціації тваринницьких наук (American Society of Animal Science).

З 19 по 23 липня асоціацією буде проведено Віртуальну щорічну зустріч та виставку тварин (https://asas.org/meetings/annual-2020#) у якій науковці інституту візьмуть активну участь (детальніше: https://www.eventscribe.com/2020/ASASAnnual/agenda.asp?pfp=FullSchedule).

 

Відбулось засідання координаційно-методичної ради з виконання ПНД НААН № 37 «Збереження генофонду порід»

09.07.2020 17 липня 2020 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбулось засідання координаційно-методичної ради з виконання ПНД НААН № 37 «Збереження генофонду порід» щодо розгляду  звітів про виконання завдань програм наукових досліджень НААН № 37 «Система роботи в популяціях і збереження біологічного різноманіття генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин» («Збереження генофонду порід») та підпрограми 1 «Методи селекційно-генетичного удосконалення тварин та системи моніторингу і оцінки генетичних ресурсів скотарства» ПНД № 29 «Розроблення інноваційних технологій виробництва, систем годівлі та методів селекції великої рогатої худоби і забезпечення якості продукції скотарства» («Скотарство») за перше півріччя 2020 року. Засідання було проведено дистанційно за використання платформи ZOOM.

Про результати виконаних досліджень доповіли керівники та відповідальні виконавці завдань з 11 наукових установ та дослідних 09.07.2020 2станцій НААН. Проведено обговорення виконуваних досліджень, уточнені заключні етапи робіт та підготовки остаточних звітів. На засіданні затверджено план роботи координаційно-методичної ради на друге півріччя 2020 року та прийнято ухвалу. Підсумував роботу засідання голова координаційно-методичної ради, директор інституту Юрій Полупан.

Вітаємо Оксану Щербак з одержанням гранту!

bioukraine-logoЗ метою підвищення міцності біотехнологічного сектору в Україні, в тому числі у тваринництві, Фонд США-України «BioUkraine» надає гранти українським науковцям-біотехнологам, професорам та студентам для участі в онлайн-заходах у цьому році, які сприятимуть їх професійному зростанню, підвищенню репутації України, заохочуватимуть наукове співробітництво та комерціалізацію технологій. 

grant2020

На конкурсній основі одержала грант Оксана Василівна Щербак, кандидат с.-г. наук, завідувач лабораторії біотехнології відтворення Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН для участі у Конференції американської та канадської асоціацій ембріотрансплантації (07.10.20, https://bioukraine.org/programs/travel-grants/).

Щиро вітаємо!

Про засідання Спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01

20.06.2020 16–17 червня 2020 року на черговому засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 при Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбувся прилюдний захист дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук:

- за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин – Шуляр Аліни Леонідівни за темою «Динаміка господарськи корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи за вбирного схрещування в умовах Полісся». Науковий керівник – доктор с.-г. наук, професор  Пелехатий М.С.;

- за спеціальністю 03.00.15 – генетика – Чепіги Альони Михайлівни за темою «Аналіз генетичного різноманіття локальних порід та породних груп качок китайської та української селекції за використання мікросателітних ДНК-локусів». Науковий керівник – доктор біол. наук, професор Костенко С.О. Також за цією ж спеціальністю відбувся захист Шуліки Любові Володимирівни за темою «Поліморфізм генів міостатину та інсуліну і його зв’язок з продуктивними ознаками курей ліній української селекції порід род-айленд червоний і плімутрок білий». Науковий керівник – доктор с.-г. наук Кулібаба Р.О.

За результатами успішного захисту здобувачів рішення про присудження наукових ступенів прийнято одноголосно. Щиро вітаємо здобувачів!

Слід зазначити, що упродовж 2019 р. було проведено 11 захистів: 5 докторських дисертацій (4 – за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин і 1 – за спеціальністю 03.00.15 – генетика) та 3 кандидатські дисертації за спеціальністю 03.00.15. Серед них – одна докторська і одна кандидатська дисертації випускників нашої аспірантури.

Україна потребує національної стратегії та плану дій щодо забезпечення сталого розвитку генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин

zb.gen.28.05.2020Все більше значення для світової спільноти набуває  проблема цілеспрямованого управління генетичними ресурсами в сільському господарстві. Велика різноманітність тваринницьких генетичних ресурсів є важливим фактором для їх адаптації до умов утримання і розвитку виробництва сільськогосподарської продукції. Разом з тим, проблема підтримки генетичного розмаїття знаходиться під загрозою. Необхідність збереження цього потенціалу обумовлена такими причинами як зміна клімату і небезпечність з’явлення нових, в тому числі інфекційних, захворювань тварин. Важливе значення мають дані щодо темпів зникнення тих генетичних ресурсів, за якими не встановлено контроль з боку фахівців, не відомі їх характеристики та потенціал. Необхідно концентрувати всі зусилля, що мають бути направлені на розуміння пріоритетів і захисту світових генетичних ресурсів.

Генетичні ресурси тварин відносяться до найбільш цінних і стратегічно важливих запасів кожної країни. Вони є основним засобом для господарств, які розводять тварин, і належать до числа найважливіших ресурсів для фермерських господарств. Збереження на достатньо високому рівні генетичного розмаїття сільськогосподарських тварин створює підґрунтя для ефективного ведення селекційно-племінної роботи і визначає її спрямованість на підвищення рівня адаптивності та відтворних ознак тварин, що забезпечить конкурентоспроможність вітчизняних порід. Автохтонні локальні породи володіють значним резервом генетичної мінливості і комплексом генів, фенотиповий прояв яких забезпечує унікальні якісні показники продукції та раціональне використання ними малопридатних сільськогосподарських територій, на яких недоцільно утримувати тварин комерційних порід. Відповідно до цього створюються додаткові можливості у  повному обсязі задовольняти споживчий попит населення і підвищувати якість та екологічну безпечність продукції тваринництва.

