Нове

Більше статтей...

Засіданя Президії НААН "Стан та перспективи розвитку підгалузі м'ясного скотарства в Україні"

22 листопада 2017 року відбулось чергове засідання Президії НААН під головуванням президента НААН, академіка НААН Ярослава Гадзала.

Члени Президії та запрошені заслухали й обговорили наукову доповідь члена-кореспондента НААН Жукорського О.М. «Стан та перспективи розвитку підгалузі молочного скотарства в Україні». М’ясне скотарство в більшості розвинених країн світу є основним постачальником високоякісної яловичини на внутрішні та зовнішній ринки. Загальне поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності в країнах ЄС станом на 2015 р. перевищувало 11,4 млн голів, і за прогнозами FАО до 2026 року може скоротитися на 8,6%. Однак, на тлі загального скорочення, в країнах Cхідної Європи – Польщі, Угорщині та Болгарії передбачається зростання на 0,8-1,2 млн голів, або на 41%.

Країнами-лідерами з виробництва та споживання яловичини на душу населення на рік є: за виробництвом – Нова Зеландія (185 кг), Ірландія (144,5 кг), Австралія (105,1 кг), Аргентина (58,8 кг), Канада (46,3 кг); в Європі, крім Ірландії, – Франція, Бельгія, Данія (по 27,1 кг), Австрія (39,2 кг), Нідерланди (23,6 кг), Білорусь (22,5 кг); за споживанням – Аргентина (62,3 кг), США (43,2 кг), Австралія (39,2 кг), Бразилія (36,6 кг), Канада (32,8 кг).

В Україні підвалини для розвитку галузі м’ясного скотарства закладено створенням вітчизняних порід м’ясної худоби, а саме: української м’ясної (1993 р.), волинської (1994 р.), поліської (1998 р.) та південної м’ясної (2008 р.), тварини яких в структурі генофонду м’ясної худоби наразі становлять біля 70%. Тварини нових порід за рівнем потенційної продуктивності (енергія росту на відгодівлі 1000-1300 г за витрат корму на 1 кг приросту 6,7-7,8 кг. од. та забійному виході 62-65%) не поступаються кращим породам м’ясної худоби світової селекції, а за пристосованістю до місцевих умов значно їх перевищують. Проте реалізований потенціал м’ясної худоби у більшості суб’єктів господарювання використовується лише на 50-60%.

Великий науковий інтерес та широке обговорення серед присутніх викликало питання, що розглядалось. У обговоренні виступили: директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН академік НААН Седіло Г.М.; завідувач кафедри технології переробки і якості продукції тваринництва Житомирського НАЕУ член-кореспондент НААН Славов В.П., директор Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» член-кореспондент НААН Вдовиченко Ю.В.; завідувач кафедри технології виробництва молока і м’яса НУБІП України, доктор сільськогосподарських наук Угнівенко А.М. Президент Академії Ярослав Гадзало зауважив, що на відміну від європейських країн, галузь спеціалізованого м’ясного скотарства в Україні до цього часу не набула істотного розвитку, не має відчутного суттєвого на формування ринку м’ясної продукції і не задовольняє суспільні потреби. У 2016 р. на одну особу вироблено лише 9,3 кг яловичини, тоді як фізіологічна норма споживання становить 31,3 кг, а її частка у виробництві м’яса склала 17, 5 % за норми 41% (у 2000 р. вона сягала 45,4%!). За 10 місяців 2017 р. вироблено 390 тис. тонн яловичини в забійній масі, з яких 60 тис. тонн експортовано. Він зазначив, що економічна інтеграція та режим вільної торгівлі з ЄС відкриває для країни сприятливі експортні перспективи для високоякісної продукції, а отже, і для розвитку м’ясного скотарства. В заслуханій доповіді переконливо доведена необхідність подальшого розвитку підгалузі м’ясного скотарства. Президент наголосив, що оскільки найближчим часом планується зустріч з народними депутатами України – членами Комітету аграрної політики та земельних відносин ВРУ, Відділенню зоотехнії НААН необхідно підготувати матеріали-звернення щодо стану підгалузі, зазначивши складові, що гальмують його розвиток та в подальшій діяльності шукати неординарні підходи для розв’язання цієї проблеми. За результатами обговорення доповіді Президія НААН ухвалила відповідний проект постанови.

Всеукраїнський науково-практичний семінар «Стратегія ведення селекційного процесу та удосконалення української чорно-рябої молочної породи»

23 листопада 2017 року Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН провів Всеукраїнський науково-практичний семінар «Стратегія ведення селекційного процесу та удосконалення української чорно-рябої молочної породи» за участі в.о. віце-президента НААН Михайла Васильовича ГлаПід час семінару відбулося ознайомлення з досвідом роботи провідного вченого-селекціонера, члена-кореспондента НААН Михайла Яковича Єфіменка та його привітання з нагоди 75-річчя. Як визнаний лідер серед науковців-селекціонерів, Михайло Якович пройшов шлях науковця від аспіранта до доктора сільськогосподарських наук, члена-кореспондента НААН, від молодшого наукового співробітника до директора інституту.

У заході взяло участь широке коло науковців та виробничників з усієї України, які у вітальних промовах та наукових доповідях висвітлювали теоретичні та прикладні результати застосування сучасних селекційних технологій удосконалення племінних ресурсів молочної худоби. Учасниками семінару зголосилися, що основу вітчизняного тваринництва становлять створені нові молочні породи, які за генетичним потенціалом, знаходяться на рівні кращих європейських аналогів, а за якістю молока, плодючістю, тривалістю продуктивного використання переважають їх. Найчисельнішою серед українських молочних порід є українська чорно-ряба молочна порода, яка є динамічною структурою і потребує постійного моніторингу стану та впровадження перспективних планів її удосконалення.

