Нове

Більше статтей...

Про урочисте зібрання з нагоди Дня працівників сільського господарства України

11 листопада 2015 р. співробітники Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН взяли участь в урочистому зібранні з нагоди Дня працівників сільського господарства України, яке відбулося в Київській обласній державній адміністрації.

Відкрив урочисте зібрання голова Київської обласної державної адміністрації В. Шандра, підвів підсумки роботи аграріїв в 2015 р. З вітальним словом виступили перший заступник Київської обласної ради В. Майбоженко, директор Департаменту фiнансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики та продовольства України Б. Р. Ахiджанов. Кращих представників аграрного сектору економіки відзначено державними та урядовими нагородами. Працівників сільського господарства привітали кращі фольклорні колективи Київщини.

Учасники заходу висловили впевненість, що наполеглива праця та уміле господарювання сприятимуть збереженню та розвитку сільськогосподарської галузі, зокрема тваринництва.

День науки

10 листопада - Всесвітній день науки, детально

Про регіональну нараду з розвитку м’ясного скотарства

15 жовтня 2015 року науковцями Інституту взято участь у регіональній нараді з питань розвитку м’ясного скотарства, ініційованої Департаментом агропромислового розвитку Волинської ОДА з метою висвітлення основних проблем галузі та можливих шляхів їх перспективного вирішення. У рамках робочої зустрічі учасники наради ознайомилися із технологіями ведення м’ясного скотарства у провідних господарствах Волинської області, обмінялися практичним досвідом селекційного удосконалення племінних стад великої рогатої худоби м’ясних порід, обговорили актуальні питання наукового забезпечення та необхідності державної підтримки розвитку цього напряму тваринництва.

 

Завідувач лабораторії розведення м’ясної худоби

П.П. Джус

На Ковельщині провели «м’ясний» семінар

15 жовтня за ініціативи департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації  представники аграрної галузі обговорили актуальні питання розвитку і ведення галузі м’ясного скотарства, - повідомляє "Волинська газета".
Участь у семінарі взяли поважні гості: директор департаменту тваринництва Мінагрополітики Микола Кваша, доктор сільськогосподарських наук, директор Інституту тваринництва степових районів імені М.В.Іванова «Асканія Нова» НААН України Юрій Вдовиченко, представник фірми «Шауманн» з Чехії Ян Роусек, керівник підприємства з іноземними інвестиціями ТОВ "Ковель-агро-альянс" Юрій Другак, керівники аграрних відомств та агрогосподарств, представники Чернігівської, Житомирської, Хмельницької областей, які разом з Волинською областю вирощують понад 60 відсотків ВРХ м’ясного напряму продуктивності..
«На Волині вирощується 25 відсотків м’ясного стада України, а споживання яловичини українцями не відповідає нормам. З метою збереження галузі було вирішено зібрати нараду», – каже директор департаменту агропромислового розвитку Волинської облдержадміністрації Юрій Горбенко.
Учасники наради-семінару ознайомилися з роботою провідних господарств галузі м’ясного скотарства. Зокрема, побували на пасовищах у селі Свидники Ковельського району, де  худобу волинської м’ясної породи випасають пастухи СТзОВ «Зоря» та ТзОВ «Прометей», ознайомилися з роботою фермерського господарства «Перлина Турії», що у селі Задиби Турійського району та СТОВ «Ратнівський аграрій», що на Ратнівщині.
Директор департаменту тваринництва Мінагрополітики Микола Кваша  зазначив, що за останні 5 років поголів’я ВРХ м’ясного напряму продуктивності скоротилося, і сьогодні налічує близько 62 тис. голів (в тому числі – близько 26 тис. корів) в цілому по Україні. Чверть, або 25 відсотків цього поголів’я сконцентровано на Волині. Споживання м’яса та м’ясопродуктів в Україні не досягає раціональної, науково обґрунтованої норми, яку рекомендують науковці та Міністерство охорони здоров’я. У складі м’ясного раціону здорового харчування людини повинно переважати м’ясо яловичини.  
Микола Кваша зазначив, що Мінагрополітики вбачає вихід із цієї ситуації в створенні Асоціації м’ясного скотарства. Окрім того, директор департаменту тваринництва наголосив, що Україна має величезний експортний потенціал, який необхідно розвивати та виходити на міжнародні ринки. Можливо, створювати окремі підприємства, які будуть орієнтовані виключно на експорт.
Щодо державної підтримки, Микола Михайлович повідомив, що у державному бюджеті виділено 250 млн. грн. на підтримку галузі тваринництва. Мінагрополітики включили у документ підтримку згідно 3 напрямів: компенсація вартості закуплених племінних тварин (не більше 12 тис. грн. за голову), компенсація вартості будівництва та компенсація відсотків за кредити, які були взяті на розвиток галузі тваринництва. Микола Кваша висловив сподівання що найближчим часом Постанову затвердять і кошти до кінця року будуть освоєними, зазначають у профільному департаменті.
 Учасники наради погодилися із тим, що назріла потреба створення Асоціації м’ясного скотарства, представником від Волині одноголосно вибрали Валентина Чернецького (керівника «Ратнівського аграрія»).

