- Лабораторію клітинної інженерії створено в березні 1993 р. Її засновником є доктор біологічних наук В. Є. Кузнєцов.
- У жовтні 2010 р. її перейменовано на лабораторію біотехнології.
- З січня 2018 р. має назву лабораторія біотехнології відтворення.
- З січня 2025 року лабораторія перейменована на ЛАБОРАТОРІЮ БІОТЕХНОЛОГІЇ ВІДТВОРЕННЯ ТВАРИН
Завідувач лабораторії:
Щербак Оксана Василівна – кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник
Співробітники лабораторії:
Бойко Олена Володимирівна – провідний науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник;
Стаховський Володимир Франкович – провідний науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук;
Троцький Петро Анатолійович – старший науковий співробітник, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник;
Мелешко Анатолій Олександрович – старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник;
Казнадзей Тетяна Василівна – провідний фахівець;
Сивак Олександр Михайлович – лаборант.
Напрями наукової діяльності лабораторії:
- Ембріологічні підходи до збереження генетичних ресурсів
- Оптимізація технологій in vitro формування ембріонів для збереження генофонду сільськогосподарських порід.
- Створення ембріологічних моделей для підтримання біорізноманіття та селекційного потенціалу.
- Впровадження контролю життєздатності ембріонів за тривалого кріозберігання.
2. Біотехнологічні методи оптимізації фертильності
- Розробка комплексних підходів підвищення відтворювальної здатності великої рогатої худоби.
- Використання морфо‑фізіологічних та біохімічних показників для прогнозування репродуктивної функції.
- Впровадження інноваційних біотехнологічних стратегій для тиражування та відновлення популяцій.
3. Кріоконсервація та довгострокове збереження біоматеріалу
- Оптимізація методів кріоконсервації сперматозоїдів та ембріонів у системі збереження генофонду.
- Розробка протоколів комплексної оцінки біоматеріалу після тривалого зберігання.
- Генетико‑біотехнологічне прогнозування та моніторинг життєздатності генетичних ресурсів з метою використання у селекційних програмах.
Науковцями лабораторії розробляються:
- Сучасні методи аналізу раннього ембріогенезу сільськогосподарських тварин in vitro як основа створення новітніх репродуктивних технологій у тваринництві.
- Система морфологічної та цитогенетичної оцінки зародків вітчизняних порід великої рогатої худоби для визначення їх життєздатності та селекційної цінності.
- Технології кріоконсервації сперматозоїдів і ембріонів у системі довгострокового збереження генофонду сільськогосподарських тварин.
- Морфо‑фізіологічні та біохімічні підходи до оцінки й прогнозування репродуктивної функції тварин та методи її корекції.
- Біотехнологічні підходи підвищення фертильності та стабілізації відтворювального потенціалу продуктивних популяцій.
Основні здобутки:
- Розроблено біотехнологічну модель ефективного одержання ембріонів великої рогатої худоби in vitro за застосування різних часових параметрів початку активізації in vitro дозрівання ооцитів.
- Впроваджено біотехнологічну модель ефективного одержання ембріонів свиней in vitro за застосування різних культуральних середовищ для культивування ембріонів поза організмом.
- Розроблено систему прогнозування відтворювальної функції телиць і корів, рекомендації з оцінки зв’язку між біохімічними показниками крові та тривалістю сервіс-періоду.
- Розроблено методичні рекомендації «Оптимізація підготовки кріоконсервованих сперматозоїдів кнурів до штучного запліднення».
- Розроблено методичні рекомендації «Формування групи корів-донорів для трансплантації ембріонів».
- Застосовано спосіб підготовки сперматозоїдів кнурів до запліднення яйцеклітин методом ICSI.
Практичне значення здобутків:
Практичне значення розробок полягає у впровадженні інноваційних біотехнологічних рішень, що поєднують ембріологію, кріобіологію та сучасні біотехнологічні методи прогнозування відтворювальної здатності. Це відкриває можливості для створення нових селекційних стратегій, спрямованих на підвищення продуктивності та збереження біорізноманіття у тваринництві.
Обладнання лабораторії та впроваджені результати:
Бойко О. В., Ковтун С. І.
Використання мінливості біохімічних та гематологічних ознак
корів за оцінюванням їх відтворної здатності: рекомендації. Київ:
Аграрна наука, 2026. 22 с. [Boiko O., Kovtun S. Using the variability of
biochemical and hematological traits of cows to assess their reproductive
ability: recommendations. Kyiv: Agrarna nauka, 2026. 22 p].
У рекомендаціях висвітлено комплексне дослідження щодо взаємозв’язку між деякими показниками концентрації білків, вуглеводів, мінеральних речовин і ферментів у сироватці крові корів різних фізіологічних груп. Рекомендації призначені для спеціалістів ветеринарної медицини, зоотехніків, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів, техніків штучного осіменіння, фермерів та
інших осіб, зацікавлених у ефективному відтворенні великої рогатої худоби.
The recommendations highlight a comprehensive study of the relationship between some indicators of the concentration of proteins, carbohydrates, minerals and enzymes in the blood serum of cows of different physiological groups. The recommendations are intended for veterinary medicine specialists, animal scientists,
postgraduate students, students of higher educational institutions, artificial insemination technicians, farmers and other persons interested in the effective reproduction of cattle.