Про науково-практичний семінар у Німеччині

Впродовж 15 по 17 листопада 2017 року у Німеччині проведено німець-ко-український науково-практичний триденний семінар на тему “Генетичне по-ліпшення худоби, виробництво молока і заготівля основних кормів”, що про-водився за організаційного сприяння компанії “Dr. Pieper Technologie und Produktentwicklung GmbH” (Німеччина) і ТОВ “Зоотехцентр” (Україна). У ро-боті семінару та у загальній дискусії взяв участь заступник директора Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Юрій Павлович Полупан.

Вивчено досвід роботи генетичної компанії «German Genetics International» GmbH (GGI) і племпідприємства “Ріндер Альянс” у місті Болдег, яке є одним із семи підприємств “Об’єднаної Німецької спілки з вирощування великої рогатої худоби” і забезпечує генетичними ресурсами підконтрольне поголів’я близько 280 тис. корів. Обговорено питання розведення худоби, ме-неджменту підприємств, підтримки племінних організацій та станцій зі штучно-го осіменіння у світі, оптимізації селекційних програм.

Вивчено досвід підготовки до отелення, організації родильного відділен-ня, вирощування молодняку, годівлі, утримання і доїння корів, заготівлі кор-мів на фермі з виробництва органічного (екологічно чистого) молока на 200 корів із середньорічним надоєм 10 т і високотехнологічній фермі промислово-го типу на 1700 корів із середньорічним надоєм 10 т, функціонуючою біогазо-вою установкою. Зазначені господарства є партнерами фірми «Dr. Pieper Technologie und Produktentwicklung GmbH».

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВІДТВОРЕННЯ КОРІВ

Григорій ШАРАПАканд. біол. наук, заслужений працівник сільського господарства України Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН для журналу «Аграрний тиждень. Україна»

Відтворення тварин – складний біолого-технологічний процес, який залежить від генетичних і паратипових чинників. Науково доведено, що вплив спадковості на показники відтворної здатності низький, а між молочною продуктивністю корів і їх відтворною здатністю існує від'ємна кореляція.

 Підвищення надоїв молока за лактацію на 1000 кг призводить до зниження заплідненості від першого осіменіння на 5-10%. Тому для досягнення високої плодючості корів потрібно створити для них оптимальні умови утримання і годівлі залежно від їх фізіологічного стану, а також забезпечити чітку організацію штучного осіменіння телиць і корів якісним сім’ям бугаїв згідно селекційного плану та виконувати комплекс лікувально-профілактичних заходів.

Організація штучного осіменіння маточного поголів'я здійснюється відповідно до «Інструкції зі штучного осіменіння корів і телиць» (Київ, 2001). Особливу увагу потрібно звернути на кількість сперміїв у дозі з прямолінійним поступальним рухом. Їх повинно бути не менше 15 мільйонів. Одночасно розморожують лише одну спермодозу, розфасовану в пайєту, яку використовують негайно (не пізніше 10-15 хв.). Недотримання цього правила призводить до зниження запліднюючої здатності сім’я бугаїв і безплідності корів.

Корів потрібно осіменяти за наявності у них ознак стадії збудження статевого циклу (тічка, загальне збудження, статева охота і овуляція) одноразово через 8-12 год. від початку охоти або дворазово з інтервалом 10-12 год. ректо-цервікальним способом, вводячи сім’я у канал шийки або тіло матки на глибину 7-8 сантиметрів. Телиць осіменяють у віці 15-18 міс. при живій масі 360-400 кілограмів.

Післяпологові ускладнення у корів нерідко (до 35-50%) зустрічаються у вигляді ендометритів, субінволюції матки і гіпофункції яєчників, особливо ранньою весною. Тривалість відновлювального післяотельного періоду залежить від багатьох чинників (умов утримання, повноцінності годівлі, тяжкості отелення, молочної продуктивності, рухливої активності тварин, пори року тощо) і пов'язана з інволюцією матки.

Великим резервом у покращенні роботи з відтворення стада є своєчасна діагностика і лікування субклінічних захворювань корів, які розповсюджені на молочних комплексах. Це субклінічний ацидоз рубця, кетоз, гепатит, мастит, ендометрит та ін.

Заслуговує на увагу і кваліфіковане практичне застосування корекції функції яєчників при їх гіпофункції, персистентних жовтих тілах і кістах та синхронізація статевого циклу за допомогою біологічно активних речовин на фоні покращення годівлі та умов утримання тварин.

Важливим є знання про анатомо-фізіологічний і патологічний стан статевих органів корів на основі кваліфікованого клініко-гінекологічного дослідження, яке необхідно здійснювати не рідше одного разу в 2-3 міс. для проведення відповідної лікувально-профілактичної роботи згідно діагнозу.

Оптимальними параметрами відтворної здатності високопродуктивних молочних корів слід вважати такі: тривалість відновлювального періоду (проміжок часу від отелення до першого осіменіння) - 40-60 днів, заплідненість після першого осіменіння - 50-55%, тривалість сервіс-періоду - 70-90 днів, тривалість міжотельного періоду - близько 350-400 днів.

 

Докладніше - за посиланням: http://a7d.com.ua/tvarinnictvo/17176-problemn-pitannya-vdtvorennya-korv.html

ПРО ХІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКУ НАУКОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ МОЛОДИХ УЧЕНИХ ТА АСПІРАНТІВ

28 травня 2015 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбулася ХІІІ Всеукраїнська наукова конференція молодих учених та аспірантів «Актуальні дослідження з проблем розведення і генетики у тваринництві», присвячена пам’яті академіка НААН Михайла Васильовича Зубця. У конференції взяли участь аспіранти і молоді науковці з 14 галузевих вищих навчальних закладів і наукових установ системи Національної академії аграрних наук України та Міністерства аграрної політики та продовольства України. Всього було представлено 49 наукових доповідей.

