Новини

Про участь у семінарі «Ультразвукова діагностика в репродукції»

Біотехнологи інституту взяли участь в семінарі «Ультразвукова діагностика (далі УЗД) в репродукції», який проходив 6 жовтня 2017 року в центрі репродуктивного здоров’я сім’ї ADONIS FAMILY (м. Київ).

У вступній частині семінару завідувач відділення допоміжних репродуктивних технологій Наталія Владикіна ознайомила присутніх із основними напрямами діяльності відділення та Центру в цілому. Вона зробила акцент на створеному Учбовому центрі, що є інтерактивною площадкою для обміну досвідом спеціалістів в області допоміжних репродуктивних технологій, ембріології, генетиці та хірургії.

Доповідь щодо ролі УЗД в репродукції представив репродуктолог Дмитро Белецький. Він зупинився на історичних аспектах створення та застосування ультразвукової діагностики в медицині, особливостях та основних правилах її застосування, способах та характеристиках одержаної інформації.

Про проведення УЗД перед програмами допоміжних репродуктивних технологій та діагностиці супутніх патологій доповіла репродуктолог Ольга Сілаєва. Пані Ольга зупинилась на поширених та рідкісних патологія репродуктивних органів, які зустрічаються під час УЗД. Також звернула увагу присутніх на патології репродуктивних органів жінок в разі яких не рекомендовані ніякі допоміжні репродуктивні технології.

Також під час проведення заходу науковцями інституту досягнуто попередніх домовленостей щодо участі у заходах організованих учбовим центром ADONIS.

X з’їзд Українського товариства генетиків і селекціонерів імені М.І. Вавилова та асоційована із з’їздом ХІІ Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів»

2 – 6 жовтня 2017 року відбувся X з’їзд Українського товариства генетиків і селекціонерів імені М.І. Вавилова (далі УТГіС ім. М.І. Вавилова), який проходив на базі Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України та Уманського національного університету садівництва (м. Умань, Черкаська область). Асоційовано із з’їздом проходила XII Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів», присвячена 50-річчю від часу заснування УТГіС ім. М.І. Вавилова та 130-річчю від дня народження М.І. Вавилова.

Очолював роботу з’їзду президент УТГіС ім. М.І. Вавилова член-кореспондент НАН України Віктор Анатолійович Кунах. Від первинної організації УТГіС ім. М.І. Вавилова Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН до організаційного комітету входила академік НААН Ковтун Світлана Іванівна.

3 жовтня відбулося відкриття Х з’їзду УТГіС ім. М.І. Вавилова, представлено доповідь президента та звіт голови ревізійної комісії УТГіС ім. М.І. Вавилова за 2012 – 2017 рр. Відбулися вибори президента, керівних органів, голови та членів ревізійної комісії УТГіС ім. М.І. Вавилова. Президентом було обрано члена-кореспондента НАН України Віктора Анатолійовича Кунаха. Віце-президентами обрано професора, доктора біол. наук Надію Михайлівну Дробик, академіка НАН України Ярослава Борисовича Блюма та академіка НААН Світлану Іванівну Ковтун.

Робота з’їзду проводилась у чотирьох паралельних секціях: «Еволюція геномів у природі та експерименті. молекулярна генетика та геноміка», «Молекулярні та клітинні біотехнології. біоінформатика та комп’ютерна біологія», «Аналіз і оцінка генетичних ресурсів. загальна та популяційна генетика», «Генетика та селекція. Генетика людини та медична генетика».

Ковтун С.І. на пленарному засіданні 3 жовтня 2017 року представила доповідь «Наукові і практичні аспекти розвитку біотехнології у тваринництві: світовий і вітчизняний досвід». Науковці інституту представили ряд стендових доповідей: «Біотехнологічні методи оцінки ефективності кріоконсервації сперми кнурів» (Ковтун С.І., Метлицька О.І., Гиря В.М., Копилова К.В.), «Вивчення біологічної активності наноматеріалу в умовах культивування сперматозоїдів та ооцитів свиней in vitro» (Щербак О.В., Зюзюн А.Б., Осипчук О.С., Ковтун С.І., Галаган Н.П., Троцький П.А.).

Про участь у науково-практичному семінарі для цитогенетиків «Сучасні рішення для пренатальної та постнатальної діагностики захворювань, пов’язаних з хромосомними аномаліями»

11 жовтня 2017 року науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН к. с.-г. н. Оксана Щербак і к. б. н. Аза Зюзюн взяли участь у науково-практичному семінарі для цитогенетиків «Сучасні рішення для пренатальної та постнатальної діагностики захворювань, пов’язаних з хромосомними аномаліями». Захід проведено компанією «Алт Україна ЛТД» за підтримки розробника програмного забезпечення «Lucia Cytogenetics».

