Нове
27 червня по 8 липня 2022 року Павлина ДЖУС, Олена СИДОРЕНКО, Оксана ЩЕРБАК взяли участь у черговій Міжнародній літній школі «Молекулярна біологія, біотехнологія та біомедицина», яка організована Одеським національним університетом імені Мечникова. Даний захід проводиться традиційно з метою популяризації біологічної та біотехнологічної науки та безперервної освіти молодих дослідників.
На онлайн платформі Zoom зареєстровані учасники мали змогу прослухати курс лекцій із сучасних досягнень біології та біотехнологій. Слід зазначити, що в цьому році в заході взяли участь понад 200 слухачів серед яких були молоді учені, аспіранти та студенти з України, Сполучених Штатів Америки, Канади, Народної Республіки Бангладеш, Грузії, Держави Ізраїль, Арабської Республіки Єгипет, Республік Еквадор, Індія, Кенія, Молдова, Північна Македонія, Вірменія, Ліванської, Турецької та Естонської Республік, Федеративних Республік Нігерії та Німеччини, Королівств Нідерланди, Швеції та Марокко, а також Ісламських Республік Пакистан та Ірану.
Курс лекцій відкрили голова організаційного комітету професор Володимир ІВАНИЦЯ та академік НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України Сергій КОМІСАРЕНКО. Свої напрацювання у вигляді лекцій представили провідні вчені з Французької Республіки (Національний науково-дослідний інститут сільського господарства, продовольства та навколишнього середовища, Нантський університет); Грузії (Інститут бактеріофагів, мікробіології та вірусології імені Г. Еліави); Федеративної Республіки Німеччини (Ганноверська медична школа, Німецький центр досліджень раку, Німецько-Українське Академічне Товариство); Республіки Польщі (Ягелонський університет); Королівства Іспанії (Автономний університет Барселони); Королівства Швеції (Університет Умео); Королівство Бельгія (Левенський університет); Сполучених штатів Америка (незалежний консультант з біотехнології); Канади (Біотехнологічного дослідний центр); Великої Британії (Саутгемптонський університет, Інституту дослідження раку, Лондонського інституту медичних наук) та України (Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, ТОВ ЕКСПЛОДЖЕН, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, Наукового центру ТОВ «ЮРіА ФАРМ», Українсько-Шведського дослідницького центру SUMEYA, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України).
Слід зазначити, що для забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти участь у заходах такого рівня є доступною для різних груп населення. Також під час участі у міжнародних літніх школах підтримується національна та міжнародна академічна мобільність науковців, здобувачів вищої освіти та студентів. Такі заходи є платформою для сприяння використанню інноваційних технологій і новітніх засобів навчання в освітньому процесі, розвитку дослідницьких інфраструктур.
Отримані знання будуть використані під час проведення занять здобувачам вищої освіти наукового ступеня доктора філософії за акредитованими освітньо-науковими програмами 091 «Біологія» та 204 «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва».
З 20 по 26 червня 2022 року асоціацією Американського товариства науки про тварин було проведено щорічну зустріч (https://www.eventscribe.net/2022/ASASAnnual), у якій науковці інституту брали участь. Слід зазначити, що в цьому році формат зустрічі було спрямовано на ofline-формат учасників (конференц-центр Оклахома-Сіті, м. Оклахома, США), також була забезпечена online-участь членів асоціації, які не змогли особисто відвідати цей захід.
Традиційно формат зустрічі передбачав доповіді запрошених спікерів у 33 секціях. Також були загальнодоступні формати доповідей у вигляді презентації та постерів.
Найбільшу зацікавленість науковців інституту викликали секції «Розведення та генетики тварин: останні досягнення», що стосувались як м’ясного, так і молочного скотарства, а також інших видів тварин. Зокрема, корисними були доповіді в напрямі поєднання геномного відбору із застосуванням репродуктивних технологій і редагування генів для пришвидшеного генетичного вдосконалення великої рогатої худоби. В доповідях було окреслено поточний стан геномної селекції та ключових репродуктивних біотехнологій (штучне осіменіння, трансплантація ембріонів і отримання ембріонів in vitro), доступних для прискореного генетичного вдосконалення великої рогатої худоби. Представлено потенційні стратегії для ефективного включення редагування генів у програми покращення генотипів великої рогатої худоби. Доповідачі звернули увагу на те, що застосування такої технології як редагування генів, забезпечує додавання, видалення чи заміну літери в генетичному коді, з метою впливу на конкретну необхідну ознаку (наприклад, термотолерантність або стійкість до хвороб). На думку доповідачів, редагування генів відіграє важливу роль у генетичному вдосконаленні, і цю технологію необхідно плавно інтегрувати в класичні програми розведення великої рогатої худоби, щоб підтримувати або прискорювати швидкість генетичного прогресу.
