23 вересня 2026 року, Київ. Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України став учасником важливої міжнародної наукової зустрічі з представницею Естонського університету природничих наук (Estonian University of Life Sciences, EMU) та фахівчинею у сфері сучасних репродуктивних біотехнологій тварин Еліною Цопп (Elina Tsopp).
Зустріч стала вагомим кроком у розвитку міжнародних наукових контактів Інституту та започаткуванні перспективного естонсько-українського діалогу щодо спільних досліджень, академічної мобільності, обміну науковим досвідом і підготовки міжінституційних домовленостей. Особливу увагу було приділено можливостям співпраці у сфері репродуктивної біотехнології тварин, молекулярної генетики, генної інженерії, збереження генетичних ресурсів і технологій клонування тварин.
Міжнародна зустріч як крок до стратегічного наукового партнерства
У зустрічі від української сторони взяли участь представники Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України:
- Ануш Валеріївна Балян — директор Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України;
- Юрій Іванович Лесняк — завідувач Центру колективного користування науковим обладнанням «ГЕНОМ», Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України;
- Світлана Іванівна Ковтун — перший заступника директора з наукової роботи в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН Україн;
- Оксана Іванівна Кравченко — завідувач відділу з обліку і підготовки наукових кадрівв Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України.
Особливе значення для ініціювання, організаційної підтримки та реалізації цієї зустрічі мала директорка Інституту Ануш Валеріївна Балян. Її підтримка міжнародних наукових контактів створює передумови для розширення партнерської мережі установи, залучення нових компетенцій і формування перспективних напрямів спільної дослідницької діяльності.
Основним переговорником та ініціатором запрошення Еліни Цопп від української сторони виступив Юрій Іванович Лесняк, завідувач Центру колективного користування науковим обладнанням «ГЕНОМ». Його робота над розвитком міжнародних контактів спрямована на поєднання наукового потенціалу Інституту з передовими європейськими практиками та на створення можливостей для спільних дослідницьких і технологічних проєктів.
Для Інституту ця зустріч є особливо важливою з огляду на завдання Центру «ГЕНОМ», покликаного розвивати сучасну науково-дослідну інфраструктуру, забезпечувати доступ до високотехнологічних методів дослідження та сприяти інтеграції української науки в міжнародний дослідницький простір.
Еліна Цопп: сучасна ембріотехнологія та міжнародний досвід клонування коней
Еліна Цопп – фахівчиня з ембріотехнології, пов’язана з кафедрою розведення тварин і біотехнології Інституту ветеринарної медицини та зоотехніки Естонського університету природничих наук. Її науково-практична діяльність охоплює отримання ембріонів великої рогатої худоби та коней in vitro, внутрішньоцитоплазматичну ін’єкцію сперматозоїда (ICSI), репродуктивні біотехнології коней, дослідження метаболічних маркерів розвитку ембріонів і збереження цінного генетичного матеріалу.
Паралельно Еліна Цопп працює в приватній біотехнологічній компанії InnovumLab OÜ, де обіймає посаду керівної директорки та ембріолога. Діяльність компанії пов’язана із сучасними технологіями відтворення коней, зокрема отриманням ооцитів, створенням і перенесенням ембріонів, а також збереженням генетичного матеріалу та клонуванням. Поєднання університетської науки з прикладною біотехнологічною діяльністю дає змогу розглядати перспективи співпраці не лише на рівні академічних досліджень, а й у контексті розвитку інноваційних технологій та їх практичного застосування.
Клонування коней — міжнародно значуще наукове досягнення
Одним із найпомітніших результатів роботи естонської наукової команди стало народження першого клонованого лошати в Естонії у квітні 2026 року. Лоша Wodan M Alpha є генетичною копією спортивного жеребця Wodan M. Про цей результат офіційно повідомив Естонський університет природничих наук 15 квітня 2026 року.
У липні 2026 року університет повідомив про народження ще двох клонованих лошат — Wodan M Beta та Wodan M Gamma. Таким чином, команда продемонструвала можливість отримання кількох клонованих нащадків одного коня в межах реалізованого дослідницького проєкту. За інформацією університету, ця робота здійснювалася у співпраці з кінним господарством Luunja Stud OÜ за участю естонських та міжнародних фахівців.
Ці результати мають значення не лише для спортивного конярства. Технології клонування та кріозбереження генетичного матеріалу можуть розглядатися як додаткові інструменти збереження цінних генетичних ліній, підтримки генетичного різноманіття й роботи з рідкісними та зникаючими породами коней. Водночас їх застосування потребує належної оцінки ефективності, добробуту тварин, біобезпеки, регуляторних вимог і практичної доцільності.
Для української науки досвід естонських фахівців становить особливий інтерес у контексті розвитку власних компетенцій у галузі ембріотехнологій, кріобіології, генетичної ідентифікації, молекулярного аналізу та довготривалого збереження біологічного матеріалу.