Було представлено доповіді фахівці України в області цитогенетики. Це: «15 років досвіду цитогенетичної практики з використанням програм комп'ютерного аналізу хромосом» (к.б.н., зав. молекулярно-цитогенетичної лабораторії клініки «ISIDA» Л. Тавокіна), «Цікаві клінічні випадки з практики цитогенетики» (д. мед. н., заступник директора «Східно-Українського спеціалізованого центрі медичної генетики та пренатальної діагностики», науковий директор МБЦ «Геном» М. Ніколенко), «Цитогенетичні дослідження при новоутвореннях кровотворної та лімфоїдної тканин» (д. б. н., ст. наук. співроб., зав. цитогенетичної лабораторії Доктора Редгера С. Андрєєва), «Каріотипування в епоху стрімкого розвитку молекулярно-генетичних методів діагностики» (к. б. н., зав. лабораторією цитогенетики клініки репродуктивної медицини «Надія» Л. Пилип), «Метод FISH в діагностиці захворювань, що супроводжуються хромосомними порушеннями» (к. мед. н., асистент кафедри клінічної імунології та алергології з секцією медичної генетики НМУ ім. О.О Богомольця Ж. Мішаріна), «Шляхи ідентифікації хромосомного матеріалу невідомого походження і маркерних хромосом» (фахівець молекулярно-цитогенетичної лабораторії клініки «ISIDA» А. Бровко), «Стандарти цитогенетичних досліджень відповідно до рекомендацій Європейської цитогенетичної асоціації» (к. б. н., зав. лабораторією цитогенетики клініки репродуктивної медицини «Надія» Л. Пилип).

В рамках практичної частини школи науковці інституту обмінялися досвідом із колегами та взяти участь в майстер-класі із застосування програмного забезпечення «Lucia Cytogenetics», представленого к. б. н. Д. Кадлец, керівником молекулярно-цитогенетичного напрямку компанії «Laboratory Imaging s.r.o.» з Чехії.

Про засідання Вченої ради з розгляду питання «Стан та перспективи розвитку м’ясного скотарства в Україні»

30 жовтня 2017 року на засіданні Вченої ради Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН було розглянуто питання «Стан та перспективи розвитку м’ясного скотарства в Україні».

У доповіді завідувача лабораторії розведення м’ясних порід П.П. Джус було наведено показники щодо сучасного кількісного та якісного складу поголів’я великої рогатої худоби м’ясних порід і окреслені основні чинники, які зумовлюють негативні тенденції функціонування підгалузі м’ясного скотарства у тваринництві України.

Голова вченої ради, віце-президент НААН М.В. Гладій наголосив, що повільний обіг капіталу та низька інвестиційна привабливість призвели до зменшення кількості суб’єктів з розведення м’ясної худоби та низького рівня запровадження енергоощадних технологій.

В обговоренні виступили: кандидат с.-г. наук Л.В. Вишневський щодо світової практики ведення галузі та перспективних напрямів її державної підтримки; доктор с.-г. наук В.В. Дзіцюк зауважила на необхідності систематичного використання генетичних методів у селекційній роботі з породами м’ясної худоби; кандидат с.-г. наук Г.С. Шарапа щодо відтворної здатності корів в умовах сучасних технологій утримання; кандидат с.-г. наук Д.М. Басовський про необхідність формування щорічного каталогу живих бугаїв-плідників. Підсумки щодо загального стану галузі та особливостей і пріоритетів її подальшого функціонування підведені у виступах доктора с.-г. наук Ю.П. Полупана та кандидат с.-г. наук О.І. Костенка

У науковій дискусії було оцінено нові можливості розвитку м’ясного скотарства в Україні. З огляду важливості комплексного підходу до розв’язання низки існуючих проблем за результатами засідання сформовано основні положення щодо розгляду цього питання у листопаді цього року на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України.

Візит делегації Французької Республіки до Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН

З 9 по 13 жовтня 2017 року в Україні перебувала місія представників науково-дослідних установ Французької Республіки в галузі тваринництва для обговорення питань співпраці з агенцією Франс-АгріМер.

12 жовтня 2017 року члени французької профільної делегації Каролін Моніо (Інститут розведення великої рогатої худоби), Франсуа Кадюдаль (Інститут птахівництва), Мішель Рійо (Інститут свинарства) та помічник радника з питань сільського господарства Посольства Французької Республіки в Україні Людмила Степура відвідали Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН. Багатий науково-практичний потенціал інституту, як однієї з провідних наукових установ України у галузі тваринництва, презентувала в.о. директора Світлана Ковтун. Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН має тривалу плідну співпрацю з різними профільними організаціями Французької Республіки. Було відмічено значний прогрес у обміні генетичним матеріалом великої рогатої худоби між двома країнами.

У ході зустрічі члени французької делегації ознайомилися з роботою інституту, банку генетичних ресурсів тварин. Обговорювалися можливі шляхи подальшої співпраці у питаннях організації племінної справи у тваринництві. Значний інтерес викликали питання реалізації генетичного потенціалу та конкурентоспроможності вітчизняних порід великої рогатої худоби, а також організація міжпородного схрещування в Україні та економічний ефект від підвищення якості молочної сировини.

Про співпрацю з ТОВ “Нова Нива” Нікольського району Донецької області

Співробітники Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця () понад 10 років співпрацюють із ТОВ “Нова Нива” Нікольського району Донецької області з питань генетичного поліпшення стада української червоної молочної породи. За означений період продуктивність корів племінного стада зросла від 4000 до 6250 кг молока на корову за рік, 2017 року – наближається до 7000 кг. Наразі середній добовий надій становить 24 кг.

