Нове

     5 травня поточного року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця під головуванням першого заступника директора з наукової роботи Світлани КОВТУН проведено засідання методичної комісії, де розглядалися календарні плани виконання наукових досліджень  на 2022 рік за завданнями підпрограми 1–3 НТП 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві»), яку координує НААН. Основні етапи наукових досліджень за 17 завданнями висвітлили В. Дзіцюк, К. Копилов, Н. Добрянська, О. Бірюкова, І. Базаишина, П. Джус, Н. Черняк, С. Войтенко, Д. Басовський, О. Кругляк, О. Сидоренко, С. Ковтун та О. Щербак. Керівництво Інституту побажало науковцям у цей складний для України час отримати заплановані результати досліджень і таким чином сприяти вирішенню проблеми забезпечення населення продуктами харчування.

      Крім цього, на засіданні були розглянуті нагальні питання освітнього процесу здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти та видання збірника «Розведення і генетика тварин».

25 травня 2022 року Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН спільно з Українським товариством генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова проводять XХ Всеукраїнську наукову конференцію молодих вчених і аспірантів «Актуальні дослідження з проблем розведення, генетики і біотехнології у тваринництві», присвячену Дню науки в Україні.

В цьому році в рамках угод про співпрацю на конференцію запрошені студенти та викладачі – Національного університету біоресурсів і природокористування України, Миколаївського національного аграрного університету, Харківської гуманітарно-педагогічної академії, Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Колеги з вказаних установ візьмуть активну участь в обговоренні доповідей, студенти набуватимуть досвіду наукової діяльності. Така співпраця є надзвичайно ефективною з огляду підготовку студентів та аспірантів за освітньо-науковими програмами 204 Технології виробництва та переробки продукції тваринництва та 091 Біологія.

Організаційний комітет конференції запрошує студентів, аспірантів, докторантів, молодих вчених і спеціалістів взяти участь у роботі конференції.

Місце проведення: вул. Погребняка, 1, с. Чубинське Бориспільського району Київської області.

З інформаційним листом-запрошення можна ознайомитись на сайті інституту: http://iabg.org.ua/images/news/25.05.2022.pdf.

Підключиться до конференції Zoom, 10.00.
https://zoom.us/j/94126383680?pwd=ZHFNUkt6OVNVemtmZEJ0NVNYenVGQT09

Ідентифікатор конференції: 941 2638 3680, Код доступу: 026961.

    ІТСР «Асканія-Нова»-ННСГЦВ у 2022 році готує до друку черговий випуск  електронного фахового

 науково-теоретичного журналу «Науковий вісник «Асканія-Нова» категорії Б.

Для опублікування наукових статей у вище вказаному науковому виданні пропонуємо, у термін до 1 червня 2022 року, надіслати на електронну адресу Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в браузере должен быть включен Javascript. рукописи статей (оформлені згідно вимог) з питань селекції, годівлі, технології, генетики, біотехнології, кормовиробництва, економіки ведення галузі тваринництва тощо. 

Інститут тваринництва  степових районів

імені М. Ф. Іванова "Асканія-Нова" - ННСГЦВ

вул. Соборна, 1, смт Асканія-Нова,  Каховський район,

Херсонська обл., 75230

   14 квітня 2022 року, на сайті КМУ  опубліковано розпорядження від 23 лютого 2022 року №286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки».

 Цей документ, орієнтований на період входження України до Європейського Союзу, вбачає цілі та завдання  для відбудови та продовження реформування системи вищої освіти в післявоєнний період. Виконання завдань, визначених Стратегією, дозволить зменшити деструктивні наслідки, спричинені повномасштабним вторгненням російської федерації на територію незалежної України. Стратегією розвитку вищої освіти в Україні на вказаний період  визначено сильні та слабкі сторони національної системи вищої освіти, можливості подальшого розвитку та загрози зовнішнього середовища. На основі здійсненого SWOT-аналізу розроблено сценарії розвитку вищої освіти в Україні (песимістичний, реалістичний і оптимістичний).

 Документ передбачає реалізацію 5-ти стратегічних цілей:

1. Ефективність управління в системі вищої освіти.

 Передбачено:

• збільшення бюджетного фінансування та удосконалення формули розподілу за результатами діяльності;
• розширення бюджетного кредитування здобуття вищої освіти та освіти дорослих;
• модернізація мережі, укрупнення закладів вищої освіти, підтримка дослідницьких університетів.

