Нове

Більше статтей...

Президія НААН ухвалила постанову щодо формування генетичних ресурсів вітчизняних порід сільськогосподарських тварин

На черговому засіданні Президії НААН 30 червня 2015 року члени Президії та запрошені заслухали та й обговорили доповідь заступника директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН члена-кореспондента НААН Рубана С.Ю. про формування генетичних ресурсів вітчизняних порід сільськогосподарських тварин у контексті продовольчої безпеки держави.

У виступах з  обговорення  доповіді взяли участь генеральний директор  Української корпорації з виробництва м’яса на промисловій основі «Тваринпром» С.А.Гнатюк, директор Інституту рибного господарства НААН академік НААН І.І.Грициняк, голова Української асоціації  з племінної справи у тваринництві Е.С.Бабуш, директор Державної дослідної станції птахівництва НААН кандидат біологічних наук О.В.Терещенко, головний спеціаліст центру інформаційних технологій ПП «Браво» С.М.Бриль, директор Асканійської державної дослідної сільськогосподарської станції Інституту зрошуваного землеробства НААН В.О.Найдьонова, в.о.академіка-секретаря Відділення зоотехнії НААН доктор сільськогосподарських наук, професор О.М.Жукорський. які підкреслили, що зусиллями науковців

Президія НААН відзначила, що у доповіді та її обговоренні було висвітлено  великомасштабне перетворення вітчизняних порід тварин комбінованого напряму продуктивності на спеціалізований. Виведено чотири спеціалізованих породи молочної і чотири м’ясної худоби, три  м’ясних свиней, три породи овець та яєчну породу курей, які займають провідне місце серед основних комерційних порід. Зазвичай, у більшості випадків вони створені методом комбінаційного та відтворного схрещування з кращими представниками імпортних порід. Поголів’я тварин порід вітчизняної селекції в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення на даний час становить основу тваринництва: 60% молочної худоби, 56% м’ясної, 75% свиней, 95% овець.

Все це стало можливим завдяки функціонуванню вітчизняної системи селекції у тваринництві, державній фінансовій підтримці, реалізації програм селекції та інтенсивному використання плідників-поліпшувачів, що забезпечувало генетичний прогрес продуктивності сільськогосподарських  тварин.

 Проте сьогодні зменшено поголів’я племінних сільськогосподарських тварин і обсяги виробництва племінних (генетичних) ресурсів  - у 2-3 рази, за  всіма підгалузями, крім промислового птахівництва. Існуюча в правовому полі  система селекції у тваринництві за окремими параметрами (система збору інформації, випробування та методологія оцінки племінної цінності тварин, ведення обліку продуктивності тварин, механізмів управління і підтримки з боку держави тощо) не відповідає міжнародним стандартам;   практично не діє Закон України «Про племінну справу у тваринництві», зокрема в частині функціонування Загальнодержавної програми селекції у тваринництві, контролю за веденням племінної справи в країн; не застосовується основний селекційний інструмент генетичного вдосконалення порід – оцінка і відбір плідників за якістю потомства.

Зазначалось, що зважаючи на потреби виробництва, існує необхідність суттєвого поліпшення стану з формування генетичних ресурсів вітчизняних порід сільськогосподарських тварин. Також було наголошено, що слід приділити увагу покращенню координації досліджень та об’єднанню зусиль вчених усіх наукових установ Відділення зоотехнії.

За підсумками засідання Президія НААН ухвалила відповідну постанову.

Науково-практична конференція «Наукова спадщина професора М. І. Нижнього у сучасній агроекономічній науці»

16 серпня 2016 року завідувач лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств інституту О. В. Кругляк взяла участь у роботі Науково-практичної конференції «Наукова спадщина професора М. І. Нижнього у сучасній агроекономічній науці», що відбулася у ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН.

Професор Микола Іванович Нижній залишив вагому наукову спадщину в сучасній аграрній економічній науці, розвитку сільського господарства та сільських територій. Науковий доробок вченого налічує понад 160 наукових праць. Півстоліття (1950–2003 роки) він був методологом й організатором в області оплати праці працівників сільського господарства в Україні у другій половині ХХ століття, очолював відділ нормування, оплати праці й госпрозрахункових відносин Українського науково-дослідного інституту економіки і організації сільського господарства.

Результатами багаторічної праці вченого стали узагальнення історичного досвіду виникнення й розвитку форм оплати праці сільськогосподарських працівників; реалізація експериментально-практичної моделі впровадження прогресивних форм оплати праці; обґрунтування теоретичних основ і практичних пропозицій щодо напрямів посилення зв’язку оплати праці з кінцевими результатами через застосування акордно-преміальної системи для колективного підряду; розробка механізму оплати праці на основі застосування прогресивних зростаючих коефіцієнтів; удосконалення розподільчих відносин для прогресивних форм колективного підряду; впровадження основаних на методах справедливого розподілу заробітку форм стимулювання праці тощо.

Наукова школа професора М. І. Нижнього налічує близько 30 здобувачів наукових ступенів кандидатів і докторів економічних наук. Серед учнів вченого – академіки Національної академії аграрних наук України Ю. О. Лупенко й М. Й. Малік, доктори економічних наук М. М. Артеменко, В. В. Зіновчук, Н. В. Зіновчук, М. П. Поліщук, Л. П. Червінська, В. М. Шальнєв, когорта кандидатів економічних наук: М. Х. Вдовиченко, Д. І. Дема, А. Г. Корчевський, В. А. Пулім та ін., які продовжили дослідження вчителя та передають досвід своїм учням.

