Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН представляла завідувачка лабораторії біотехнології відтворення тварин Оксана ЩЕРБАК, яка наразі є стипендіатом Міністерства освіти, молоді та спорту Чеської Республіки в Літній школі слов’янських (богемістичних) студій. Спільно з представниками міжнародного проєкту RIFF дискусію було зосереджено на питаннях інтеграції українських дослідницьких установ у європейський простір наукових інфраструктур та можливостях використання міжнародних платформ для підсилення наукових досліджень у галузі розведення і генетики тварин.

Під час круглого столу учасники обговорили перспективи модернізації матеріально‑технічної бази Інституту, зокрема доступ до сучасного лабораторного обладнання, цифрових дослідницьких сервісів та спільних інфраструктурних ресурсів. Окрему увагу приділено питанням участі Інституту у Дорожній карті дослідницьких інфраструктур України, можливостям розширення міжнародної співпраці, підготовці молодих науковців та залученню Інституту до довгострокових європейських дослідницьких програм.

Обговорення сприяло визначенню пріоритетних напрямів розвитку інфраструктури Інституту та окреслило потенційні кроки для поглиблення співпраці з партнерами проєкту RIFF і академічними установами Чеської Республіки.

В постерній секції вона представила дослідження «Correlation of survival of thawed ram spermatozoa with their concentration», присвячене оцінці виживання кріоконсервованих сперматозоїдів баранів та аналізу взаємозв’язку між концентрацією сперматозоїдів і показниками їхньої життєздатності. Отримані результати спрямовано на уточнення параметрів, що впливають на якість гамет та на вдосконалення підходів кріоконсервації генетичного матеріалу дрібної рогатої худоби.

Зустріч проходила в гібридному форматі, програма охоплювала сучасні напрями розвитку кріобіології, зокрема застосування штучного інтелекту у кріоконсервації, нові інструменти та технології для роботи з кріопротекторами, фундаментальні механізми заморожування та розморожування, підходи до масштабованого зберігання біологічних матеріалів, контроль утворення льоду. Окремі секції було присвячено збереженню органів, мультискалевим механізмам кріоконсервації, кріобіотехнології рослин та збереженню водних біологічних об’єктів – від зародкових клітин до цілісних організмів.

          Участь у CRYO2026 дала можливість ознайомитися з актуальними тенденціями розвитку кріобіології, обговорити результати досліджень із колегами з різних країн та представити напрацювання Інституту на міжнародному науковому майданчику.

Було вичено оригінальні матеріали, реконструкції дослідних ділянок, сучасні мультимедійні інсталяції та архівні документи, які дозволяють глибше зрозуміти логіку та методологію його досліджень. Особливе враження справляє поєднання історичної атмосфери монастиря з сучасними науковими інтерпретаціями, що демонструють, як фундаментальні спостереження XIX століття стали основою для розвитку генетики, біотехнології та молекулярної біології.

Візити до науково-історичних центрів є важливим елементом професійного зростання дослідників. Знайомство з первинними джерелами та історичним контекстом формування генетичних концепцій сприяє поглибленню розуміння фундаментальних принципів спадковості, які лежать в основі сучасних досліджень у галузі розведення, селекції та генетики тварин.

Для Інституту така діяльність підтримує розвиток інституційної наукової культури та сприяє формуванню нових напрямів співпраці. Відвідування подібних центрів зміцнює міжнародні наукові контакти, розширює можливості для спільних досліджень, а також сприяє формуванню цілісного наукового бачення, що поєднує історичні підходи з сучасними методами аналізу та експериментальної роботи. Крім того, такі візити підсилюють освітню та науково-популяризаційну діяльність інституту, адже дозволяють інтегрувати історичні приклади у навчальні програми та комунікацію з молодими дослідниками.

Візит до Музею Менделя став важливою складовою стажування, поглибивши розуміння історичної спадкоємності в біологічних науках та підкресливши значення фундаментальних досліджень для розвитку сучасної генетики та біотехнології.

У роботі круглого столу взяли участь 50 науковців і представників партнерських установ, серед яких – співробітники Інституту, учасники міжнародного проєкту RIFF, а також стипендіат Літньої школи слов’янських (богемістичних) студій Міністерства освіти, молоді та спорту Чеської Республіки Оксана Щербак (Університет Масарика, м. Брно).

Під час заходу було обговорено виклики, пов’язані зі збереженням генетичних ресурсів тварин в умовах війни, зокрема питання безперервності досліджень, доступу до біологічних колекцій, захисту унікальних генетичних ліній та підтримки інфраструктури, необхідної для їхнього збереження. Особливу увагу приділено ролі міжнародної співпраці, яка дозволяє забезпечити стійкість наукових платформ, обмін досвідом та інтеграцію українських дослідницьких установ у європейський науковий простір.

Учасники круглого столу наголосили на важливості координації дій між українськими та європейськими партнерами, а також на необхідності розвитку дослідницької інфраструктури, здатної ефективно реагувати на сучасні виклики та забезпечувати довгострокове збереження генетичних ресурсів тварин.

До програми фестивалю входять лекції, дискусії, тематичні екскурсії та науково‑популяризаційні заходи. Організаторами подій є Університет МАСАРИКА і його партнери. Ознайомлення з програмою Mendel Festival 2026 сприяє розширенню професійного кругозору, поглибленню знань у галузі біології та генетики, а також встановленню контактів із науковою спільнотою Чеської Республіки.

Матеріали оцінювання екстер’єру корів систематизовано та надано фахівцям господарства для подальшого використання у селекційній роботі. Комплексна оцінка екстер’єру первісток сприятиме подовженню тривалості їх господарського використання. Результати оцінки будуть використані під час проведення щорічного бонітування та враховані при коригуванні плану індивідуального підбору бугаїв-плідників до маточного поголів’я стада.