13 жовтня 2017 року Ю. П. Полупан, С. В. Прийма, А. Є. Почукалін в рамках виконання договору відвідали та надали наукові консультації керівництву і фахівцям господарства. ТОВ “Нова Нива” спеціалізується на рослинництві та молочному скотарстві. Обробляють 5 тис. га землі. Під кормові культури використовують близько 1000 га. Утримують 2 800 голів великої рогатої худоби, у тому числі 760 дійних корів. Зазначеної продуктивності корів досягнуто за впровадження сучасних технологій безприв’язного боксового утримання з цілорічною годівлею повнораціонними кормосумішами і доїнням у доїльній залі типу «ялинка» 2×12. Високоякісні грубі корми (силос, сінаж) заготовляють пресуванням у рукави, що забезпечує їх стовідсоткове збереження та ефективне використання. Подальше технологічне удосконалення полягає у будівництві та експлуатації чотирьох станцій добровільного доїння виробництва ДеЛаваль, які обслуговують 240 корів. Однією з переваг роботизованого доїння є відсутність перетримання доїльних стаканів і сухого доїння, як це трапляється в доїльній залі. Робот доїть кожну дійку окремо і робить заміри електропровідності молока для кожної частки вим’я (чотири пульсатори і чотири лічильники), це дозволяє виявити мастит, навіть якщо він є тільки в одній частці вим’я.

Підвищення кваліфікації з економіки природокористування

9 – 13 жовтня 2017 року на базі Інституту агроекології і природокористування НААН відбулись щорічні курси підвищення кваліфікації для наукових працівників установ НААН та науково-педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів за напрямами: – економіка природокористування та розвиток сільських територій; – збалансоване використання природних ресурсів в умовах змін клімату; – екологічна безпека аграрного виробництва; – моніторинг ресурсів агросфери.

Науковці інституту Кругляк О. В. та Мартинюк І. С. взяли участь у вказаних вище курсах, а також працівники аграрних вищих навчальних закладів, завідувачі відділів, лабораторій, секторів, наукові співробітники установ системи НААН.

Цьогоріч слухачі курсів прослухали змістовні лекції провідних фахівців з питань економіки природокористування та охорони навколишнього природного середовища, спостереження за природними ресурсами агросфери, оцінювання їх стану, розроблення еколого-економічних основ механізмів реалізації збалансованого розвитку аграрного виробництва, землекористування і сільських територій, у т.ч. з урахуванням змін клімату. Зокрема, академік НААН О. Г. Тараріко присвятив свою доповідь досягненню нейтрального рівня деградації ґрунтів відповідно до Конвенції боротьби з опустелюванням земель. Академік НААН А. Л. Бойко виклав своє бачення поняття екологічної свідомості в контексті біобезпеки. Видатний вчений-дослідник в галузі вірусології розповів присутнім про гіпотезу походження вірусів, історію їх дослідження, профілактику на заходи боротьби з ними.

Професор А. І. Парфенюк зосередилась на питанні формування фітопатогенного фону в агроекоценозах. Професор Г. М. Чоботько окреслив особливості міграції радіонуклідів в агросфері. Особливу цікавість викликав семінар доктора біологічних наук В. В. Коніщука щодо формування торфосапропелетеки та гербарію агроландшафтів.

Економічні аспекти природокористування та сталого розвитку доповіли доктор сільськогосподарських наук Н. В. Палапа та доктор економічних наук П. П. Мельник. Доповідачі наголосили, що підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору має бути спрямоване на реструктуризацію сільськогосподарського виробництва з використанням інноваційних підходів, з обов’язковим зростанням рівня життєдіяльності сільського населення та покращенням стану навколишнього середовища.

Крім того, слухачі мали змогу ознайомитись із дослідженнями лабораторій екології мікроорганізмів; екології вірусів та біобезпеки, моніторингу агробіоресурсів та екології мікроорганізмів, радіоекологічного моніторингу, розвитку сільських територій, екологічного менеджменту, аерокосмічного зондування агросфери.

Свідоцтва про підвищення кваліфікації урочисто вручила заступник Голови Вченої ради інституту Дем’янюк Олена Сергіївна.

Про участь у Фестивалі інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2017»

З 10 по 13 жовтня 2017 року в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (м. Київ) проходив VI міжнародний Фестиваль інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2017». В рамках фестивалю відбувся конкурс стартапів «Sikorsky Challenge 2017»; конкурс «Intel-Техно Україна 2017-2018» та виставка-конкурс «Майбутнє України».

Всеукраїнський конкурс стартапів «Sikorsky Challenge», який, власне, дав назву фестивалю, є платформою для зустрічі розробників проектів з різних галузей науки техніки та представників великого інвестиційного бізнесу. Слід відмітити, що метою конкурсу стартапів є визначення найцікавіших і найактуальніших проектів у різних галузях техніки та надання авторам кращих з них допомоги в комерціалізації, створенні успішних стартап-компаній та виведенні інноваційних продуктів на національний та міжнародні ринки.

Для участі у конкурсі стартапів «Sikorsky Challenge 2017» к. с.-г. н. Оксаною Щербак від інституту було подано проект «Розроблення оптимізованої технології кріоконсервації генетичного матеріалу вітчизняних порід свиней за застосування наноматеріалів». Зауважимо, що конкурс стартапів «Sikorsky Challenge 2017» розпочався у квітні, на конкурс було подано 213 проекти. Після попереднього відбору та тренінгів до фіналу було відібрано 63 з них, проект поданий від інституту пройшов до фіналу.