Спогадами про вчителя з учасниками конференції, присвяченої до 100-річчя від дня народження М. І. Нижнього, ділились учні вченого – директор ННЦ «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук, професор, академік НААН Юрій Олексійович Лупенко; завідувач відділення ННЦ «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук, професор, академік НААН Микола Йосипович Малік; завідувач кафедри маркетингу Житомирського національного агроекологічного університету, доктор економічних наук, професор Віталій Володимирович Зіновчук; завідувач кафедри фінансів і кредиту Житомирського національного агроекологічного університету, кандидат економічних наук, професор Дмитро Іванович Дема, а також його друзі і колеги.

На завершення заходу співробітники Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН провели презентацію книги «Професор Нижній Микола Іванович: бібліографічний покажчик наукових праць за 1950–2003 роки».

 

Про участь науковців інституту у Міжнародному науково-практичному семінарі «Нідерландський день молока»

21 вересня 2017 року на базі господарства «Розволожжя» (с. Гайворон, Володарський р-н, Київська обл.) спільно з Dutch-Ukrainian Dairy Centre (Нідерландсько-Український Молочний Центр) відбувся міжнародний науково-практичний семінар «Нідерландський день молока». Організатор семінару: Нідерландсько-Український Молочний Центр, Асоціація Виробників Молока.

Відкрив даний захід Любомир Дикун (Асоціація Виробників Молока) та представник Нідерландсько-Українського Молочного Центру.

В роботі семінару взяли участь представники Білоцерківського державного аграрного університету, CRV, Alta Genetics, Львівської дорадчої служби, Білоцерківського державного аграрного університету, Інституту розведення та генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН, Інституту сільського господарства Полісся НААН, НУБіП України, спеціалісти господарств з розведення великої рогатої худоби різних регіонів України, представники районної адміністрації. Всього – близько 200 чоловік.

Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН в роботі семінару взяла участь завідувач лабораторії селекції чорно-рябих порід, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Наталія Григорівна Черняк та науковий співробітник Оксана Петрівна Гончарук.

Під час роботи семінару обговорювались питання розвитку молочного скотарства в Україні. В рамках семінару було оцінено нові можливості розвитку молочного скотарства. Особливою темою семінару стало обговорення та проведення майстер-класу з лінійної оцінки тварин корів представниками Нідерландсько-Українського Молочного Центру. Проведено показ корів голштинської породи. Було висвітлено питання взяття проб та аналіз молока корів (Львівська лабораторія молока), проведено показ молочного комплексу та доїльної установки компанії Westfall на 48 місць.

Міжлабораторний науково-методичний семінар «Фізіологічні основи відтворення молочних корів»

28 липня 2017 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбувся Міжлабораторний науково-методичний семінар «Фізіологічні основи відтворення молочних корів». У роботі семінару взяли участь науковці інституту.

З доповіддю на тему: «Гормональна регуляція репродуктивної функції у корів молочних порід» виступив завідувач лабораторії відтворення, канд. с.-г. наук, старший науковий співробітник Кузебний Сергій Володимирович. Розглядалися питання гормональної регуляції статевого циклу, фізіологічні аспекти відновлення статевої функції після отелення, сучасні методи діагностики тільності.

В обговоренні виступили: кандидат с.-г. наук Шарапа Г.С. щодо відтворної здатності корів в умовах сучасної технології утримання та вирощування ремонтного молодняку; кандидат с.-г. наук Демчук С.Ю. щодо сучасних напрямків досліджень з відтворення молочної худоби.

Майбутнє аграрної науки – за молоддю!

30 вересня 2017 року Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» завдяки наполегливій роботі Ради молодих вчених перетворився у справжній осередок сучасної наукової думки – обдарована молодь презентувала свої доповіді на VIII Міжнародній науково-практичній молодіжній інтернет-конференції «Перспективи розвитку аграрного сектору економіки в умовах глобалізації». У роботі заходу взяли участь студенти, аспіранти та молоді вчені, серед яких провідний економіст лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Мар'яна Богданівна Кулакова із доповіддю «Еколого-економічні аспекти використання сидерації в органічному землеробстві».

В ході конференції молодь працювала над загальними питаннями становлення та розвитку вітчизняної науки, освіти і техніки, соціально-екологічними проблемами економічного механізму раціонального природокористування. Також були зроблені змістовні доповіді з питань розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності; соціально-економічних та екологічних проблем розвитку села, сільських територій та проблем сільськогосподарського виробництва; фінансово-кредитного механізму сталого розвитку; трансформації земельних відносин до ринкових умов господарювання; використання переваг від участі в міжнародній інтеграції.

За результатами конференції матеріали творчої дискусії будуть опубліковані у збірнику.

