Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, Центр «GENOM » та НААН – учасники міжнародної технологічної платформи EuroTier 2026 у Німеччині: нові можливості для європейської інтеграції аграрної науки України

10 листопада 2026 року | м. Ганновер, Федеративна Республіка Німеччина

10 листопада 2026 року українська делегація, у складі якої Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН був представлений завідувачем Центру колективного користування науковим обладнанням «GENOM» Юрієм Лесняком, долучилася до міжнародної професійної програми на базі виставкового комплексу Ганновера (Німеччина), присвяченої новітнім технологіям, інноваціям та стратегічним напрямам розвитку світового тваринництва.

Центральною подією дня стало відвідування EuroTier 2026 – однієї з провідних світових виставкових платформ у сфері тваринництва, тваринницьких технологій, генетики, обладнання, автоматизації та цифрового управління аграрним виробництвом. Виставка проходить у Ганновері 10–13 листопада 2026 року під гаслом «Intelligence in animal farming» («Інтелектуальні технології у тваринництві») та об’єднує міжнародну професійну спільноту – представників науки, бізнесу, виробників технологічного обладнання, інженерних компаній, аграрних підприємств і галузевих організацій.

Для української делегації участь у програмі стала можливістю безпосередньо ознайомитися з передовими європейськими та світовими технологічними рішеннями, оцінити перспективи їхнього впровадження в Україні, а також розширити професійні контакти з міжнародними компаніями, науковими й галузевими структурами.

Від світових технологічних рішень до модернізації українського тваринництва

Програма професійного відвідування охопила ключові напрями технологічної трансформації сучасного тваринництва: молочне скотарство, доїльне обладнання, автоматизацію тваринницьких приміщень, роботизовані системи, цифрове управління стадами, племінну справу, генетику, селекцію, свинарство, птахівництво, біобезпеку, штучний інтелект, технології годівлі та екологічну модернізацію виробництва.

Особливу увагу було приділено демонстрації роботизованих технологій у межах спеціалізованої платформи DLG Spotlight: Barn Robot Event – powered by FarmRobotix. Представлені технологічні рішення продемонстрували сучасні підходи до автоматизації виробничих процесів, роботизації тваринницьких приміщень, підвищення ефективності праці та цифрового моніторингу стану тварин.

У межах програми українська делегація відвідала стенди та спеціалізовані експозиції провідних міжнародних компаній і професійних організацій, серед яких:

  • DLG (Deutsche Landwirtschafts-Gesellschaft) — Німецьке сільськогосподарське товариство, міжнародна професійна платформа аграрних інновацій, технологічного розвитку та обміну досвідом. Відвідування міжнародного лаунжу DLG стало важливою складовою професійної програми делегації.
  • GEA Farm Technologies GmbH — сучасні технології молочного скотарства, доїльні системи, автоматизація та цифрові рішення для управління тваринницькими господарствами.
  • PRINZING GmbH — інноваційні технології та обладнання для тваринницьких приміщень, автоматизації й підвищення ефективності виробничих процесів.
  • Bundesverband Rind & Schwein — Федеральна асоціація скотарства та свинарства Німеччини, важлива галузева структура у сфері племінного тваринництва, селекції та розвитку виробничих стандартів.
  • GGI Spermex — професійна діяльність у сфері репродуктивних технологій і генетичного поліпшення сільськогосподарських тварин.
  • Meier-Brakenberg GmbH — технологічні рішення для свинарства, птахівництва та забезпечення біобезпеки.
  • VetVise GmbH — інноваційні рішення із застосуванням штучного інтелекту для ветеринарного моніторингу, контролю стану та благополуччя тварин.
  • WEDA Dammann & Westerkamp GmbH — сучасні системи годівлі, автоматизації та технологічного забезпечення свинарських і птахівничих комплексів.
  • Big Dutchman GmbH — міжнародний виробник комплексних технологічних систем для птахівництва та свинарства.

Окремим напрямом професійної програми стало ознайомлення зі спеціалізованими платформами DLG, присвяченими виробництву грубих кормів, племінному тваринництву та зменшенню викидів у тваринницькому виробництві.

Завершальним міжнародним заходом дня стала урочиста церемонія відкриття EuroTier 2026, яка об’єднала представників міжнародної аграрної спільноти та ознаменувала початок роботи однієї з наймасштабніших світових платформ інновацій у тваринництві.

Стратегічне значення EuroTier 2026 для України та європейської інтеграції аграрного сектору

Участь української делегації в EuroTier 2026 має значення, що виходить далеко за межі ознайомлення з окремими зразками обладнання або технологічними розробками. Йдеться про можливість залучення України до міжнародної системи формування сучасних стандартів тваринництва, науково-технологічної кооперації, інноваційного розвитку та забезпечення глобальної продовольчої безпеки.

Європейська інтеграція аграрного сектору України потребує комплексної модернізації — від нормативного наближення до законодавства ЄС до впровадження сучасних виробничих технологій, систем біобезпеки, цифрового управління, генетичного вдосконалення тварин і принципів сталого виробництва.

У цьому контексті безпосереднє ознайомлення з досвідом провідних європейських компаній, галузевих асоціацій та технологічних платформ створює передумови для практичного перенесення міжнародних підходів в українське аграрне середовище. Важливо, що такі контакти можуть стати основою для подальшого розвитку спільних проєктів, технологічного партнерства, професійного навчання, наукових досліджень і залучення інвестицій.