Закупівельні ціни на молоко в 2016 можуть зрости на 20─25% — експерт

Про це під час круглого столу «Альтернативні ринки для української молочної продукції» повідомив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. «Ціни на молоко в жовтні наступного року можуть бути вищими на 20—25%, ніж зараз», — зазначив він. За його прогнозами, відбудеться це попри очікуване повне закриття ринку Росії з 1 січня 2016. «Зусилля з диверсифікації експорту дадуть певні результати вже в другому кварталі 2016 року. Якщо паралельно почнуть зростати ціни на світовому ринку, це допоможе запобігти падінню цін влітку наступного року», — зазначив Ярмак. Ще однією тенденцією стане ріст частки молока в переробці ґатунків «вищий» та «екстра» — з 23% у 2015 до 35—37% в 2016, а також скорочення частки молока з господарств населення — до 30% і менше.

Навчання з підвищення кваліфікації наукових співробітників у Інституті агроекології і природокористування НААН.

З 28 вересня по 2 жовтня 2015 року науковці Інституту проходили навчання в Інституті агроекології і природокористування НААН за напрямами:

* Агроекологічний моніторинг.

* Економіка природокористування та охорона навколишнього природного середовища.

* Збереження біорізноманіття та біобезпека.

Відкрив семінар директор Інституту агроекології і природокористування НААН, доктор економічних наук, професор, академік НААН Орест Іванович Фурдичко, який у своїй доповіді окреслив сучасний стан агроекологічної науки та презентував наукові розробки інституту. Доктор біологічних наук, академік НААН Анатолій Леонідович Бойко присвятив свою лекцію питанням дослідження вірусів у біотехнологічних процесах, їх діагностики та профілактики. Про наукові основи біоіндентифікації ґрунтів та мікробні технології у вирішенні завдань агроекології доповіли співробітники відділу агроекології і біобезпеки інституту. Значення органічного землеробства та перспективи його розвитку на прикладі дослідного господарства «Сільськогосподарська дослідна станція Інституту агроекології і природокористування НААН» окреслив його директор Андрій Васильович Вдовиченко. Крім того, слухачі курсів прослухали лекції з питань збалансованого розвитку сільських територій, ролі природних ресурсів в умовах децентралізації влади, еколого-хімічних процесів в агроландшафтах, фітопатогенного фону в органічному землеробстві. Практичні заняття проводились на базі лабораторій органічного виробництва, моніторингу агробіоресурсів, аерокосмічного зондування агросфери.

По закінченню навчання слухачі отримали Посвідчення про навчання на курсах підвищення кваліфікації наукових працівників.

«Сучасні біотехнології в тваринництві»

«Сучасні біотехнології в тваринництві». Аграрний тиждень. Україна, №8-9 (299-300), 2015,

ст. 76 – 77.  Докладніше

Науково-практичний семінар «Використання ГМО у годівлі тварин: переваги і негативні наслідки».