Розвиваємо співпрацю з бізнесом

У рамках залучення альтернативних джерел фінансування оновлення матеріальної бази Інституту необхідно розвивати зв’язки з бізнесом, а саме пропонувати інноваційні розробки науковців для використання бізнесом. З цією метою 20 вересня відбулась робоча зустріч представника Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Оксани Щербак з президентом Фундації AgroChallenge Ігорем Лисицьким. Слід зазначити, що наразі Фундація AgroChallenge представляє собою еко-систему супроводу повного життєвого циклу проектів в аграрній сфері від ідеї до залучення інвестицій і складається з функціонально пов’язаних між собою організацій.

Під час робочої зустрічі було представлено декілька інноваційних розробок науковців інституту в галузі тваринництва, які можуть бути використані бізнесом для розвитку аграрного та харчового секторів економіки. Пана Ігора Лисицького в першу чергу цікавив комерційний потенціал проекту, опис бізнес-моделі та наявність прямих конкурентів і подібних рішень на ринку.

По завершенню зустрічі пан Ігор запропонував пройти навчання в Стартап Школі Sikorsky Challenge, де можна отримати найсучасніші знання з інноваційного бізнесу і доопрацювати представлені проекти та їх бізнес-моделі, отримати консультаційну допомогу провідних тренерів та експертів.

26-а Міжнародна медична виставка «Охорона здоров'я»

З 3 по 5 жовтня 2017 року (м. Київ, Броварський пр., 15, Міжнародний виставковий центр) відбулась 26-а Міжнародна медична виставка «Охорона здоров'я».

Цього року головне місце в експозиції виставки займало обладнання та медичні технології для профілактики, своєчасної діагностики захворювань та реабілітації пацієнтів. Традиційні тематичні розділи виставки: Медична техніка та обладнання, Вироби медичного призначення, Фармація, Реабілітація, Офтальмологія, Лабораторія, Екстрена медицина, Краса і здоров'я, Медичний туризм, Репродуктивна та перинатальна медицина, Digital med (телемедицина, цифрова радіологія, e-health).

Науковцям Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН насамперед цікавою була експозиція з інноваційними продуктами та обладнанням для репродуктивної та перинатальної медицини. Найяскравішу новинку продемонструвала Білоруська компанія ADANI, а саме мобільний пересувний медичний комплекс «Скринэкспресс Репродуктивное Здоровье». Цей комплекс призначений для проведення скринінгових досліджень з метою ранньої діагностики онкологічних та інших захворювань репродуктивної системи. Слід зазначити, що такий комплекс може працювати як в автономному режимі, так і спільно з медичним закладом.

Виставка «Охорона здоров’я» є ідеальним майданчиком для презентації кращих досягнень світової та вітчизняної медицини та місцем зустрічі представників медичного бізнесу з потенційними інвесторами. Під час ознайомлення із експозицією виставки науковці інституту надавали консультації представникам зарубіжних компаній та вітчизняним підприємцям.

Науково-практична програма виставки традиційно була насичена конференціями, семінарами, презентаціями та дискусіями на актуальні теми сучасної медицини. Науковці інституту прийняли участь практичній конференції «Сучасні підходи в акушерстві та гінекології, їх зв'язок між собою», організованою пологовим будинком «Лєлека». Під час конференції встановлено ділові стосунки із представниками «Лєлеки», це сучасна медична установа, яка надає спеціалізовану висококваліфіковану акушерсько-гінекологічну і неонатологічну медичну допомогу на рівні світових стандартів. Досягнуто попередніх домовленостей щодо участі представників лабораторії біотехнології у науково-практичних заходах організованих пологовим будинком «Лелека».

Вказана вище виставка в черговий раз підтвердила статус міжнародної та провідної, яка забезпечила обмін досвідом, отримання значної кількості корисної інформації, налагодження ділових знайомств. Участь у таких виставках забезпечує не лише теоретичними, а й практичними навичками, що в свою чергу позитивно впливає на подальше професійне зростання науковця.

Про участь у семінарі «Ультразвукова діагностика в репродукції»

Біотехнологи інституту взяли участь в семінарі «Ультразвукова діагностика (далі УЗД) в репродукції», який проходив 6 жовтня 2017 року в центрі репродуктивного здоров’я сім’ї ADONIS FAMILY (м. Київ).

У вступній частині семінару завідувач відділення допоміжних репродуктивних технологій Наталія Владикіна ознайомила присутніх із основними напрямами діяльності відділення та Центру в цілому. Вона зробила акцент на створеному Учбовому центрі, що є інтерактивною площадкою для обміну досвідом спеціалістів в області допоміжних репродуктивних технологій, ембріології, генетиці та хірургії.

Доповідь щодо ролі УЗД в репродукції представив репродуктолог Дмитро Белецький. Він зупинився на історичних аспектах створення та застосування ультразвукової діагностики в медицині, особливостях та основних правилах її застосування, способах та характеристиках одержаної інформації.

Про проведення УЗД перед програмами допоміжних репродуктивних технологій та діагностиці супутніх патологій доповіла репродуктолог Ольга Сілаєва. Пані Ольга зупинилась на поширених та рідкісних патологія репродуктивних органів, які зустрічаються під час УЗД. Також звернула увагу присутніх на патології репродуктивних органів жінок в разі яких не рекомендовані ніякі допоміжні репродуктивні технології.

Також під час проведення заходу науковцями інституту досягнуто попередніх домовленостей щодо участі у заходах організованих учбовим центром ADONIS.

