Нове
Сьогодні, як ніколи раніше, наша держава та її громадяни опинилися у скруті, тому вкрай необхідно кожному спробувати опанувати себе та позитивно вплинути на своє оточення.
Рекомендуємо 7 простих порад, як відновити психічний стан під час війни:
-
- Дотримуватисязвичного графіка життя, наскільки це дозволяють зовнішні обставини, зокрема прокидатись у встановлений час, влаштовувати ранкову пробіжку, зустрічатися з друзями тощо.
- Продовжувати мріяти та планувати навчання, мандрівки, відкриття власної справи, придбання автівки або власного житла, оскільки це дозволяє сприймати війну як тимчасову незручність, а не кінець світу.
- Допомагати переселенцям, військовим, друзям і знайомим, які цього потребують, завдяки чому можна змістити акцент із власного его на інших людей, зменшивши таким чином навантаження на психіку.
- Присвятити вільний час саморозвитку — читати книжки, дивитися мотиваційні відео, слухати підкасти відомих бізнесменів, проаналізувати власне життя та спробувати стати кращими.
- Долучитися до фізичної культури. Навіть якщо спортивні зали зачинені, можна тренуватися вдома або на найближчому спортивному майданчику, таким чином покращуючи самопочуття та відволікаючись від інформаційного шуму.
- Спробувати щось нове, що давно цікавить, але на нього раніше не вистачало часу.
- Більше часу проводити з приємними людьми, ходити до них у гості або запрошувати їх до себе, разом виконувати волонтерську роботу, планувати післявоєнне дозвілля, допомагати одне одному по господарству та шукати інші варіанти спільної діяльності.
Зберігаючи спокій і сприяючи гармонізації власного оточення, ви допомагаєте нашій державі краще долати наслідки війни!
На виконання Постанови НААН №04/01від 16.03.22,
активізації участі у конференціях та публікаційної активності
маємо можливість взяти участь у запропонованих конференціях: https://inenbiol.com/index.php/reiestratsiia http://utgis.org.ua/ua/conference-info-ua/94-faktory22/245-faktory-22ua https://biotech.nuph.edu.ua/konferentsiia-2022/
На виконання функцій Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, як уповноваженого селекційного центру зі скотарства, 13 квітня поточного року співробітниками лабораторії розведення м’ясної худоби надано консультації з теорії та практики ведення селекційної роботи фахівцям сільськогосподарського підприємства ТОВ «Богодухівка» Чорнобаївського р-ну Черкаської області. Обговорено питання підвищення достовірності первинного зоотехнічного та племінного обліку худоби абердин-ангуської породи. Визначено шляхи оптимізації електронного документообігу на основі програмного продукту СУМС «Орсек-М». Проведено коригування технологічних рішень з утримання та годівлі тварин, сформовано технологічну групу бугайців для оцінки за власною продуктивністю. Визначено пріоритетність експедиційного обстеження поголів’я та проведення лінійного оцінювання ремонтного молодняку.
7 квітня 2022 року завідувачка відділу генетичних ресурсів тварин Олена Сидоренко взяла онлайн участь у спільному засіданні двох гуртків («Генетики тварин» та «Генетичні ресурси тварин») кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України присвяченому генетиці птиці, де професор кафедри біології тварин даного ЗВО Роман Кулібаба ознайомив слухачів з актуальними питаннями генетики птиці, а Олена Сидоренко – зробила доповідь про використання сучасних методів генетики у селекції свійської качки (Anas platyrhynchos). Доповіді вчених викликали зацікавленість у студентів та школярів.
В перспективі доповідачам на прохання учасників запрошено взяти участь у подальших засіданнях гуртків з метою їх ознайомлення з основним завданням функціонування банку генетичних ресурсів тварин ІРГТ ім. М.В. Зубця НААН (Сидоренко О.В.) та оцінкою впливу генотипу великої рогатої худобу на якість молока (Кулібаба Р.О.).
