12 листопада 2026 року в межах робочої програми перебування української делегації у Федеративній Республіці Німеччина відбувся третій день професійної та міжнародної діяльності, спрямованої на поглиблення українсько-німецької співпраці, розвиток аграрного сектору та інтеграцію України до європейського економічного й науково-технологічного простору.
Представництво Національної академії аграрних наук України в межах цієї міжнародної ініціативи здійснюється, зокрема, через Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Центр колективного користування науковим обладнанням «GENOM». Інтерес до третього дня програми був зосереджений на одному з найактуальніших для сучасного українського сільського господарства питань — забезпеченні енергетичної стійкості, розвитку децентралізованих систем енергопостачання та впровадженні альтернативних джерел енергії в аграрному виробництві.
Центральною подією дня стало відвідування міжнародної спеціалізованої виставки EnergyDecentral, зокрема тематичного майданчика DLG Spotlight EnergyDecentral у павільйоні 25 виставкового комплексу в Ганновері. Захід став платформою для ознайомлення з передовими німецькими та європейськими рішеннями у сфері децентралізованої енергетики, біогазових технологій, когенерації, використання відновлюваних ресурсів та енергоефективності агропромислових підприємств.
У межах фахової програми відбулося ознайомлення з діяльністю DLG Markets та робочий контакт із керівником проєкту Маркусом Фагтом (Marcus Vagt). Особливу увагу було приділено можливостям застосування сучасних енергетичних технологій у сільськогосподарському виробництві, а також перспективам залучення профільних німецьких компаній до міжнародних проєктів за участю українських наукових та аграрних установ.
Важливим напрямом міжнародного діалогу стала взаємодія з Німецькою асоціацією машинобудівної промисловості — VDMA Power Systems, яка представляє інтереси підприємств енергетичного машинобудування та систем виробництва електроенергії.
Під час зустрічі з представниками асоціації, зокрема заступником виконавчого директора Гердом Дітером Крігером (Gerd Dieter Krieger), було обговорено актуальні технологічні рішення та здійснено ознайомлення з розробками компаній — членів VDMA Power Systems. У рамках програми делегація відвідала стенди компаній 2G та RR/mtu, де представлено обладнання та технологічні рішення для енергетичних систем.
Окреме місце у програмі посіла зустріч із представниками Fachverband Biogas e.V. — Німецької біогазової асоціації. Спілкування з представником відділу міжнародних відносин Франком Гофманном (Frank Hofmann) було спрямоване на ознайомлення з німецьким досвідом розвитку біогазової галузі, технологіями переробки органічної сировини та використанням біоенергетичного потенціалу сільськогосподарських підприємств.
Для України цей напрям має особливу практичну цінність, оскільки тваринницькі комплекси, фермерські господарства та агропромислові підприємства володіють значними ресурсами органічної сировини, яка може використовуватися для виробництва біогазу, електричної та теплової енергії. Впровадження таких технологій сприяє одночасному вирішенню питань енергетичної безпеки, екологічної відповідальності, раціонального використання відходів і підвищення економічної ефективності аграрного виробництва.
Ще одним важливим елементом міжнародної програми стало відвідування стенду Fachagentur Nachwachsende Rohstoffe e.V. (FNR) — Німецького агентства з відновлюваних ресурсів. У межах запланованої зустрічі з представниками агентства, зокрема Джессікою Гудде (Jessica Hudde) та доктором Германном Гансеном (Dr. Hermann Hansen), передбачалося ознайомлення з напрямами діяльності установи, досвідом Німеччини щодо використання відновлюваної сировини та можливостями розвитку біоекономіки.
Також програмою було передбачено робочий контакт із представниками Міністерства продовольства, сільського господарства та захисту прав споживачів федеральної землі Нижня Саксонія (Niedersächsisches Ministerium für Ernährung, Landwirtschaft und Verbraucherschutz), що стало додатковою можливістю для ознайомлення з регіональними підходами до державної підтримки аграрного сектору, розвитку сільських територій та впровадження інноваційних технологій у сільському господарстві.
У другій половині дня учасники української делегації продовжили самостійне відвідування виставкових стендів, ознайомлення з технологічними розробками, обладнанням та інноваційними рішеннями провідних компаній аграрного й енергетичного секторів.
Стратегічне значення третього дня для української науки та аграрного сектору
Для Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Центру «GENOM» участь у такій міжнародній програмі має важливе стратегічне значення. Сучасна наукова інфраструктура та високотехнологічні лабораторії потребують не лише передового дослідницького обладнання, а й надійних, енергоефективних та автономних систем забезпечення своєї діяльності.
Особливо перспективним є поєднання наукових розробок у галузі генетики, біотехнології та відтворення тварин із сучасними рішеннями у сфері біоенергетики, переробки органічних відходів і циркулярної економіки. Такий міждисциплінарний підхід створює передумови для формування нових міжнародних проєктів, спрямованих на комплексну модернізацію українського тваринництва та агропромислового комплексу.
Ознайомлення з досвідом німецьких асоціацій, науково-технологічних установ та профільних компаній відкриває додаткові перспективи для налагодження партнерських відносин, пошуку технологічних партнерів, підготовки спільних ініціатив та залучення міжнародного фінансування на розвиток української аграрної науки й виробництва.
Третій день перебування української делегації у Німеччині продемонстрував важливість комплексного підходу до європейської інтеграції України, у якому наукові дослідження, інноваційні технології, енергетична незалежність та сталий розвиток аграрного сектору є взаємопов’язаними складовими.
Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Центр «GENOM» продовжують розширювати міжнародну взаємодію, сприяючи формуванню нових українсько-європейських партнерств, залученню інноваційних рішень та інтеграції українського аграрного наукового потенціалу до європейського простору.