X з’їзд Українського товариства генетиків і селекціонерів імені М.І. Вавилова та асоційована із з’їздом ХІІ Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів»

2 – 6 жовтня 2017 року відбувся X з’їзд Українського товариства генетиків і селекціонерів імені М.І. Вавилова (далі УТГіС ім. М.І. Вавилова), який проходив на базі Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України та Уманського національного університету садівництва (м. Умань, Черкаська область). Асоційовано із з’їздом проходила XII Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів», присвячена 50-річчю від часу заснування УТГіС ім. М.І. Вавилова та 130-річчю від дня народження М.І. Вавилова.

Очолював роботу з’їзду президент УТГіС ім. М.І. Вавилова член-кореспондент НАН України Віктор Анатолійович Кунах. Від первинної організації УТГіС ім. М.І. Вавилова Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН до організаційного комітету входила академік НААН Ковтун Світлана Іванівна.

3 жовтня відбулося відкриття Х з’їзду УТГіС ім. М.І. Вавилова, представлено доповідь президента та звіт голови ревізійної комісії УТГіС ім. М.І. Вавилова за 2012 – 2017 рр. Відбулися вибори президента, керівних органів, голови та членів ревізійної комісії УТГіС ім. М.І. Вавилова. Президентом було обрано члена-кореспондента НАН України Віктора Анатолійовича Кунаха. Віце-президентами обрано професора, доктора біол. наук Надію Михайлівну Дробик, академіка НАН України Ярослава Борисовича Блюма та академіка НААН Світлану Іванівну Ковтун.

Робота з’їзду проводилась у чотирьох паралельних секціях: «Еволюція геномів у природі та експерименті. молекулярна генетика та геноміка», «Молекулярні та клітинні біотехнології. біоінформатика та комп’ютерна біологія», «Аналіз і оцінка генетичних ресурсів. загальна та популяційна генетика», «Генетика та селекція. Генетика людини та медична генетика».

Ковтун С.І. на пленарному засіданні 3 жовтня 2017 року представила доповідь «Наукові і практичні аспекти розвитку біотехнології у тваринництві: світовий і вітчизняний досвід». Науковці інституту представили ряд стендових доповідей: «Біотехнологічні методи оцінки ефективності кріоконсервації сперми кнурів» (Ковтун С.І., Метлицька О.І., Гиря В.М., Копилова К.В.), «Вивчення біологічної активності наноматеріалу в умовах культивування сперматозоїдів та ооцитів свиней in vitro» (Щербак О.В., Зюзюн А.Б., Осипчук О.С., Ковтун С.І., Галаган Н.П., Троцький П.А.).

Про участь у науково-практичному семінарі для цитогенетиків «Сучасні рішення для пренатальної та постнатальної діагностики захворювань, пов’язаних з хромосомними аномаліями»

11 жовтня 2017 року науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН к. с.-г. н. Оксана Щербак і к. б. н. Аза Зюзюн взяли участь у науково-практичному семінарі для цитогенетиків «Сучасні рішення для пренатальної та постнатальної діагностики захворювань, пов’язаних з хромосомними аномаліями». Захід проведено компанією «Алт Україна ЛТД» за підтримки розробника програмного забезпечення «Lucia Cytogenetics».

Було представлено доповіді фахівці України в області цитогенетики. Це: «15 років досвіду цитогенетичної практики з використанням програм комп'ютерного аналізу хромосом» (к.б.н., зав. молекулярно-цитогенетичної лабораторії клініки «ISIDA» Л. Тавокіна), «Цікаві клінічні випадки з практики цитогенетики» (д. мед. н., заступник директора «Східно-Українського спеціалізованого центрі медичної генетики та пренатальної діагностики», науковий директор МБЦ «Геном» М. Ніколенко), «Цитогенетичні дослідження при новоутвореннях кровотворної та лімфоїдної тканин» (д. б. н., ст. наук. співроб., зав. цитогенетичної лабораторії Доктора Редгера С. Андрєєва), «Каріотипування в епоху стрімкого розвитку молекулярно-генетичних методів діагностики» (к. б. н., зав. лабораторією цитогенетики клініки репродуктивної медицини «Надія» Л. Пилип), «Метод FISH в діагностиці захворювань, що супроводжуються хромосомними порушеннями» (к. мед. н., асистент кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики НМУ ім. О.О Богомольця Ж. Мішаріна), «Шляхи ідентифікації хромосомного матеріалу невідомого походження і маркерних хромосом» (фахівець молекулярно-цитогенетичної лабораторії клініки «ISIDA» А. Бровко), «Стандарти цитогенетичних досліджень відповідно до рекомендацій Європейської цитогенетичної асоціації» (к. б. н., зав. лабораторією цитогенетики клініки репродуктивної медицини «Надія» Л. Пилип).

В рамках практичної частини школи науковці інституту обмінялися досвідом із колегами та взяти участь в майстер-класі із застосування програмного забезпечення «Lucia Cytogenetics», представленого к. б. н. Д. Кадлец, керівником молекулярно-цитогенетичного напрямку компанії «Laboratory Imaging s.r.o.» з Чехії.

Про засідання Вченої ради з розгляду питання «Стан та перспективи розвитку м’ясного скотарства в Україні»

30 жовтня 2017 року на засіданні Вченої ради Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН було розглянуто питання «Стан та перспективи розвитку м’ясного скотарства в Україні».