Після завершення цьогорічної зустрічі Інститут отримав запрошення прийняти участь у наступній зустрічі, яка планується 16 – 20 липня 2023 року в конференц-центрі Альбукерке штат Нью-Мексико США.
Слід зазначити, що отримана під час зустрічі інформація буде нами використана під час проведення занять здобувачам вищої освіти наукового ступеня доктора філософії за акредитованими освітньо-науковими програмами 091 «Біологія» та 204 «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва».
12 липня 2022 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, в дистанційному режимі, відбулося засідання координаційно-методичної ради, на якому було розглянуто виконання завдань з ПНД НААН № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві» (керівник Михайло Гладій)) за перше півріччя 2022 року. З цікавістю було заслухано наукову доповідь Алли Маріуци, завідувачки відділу молекулярно-генетичних досліджень Інституту рибного господарства НААН на тему: «Моніторинг генетичної структури цінних видів риб для вирішення актуальних питань рибогосподарської науки». З короткими звітами про проведені наукові дослідження з різними видами сільськогосподарських тварин виступили керівники та відповідальні виконавці завдань з наукових установ та дослідних станцій НААН за трьома підпрограмами: «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин» (керівник підпрограми Валентина Дзіцюк), «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорізноманіття у тваринництві» (керівник підпрограми Юрій Полупан) і «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин» (керівник підпрограми Світлана Ковтун). Проведено обговорення представлених звітів з виступами рецензентів та керівників підпрограм. Окремі зауваження та побажання були висловлені у виступах голови координаційно-методичної ради Юрія Вдовиченка, а також членів ради – Остапа Жукорського, Олександра Костенка, Олега Гузєватого.
В цілому, було наголошено, що не дивлячись на проблеми, викликані війною росії проти України, наукові установи, у більшості, змогли виконати намічені етапи наукових досліджень та отримати заплановані результати
На засіданні було затверджено план роботи координаційно-методичної ради на друге півріччя 2022 року та прийнято ухвалу.
Завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана ЩЕРБАК та аспірантка Оксана ЛИЗОГУБ взяли участь у 38-й щорічній зустрічі Європейського товариства репродукції людини та ембріології (ESHRE 38th Annual Meeting) (https://www.eshre.eu/ESHRE2022). Зустріч проходила з 3 по 6 липня 2022 року в MiCo-Milano Convention Centre (м. Мілан, Італія) у змішаному форматі, що забезпечило участь наукової спільноти, допоміжного персоналу клініки репродуктивної медицини, ембріологів, психологів, студентів, ординаторів, аспірантів та стажерів з різних країн світу. Програма складалась із 15 курсів, щорічних загальних зборів членів товариства ESHRE, ділових зустрічей членів комітетів, що входять до складу ESHRE та пленарних та постерних доповідей.
Цього року програма зустрічі була доповнена новою секцією «Технології штучного запліднення під час війни в Європі». Пленарну доповідь на тему «Війна в Європі?: боротьба українських науковців за життя та майбутнє, переміщення та збереження заморожених біоматеріалів» (https://www.eshre.eu/ESHRE2022/Programme/Searchable#!sessiondetails/0000099720_0) спільно з колегами представив Бірол Айдін (ТОВ «Айвімед Ген», м. Київ, Україна). В своїй доповіді він наголосив на тому, що те відбувається в Україні – це більше, ніж війна; це намагання людей захистити своє майбутнє, минуле від нападів геноциду, здійснених російською федерацією. Напади російської федерації не тільки завдають шкоди всім закладам охорони здоров’я та науковим установам, а й унеможливлюють будь-який розвиток в майбутньому. Відмітив, що понад 70 000 заморожених ембріонів було вивезено за кордон, понад 10 000 заморожених яйцеклітин було передано для зберігання в кріобанках інших країн. Було також транспортовано тисячі зразків тканин сім’яників і сотні зразків тканини яєчників. В Україні зараз успішно зберігаються тисячі заморожених зразків ембріонів і сперми. Наголосив на тому, що наразі жодних пошкоджень ембріонів або труднощів із доставкою рідкого азоту не зафіксовано. Однак, якщо атаки продовжаться, труднощі неминуче посиляться.
