Сьогодні 6 травня 2026 року відповідно до наказу Національної академії аграрних наук України, академіка НААН Ануш БАЛЯН призначено виконуючою обов’язки директора Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН.

   Зустріч Ануш БАЛЯН з колективом Інституту відбулася за участі віцепрезидента НААН, попереднього директора, академіка НААН Остапа ЖУКОРСЬКОГО; радника Президії НААН, академіка НААН Ільдуса ІБАТУЛЛІНА; академіка-секретаря Відділення зоотехнії НААН, члена-кореспондента НААН Василя ВОЛОЩУКА;  начальника Відділу ветеринарної медицини та зоотехнії апарату Президії НААН Олександра КОСТЕНКА. Вони висловили слова підтримки і впевненості, що невичерпна енергія, великий управлінський досвід Ануш Валеріївної забезпечать плідну роботу та успішну реалізацію всіх масштабних планів наукового забезпечення розвитку вітчизняного тваринництва.

   Колектив Інституту вітає шановну Ануш Валеріївну з призначенням  виконувачкою обов’язків директора Інституту, засвідчує свою повагу і налаштованість на серйозну і успішну роботу з виконання наукових тематик та інших статутних завдань Інституту. Нехай на цій керівній посаді на Вас чекають лише грандіозні досягнення! Бажаємо, щоб команда була однодумцями, атмосфера – робочою та дружньою, а кожен день приносив радість від нових перемог!

   29 квітня 2026 року в Інституті економічних досліджень та політичних консультацій відбулася публічна дискусія «Інтеграційна мозаїка. Новий інструмент моніторингу відносин України та ЄС» (https://www.youtube.com/watch?v=PcLa_nwnXFg), у якій онлайн взяла участь співробітниця лабораторії науково-інформаційного забезпечення, економіки та маркетингу інновацій Ольга КРУГЛЯК.

    Участь було зосереджено на експертному обговоренні інструментів моніторингу євроінтеграції України та їх застосуванні для оцінки прогресу в аграрному та науковому секторах.

   У межах дискусії розглянуто практичні виміри участі України в ключових агентствах ЄС, що мають безпосереднє значення також для розвитку сільського господарства та продовольчої безпеки. Зокрема, проаналізовано перспективи посилення взаємодії з Бюро ЄС із сортів рослин (CPVO) у частині випробування та охорони нових сортів рослин, де основним можливим форматом для країн поза ЄС визначено технічну співпрацю через національні екзаменаційні установи, включно з підготовкою DUS-звітів і проведенням випробувань. Наголошено, що для України така взаємодія є критично важливою для розвитку сучасної селекції сільськогосподарських культур та гармонізації процедур охорони інтелектуальної власності на нові сорти.

   Окрему увагу приділено Європейському агентству з безпеки харчових продуктів (EFSA), яке забезпечує наукову оцінку ризиків у харчовому ланцюзі та формує основу для регулювання у сферах безпеки кормів, харчування, здоров’я та добробуту тварин, а також захисту рослин. Підкреслено, що Україна як країна-кандидат має статус спостерігача в Advisory Forum, що відкриває потенційні можливості для ширшого залучення до науково-експертних мереж, хоча фактична участь потребує подальшого підтвердження та інституційного посилення. Також обговорено Європейське агентство з довкілля (EEA), співпраця з яким наразі здійснюється переважно у форматі окремих або періодичних проєктів, з акцентом на розвиток екологічного моніторингу, узгодження індикаторів стану екосистем та можливу інтеграцію в мережу EIONET, що є важливим для аграрних територій.

   Зазначені формати співпраці з інституціями ЄС формують основу для поступового наближення української аграрної науки до європейських стандартів і підвищення її інтеграційної спроможності. Такі заходи є важливими для аграрного сектору, оскільки сприяють впровадженню сучасних підходів у сільському господарстві та управлінні агроекосистемами, а також підсилюють науково обґрунтованість рішень у сфері продовольчої безпеки.

