Міжнародне визнання естонського наукового партнера Інституту: проєкт Еліни Цопп — серед фіналістів Agricultural and Rural Inspiration Awards 2026

Науковий проєкт у сфері клонування коней та репродуктивної ембріотехнології отримав міжнародне визнання. До його наукової тематики безпосередньо дотичні перспективні напрями Естонсько-Української співпраці, започаткованої за участю Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН.

Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН вітає свого міжнародного наукового партнера — Еліну Цопп (Elina Tsopp), фахівчиню у сфері репродуктивної біотехнології та ембріотехнології тварин, із вагомим міжнародним досягненням: її проєкт «Our cloning and OPU-ICSI project» («Наш проєкт із клонування та OPU-ICSI») увійшов до числа фіналістів престижного європейського конкурсу Agricultural and Rural Inspiration Awards 2026 (ARIA 2026).

Цьогорічний конкурс об’єднав 128 проєктних заявок із 26 держав — членів Європейського Союзу. Відбір до фінального етапу є свідченням міжнародної уваги до представленої ініціативи та її значущості для розвитку сучасних біотехнологічних підходів у тваринництві й сільському господарстві.

Науковий проєкт на перетині клонування та сучасної репродуктивної біотехнології

Проєкт Еліни Цопп поєднує два високотехнологічні напрями — клонування коней і технологію OPU-ICSI. OPU (Ovum Pick-Up) передбачає отримання ооцитів безпосередньо з яєчників тварини, а ICSI (Intracytoplasmic Sperm Injection) — введення окремого сперматозоїда безпосередньо в цитоплазму ооцита. У поєднанні з іншими етапами лабораторного культивування та репродуктивних технологій ці методи розширюють можливості роботи з цінним генетичним матеріалом і відтворення тварин із визначеними племінними та селекційними характеристиками.

Науково-практична діяльність Еліни Цопп пов’язана з Естонським університетом природничих наук (Estonian University of Life Sciences, EMU), зокрема з кафедрою розведення тварин і біотехнології Інституту ветеринарної медицини та зоотехніки. Вона також працює у сфері прикладної біотехнології як директор та ембріолог компанії InnovumLab OÜ.

Одним із найбільш помітних результатів роботи естонської команди стало народження у 2026 році клонованих лошат Wodan M Alpha, Wodan M Beta та Wodan M Gamma. Ці результати продемонстрували практичні можливості застосування сучасних репродуктивних технологій і клонування у роботі з генетично цінними кіньми.

Водночас значення таких досліджень не обмежується спортивним конярством. Розвиток технологій отримання ооцитів, запліднення in vitro, культивування ембріонів, кріоконсервації та клонування відкриває нові можливості для збереження цінного генетичного матеріалу, дослідження репродуктивної здатності тварин і вдосконалення методів управління генетичними ресурсами.

Безпосередній науковий інтерес для Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН

Для Інституту участь Еліни Цопп у фіналі ARIA 2026 має особливе значення з огляду на нещодавно започатковану Естонсько-Українську наукову взаємодію. 23 вересня 2026 року в Києві відбулася робоча зустріч представниці Естонського університету природничих наук із керівництвом і науковими представниками Інституту. Вона стала важливим кроком до налагодження партнерського діалогу та визначення перспектив спільної дослідницької діяльності.

У зустрічі взяли участь:

  • Ануш Валеріївна Балян — директор Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН;
  • Юрій Іванович Лесняк — завідувач Центру колективного користування науковим обладнанням «ГЕНОМ»;
  • Світлана Іванівна Ковтун — заступник директора з наукової роботи;
  • Оксана Іванівна Кравченко — завідувач відділу з обліку і підготовки наукових кадрів.

Під час зустрічі було окреслено перспективи розвитку співпраці між Інститутом та Естонським університетом природничих наук у сферах репродуктивної біотехнології тварин, ембріотехнології, молекулярної генетики, генної інженерії, збереження генетичних ресурсів і застосування сучасних методів біотехнології у тваринництві.

Саме в цьому контексті проєкт Еліни Цопп, представлений на європейському конкурсі, становить для Інституту не лише професійний інтерес, а й важливий приклад тих науково-технологічних компетенцій, обмін якими може стати основою подальшого партнерства. Тематика клонування, OPU-ICSI, отримання та культивування ембріонів, оцінювання їхньої якості, кріозбереження й молекулярно-генетичного аналізу безпосередньо перетинається з перспективними напрямами розвитку дослідницької інфраструктури Центру «ГЕНОМ».

Важливо, що така взаємодія передбачає не лише обмін досвідом, а й можливість формування спільних дослідницьких завдань, академічної мобільності, залучення фахівців до міжнародних наукових заходів і підготовки проєктних пропозицій для європейських програм фінансування.

Естонсько-Українська співпраця в контексті європейських програм Horizon Europe

Започаткування наукового партнерства між Інститутом та естонськими науковцями відбувається в ширшому контексті інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору (European Research Area, ERA) та розширення участі українських наукових установ у Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій Horizon Europe.