Франсуа Шенфілд (відділення репродуктивної медицини Лондонська лікарня університетського коледжу, м. Лондон, Великобританія) представив доповідь-обговорення «Від образи до шкоди: війна та транскордонна репродуктивна допомога (Cross Border Reproductive Care-CBRC). Труднощі для пацієнтів і співробітників». Представив наявні факти щодо порушення роботи закладів репродуктивної медицини, а також складні правові та етичні проблеми, пов’язані з цією надзвичайною ситуацією. Відмітив, що в останні роки Україна була популярним центром з медичного туризму для лікування непліддя з використанням сурогатного материнства, за попередніми оцінками від 2 000 до 2 500 немовлят щороку народжувалось у рамах такої допомоги. Зауважив, що діяльність медичного туризму вже набула ускладнень через пандемію Covid-19 в останні два роки. Наголосив на тому, що через вторгнення російської федерації в Україну в лютому 2022 року, майбутні батьки, сурогатні матері, донори яйцеклітин, агентства та клініки зіткнулися з надзвичайною ситуацією, яка призвела до великих втрат.
Сем Еверінгем (некомерційна організація «Growing Families», м. Сідней, Австралія) на панельній дискусії підняв питання «Ембріони-біженці: залишити чи допомогти? Яку політику слід розглянути країнам із репродуктивними програмами третьої сторони для репатріації гамет іноземним парам». Україна у 2016 році стала європейським центром доступного сурогатного материнства та програми донорського ЕКЗ для гетеросексуальних подружніх пар з усього світу. За останні шість років цими програмами сурогатного материнства скористалися тисячі безплідних пар. За попередніми оцінками, в українських кріобанках зберігалось понад 30 000 ембріонів і гамет, що належали громадянам інших країн. Обговорили труднощі, з якими стикаються пацієнти під час пошуку нових кріобанків для зберігання власних ембріонів через дуже обмежену кількість країн із можливостями та законами, які підтримують програми сурогатного материнства.
Наукові установи Національної академії аграрних наук України здійснюють співпрацю з науковими установами Джицянської академії аграрних наук (КНР). 4 листопада 2019 року було підписано меморандум між Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН і представниками Zhejiang Academy of Agricultural Sciences. З метою реалізації положень меморандуму для планування спільних китайсько-українських наукових досліджень 9 липня 2022 року відбулась зустріч українських науковців з представниками компанії Zhuji Guowei Poltry Development Co, Ltd., на якій обговорено перспективи спільних досліджень з використання методів геномної селекції у качківництві. Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН на зустрічі представляли головний науковий співробітник відділу селекції великої рогатої худоби, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Юрій Полупан і заступник завідувача відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Наталія Полупан.
17 червня 2022 року відбулася онлайн-зустріч доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника, завідувачки відділу селекції великої рогатої худоби Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН Ольги БІРЮКОВОЇ із здобувачами третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти «Доктор філософії» (PhD) з галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство» за освітньою спеціальністю 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», які навчаються на факультеті ТВППТСБ Миколаївського НАУ (https://www.facebook.com/KafedraGGTB/). Ольга БІРЮКОВА розповіла здобувачам про основні напрями наукової діяльності Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, а також зупинилася на результатах власних досліджень, що було покладено в основу її докторської дисертації.
Крім того, оскільки Ольга БІРЮКОВА багато років була вченим секретарем спеціалізованої вченої ради з розгляду дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата наук із спеціальностей 06.02.01 «Розведення та селекція тварин» і 03.00.15 «Генетика», що функціонує на база Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, доповідач розповіла аспірантам про деякі аспекти підготовки дисертації та супровідних документів при поданні до спеціалізованої ради.
Підсумком цієї зустрічі стала домовленість про подальше співробітництво між вченими, викладачами і аспірантами двох провідних установ у галузі селекції і генетики сільськогосподарських тварин.
16 червня 2022 року перший заступник директора з наукової роботи Світлана КОВТУН та завідувач лабораторії біотехнології відтворення Оксана ЩЕРБАК в онлайн-форматі прийняли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції "Харківська школа репродуктологів: історія та досягнення". Конференцію було присвячено 90-річчю від дня заснування відділу репродукції сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва НААН.