Напрями роботи конференції: історія зоотехнічної науки і освіти, актуальні проблеми розведення сільськогосподарських тварин, дослідження з генетики як складова селекційного процесу у тваринництві, біотехнологічні основи розведення сільськогосподарських тварин, ефективне відтворення високопродуктивних стад худоби, збереження біорізноманіття тварин – глобальна проблема сучасності.

Відкрив конференцію директор Інституту розведення і генетики тварин, доктор економічних наук, академік НААН М.В.Гладій. Учасників конференції привітав доктор сільськогосподарських наук, професор, в.о. академіка-секретаря відділення зоотехнії НААН О. М. Жукорський.

Для наукової спільноти вшанування пам’яті вченого стало чудовою нагодою осмислити та проаналізувати набутий досвід організації і ведення селекційно-генетичної роботи у тваринництві із урахуванням сучасних реалій, науково обґрунтувати та окреслити перспективи подальшого розвитку найбільш перспективних наукових напрямів. Наукова конференція сприяла поглибленню наукового діалогу між різними поколіннями науковців, дала змогу об’єднати та мобілізувати зусилля для розробки сучасної стратегії розведення сільськогосподарських тварин.

Кращі доповіді були відзначені грошовими преміями та почесними грамотами.

За матеріалами конференції опубліковано збірник тез.

Семінар 25-27.05.2015

25 – 27 травня 2015 року на базі державних підприємств дослідних господарств «Христинівське» та «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця Національної академії аграрних наук України відбувся науково-практичний семінар «Сучасні підходи до ведення селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві (в рамках реалізації завдань «Комплексної програми впровадження інноваційних розробок у виробничих процесах дослідних господарств») за участю провідних вчених Інституту, керівників дослідних господарств, головних зоотехніків, зоотехніків-селекціонерів підприємств.

Учасники семінару одразу розпочали роботу на фермі ДП ДГ «Христинівське». Захід відкрив заступник директора з наукової роботи Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Полупан Юрій Павлович, доктор сільськогосподарських наук. Він підкреслив важливість таких зустрічей, впродовж яких фахівці мають можливість безпосереднього спілкування, обговорення нагальних питань галузі та поділився власним досвідом роботи.

Метою семінару було освоїти сучасні норми ведення селекційно-племінної роботи, тому детальна увага приділялась принципам підбору бугаїв-плідників до маточного стада та порядок проведення класифікації (оцінки) корів молочних і молочно-м'ясних порід за типом будови тіла (екстер’єру). Учасники семінару освоїли загальні методи класичної оцінки екстер’єру (10 основних промірів і 10 описових лінійних ознак типу будови тіла за шкалою бонітування) та особливості лінійної оцінки типу (окремі ознаки екстер’єру, які оцінюються окомірно і класифікуються у балах за лінійною шкалою).

За зазначений період кожен учасник заходу зміг отримати досвід роботи з необхідним обладнанням для оцінки екстер’єру та особисто оцінити кілька корів-первісток. У цілому досліджуваним тваринам притаманний молочний тип будови тіла, вище за середній загальний розвиток. За результатами семінару фахівцям і керівництву господарств надано наукові консультації з питань селекції, генетичного поліпшення і оцінки тварин, ведення первинного і електронного обліку та окремим питанням технології у молочному скотарстві.

Круглий стіл «Система роботи з породами молочної худоби та організації виробництва в молочному скотарстві на сучасному етапі»

21 травня 2015р. в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбувся круглий стіл «Система роботи з породами молочної худоби та організації виробництва в молочному скотарстві на сучасному етапі», організований Відділенням зоотехнії НААН та Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН.

етою проведення заходу було обговорення напрямів і методів селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві України у відповідності до запитів виробництва.

В роботі круглого столу взяли участь віце-президент НААН академік НААН Бащенко М.І., в.о.академіки-секретарі Відділень зоотехнії НААН доктор с.-г. наук Жукорський О.М. та ветеринарної медицини НААН член-кореспондент НААН Мандигра М.С., директори наукових установ з тваринництва, провідні вчені, представники центральних органів влади, племінних господарств та громадських організацій.

У доповідях наголошувалось на завданнях і методах селекційно-племінної роботи з червоно-рябою молочною та симентальською породами, чорно-рябою і червоною, бурою молочними породами, шляхах їх вирішення.

Учасники круглого столу обговорили питання оптимізації виробництва продукції тваринництва, надали пропозиції щодо змін програм розведення і селекції великої рогатої худоби (молочні породи) на період до 2025 р.

Під час обговорення питання щодо перспектив розвитку молочного скотарства за категоріями господарств і природнокліматичними зонами України акцентувалась увага на тенденціях розвитку молочного скотарства в різних категоріях товаровиробників, логістиці виробництва, перспективі створення так званого «молочного поясу» виробників молока, заходах щодо підвищення ефективності виробництва, покращення якості молочної сировини тощо.

Учасники круглого столу одностайно підтримали рішення про необхідність збереження спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств

За підсумками роботи круглого столу прийнято резолюцію.

«У І кварталі 2015 року зріс експорт молока, вершків незгущених та молока згущеного», - директор Департаменту тваринництва

У першому кварталі 2015 року вдалося наростити експорт молока та вершків незгущених на 71%, молока згущеного на 187%. Експорт молочної сироватки зменшився на 27%, масла тваринного на 10% та сирів - 80%. Загалом експортовано молокопродуктів на рівні минулого року (25 млн 138 тис. дол США). Про це повідомив директор Департаменту тваринництва Мінагрополітики Микола Кваша.