З 1 березня 2022 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця розпочався другий семестр освітнього процесу підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктор філософії за освітньо-науковою програмою Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва та Біологія вступу 2021 року. За використання дистанційної форми навчання чи онлайн зв’язку аспіранти спеціальності 204 ТВППТ вивчають обов’язкові навчальні дисципліни «Філософія» та «Іноземна мова за професійним спрямуванням» і вибіркові: «Методологічні основи клітинної та генної інженерії», «Великомасштабна селекція у тваринництві», «Організація племінної справи у тваринництві», «Молекулярно-генетичні технології в тваринництві», а спеціальності 091 Біологія – «Новітні тренди в сучасній біології», «Методологічні основи клітинної та генної інженерії», «Біотехнологія у тваринництві» і «Сучасні технології виробництва і переробки продукції тваринництва».
Крім освітньої складової, аспіранти першого року навчання разом із здобувачами 2–4 років навчання готуються до участі в конференції молодих учених та аспірантів, яка відбудеться 25 травня 2022 року в ІРГТ імені М.В.Зубця. Тези конференції будуть висвітлені на сайті Інституту, а опубліковані матеріали надіслані усім учасникам конференції.
17 лютого 2022 року перший заступник директора з наукової роботи, академік НААН Світлана КОВТУН взяла участь у засіданні секції науково-інноваційного розвитку АПК Київської області Північного міжрегіонального наукового центру, яке відбулося на базі ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» (https://www.facebook.com/imesg.nnc.9/posts/1119387975481211).
Керівник секції, академік НААН Валерій АДАМЧУК та учасники засідання обговорили необхідність формування пріоритетних тематичних планів наукових досліджень та бази науково-інноваційних проектів для впровадження у виробництво, розробку та реалізацію інноваційних механізмів управління інтелектуальним капіталом, інтеграції науки і виробництва; налагодження тісної співпраці з організаційними структурами державного управління та місцевого самоврядування; поліпшенні організації трансферу завершених наукових розробок в агропромислове виробництво.
Василь ОЛЕКСЮК, начальник Управління агропромислового розвитку Київської обласної державної адміністрації та учасники засідання обговорили умови співпраці Управління агропромислового розвитку Київської ОДА з профільними інститутами Київщини. Запропоновано, що пілотний проект із впровадження нових технологій і розробок фахівців інститутів буде в Бучанському районі (https://www.facebook.com/kodadapr/posts/962910551286689).
Світлана КОВТУН наголосила, що протягом 2021 року Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН активізував роботу щодо співпраці по Київській області відповідно до пріоритетних напрямів наукової діяльності, які полягають у впровадженні вітчизняної системи селекції у скотарстві України на популяційному рівні її організації за світовими стандартами та біотехнологіями, а також реалізації методології та організації збереження генофонду порід сільськогосподарських тварин у контексті функціонування національного надбання України – Банк генетичних ресурсів тварин.
Впродовж 2021 року налагоджено співпрацю (укладено і профінансовано відповідні договори) з рядом компаній Київської області щодо визначення племінної цінності та селекційних індексів бугаїв молочних та молочно-м’ясних порід, формування відповідних електронних баз даних. Це – ТОВ «СТ Дженетікс Україна», ТОВ «Генус Україна», ТОВ «Сімекс Альянс Україна», ТОВ «Українські ферми».
становлення генетики, як науки; напрямки генетичних досліджень у тваринництві; імуногенетичні дослідження сільськогосподарських тварин; імуногенетична експертиза тварин; оцінка геному тварин з використанням ДНК-маркерів; генетичні маркери - "сигнали"; класифікація ДНК-маркерів та основні напрямки їх використання; молекулярні методи досліджень у тваринництві; цитогенетичний моніторинг у племінному тваринництві; флуоресцентна гібридизація; генетичні аномалії тварин та ін.
17 лютого 2022 року завідувачка відділу генетичних ресурсів Олена Сидоренко та завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана Щербак були співдоповідачами онлайн-доповіді «Метод розподілу сперми бугаїв за статтю за допомогою проточної цитометрії». Участь в цьому заході стала можливою на запрошення доповідачки Марії Драгулян, кандидата біологічних наук, співробітниці RBW Genetik (Федеративна Республіка Німеччина). Онлайн-доповідь було проведено для членів наукового гуртка «Генетика тварин», якими є студенти факультетів «Технології виробництва та переробки продукції тваринництва» та «Ветеринарної медицини» Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Обговорено перспективи співпраці.