«Генетичні маркери у селек­ції сільськогосподарсь­ких тварин», присвяче­ного 90-й річниці від дня народжен­ня доктора с.-г. наук, професора

Бориса Євгеновича ПОДОБИ

    Всеукраїнський науково-практичний семінар «Генетичні маркери у селек­ції сільськогосподарсь­ких тварин», присвяче­ний 90-й річниці від дня народження професора Бориса Євгеновича ПОДОБИ, сьогодні проходить у віддаленому (заочному) режимі.

    В бібліотеці Інституту презентовано виставку творчого доробку професора Б.Є. ПОДОБИ. Учасники мають змогу познайомитися із презентацією «Доктор сільськогосподарських наук, професор Б.Є. ПОДОБА (1936 – 2022) – розробник імуногенетичних основ селекції в тваринництві України» (ПРЕЗЕНТАЦІЯ).

     З 22 по 24 квітня 2026 року в Міжнародному виставковому центрі (м. Київ, Броварський проспект, 15) відбулися міжнародні виставки «Agro Animal Show 2026», «Зернові технології 2026», «Фрукти. Овочі. Логістика 2026», а також Міжнародний форум харчової промисловості та упаковки IFFIP 2026, що проходили під спільним брендом «АгроВесна».

         «АгроВесна 2026» стала однією з найважливіших агропромислових подій року в Україні. Виставка об’єднала провідні міжнародні та українські компанії, наукові установи й інноваційні проєкти у сферах тваринництва, рослинництва та харчової промисловості. Практичну складову виставки забезпечили  майстер-класи, які продемонстрували сучасні технологічні рішення та їхнє застосування у харчовій галузі. Доповнили програму круглий стіл і лекторій, а святкової атмосфери заходу надала церемонія нагородження переможців конкурсів у сфері пакування.

         У діловій програмі виставки брали участь Оксана ЩЕРБАК та Олена БОЙКО. Для науковців Інституту ділова програма виставки стала нагодою для різнопланових професійних діалогів. Зокрема, було ініційовано професійну дискусію з представниками фермерського господарства «Тетяна 2011» ТМ ZINKA та обговорили виклики, що постають перед молочним скотарством і козівництвом у воєнний час, а також можливості застосування селекційних і біотехнологічних підходів для стабілізації виробництва.

         Окрему увагу в рамках ділової програми було приділено науковим контактам із профільними установами. Представники Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України презентували результати власних досліджень – зразки різноманітних штамів бактерій та грибів, ізольованих із різних середовищ. Науковиці нашого інституту доповнили обговорення власними напрацюваннями, що забезпечило двосторонній обмін досвідом та окреслило перспективи подальшої співпраці.       

         Компанія «Сяйвір» презентувала технології аеробного компостування органічних відходів, що дозволяють отримувати екологічне органічне добриво без застосування хімії. Обговорення сприяло обміну досвідом та окреслило можливості практичного використання таких рішень у тваринництві.      Спілкування з компанією «Вента Лаб Агро» було зосереджено на сучасному лабораторному та біоаналітичному обладнанні для виробничих і наукових лабораторій. ТОВ «Вента Лаб» понад 20 років спеціалізується на постачанні високотехнологічного обладнання та рішень, пропонуючи не лише продукцію, а й сервісну підтримку та навчання персоналу. Така взаємодія сприяла обміну досвідом і відкрила перспективи використання сучасних технологій у наукових дослідженнях Інституту.

         Участь Інституту у «АгроВесна 2026» стала важливим кроком для популяризації наукових досягнень, розширення партнерських зв’язків та впровадження інноваційних технологій у практику аграрного виробництва.

   Відповідно до плану основних заходів НААН (http://naas.gov.ua/content/publichna-informaciya/planuvannya_diyalnosti/) Інститу­том 28 квітня 2026 року заплановано проведення Всеукраїнського науково-практичного семінару «Генетичні маркери у селек­ції сільськогосподарсь­ких тварин», присвяче­ного 90-й річниці від дня народження професора Бориса ПОДОБИ.

    Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Генетичні маркери у селек­ції сільськогосподарсь­ких тварин», який відбудеться у віддаленому (заочному) режимі впродовж 28–29 квітня 2026 року (ЗАПРОШЕННЯ). В бібліотеці Інституту буде презентовано виставку творчого доробку професора Бориса ПОДОБИ. Розпочато підготовку презентації «Доктор сільськогосподарських наук, професор Б. ПОДОБА (1936–2022) – розробник імуногенетичних основ селекції в тваринництві України» (ПРЕЗЕНТАЦІЯ)

   24 березня 2026 року відбулася конференція «Підтримка науково-дослідної інфраструктури для України» (м. Брно, Чеська Республіка). Організатором заходу було Чесько-українське наукове товариство за підтримки Університету Масарика (м. Брно) і Дослідницької інфраструктури RIFF (https://czuss.cz/news/research-infrastructure-support-for-ukraine-2/).

   Участь у події взяли представники університетів, наукових установ та української діаспори. Програма охоплювала як стратегічні, так і практичні аспекти передачі наукового обладнання до українських інституцій, зокрема питання логістики, регуляторних викликів і визначення першочергових потреб наукової спільноти України. Захід також став важливою платформою для обговорення та налагодження професійних контактів у міжнародному середовищі.

   Від Інституту участь у заході взяла завідувач лабораторії біотехнології відтворення тварин Оксана Щербак, яка активно долучається до міжнародних наукових ініціатив та співпраці з європейськими партнерами. Її участь у подібних заходах є системною та спрямована на розвиток партнерств із чеськими науковими інституціями, обмін досвідом і залучення нових можливостей. Зокрема, такі зустрічі дозволяють координувати спільні проєкти, покращувати доступ до сучасного обладнання та інтегрувати українську науку в європейський дослідницький простір.

     26 березня 2026 року у Миколаївському національному аграрному університеті відбувся регіональний науково-практичний семінар на тему «Використання біотехнологій в аграрному виробництві». Заступниця директора з наукової роботи Світлана КОВТУН виступила з доповіддю «Національне надбання України – Банк генетичних ресурсів тварин як науковий і історико-культурний осередок збереження біорізноманіття».

    Учасники семінару наголосили на актуальності розвитку біотехнологій у всіх галузях народного господарства та підкреслили важливість поєднання науки, освіти і виробництва для впровадження інноваційних рішень.

    Детальніше за посиланням: https://ua-news.mnau.edu.ua/2026/03/seminar-Vikoristannya-biotehnologij-v-agrarnomu-virobnictvi.html

    19.03.2026 року у Миколаївському національному аграрному університеті відбувся міжнародний форум «Інтеграція освіти, науки та виробництва».

      Завідувачка відділу з обліку та підготовки наукових кадрів нашої установи Оксана КРАВЧЕНКО відвідала даний захід та виступила з доповіддю.

    Метою участі у форумі було ознайомлення з сучасними тенденціями розвитку освітньо-наукового середовища, обмін досвідом із представниками академічної спільноти, бізнесу та державного сектору, а також аналіз практичних механізмів впровадження інновацій у виробництво.

     Міжнародний форум обʼєднав представників закладів вищої освіти, науково-дослідних установ, аграрного та промислового секторів, а також міжнародних організацій.

     19 березня 2026 року виповнилося 90 років від дня народження Йосипа СІРАЦЬКОГО, відомого вченого з розведення, селекції та відтворення сільськогос­по­дар­ських тварин, доктора с.-г. наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України, організатора чисельної наукової школи. Вшанування його пам'ять відбулося на Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Сучасні тенденції поліпше­ння стану відтворення у ско­тарстві» (https://iabg.org.ua/images/03.03.26.pdf). Захід об’єднав близько 45 учасників, які згадали багаторічну плідну трудову і наукову діяльність професора Йосипа СІРАЦЬКОГО в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН. Його учні (а це чотири доктори та 25 кандидатів наук) і колеги проаналізували наукові напрацювання вченого, що були присвячені еволюції популяцій великої рогатої худоби, еколого-генетичним методам у селекції, зоотехнічній та економічній оцінці порід, використанню принципів популяційної генетики та імуногенетики в селекційній роботі, індивідуальному розвитку худоби, біології відтворення.