«У цьому році в усіх категоріях господарств поголів’я ВРХ збільшилось на 500 тисяч голів. В тому числі поголів’я корів збільшилось більше ніж на 15 тисяч голів. Також збільшення власного виробництва молока планується досягнути за рахунок покращення технологій виробництва у сільськогосподарських підприємствах. Як наслідок, досягнуто зростання надоїв та стабілізація чисельності поголів’я корів. За чотири місяці поточного року середній надій на одну корову зріс на 101 кг та становить 1711 кг молока», - зауважив Микола Кваша

За його словами, відбувається помірне зростання закупівельних цін на молоко від сільськогосподарських підприємств на 15,3% (4,76 грн/кг) та господарств населення на 4,5% (3,03 грн/кг). «Згідно досліджень Антимонопольного комітету різниця в закупівельних цінах у домогосподарствах та фермерських господарствах пов’язана з різними логістичними витратами та різною якістю молока», - повідомив директор Департаменту тваринництва.

Він наголосив на важливості залучення інвестицій у галузь для збільшення поголів’я худоби і нарощування обсягів виробництва продукції.

Конгрес вчених економістів-аграрників

14 травня 2015 року директор Інституту Михайло Васильович Гладій та старший науковий співробітник відділу економіки племінних ресурсів та дослідних господарств Ольга Володимирівна Кругляк взяли участь у засіданні чергових зборів членів Конгресу вчених економістів-аграрників, які відбулися в рамках Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні проблеми та перспективи міжнародної інтеграції аграрного сектору економіки України” у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки».

У заході прийняли участь більш як 300 учасників з України, Німеччини, Франції, Білорусі, Литви, Казахстану, Молдови та інших країн, народні депутати України Тарас Вікторович Кутовий та Іван Григорович Кириленко, віце-президент НАН України Сергій Іванович Пирожков, заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Іванович Лапа, директори та провідні фахівці науково-дослідних установ, ректори та науково-педагогічні працівники.

З вітальним словом до членів Конгресу та учасників конференції звернувся президент НААН Ярослав Михайлович Гадзало. Він підкреслив надзвичайно важливу роль вітчизняної аграрної науки на сучасному етапі розвитку економіки держави. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Іван Григорович Кириленко наголосив на проблемах аграрного сектору, що загострились внаслідок військових дій на сході країни: втрата експортних ринків, девальвація національної валюти, відсутність державної фінансової підтримки та кредитних ресурсів тощо. Керівник Проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» Фолькер Зассе закликав до більш тісної співпраці бізнесу та науки.

Серед найбільш актуальних напрямів досліджень сучасної агроекономічної науки, що доповідались на засіданні:

* сучасний стан та перспективи міжнародної інтеграції аграрного сектору України;

* формування євроінтеграційної моделі сільського розвитку в Україні;

* українське фермерство на шляху до євроінтеграції;

* перспективні ринки світу для української агропродовольчої продукції.

Подальші напрями діяльності Конгресу вчених економістів-аграрників окреслив академік НААН Петро Трохимович Саблук.

По закінченню Міжнародної науково-практичної конференції учасники затвердили резолюцію про консолідацію зусиль вітчизняної науки і практики на шляху до успішної міжнародної інтеграції України.

Хід проведення весняно-польових робіт у дослідних господарствах

За розрахунками експертів, цьогорічна весняна посівна кампанія для вітчизняних аграріїв подорожчала на 60 – 90 %, залежно від культури. Незважаючи на складну фінансово-економічну ситуацію, дослідні господарства Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН провели посів ранніх зернових та зернобобових культур в оптимальні строки та з дотриманням наукових рекомендацій щодо технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Завершився посів ярого ячменю на площі 298 га, кукурудзи – 400 га, соняшника – 410 га та сої на 40 га площ. Під гречку відведено 30 га, яку заплановано посіяти в третій декаді травня. Завершено підживлення озимих культур. Господарства забезпечені мінеральними добривами та засобами захисту рослин у повному обсязі.

З днем науки

     

      Сьогодні ми відзначаємо День науки. Тільки спираючись на розвинену науку, можна побудувати динамічну конкурентоспроможну економіку, здатну забезпечувати сталий розвиток та соціальну єдність суспільства. Сьогодні наука, незважаючи на труднощі, завдяки наполегливій праці наших вчених, має сучасні наукові школи та відомі технологічні розробки. Високий професіоналізм українських вчених високо цінується в усьому світі. Владі належить докласти максимум зусиль для його реалізації.

      Бажаю кожному з Вас нових творчих успіхів, нехай найвищі висоти Науки завжди підкоряються вам! Міцного здоров'я, родинного затишку та добробуту, сил і наснаги, професійної інтуїції і росту, нових відкриттів на славу Науки та України!

      З повагою директор інституту, академік НААН                   М.В. Гладій

З Днем Перемоги

 

Наш земний уклін усім, хто воював на фронтах Другої світової війни, виніс роки окупації та пекло концтаборів, хто підіймав з руїн і відроджував рідний край. Подвиг ваш – безсмертний, пам’ять про вас, живих і мертвих, – нетлінна, вдячність народу – безмежна. Від імені співробітників Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця Національної академії аграрних наук України щиро бажаємо вам, дорогі ветерани та колеги міцного здоров’я, бадьорості духу, довгих років активного життя, тепла людських стосунків та родинного затишку. Твердо віримо, що цьогорічний, ювілейний День Перемоги слугуватиме гуртуванню та єднанню української нації, додасть нам наснаги у подальшій розбудові демократичної та заможної держави. Зі святом вас, із Днем Перемоги!

