Науковці Інституту взяли участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Зміни в поглядах на питання благополуччя коней»

28 жовтня 2026 року науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН взяли участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції «Зміни в поглядах на питання благополуччя коней».

Організатором міжнародного наукового заходу виступив Інститут аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН. Конференція проходила в режимі відеоконференції на платформі Zoom і об’єднала 45 провідних науковців, ветеринарних лікарів, іпологів, селекціонерів, а також представників закладів освіти, профільних державних органів та громадських організацій з України, Республіки Польща та Угорщини.

У роботі конференції взяли участь представники Міністерства аграрної політики та продовольства України, Національної академії аграрних наук України, Департаменту агропромислового розвитку Закарпатської ОВА, Держпродспоживслужби України, Інституту тваринництва НААН, Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького, ДП «Конярство України», ГС «Асоціація кіннозаводчиків України», ГС «UEAT-ARA», а також іноземні колеги з Дебреценського університету (Угорщина), Аграрного університету в Кракові, Університету Миколая Коперника в Торуні, Окружної спілки селекціонерів коней у Жешуві, Музею й Інституту зоології ПАН та Бещадського національного парку (Республіка Польща).

Зокрема, серед почесних гостей та представників керівництва до засідання долучилися директор Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку НААН Ізольда Балян, заступник академіка-секретаря Відділення наукового забезпечення інноваційного розвитку НААН Юрій Носенко, в.о. керівника Департаменту АПР Закарпатської ОВА Віктор Тереля та представниця Держпродспоживслужби Оксана Новохатня.

Робота конференції проходила за трьома основними напрямами, які охопили виступи провідних вітчизняних та іноземних доповідачів:

1. Благополуччя коней:

  • доктор ветеринарних наук Марек Тішнер  (Аграрний університет у Кракові, Республіка Польща) представив аналіз еволюції систем оцінювання благополуччя коней від 1990-х років до сьогодення;
  • доктор ветеринарних наук Пйотр Жмуда (Аграрний університет у Кракові) висвітлив сучасні зоогігієнічні та технологічні умови утримання коневих;
  • директор Окружної спілки селекціонерів коней у Жешуві Марек Гібала  зупинився на правових умовах забезпечення добробуту коней під час їх розведення та утримання в Польщі;
  • професор Університету Миколая Коперника в Торуні Анна Цивінська розкрила стандарти щодо благополуччя коней, регламентовані Міжнародною федерацією кінного спорту (FEI);
  • доцент Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького Надія Магрело проаналізувала питання благополуччя коней у контексті нового законодавства України.

2. Сучасний стан конярства:

  • професор Інституту тваринництва НААН Ірина Ткачова обґрунтувала повноцінну годівлю як фундаментальний фактор забезпечення добробуту коней;
  • представник ДП «Конярство України» Леся Ткаченко висвітлила реалії функціонування державних кінних заводів України в умовах воєнного стану;
  • професор Дебреценського університету Янош Пошта (Угорщина) презентував доповідь щодо історії, сучасного стану та перспектив збереження генофонду в угорському конярстві;
  • науковці також розглянули питання вивчення структури маточних родин у популяції коней гуцульської породи та використання коней у системах ревайлдингу.

3. Ветеринарія в конярстві:

  • учасники обговорили актуальні дослідження з моніторингу, діагностики та профілактики протозойних і бактеріальних векторних інфекцій коней;
  • висвітлено стандарти благополуччя та особливості підготовки терапевтичних коней в Україні;
  • розглянуто фізіологічні аспекти відтворення, зокрема вплив температурного стресу на овуляцію кобил.

Науковці нашого Інституту долучилися до наукової дискусії, висвітлюючи суміжні питання збереження та раціонального використання генетичних ресурсів.

Участь у заході сприяла поглибленню міжнародної співпраці та розширенню наукових орієнтирів щодо забезпечення добробуту й збереження генетичного різноманіття тварин.

Схожі записи