В рамках фестивалю учасникам була надана можливість не лише представити винахід або стартап, а і можливість поспілкуватись з іншими інноваційними підприємцями, познайомитись з інвесторами. Під час фестивалю делегатами від інституту була проведена робоча зустріч з представниками бізнесу, на якій розглянуто питання важливості збереження генофонду саме вітчизняних порід сільськогосподарських тварин. Завдяки такому спілкуванню проект «Розроблення оптимізованої технології кріоконсервації генетичного матеріалу вітчизняних порід свиней за застосування наноматеріалів» отримав нові міркування щодо його комерціалізації, популяризації та креативному представленню.

Про Загальноінститутський науково-практичний семінар «Методи оцінки племінної цінності бугаїв-плідників за окремими ознаками та комплексом ознак»

25 жовтня 2017 року Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН провів Загальноінститутський науково-практичний семінар на якому було розглянуто актуальні питання оцінки племінної цінності бугаїв-плідників за окремими ознаками та комплексом ознак. Завідувач лабораторії інформаційних систем Дмитро Миколайович Басовський. представив доповідь «Методи оцінки племінної цінності бугаїв-плідників за окремими ознаками та комплексом ознак». Питання які виникли у учасників семінару стосувалися структури селекційних індексів. Басовський Д.М. надав порівняльну характеристику селекційних індексів у різних країнах. Шарапа Г.С. зосередив увагу присутніх на необхідності приведення вітчизняного селекційного індексу у відповідність до міжнародних стандартів.

За підсумками роботи прийнято рішення, в якому схвалено організаційні підходи стосовно оцінки генетичної цінності бугаїв в України. Першочерговим завданням визначено удосконалення селекційного індексу за рахунок врахування параметрів здоров’я та відтворення.

Про стажування в Болгарії

З 12 жовтня 2017 р. кандидат біологічних наук Лариса Іванівна Остаповець проходить міжнародне місячне стажування на кафедрі тваринництва Аграрного університету – Пловдив (Республіка Болгарія). Під час проходження стажування відбувається обмін досвідом з науковцями у галузі селекції, розведення та генетики сільськогосподарських тварин.

Про наукову конференцію з міжнародною участю «Тваринництво – виклики та інновації», м. Софія, Республіка Болгарія

З 1 по 3 листопада 2017 року Інститутом тваринницьких наук – Костинброд (Республіка Болгарія) на базі «Парку готелю Москва» в м. Софія було проведено наукову конференцію з міжнародною участю «Тваринництво – виклики та інновації» з розгляду питань стану та тенденцій розвитку різних галузей тваринництва у країнах Європи.

Було представлено 27 усних та 35 постерних наукових доповідей за напрямами роботи конференції: «Розведення, генетика та відтворення тварин», «Корми тварин та фізіологія», «Екологія та якість продукції тваринництва», «Сільськогосподарські технології та економіка сільського господарства» з Республіки Болгарія, України, Республіки Молдова, Республіки Македонія, Республіки Сербія, Російської Федерації, США, Соціалістичної Республіки В’єтнам.

У роботі конференції взяла участь в.о. директора Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, академік НААН Світлана Іванівна Ковтун. У пленарній доповіді було відмічено, що підняті на конференції питання повинні стати основою для поглиблення співпраці між ученими в галузі тваринництва країн-учасниць. Було погоджено підписання договір про науково-технічне співробітництво між Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН та Національним аграрним університетом Республіки Молдова, Інститутом тваринництва Республіки Македонія, Інститутом розведення тварин Республіки Сербія.

За результатами роботи конференції видано збірник праць. В ньому опубліковано шість статей науковців Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, присвячених висвітленню стану та перспектив розвитку селекційних, генетичних та біотехнологічних досліджень у галузі тваринництва в Україні.

Детальніше: http://www.ias.bg/index.html

Підсумки осінньо-польових робіт в дослідних господарствах інституту

Українські аграрії успішно завершують збирання сільськогосподарських культур. Станом на 14 листопада зібрано 56,1 млн. тонн зернових та зернобобових культур на площі 13,5 млн. га, або 93 % до прогнозованих площ. Середня врожайність культур становить: гречки – 10,9 ц/га; кукурудзи – 51,5 ц/га; соняшнику – 20,1 ц/га; сої – 19,2 ц/га. Найвища врожайність зернових та зернобобових культур в господарствах Хмельницької – 60,9 ц/га, Вінницької – 56,9 ц/га, Сумської – 56,6 ц/га, Тернопільської – 55,6 ц/га, Чернівецької – 54,0 ц/га областях.

Державні підприємства дослідні господарства «Нива» та «Христинівське» Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН вже зібрали цьогорічний урожай сільськогосподарських культур. Загалом обмолочено 1,8 тис. га, валовий збір зерна становить більше 11,2 тис. т. Середня врожайність зернових склала 61,1 ц/га, що на 13,3 та 0,2 ц/га більше, ніж у середньому по Черкаській області та Христинівському району відповідно. З розрахунку на один гектар площі зібрано: озимої пшениці – 52,3 ц (+12,1 та +3,0 ц до середнього показника по Черкаській області та Христинівському району відповідно); озимого ячменю – 68,1 (+29,8; +20,7); ярого ячменю – 52,8 ц (+14,8; +8,0); кукурудзи – 91,4 ц (+34,5; -5,0); соняшнику – 28,4 ц (+3,2; +0,1); гороху – 34,6 ц (+7,7; +10,3); сої – 21,2 ц (+4,3; +0,6); гречки – 14,9 ц (+3,9 ц до середнього показника по Христинівському району).