У доповіді завідувача лабораторії розведення м’ясних порід П.П. Джус було наведено показники щодо сучасного кількісного та якісного складу поголів’я великої рогатої худоби м’ясних порід і окреслені основні чинники, які зумовлюють негативні тенденції функціонування підгалузі м’ясного скотарства у тваринництві України.

Голова вченої ради, віце-президент НААН М.В. Гладій наголосив, що повільний обіг капіталу та низька інвестиційна привабливість призвели до зменшення кількості суб’єктів з розведення м’ясної худоби та низького рівня запровадження енергоощадних технологій.

В обговоренні виступили: кандидат с.-г. наук Л.В. Вишневський щодо світової практики ведення галузі та перспективних напрямів її державної підтримки; доктор с.-г. наук В.В. Дзіцюк зауважила на необхідності систематичного використання генетичних методів у селекційній роботі з породами м’ясної худоби; кандидат с.-г. наук Г.С. Шарапа щодо відтворної здатності корів в умовах сучасних технологій утримання; кандидат с.-г. наук Д.М. Басовський про необхідність формування щорічного каталогу живих бугаїв-плідників. Підсумки щодо загального стану галузі та особливостей і пріоритетів її подальшого функціонування підведені у виступах доктора с.-г. наук Ю.П. Полупана та кандидат с.-г. наук О.І. Костенка

У науковій дискусії було оцінено нові можливості розвитку м’ясного скотарства в Україні. З огляду важливості комплексного підходу до розв’язання низки існуючих проблем за результатами засідання сформовано основні положення щодо розгляду цього питання у листопаді цього року на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України.

Візит делегації Французької Республіки до Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН

З 9 по 13 жовтня 2017 року в Україні перебувала місія представників науково-дослідних установ Французької Республіки в галузі тваринництва для обговорення питань співпраці з агенцією Франс-АгріМер.

12 жовтня 2017 року члени французької профільної делегації Каролін Моніо (Інститут розведення великої рогатої худоби), Франсуа Кадюдаль (Інститут птахівництва), Мішель Рійо (Інститут свинарства) та помічник радника з питань сільського господарства Посольства Французької Республіки в Україні Людмила Степура відвідали Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН. Багатий науково-практичний потенціал інституту, як однієї з провідних наукових установ України у галузі тваринництва, презентувала в.о. директора Світлана Ковтун. Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН має тривалу плідну співпрацю з різними профільними організаціями Французької Республіки. Було відмічено значний прогрес у обміні генетичним матеріалом великої рогатої худоби між двома країнами.

У ході зустрічі члени французької делегації ознайомилися з роботою інституту, банку генетичних ресурсів тварин. Обговорювалися можливі шляхи подальшої співпраці у питаннях організації племінної справи у тваринництві. Значний інтерес викликали питання реалізації генетичного потенціалу та конкурентоспроможності вітчизняних порід великої рогатої худоби, а також організація міжпородного схрещування в Україні та економічний ефект від підвищення якості молочної сировини.

Про співпрацю з ТОВ “Нова Нива” Нікольського району Донецької області

Співробітники Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця () понад 10 років співпрацюють із ТОВ “Нова Нива” Нікольського району Донецької області з питань генетичного поліпшення стада української червоної молочної породи. За означений період продуктивність корів племінного стада зросла від 4000 до 6250 кг молока на корову за рік, 2017 року – наближається до 7000 кг. Наразі середній добовий надій становить 24 кг.

13 жовтня 2017 року Ю. П. Полупан, С. В. Прийма, А. Є. Почукалін в рамках виконання договору відвідали та надали наукові консультації керівництву і фахівцям господарства. ТОВ “Нова Нива” спеціалізується на рослинництві та молочному скотарстві. Обробляють 5 тис. га землі. Під кормові культури використовують близько 1000 га. Утримують 2 800 голів великої рогатої худоби, у тому числі 760 дійних корів. Зазначеної продуктивності корів досягнуто за впровадження сучасних технологій безприв’язного боксового утримання з цілорічною годівлею повнораціонними кормосумішами і доїнням у доїльній залі типу «ялинка» 2×12. Високоякісні грубі корми (силос, сінаж) заготовляють пресуванням у рукави, що забезпечує їх стовідсоткове збереження та ефективне використання. Подальше технологічне удосконалення полягає у будівництві та експлуатації чотирьох станцій добровільного доїння виробництва ДеЛаваль, які обслуговують 240 корів. Однією з переваг роботизованого доїння є відсутність перетримання доїльних стаканів і сухого доїння, як це трапляється в доїльній залі. Робот доїть кожну дійку окремо і робить заміри електропровідності молока для кожної частки вим’я (чотири пульсатори і чотири лічильники), це дозволяє виявити мастит, навіть якщо він є тільки в одній частці вим’я.

Підвищення кваліфікації з економіки природокористування

9 – 13 жовтня 2017 року на базі Інституту агроекології і природокористування НААН відбулись щорічні курси підвищення кваліфікації для наукових працівників установ НААН та науково-педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів за напрямами: – економіка природокористування та розвиток сільських територій; – збалансоване використання природних ресурсів в умовах змін клімату; – екологічна безпека аграрного виробництва; – моніторинг ресурсів агросфери.

