Новини

Підсумки засідання Бюро Президії НААН від 19 серпня

 

19 серпня 2015 р. на  черговому засіданні Бюро Президії НААН розглядалось питання «Розвиток м’ясного скотарства в Україні та його наукове забезпечення». У засіданні взяв участь директор Департаменту тваринництва Міністерства аграрної політики та продовольства України М.М.Кваша, запрошені науковці установ НААН з галузі тваринництва, директори дослідних господарств мережі Академії, що спеціалізуються на розведенні м’ясної худоби.

 

        У доповіді заступника директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Полупана Ю.П. окреслено сучасний  стан сегменту м’ясного тваринництва, перспективність його розвитку та науковий супровід. В Україні основи для створення спеціалізованого м’ясного скотарства закладено у 90-их роках минулого сторіччя через схрещування місцевих порід великої рогатої худоби комбінованого молочно-м’ясного напряму  продуктивності з провідними світовими спеціалізованими породами: шароле, герефорд, лімузин та абердин-ангус. За цей період виведено вітчизняні породи м’ясної худоби – українська м’ясна (1993), волинська м’ясна (1994), поліська м’ясна (1998) та південна м’ясна (2008), тварини  яких займають 70% в структурі генофонду м’ясної худоби  та за рівнем потенціалу продуктивності не поступаються тваринам кращих порід  зарубіжної селекції.

 

       Директор Департаменту тваринництва Мінагрополітики України Кваша М.М. зосередив увагу на перспективі розвитку  підгалузі з огляду на зростаючий попит зовнішнього ринку, який не задовольняється через відсутність потужних промислових експортно-орієнтованих підприємств і запропонував обопільно з Академією відпрацювати весь технологічний ланцюг – від виробництва продукції до її реалізації через систему спеціалізованих ринків.

 

       Віце-президент НААН  Бащенко М.І. обґрунтував доцільність збільшення загального поголів’я м’ясної худоби у перспективі до 40-50%, зокрема навіть й в особистих селянських господарствах, та необхідність застосування більш масштабного промислового схрещування.

 

     Учасники засідання Бюро Президії зосередили увагу на необхідності відновлення організаційної структури – Української галузевої науково-виробничої асоціації «М’ясне скотарство».

 

     Президент НААН Гадзало Я.М. наголосив на необхідності регулювання державної підтримки ведення м’ясного скотарства в Україні, розроблення бізнес-проектів експортно-орієнтованого виробництва яловичини  спеціалізованих м’ясних порід та важливості забезпечення внутрішнього ринку якісною яловичиною вітчизняного виробництва.

          За підсумками роботи Бюро Президії НААН прийнята постанова.

Науковці факультету тваринництва та водних біоресурсів відвідали 9-ту регіональну виставку польської червоної худоби

Детально

Візит литовських експертів до Національної академії аграрних наук України

 

Національну академію аграрних наук України відвідала делегація литовських експертів в рамках реалізації проекту «Покращення адміністративних та інституційних можливостей Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України».

 

На початку зустрічі, Михайло Бащенко, віце-президент аграрної академії презентуючи діяльність НААН, окреслив загальні напрямки, та зазначив, що «основними задачами академії є фундаментальні дослідження у всіх галузях сільського господарства, та координація реалізації результатів досліджень у вітчизняному агропромисловому секторі».


Основні напрямки розвитку міжнародного співробітництва в умовах асоціації з Євросоюзом окреслив Максим Мельничук, віце-президент НААН. Він позначив спільні нагальні проблеми в тваринництві. «Сьогодні в Україні важка ситуація в тваринництві, є загроза епідемії африканської чуми. Ця проблема актуальна і для України, і для країн Балтії, і для ЕС в цілому. Тому, пропоную провести спільну роботу з аналізу потенціалу епідемії та моніторингу ситуації. Це мало б практичну соціальну значимість.» – запропонував він. Також, зі слів Мельничука, практичне значення для України має і литовський досвід держпідтримки тваринництва (близько 25 млн. євро на рік).

Cеред основних пунктів такого співробітництва фахівці зазначили адаптацію законодавства племінної справи до вимог ЄС, систему збору інформації та обробки інформації по племінним господарствам, систему оцінки якості та геномну селекцію, а також рибну галузь в цілому.

 Вілюс Рекштіс, керівник проекту, начальник Державної служби з нагляду за племінним тваринництвом при міністерстві сільського господарства Литовської Республіки розповів про досвід взаємодії аграрної науки та бізнесу: «З початку минулого року в Литві існує комітет при міністерстві, який регулює баланс між науковими можливостями та потребами бізнесу. Це може бути, ідеєю нашої спільної справи. Стосовно питання контролю якості – в країні існують пункти контролю та координації. Так, при інститутах діють лабораторії з комплексної оцінки якості продукції. В правовому полі питання племінної справи регулює закон племінної справи, який містить права та обов’язки кожного підприємства. Щодо оцінки генома, світові експерти рекомендують робити її в країні походження породи тварини. Взагалі, контроль та координація ведеться у чотирьох напрямках – кількість, якість, перемінна справа та інновації в науці».