Хоча станом на 14 листопада сівбу озимих культур на зерно під урожай 2018 року в Черкаській області проведено на площі 222,4 тис. га, що складає 88 % від прогнозу, дослідні господарства Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН вже завершили вказані роботи в оптимальні строки та з дотриманням наукових рекомендацій щодо технологій вирощування сільськогосподарських культур. Поля дослідних господарств, відведені під посів озимини на зерно та зелений корм під урожай 2018 року, досягли площі майже 1,2 тис. га, в тому числі зернові культури на зерно засіяні на 1,1 тис. га – пшениця засіяна на площі 960 га, озимий ячмінь – 130 га.

Крім того, працівниками дослідних господарств інституту виконано значний обсяг робіт із заготівлі кормів на зимово-стійловий період 2017-2018 років. Загалом заготовлено достатню кількість всіх видів кормів для потреб тваринництва господарств.

Про візит студентів ДВНЗ «Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди»

21 листопада 2017 року в інституті проходили навчальну практику з генетики з основами селекції студенти-біологи четвертого курсу природничо-технічного факультету відповідно до укладеної Угоди про співпрацю між Інститутом та ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

Заступник завідувача відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Полупан Н.Л. провела студентам екскурсію в музеї інституту, під час якої вони ознайомились з науковими дослідженнями, що проводяться в Інституті, новими методиками їх проведення, матеріальною-технічною базою.

Цікаво та змістовно студентам представила теоретичну та прикладну складову генетичних досліджень у тваринництві старший науковий співробітник лабораторії генетики, кандидат с.-г. наук, Стародуб Л.Ф.

Старший науковий співробітник лабораторії біотехнології, кандидат біол. наук Зюзюн А.Б. ознайомила студентів з основними напрямками наукових досліджень у репродуктивній біотехнології та застосуванням нових біотехнологічних методів в тваринництві.

Студенти також ознайомилися з принципом функціонування Банку генетичних ресурсів тварин інституту. З лекції старшого наукового співробітника, кандидата с.-г. наук Сидоренко О. В. студенти дізналися про пріоритетні напрямки збереження біорізноманіття локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин в Україні.

Засіданя Президії НААН "Стан та перспективи розвитку підгалузі м'ясного скотарства в Україні"

22 листопада 2017 року відбулось чергове засідання Президії НААН під головуванням президента НААН, академіка НААН Ярослава Гадзала.

Члени Президії та запрошені заслухали й обговорили наукову доповідь члена-кореспондента НААН Жукорського О.М. «Стан та перспективи розвитку підгалузі молочного скотарства в Україні». М’ясне скотарство в більшості розвинених країн світу є основним постачальником високоякісної яловичини на внутрішні та зовнішній ринки. Загальне поголів’я корів м’ясного напряму продуктивності в країнах ЄС станом на 2015 р. перевищувало 11,4 млн голів, і за прогнозами FАО до 2026 року може скоротитися на 8,6%. Однак, на тлі загального скорочення, в країнах Cхідної Європи – Польщі, Угорщині та Болгарії передбачається зростання на 0,8-1,2 млн голів, або на 41%.

Країнами-лідерами з виробництва та споживання яловичини на душу населення на рік є: за виробництвом – Нова Зеландія (185 кг), Ірландія (144,5 кг), Австралія (105,1 кг), Аргентина (58,8 кг), Канада (46,3 кг); в Європі, крім Ірландії, – Франція, Бельгія, Данія (по 27,1 кг), Австрія (39,2 кг), Нідерланди (23,6 кг), Білорусь (22,5 кг); за споживанням – Аргентина (62,3 кг), США (43,2 кг), Австралія (39,2 кг), Бразилія (36,6 кг), Канада (32,8 кг).

В Україні підвалини для розвитку галузі м’ясного скотарства закладено створенням вітчизняних порід м’ясної худоби, а саме: української м’ясної (1993 р.), волинської (1994 р.), поліської (1998 р.) та південної м’ясної (2008 р.), тварини яких в структурі генофонду м’ясної худоби наразі становлять біля 70%. Тварини нових порід за рівнем потенційної продуктивності (енергія росту на відгодівлі 1000-1300 г за витрат корму на 1 кг приросту 6,7-7,8 кг. од. та забійному виході 62-65%) не поступаються кращим породам м’ясної худоби світової селекції, а за пристосованістю до місцевих умов значно їх перевищують. Проте реалізований потенціал м’ясної худоби у більшості суб’єктів господарювання використовується лише на 50-60%.