Впродовж 15 – 17 лютого 2022 року в м. Київ (Міжнародний виставковий центр) відбулась топ-подія агросезону «АгроВесна 2022», яка включала три міжнародні виставки: «Зернові технології», Agro Animal Show та «Фрукти. Овочі. Логістика». Ці міжнародні агропромислові виставки були спрямовані на представлення інноваційних рішень для всіх сфер агробізнесу. В цьому році виставки організували ТОВ «Київський міжнародний контрактовий ярмарок» спільно з IFWexpo Heidelberg GmbH за підтримки Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини, Національного агентства з підтримки французької економіки Business France, Посольств Королівства Нідерландів та Данії в Україні, Відділу міжнародної торгівлі Посольства Великої Британії в Україні, Палати економіки Австрії ADVANTAGE AUSTRIA, Чеського агентства з питань підтримки торгівлі CzechTrade, Німецького сільськогосподарського товариства (DLG), Асоціації тваринників України, ВГО «Українська аграрна конфедерація», Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Науковцям Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, насамперед цікавою була експозиція Міжнародної виставки ефективного тваринництва та птахівництва «Agro Animal Show 2022». Цього року виставка висвітлювала останні моделі сільськогосподарської техніки та обладнання, корми, ветеринарні препарати, засоби діагностики, генетичний матеріал, технології утилізації відходів, техніку та обладнання для утримання та годування тварин.
В рамках виставки відбулися наукові заходи з серед яких слід виділити: XI Науково-практичний семінар «Сучасне кролівництво. Як виростити здорове поголів’я», міжнародний семінар: «Нідерландські прогресивні технології контролю та управління здоров’ям молодняка ВРХ», міжнародний семінар від “Ефективне свинарство. «Антикризове» виробництво”, Конференція «GMP+FSA. Можливості розвитку кормової галузі», День Франції в Україні «Інноваційні рішення в умовах кліматичних змін та сталий розвиток агровиробництва» та круглий стіл «Розвиток інфраструктури безпечності та якості харчової та аграрної продукції».
Слід зазначити, що питання, які були розглянуті на діловій програмі Виставки співпадають з основним вектором розвитку тваринництва щодо ведення загального селекційного процесу галузей молочного, м’ясного скотарства, свинарства, вівчарства, птахівництва.
Слід відмітити, що об’єднання виставок «Agro Animal Show 2022», «Зернові технології 2022», «Фрукти. Овочі. Логістика 2022» дало можливість представити в одному місці необхідне для технологічних процесів аграрного виробництва – від первинної обробки землі до кінцевої упаковки сільськогосподарської продукції.
10 лютого 2022 року для здобувачів першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти ОПП «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» Поліський Національний Університет проведено гостьову лекцію на тему: «РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН ЗА ЛІНІЯМИ: ГЕНЕЗИС ПОНЯТЬ І МЕТОДІВ ТА СУЧАСНИЙ СЕЛЕКЦІЙНИЙ КОНТЕКСТ».
10 лютого 2022 року на засіданні Вченої ради під головуванням академіка Михайла ГЛАДІЯ було розглянуто питання результативності впровадження інноваційних розробок науковців Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця у дослідних господарствах ДП «ДГ «Нива» та ДП «ДГ «Христинівське». Як засвідчили директори дослідних господарств, Лариса МІТІОГЛО та Микола ПЕРЕДРІЙ, напрацювання науковців Інституту, які впроваджені у підконтрольних стадах худоби молочного напряму, а саме: індивідуальний (гомогенний та гетерогенний) підбір бугаїв до маточного поголів’я корів господарств, контролювання племінного обліку у скотарстві, комплексна оцінка корів за екстер’єром за різними методиками, визначення якості молока, дослідження з виявлення клінічних та субклінічних маститів у корів, автоматизоване балансування раціонів корів за вмістом сирого протеїну, макро-і мікроелементів, клінічна оцінка загального стану та ректальні дослідження корів з порушеною функцією яєчників, рекомендації щодо поліпшення умов утримання худоби, виявлений зв’язок порушень репродуктивної функції корів з абераціями хромосом та зниженням відтворення, відтворення стада на основі анатомо-фізіологічних особливостей прояву білатеральних овуляцій, формування стада худоби монбельярдської породи, цитогенетична оцінка помісних тварин тощо сприяють значному підвищенню продуктивності худоби та досягненню високих показників економічної ефективності виробничо-господарської діяльності господарств в галузі тваринництва. Члени вченої ради відзначили взаємовигідну і результативну співпрацю з керівництвом дослідних господарств та подякували за надану наукову платформу для досліджень і фінансування інновацій.