 

З повагою директор Інституту

академік НААН                                             М.В.Гладій

 

Олімп студентів освітньої спеціальності «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» зібрався на Миколаївщині

З метою підвищення якості підготовки кваліфікованих фахівців, виявлення, відбору та підтримки обдарованої студентської молоді, розвитку і реалізації здібностей студентів і активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів 22 – 24.04.2015 року на базі факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва, стандартизації та біотехнології Миколаївського національного аграрного університету проведено ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з освітньої спеціальності «ТВППТ» за участі студентів з вищих аграрних навчальних закладів освіти України ІІІ – ІV рівнів акредитації.

З привітальним словом до учасників олімпіади, керівників груп, журі, апеляційної комісії Олімпіади звернувся голова оргкомітету Олімпіади, перший проректор Миколаївського НАУ, кандидат технічних наук, професор Бабенко Д.В. У своєму виступі Дмитро Володимирович побажав успіхів під час випробувань та справедливого суддівства, привітав найталановитішу молодь зоотехнічної галузі науки.

Процедура Олімпіади передбачала чотири тури випробувань, три з яких відбулись 23 квітня, а саме – виконання письмових теоретичних завдань (дисципліни: «Технологія виробництва молока і яловичини», «Технологія виробництва продукції свинарства», «Технологія виробництва продукції птахівництва», «Конярство»), письмових тестових завдань (дисципліни: «Технологія виробництва продукції вівчарства», «Технологія виробництва продукції бджільництва», «Гігієна тварин», «Технологія переробки продукції тваринництва») та завдань-тестів із використанням ПЕОМ (дисципліни: «розведення тварин, годівля тварин і технологія кормів», «Технологія відтворення тварин», «Біотехнологія»). Останній день Олімпіади передбачав практичні випробування з дисциплін «Годівля тварин і технологія кормів» і «Технологія переробки продукції тваринництва».

У підсумку за результатами випробувань ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «ТВППТ» журі визначило шість призових місць:

* дипломом І ступеню нагороджено студента Миколаївського національного аграрного університету Карпенка Дмитра Андрійовича;

* дипломами ІІ ступеню нагороджено студентку Полтавської державної аграрної академії Парасунько Ольгу Анатоліївну та студентку Білоцерківського національного аграрного університету Мацігуру Юлію Вікторівну;

* дипломами ІІІ ступеню нагороджено студента Національного університету біоресурсів і природокористування України Незамай Анатолія Миколайовича та студента ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» Браточенка Максима Валерійовича, студентку Миколаївського національного аграрного університету Кухтик Яну Володимирівну.

Родзинкою Олімпіади у цьому році стала участь Національної академії аграрних наук України в проведенні заходу. Так, в оцінюванні знань студентів прийняли участь академіки Козир В.С., Рибалко В.П., член-кореспондент Ковтун С.І., академік-секретар Відділення зоотехнії НААН Жукорський О.М. За підписом Президента НААН Гадзала Я.М. були нагороджені грамотами переможці олімпіади, що засвідчує зацікавленість Академії у підтримці талановитої молоді нашої країни.

Організаційний комітет висловлює щиру подяку за активну участь у проведенні ІІ етапу Всеукраїнської студентської олімпіади зі спеціальності «ТВППТ», кваліфіковану, безкомпромісну роботу з перевірки контрольних завдань членам журі олімпіади і запрошеним викладачам, а також бажає успіхів у навчально-науковому процесі усім колективам вишів і студентству.

Навчання з підвищення кваліфікації наукових працівників установ НААН, науково-педагогічних та педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів з питань аграрної економіки

20-24 квітня 2015 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбулося навчання з підвищення кваліфікації наукових працівників установ Національної академії аграрних наук України, науково-педагогічних та педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів з питань аграрної економіки за напрямами:

* Організація і функціонування нових форм господарювання.

* Розвиток земельних відносин.

* Розвиток сільських територій, аграрного підприємництва та кооперації.

* Управління сільськогосподарським виробництвом.

* Ціноутворення в агропромисловому виробництві.

* Формування ринку матеріально-технічних ресурсів.

* Зовнішньоекономічні відносини а агропромисловому комплексі.

* Фінанси, інвестиційне та облікове забезпечення агропромислового виробництва.

У навчанні взяли участь наукові співробітники відділу економіки племінних ресурсів та дослідних господарств Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Кругляк Ольга Володимирівна та Мартинюк Ірина Сергіївна.

Участь у навчанні взяли 117 наукових працівників науково-дослідних установ НААН, науково-педагогічних та педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів тощо.

Відкрив семінар директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук, професор, академік НААН Юрій Олексійович Лупенко, який у своїй доповіді окреслив сучасний стан аграрного сектору та презентував наукові розробки інституту. Заступник директора з наукової та інноваційної роботи, доктор економічних наук, професор, академік НААН Віктор Якович Месель-Веселяк доповів про результати та невирішені питання аграрної реформи. Доктор економічних наук, професор, академік НААН Михайло Федорович Кропивко окреслив напрями удосконалення організації та управління комплексним розвитком сільського господарства і сільських територій в сучасних умовах. Доктор економічних наук, професор, академік НААН Олександр Михайлович Шпичак наголосив на необхідності удосконалення теоретико-методологічних засад ціноутворення в АПК. Основні напрями зовнішньоекономічних відносин в аграрному секторі окреслив заступник директора з наукової роботи, доктор економічних наук, професор Микола Іванович Пугачов. Серед доповідачів, що долучились до навчання слухачів, знані науковці – доктор економічних наук, професор, академік НААН Микола Йосипович Малік; доктор економічних наук Віктор Мефодійович Заяць; кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Микола Іванович Кісіль; доктор економічних наук, старший науковий співробітник Олександр Васильович Захарчук; доктор економічних наук, старший науковий співробітник Петро Антонович Стецюк; доктор економічних наук, старший науковий співробітник Степан Аркадійович Навроцький. Із заключним словом до слухачів курсів звернувся Петро Трохимович Саблук, академік НААН, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, Герой України, радник при дирекції Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки”.