Важливу роль у цьому процесі відіграють ініціативи Естонської дослідницької ради (Estonian Research Council, ETAG) та Естонського центру міжнародного розвитку (ESTDEV), спрямовані на підтримку українських науковців, розвиток партнерських контактів між науковими установами двох держав, пошук міжнародних партнерів і підготовку спільних проєктних заявок.

Зокрема, у 2026–2027 роках реалізується ініціатива «Estonia’s Support for Integrating Ukraine into the European Research Area», яка передбачає розвиток Естонсько-Української наукової взаємодії, підтримку мобільності дослідників, партнерський пошук, тематичні заходи та підвищення спроможності українських наукових установ брати участь у конкурсах Horizon Europe.

Окремим інструментом є програма ETAG з підтримки поїздок і наукової співпраці, орієнтована на інтеграцію України до Європейського дослідницького простору. Вона, зокрема, створює можливості для короткострокових наукових візитів до Естонії з метою підготовки спільних заявок Horizon Europe та розвитку партнерств між українськими й естонськими установами.

Для Інституту ці механізми є практичним інструментом переходу від встановлення міжнародних контактів до підготовки конкретних спільних дослідницьких ініціатив. Серед потенційних напрямів — репродуктивна біотехнологія тварин, молекулярна ембріологія, генетична характеристика біологічного матеріалу, збереження генетичних ресурсів, біобанкінг, геномні технології та інноваційні методи відтворення тварин.

У цьому контексті співпраця з Еліною Цопп та Естонським університетом природничих наук може стати важливою складовою формування міжнародної дослідницької мережі, а також підготовки майбутніх спільних проєктів для участі в конкурсах Horizon Europe.

Наукова співпраця як складова стратегічних відносин між Україною та Естонією

Розвиток партнерства між науковими установами України та Естонії є частиною ширшого процесу поглиблення двосторонніх відносин між державами. Естонія послідовно підтримує Україну, її суверенітет і територіальну цілісність, європейську інтеграцію, відновлення та розвиток інституційного потенціалу.

На міждержавному рівні важливими прикладами такої взаємодії є Угода про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку між Україною та Естонією, підписана у 2024 році, а також подальші двосторонні домовленості й спільні заяви 2026 року щодо посилення співпраці. Поряд із безпековим і політичним вимірами важливе місце у відносинах двох країн посідають освіта, наука, технології, інновації та інтеграція України до європейського простору.

Наукова взаємодія між Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Естонським університетом природничих наук розвивається саме в цьому сприятливому міжнародному середовищі. Вона демонструє, як міждержавна підтримка України та європейські інструменти наукової співпраці можуть набувати конкретного змісту на рівні дослідницьких установ, наукових колективів і фахівців.

Для української науки особливо важливо, що така співпраця створює можливості не лише для запозичення передового досвіду, а й для представлення власних наукових напрацювань, компетенцій та інфраструктури на міжнародному рівні.

Центр «ГЕНОМ» — українська платформа для розвитку міжнародних біотехнологічних досліджень

Важливим українським партнерським майданчиком для подальшої взаємодії може стати Центр колективного користування науковим обладнанням «ГЕНОМ» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН.

Розвиток Центру спрямований на формування сучасної дослідницької інфраструктури у сферах молекулярної генетики, геномних досліджень, генетичної ідентифікації, молекулярної діагностики, біотехнології відтворення тварин і збереження генетичних ресурсів. Поєднання цих компетенцій із досвідом естонських партнерів у сфері ембріотехнології та клонування створює перспективи для комплексних міждисциплінарних досліджень.

Серед напрямів, які можуть бути предметом подальшого опрацювання, — поєднання ембріотехнологічних методів із молекулярно-генетичним аналізом, дослідження біологічних характеристик ембріонів, удосконалення підходів до збереження репродуктивного та генетичного матеріалу, розвиток біобанкінгу й цифрового супроводу біологічних зразків.

Таке партнерство здатне посилити науковий потенціал обох сторін, сприяти підготовці молодих дослідників, розширити міжнародні контакти та створити передумови для участі в конкурентних європейських програмах.

Вітання та побажання подальших успіхів

Колектив Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН щиро вітає Еліну Цопп із виходом її проєкту до фіналу Agricultural and Rural Inspiration Awards 2026 та бажає успіху на завершальному етапі конкурсу.

Для Інституту це також приємна нагода відзначити професійні досягнення міжнародного наукового партнера, з яким уже започатковано перспективний Естонсько-Український діалог у сфері сучасної біотехнології тварин.

Ми розглядаємо розвиток співпраці з Естонським університетом природничих наук та залучення досвіду естонських фахівців як важливий напрям міжнародної діяльності Інституту, що відповідає завданням інтеграції української науки до Європейського дослідницького простору та розвитку спільних інноваційних досліджень.

Успіхи наших міжнародних партнерів — це також нові можливості для наукового діалогу, обміну знаннями та формування спільного європейського дослідницького майбутнього.

Довідкова інформація та посилання:

Схожі записи