21 вересня 2015 р. відбувся науково-практичний семінар на базі Інституту розведення і генетики тварин ім. М.В.Зубця НААН на якому розглядались такі питання: мета створення генетично модифікованих організмів, методичні особливості технології їх отримання та ідентифікації, динаміка розповсюдження у провідних країнах світу, безпека харчової продукції, отриманої із генетично модифікованої сировини для здоров’я людини і тварин, ситуація з використанням кормів із ГМО сировини та нормативно-правова база щодо системи їх контролю і маркірування в Україні, результати зарубіжних і вітчизняних досліджень відносно негативного впливу використання трансгенних компонентів корму в складі раціонів на фізіологічний стан сільськогосподарських тварин та побічні ефекти застосування технологій вирощування ГМ-рослин для навколишнього середовища, нецільових організмів (у тому числі бджоли медоносної) і стану агробіоценозів.

У роботі семінару взяли участь зав. відділом виробництва і використання кормів Інституту сільського господарства Поділля, член-кореспондент НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Кулик Михайло Федорович, завідувач кафедри екотрофології Білоцерківського національного аграрного університету, доктор с.-г. наук, професор Димань Тетяна Миколаївна, старший науковий співробітник науково-виробничої лабораторії молекулярно-генетичних досліджень ДП «Укрметртестстандарт», кандидат біол. наук, Облап Руслан Васильович, старший науковий співробітник лабораторії годівлі Інституту свинарства і АПВ НААН, кандидат с.-г. наук Семенов Сергій Олексійович, в.о. завідувача лабораторії годівлі Інституту свинарства і АПВ НААН, кандидат с.-г. наук Зінов'єв Сергій Георгійович, завідувач лабораторії генетики Інституту тваринництва НААН, кандидат с.-г. наук Россоха Володимир Іванович, завідувач відділу агроекології і біобезпеки Інституту агроекології і природокористування НААН, кандидат с.-г. наук, Чабанюк Ярослав Васильович, в.о. завідувача кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин, доктор с.-г. наук, Гетя Андрій Анатолійович, завідувач відділом економіки газети «Час Київщини», Огли Сергій Леонідович та науковці ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН.

Член-кореспондент НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор Кулик М. Ф. наголосив на доцільності проведення подальших досліджень у напрямку визначення побічних і негативних ефектів впливу на здоров’я і репродуктивні здатності сільськогосподарських тварин використання кормів трансгенного походження, підкреслив необхідність визначення досліджень з даної проблеми в якості ключових і пріоритетних для вітчизняної аграрної науки, оскільки від їх результатів безпосередньо залежить здоров’я нації, майбутніх поколінь, та питання економічної, біологічної і продовольчої безпеки нашої Держави, створити координаційний комітет на базі ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН з питань методології планування і реалізації науково-дослідних робіт за цим напрямком.

Організатор і відповідальна особа щодо проведення семінару, завідувач лабораторії генетики, доктор сільськогосподарських наук Метлицька О.І. запропонувала підготовити ухвалу за результатами творчої дискусії і наукового обґрунтування необхідності вирішення проблеми використання ГМО у тваринництві України та удосконалення нормативно-правової бази відносно системи контролю, ідентифікації та використання трансгенів (у тому числі для експериментальних цілей) з поданням розширеної аналітичної записки для ознайомлення керівництву НААН за матеріалами, представленими в рамках проведеного семінару.

Заступник директора з наукової роботи, доктор с.-г. наук Полупан Ю.П. запропонував організацію круглого столу «ГМО у тваринництві» як одного із головних структурних елементів програми конференції, присвяченої пам’яті видатного вітчизняного вченого, Валерія Петровича Бурката із обов’язковою публікацією матеріалів у збірнику ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН.

Підсумки збирання ранніх зернових і зернобобових культур

Українські аграрії успішно завершують збирання ранніх зернових і зернобобових та вже намолотили 36,7 млн. тонн зерна. Про це 20 серпня повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко на прес-конференції в урядовому прес-центрі. Наразі урожай зібраний з площі 10,1 млн. га, середня врожайність склала 36,2 ц/га. «Для порівняння у минулому році з площі 9,8 млн. га ми намолотили 34,8 млн. тонн зерна при урожайності 36,5 ц/га. Збиральні роботи майже завершено, загальний результат - намолотили більше ніж у минулому році на 2 млн. тонн», - підсумував Міністр.

