8 листопада 2026 року розпочався робочий візит української делегації до Федеративної Республіки Німеччина, спрямований на поглиблення німецько-української співпраці, розвиток міжнародних партнерства та практичну інтеграцію української аграрної науки, аграрного бізнесу й державної аграрної політики до європейського наукового, економічного та інституційного простору.
Ця поїздка є важливою складовою послідовної роботи з наближення України до стандартів Європейського Союзу, переймання найкращих європейських практик у сфері сільського господарства, тваринництва, ветеринарної медицини, біотехнологій, наукових досліджень, виробництва та управління аграрним сектором.
Особливе значення візиту полягає в тому, що українська сторона представлена не лише на рівні державного управління та професійних аграрних об’єднань, а й на рівні наукових установ, які мають потенціал стати повноцінними учасниками європейської дослідницької та інноваційної екосистеми. Йдеться про формування практичних механізмів співпраці між українськими й німецькими державними структурами, науковими центрами, університетами, виробниками, аграрними підприємствами та професійними асоціаціями.
Ольга Трофімцева – стратегічний організатор міжнародного діалогу та одна з ключових постатей європейської інтеграції українського аграрного сектору
Особлива роль у підготовці та організації цього міжнародного візиту належить Ользі Василівні Трофімцевій — керівниці проєктного напряму APD Ukraine (Німецько-український агрополітичний діалог), відомій фахівчині з аграрної політики, міжнародної співпраці та європейської інтеграції агропродовольчого сектору України.
Її професійна діяльність є прикладом послідовної роботи на перетині української державної аграрної політики, європейських інституцій, міжнародного аграрного бізнесу та науково-експертного середовища.
Ольга Трофімцева має ґрунтовну академічну підготовку, зокрема ступінь PhD з аграрної політики Університету імені Гумбольдта в Берліні, а також значний практичний досвід роботи в українському та міжнародному аграрному середовищі. Її професійний шлях охоплює роботу в німецькому агробізнесі, участь у формуванні державної аграрної політики України, міжнародну співпрацю та експертну діяльність у сфері продовольчої безпеки й розвитку агропродовольчих систем.
У 2016–2019 роках Ольга Трофімцева обіймала посаду заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, а згодом виконувала обов’язки Міністра. На цьому етапі її діяльність була безпосередньо пов’язана з формуванням та реалізацією державної аграрної політики, розвитком міжнародних відносин, просуванням української аграрної продукції на зовнішні ринки та наближенням українського аграрного законодавства й управлінських підходів до європейських вимог.
Її досвід роботи в Німеччині, участь у міжнародних аграрних проєктах, знання європейської аграрної політики та розуміння практичних потреб українського аграрного сектору створюють особливо важливу основу для налагодження предметного діалогу між Україною та Німеччиною.
Важливо, що європейська інтеграція аграрного сектору — це не лише питання експорту української продукції на ринки ЄС. Це комплексна трансформація всієї системи: від державного регулювання, ветеринарного контролю та простежуваності продукції до благополуччя тварин, біобезпеки, екологічної відповідальності, енергоефективності, цифровізації виробництва, генетичного вдосконалення тварин і впровадження сучасних біотехнологій.
Саме такі системні зміни потребують фахового міжнародного діалогу, залучення німецького досвіду та формування довгострокових партнерств. У цьому контексті організаційна й експертна роль Ольги Трофімцевої має особливе значення: вона сприяє об’єднанню представників державного сектору, аграрного бізнесу, професійних асоціацій і науки навколо спільного завдання — переходу України до європейських стандартів аграрного розвитку.
Не менш важливим є те, що діяльність APD Ukraine створює можливості для обміну досвідом між українськими та німецькими експертами, обговорення європейських регуляторних підходів, розвитку інституційної спроможності та пошуку практичних рішень для модернізації українського агропродовольчого сектору.
У межах цього візиту така робота набуває конкретного міжнародного виміру: українські представники отримують можливість безпосередньо представляти потреби своїх галузей, знайомитися з німецькими технологіями й організаційними моделями та встановлювати контакти, які можуть перерости у спільні проєкти, інвестиційні ініціативи, освітні програми й наукові консорціуми.
