- Лабораторію клітинної інженерії створено в березні 1993 р. Її засновником є доктор біологічних наук В. Є. Кузнєцов.
- У жовтні 2010 р. її перейменовано на лабораторію біотехнології.
- З січня 2018 р. має назву лабораторія біотехнології відтворення.
- З січня 2025 року лабораторія перейменована на ЛАБОРАТОРІЮ БІОТЕХНОЛОГІЇ ВІДТВОРЕННЯ ТВАРИН
Завідувач лабораторії:
Щербак Оксана Василівна – кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник
Співробітники лабораторії:
Бойко Олена Володимирівна – провідний науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник;
Стаховський Володимир Франкович – провідний науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук;
Троцький Петро Анатолійович – старший науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник;
Мелешко Анатолій Олександрович – старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник;
Казнадзей Тетяна Василівна – провідний фахівець;
Сивак Олександр Михайлович – лаборант.
Напрями наукової діяльності лабораторії:
- Ембріологічні підходи до збереження генетичних ресурсів
- Оптимізація технологій in vitro формування ембріонів для збереження генофонду сільськогосподарських порід.
- Створення ембріологічних моделей для підтримання біорізноманіття та селекційного потенціалу.
- Впровадження контролю життєздатності ембріонів за тривалого кріозберігання.
2. Біотехнологічні методи оптимізації фертильності
- Розробка комплексних підходів підвищення відтворювальної здатності великої рогатої худоби.
- Використання морфо‑фізіологічних та біохімічних показників для прогнозування репродуктивної функції.
- Впровадження інноваційних біотехнологічних стратегій для тиражування та відновлення популяцій.
3. Кріоконсервація та довгострокове збереження біоматеріалу
- Оптимізація методів кріоконсервації сперматозоїдів та ембріонів у системі збереження генофонду.
- Розробка протоколів комплексної оцінки біоматеріалу після тривалого зберігання.
- Генетико‑біотехнологічне прогнозування та моніторинг життєздатності генетичних ресурсів з метою використання у селекційних програмах.
Науковцями лабораторії розробляються:
- Сучасні методи аналізу раннього ембріогенезу сільськогосподарських тварин in vitro як основа створення новітніх репродуктивних технологій у тваринництві.
- Система морфологічної та цитогенетичної оцінки зародків вітчизняних порід великої рогатої худоби для визначення їх життєздатності та селекційної цінності.
- Технології кріоконсервації сперматозоїдів і ембріонів у системі довгострокового збереження генофонду сільськогосподарських тварин.
- Морфо‑фізіологічні та біохімічні підходи до оцінки й прогнозування репродуктивної функції тварин та методи її корекції.
- Біотехнологічні підходи підвищення фертильності та стабілізації відтворювального потенціалу продуктивних популяцій.
Основні здобутки:
- Розроблено біотехнологічну модель ефективного одержання ембріонів великої рогатої худоби in vitro за застосування різних часових параметрів початку активізації in vitro дозрівання ооцитів.
- Впроваджено біотехнологічну модель ефективного одержання ембріонів свиней in vitro за застосування різних культуральних середовищ для культивування ембріонів поза організмом.
- Розроблено систему прогнозування відтворювальної функції телиць і корів, рекомендації з оцінки зв’язку між біохімічними показниками крові та тривалістю сервіс-періоду.
- Розроблено методичні рекомендації «Оптимізація підготовки кріоконсервованих сперматозоїдів кнурів до штучного запліднення».
- Розроблено методичні рекомендації «Формування групи корів-донорів для трансплантації ембріонів».
- Застосовано спосіб підготовки сперматозоїдів кнурів до запліднення яйцеклітин методом ICSI.
Практичне значення здобутків:
Практичне значення розробок полягає у впровадженні інноваційних біотехнологічних рішень, що поєднують ембріологію, кріобіологію та сучасні біотехнологічні методи прогнозування відтворювальної здатності. Це відкриває можливості для створення нових селекційних стратегій, спрямованих на підвищення продуктивності та збереження біорізноманіття у тваринництві.
Обладнання лабораторії та впроваджені результати:
Ковтун С. І., Щербак О. В., Троцький П. А., Стаховський В. Ф., Лизогуб О. Ю., Метлицька О. І., Сідашова С. О. Організація проведення біотехнологічних досліджень у тваринництві (методичні рекомендації). Чубинське : ІРГТ ім. М.В. Зубця НААН, 2025. 123 с.
У рекомендаціях узагальнено методичні підходи щодо ряду біотехнологічних та лабораторних методів, спрямованих на відтворювальну здатність корів-донорів. Узагальнено лабораторні методи оцінки якості сперми кнурів, запропоновано нові методи оцінки їх життєздатності.
Враховуючи подібність описаних експериментальних біотехнологічних досліджень
для ссавців, рекомендовано для спеціалістів з біотехнології відтворення с.-г. тварин,
науковців, викладачів, студентів, аспірантів та докторантів закладів вищої освіти, ембріологів, техніків з трансплантації ембріонів людини та тварин.
Формування групи корів-донорів для трансплантації ембріонів : метод. рек. / С. І. Ковтун, О. В. Щербак, С. Ю. Демчук, П. А. Троцький, Г. С. Шарапа. Чубинське, 2022. 28 с.
У рекомендаціях узагальнено методичні підходи щодо біотехнологічних та лабораторних методів, спрямованих на відтворювальну здатність майбутніх корів-донорів, фізіологічного стану слизової оболонки матки та контролю за перебігом інволюції матки, діагностики прихованих ендометритів та функціональної активності яєчників. Досліджено формування групи корів-донорів для трансплантації ембріонів української червоно-рябої породи великої рогатої худоби, отримано високий вихід придатних для трансплантації ембріонів які були трансплантовані реципієнтам і отримано теличок-трансплантантів.
Рекомендації розраховані на спеціалістів з біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин, науковців, викладачів, студентів і аспірантів закладів вищої освіти біологічного й аграрного профілів, а також для зооветеринарних спеціалістів, операторів штучного осіменіння та трансплантації ембріонів великої рогатої худоби.
Оптимізація підготовки кріоконсервованих сперматозоїдів кнурів до штучного запліднення : методичні рекомендації / О. В. Щербак, О. Ю. Лизогуб, С. І. Ковтун, П. А. Троцький. Чубинське, 2022. 24 с.
У рекомендаціях узагальнено методичні підходи щодо використання методу ICSI для отримання ембріонів сільськогосподарських тварин in vitro. Представлено узагальнені результати використання методу ICSI за різних його модифікацій на можливість застосування таких підходів для одержання ембріонів в умовах in vitrо. Встановлено, що для раціонального використання племінних (генетичних) ресурсів у свинарстві необхідно розробляти та удосконалювати біотехнологічні методи відтворення з метою подальшого впровадження їх в практику.
Рекомендації розраховані на спеціалістів з біотехнології відтворення людини та сільськогосподарських тварин, науковців, викладачів, студентів і аспірантів закладів вищої освіти біологічного й аграрного профілів, а також для зооветеринарних спеціалістів, ембріологів, трансплантації ембріонів людини і тварин.