Дослідні господарства інституту вже завершили збір ранніх культур. Загалом обмолочено 1,3 тис. га, валовий збір зерна склав майже 7 тис. т. Середня врожайність ранніх зернових становить 53,1 ц/га, що на 4,7 та 0,6 ц/га більше, ніж, відповідно, у середньому по Черкаській області та Христинівському району. З розрахунку на один гектар площі зібрано: озимої пшениці – 56,8 ц (+4,5 ц до середнього показника по Черкаській області); озимого та ярого ячменю – 48,5 ц (+6,8 ц); вівса – 37,3 ц (+2,3 ц); гороху – 38,4 ц (+9,6 ц).

За підсумками поточного року аграрії Черкащини посіли друге місце за врожайністю ранніх культур - майже 49 ц/га, першість – за хліборобами Хмельниччини, які намолотили 52,8 ц зерна з гектара. За попередніми даними, валовий збір зерна в Україні у цьому році очікується на рівні 60 млн. тонн.

Підсумки засідання Бюро Президії НААН від 19 серпня

 

19 серпня 2015 р. на  черговому засіданні Бюро Президії НААН розглядалось питання «Розвиток м’ясного скотарства в Україні та його наукове забезпечення». У засіданні взяв участь директор Департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства України М.М.Кваша, запрошені науковці установ НААН з галузі тваринництва, директори дослідних господарств мережі Академії, що спеціалізуються на розведенні м’ясної худоби.

 

        У доповіді заступника директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Полупана Ю.П. окреслено сучасний  стан сегменту м’ясного тваринництва, перспективність його розвитку та науковий супровід. В Україні основи для створення спеціалізованого м’ясного скотарства закладено у 90-их роках минулого сторіччя через схрещування місцевих порід великої рогатої худоби комбінованого молочно-м’ясного напряму  продуктивності з провідними світовими спеціалізованими породами: шароле, герефорд, лімузин та абердин-ангус. За цей період виведено вітчизняні породи м’ясної худоби – українська м’ясна (1993), волинська м’ясна (1994), поліська м’ясна (1998) та південна м’ясна (2008), тварини  яких займають 70% в структурі генофонду м’ясної худоби  та за рівнем потенціалу продуктивності не поступаються тваринам кращих порід  зарубіжної селекції.

 

       Директор Департаменту тваринництва Мінагрополітики України Кваша М.М. зосередив увагу на перспективі розвитку  підгалузі з огляду на зростаючий попит зовнішнього ринку, який не задовольняється через відсутність потужних промислових експортно-орієнтованих підприємств і запропонував обопільно з Академією відпрацювати весь технологічний ланцюг – від виробництва продукції до її реалізації через систему спеціалізованих ринків.

 

       Віце-президент НААН  Бащенко М.І. обґрунтував доцільність збільшення загального поголів’я м’ясної худоби у перспективі до 40-50%, зокрема навіть й в особистих селянських господарствах, та необхідність застосування більш масштабного промислового схрещування.

 

     Учасники засідання Бюро Президії зосередили увагу на необхідності відновлення організаційної структури – Української галузевої науково-виробничої асоціації «М’ясне скотарство».

 

     Президент НААН Гадзало Я.М. наголосив на необхідності регулювання державної підтримки ведення м’ясного скотарства в Україні, розроблення бізнес-проектів експортно-орієнтованого виробництва яловичини  спеціалізованих м’ясних порід та важливості забезпечення внутрішнього ринку якісною яловичиною вітчизняного виробництва.

          За підсумками роботи Бюро Президії НААН прийнята постанова.

Візит литовських експертів до Національної академії аграрних наук України

 

Національну академію аграрних наук України відвідала делегація литовських експертів в рамках реалізації проекту «Покращення адміністративних та інституційних можливостей Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України».