Ануш Балян – формування наукового представництва України та міжнародного потенціалу НААН
Важливу роль у забезпеченні представництва української аграрної науки в межах цього міжнародного заходу відіграє Ануш Валеріївна Балян – директор Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Національної академії аграрних наук України, доктор економічних наук, професор, академік НААН.
Під її керівництвом Інститут послідовно розвиває наукову діяльність, спрямовану на збереження та вдосконалення генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин, розвиток селекції, генетики, біотехнологій відтворення, підвищення продуктивності тваринництва та впровадження сучасних наукових підходів у практику аграрного виробництва.
Особливе значення має підтримка директором Інституту міжнародного представництва наукової установи та її інноваційних структур у межах німецько-українського діалогу. Саме завдяки інституційній позиції керівництва Інституту науковий потенціал НААН може бути представлений не лише як академічна традиція, а як ресурс для практичної модернізації українського тваринництва та участі в європейських дослідницьких і технологічних проєктах.
Важливим напрямом такого представництва є діяльність Центру колективного користування науковим обладнанням «ГЕНОМ», створення та розвиток якого відкриває додаткові можливості для інтеграції українських наукових досліджень у міжнародний простір.
Центр «ГЕНОМ» покликаний стати сучасною науково-технологічною платформою, яка об’єднуватиме дослідницькі можливості Інституту, наукових установ НААН, університетів, приватних лабораторій та аграрного бізнесу. Його стратегічна концепція передбачає розвиток молекулярно-генетичних досліджень, геномного аналізу, біотехнологій відтворення, ембріології, кріоконсервації, біобанкінгу, біоінформатики та перспективних напрямів геномного редагування.
Підтримка міжнародного представництва Центру «ГЕНОМ» з боку керівництва Інституту є важливим кроком до того, щоб українська наука була не лише споживачем готових європейських технологій, а й рівноправним партнером у створенні нових наукових рішень.
Таким чином, внесок Ануш Балян полягає не тільки в управлінні науковою установою, а й у формуванні інституційних передумов для міжнародної співпраці, представлення наукових інтересів України та розвитку інфраструктури, здатної забезпечувати участь українських дослідників у європейських проєктах.
Юрій Лесняк – представник НААН, Інституту і Центру «ГЕНОМ» у міжнародному науково-технологічному діалозі
У складі української делегації науковий напрям представляє Юрій Іванович Лесняк – завідувач Центру колективного користування науковим обладнанням «ГЕНОМ» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, кандидат наук, фахівець із генетики, ембріології та біотехнологій.
Під час міжнародного візиту Юрій Лесняк представлятиме науковий потенціал Національної академії аграрних наук України, Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця та Центру «ГЕНОМ», зосереджуючи увагу на можливостях практичного залучення української аграрної науки до європейського дослідницького, технологічного й інноваційного середовища.
Його участь має особливе значення, оскільки сучасна європейська модель аграрного розвитку дедалі більше спирається на генетику, молекулярну біологію, точне тваринництво, репродуктивні біотехнології, цифрові системи управління стадом, автоматизацію лабораторних процесів і науково обґрунтовані підходи до підвищення продуктивності тварин.
Саме ці напрями становлять основу стратегічного розвитку Центру «ГЕНОМ».
Серед перспективних напрямів міжнародної наукової та технологічної співпраці, які представлятимуться в контексті діяльності Центру – геномна селекція сільськогосподарських тварин, молекулярно-генетична діагностика, дослідження генів продуктивності, генетичне вдосконалення молочних і м’ясних порід, технології отримання та оцінювання ембріонів, біопсія ембріонів, визначення їхньої статі, кріоконсервація генетичного матеріалу та створення цифрових біобанків.
Окремим перспективним напрямом є дослідження технологій геномного редагування, зокрема систем CRISPR/Cas, для вивчення функцій генів, пов’язаних із м’язовим розвитком, продуктивністю, стійкістю до захворювань та іншими господарсько важливими ознаками тварин. Серед потенційних дослідницьких моделей особливе місце посідає ген міостатину MSTN, який відіграє важливу роль у регуляції розвитку скелетної мускулатури.