Довідково: офіційні повідомлення EMU про народження клонованих лошат доступні на сайті університету:
Estonia’s First Cloned Foal Born with the Help of Estonian University of Life Sciences Scientists | Estonian University of Life Sciences: Естонсько-українське наукове партнерство: нові горизонти репродуктивної біотехнології, клонування тварин та генна інженеріяВід репродуктивної біотехнології до молекулярної генетики та генної інженерії
Під час зустрічі окрему увагу було приділено перспективам формування комплексної наукової взаємодії між естонською та українською сторонами. Одним із потенційних напрямів є поєднання ембріотехнологічних досліджень із молекулярно-генетичними методами оцінювання біологічного матеріалу.
Серед напрямів, які можуть стати основою подальшої співпраці, — технології отримання ембріонів in vitro, дослідження якості та розвитку ембріонів, кріоконсервація генетичного матеріалу, створення цифрових систем обліку біологічних зразків, генетична ідентифікація, молекулярна діагностика та дослідження можливостей застосування сучасних методів генної інженерії.
Поєднання цих напрямів дає змогу розглядати репродуктивну біотехнологію не як окрему лабораторну практику, а як частину комплексної системи управління генетичними ресурсами тварин — від відбору та характеристики цінного генетичного матеріалу до його збереження, дослідження й потенційного використання в селекційних програмах. Водночас застосування генної інженерії та геномного редагування потребує окремого наукового обґрунтування, належної інфраструктури, біобезпеки, етичного контролю та дотримання законодавства. Саме тому міжнародний обмін досвідом і формування спільних дослідницьких підходів мають принципове значення.
Центр «ГЕНОМ» — українська платформа для розвитку міжнародних досліджень
Важливим елементом потенційної співпраці є Центр колективного користування науковим обладнанням «ГЕНОМ», створений на базі Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України.
Розвиток Центру спрямований на формування сучасної дослідницької платформи у сфері молекулярної генетики, геномних досліджень, репродуктивної біотехнології та збереження генетичних ресурсів тварин.
У перспективі міжнародна співпраця може сприяти обміну методичним досвідом, підготовці спільних наукових публікацій, залученню українських та естонських дослідників до міжнародних консорціумів, розробленню грантових заявок і створенню програм підвищення кваліфікації.
Особливо важливим є те, що партнерство може об’єднати різні, але взаємодоповнювальні компетенції: досвід Інституту в галузі генетики, селекції та розведення тварин — із досвідом естонської команди у сфері сучасної ембріотехнології та репродуктивної біотехнології.
Перспектива наукової співпраці між EMU та Інститутом
Однією з цілей міжнародного діалогу є опрацювання можливостей офіційного оформлення співпраці між Естонським університетом природничих наук та Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України.
Серед перспективних напрямів для подальшого обговорення:
- репродуктивна біотехнологія сільськогосподарських і спортивних тварин;
- отримання, оцінювання, кріоконсервація та перенесення ембріонів;
- збереження генетичного матеріалу та розвиток біобанкінгу;
- дослідження можливостей застосування технологій клонування тварин;
- молекулярна генетика, генетична ідентифікація та геномні дослідження;
- сучасні методи оцінювання якості ембріонів;
- генна інженерія та геномне редагування в межах належно обґрунтованих дослідницьких програм;
- спільні наукові публікації, академічні обміни, навчання й підготовка міжнародних грантових заявок.
Важливо, що йдеться про перспективи та напрями, які потребують подальшого узгодження між установами. Наступним кроком може стати підготовка проєкту меморандуму або договору про наукову співпрацю, визначення відповідальних наукових груп, формування переліку спільних завдань і погодження практичного плану реалізації.
Значення міжнародної співпраці для української науки
У сучасних умовах міжнародна наукова співпраця є одним із ключових інструментів зміцнення дослідницького потенціалу України, інтеграції в Європейський дослідницький простір і створення нових можливостей для українських наукових установ.
Для Національної академії аграрних наук України та Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця такі контакти відкривають перспективи розширення міжнародної присутності, залучення передового досвіду, підготовки спільних дослідницьких проєктів і розвитку інфраструктури, здатної відповідати сучасним потребам науки та тваринництва.
Естонсько-український науковий діалог має потенціал виходити за межі двосторонніх зустрічей. У перспективі він може стати основою для ширшої мережі співпраці за участю університетів, наукових установ, лабораторій, підприємств і міжнародних дослідницьких консорціумів.
Зустріч 23 вересня 2026 року стала однією з помітних міжнародних наукових подій осіннього періоду для Інституту та важливим кроком до розвитку естонсько-українського партнерства. Її значення полягає не лише в обміні досвідом, а й у формуванні практичних передумов для спільних досліджень, міжнародної мобільності науковців та розроблення нових науково-технологічних ініціатив.
Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України продовжує розвивати міжнародні контакти, спрямовані на зміцнення української науки, розширення її інтеграції в європейський дослідницький простір і створення нових можливостей для розвитку генетики та біотехнології тварин.
Міжнародна наукова співпраця — це інвестиція в майбутнє української науки, збереження генетичних ресурсів і розвиток інноваційного тваринництва.