3 лютого 2022 року науковці Інституту були учасниками вебінару «Австрійський флекві – порода, що змінює уявлення про продуктивність великої рогатої худоби», який організовано Австрійським агрокластером спільно з Торговим відділом Посольства Австрійської Республіки в Україні за підтримки асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».
Програма заходу передбачала доповіді провідних фахівців із скотарства Австрії та України. Було висвітлено базові питання ведення скотарства Австрії як учасника Зеленої угоди та окреслено переваги розведення симентальської породи для одержання молока і м’яса із збереженим достатньо високим рівнем тривалості продуктивного використання. Спікери розглянули наступні теми: «Smart-імпульс з Австрії для українського сільського господарства», «Австрійські партнери реалізації стратегії «від ферми до виделки»», «Австрійський підхід в молочному та м'ясному скотарстві», «Як австрійський флекві змінює світове скотарство», «Відгуки українських аграріїв про австрійську генетику та Smart-рішення для ВРХ-ферм».
Модератором заходу, академіком НААН Володимиром Ладикою наголошено про важливість і своєчасність співпраці України та Австрії з питань набуття досвіду ефективного функціонування невеликих приватних товаровиробників у галузі тваринництва. Представником Австрійського аграрного кластеру паном Візером Германом окреслено основні напрями сталого розвитку сільського господарства Австрії, які базуються на вигідній кооперації агровиробників, яка орієнтована на розвиток сімейних ферм, ресурсозберігаючі технології господарювання і забезпечення високого рівня якості сировини та харчової продукції. Мартіном Штегфельнером та Райнхардом Пфлегером зроблено аналіз галузі скотарства Австрії та описано особливості симентальської породи. В Австрії поголів’я цієї породи становить 75% в загальній порідній структурі скотарства. Природно-кліматичні особливості території утримання симентальської породи з максимальною ефективністю освоєння природних пасовищ дозволяють їй бути лідером в отриманні молочної та м’ясної продукції.
Представники господарств з розведення симентальської породи в Україні також зазначають на її високі показники щодо здоров’я, молочноcті і м’ясних якостей.
На завершення вебінару учасниками було прийняте рішення про доцільність організації зустрічі з обговорення невирішених питань на виставці Agro Animal Show 2022, яка відбудеться 15 – 17 лютого у Києві.
27 січня 2022 р. відбулося покладання квітів з нагоди відзначення 183-ї річниці від Дня народження Павла Платоновича Чубинського, видатного українського етнографа, письменника, енциклопедиста, борця за відродження української духовної культури, автора Гімну України. Спільнота Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, керівники, депутати Пристоличної ОТГ та за участі представників громади вшанували пам’ять видатного земляка. Прозвучали теплі слова про діяльність і наукову спадщину П. П. Чубинського. Також було зазначено, що територія батьківщини Чубинського сьогодні потребує економічного і культурного розвитку, зокрема потрібно розглядати питання щодо будівництва музею-садиби П. П. Чубинського.
10–13 січня 2022 року Оксана Щербак та Оксана Лизогуб взяли участь у 48-й щорічній конференції Міжнародного товариства ембріологічних технологій (https://www.iets.org/Meetings/2022-IETS-Annual-Meeting). Участь стала можливою завдяки співпраці із проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США. Конференція проходила у змішаному форматі, що забезпечило участь науковців з різних країн світу. Програма передбачала пленарні та постерні доповіді за різними секціями під загальною темою «Адаптація раннього розвитку для отримання здорового потомства».
Пленарні доповіді в секції «Оптимальні умови та середовища для культивування гамет» представила Світлана Узбекова (Французький Національний науково-дослідний інститут сільського господарства, продовольства та навколишнього середовища, Французька Республіка) за темою «Метаболічний обмін між яйцеклітиною та оточуючим середовищем: фокус на ліпіди». Також Хосе Буратіні (Університет штату Сан-Паулу, Федеративна Республіка Бразилія) розкрив «Фізіологічні параметри, які пов’язані з ядерною диференціацією яйцеклітин для покращення результативності IVM/IVF у жінок та самок великої рогатої худоби».