Науковці інституту Кругляк О. В. та Мартинюк І. С. взяли участь у вказаних вище курсах, а також працівники аграрних вищих навчальних закладів, завідувачі відділів, лабораторій, секторів, наукові співробітники установ системи НААН.

Цьогоріч слухачі курсів прослухали змістовні лекції провідних фахівців з питань економіки природокористування та охорони навколишнього природного середовища, спостереження за природними ресурсами агросфери, оцінювання їх стану, розроблення еколого-економічних основ механізмів реалізації збалансованого розвитку аграрного виробництва, землекористування і сільських територій, у т.ч. з урахуванням змін клімату. Зокрема, академік НААН О. Г. Тараріко присвятив свою доповідь досягненню нейтрального рівня деградації ґрунтів відповідно до Конвенції боротьби з опустелюванням земель. Академік НААН А. Л. Бойко виклав своє бачення поняття екологічної свідомості в контексті біобезпеки. Видатний вчений-дослідник в галузі вірусології розповів присутнім про гіпотезу походження вірусів, історію їх дослідження, профілактику на заходи боротьби з ними.

Професор А. І. Парфенюк зосередилась на питанні формування фітопатогенного фону в агроекоценозах. Професор Г. М. Чоботько окреслив особливості міграції радіонуклідів в агросфері. Особливу цікавість викликав семінар доктора біологічних наук В. В. Коніщука щодо формування торфосапропелетеки та гербарію агроландшафтів.

Економічні аспекти природокористування та сталого розвитку доповіли доктор сільськогосподарських наук Н. В. Палапа та доктор економічних наук П. П. Мельник. Доповідачі наголосили, що підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору має бути спрямоване на реструктуризацію сільськогосподарського виробництва з використанням інноваційних підходів, з обов’язковим зростанням рівня життєдіяльності сільського населення та покращенням стану навколишнього середовища.

Крім того, слухачі мали змогу ознайомитись із дослідженнями лабораторій екології мікроорганізмів; екології вірусів та біобезпеки, моніторингу агробіоресурсів та екології мікроорганізмів, радіоекологічного моніторингу, розвитку сільських територій, екологічного менеджменту, аерокосмічного зондування агросфери.

Свідоцтва про підвищення кваліфікації урочисто вручила заступник Голови Вченої ради інституту Дем’янюк Олена Сергіївна.

Про участь у Фестивалі інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2017»

З 10 по 13 жовтня 2017 року в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (м. Київ) проходив VI міжнародний Фестиваль інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2017». В рамках фестивалю відбувся конкурс стартапів «Sikorsky Challenge 2017»; конкурс «Intel-Техно Україна 2017-2018» та виставка-конкурс «Майбутнє України».

Всеукраїнський конкурс стартапів «Sikorsky Challenge», який, власне, дав назву фестивалю, є платформою для зустрічі розробників проектів з різних галузей науки техніки та представників великого інвестиційного бізнесу. Слід відмітити, що метою конкурсу стартапів є визначення найцікавіших і найактуальніших проектів у різних галузях техніки та надання авторам кращих з них допомоги в комерціалізації, створенні успішних стартап-компаній та виведенні інноваційних продуктів на національний та міжнародні ринки.

Для участі у конкурсі стартапів «Sikorsky Challenge 2017» к. с.-г. н. Оксаною Щербак від інституту було подано проект «Розроблення оптимізованої технології кріоконсервації генетичного матеріалу вітчизняних порід свиней за застосування наноматеріалів». Зауважимо, що конкурс стартапів «Sikorsky Challenge 2017» розпочався у квітні, на конкурс було подано 213 проекти. Після попереднього відбору та тренінгів до фіналу було відібрано 63 з них, проект поданий від інституту пройшов до фіналу.

В рамках фестивалю учасникам була надана можливість не лише представити винахід або стартап, а і можливість поспілкуватись з іншими інноваційними підприємцями, познайомитись з інвесторами. Під час фестивалю делегатами від інституту була проведена робоча зустріч з представниками бізнесу, на якій розглянуто питання важливості збереження генофонду саме вітчизняних порід сільськогосподарських тварин. Завдяки такому спілкуванню проект «Розроблення оптимізованої технології кріоконсервації генетичного матеріалу вітчизняних порід свиней за застосування наноматеріалів» отримав нові міркування щодо його комерціалізації, популяризації та креативному представленню.

Про Загальноінститутський науково-практичний семінар «Методи оцінки племінної цінності бугаїв-плідників за окремими ознаками та комплексом ознак»

25 жовтня 2017 року Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН провів Загальноінститутський науково-практичний семінар на якому було розглянуто актуальні питання оцінки племінної цінності бугаїв-плідників за окремими ознаками та комплексом ознак. Завідувач лабораторії інформаційних систем Дмитро Миколайович Басовський. представив доповідь «Методи оцінки племінної цінності бугаїв-плідників за окремими ознаками та комплексом ознак». Питання які виникли у учасників семінару стосувалися структури селекційних індексів. Басовський Д.М. надав порівняльну характеристику селекційних індексів у різних країнах. Шарапа Г.С. зосередив увагу присутніх на необхідності приведення вітчизняного селекційного індексу у відповідність до міжнародних стандартів.

