Пропонуємо детальніше ознайомитися із кожною розробкою, що містить готові алгоритми та практичні вказівки для підвищення ефективності вашого господарства:

Оптимізація умов транспортування життєздатних яєчників сільськогосподарських тварин (автори: П. А. Троцький, О. В. Щербак, С. І. Ковтун). У рекомендаціях обґрунтовано оптимальні температурні та часові режими транспортування яєчників після забою тварин до лабораторних умов. Видання містить чіткий регламент збереження життєздатності ооцитів для їхнього подальшого використання у біотехнологіях in vitro (IVM/IVF).

Проведення досліджень та оцінювання генетичного поліморфізму і мікроеволюційних процесів за монолокусними та мультилокусними ділянками ДНК у різних видів свійських тварин (автори: К. Копилов, Л. Стародуб, А. Шельов, Н. Мохначова, Ю. Лесняк, М. Добрянська). Видання присвячено методології ДНК-діагностики та популяційно-генетичного моніторингу. У роботі наведено алгоритми оцінювання генетичного різноманіття й мікроеволюційних систем за мікросателітними маркерами та іншими ділянками ДНК для збереження генофонду й контролю консолідації порід.

Використання мінливості біохімічних та гематологічних ознак корів за оцінюванням їх відтворної здатності (автори: О. В. Бойко, С. І. Ковтун). Праця висвітлює методичні підходи до діагностики репродуктивного стану корів на основі лабораторного аналізу крові. Визначено діагностичні межі біохімічних і гематологічних маркерів, що дає змогу своєчасно виявляти порушення метаболізму та прогнозувати відтворну здатність маточного поголів’я.

Популяційно-генетичні параметри особливостей формування продуктивних ознак у тварин української червоної молочної породи за чистопородного розведення і схрещування (автори: Ю. П. Полупан, І. В. Базишина, А. Є. Почукалін, С. В. Прийма). У рекомендаціях узагальнено результати системного аналізу селекційно-генетичних параметрів продуктивності тварин української червоної молочної породи. Наведено коефіцієнти успадковуваності, повторюваності та кореляції селекційних ознак для оптимізації племінної роботи як за чистопородного розведення, так і в разі поглинального чи ввідного схрещування.

Формування високопродуктивного стада худоби української чорно-рябої молочної породи (автори: О. В. Сидоренко, С. Л. Войтенко, Н. Г. Черняк, С. І. Бабуш, П. В. Король). Праця містить практичні вказівки щодо системного формування та консолідації високопродуктивних стад української чорно-рябої молочної породи. Висвітлено критерії відбору, принципи підбору плідників і нормативи оцінювання корів за екстер’єром та молочною продуктивністю.

Запрошуємо до ознайомлення та співпраці!

Видання призначені для науковців, фахівців із племінної справи, біотехнологів, керівників аграрних підприємств, а також здобувачів вищої освіти аграрного профілю.

Нові розробки наших вчених – це готовий інструментарій для модернізації господарств та підвищення їх рентабельності за допомогою сили науки. Запрошуємо колег, фермерів та профільних фахівців використовувати ці методичні вказівки у своїй щоденній роботі!

Із вітальним словом до учасників конференції під час її відкриття звернулася директор Інституту Ануш БАЛЯН. Також в роботі конференції в онлайн-форматі взяли участь заступниця директора з наукової роботи Світлана КОВТУН та кандидат наук Оксана ЩЕРБАК.

Світлана КОВТУН представила пленарну доповідь «Національна дослідницька інфраструктура «Банк генетичних ресурсів тварин» у системі розробки національної дорожньої карти за проєктом RIFF».

У своїх доповідях учасники конференції акцентували увагу на видатній науковій спадщині М. М. Гришка, особливостях експресії трансгенів у пшениці, властивостях біогенних квантових точок, підвищенні посухостійкості зернових культур, питаннях філогенії та гібридизації рослин, а також розробленні ДНК-маркерів. Значну зацікавленість викликали доповіді, присвячені проблемам молекулярної та клітинної біотехнології, прикладної генетики і селекції, еволюції геномів у природі та експерименті, а також оцінці генетичних ресурсів.

