10–13 січня 2022 року Оксана Щербак та Оксана Лизогуб взяли участь у 48-й щорічній конференції Міжнародного товариства ембріологічних технологій (https://www.iets.org/Meetings/2022-IETS-Annual-Meeting). Участь стала можливою завдяки співпраці із проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США. Конференція проходила у змішаному форматі, що забезпечило участь науковців з різних країн світу. Програма передбачала пленарні та постерні доповіді за різними секціями під загальною темою «Адаптація раннього розвитку для отримання здорового потомства».
Пленарні доповіді в секції «Оптимальні умови та середовища для культивування гамет» представила Світлана Узбекова (Французький Національний науково-дослідний інститут сільського господарства, продовольства та навколишнього середовища, Французька Республіка) за темою «Метаболічний обмін між яйцеклітиною та оточуючим середовищем: фокус на ліпіди». Також Хосе Буратіні (Університет штату Сан-Паулу, Федеративна Республіка Бразилія) розкрив «Фізіологічні параметри, які пов’язані з ядерною диференціацією яйцеклітин для покращення результативності IVM/IVF у жінок та самок великої рогатої худоби».
В секції «Стан матері, який впливає на результативність практичних заходів» доповідь представив П’єтро Баруселлі (Університет штату Сан-Паулу, Федеративна Республіка Бразилія) щодо «Впливу віку та породи донора яйцеклітин на отримання ембріонів in vitro у великої рогатої худоби. Взаємозв’язок між реципієнтами ембріонів молочних і м’ясних порід та вплив на подальшу продуктивність отриманого потомства: огляд». Паскаль Шаватт-Палмер (Французький Національний науково-дослідний інститут сільського господарства, продовольства та навколишнього середовища, Французька Республіка) розповів про «Вік кобили та паритет у коней: як і чому це має значення?».
В секції «Методи імітації in vivo середовищ для in vitro маніпуляцій» представив напрацювання Дімітріос Різос (Національний центр Інституту сільськогосподарських і харчових досліджень і технологій, Королівство Іспанія) за темою «Роль рідини репродуктивного тракту та позаклітинних везикул у взаємодії ембріон-мати під час раннього періоду тільності у великої рогатої худоби», а Акіо Міямото (Всесвітній науковий центр агромедицини Університету сільського господарства та ветеринарної медицини, Японська Держава) за темою «Взаємодія сперматозоїдів з маткової природною імунною системою: Toll-подібний рецептор 2 (TLR2) – основний датчик для великої рогатої худоби».
В секції «Модифікації епігенома для отримання здорового потомства через чоловічі та жіночі гамети» доповіді представили Клод Робер (Квебекська мережа відтворення, Канада) за темою «Культивування яйцеклітин: важливий зв’язок між клітинами кумулюсу та ооцитом» та Елі Селлем (Відділ досліджень і розробок ALLICE, Французька Республіка) щодо «sncRNA, що передаються спермою: потенційні біомаркери фертильності сперми?».
В секції «Як визначати життєздатні гамети та ембріони» пленарні доповіді презентували вчені: Давіт Тесфайе (кафедра біомедичних наук Університету штату Колорадо, Сполучені Штати Америки) щодо «Сучасних знань та майбутнього потенціалу позаклітинних везикул у відтворенні ссавців» та Крістін Вренжицкі (Університет Юстуса-Лібіха Гіссена, Федеративна Республіка Німеччина) за темою «Параметри для визначення якісних ооцитів та ембріонів у великої рогатої худоби».
Основним доповідачем 2022 року став Марк-Андре Сірар (Університет Лаваля, Канада), який представив доповідь «Як навколишнє середовище впливає на ранній ембріональний розвиток».
Окрім доповідей запрошених спікерів, учасникам конференції була надана можливість ознайомитись з портерною сесією, яка проходила під час конференції.
Передконференційний день – «CANDES-Morulas» був присвячений різноманітним ембріональним технологіям, які широко використовуються від сумчастих видів тварин до білого ведмедя.
Форум практиків було спрямовано на обмін практичним досвідом з культивування та запліднення ооцитів з подальшим отриманням та трансплантацією ембріонів реципієнтам.
Комітет з біомедичної ембріології домашніх тварин (DABE) провів форум із сучасних технологій, від генетично пристосованих тварин до наночастинок для вивчення вагітності та візуалізації клітин.