За підсумками роботи прийнято рішення, в якому схвалено організаційні підходи стосовно оцінки генетичної цінності бугаїв в України. Першочерговим завданням визначено удосконалення селекційного індексу за рахунок врахування параметрів здоров’я та відтворення.

Про стажування в Болгарії

З 12 жовтня 2017 р. кандидат біологічних наук Лариса Іванівна Остаповець проходить міжнародне місячне стажування на кафедрі тваринництва Аграрного університету – Пловдив (Республіка Болгарія). Під час проходження стажування відбувається обмін досвідом з науковцями у галузі селекції, розведення та генетики сільськогосподарських тварин.

Про наукову конференцію з міжнародною участю «Тваринництво – виклики та інновації», м. Софія, Республіка Болгарія

З 1 по 3 листопада 2017 року Інститутом тваринницьких наук – Костинброд (Республіка Болгарія) на базі «Парку готелю Москва» в м. Софія було проведено наукову конференцію з міжнародною участю «Тваринництво – виклики та інновації» з розгляду питань стану та тенденцій розвитку різних галузей тваринництва у країнах Європи.

Було представлено 27 усних та 35 постерних наукових доповідей за напрямами роботи конференції: «Розведення, генетика та відтворення тварин», «Корми тварин та фізіологія», «Екологія та якість продукції тваринництва», «Сільськогосподарські технології та економіка сільського господарства» з Республіки Болгарія, України, Республіки Молдова, Республіки Македонія, Республіки Сербія, Російської Федерації, США, Соціалістичної Республіки В’єтнам.

У роботі конференції взяла участь в.о. директора Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, академік НААН Світлана Іванівна Ковтун. У пленарній доповіді було відмічено, що підняті на конференції питання повинні стати основою для поглиблення співпраці між ученими в галузі тваринництва країн-учасниць. Було погоджено підписання договір про науково-технічне співробітництво між Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН та Національним аграрним університетом Республіки Молдова, Інститутом тваринництва Республіки Македонія, Інститутом розведення тварин Республіки Сербія.

За результатами роботи конференції видано збірник праць. В ньому опубліковано шість статей науковців Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, присвячених висвітленню стану та перспектив розвитку селекційних, генетичних та біотехнологічних досліджень у галузі тваринництва в Україні.

Детальніше: http://www.ias.bg/index.html

Підсумки осінньо-польових робіт в дослідних господарствах інституту

Українські аграрії успішно завершують збирання сільськогосподарських культур. Станом на 14 листопада зібрано 56,1 млн. тонн зернових та зернобобових культур на площі 13,5 млн. га, або 93 % до прогнозованих площ. Середня врожайність культур становить: гречки – 10,9 ц/га; кукурудзи – 51,5 ц/га; соняшнику – 20,1 ц/га; сої – 19,2 ц/га. Найвища врожайність зернових та зернобобових культур в господарствах Хмельницької – 60,9 ц/га, Вінницької – 56,9 ц/га, Сумської – 56,6 ц/га, Тернопільської – 55,6 ц/га, Чернівецької – 54,0 ц/га областях.

Державні підприємства дослідні господарства «Нива» та «Христинівське» Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН вже зібрали цьогорічний урожай сільськогосподарських культур. Загалом обмолочено 1,8 тис. га, валовий збір зерна становить більше 11,2 тис. т. Середня врожайність зернових склала 61,1 ц/га, що на 13,3 та 0,2 ц/га більше, ніж у середньому по Черкаській області та Христинівському району відповідно. З розрахунку на один гектар площі зібрано: озимої пшениці – 52,3 ц (+12,1 та +3,0 ц до середнього показника по Черкаській області та Христинівському району відповідно); озимого ячменю – 68,1 (+29,8; +20,7); ярого ячменю – 52,8 ц (+14,8; +8,0); кукурудзи – 91,4 ц (+34,5; -5,0); соняшнику – 28,4 ц (+3,2; +0,1); гороху – 34,6 ц (+7,7; +10,3); сої – 21,2 ц (+4,3; +0,6); гречки – 14,9 ц (+3,9 ц до середнього показника по Христинівському району).

Хоча станом на 14 листопада сівбу озимих культур на зерно під урожай 2018 року в Черкаській області проведено на площі 222,4 тис. га, що складає 88 % від прогнозу, дослідні господарства Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН вже завершили вказані роботи в оптимальні строки та з дотриманням наукових рекомендацій щодо технологій вирощування сільськогосподарських культур. Поля дослідних господарств, відведені під посів озимини на зерно та зелений корм під урожай 2018 року, досягли площі майже 1,2 тис. га, в тому числі зернові культури на зерно засіяні на 1,1 тис. га – пшениця засіяна на площі 960 га, озимий ячмінь – 130 га.

Крім того, працівниками дослідних господарств інституту виконано значний обсяг робіт із заготівлі кормів на зимово-стійловий період 2017-2018 років. Загалом заготовлено достатню кількість всіх видів кормів для потреб тваринництва господарств.