   Світла пам’ять про Йосипа СІРАЦЬКОГО – це вшанування його внеску в науку, невтомної праці, таланту та людських якостей. Його наукові здобутки та учні є безсмертною спадщиною, а пам’ять про нього назавжди залишиться в серцях колег, друзів та нащадків.

  Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН

(співорганізатор)

запрошує до участі у Всеукраїнській науково-практичній

       5 березня 2026 року член-кореспондент НААН Юрій ПОЛУПАН взяв участь у   засіданні  круглого столу  (детальніше за посиланням: https://lfi-naas.org.ua/5-bereznya-2026-roku-vidbulosya-zasidannya-kruglogo-stolu-kredo-doktora-silskogospodarskyh-nauk-profesora-chlena-korespondenta-f-f-ejsnera-yak-naukovtsya-ta-vchytelya-prysv-yachenogo-110-richchyu-vid/). 
Відзначаючи роль професора Ф.Ф. Ейснера в розробці нових на той час методів оцінки та добору тварин,  збереженні генофонду аборигенних порід худоби в Україні, застосуванні методів популяційної генетики  в практиці селекційної роботи у тваринництві, розробці та реалізації основних принципів великомасштабної селекції у скотарстві, Юрій ПОЛУПАН розкрив внесок гілки наукової школи Ф.Ф. Ейснера  в Інституті розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН у теорію і практику розведення та селекції тварин.

    Оксану ЩЕРБАК, завідувачку лабораторії біотехнології відтворення тварин нагороджено Подякою Міністерства освіти і науки України! Високу відзнаку за підписом Міністра Оксена ЛІСОВОГО вручено за професіоналізм та сумлінне ставлення до виконання обов’язків під час проведення наукової та науково‑технічної експертизи у сфері аграрних наук. Директор Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ під час вручення подяки вказав на важливість експертної роботи для забезпечення якості наукових досліджень та розвитку галузі.

    Особливо символічним є те, що ця відзнака збігається з вшануванням Дня української жінки 25 лютого – свята, встановленого на честь народження Лесі Українки. Цей день нагадує про вагомий внесок українок у розвиток культури, науки та суспільства.

    Колектив Інституту вітає пані Оксану з цією відзнакою та бажає подальших успіхів у професійній діяльності!

     18 лютого 2026 року в Білоцерківському національному аграрному університеті відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Генетика і селекція – ключові аспекти сталого розвитку у сфері виробництва і переробки продукції тваринництва», яку було присвячено 75-й річниці від дня народження видатного вченого – доктора сільськогосподарських наук, члена-кореспондента НААН, професора Івана Адамовича РУДИКА (https://www.facebook.com/share/p/17C3FnUpik/).

   Науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН (співорганізатор конференції) взяли активну участь у роботі конференції. В роботі організаційного комітету взяв участь директор Інститут Остап ЖУКОРСЬКИЙ. Спогади про видатного вченого подали до опублікування заступник директора з наукової роботи Світлана КОВТУН («Іван Адамович РУДИК. Дякуємо за спільний науковий шлях»), завідувачка лабораторії Ольга БІРЮКОВА («Еталон наукової якості та людської порядності»). Головний науковий співробітник Юрій ПОЛУПАН під час роботи конференції у своєму виступі «В авангарді наукових основ розведення тварин» поділився спогадами про наукову діяльність та співпрацю з І. А. РУДИКОМ.

    Тези результатів наукових напрацювань представив завідувач лабораторії Дмитро БАСОВСЬКИЙ («Використання методу BLUP за геномної оцінки бугаїв молочних порід»), провідний науковий співробітник Ольга КРУГЛЯК («Вплив поглинального схрещування на формування господарськи корисних ознак у тварин українських молочних порід»), докторантка Наталія МОХНАЧОВА («Генетична характеристика продуктивності бурої карпатської породи»). Завідувачка лабораторії Олена СИДОРЕНКО із співавторами розкрили «Особливості розвитку сучасного тваринництва України та можливості для відновлення зникаючих популяцій сільськогосподарських тварин», а старший науковий співробітник Антон ПОЧУКАЛІН розповів про «Втрачений генофонд України: українська степова біла та українська степова ряба породи свиней». Аспірант Олександр ЧЕРНЕГА, разом із науковим керівником Ольгою БІРЮКОВОЮ, розкрили «Математичне моделювання тривалості продуктивного використання корів з різною інтенсивністю росту у період вирощування». Аспірант Богдан ЧЕРНЯК представив результати досліджень щодо «Ефективності міжпородного схрещування бугаїв швіцької породи з матками голштинської породи за основними селекційними ознаками потомства F1 та F2», а Назарій ЧЕРНЯК про «Формування індексу ознак здоров’я у корів голштинської породи на основі функціональних показників».