2. Довіра громадян, держави та бізнесу до освітньої, наукової, інноваційної діяльності закладів вищої освіти. Для досягнення цілі передбачено:

• розширення сфери застосування зовнішнього незалежного оцінювання, адресного розміщення та проведення конкурсу;
• сприяння проведенню закладами вищої освіти досліджень і консалтингу для бізнесу;
• створення умов для розвитку державно-приватного партнерства у сфері вищої освіти;
• запровадження ефективних механізмів виявлення порушень академічної доброчесності та процедур притягнення до академічної відповідальності.

3. Забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти, яка є доступною для різних груп населення. Для досягнення стратегічної цілі та відповідних операційних цілей передбачено виконання таких завдань:

• підтримка національної та міжнародної академічної мобільності студентів, а також направлення на навчання до іноземних університетів;
• надання особливої підтримки мешканцям тимчасово окупованих територій, незахищеним і вразливим групам населення;
• створення особливих умов для вступників із видатними досягненнями;
• сприяння використанню інноваційних технологій і новітніх засобів навчання в освітньому процесі, розвиток дослідницьких інфраструктур.

4. Інтернаціоналізація вищої освіти України. Передбачено забезпечити:

• гармонізацію структури вищої освіти відповідно до зобов’язань країн-членів Європейського простору вищої освіти;
• розвиток національної системи кваліфікацій;
• спрощення процедур визнання іноземних освітніх кваліфікацій;
• трансформацію освіти в секторі безпеки та оборони відповідно до доктринальних підходів і принципів НАТО.

5. Привабливість закладів вищої освіти для навчання та академічної кар’єри. Для досягнення передбачено виконання таких завдань:

• дотримання підходів до студентоцентрованого навчання в організації освітнього процесу;
• розширення перехресного вступу, спільних, міждисциплінарних і подвійних програм, дуальної та інших форм здобуття освіти;
• розвиток загальних компетентностей, правової культури, рухової активності, спорту та студентських змагань;
• розвиток програм управлінської підготовки керівного складу та перспективних лідерів закладів вищої освіти (кадровий резерв), тренінгів на підтримку реформ;
• проведення комунікаційних кампаній для підтримки реформ у системі вищої освіти тощо.

Очікуваним результатом реалізації Стратегії є створення сучасної ефективної системи вищої освіти, яка задовольняє потреби громадян, економіки та суспільства, має гідну репутацію та є конкурентоспроможною на внутрішньому та світовому ринку освітніх послуг.

Сьогодні, як ніколи раніше, наша держава та її громадяни опинилися у скруті, тому вкрай необхідно кожному  спробувати опанувати себе та позитивно вплинути на своє оточення.  

  Рекомендуємо 7 простих порад, як відновити психічний стан під час війни: 

1. 1.  
2. Дотримуватисязвичного графіка життя, наскільки це дозволяють зовнішні обставини, зокрема прокидатись у встановлений час, влаштовувати ранкову пробіжку, зустрічатися з друзями тощо.
3. Продовжувати мріяти та планувати навчання, мандрівки, відкриття власної справи, придбання автівки або власного житла, оскільки це дозволяє сприймати війну як тимчасову незручність, а не кінець світу.
4. Допомагати переселенцям, військовим, друзям і знайомим, які цього потребують, завдяки чому можна змістити акцент із власного его на інших людей, зменшивши таким чином навантаження на психіку. 
5. Присвятити вільний час саморозвитку — читати книжки, дивитися мотиваційні відео, слухати підкасти відомих бізнесменів, проаналізувати власне життя та спробувати стати кращими.
6. Долучитися до фізичної культури. Навіть якщо спортивні зали зачинені, можна тренуватися вдома або на найближчому спортивному майданчику, таким чином покращуючи самопочуття та відволікаючись від інформаційного шуму.
7. Спробувати щось нове, що давно цікавить, але  на нього раніше не вистачало часу.
8. Більше часу проводити з приємними людьми, ходити до них у гості або запрошувати їх до себе, разом виконувати волонтерську роботу, планувати післявоєнне дозвілля, допомагати одне одному по господарству та шукати інші варіанти спільної діяльності. 

Зберігаючи спокій і сприяючи гармонізації власного оточення, ви  допомагаєте нашій державі краще долати наслідки війни!