 

На початку зустрічі, Михайло Бащенко, віце-президент аграрної академії презентуючи діяльність НААН, окреслив загальні напрямки, та зазначив, що «основними задачами академії є фундаментальні дослідження у всіх галузях сільського господарства, та координація реалізації результатів досліджень у вітчизняному агропромисловому секторі».


Основні напрямки розвитку міжнародного співробітництва в умовах асоціації з Євросоюзом окреслив Максим Мельничук, віце-президент НААН. Він позначив спільні нагальні проблеми в тваринництві. «Сьогодні в Україні важка ситуація в тваринництві, є загроза епідемії африканської чуми. Ця проблема актуальна і для України, і для країн Балтії, і для ЕС в цілому. Тому, пропоную провести спільну роботу з аналізу потенціалу епідемії та моніторингу ситуації. Це мало б практичну соціальну значимість.» – запропонував він. Також, зі слів Мельничука, практичне значення для України має і литовський досвід держпідтримки тваринництва (близько 25 млн. євро на рік).

Cеред основних пунктів такого співробітництва фахівці зазначили адаптацію законодавства племінної справи до вимог ЄС, систему збору інформації та обробки інформації по племінним господарствам, систему оцінки якості та геномну селекцію, а також рибну галузь в цілому.

 Вілюс Рекштіс, керівник проекту, начальник Державної служби з нагляду за племінним тваринництвом при міністерстві сільського господарства Литовської Республіки розповів про досвід взаємодії аграрної науки та бізнесу: «З початку минулого року в Литві існує комітет при міністерстві, який регулює баланс між науковими можливостями та потребами бізнесу. Це може бути, ідеєю нашої спільної справи. Стосовно питання контролю якості – в країні існують пункти контролю та координації. Так, при інститутах діють лабораторії з комплексної оцінки якості продукції. В правовому полі питання племінної справи регулює закон племінної справи, який містить права та обов’язки кожного підприємства. Щодо оцінки генома, світові експерти рекомендують робити її в країні походження породи тварини. Взагалі, контроль та координація ведеться у чотирьох напрямках – кількість, якість, перемінна справа та інновації в науці».

Основні пункти співробітництва викладено в протоколі про наміри, який був підписаний наприкінці зустрічі.

 

 


 

 

Президія НААН ухвалила постанову щодо формування генетичних ресурсів вітчизняних порід сільськогосподарських тварин

На черговому засіданні Президії НААН 30 червня 2015 року члени Президії та запрошені заслухали та й обговорили доповідь заступника директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН члена-кореспондента НААН Рубана С.Ю. про формування генетичних ресурсів вітчизняних порід сільськогосподарських тварин у контексті продовольчої безпеки держави.

У виступах з  обговорення  доповіді взяли участь генеральний директор  Української корпорації з виробництва м’яса на промисловій основі «Тваринпром» С.А.Гнатюк, директор Інституту рибного господарства НААН академік НААН І.І.Грициняк, голова Української асоціації  з племінної справи у тваринництві Е.С.Бабуш, директор Державної дослідної станції птахівництва НААН кандидат біологічних наук О.В.Терещенко, головний спеціаліст центру інформаційних технологій ПП «Браво» С.М.Бриль, директор Асканійської державної дослідної сільськогосподарської станції Інституту зрошуваного землеробства НААН В.О.Найдьонова, в.о.академіка-секретаря Відділення зоотехнії НААН доктор сільськогосподарських наук, професор О.М.Жукорський. які підкреслили, що зусиллями науковців

Президія НААН відзначила, що у доповіді та її обговоренні було висвітлено  великомасштабне перетворення вітчизняних порід тварин комбінованого напряму продуктивності на спеціалізований. Виведено чотири спеціалізованих породи молочної і чотири м’ясної худоби, три  м’ясних свиней, три породи овець та яєчну породу курей, які займають провідне місце серед основних комерційних порід. Зазвичай, у більшості випадків вони створені методом комбінаційного та відтворного схрещування з кращими представниками імпортних порід. Поголів’я тварин порід вітчизняної селекції в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення на даний час становить основу тваринництва: 60% молочної худоби, 56% м’ясної, 75% свиней, 95% овець.