Для України це також можливість посилити власну конкурентоспроможність на європейському ринку, підвищити технологічний рівень тваринницьких підприємств, розвивати експортний потенціал та забезпечити відповідність продукції й виробничих процесів сучасним вимогам Європейського Союзу.

Центр «GENOM»: наукова інфраструктура як інструмент інтеграції України до Європейського дослідницького простору

Особливу стратегічну цінність участь у EuroTier 2026 має для Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та його Центру колективного користування науковим обладнанням «GENOM».

Сучасне тваринництво дедалі більше залежить від інтеграції генетичних досліджень, біотехнологій, автоматизованих систем управління, штучного інтелекту, цифрової аналітики та високотехнологічних методів відтворення тварин. Саме на перетині цих напрямів формується нова модель конкурентоспроможного аграрного виробництва.

Для Центру «GENOM» ознайомлення з міжнародними технологічними рішеннями має особливе значення з огляду на його стратегічну місію — формування сучасної науково-дослідної інфраструктури, здатної забезпечувати виконання фундаментальних і прикладних досліджень, надавати доступ до високотехнологічного обладнання та розвивати міжнародну наукову кооперацію.

Перспективними напрямами подальшої інтеграції діяльності Центру «GENOM» із європейським науково-технологічним середовищем є:

  • Генетика та геномна селекція. Розвиток молекулярно-генетичних досліджень, SNP-генотипування, секвенування нового покоління (NGS), геномної оцінки та селекційних програм для підвищення продуктивності, адаптивності й генетичної стійкості сільськогосподарських тварин.
  • Геномна інженерія та біотехнології. Розвиток досліджень із використанням CRISPR/Cas-систем, молекулярного редагування геному та функціонального аналізу генів, що визначають господарсько корисні ознаки тварин.
  • Репродуктивні технології. Удосконалення методів IVF, ембріотрансферу, біопсії ембріонів, генетичної діагностики ембріонального матеріалу та кріоконсервації.
  • Цифрова селекція та біоінформатика. Інтеграція генетичних, продуктивних, репродуктивних і ветеринарних даних для формування сучасних систем підтримки селекційних рішень.
  • Біобезпека та молекулярна діагностика. Розвиток методів генетичного й молекулярного моніторингу, які можуть посилити наукове забезпечення ветеринарної безпеки та стійкості тваринницьких господарств.
  • Технологічний трансфер. Адаптація сучасних міжнародних розробок до потреб українських наукових установ, освітніх закладів і підприємств аграрного сектору.

Важливою перспективою є також формування взаємодії між науковими установами, технологічними компаніями та виробничими підприємствами. Така модель дозволить перетворювати результати наукових досліджень на практичні технологічні рішення, які можуть бути використані в українському тваринництві.

НААН в міжнародній науковій кооперації: від національного потенціалу до європейського партнерства

Для Національної академії аграрних наук України участь представників її наукових установ у міжнародних технологічних заходах є важливим інструментом розширення міжнародної співпраці, модернізації наукової діяльності та посилення позицій української аграрної науки в Європі.

У перспективі така взаємодія може сприяти:

  • формуванню спільних українсько-європейських науково-дослідних консорціумів;
  • участі в міжнародних програмах фінансування, зокрема Horizon Europe;
  • залученню іноземних інвестицій і грантової підтримки для модернізації наукової інфраструктури;
  • розвитку спільних лабораторних досліджень, технологічних випробувань і демонстраційних проєктів;
  • обміну науковими кадрами, підготовці молодих дослідників та підвищенню кваліфікації фахівців;
  • створенню довгострокових партнерств між українськими науковими установами, європейськими університетами, дослідницькими центрами та приватними компаніями.

Особливо важливим є те, що міжнародна інтеграція має відбуватися не лише на рівні окремих контактів, а й через системне включення українських наукових установ до європейських дослідницьких мереж, технологічних платформ та інноваційних екосистем.

Участь Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Центру «GENOM» у міжнародній програмі EuroTier 2026 є складовою формування саме такої моделі співпраці — коли українська наука не лише переймає міжнародний досвід, а й поступово стає повноправним учасником створення та впровадження нових технологій у світовому тваринництві.

Україна — активний учасник формування майбутнього європейського тваринництва

Участь української делегації в EuroTier 2026 засвідчує важливість активної присутності України на міжнародних професійних майданчиках, де визначаються перспективи розвитку аграрного виробництва, наукових досліджень та інноваційних технологій.

Для Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН ця діяльність відкриває додаткові можливості для міжнародного позиціонування, розвитку наукової кооперації та інтеграції власних дослідницьких напрямів до європейського наукового простору.

Для Центру «GENOM» — це стратегічний орієнтир щодо подальшого розвитку сучасної наукової інфраструктури, розширення спектра досліджень і посилення його ролі як потенційної міжнародної платформи генетичних, біотехнологічних та репродуктивних досліджень у тваринництві.

Для НААН — це можливість посилити міжнародну присутність Академії, розширити партнерські зв’язки та сприяти переходу української аграрної науки до нової моделі розвитку, заснованої на інноваціях, міжнародній кооперації та практичному впровадженні наукових результатів.

Стратегічний результат, до якого має привести така діяльність, — перетворення міжнародної співпраці на конкретні спільні наукові проєкти, технологічні рішення, інвестиції, модернізовану дослідницьку інфраструктуру та нові можливості для українських виробників і науковців.

Саме через активну участь у міжнародних програмах, налагодження партнерства з провідними європейськими структурами та розвиток власного науково-технологічного потенціалу Україна може не лише наближатися до європейських стандартів, а й робити вагомий внесок у формування майбутнього європейського та світового тваринництва.

Схожі записи