В секції «Стан матері, який впливає на результативність практичних заходів» доповідь представив П’єтро Баруселлі (Університет штату Сан-Паулу, Федеративна Республіка Бразилія) щодо «Впливу віку та породи донора яйцеклітин на отримання ембріонів in vitro у великої рогатої худоби. Взаємозв’язок між реципієнтами ембріонів молочних і м’ясних порід та вплив на подальшу продуктивність отриманого потомства: огляд». Паскаль Шаватт-Палмер (Французький Національний науково-дослідний інститут сільського господарства, продовольства та навколишнього середовища, Французька Республіка) розповів про «Вік кобили та паритет у коней: як і чому це має значення?».
В секції «Методи імітації in vivo середовищ для in vitro маніпуляцій» представив напрацювання Дімітріос Різос (Національний центр Інституту сільськогосподарських і харчових досліджень і технологій, Королівство Іспанія) за темою «Роль рідини репродуктивного тракту та позаклітинних везикул у взаємодії ембріон-мати під час раннього періоду тільності у великої рогатої худоби», а Акіо Міямото (Всесвітній науковий центр агромедицини Університету сільського господарства та ветеринарної медицини, Японська Держава) за темою «Взаємодія сперматозоїдів з маткової природною імунною системою: Toll-подібний рецептор 2 (TLR2) – основний датчик для великої рогатої худоби».
В секції «Модифікації епігенома для отримання здорового потомства через чоловічі та жіночі гамети» доповіді представили Клод Робер (Квебекська мережа відтворення, Канада) за темою «Культивування яйцеклітин: важливий зв’язок між клітинами кумулюсу та ооцитом» та Елі Селлем (Відділ досліджень і розробок ALLICE, Французька Республіка) щодо «sncRNA, що передаються спермою: потенційні біомаркери фертильності сперми?».
В секції «Як визначати життєздатні гамети та ембріони» пленарні доповіді презентували вчені: Давіт Тесфайе (кафедра біомедичних наук Університету штату Колорадо, Сполучені Штати Америки) щодо «Сучасних знань та майбутнього потенціалу позаклітинних везикул у відтворенні ссавців» та Крістін Вренжицкі (Університет Юстуса-Лібіха Гіссена, Федеративна Республіка Німеччина) за темою «Параметри для визначення якісних ооцитів та ембріонів у великої рогатої худоби».
Основним доповідачем 2022 року став Марк-Андре Сірар (Університет Лаваля, Канада), який представив доповідь «Як навколишнє середовище впливає на ранній ембріональний розвиток».
Окрім доповідей запрошених спікерів, учасникам конференції була надана можливість ознайомитись з портерною сесією, яка проходила під час конференції.
Передконференційний день – «CANDES-Morulas» був присвячений різноманітним ембріональним технологіям, які широко використовуються від сумчастих видів тварин до білого ведмедя.
Форум практиків було спрямовано на обмін практичним досвідом з культивування та запліднення ооцитів з подальшим отриманням та трансплантацією ембріонів реципієнтам.
Комітет з біомедичної ембріології домашніх тварин (DABE) провів форум із сучасних технологій, від генетично пристосованих тварин до наночастинок для вивчення вагітності та візуалізації клітин.
14 січня 2022 року атестаційна комісія під головування директора Інституту Юрія Полупана оцінила стан виконання наукової роботи здобувачами третього (освітньо-наукового) ступеня вищої освіти 2-4 року навчання в аспірантурі за спеціальністю 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва і 091 Біологія за 2021 рік.
Визнано, що у переважній більшості аспіранти успішно виконують Індивідуальний план підготовки в аспірантурі за науковою складовою, проводять передбачені робочими програмами дослідження, апробують одержані результати на міжнародних та всеукраїнських конференціях, публікують результати своїх досліджень у фахових виданнях України та міжнародних наукометричних базах.
Атестаційна комісія висловила побажання щодо захисту окремих дисертаційних робіт до закінчення навчання здобувачів в аспірантури або хоча б попереднього її розгляду.
Директор Інституту Юрій Полупан привітав присутніх з прийдешніми святами та побажав усім гарного 2022 року, а аспірантам – ще й успіхів у навчання та подальших наукових здобутків.