Великий науковий інтерес та широке обговорення серед присутніх викликало питання, що розглядалось. У обговоренні виступили: директор Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН академік НААН Седіло Г.М.; завідувач кафедри технології переробки і якості продукції тваринництва Житомирського НАЕУ член-кореспондент НААН Славов В.П., директор Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» член-кореспондент НААН Вдовиченко Ю.В.; завідувач кафедри технології виробництва молока і м’яса НУБІП України, доктор сільськогосподарських наук Угнівенко А.М. Президент Академії Ярослав Гадзало зауважив, що на відміну від європейських країн, галузь спеціалізованого м’ясного скотарства в Україні до цього часу не набула істотного розвитку, не має відчутного суттєвого на формування ринку м’ясної продукції і не задовольняє суспільні потреби. У 2016 р. на одну особу вироблено лише 9,3 кг яловичини, тоді як фізіологічна норма споживання становить 31,3 кг, а її частка у виробництві м’яса склала 17, 5 % за норми 41% (у 2000 р. вона сягала 45,4%!). За 10 місяців 2017 р. вироблено 390 тис. тонн яловичини в забійній масі, з яких 60 тис. тонн експортовано. Він зазначив, що економічна інтеграція та режим вільної торгівлі з ЄС відкриває для країни сприятливі експортні перспективи для високоякісної продукції, а отже, і для розвитку м’ясного скотарства. В заслуханій доповіді переконливо доведена необхідність подальшого розвитку підгалузі м’ясного скотарства. Президент наголосив, що оскільки найближчим часом планується зустріч з народними депутатами України – членами Комітету аграрної політики та земельних відносин ВРУ, Відділенню зоотехнії НААН необхідно підготувати матеріали-звернення щодо стану підгалузі, зазначивши складові, що гальмують його розвиток та в подальшій діяльності шукати неординарні підходи для розв’язання цієї проблеми. За результатами обговорення доповіді Президія НААН ухвалила відповідний проект постанови.

Всеукраїнський науково-практичний семінар «Стратегія ведення селекційного процесу та удосконалення української чорно-рябої молочної породи»

23 листопада 2017 року Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН провів Всеукраїнський науково-практичний семінар «Стратегія ведення селекційного процесу та удосконалення української чорно-рябої молочної породи» за участі в.о. віце-президента НААН Михайла Васильовича ГлаПід час семінару відбулося ознайомлення з досвідом роботи провідного вченого-селекціонера, члена-кореспондента НААН Михайла Яковича Єфіменка та його привітання з нагоди 75-річчя. Як визнаний лідер серед науковців-селекціонерів, Михайло Якович пройшов шлях науковця від аспіранта до доктора сільськогосподарських наук, члена-кореспондента НААН, від молодшого наукового співробітника до директора інституту.

У заході взяло участь широке коло науковців та виробничників з усієї України, які у вітальних промовах та наукових доповідях висвітлювали теоретичні та прикладні результати застосування сучасних селекційних технологій удосконалення племінних ресурсів молочної худоби. Учасниками семінару зголосилися, що основу вітчизняного тваринництва становлять створені нові молочні породи, які за генетичним потенціалом, знаходяться на рівні кращих європейських аналогів, а за якістю молока, плодючістю, тривалістю продуктивного використання переважають їх. Найчисельнішою серед українських молочних порід є українська чорно-ряба молочна порода, яка є динамічною структурою і потребує постійного моніторингу стану та впровадження перспективних планів її удосконалення.

Про науково-практичний семінар у Німеччині

Впродовж 15 по 17 листопада 2017 року у Німеччині проведено німець-ко-український науково-практичний триденний семінар на тему “Генетичне по-ліпшення худоби, виробництво молока і заготівля основних кормів”, що про-водився за організаційного сприяння компанії “Dr. Pieper Technologie und Produktentwicklung GmbH” (Німеччина) і ТОВ “Зоотехцентр” (Україна). У ро-боті семінару та у загальній дискусії взяв участь заступник директора Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Юрій Павлович Полупан.

Вивчено досвід роботи генетичної компанії «German Genetics International» GmbH (GGI) і племпідприємства “Ріндер Альянс” у місті Болдег, яке є одним із семи підприємств “Об’єднаної Німецької спілки з вирощування великої рогатої худоби” і забезпечує генетичними ресурсами підконтрольне поголів’я близько 280 тис. корів. Обговорено питання розведення худоби, ме-неджменту підприємств, підтримки племінних організацій та станцій зі штучно-го осіменіння у світі, оптимізації селекційних програм.

Вивчено досвід підготовки до отелення, організації родильного відділен-ня, вирощування молодняку, годівлі, утримання і доїння корів, заготівлі кор-мів на фермі з виробництва органічного (екологічно чистого) молока на 200 корів із середньорічним надоєм 10 т і високотехнологічній фермі промислово-го типу на 1700 корів із середньорічним надоєм 10 т, функціонуючою біогазо-вою установкою. Зазначені господарства є партнерами фірми «Dr. Pieper Technologie und Produktentwicklung GmbH».

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВІДТВОРЕННЯ КОРІВ

Григорій ШАРАПАканд. біол. наук, заслужений працівник сільського господарства України Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН для журналу «Аграрний тиждень. Україна»

Відтворення тварин – складний біолого-технологічний процес, який залежить від генетичних і паратипових чинників. Науково доведено, що вплив спадковості на показники відтворної здатності низький, а між молочною продуктивністю корів і їх відтворною здатністю існує від'ємна кореляція.