По закінченню навчання слухачі отримали Свідоцтва про підвищення кваліфікації.

http://www.iae.org.ua/presscentre/archnews/1282--120-lr.html

Навчання з підвищення кваліфікації працівників наукових установ НААН та науково-педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики та продовольства України

З 20 по 24 квітня в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН проведено навчання з підвищення кваліфікації наукових працівників наукових установ НААН та науково-педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів Міністерства аграрної політики та продовольства України за спеціальностями розведення та селекція тварин, генетика сільськогосподарських тварин, репродуктивна біотехнологія. Навчання проходити 6 осіб: четверо науковців з установ системи НААН (Інститут агроекології і природокористування НААН, Інститут біології тварин) та двоє викладачів з вищих навчальних закладів (Національний університет біоресурсів і природокористування України, Подільський державний аграрно-технічний університет).

Під час навчання для слухачів було прочитано лекції щодо сучасного стану та перспективних напрямів проведення наукових досліджень з селекції та розведення тварин, генетики, відтворення у тваринництві, збереження генофонду сільськогосподарських тварин. Слухачі були ознайомлені з науковими дослідженнями, що проводяться в інституті, новими методиками їх проведення, матеріальною-технічною базою та використанням приладів при виконанні досліджень. Слухачам провели екскурсію до Банку генетичних ресурсів тварин Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, який становить національне надбання, і музею інституту.

Окремий час було відведено для самопідготовки. Слухачі працювали у бібліотеці, де ознайомились зі звітами про наукову діяльність інституту, дисертаційними роботами та новими надходженнями наукової літератури.

Навчання проводили доктори сільськогосподарських наук Ю. П. Полупан, С. Ю. Рубан, О. І. Метлицька, кандидати наук Г. С. Коваленко, Л. Ф. Стародуб, Г. С. Шарапа, О. В. Щербак.

По закінченню кожен слухач отримав посвідчення щодо проходження навчання на курсах підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних кадрів.

Конференція

Покликанням усього життя Михайла Зубця було тваринництво, племінна справа та селекція

«Покликанням усього життя Михайла Зубця було тваринництво, племінна справа та селекція», - зазначив Ярослав Гадзало, відкриваючи урочисту міжнародну, науково-практичну конференцію «Сучасні напрями організації та ведення селекційно-генетичної роботи у тваринництві».

Захід пройшов на ноті вшанування пам’яті Героя України, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка НААН, заслуженого діяча науки і техніки України Михайла Зубця, та розпочався з урочистого відкриття стели великому аграрному діячу. В урочистостях прийняли участь заступник Міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольский, народні депутати України, директора відомчих інститутів, Герої України та відомі діячі аграрної галузі.

Президент Національної академії аграрних наук України, Ярослав Гадзало розповів присутнім про життєвий шлях Михайла Зубця, наголошуючи на його наукових досягненнях та великій людяній душі: «Михайло Васильович завжди по державницькі і, головне, патріотично для галузевої академічної науки представляв її інтереси в урядових і громадських структурах та іноземних галузевих академіях.

За його сприяння до реструктуризації Академії були залучені у свій час Світовий банк і Міжнародний центр з національних систем сільськогосподарських досліджень. Учений дотримувався чіткої наукової позиції, що структурна перебудова та розвиток вітчизняного аграрного сектора мають спрямовуватися на створення переважно крупних підприємств АПК на базі інтеграції і кооперації приватних власників. У 2010 році його було обрано Президентом Асамблеї Союзу європейських академій прикладних наук у галузі сільського господарства.

Михайлу Зубця імпонувало неординарне мислення, він не лише йшов у ногу з сучасністю, а й, здебільшого, в ідеях та шляхах їх реалізації випереджав час. Одна із найбільших заслуг Михайла Васильовича Зубця у заснуванні власної наукової школи, де на принципах творчої співдружності вчених та спадкоємності поколінь знайшли ствердження і розвиток його кращі наукові традиції, ідеї та підходи. В активі його наукової школи 11 докторів та 18 кандидатів сільськогосподарських наук.

Усе життя і діяльність Михайла Зубця були взірцем служіння аграрній науці та українському народу. Він вважав, що наука має бути мозком влади. Їй на роду написано йти до мети через випробування і відкриття, втрати і знахідки.

Захід складався з декількох етапів: урочисте відкриття погруддя Героя України, академіка НААН Михайла Зубця.

Після урочистого відкриття погруддя Героя України, академіка НААН Михайла Зубця та пленарного засідання, відбулися секційні засідання конференції, на дискутували з питань селекційного відтворення тварин та збереження локальних порід.

Засідання Президії НААН з розгляду питання «Стан і проблеми відтворення великої рогатої худоби в Україні та завдання щодо їх вирішення»

18 березня 2015 р. відбулось чергове засідання Президії НААН з розгляду питання «Стан і проблеми відтворення великої рогатої худоби в Україні та завдання щодо їх вирішення».

Доповідачами були заступник директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент НААН Ковтун Світлана Іванівна та професор кафедри НУБіП України доктор ветеринарних наук, член-кореспондент НААН Яблонський Валентин Андрійович.

Слід зазначити, що засідання Президії – це вже третій захід із розгляду актуального питання. У його роботі взяли участь директор Департаменту тваринництва Мінагрополітики України Кваша М.М., заступник директора Департаменту ветеринарної медицини Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Білоус М.В., директори профільних наукових установ і наукові співробітники їх структурних підрозділів установ, очільники та фахівці зацікавлених дослідних господарств мережі НААН.