Про візит студентів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди»

21 листопада 2017 року в інституті проходили навчальну практику з генетики з основами селекції студенти-біологи четвертого курсу природничо-технічного факультету відповідно до укладеної Угоди про співпрацю між Інститутом та ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Заступник завідувача відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Полупан Н.Л. провела студентам екскурсію в музеї інституту, під час якої вони ознайомились з науковими дослідженнями, що проводяться в Інституті, новими методиками їх проведення, матеріальною-технічною базою.

Цікаво та змістовно студентам представила теоретичну та прикладну складову генетичних досліджень у тваринництві старший науковий співробітник лабораторії генетики, кандидат с.-г. наук, Стародуб Л.Ф.

Старший науковий співробітник лабораторії біотехнології, кандидат біол. наук Зюзюн А.Б. ознайомила студентів з основними напрямками наукових досліджень у репродуктивній біотехнології та застосуванням нових біотехнологічних методів в тваринництві.

Студенти також ознайомилися з принципом функціонування Банку генетичних ресурсів тварин інституту. З лекції старшого наукового співробітника, кандидата с.-г. наук Сидоренко О. В. студенти дізналися про пріоритетні напрямки збереження біорізноманіття локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин в Україні.

Засіданя Президії НААН "Стан та перспективи розвитку підгалузі м'ясного скотарства в Україні"

22 листопада 2017 року відбулось чергове засідання Президії НААН під головуванням президента НААН, академіка НААН Ярослава Гадзала.

Члени Президії та запрошені заслухали й обговорили наукову доповідь члена-кореспондента НААН Жукорського О.М. «Стан та перспективи розвитку підгалузі молочного скотарства в Україні». М’ясне скотарство в більшості розвинених країн світу є основним постачальником високоякісної яловичини на внутрішні та зовнішній ринки. Загальне поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності в країнах ЄС станом на 2015 р. перевищувало 11,4 млн голів, і за прогнозами FАО до 2026 року може скоротитися на 8,6%. Однак, на тлі загального скорочення, в країнах Cхідної Європи – Польщі, Угорщині та Болгарії передбачається зростання на 0,8-1,2 млн голів, або на 41%.

Країнами-лідерами з виробництва та споживання яловичини на душу населення на рік є: за виробництвом – Нова Зеландія (185 кг), Ірландія (144,5 кг), Австралія (105,1 кг), Аргентина (58,8 кг), Канада (46,3 кг); в Європі, крім Ірландії, – Франція, Бельгія, Данія (по 27,1 кг), Австрія (39,2 кг), Нідерланди (23,6 кг), Білорусь (22,5 кг); за споживанням – Аргентина (62,3 кг), США (43,2 кг), Австралія (39,2 кг), Бразилія (36,6 кг), Канада (32,8 кг).

В Україні підвалини для розвитку галузі м’ясного скотарства закладено створенням вітчизняних порід м’ясної худоби, а саме: української м’ясної (1993 р.), волинської (1994 р.), поліської (1998 р.) та південної м’ясної (2008 р.), тварини яких в структурі генофонду м’ясної худоби наразі становлять біля 70%. Тварини нових порід за рівнем потенційної продуктивності (енергія росту на відгодівлі 1000-1300 г за витрат корму на 1 кг приросту 6,7-7,8 кг. од. та забійному виході 62-65%) не поступаються кращим породам м’ясної худоби світової селекції, а за пристосованістю до місцевих умов значно їх перевищують. Проте реалізований потенціал м’ясної худоби у більшості суб’єктів господарювання використовується лише на 50-60%.

Великий науковий інтерес та широке обговорення серед присутніх викликало питання, що розглядалось. У обговоренні виступили: директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН академік НААН Седіло Г.М.; завідувач кафедри технології переробки і якості продукції тваринництва Житомирського НАЕУ член-кореспондент НААН Славов В.П., директор Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» член-кореспондент НААН Вдовиченко Ю.В.; завідувач кафедри технології виробництва молока і м’яса НУБІП України, доктор сільськогосподарських наук Угнівенко А.М. Президент Академії Ярослав Гадзало зауважив, що на відміну від європейських країн, галузь спеціалізованого м’ясного скотарства в Україні до цього часу не набула істотного розвитку, не має відчутного суттєвого на формування ринку м’ясної продукції і не задовольняє суспільні потреби. У 2016 р. на одну особу вироблено лише 9,3 кг яловичини, тоді як фізіологічна норма споживання становить 31,3 кг, а її частка у виробництві м’яса склала 17, 5 % за норми 41% (у 2000 р. вона сягала 45,4%!). За 10 місяців 2017 р. вироблено 390 тис. тонн яловичини в забійній масі, з яких 60 тис. тонн експортовано. Він зазначив, що економічна інтеграція та режим вільної торгівлі з ЄС відкриває для країни сприятливі експортні перспективи для високоякісної продукції, а отже, і для розвитку м’ясного скотарства. В заслуханій доповіді переконливо доведена необхідність подальшого розвитку підгалузі м’ясного скотарства. Президент наголосив, що оскільки найближчим часом планується зустріч з народними депутатами України – членами Комітету аграрної політики та земельних відносин ВРУ, Відділенню зоотехнії НААН необхідно підготувати матеріали-звернення щодо стану підгалузі, зазначивши складові, що гальмують його розвиток та в подальшій діяльності шукати неординарні підходи для розв’язання цієї проблеми. За результатами обговорення доповіді Президія НААН ухвалила відповідний проект постанови.