Основні пункти співробітництва викладено в протоколі про наміри, який був підписаний наприкінці зустрічі.

 

 


 

 

Президія НААН ухвалила постанову щодо формування генетичних ресурсів вітчизняних порід сільськогосподарських тварин

На черговому засіданні Президії НААН 30 червня 2015 року члени Президії та запрошені заслухали та й обговорили доповідь заступника директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН члена-кореспондента НААН Рубана С.Ю. про формування генетичних ресурсів вітчизняних порід сільськогосподарських тварин у контексті продовольчої безпеки держави.

У виступах з  обговорення  доповіді взяли участь генеральний директор  Української корпорації з виробництва м’яса на промисловій основі «Тваринпром» С.А.Гнатюк, директор Інституту рибного господарства НААН академік НААН І.І.Грициняк, голова Української асоціації  з племінної справи у тваринництві Е.С.Бабуш, директор Державної дослідної станції птахівництва НААН кандидат біологічних наук О.В.Терещенко, головний спеціаліст центру інформаційних технологій ПП «Браво» С.М.Бриль, директор Асканійської державної дослідної сільськогосподарської станції Інституту зрошуваного землеробства НААН В.О.Найдьонова, в.о.академіка-секретаря Відділення зоотехнії НААН доктор сільськогосподарських наук, професор О.М.Жукорський. які підкреслили, що зусиллями науковців

Президія НААН відзначила, що у доповіді та її обговоренні було висвітлено  великомасштабне перетворення вітчизняних порід тварин комбінованого напряму продуктивності на спеціалізований. Виведено чотири спеціалізованих породи молочної і чотири м’ясної худоби, три  м’ясних свиней, три породи овець та яєчну породу курей, які займають провідне місце серед основних комерційних порід. Зазвичай, у більшості випадків вони створені методом комбінаційного та відтворного схрещування з кращими представниками імпортних порід. Поголів’я тварин порід вітчизняної селекції в сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення на даний час становить основу тваринництва: 60% молочної худоби, 56% м’ясної, 75% свиней, 95% овець.

Все це стало можливим завдяки функціонуванню вітчизняної системи селекції у тваринництві, державній фінансовій підтримці, реалізації програм селекції та інтенсивному використання плідників-поліпшувачів, що забезпечувало генетичний прогрес продуктивності сільськогосподарських  тварин.

 Проте сьогодні зменшено поголів’я племінних сільськогосподарських тварин і обсяги виробництва племінних (генетичних) ресурсів  - у 2-3 рази, за  всіма підгалузями, крім промислового птахівництва. Існуюча в правовому полі  система селекції у тваринництві за окремими параметрами (система збору інформації, випробування та методологія оцінки племінної цінності тварин, ведення обліку продуктивності тварин, механізмів управління і підтримки з боку держави тощо) не відповідає міжнародним стандартам;   практично не діє Закон України «Про племінну справу у тваринництві», зокрема в частині функціонування Загальнодержавної програми селекції у тваринництві, контролю за веденням племінної справи в країн; не застосовується основний селекційний інструмент генетичного вдосконалення порід – оцінка і відбір плідників за якістю потомства.

Зазначалось, що зважаючи на потреби виробництва, існує необхідність суттєвого поліпшення стану з формування генетичних ресурсів вітчизняних порід сільськогосподарських тварин. Також було наголошено, що слід приділити увагу покращенню координації досліджень та об’єднанню зусиль вчених усіх наукових установ Відділення зоотехнії.

За підсумками засідання Президія НААН ухвалила відповідну постанову.

Про участь у методичному семінарі для заявників конкурсу Ф82 на Гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених на 2019 рік

19 січня 2018 року голова ради молодих вчених ІРГТ ім.М.В.Зубця НААН Оксана Василівна Щербак прийняла участь у методичному семінарі для заявників конкурсу Ф82 на Гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених на 2019 рік, який проходив в приміщенні Міністерства освіти і науки. В ході роботи семінару було обговорено доповідь представника відділу організації фундаментальних досліджень у галузі природничих і технічних наук Державного фонду фундаментальних досліджень Валентини Борисівні Андрущенко. В доповіді було детально розкрито положення конкурсу Ф82 на гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених у 2019 році. Доповідач зупинилась на порядку подання запитів. Висвітлила основні положення планової калькуляції зокрема на які позиції варто планувати витрати. Учасників семінару ознайомили із оновленим вимогами до керівника та співвиконавців проекту.

В ході обговорення доповіді Оксаною Василівною було ініційовано діалог щодо відзначення в публікаціях дослідників і наукових колективів, що наукова робота мала грантову підтримку, оскільки такий підхід забезпечує адекватну оцінку оригінальності наукової роботи, яка мала цільове фінансування у вигляді гранту.

Більше статтей...