Важливою складовою міжнародного діалогу є також вивчення німецького досвіду щодо оснащення сучасних лабораторій, автоматизації досліджень, цифрового управління тваринницькими комплексами, обладнання для утримання та доїння тварин, енергоефективності виробництва й організації науково-технологічної інфраструктури.
Стратегічне бачення розвитку Інституту та Центру «ГЕНОМ» передбачає створення в Україні науково-технологічної платформи міжнародного рівня, яка за принципами організації, міждисциплінарністю, концентрацією дослідницьких ресурсів і здатністю об’єднувати науку, освіту та бізнес орієнтуватиметься на найкращі світові академічні моделі, зокрема досвід Оксфордського, Гарвардського та Кембриджського університетів.
Це не означає копіювання окремих університетських структур. Йдеться про формування власної української моделі наукового центру, здатного об’єднувати фундаментальні дослідження, прикладні розробки, високотехнологічне обладнання, підготовку фахівців, міжнародні партнерства та комерціалізацію наукових результатів.
У цій концепції Центр «ГЕНОМ» має стати не просто лабораторним підрозділом, а платформою, яка забезпечуватиме взаємодію науки з виробництвом, надаватиме доступ до сучасних дослідницьких технологій, сприятиме розвитку інноваційного підприємництва та створюватиме умови для участі України в міжнародних наукових консорціумах.
Участь Юрія Лесняка в українській делегації є можливістю представити це бачення німецьким науковим установам, технологічним компаніям, виробникам обладнання, аграрним підприємствам та потенційним міжнародним партнерам.
Особливий акцент робиться на тому, що українська аграрна наука повинна перейти від моделі обмеженого використання окремих лабораторних методик до комплексної дослідницької інфраструктури, яка працюватиме за сучасними міжнародними стандартами, матиме доступ до передових технологій і буде повноцінно інтегрована в європейський науковий простір.
Українська делегація – об’єднання держави, науки, бізнесу та професійних асоціацій
Важливою особливістю поїздки є представницький склад української делегації, до якої увійшли представники державних органів, аграрного бізнесу, галузевих об’єднань, наукових установ, закладів вищої освіти та міжнародних проєктних структур.
Такий формат дозволяє розглядати європейську інтеграцію не як завдання однієї установи чи окремої галузі, а як спільну роботу всіх ключових учасників агропродовольчої системи України.
До складу делегації увійшли:
• Андрій Кравченко – представник Міністерства аграрної політики та продовольства України, заступник директора Департаменту аграрного розвитку — начальник відділу тваринництва.
• Микола Дікун – директор ТОВ «СТЕЙКАГРО», представник аграрного бізнесу.
• Анатолій Гамза – представник Держпродспоживслужби України, заступник директора департаменту – начальник профільного відділу державного контролю та обліку операторів ринку у сфері безпечності харчових продуктів і ветеринарної медицини.
• Ганна Лавренюк – генеральна директорка Асоціації виробників молока України.
• Єлизавета Святківська – координаторка Комітету з євроінтеграції Спілки молочних підприємств України.
• Ганна Скиба – виконавча директорка Українського ветеринарного альянсу.
• Ольга Заставська – голова Ради жінок-фермерів.
• Наталія Якименко – заступниця голови об’єднання «Вівчарство та козівництво України».
• Марія Кучерук – доктор ветеринарних наук, професор Подільського державного університету.
• Юрій Лесняк – завідувач Центру колективного користування науковим обладнанням «ГЕНОМ» Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН.
• Тарас Якубець – заступник декана факультету тваринництва Національного університету біоресурсів і природокористування України.
• Олена Дадус – старша менеджерка проєктів RSTAgro з питань конкурентоспроможності та стійкості.
• Ігор Подлєсний – засновник і керівник фермерського господарства «Агролюкс».
• Олена Константинова – перекладачка, яка забезпечує мовний супровід міжнародної комунікації.
• Ольга Трофімцева – представниця APD Ukraine, організаторка проєктів та міжнародної взаємодії.
• Юлія Сидоровська – асистентка проєктів APD Ukraine.
• Оксана Юрченко – президентка Асоціації «Свинарі України».