У своїх доповідях вчені зазначили, що установи НААН із наукового супроводу розвитку галузі скотарства в Україні системно застосовують розроблені ними методи відтворення та селекції великої рогатої худоби. Проте за останні роки відбулося зниження показників відтворення у молочному скотарстві за рахунок погіршення організаційно-виробничих умов, низького рівня підготовки фахівців-тваринників та недосконалості системи обслуговування господарств населення.

Слід нагадати, що дещо кращі показники у дослідних господарствах мережі Академії – 77 голів за 2013 рік (+2 до попереднього року) та племінних господарствах, де за останні 3 роки вихід телят знаходиться на рівні 81. Установами Академії завдяки розробленим схемам корекції функції статевих органів корів (ДП ДГ «Асканійське», «імені Декабристів», «Гонтарівка»), першочерговим завданням є встановлення попереднього діагнозу з наступним симптоматичним лікуванням, забезпечено заплідненість від першого осіменіння на рівні 52%, здешевлення вартості лікування; вихід телят на 100 корів доведено до 95 голів (дослідні господарства Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН «Нива» та «Христинівське»).

Під час обговорення ряду проблем із відтворення поголів’я великої рогатої худоби виступаючі наголосили на істотній ролі методів біотехнологіїрепродукції, що забезпечують одержання виходу телят на рівні 85-90 голів у розрахунку на 100 корів; селективних технологій сперми, які дають можливість отримати 95-97% приплоду запланованої статі. Було наголошено на необхідності широкого застосування трансплантації ембріонів великої рогатої худоби як репродуктивної технології племінної молочної худоби та направлення зусиль науковців на розроблення і впровадження сучасних методів діагностики, лікування та профілактики безпліддя інфекційної та незаразної етіології у корів.

За результатами роботи Президії прийнято Постанову.

Робота курсів з підготовки та підвищення кваліфікації техніків штучного осіменіння дослідних господарств системи НААН

Відділенням зоотехнії НААН розпочато системну роботу з підготовки та підвищення кваліфікації техніків штучного осіменіння дослідних господарств мережі Академії.

Першим кроком стало проведення курсів, організованих Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН на базі ПрАТ «Науково-виробниче об’єднання «Прогрес» 11 –13 березня 2015 р., в яких взяли участь провідні фахівці з відтворення великої рогатої худоби і свиней 33 дослідних господарств мережі НААН та вчені наукових установ НААН з Інститутів розведення і генетики тварин, тваринництва, свинарства і агропромислового виробництва.

З вітальним словом до слухачів курсів звернувся директор Черкаського селекційного центру з тваринництва ПрАТ «НВО «Прогрес» Лаврик М. М.

Начальник відділу зоотехнії та ветеринарної медицини апарату Президії НААН Костенко О.І. висвітлив стан і завдання дослідних господарств мережі НААН із поліпшення рівня відтворення в молочному скотарстві та свинарстві. Директором Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН Бойко О. В. продемонстровано сучасне виробництво, методи оцінки якості та довготривалого зберігання сперми бугаїв в Черкаському селекційному центрі.Слухачі отримали можливість безпосередньо взяти участь у практикумі з технології деконсервування та оцінки якості сперми бугаїв.

Науковцями установ Відділення зоотехнії НААН були прочитані лекції з анатомії та фізіології статевих органів самок; основних причин зниження запліднювальної здатності, способів її підвищення у корів і телиць; правил зберігання, технології розморожування сперми бугаїв та оцінки її якості; правил підготовки інструментів для штучного осіменіння сільськогосподарських тварин. Заступник директора з наукової роботи Черкаської дослідної станції біоресурсів Гончар О. Ф. ознайомив присутніх з правилами штучного осіменіння корів і телиць, відбору тварин, визначення оптимального часу, кратності та способами осіменіння. Зацікавленість слухачів викликали доповіді провідних вчених щодо шляхів організації ефективного відтворення стада молочної худоби, біологічних основ штучного осіменіння свиней.
Під час дискусії зі слухачами курсів своїм баченням порушених питань поділилися керівник відділу тваринництва ТОВ «ВЕТЕКО» Чорнозуб Т.В. і представник корпорації «Укрзооветпромпостач» Дегтяренко К. В.

По закінченню заходу курсанти були атестовані атестаційною комісією.

Підсумки господарсько-фінансової діяльності державних підприємств дослідних господарств «Нива» і «Христинівське» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН за 2014 р.

В користуванні ДП ДГ «Нива» знаходиться 2454 га с.-г. угідь, «Христинівське» – 1662 га. Залишкова вартість основних засобів становила відповідно 6079 і 11671 тис. грн. В сільськогосподарському виробництві було зайнято 123 і 110 працівників. На фермах з розведення великої рогатої худоби нараховувалось 1106 і 925 гол., в т. ч. відповідно 430 і 350 корів.

Завдяки раціональному використанню земельних, трудових, біологічних ресурсів досягнуто високих здобутків у праці. Зокрема, з кожного гектара зібрано по 58,5 і 59,0 ц зернових, що відповідно на 5,0 і 6,0 ц більше порівняно з 2011 р. Від кожної корови одержано по 6011 і 6258 кг молока, що з розрахунку на 100 га с.-г. угідь припадає по 1068 і 1466 ц. Вихід телят на 100 корів – 95 і 87 гол.

Від реалізації сільськогосподарської продукції прибуток становить 3016 і 1690 тис. грн. Рівень рентабельності дорівнює 20,6 % в ДП ДГ «Нива», «Христинівське» – 11,9 %.