У рамках реалізації міжнародної кредитної мобільності щодо розвитку освіти і науки, Національна академія аграрних наук України, а пізніше – і Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, уклали з Чжецзянською академією аграрних наук ( Zhejiang АсаdemyofAgricultural Sсіеnсеs) Китайської Народної Республіки договір, в основі якого – можливість стажування та навчання аспірантів і науковців, спільні публікації одержаних результатів наукових досліджень, участь в конференціях, семінарах тощо.
Скористалася нагодою підвищити свій рівень знань та самоудосконалитися у науковій і професійній сферах завідувачка відділу генетичних ресурсів тварин ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН Олена Сидоренко, яка впродовж 2018–2021 років навчалася в Чжецзянському університеті на постодокторському рівні вищої освіти на очній та дистанційній формах. За результатами науково-дослідної роботи на тему: «Дослідження важливих економічних ознак SNPs та генетичного різноманіття двох місцевих яєчних порід качок провінції Чжецзян», яка доповідалася англійською мовою на засіданні провідних науковців Чжецзянського університету, Олені Сидоренко був виданий сертифікат про завершення навчання у постдокторантурі.
Щиро вітаємо колегу з досягненням, бажаємо творчих успіхів і подальшого самоудосконалення в науці і освіті.
Оксана Щербак, завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Інституту, упродовж 2016 – 2020 років була активним експертом проектів та звітів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених вищих навчальних закладах та наукових установах МОН України. Вона у складі секції Експертної ради МОН України за цей період здійснила експертизу шести проєктів наукових робіт та науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених. Слід зазначити, що завдяки об’єктивній та кваліфікованій експертизі проєкт молодих вчених Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна отримав фінансування на загальну суму 1 180,000 тис гривень і виконувався упродовж 2017 – 2019 років.
Вітаємо Оксану Щербак з одержанням Подяки МОН України та бажаємо творчих успіхів!!!
За результатами проведеної акредитаційної експертизи освітньої-наукової програми "Біологія" третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти з підготовки докторів філософії за спеціальністю 091 Біологія Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН отримав сертифікат про акредитацію.
Здобувачам третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, які впродовж 2022–2027 років будуть навчатися в аспірантурі Інституту за вказаною спеціальністю, гарантована можливість здобуття ступеня доктора філософії за умови виконання освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації.
Вітаємо всіх причетних та запрошуємо на навчання за акредитованою спеціальністю!
20 грудня 2021 року колектив Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця вітав Андрія Петровича Кругляка з ювілеєм – 80 річчям з дня народження.
Андрій Петрович талановитий селекціонер у галузі тваринництва, співавтор української червоно-рябої молочної, її центрального і прикарпатського внутрішньопородних, київського та буковинського заводських типів і 10 заводських ліній, організатор Банку генетичних ресурсів великої рогатої худоби при Українському науково-дослідному інституті розведення і штучного осіменіння великої рогатої худоби(наразі – банк генетичних ресурсів тварин ІРГТ імені М.В.Зубця, Національне надбання), співавтор рекомендацій з вирощування, використання та оцінки бугаїв в умовах комплексів, інструкцій з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м’ясних порід та штучного осіменіння сільськогосподарських тварин, розробник методу двоступеневого розморожування сперми, тривалого зберігання розмороженої сперми бугаїв та нативної – кнурів, способу заморожування сперми риб. Має понад 370 наукових праць,17 авторських свідоцтва і патентів, є співвиконавцем ПНД НААН, міжнародних проєктів.
Враховуючи заслуги Андрія Петровича, Президія Національної академії аграрних наук України нагородила його пам’ятною ювілейною медаллю «100 років Національній академії аграрних наук України».
Міцного здоров’я ювіляру та творіння на благо української науки!!!!!!
30 листопада 2021 року Європейською Комісією та FAO було проведено засідання відповідальних виконавців по розробці стратегій розвитку генетичних ресурсів у Європі. Серед виступаючих були представники Міністерства Словенії, Європейської Комісії з генетичних ресурсів, Всесвітньої продовольчої та сільськогосподарської організації, Європейського Парламенту, робочих груп Всесвітньої продовольчої та сільськогосподарської організації зі збереження генетичних ресурсів в рослинництві, тваринництві та лісовому господарстві. Після привітальних слів членів Європейського Парламенту, Комісіїї та Продовольчої організації виступили представники робочих груп з результатами розробки стратегій розвитку генетичних ресурсів в кожному окремому домені.