   На виконання Постанови НААН №04/01від 16.03.22, 
   активізації участі у конференціях та публікаційної активності 
   маємо можливість взяти участь у запропонованих конференціях:
   https://inenbiol.com/index.php/reiestratsiia
  http://utgis.org.ua/ua/conference-info-ua/94-faktory22/245-faktory-22ua
  https://biotech.nuph.edu.ua/konferentsiia-2022/

     На виконання функцій Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, як уповноваженого селекційного центру зі скотарства, 13 квітня поточного року співробітниками лабораторії розведення м’ясної худоби надано консультації з теорії та практики ведення селекційної роботи   фахівцям сільськогосподарського підприємства ТОВ «Богодухівка» Чорнобаївського р-ну Черкаської області. Обговорено питання підвищення достовірності первинного зоотехнічного та племінного обліку худоби абердин-ангуської породи. Визначено шляхи оптимізації електронного документообігу на основі програмного продукту СУМС «Орсек-М». Проведено коригування технологічних рішень з утримання та годівлі тварин, сформовано технологічну групу бугайців для оцінки за власною продуктивністю. Визначено пріоритетність експедиційного обстеження поголів’я та проведення лінійного оцінювання ремонтного молодняку.

7 квітня 2022 року завідувачка відділу генетичних ресурсів тварин Олена Сидоренко взяла онлайн участь у спільному засіданні двох гуртків («Генетики тварин» та «Генетичні ресурси тварин») кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України присвяченому генетиці птиці, де професор кафедри біології  тварин даного ЗВО Роман Кулібаба  ознайомив слухачів з актуальними питаннями генетики птиці, а Олена Сидоренко – зробила доповідь про використання сучасних методів генетики у селекції свійської качки (Anas platyrhynchos). Доповіді вчених викликали зацікавленість у студентів та школярів.

В перспективі доповідачам на прохання учасників запрошено взяти участь у подальших засіданнях гуртків з метою їх ознайомлення з основним завданням функціонування банку генетичних ресурсів тварин ІРГТ ім. М.В. Зубця НААН (Сидоренко О.В.) та оцінкою впливу генотипу великої рогатої худобу на якість молока (Кулібаба Р.О.).

З 1 березня 2022 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця розпочався другий семестр освітнього процесу підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктор філософії за освітньо-науковою програмою Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва та Біологія вступу 2021 року. За використання дистанційної форми навчання чи онлайн зв’язку аспіранти спеціальності 204 ТВППТ вивчають обов’язкові навчальні дисципліни «Філософія» та «Іноземна мова за професійним спрямуванням» і вибіркові: «Методологічні основи клітинної та генної інженерії», «Великомасштабна селекція у тваринництві», «Організація племінної справи у тваринництві», «Молекулярно-генетичні технології в тваринництві», а спеціальності 091 Біологія – «Новітні тренди в сучасній біології», «Методологічні основи клітинної та генної інженерії», «Біотехнологія у тваринництві» і «Сучасні технології виробництва і переробки продукції тваринництва».

Крім освітньої складової, аспіранти першого року навчання разом із здобувачами 2–4 років навчання готуються до участі в конференції молодих учених та аспірантів, яка відбудеться 25 травня 2022 року в ІРГТ імені М.В.Зубця. Тези конференції будуть висвітлені на сайті Інституту, а опубліковані матеріали надіслані усім учасникам конференції.   

17 лютого 2022 року перший заступник директора з наукової роботи, акаде­мік НААН Світлана КОВТУН взяла участь у засіданні секції науково-інно­ваційного розвитку АПК Київської області Північного міжрегіонального нау­ко­во­го центру, яке відбулося на базі ННЦ «Інститут механізації та електри­фіка­ції сільського господарства» (https://www.facebook.com/imesg.nnc.9/posts/1119387975481211).

Керівник секції, академік НААН Валерій АДАМЧУК та учасники засідання обгово­рили необхідність формування пріоритетних тематичних планів наукових досліджень та бази науково-інноваційних проектів для впровадження у виробництво, розробку та реалізацію інноваційних механізмів управління інтелектуальним капіталом, інтеграції науки і виробництва; налагодження тісної співпраці з організаційними структурами державного управління та місцевого самоврядування; поліпшенні організації трансферу завершених наукових розробок в агропромислове виробництво.

Василь ОЛЕКСЮК, начальник Управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації та учасники засідання обговорили умови співпраці Управління агропромислового розвитку Київської ОДА з профільними інститутами Київщи­ни. Запропоновано, що пілотний проект із впровадження нових технологій і розробок фахів­ців інститутів буде в Бучанському районі (https://www.facebook.com/kodadapr/posts/962910551286689).