Все це стало можливим завдяки функціонуванню вітчизняної системи селекції у тваринництві, державній фінансовій підтримці, реалізації програм селекції та інтенсивному використання плідників-поліпшувачів, що забезпечувало генетичний прогрес продуктивності сільськогосподарських  тварин.

 Проте сьогодні зменшено поголів’я племінних сільськогосподарських тварин і обсяги виробництва племінних (генетичних) ресурсів  - у 2-3 рази, за  всіма підгалузями, крім промислового птахівництва. Існуюча в правовому полі  система селекції у тваринництві за окремими параметрами (система збору інформації, випробування та методологія оцінки племінної цінності тварин, ведення обліку продуктивності тварин, механізмів управління і підтримки з боку держави тощо) не відповідає міжнародним стандартам;   практично не діє Закон України «Про племінну справу у тваринництві», зокрема в частині функціонування Загальнодержавної програми селекції у тваринництві, контролю за веденням племінної справи в країн; не застосовується основний селекційний інструмент генетичного вдосконалення порід – оцінка і відбір плідників за якістю потомства.

Зазначалось, що зважаючи на потреби виробництва, існує необхідність суттєвого поліпшення стану з формування генетичних ресурсів вітчизняних порід сільськогосподарських тварин. Також було наголошено, що слід приділити увагу покращенню координації досліджень та об’єднанню зусиль вчених усіх наукових установ Відділення зоотехнії.

За підсумками засідання Президія НААН ухвалила відповідну постанову.

Науково-практична конференція «Наукова спадщина професора М. І. Нижнього у сучасній агроекономічній науці»

16 серпня 2016 року завідувач лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств інституту О. В. Кругляк взяла участь у роботі Науково-практичної конференції «Наукова спадщина професора М. І. Нижнього у сучасній агроекономічній науці», що відбулася у ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН.

Професор Микола Іванович Нижній залишив вагому наукову спадщину в сучасній аграрній економічній науці, розвитку сільського господарства та сільських територій. Науковий доробок вченого налічує понад 160 наукових праць. Півстоліття (1950–2003 роки) він був методологом й організатором в області оплати праці працівників сільського господарства в Україні у другій половині ХХ століття, очолював відділ нормування, оплати праці й госпрозрахункових відносин Українського науково-дослідного інституту економіки і організації сільського господарства.

Результатами багаторічної праці вченого стали узагальнення історичного досвіду виникнення й розвитку форм оплати праці сільськогосподарських працівників; реалізація експериментально-практичної моделі впровадження прогресивних форм оплати праці; обґрунтування теоретичних основ і практичних пропозицій щодо напрямів посилення зв’язку оплати праці з кінцевими результатами через застосування акордно-преміальної системи для колективного підряду; розробка механізму оплати праці на основі застосування прогресивних зростаючих коефіцієнтів; удосконалення розподільчих відносин для прогресивних форм колективного підряду; впровадження основаних на методах справедливого розподілу заробітку форм стимулювання праці тощо.

Наукова школа професора М. І. Нижнього налічує близько 30 здобувачів наукових ступенів кандидатів і докторів економічних наук. Серед учнів вченого – академіки Національної академії аграрних наук України Ю. О. Лупенко й М. Й. Малік, доктори економічних наук М. М. Артеменко, В. В. Зіновчук, Н. В. Зіновчук, М. П. Поліщук, Л. П. Червінська, В. М. Шальнєв, когорта кандидатів економічних наук: М. Х. Вдовиченко, Д. І. Дема, А. Г. Корчевський, В. А. Пулім та ін., які продовжили дослідження вчителя та передають досвід своїм учням.

Спогадами про вчителя з учасниками конференції, присвяченої до 100-річчя від дня народження М. І. Нижнього, ділились учні вченого – директор ННЦ «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук, професор, академік НААН Юрій Олексійович Лупенко; завідувач відділення ННЦ «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук, професор, академік НААН Микола Йосипович Малік; завідувач кафедри маркетингу Житомирського національного агроекологічного університету, доктор економічних наук, професор Віталій Володимирович Зіновчук; завідувач кафедри фінансів і кредиту Житомирського національного агроекологічного університету, кандидат економічних наук, професор Дмитро Іванович Дема, а також його друзі і колеги.