Детальніше за посиланням: http://animal.kharkov.ua/index.php/656-konf2021obr
З метою розширення інформації щодо сучасних наукових досліджень та набуття нових знань і умінь за спеціальністю 204 Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва співробітники Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Ольга Бірюкова, Світлана Войтенко, Тетяна Ільницька, Павліна Джус, Оксана Гончарук, Олена Сидоренко, Петро Троцький, Наталія Черняк, Оксана Щербак та аспіранти Володимир Рак і Ярослав Пасічняк впродовж 6-9 червня 2022 року підвищували свою кваліфікацію в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН за темою «Науково-інноваційні технології годівлі, вирощування, утримання, підвищення продуктивності та збереження тварин».
Заслухані лекції щодо нетрадиційних кормових культур в годівлі с/г тварин, сучасних технологій виробництва продукції скотарства, оптимізації селекційного процесу у великих масивах худоби, перспектив розвиту галузі вівчарства, коефіцієнтів переходу важких металів та жирнокислотний склад бджолиного обніжжя, системи заходів, спрямованих на забезпечення здоров’я і високої репродуктивної здатності корів і телиць, силосування кормів, проблем при заготівлі, наукових та селекційних досягнень у веденні галузі водоплавної птиці, збереженості високовологого зернофуражу в умовах Карпатського регіону, сучасних світових тенденцій у виробництві екологічної сільськогосподарської продукції. Учасники курсів підвищення кваліфікації жваво цікавилися наданою інформацією та залишилися задоволені лекціями і курсами в цілому. Крім аудиторних занять по кожній лекції були надані завдання для самостійної роботи, щоб наблизити даний захід до вимог МОН щодо підвищення кваліфікації викладачів.
За результатами успішного навчання отримано посвідчення про підвищення кваліфікації.
З 1 по 3 червня у Франції, м. Париж в Інституті тваринництва при Міністерстві економіки та промисловості Секретаріатом Європейського регіонального центру Всесвітньої продовольчої організації було проведено зустріч Робочих груп з документації та інформації, збереження ex-situ та збереження in-situ. На зустрічі вирішувалися питання корегування Європейської стратегії генетичних ресурсів тварин, внесення змін до ключових домовленостей та стимулювання і кращої організації роботи аграрного сектору. Від України з доповіддю про стан тваринництва та рослинництва в умовах військової агресії Росії виступила член Робочої групи Н. Л. Рєзникова. В доповіді було висвітлено значимість України та її експорту зерна для світу, наслідки війни для тваринницького сектору України, важливість допомоги країн Європи у війні проти Росії.
8 червня 2022 року перший заступник директора з наукової роботи Інституту академік НААН Світлана КОВТУН на запрошення декана факультету Технології виробництва і переробки продукції тваринництва, стандартизації та біотехнології Миколаївського національного аграрного університету Михайла ГИЛЯ взяла участь у освітньому процесі закладу і в контексті теоретичної підготовки здобувачів вищої освіти ступеня бакалавр спеціальності 162 Біотехнології та біоінженерія з дисципліни «Загальна та молекулярна генетика» прочитала лекцію на тему «Ембріологічна генетика – основа репродуктивної біотехнології у тваринництві».
Під час лекції розглянуті питання становлення вітчизняної біотехнології у тваринництві як науки, розвиток трансплантації ембріонів великої рогатої худоби як методу підвищення продукції тварин, сучасні розробки науковців Інституту, діяльності банку генетичних ресурсів тварин у створенні нових та збереженні зникаючих порід, участі у міжнародних проєктах з проблем біотехнології відтворення. Лектор продемонструвала технологічне оснащення лабораторії біотехнології відтворення Інституту; клітини і ембріони, які зберігаються в рідкому азоті банку генетичних ресурсів тварин; корів-донорів ембріонів та телиць-реципієнтів; етапи трансплантації ембріонів та отриманих тварин, тощо.
Лекція не залишила байдужими здобувачів вищої освіти, які висловили зацікавленість питаннями відтворення тварин за використання прогресивних методів біотехнології.
З метою провадження освітньої діяльності Інституту за спеціальностями «Біологія» і «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва», за якими акредитовані освітньо-наукові програми підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктор філософії, було запропоновано проведення спільних наукових досліджень, стажування здобувачів вищої освіти, участь в конференціях, семінарах, публікаціях тощо.
Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН оголошує набір на навчання в аспірантурі для здобуття наукового ступеня доктора філософії та докторантурі для здобуття наукового ступеня доктора наук на 2022 рік за акредитованими освітньо-науковими програмами «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва» галузі знань 20 «Аграрні науки і продовольство» та «Біологія» галузі знань 091«Біологія».