Троцький П. А., Щербак О. В., Ковтун С. І. Оптимізація умов транспортування життєздатних яєчників сільськогосподарських тварин : методичні рекомендації. Київ : Аграрна наука, 2026. 44 с.
[Trotskyi P., Shcherbak O., Kovtun S. Optimization of transportation conditions for
viable ovaries of farm animals : methodological recommendations. Kyiv : Agrarna
nauka, 2026. 44 p.].
У рекомендаціях узагальнено методичні підходи до початку активації in vitro дозрівання ооцитів сільськогосподарських тварин, що розширює строки використання біологічного матеріалу для подальших біотехнологічних маніпуляцій з гаметами. Представлено результати впливу різних часових параметрів початку активізації in vitro дозрівання ооцитів на ефективність одержання ембріонів поза організмом та їх подальший розвиток. Показано, що для раціонального використання племінних (генетичних) ресурсів у тваринництві необхідно розробляти та вдосконалювати біотехнологічні методи відтворення з метою подальшого їх упровадження в практику. Розраховані на спеціалістів з біотехнології відтворення людини та сільськогосподарських тварин, науковців, викладачів, здобувачів наукового ступеня доктора філософії та докторантів ЗВО та ін.
The recommendations summarize methodological approaches to the beginning of in vitro activation of oocyte maturation of farm animals, which extends the terms of use of biological material for further biotechnological manipulations with gametes. The results of the influence of different time parameters of the beginning of in vitro activation of oocyte maturation on the efficiency of obtaining embryos outside the body and their further development are presented. It is shown that for the rational use of breeding (genetic) resources in animal husbandry, it is necessary to develop and improve biotechnological methods of reproduction with the aim of their
further implementation in practice. The recommendations are intended for specialists in the biotechnology of human and farm animal reproduction, scientists, teachers, students and candidates for the scientific degree of Doctor of Philosophy and doctoral students of higher education institutions of biological and agricultural profiles.
Ковтун С. І., Щербак О. В., Троцький П. А., Стаховський В. Ф., Лизогуб О. Ю., Метлицька О. І., Сідашова С. О. Організація проведення біотехнологічних досліджень у тваринництві (методичні рекомендації). Чубинське : ІРГТ ім. М.В. Зубця НААН, 2025. 123 с.
У рекомендаціях узагальнено методичні підходи щодо ряду біотехнологічних та лабораторних методів, спрямованих на відтворювальну здатність корів-донорів. Узагальнено лабораторні методи оцінки якості сперми кнурів, запропоновано нові методи оцінки їх життєздатності.
Враховуючи подібність описаних експериментальних біотехнологічних досліджень
для ссавців, рекомендовано для спеціалістів з біотехнології відтворення с.-г. тварин,
науковців, викладачів, студентів, аспірантів та докторантів закладів вищої освіти, ембріологів, техніків з трансплантації ембріонів людини та тварин.
Формування групи корів-донорів для трансплантації ембріонів : метод. рек. / С. І. Ковтун, О. В. Щербак, С. Ю. Демчук, П. А. Троцький, Г. С. Шарапа. Чубинське, 2022. 28 с.
У рекомендаціях узагальнено методичні підходи щодо біотехнологічних та лабораторних методів, спрямованих на відтворювальну здатність майбутніх корів-донорів, фізіологічного стану слизової оболонки матки та контролю за перебігом інволюції матки, діагностики прихованих ендометритів та функціональної активності яєчників. Досліджено формування групи корів-донорів для трансплантації ембріонів української червоно-рябої породи великої рогатої худоби, отримано високий вихід придатних для трансплантації ембріонів які були трансплантовані реципієнтам і отримано теличок-трансплантантів.
Рекомендації розраховані на спеціалістів з біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин, науковців, викладачів, студентів і аспірантів закладів вищої освіти біологічного й аграрного профілів, а також для зооветеринарних спеціалістів, операторів штучного осіменіння та трансплантації ембріонів великої рогатої худоби.
Оптимізація підготовки кріоконсервованих сперматозоїдів кнурів до штучного запліднення : методичні рекомендації / О. В. Щербак, О. Ю. Лизогуб, С. І. Ковтун, П. А. Троцький. Чубинське, 2022. 24 с.
У рекомендаціях узагальнено методичні підходи щодо використання методу ICSI для отримання ембріонів сільськогосподарських тварин in vitro. Представлено узагальнені результати використання методу ICSI за різних його модифікацій на можливість застосування таких підходів для одержання ембріонів в умовах in vitrо. Встановлено, що для раціонального використання племінних (генетичних) ресурсів у свинарстві необхідно розробляти та удосконалювати біотехнологічні методи відтворення з метою подальшого впровадження їх в практику.
Рекомендації розраховані на спеціалістів з біотехнології відтворення людини та сільськогосподарських тварин, науковців, викладачів, студентів і аспірантів закладів вищої освіти біологічного й аграрного профілів, а також для зооветеринарних спеціалістів, ембріологів, трансплантації ембріонів людини і тварин.