Світлана КОВТУН наголосила, що протягом 2021 року Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН активізував роботу щодо співпраці по Київській області відповідно до пріоритетних напрямів наукової діяльності, які полягають у впровадженні вітчизняної системи селекції у скотарстві України на популяційному рівні її організації за світовими стандартами та біотехнологіями, а також реалізації методології та організації збереження генофонду порід сільськогосподарських тварин у контексті функціонування національного надбання України – Банк генетичних ресурсів тварин.

Впродовж 2021 року налагоджено співпрацю (укладено і профінансовано відповідні договори) з рядом компаній Київської області щодо визначення племінної цінності та селекційних індексів бугаїв молочних та молочно-м’ясних порід, формування відповідних електронних баз даних. Це – ТОВ «СТ Дженетікс Україна», ТОВ «Генус Україна», ТОВ «Сімекс Альянс Україна», ТОВ «Українські ферми».

17 лютого 2022 року завідувачка відділу генетичних ресурсів Олена Сидоренко та завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана Щербак були співдоповідачами онлайн-доповіді «Метод розподілу сперми бугаїв за статтю за допомогою проточної цитометрії». Участь в цьому заході стала можливою на запрошення доповідачки Марії Драгулян, кандидата біологічних наук, співробітниці RBW Genetik (Федеративна Республіка Німеччина). Онлайн-доповідь було проведено для членів наукового гуртка «Генетика тварин», якими є студенти факультетів «Технології виробництва та переробки продукції тваринництва» та «Ветеринарної медицини» Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Обговорено перспективи співпраці.

    Впродовж 15 – 17 лютого 2022 року в м. Київ (Міжнародний виставковий центр) відбулась топ-подія агросезону «АгроВесна 2022», яка включала три міжнародні виставки: «Зернові технології», Agro Animal Show та «Фрукти. Овочі. Логістика». Ці міжнародні агропромислові виставки були спрямовані на представлення інноваційних рішень для всіх сфер агробізнесу. В цьому році виставки організували ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» спільно з IFWexpo Heidelberg GmbH за підтримки Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини, Національного агентства з підтримки французької економіки Business France, Посольств Королівства Нідерландів та Данії в Україні, Відділу міжнародної торгівлі Посольства Великої Британії в Україні, Палати економіки Австрії ADVANTAGE AUSTRIA, Чеського агентства з питань підтримки торгівлі CzechTrade, Німецького сільсько­гос­подарського товариства (DLG), Асоціації тваринників України, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

Науковцям Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, насамперед цікавою була експозиція Міжнародної виставки ефективного тваринництва та птахівництва «Agro Animal Show 2022». Цього року виставка висвітлювала останні моделі сільськогосподарської техніки та обладнання, корми, ветеринарні препарати, засоби діагностики, генетичний матеріал, технології утилізації відходів, техніку та обладнання для утримання та годування тварин.

В рамках виставки відбулися наукові заходи з серед яких слід виділити: XI Науково-практичний семінар «Сучасне кролівництво. Як виростити здорове поголів’я», міжнародний семінар: «Нідерландські прогресивні технології контролю та управління здоров’ям молодняка ВРХ», міжнародний семінар від “Ефективне свинарство. «Антикризове» виробництво”, Конференція «GMP+FSA. Можливості розвитку кормової галузі», День Франції в Україні «Інноваційні рішення в умовах кліматичних змін та сталий розвиток агровиробництва» та круглий стіл «Розвиток інфраструктури безпечності та якості харчової та аграрної продукції».

Слід зазначити, що питання, які були розглянуті на діловій програмі Виставки співпадають з основним вектором розвитку тваринництва щодо ведення загального селекційного процесу галузей молочного, м’ясного скотарства, свинарства, вівчарства, птахівництва. 

Слід відмітити, що об’єднання виставок «Agro Animal Show 2022», «Зернові технології 2022», «Фрукти. Овочі. Логістика 2022» дало можливість представити в одному місці необхідне для технологічних процесів аграрного виробництва – від первинної обробки землі до кінцевої упаковки сільськогосподарської продукції.

   10 лютого 2022 року для здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти ОПП «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» Поліський Національний Університет проведено гостьову лекцію на тему: «РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН ЗА ЛІНІЯМИ: ГЕНЕЗИС ПОНЯТЬ І МЕТОДІВ ТА СУЧАСНИЙ СЕЛЕКЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ».