На завершення заходу співробітники Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН провели презентацію книги «Професор Нижній Микола Іванович: бібліографічний покажчик наукових праць за 1950–2003 роки».

 

Про участь науковців інституту у Міжнародному науково-практичному семінарі «Нідерландський день молока»

21 вересня 2017 року на базі господарства «Розволожжя» (с. Гайворон, Володарський р-н, Київська обл.) спільно з Dutch-Ukrainian Dairy Centre (Нідерландсько-Український Молочний Центр) відбувся міжнародний науково-практичний семінар «Нідерландський день молока». Організатор семінару: Нідерландсько-Український Молочний Центр, Асоціація Виробників Молока.

Відкрив даний захід Любомир Дикун (Асоціація Виробників Молока) та представник Нідерландсько-Українського Молочного Центру.

В роботі семінару взяли участь представники Білоцерківського державного аграрного університету, CRV, Alta Genetics, Львівської дорадчої служби, Білоцерківського державного аграрного університету, Інституту розведення та генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН, Інституту сільського господарства Полісся НААН, НУБіП України, спеціалісти господарств з розведення великої рогатої худоби різних регіонів України, представники районної адміністрації. Всього – близько 200 чоловік.

Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН в роботі семінару взяла участь завідувач лабораторії селекції чорно-рябих порід, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Наталія Григорівна Черняк та науковий співробітник Оксана Петрівна Гончарук.

Під час роботи семінару обговорювались питання розвитку молочного скотарства в Україні. В рамках семінару було оцінено нові можливості розвитку молочного скотарства. Особливою темою семінару стало обговорення та проведення майстер-класу з лінійної оцінки тварин корів представниками Нідерландсько-Українського Молочного Центру. Проведено показ корів голштинської породи. Було висвітлено питання взяття проб та аналіз молока корів (Львівська лабораторія молока), проведено показ молочного комплексу та доїльної установки компанії Westfall на 48 місць.

Міжлабораторний науково-методичний семінар «Фізіологічні основи відтворення молочних корів»

28 липня 2017 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбувся Міжлабораторний науково-методичний семінар «Фізіологічні основи відтворення молочних корів». У роботі семінару взяли участь науковці інституту.

З доповіддю на тему: «Гормональна регуляція репродуктивної функції у корів молочних порід» виступив завідувач лабораторії відтворення, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник Кузебний Сергій Володимирович. Розглядалися питання гормональної регуляції статевого циклу, фізіологічні аспекти відновлення статевої функції після отелення, сучасні методи діагностики тільності.

В обговоренні виступили: кандидат с.-г. наук Шарапа Г.С. щодо відтворної здатності корів в умовах сучасної технології утримання та вирощування ремонтного молодняку; кандидат с.-г. наук Демчук С.Ю. щодо сучасних напрямків досліджень з відтворення молочної худоби.

Майбутнє аграрної науки – за молоддю!

30 вересня 2017 року Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» завдяки наполегливій роботі Ради молодих вчених перетворився у справжній осередок сучасної наукової думки – обдарована молодь презентувала свої доповіді на VIII Міжнародній науково-практичній молодіжній інтернет-конференції «Перспективи розвитку аграрного сектору економіки в умовах глобалізації». У роботі заходу взяли участь студенти, аспіранти та молоді вчені, серед яких провідний економіст лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Мар'яна Богданівна Кулакова із доповіддю «Еколого-економічні аспекти використання сидерації в органічному землеробстві».

В ході конференції молодь працювала над загальними питаннями становлення та розвитку вітчизняної науки, освіти і техніки, соціально-екологічними проблемами економічного механізму раціонального природокористування. Також були зроблені змістовні доповіді з питань розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності; соціально-економічних та екологічних проблем розвитку села, сільських територій та проблем сільськогосподарського виробництва; фінансово-кредитного механізму сталого розвитку; трансформації земельних відносин до ринкових умов господарювання; використання переваг від участі в міжнародній інтеграції.

За результатами конференції матеріали творчої дискусії будуть опубліковані у збірнику.