Ратифікація Україною в 1994 р. Конвенції про біологічне різноманіття, схвалення прийнятої у 2007 р. Інтерлакенської декларації глобального плану дій щодо генетичних ресурсів та підписання 2012 р. Ногайського протоколу про доступ до генетичних ресурсів та справедливий і рівноправний розподіл вигоди від їхнього використання, накладає на нашу країну певні зобов’язання.

Проведено дослідження з аналізу стану і здійснено характеристику існуючого біорозмаїття сільськогосподарських тварин у сільськогосподарських підприємствах з точки зору тенденцій розвитку та пов'язаних з ними ризиків щодо генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин. Встановлено поточні статуси (категорії) ризику кожної підконтрольної породної популяції великої рогатої худоби України.

Виявлено тенденцію до щорічного скорочення як чисельності суб’єктів племінної справи у відповідній підгалузі тваринництва, так і загального та маточного поголів’я у локальних та зникаючих породах. За даними Державного реєстру племінних тварин, в Україні на межі повного зникнення перебувають сіра українська, білоголова українська, лебединська породи великої рогатої худоби; українська степова ряба, та українська степова біла породи свиней; сокільська та українська гірсько-карпатська породи овець, гуцульська порода коней. Упродовж 2014 - 2018 рр. втрачено останні племінні (підконтрольні) стада бурої карпатської великої рогатої худоби та свиней миргородської порід.

Ситуація, яка склалася нині у тваринництві України, досить складна з  огляду на використання в процесі виробництва продукції обмеженої кількості високопродуктивних спеціалізованих порід сільськогосподарських тварин.

Підтримання біорозмаїття генетичних ресурсів тварин також потребує систематичного підходу до роботи в генофондних стадах, який передбачає одержання об’єктивної інформації щодо підконтрольних популяцій і створення бази даних для аналізу їх структури, планування селекційно-племінної роботи, дослідження генетичних процесів та вирішення комплексу питань щодо їх збереження та використання.

Відсутність національної стратегії, плану дій з генетичними ресурсами, чіткої ефективної системи управління і забезпечення їх сталого розвитку, централізованої інформаційної системи та постійного моніторингу і контролю призводить до втрати вітчизняних унікальних порід і типів сільськогосподарських тварин. З метою посилення координації заходів із вдосконалення та збереження генетичних ресурсів тварин на національному і міжнародних рівнях необхідно створення в Україні Національного центру генетичних ресурсів тварин. Одним із основних заходів є продовження фінансової підтримки Програми збереження та раціонального використання генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин. Проте впродовж останніх років через низку об’єктивних і суб’єктивних причин ця програма майже не фінансувалася, що призвело до різкого зменшення чисельності сільськогосподарських тварин локальних і зникаючих порід.

Науковими установами НААН було розроблено цільові Програми збереження генофонду основних видів сільськогосподарських тварин в Україні на період до 2015 року та на 2017–2025 роки, але вони не затверджені галузевим міністерством і не отримали офіційного статусу. За результатами виконання програм наукових досліджень розроблено методологічні та організаційні основи збереження генофонду сільськогосподарських тварин, визначено генофондні об’єкти та систему роботи в них. Крім наукових досліджень, сформовано мережу галузевих кріобанків та продовжується створення кріоколекції генетичного матеріалу за видами тварин.

На реалізацію програм спрямовувалося створення і функціонування Банку генетичних ресурсів тварин Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, який постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 р.   № 472-р  віднесеного до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання. У Банку зберігається і систематично поповнюється генетичний матеріал усіх видів сільськогосподарських тварин у вигляді статевих та соматичних клітин для використання з науково- дослідною і виробничою метою.

Останніми роками Банк генетичних ресурсів тварин ІРГТ імені М.В.Зубця НААН поповнено з високою племінною цінністю та з відповідними фізіологічними характеристиками спермою плідників, зокрема, півнів бірківської барвистої, полтавської глинястої, плімутрок білий популяцій Х-1 і Х-2 популяцій курей, баранів сокільської та української гірськокарпатської порід. Вперше в Україні створено кріоколекцію еякульованих сперматозоїдів кнурів (української степової білої, української степової рябої та миргородської порід) та яйцеклітин свиноматок. Закладено на довгострокове зберігання ембріони корів сірої української та  білоголової української порід.

Інститутом розроблено концептуальні підходи щодо відбору генетичного матеріалу для зберігання і систему збереження генетичного біорозмаїття тварин, конкретизовано загальні методологічні підходи до оцінки специфіки генетичних ресурсів. Результатом роботи Інституту стало набуття Україною з 2009 р. членства у Європейському регіональному центрі генетичних ресурсів тварин (European Regional Focal Point for Animal Genetic Resources, ERFP) при FAO (https://www.animalgeneticresources.net/).

Наразі науковими установами Відділення зоотехнії НААН у тісній співпраці з племінними господарствами з розведення локальних, зникаючих і малочисельних порід  впроваджується технологія кріозбереження генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин, у тому числі і як «віртуальних генофондних кріостад». Це дасть можливість забезпечити ефективне  збереження  біорозмаїття,  оцінку і регулювання збалансованості агроекосистем. Проводиться оцінка оригінальності якісних показників і технологічних особливостей тваринницької сировини від унікальних вітчизняних порід для одержання вітчизняної продукції під маркою національного екобренду.