Участь представників Міністерства та Держпродспоживслужби створює можливості для фахового обговорення державної політики, ветеринарного контролю, безпечності харчових продуктів, простежуваності продукції та адаптації українського законодавства до вимог ЄС.
Представники молочної галузі, свинарства, вівчарства, козівництва та аграрних підприємств можуть забезпечити безпосередній зв’язок між європейськими технологічними рішеннями та реальними потребами українських виробників.
Науковці й представники університетів сприятимуть розвитку академічної співпраці, підготовці фахівців, спільним дослідженням і трансферу технологій. Представники професійних асоціацій та міжнародних проєктів забезпечуватимуть комунікацію між галузевими спільнотами, державними структурами та потенційними партнерами.
Таким чином, делегація представляє Україну як країну, зацікавлену не лише в отриманні міжнародної допомоги, а й у повноцінній участі в європейській економіці, науці, технологічному розвитку та формуванні спільних стандартів.
Європейські стандарти — від державної політики до кожного аграрного підприємства та наукової лабораторії
Одним із головних завдань міжнародної взаємодії є практичне вивчення та впровадження європейських підходів у таких напрямах:
- Європейська модель тваринництва та благополуччя тварин.
Вивчення сучасних систем утримання, годівлі, ветеринарного супроводу, профілактики захворювань, біобезпеки та забезпечення належних умов для сільськогосподарських тварин. - Молочне скотарство та технологічна модернізація ферм.
Ознайомлення з сучасним доїльним обладнанням, автоматизованими системами управління стадом, цифровим моніторингом продуктивності, здоров’я та відтворення тварин. - Генетика, селекція та біотехнології.
Розвиток геномної селекції, молекулярно-генетичної діагностики, репродуктивних технологій, ембріотрансферу, кріоконсервації та сучасних лабораторних методів. - Ветеринарна медицина, безпечність харчових продуктів і простежуваність.
Адаптація систем лабораторного контролю, ветеринарного нагляду, біобезпеки та обліку продукції до європейських вимог. - Цифровізація та автоматизація аграрного виробництва.
Використання цифрових платформ, сенсорних технологій, систем моніторингу, автоматизованого обладнання та інструментів аналізу виробничих показників. - Енергоефективність та стійкість аграрного виробництва.
Вивчення технологій енергозбереження, автономного електроживлення, оптимізації використання ресурсів та підвищення стійкості аграрних підприємств. - Наукова інфраструктура та міжнародна дослідницька співпраця.
Розвиток спільних лабораторних проєктів, обмін науковцями, навчання персоналу, використання сучасного обладнання та підготовка заявок на європейські програми фінансування досліджень та інновацій.
Особливе значення візиту для розвитку української аграрної науки та Центру «ГЕНОМ»
Для Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН ця поїздка відкриває важливі можливості для розширення міжнародної наукової співпраці та представлення власних дослідницьких пріоритетів європейським партнерам.
Центр «ГЕНОМ» має потенціал стати одним із важливих елементів модернізації української наукової інфраструктури. Його стратегічне завдання — забезпечити доступ українських дослідників, університетів та підприємств до сучасних технологій молекулярної генетики, геномного аналізу, біотехнологій відтворення та інших високотехнологічних методів.
Серед перспективних напрямів, які можуть стати основою міжнародних проєктів, — створення цифрового біобанку генетичних ресурсів тварин, розвиток геномної селекції, впровадження сучасних методів діагностики, дослідження технологій геномного редагування, розвиток ембріологічних лабораторій та створення мобільних лабораторних платформ для роботи безпосередньо на тваринницьких підприємствах.
Окреме місце посідає перспектива створення мобільної ембріологічної лабораторії, яка могла б забезпечувати виїзні дослідження, роботу з репродуктивним матеріалом, технології ембріотрансферу, біопсію ембріонів і кріоконсервацію. Такий підхід дозволив би наблизити сучасні біотехнологічні послуги до українських племінних господарств і виробників.
Важливим напрямом є також співпраця з німецькими виробниками наукового обладнання, технологічними компаніями та профільними дослідницькими центрами щодо модернізації лабораторій, автоматизації досліджень, підготовки персоналу й упровадження систем управління якістю.