 Підвищення надоїв молока за лактацію на 1000 кг призводить до зниження заплідненості від першого осіменіння на 5-10%. Тому для досягнення високої плодючості корів потрібно створити для них оптимальні умови утримання і годівлі залежно від їх фізіологічного стану, а також забезпечити чітку організацію штучного осіменіння телиць і корів якісним сім’ям бугаїв згідно селекційного плану та виконувати комплекс лікувально-профілактичних заходів.

Організація штучного осіменіння маточного поголів'я здійснюється відповідно до «Інструкції зі штучного осіменіння корів і телиць» (Київ, 2001). Особливу увагу потрібно звернути на кількість сперміїв у дозі з прямолінійним поступальним рухом. Їх повинно бути не менше 15 мільйонів. Одночасно розморожують лише одну спермодозу, розфасовану в пайєту, яку використовують негайно (не пізніше 10-15 хв.). Недотримання цього правила призводить до зниження запліднюючої здатності сім’я бугаїв і безплідності корів.

Корів потрібно осіменяти за наявності у них ознак стадії збудження статевого циклу (тічка, загальне збудження, статева охота і овуляція) одноразово через 8-12 год. від початку охоти або дворазово з інтервалом 10-12 год. ректо-цервікальним способом, вводячи сім’я у канал шийки або тіло матки на глибину 7-8 сантиметрів. Телиць осіменяють у віці 15-18 міс. при живій масі 360-400 кілограмів.

Післяпологові ускладнення у корів нерідко (до 35-50%) зустрічаються у вигляді ендометритів, субінволюції матки і гіпофункції яєчників, особливо ранньою весною. Тривалість відновлювального післяотельного періоду залежить від багатьох чинників (умов утримання, повноцінності годівлі, тяжкості отелення, молочної продуктивності, рухливої активності тварин, пори року тощо) і пов'язана з інволюцією матки.

Великим резервом у покращенні роботи з відтворення стада є своєчасна діагностика і лікування субклінічних захворювань корів, які розповсюджені на молочних комплексах. Це субклінічний ацидоз рубця, кетоз, гепатит, мастит, ендометрит та ін.

Заслуговує на увагу і кваліфіковане практичне застосування корекції функції яєчників при їх гіпофункції, персистентних жовтих тілах і кістах та синхронізація статевого циклу за допомогою біологічно активних речовин на фоні покращення годівлі та умов утримання тварин.

Важливим є знання про анатомо-фізіологічний і патологічний стан статевих органів корів на основі кваліфікованого клініко-гінекологічного дослідження, яке необхідно здійснювати не рідше одного разу в 2-3 міс. для проведення відповідної лікувально-профілактичної роботи згідно діагнозу.

Оптимальними параметрами відтворної здатності високопродуктивних молочних корів слід вважати такі: тривалість відновлювального періоду (проміжок часу від отелення до першого осіменіння) - 40-60 днів, заплідненість після першого осіменіння - 50-55%, тривалість сервіс-періоду - 70-90 днів, тривалість міжотельного періоду - близько 350-400 днів.

 

Докладніше - за посиланням: http://a7d.com.ua/tvarinnictvo/17176-problemn-pitannya-vdtvorennya-korv.html

ПРО ХІІІ ВСЕУКРАЇНСЬКУ НАУКОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ МОЛОДИХ УЧЕНИХ ТА АСПІРАНТІВ

28 травня 2015 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбулася ХІІІ Всеукраїнська наукова конференція молодих учених та аспірантів «Актуальні дослідження з проблем розведення і генетики у тваринництві», присвячена пам’яті академіка НААН Михайла Васильовича Зубця. У конференції взяли участь аспіранти і молоді науковці з 14 галузевих вищих навчальних закладів і наукових установ системи Національної академії аграрних наук України та Міністерства аграрної політики та продовольства України. Всього було представлено 49 наукових доповідей.

Напрями роботи конференції: історія зоотехнічної науки і освіти, актуальні проблеми розведення сільськогосподарських тварин, дослідження з генетики як складова селекційного процесу у тваринництві, біотехнологічні основи розведення сільськогосподарських тварин, ефективне відтворення високопродуктивних стад худоби, збереження біорізноманіття тварин – глобальна проблема сучасності.

Відкрив конференцію директор Інституту розведення і генетики тварин, доктор економічних наук, академік НААН М.В.Гладій. Учасників конференції привітав доктор сільськогосподарських наук, професор, в.о. академіка-секретаря відділення зоотехнії НААН О. М. Жукорський.

Для наукової спільноти вшанування пам’яті вченого стало чудовою нагодою осмислити та проаналізувати набутий досвід організації і ведення селекційно-генетичної роботи у тваринництві із урахуванням сучасних реалій, науково обґрунтувати та окреслити перспективи подальшого розвитку найбільш перспективних наукових напрямів. Наукова конференція сприяла поглибленню наукового діалогу між різними поколіннями науковців, дала змогу об’єднати та мобілізувати зусилля для розробки сучасної стратегії розведення сільськогосподарських тварин.

Кращі доповіді були відзначені грошовими преміями та почесними грамотами.

За матеріалами конференції опубліковано збірник тез.