      10 лютого 2022 року на засіданні Вченої ради під головуванням   академіка    Михайла ГЛАДІЯ було розглянуто питання результативності   впровадження інноваційних розробок науковців  Інституту розведення і   генетики тварин  імені М.В.Зубця у дослідних господарствах  ДП «ДГ   «Нива» та ДП «ДГ «Христинівське».  Як засвідчили директори дослідних   господарств, Лариса  МІТІОГЛО та  Микола ПЕРЕДРІЙ, напрацювання   науковців Інституту, які впроваджені у підконтрольних стадах худоби    молочного напряму, а саме:  індивідуальний (гомогенний та гетерогенний) підбір бугаїв до маточного поголів’я корів господарств, контролювання племінного обліку у скотарстві,  комплексна оцінка корів за екстер’єром за різними методиками, визначення якості молока, дослідження з виявлення клінічних та субклінічних маститів у корів, автоматизоване балансування раціонів корів за  вмістом сирого протеїну,  макро-і мікроелементів,  клінічна оцінка загального стану та ректальні дослідження корів з порушеною функцією яєчників, рекомендації щодо поліпшення умов утримання худоби, виявлений зв’язок   порушень репродуктивної функції корів з абераціями хромосом та зниженням відтворення,   відтворення стада на основі анатомо-фізіологічних особливостей прояву білатеральних овуляцій, формування стада худоби монбельярдської породи, цитогенетична оцінка помісних тварин  тощо сприяють значному підвищенню продуктивності худоби та досягненню високих показників економічної ефективності виробничо-господарської діяльності господарств в галузі тваринництва. Члени вченої ради відзначили взаємовигідну і результативну співпрацю з керівництвом дослідних господарств та подякували за надану наукову платформу для досліджень і фінансування інновацій.

   3 лютого 2022 року  науковці Інституту були учасниками вебінару  «Австрійський флекві – порода, що змінює уявлення про  продуктивність великої рогатої худоби», який організовано  Австрійським агрокластером спільно з Торговим відділом   Посольства Австрійської Республіки в Україні за підтримки     асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

 Програма заходу передбачала доповіді провідних фахівців із  скотарства Австрії та України. Було висвітлено базові питання  ведення скотарства Австрії як учасника Зеленої угоди та окреслено  переваги розведення симентальської породи для одержання молока  і м’яса із збереженим достатньо високим рівнем тривалості  продуктивного використання. Спікери розглянули наступні теми:  «Smart-імпульс з Австрії для українського сільського господарства»,  «Австрійські партнери реалізації стратегії «від ферми до виделки»»,  «Австрійський підхід в молочному та м'ясному скотарстві», «Як австрійський флекві змінює світове скотарство», «Відгуки українських аграріїв про австрійську генетику та Smart-рішення для ВРХ-ферм».

 Модератором заходу, академіком НААН Володимиром Ладикою наголошено про важливість і своєчасність співпраці України та Австрії з питань набуття досвіду ефективного функціонування невеликих приватних товаровиробників у галузі тваринництва. Представником Австрійського аграрного кластеру паном Візером Германом окреслено основні напрями сталого розвитку сільського господарства Австрії, які базуються на вигідній кооперації агровиробників, яка орієнтована на розвиток сімейних ферм, ресурсозберігаючі технології господарювання і забезпечення високого рівня якості сировини та харчової продукції. Мартіном Штегфельнером та Райнхардом Пфлегером зроблено аналіз галузі скотарства Австрії та описано особливості симентальської породи. В Австрії поголів’я цієї породи становить 75% в загальній  порідній структурі скотарства. Природно-кліматичні особливості території утримання симентальської породи з максимальною ефективністю освоєння природних пасовищ дозволяють їй бути лідером в отриманні  молочної та м’ясної продукції.

 Представники господарств з розведення симентальської породи в Україні також зазначають на її високі показники щодо здоров’я, молочноcті і м’ясних якостей.   

 На завершення вебінару учасниками було прийняте рішення про доцільність організації зустрічі з обговорення невирішених питань на виставці Agro Animal Show 2022, яка відбудеться 15 – 17 лютого у Києві.

   27 січня 2022 р. відбулося покладання квітів з нагоди відзначення 183-ї річниці від Дня народження Павла Платоновича Чубинського, видатного українського етнографа, письменника, енциклопедиста, борця за відродження української духовної культури, автора Гімну України. Спільнота Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН,  керівники, депутати Пристоличної ОТГ та за участі представників громади вшанували пам’ять видатного земляка.  Прозвучали теплі слова про діяльність і наукову спадщину П. П. Чубинського. Також було зазначено, що територія батьківщини Чубинського сьогодні потребує економічного і культурного розвитку, зокрема потрібно розглядати питання щодо будівництва музею-садиби П. П. Чубинського.