У 2014 р. порівняно з 2011 р. істотно зросла продуктивність праці (виробництво валової продукції на одного середньорічного працівника, зайнятого в с.-г. виробництві). Зокрема, в ДП ДГ «Нива» продуктивність праці підвищилася за вказаний період у 2,36 рази (з 50444 до 157301 грн.), у ДП ДГ «Христинівське» в 1,69 рази (з 53470 до 143700 грн.).

В колективах державних підприємств дослідних господарств «Нива», «Христинівське» виросла плеяда передовиків виробництва. До них відносяться: механізатори Скалій П. М., Навроцький В. В., Главацький В.І. Піддубняк О. В., Ковальчук О. П.; бригадир тракторної бригади Ветребенько М. О.; оператори машинного доїння Кухар О. І., Насальська Т. В., Тодорчук В. І., Бурдейна С. А., Поведенко Д. Д., Задорожна Т. С.; доглядач великої рогатої худоби на вирощуванні Шпора С. В.; водії автомобілів Кравченко В. П. Ткач В. М. та інші.

Круглий стіл «Стан і проблеми з відтворення великої рогатої худоби в Україні та завдання щодо їх вирішення»

25 лютого 2015 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбулось засідання Круглого столу «Стан і проблеми з відтворення великої рогатої худоби в Україні та завдання щодо їх вирішення», організований спільно з Інститутом тваринництва НААН, Інститутом біології тварин НААН та Національним університетом біоресурсів і природокористува

ння України.

Відкриваючи засідання, директор Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН академік НААН Гладій М.В. наголосив на організаційних засадах розв’язання проблеми відтворення великої рогатої худоби в господарствах країни та необхідності впровадження сучасних підходів відтворення тварин у дослідних господарствах Академії. Учасники Круглого столу заслухали виступи провідних науковців, зокрема члена-кореспондента НААН Ковтун С.І., члена-кореспондента НААН Яблонського В.А., провідного наукового співробітника Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, кандидата біологічних наук Шарапу Г.С., завідувача відділу біотехнології репродукції сільськогосподарських наук Інституту тваринництва НААН, кандидата сільськогосподарських наук Сушка О.Б. та завідувача лабораторії біотехнології відтворення Інституту біології тварин НААН, доктора сільськогосподарських наук Шарана М.М.

У своїх виступах науковці висвітлили широке коло питань, пов’язаних як з актуальними проблемами організації ефективного відтворення великої рогатої худоби у господарствах України та дослідних господарствах Академії, так і шляхи підвищення рівня відтворення сільськогосподарських тварин на основі застосування сучасних біотехнологічних методів.

У виступі в.о.академіка-секретаря Відділення зоотехнії НААН професора Жукорського О.М. було наголошено на особливостях реформування племінної справи у тваринництві, вирішення яких потребує комплексної роботи в частині підвищення рівня відтворення великої рогатої худоби. В.о.академіка-секретаря Відділення ветеринарної медицини НААН член-кореспондент НААН Мандигра М.С. наголосив на актуальності реалізації завдань, спрямованих на попередження поширення інфекційних захворювань, які спричиняють зниження репродуктивної функції корів, та необхідності регулярного епізоотичного обстеження основних стад великої рогатої худоби у господарствах із низьким виходом телят.

За підсумками Круглого столу прийнято рішення розглянути підходи до вирішення зазначених проблем на засіданні Президії НААН і внести відповідні пропозиції до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Всеукраїнський молодіжний Форум «РОЛЬ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ В АГРАРНІЙ НАУЦІ: УКРАЇНА І СВІТ»

20 лютого 2015 року на базі Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН (ННСГБ НААН) відбувся Всеукраїнський молодіжний Форум «РОЛЬ МОЛОДИХ ВЧЕНИХ В АГРАРНІЙ НАУЦІ: УКРАЇНА І СВІТ»

Відкрив Всеукраїнський молодіжний Форум директор ННСГБ НААН, член-кореспондент НААН Вергунов В.А.  У своїй промові він висвітлив актуальні питання сьогодення, які покликані вирішувати прогресивні молоді науковці.

З привітальним словом від керівництва НААН виступив начальник науково-організаційного управління, кандидат економічних наук Минка А.П., який окреслив пріоритетні напрямки наукових пошуків молодих вчених з урахуванням положень Стратегії сталого розвитку «Україна 2020» та Рамкової програми науково-технічного співробітництва країн ЄС «Горизонт 2020».

Основними питаннями, які були розглянуті на Форумі, присвячені сучасним досягненням та розробкам у сфері сільського господарства, ролі молодих вчених як в країнах ЄС, так і в Україні, напрямки співробітництва України з міжнародними науковими установами та підтримки розвитку молодої науки.

Із доповідями виступили:

Грищенко Т.Р. – голова Ради молодих вчених НААН, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник сектору наукознавства Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН.

Тема доповіді «Шляхи формування наукової культури та іміджу молодого вченого в Україні»

 Ходжаян А.Р. – аспірант Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, магістр спеціальності «Міжнародні економічні відносини» Лондонської школи бізнесу і фінансів.

Тема доповіді «Досвід молодих вчених у міжнародному співтоваристві»

Трутень О. М. – громадський активіст, координатор по роботі з новаторами та науковим співтовариством в НГО «Greencubator».

Тема доповіді «Перспекиви використання біометану в Україні»

Непомнящих Є.В. – молодший науковий співробітник Інституту рослинництва імені В.Я. Юр'єва НААН, учасник програми «Молодь змінить Україну» Фонду Богдана Гаврилишина та Київського Міжнародного енергетичного клубу «Q-club».

Тема доповіді «Досвід Норвегії. Приклад соціального здоров’я нації»