Семінар 25-27.05.2015

25 – 27 травня 2015 року на базі державних підприємств дослідних господарств «Христинівське» та «Нива» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця Національної академії аграрних наук України відбувся науково-практичний семінар «Сучасні підходи до ведення селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві (в рамках реалізації завдань «Комплексної програми впровадження інноваційних розробок у виробничих процесах дослідних господарств») за участю провідних вчених Інституту, керівників дослідних господарств, головних зоотехніків, зоотехніків-селекціонерів підприємств.

Учасники семінару одразу розпочали роботу на фермі ДП ДГ «Христинівське». Захід відкрив заступник директора з наукової роботи Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Полупан Юрій Павлович, доктор сільськогосподарських наук. Він підкреслив важливість таких зустрічей, впродовж яких фахівці мають можливість безпосереднього спілкування, обговорення нагальних питань галузі та поділився власним досвідом роботи.

Метою семінару було освоїти сучасні норми ведення селекційно-племінної роботи, тому детальна увага приділялась принципам підбору бугаїв-плідників до маточного стада та порядок проведення класифікації (оцінки) корів молочних і молочно-м'ясних порід за типом будови тіла (екстер’єру). Учасники семінару освоїли загальні методи класичної оцінки екстер’єру (10 основних промірів і 10 описових лінійних ознак типу будови тіла за шкалою бонітування) та особливості лінійної оцінки типу (окремі ознаки екстер’єру, які оцінюються окомірно і класифікуються у балах за лінійною шкалою).

За зазначений період кожен учасник заходу зміг отримати досвід роботи з необхідним обладнанням для оцінки екстер’єру та особисто оцінити кілька корів-первісток. У цілому досліджуваним тваринам притаманний молочний тип будови тіла, вище за середній загальний розвиток. За результатами семінару фахівцям і керівництву господарств надано наукові консультації з питань селекції, генетичного поліпшення і оцінки тварин, ведення первинного і електронного обліку та окремим питанням технології у молочному скотарстві.

Круглий стіл «Система роботи з породами молочної худоби та організації виробництва в молочному скотарстві на сучасному етапі»

21 травня 2015р. в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбувся круглий стіл «Система роботи з породами молочної худоби та організації виробництва в молочному скотарстві на сучасному етапі», організований Відділенням зоотехнії НААН та Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН.

етою проведення заходу було обговорення напрямів і методів селекційно-племінної роботи в молочному скотарстві України у відповідності до запитів виробництва.

В роботі круглого столу взяли участь віце-президент НААН академік НААН Бащенко М.І., в.о.академіки-секретарі Відділень зоотехнії НААН доктор с.-г. наук Жукорський О.М. та ветеринарної медицини НААН член-кореспондент НААН Мандигра М.С., директори наукових установ з тваринництва, провідні вчені, представники центральних органів влади, племінних господарств та громадських організацій.

У доповідях наголошувалось на завданнях і методах селекційно-племінної роботи з червоно-рябою молочною та симентальською породами, чорно-рябою і червоною, бурою молочними породами, шляхах їх вирішення.

Учасники круглого столу обговорили питання оптимізації виробництва продукції тваринництва, надали пропозиції щодо змін програм розведення і селекції великої рогатої худоби (молочні породи) на період до 2025 р.

Під час обговорення питання щодо перспектив розвитку молочного скотарства за категоріями господарств і природнокліматичними зонами України акцентувалась увага на тенденціях розвитку молочного скотарства в різних категоріях товаровиробників, логістиці виробництва, перспективі створення так званого «молочного поясу» виробників молока, заходах щодо підвищення ефективності виробництва, покращення якості молочної сировини тощо.

Учасники круглого столу одностайно підтримали рішення про необхідність збереження спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств

За підсумками роботи круглого столу прийнято резолюцію.

«У І кварталі 2015 року зріс експорт молока, вершків незгущених та молока згущеного», - директор Департаменту тваринництва

У першому кварталі 2015 року вдалося наростити експорт молока та вершків незгущених на 71%, молока згущеного на 187%. Експорт молочної сироватки зменшився на 27%, масла тваринного на 10% та сирів - 80%. Загалом експортовано молокопродуктів на рівні минулого року (25 млн 138 тис. дол США). Про це повідомив директор Департаменту тваринництва Мінагрополітики Микола Кваша.

«У цьому році в усіх категоріях господарств поголів’я ВРХ збільшилось на 500 тисяч голів. В тому числі поголів’я корів збільшилось більше ніж на 15 тисяч голів. Також збільшення власного виробництва молока планується досягнути за рахунок покращення технологій виробництва у сільськогосподарських підприємствах. Як наслідок, досягнуто зростання надоїв та стабілізація чисельності поголів’я корів. За чотири місяці поточного року середній надій на одну корову зріс на 101 кг та становить 1711 кг молока», - зауважив Микола Кваша

За його словами, відбувається помірне зростання закупівельних цін на молоко від сільськогосподарських підприємств на 15,3% (4,76 грн/кг) та господарств населення на 4,5% (3,03 грн/кг). «Згідно досліджень Антимонопольного комітету різниця в закупівельних цінах у домогосподарствах та фермерських господарствах пов’язана з різними логістичними витратами та різною якістю молока», - повідомив директор Департаменту тваринництва.

Він наголосив на важливості залучення інвестицій у галузь для збільшення поголів’я худоби і нарощування обсягів виробництва продукції.

Більше статтей...