Організатори конференції не залишили поза увагою питання історії біології, викладання біологічних дисциплін, екогенетики, аналізу та оцінки генетичних ресурсів. Доповіді з цих напрямів були представлені науковцями Інституту клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, Львівського національного університету імені Івана Франка, Київського національного університету імені Тараса Шевченка та інших наукових установ і закладів вищої освіти України.

Під час роботи конференції Оксана ЩЕРБАК брала активну участь у роботі секцій та обговоренні актуальних наукових питань.

У ході конференції президент Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М. І. Вавилова, член-кореспондент НАН України Віктор КУНАХ представив підсумки роботи Президії товариства у 2026 році та окреслив основні завдання діяльності на 2027 рік.

Участь у роботі конференції сприяла обміну науковими здобутками, обговоренню актуальних проблем сучасної генетики, селекції та біотехнології, а також розширенню професійних контактів між науковцями провідних наукових установ і закладів вищої освіти України.

Засідання проходило під головуванням начальника управління тваринництва Департаменту аграрного розвитку Міністерства економіки та довкілля України Андрія КРАВЧЕНКА.

Відповідно до порядку денного обговорено актуальні питання оцінки, збереження та відтворення генетичних ресурсів коней, формування кріобанку генетичного матеріалу та перспектив розвитку селекційної роботи в галузі конярства. Основні доповіді представила головний науковий співробітник Інституту тваринництва НААН Ірина ТКАЧОВА.

Під час засідання проаналізовано сучасний стан і структуру селекційного ядра української верхової породи у філіях ДП «Конярство України», здійснено оцінку ефективності використання наявного плідного складу та розглянуто результати випробувань племінних коней. Значну увагу учасники приділили науково-методичним засадам формування кріобанку генетичних ресурсів конярства, зокрема створенню депозитарію сперми високоцінних жеребців-плідників вітчизняного та зарубіжного походження, оцінених за якістю потомства.

Окремим предметом обговорення стало обґрунтування необхідності розроблення та реалізації Державної цільової програми зі збереження та відновлення чистопородного ядра української верхової породи як важливої складової системи охорони генетичних ресурсів тваринництва України.

Після заслуховування доповідей відбулася жвава дискусія, у ході якої було розглянуто виробничі, селекційно-племінні та біотехнологічні аспекти збереження й раціонального використання генофонду коней. В обговоренні Олена СИДОРЕНКО зосередила увагу на важливості розроблення науково обґрунтованих критеріїв відбору жеребців-плідників вітчизняних порід для закладання до кріобанку, а також на обов’язковому дотриманні міжнародних стандартів кріоконсервації й обліку біологічних колекцій. Окремий акцент було зроблено на питанні стабільного фінансування матеріально-технічної бази кріобіобанку. Доповідачка підкреслила, що якісне обслуговування репозитарію, систематичне поповнення рідким азотом, закупівля сучасного обладнання та витратних матеріалів потребують цільового державного сприяння й залучення інвестиційних ресурсів.

Крім того, Оксана ЩЕРБАК висловила важливу ініціативу щодо обов’язкового створення дубльованого сховища (дублікатів кріоколекцій) у кількох незалежних та безпечних локаціях. На її переконання, формування дубльованого банку генетичних ресурсів є критично необхідним заходом для мінімізації форс-мажорних ризиків, гарантування біобезпеки та збереження унікального генофонду вітчизняного конярства від безповоротної втрати. Висловлені пропозиції викликали зацікавленість серед учасників засідання та будуть враховані під час підготовки підсумкових рекомендацій робочої групи щодо подальшого науково-технічного й нормативно-правового забезпечення галузі.