    Також у роботі конференції взяли участь провідний науковий співробітник Наталія ЧЕРНЯК та науковий співробітник Оксана ГОНЧАРУК.

   Захід об’єднав науковців, викладачів, фахівців галузі тваринництва та представників виробництва з різних регіонів України з метою обговорення сучасних досягнень у галузі генетики й селекції, впровадження інноваційних технологій у племінну справу, а також підвищення ефективності виробництва та переробки продукції тваринництва в умовах сталого розвитку.

    Учасники конференції розглянули актуальні питання генетичного удосконалення сільськогосподарських тварин, застосування методів геномної оцінки, формування селекційних індексів, збереження генетичних ресурсів і підвищення конкурентоспроможності галузі. Окрему увагу було приділено інтеграції наукових розробок у виробничу практику та економічній ефективності селекційних програм.

    Конференція стала важливою платформою для консолідації наукової спільноти з метою подальшого розвитку селекційно-генетичних досліджень і впровадження їх результатів у практику тваринництва України.

   20 січня 2026 року у Харкові в гібридному форматі відбувся «Інформаційний день проєкту RIFF (Research Infrastructures for the Future of Ukraine)», присвячений розвитку та модернізації дослідницької інфраструктури в Україні. Захід об’єднав представників українських та європейських наукових установ, органів державної влади, міжнародних експертів і координаторів проєкту. Під час заходу було детально представлено проєкт RIFF, метою якого є формування в Україні сучасної системи дослідницьких інфраструктур, що наразі перебуває на етапі становлення. Варто зазначити, що ініціатива створення проєкту належить чеським науковцям, які виступають ключовими партнерами та відіграють провідну роль у координації RIFF, передаючи Україні європейський досвід стратегічного планування та розвитку дослідницьких інфраструктур.

   Організатори наголосили, що створення повноцінної національної дослідницької інфраструктури потребуватиме близько 3–4 років системної роботи. Проєкт передбачає розробку «Дорожньої карти відновлення та розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні» із застосуванням як bottom-up підходу (через відкриті конкурси, навчання та залучення наукової спільноти), так і top-down підходу за участі державних органів та політиків. Окрему увагу було приділено європейському досвіду створення та функціонування дослідницьких інфраструктур, а також ролі ESFRI (European Strategy Forum on Research Infrastructures – Європейський стратегічний форум з дослідницьких інфраструктур) у формуванні стратегічних наукових пріоритетів ЄС. Учасники обговорили шлях України та українських науковців до глибшої інтеграції в Європейський Союз, зокрема через участь у спільних наукових проєктах, мобільність дослідників, обмін знаннями та впровадження зелених і цифрових трансформацій у науковій сфері.

   Від нашого інституту у заході взяла участь завідувачка лабораторії біотехнології відтворення тварин Оксана Щербак, яка долучилася до обговорення перспектив розвитку дослідницьких інфраструктур та можливостей участі українських установ у ініціативах RIFF. Отримана інформація є важливою для подальшого стратегічного планування діяльності інституту та посилення його інтеграції в європейський науковий простір.

   16 грудня 2025 року відбулося засідання атестаційної комісії, на якому були заслухані звіти здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії  за виконання ними індивідуального плану навчальної підготовки  та наукової роботи за 2025 рік.

   Звітування відбулося у конструктивній науковій атмосфері. У ході фахових дискусій аспіранти 2-4 року навчання продемонстрували належний рівень сформованих компетентностей, наукову зрілість та системність у виконанні власних досліджень.