Для України це означає можливість не просто придбати сучасне обладнання, а сформувати власну наукову інфраструктуру, яка працюватиме відповідно до міжнародних вимог і зможе надавати конкурентоспроможні послуги науковій та виробничій спільноті.
Від міжнародного діалогу до реальних результатів для України
Європейська інтеграція — це не одноразова подія, а тривалий процес системних змін, який потребує професійної взаємодії держави, науки, освіти, бізнесу та громадянського суспільства.
Україна має значний аграрний потенціал, потужну наукову спадщину, кваліфікованих фахівців і підприємства, здатні розвиватися відповідно до найвищих міжнародних вимог. Водночас для повноцінної інтеграції до європейського простору необхідні модернізація виробництва, оновлення наукової інфраструктури, адаптація регуляторної системи, розвиток людського капіталу та поглиблення міжнародної кооперації.
Саме тому особливо важливо, що в межах цієї поїздки об’єднано представників державного управління, аграрного бізнесу, професійних асоціацій, ветеринарної медицини, університетської та академічної науки.
Для українських підприємств це можливість налагоджувати прямі контакти з європейськими виробниками технологій, вивчати сучасні виробничі рішення та готуватися до роботи за вимогами європейського ринку.
Для державних органів — можливість поглиблювати професійний діалог щодо регуляторних стандартів, контролю, безпечності харчових продуктів і ветеринарної політики.
Для наукових установ — можливість розширювати міжнародні дослідження, залучати технологічних партнерів, розвивати спільні лабораторії та брати участь у європейських програмах.
Для України загалом — це можливість перейти від формального наближення до європейських вимог до реального впровадження європейських принципів у виробництві, науці, державному управлінні та інноваційній економіці.
Особливу перспективу становить участь українських установ у міжнародних дослідницьких та інноваційних програмах, зокрема Horizon Europe, а також розвиток регіональних інноваційних екосистем, які об’єднують університети, наукові центри, бізнес, державні структури та громадські організації.
Спільна мета — сильна Україна в європейському науковому, аграрному та економічному просторі
Сьогоднішній виїзд української делегації до Німеччини є важливим кроком у напрямі формування нової якості українсько-німецьких відносин у сфері аграрної політики, науки, технологій та бізнесу.
Особливе значення цієї події полягає в об’єднанні трьох взаємопов’язаних складових: стратегічного міжнародного діалогу й організації співпраці, інституційної підтримки української науки та безпосереднього представлення інноваційного науково-технологічного потенціалу України.
У цьому контексті важливу роль відіграють Ольга Трофімцева, яка сприяє розвитку німецько-українського агрополітичного діалогу та організації міжнародної взаємодії; Ануш Балян, яка забезпечує інституційну підтримку міжнародного представництва Інституту та розвитку його наукового потенціалу; і Юрій Лесняк, який представляє НААН України, Інститут і Центр «ГЕНОМ» у міжнародному науково-технологічному діалозі.
Водночас результативність європейської інтеграції залежить від спільної роботи кожного учасника делегації та готовності українських установ і підприємств упроваджувати отриманий досвід на практиці.
Україна має не лише адаптуватися до європейських стандартів — вона повинна розвивати власну наукову, технологічну та виробничу спроможність, щоб стати повноцінним учасником формування європейського майбутнього.
Саме на це спрямована нинішня міжнародна взаємодія. Її стратегічна мета — створення довгострокових німецько-українських партнерств, залучення передових технологій, розвиток спільних наукових і бізнесових проєктів, модернізація аграрного сектору та посилення позицій України в європейській спільноті.
Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Центр колективного користування науковим обладнанням «ГЕНОМ» розглядають цю поїздку як важливу можливість для представлення української аграрної науки, пошуку міжнародних партнерів і формування практичних передумов для інтеграції українських наукових досліджень у європейський дослідницький простір.
Попереду — важливі професійні зустрічі, обмін досвідом і напрацювання нових напрямів співпраці. Про перебіг візиту, його основні результати, досягнуті домовленості та перспективи подальшої взаємодії Інститут інформуватиме у наступних публікаціях.
Українська наука, український аграрний бізнес і державна аграрна політика — разом на шляху до європейського майбутнього України!