За результатами засідання визначено пріоритетні напрями подальшої роботи щодо формування та наповнення банку генетичних ресурсів коней, удосконалення селекційних програм, розвитку сучасних біотехнологічних підходів до збереження генофонду та нормативно-правового забезпечення галузі конярства в Україні.

Консолідація зусиль органів державної влади та профільних наукових установ дозволить забезпечити збереження унікального вітчизняного генофонду та створить передумови для сталого відновлення та розвитку конярської галузі України в довгостроковій перспективі.

          У роботі конференції в якості слухача в онлайн-форматі взяла участь Оксана ЩЕРБАК, завідувачка лабораторії біотехнології відтворення тварин Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН.

          Наукову програму конференції було присвячено фундаментальним та прикладним аспектам встановлення функціональної ролі генів, створенню високоточних біологічних моделей патологій людини та тварин, а також розробці інноваційних стратегій генної та клітинної терапії. Упродовж трьох днів було заслухано три пленарні доповіді, понад 20 доповідей провідних науковців з усього світу та фахівців міжнародних дослідницьких мереж (зокрема INFRAFRONTIER та EATRIS), серію коротких усних виступів, а також ознайомлення з стендовими доповідями.

          Основна увага учасників конференції була зосереджена на таких напрямах, як:

1. Моделювання генетичних патологій in vivo та in vitro: розгляд сучасних методологічних підходів до створення нокаутованих, нокінованих та гуманізованих ліній лабораторних гризунів і міні-пігів як модельних об’єктів для вивчення моногенних та складних спадкових захворювань.
2. Інструменти геномного редагування та терапевтичні векторні системи: обговорення ефективності застосування CRISPR/Cas9, прайм-редагування (Prime Editing), коротких інтерферуючих РНК (cityRNAs), антисенсорних олігонуклеотидів (ASO), а також рекомбінантних аденоасоційованих вірусних векторів (AAV) для цільової корекції мутацій і відновлення експресії генів.
3. Високотехнологічне фенотипування та оміксні технології: презентація новітніх систем мультимодальної томографії (PET, SPECT, micro-CT, високопольна MRI), спектральної проточної цитометрії з елементами штучного інтелекту, просторової та таргетної метаболоміки, а також мультиорганної протеоміки для глибинного аналізу фенотипового прояву генетичних модифікацій.
4. Біоетичні стандарти та концепція 5R: впровадження розширених принципів 5R (Replacement, Reduction, Refinement, Reproducibility, Responsibility) в практику роботи сучасних трансальних та біорепозитарних модулів.

Ознайомлення з сучасними світовими трендами та методологічними здобутками у сфері феногеноміки відкриває нові перспективи для вдосконалення науково-дослідної роботи Інституту в напрямі біотехнології, молекулярно-генетичного моніторингу та збереження генофонду сільськогосподарських тварин.

Результати липневого опитування допомогли організаторам встановити, що бізнес демонструє обережно позитивну динаміку. Індекс Відновлення Ділової Активності другий місяць поспіль поступово зростає – у липні він підвищився до -0,11 проти -0,14 у червні. Також другий місяць поспіль покращуються поточні виробничі показники підприємств, а частка бізнесів, які повідомляють про зростання експорту, збільшилася до 29,5%.

Водночас підприємці й надалі працюють в умовах значної невизначеності. Серед основних перешкод залишаються нестача робочої сили, зростання цін та небезпека працювати. Попри це, бізнес поступово адаптується до складних умов, зберігає виробничу активність і демонструє готовність продовжувати роботу та інвестувати у відновлення.

Такі тенденції притаманні й для аграрного сектору, який залишається одним із ключових напрямів української економіки. Стійкість підприємств, поступове відновлення виробництва та активізація експорту створюють підґрунтя для подальшого економічного відновлення. Липневі результати свідчать, що, попри виклики, український бізнес продовжує працювати, адаптуватися та поступово рухатися вперед.

Інформацію зібрано та опрацьовано 31.08.2026