   Особливу увагу було приділено обговоренню подальшого розвитку дисертаційних досліджень та публікаціях у виданнях, що входять до наукометричних баз даних Scopus та Web of Science, під час яких аспіранти отримали рекомендації від наукових керівників та членів комісії.

   Аспіранти-випускники прозвітувалися про готовність до атестації на здобуття наукового ступеня доктора філософії.

За результатами звітів,  вивчення та обговорення представлених здобувачами матеріалів, вчена рада Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН України ухвалила відповідне рішення щодо стану виконання здобувачами індивідуальних планів та сформулювала рекомендації щодо подальшої наукової та навчальної роботи.

   16 грудня 2025 року відбулося засідання методичної комісії Інституту щодо заслуховування методики наукових досліджень та робочих програм за темою дисертаційної роботи аспірантів першого року навчання.

    У звітах аспірантів подані  результати аналізу новітніх підходів до наукових досліджень, зокрема, емпіричних досліджень та статистичних методів обробки даних. Аспіранти підкреслили важливість впровадження інноваційних технологій для підвищення якості наукових робіт.

    В рамках заходу відбулася жвава дискусія, у якій взяли участь усі присутні. Аспіранти отримали цінні поради від досвідчених науковців щодо подальшого вдосконалення їхніх дослідницьких проєктів.

    Рішенням методичної комісії були схвалені усі заслухані методики наукових досліджень аспірантів.

У Миколаївському НАУ відбувся захист кваліфікаційних робіт магістрів-біотехнологів

   23 грудня 2025 р. на факультеті ТВППТСБ відбулося засідання Державної екзаменаційної комісії із захисту кваліфікаційних робіт Освітньої спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» рівня вищої освіти «Магістр». Головою екзаменаційної комісії було призначено докторку сільськогосподарських наук, професорку, академіка НААНУ,  заступницю директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН України Світлану Іванівну Ковтун.

   Тематика кваліфікаційних робіт вирізнялася широкою різноманітністю, актуальністю, практичним значенням та повністю відповідала шифру спеціальності. А здобувачі під час захисту продемонстрували високий рівень володіння фаховими компетенціями та практичними навичками в галузі біотехнології. Відповіді студентів на запитання членів екзаменаційної комісії під час дискусії були логічними, аргументованими та професійними.

   Детальніше

      Завідувачка лабораторії біотехнології відтворення тварин Інституту Оксана ЩЕРБАК взяла участь у Чесько-українському науковому форумі «Czechia – Ukraine: Exploring Scientific Horizons Together», що відбувся 28 листопада 2025 року в Остравському університеті (м. Острава, Чеська Республіка). Захід було присвячено розвитку наукової співпраці між Чеською Республікою та Україною, об’єднуючи провідних дослідників, представників державних установ та наукових організацій обох країн.

   У межах форуму активно обговорювалися напрями спільних досліджень, нові освітні можливості та перспективи інституційного партнерства. Оксана ЩЕРБАК долучилася до дискусій, представляючи наукові підходи та напрацювання Інституту у сфері збереження біорізноманіття тварин.

   Особливу увагу учасники приділили питанням охорони природної спадщини, сталому використанню біоресурсів та ролі наукових установ у підтриманні екосистемної стійкості як ключового елементу продовольчої безпеки та адаптації агросистем до змін клімату.

   Участь Інституту в такому міжнародному форматі сприяє розширенню наукових контактів, формує підґрунтя для майбутніх спільних проєктів і зміцнює позиції української науки у європейському дослідницькому просторі. Інститут висловлює вдячність організаторам форуму та партнерам за підтримку фахового діалогу й можливість представити напрацювання українських учених на міжнародній арені.

       У межах співпраці Миколаївського НАУ з Інститутом розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН для здобувачів вищої освіти факультету ТВППТСБ  було проведено фахову лекцію докторкою сільськогосподарських наук, професоркою, академіком НААН, заступницею директора з наукової роботи ІРГТ ім. М.В. Зубця НААН Світланою Ковтун.