    10–13 січня 2022 року Оксана Щербак та Оксана Лизогуб взяли участь у 48-й щорічній конференції Міжнародного товариства ембріологічних технологій (https://www.iets.org/Meetings/2022-IETS-Annual-Meeting). Участь стала можливою завдяки співпраці із проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США. Конференція проходила у змішаному форматі, що забезпечило участь науковців з різних країн світу. Програма передбачала пленарні та постерні доповіді за різними секціями під загальною темою «Адаптація раннього розвитку для отримання здорового потомства».

   Пленарні доповіді в секції «Оптимальні умови та середовища для культивування гамет» представила Світлана Узбекова (Французький Національний науково-дослідний інститут сільського господарства, продовольства та навколишнього середовища, Французька Республіка) за темою «Метаболічний обмін між яйцеклітиною та оточуючим середовищем: фокус на ліпіди». Також Хосе Буратіні (Університет штату Сан-Паулу, Федеративна Республіка Бразилія) розкрив «Фізіологічні параметри, які пов’язані з ядерною диференціацією яйцеклітин для покращення результативності IVM/IVF у жінок та самок великої рогатої худоби». 

   В секції «Стан матері, який впливає на результативність практичних заходів» доповідь представив П’єтро Баруселлі (Університет штату Сан-Паулу, Федеративна Республіка Бразилія) щодо «Впливу віку та породи донора яйцеклітин на отримання ембріонів in vitro у великої рогатої худоби. Взаємозв’язок між реципієнтами ембріонів молочних і м’ясних порід та вплив на подальшу продуктивність отриманого потомства: огляд». Паскаль Шаватт-Палмер (Французький Національний науково-дослідний інститут сільського господарства, продовольства та навколишнього середовища, Французька Республіка) розповів про «Вік кобили та паритет у коней: як і чому це має значення?».

  В секції «Методи імітації in vivo середовищ для in vitro маніпуляцій» представив напрацювання Дімітріос Різос (Національний центр Інституту сільськогосподарських і харчових досліджень і технологій, Королівство Іспанія) за темою «Роль рідини репродуктивного тракту та позаклітинних везикул у взаємодії ембріон-мати під час раннього періоду тільності у великої рогатої худоби», а Акіо Міямото (Всесвітній науковий центр агромедицини Університету сільського господарства та ветеринарної медицини, Японська Держава) за темою «Взаємодія сперматозоїдів з маткової природною імунною системою: Toll-подібний рецептор 2 (TLR2) – основний датчик для великої рогатої худоби».  

   В секції «Модифікації епігенома для отримання здорового потомства через чоловічі та жіночі гамети» доповіді представили Клод Робер (Квебекська мережа відтворення, Канада) за темою «Культивування яйцеклітин: важливий зв’язок між клітинами кумулюсу та ооцитом» та Елі Селлем (Відділ досліджень і розробок ALLICE, Французька Республіка) щодо «sncRNA, що передаються спермою: потенційні біомаркери фертильності сперми?».

  В секції «Як визначати життєздатні гамети та ембріони» пленарні доповіді презентували вчені: Давіт Тесфайе (кафедра біомедичних наук Університету штату Колорадо, Сполучені Штати Америки) щодо «Сучасних знань та майбутнього потенціалу позаклітинних везикул у відтворенні ссавців» та Крістін Вренжицкі (Університет Юстуса-Лібіха Гіссена, Федеративна Республіка Німеччина) за темою «Параметри для визначення якісних ооцитів та ембріонів у великої рогатої худоби».  

  Основним доповідачем 2022 року став Марк-Андре Сірар (Університет Лаваля, Канада), який представив доповідь «Як навколишнє середовище впливає на ранній ембріональний розвиток».  

   Окрім доповідей запрошених спікерів, учасникам конференції була надана можливість ознайомитись з портерною сесією, яка проходила під час конференції.

  Передконференційний день – «CANDES-Morulas» був присвячений різноманітним ембріональним технологіям, які широко використовуються від сумчастих видів тварин до білого ведмедя.

  Форум практиків було спрямовано на обмін практичним досвідом з культивування та запліднення ооцитів з подальшим отриманням та трансплантацією ембріонів реципієнтам.

 Комітет з біомедичної ембріології домашніх тварин (DABE) провів форум із сучасних технологій, від генетично пристосованих тварин до наночастинок для вивчення вагітності та візуалізації клітин.