Навчання в аспірантурі та в докторантурі здійснюється за рахунок Державного бюджету України (очна (денна, вечірня) форма навчання) та коштів юридичних чи фізичних осіб на умовах контракту (очна (денна, вечірня) та заочна форми навчання).
Термін навчання в аспірантурі становить чотири роки, в докторантурі – два.
Додаткову інформацію про вступ можна отримати на сайті Інституту за посилання
http://www.iabg.org.ua/index.php/pidgotovka-naukovikh-kadriv/aspirantura-doktorantura/vstup
З 27 червня по 8 липня в Одеському національному університеті імені Мечникова відбудеться XVII Міжнародна літня школа «Молекулярна біологія, біотехнологія та біомедицина».
У рамках Літньої школи будуть представлені доповіді про сучасні досягнення біології та біотехнологій провідних вчених з Аргентини, Франції, Грузії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Іспанії, Швеції.
Кількість учасників не обмежена.
Робоча мова Літньої школи – англійська.
Онлайн платформа – Zoom.
Молоді вчені, докторанти та магістранти запрошуються для подачі заявок!
Форма реєстрації для участі: https://forms.gle/L4TsSU6LuacWGXrp6
Кінцевий термін подачі заявок – 25 червня 2022 року.
Секретар Літньої школи: Коротаєва Надія – email:
Ознайомитися з новинами про розклад та запрошених спікерів можна за посиланням: http://biosummerschool.onu.edu.ua/.
З метою розширення можливостей наукових працівників щодо професійного зростання і загальнокультурного рівня та відповідно до плану-графіку НААН в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН впродовж 23–27 травня 2022 року проведено курси підвищення кваліфікації наукових співробітників наукових установ НААН та науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України за спеціальностями розведення та селекція тварин, генетика сільськогосподарських тварин, репродуктивна біотехнологія.
На навчаннях в режимі онлайн були присутні науковці з Інституту біології тварин НААН, Інституту рибного господарства НААН, Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, викладачі Національного університету біоресурсів і природокористування України та їх відокремленого структурного підрозділу «Немішаєвський фаховий коледж», ВСП «Золотоніський фаховий коледж ветеринарної медицини» Білоцерківського національного аграрного університету.
Співробітники Інституту у вигляді лекцій-семінарів надали учасникам інформацію щодо напрямів досліджень Інституту та його структури, а також основних положень «Проекту трансплантації ембріонів ВРХ і овець в Україні на 2022–2025 рр. за використання експериментально-виробничої бази НААН» (Ковтун С. І.), розведення тварин за лініями (Полупан Ю. П.), генетичних основ селекції у молочному скотарстві (Дзіцюк В. В.), вирощування і використання телиць і корів та способів підвищення відтворної здатності корів (Шарапа Г. С.), успадкування господарськи корисних ознак тварин молочного напряму продуктивності та удосконалення вітчизняних молочних порід за різних методів розведення (Кругляк А.П.), головного комплексу гістосумісності сільськогосподарських тварин та аналізу поліморфізму гену бета-казеїну (А-2 молоко) у деяких аборигенних порід ВРХ України та буйволів (Мохначова Н. Б.), підбору бугаїв-плідників до маточного поголів’я та зв’язку екстер’єру з тривалістю та ефективністю довічного використання корів (Черняк Н. Г.), стану та перспективи досліджень з нанобіотехнології та застосування геномного тестування в рамках програм з трансплантації ембріонів (Щербак О. В.), технології виробництва генетичних ресурсів у м'ясному скотарстві (Джус П. П.), мінливості каріотипу великої рогатої худоби аборигенних порід (Стародуб Л. Ф.), методичних підходів до оцінки генетичної цінності тварин молочних порід за комплексом ознак (Басовський Д. М.), банку генетичних ресурсів тварин ІРГТ імені М.В.Зубця НААН в системі збереження біорізноманіття (Сидоренко О. В., Ільницька Т. Є.), наукових публікацій вчених Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН (2018–2021 рр.) (Фасоля В. І.).
За результатами проведеного навчання кожний слухач отримав сертифікат про підвищення кваліфікації.
Варто зауважити, що ІРГТ імені М.В.Зубця НААН має ліцензію на проведення освітньої діяльності за акредитованими ОНП «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» та «Біологія», тому згідно з «Порядком підвищення кваліфікації педагогічних та науково- педагогічних працівників», затвердженим постановою КМУ 21серпня 2019 року № 800, може здійснювати підвищення кваліфікації педагогічним працівникам закладів вищої освіти за окремо розробленої програми з урахуванням тих результатів навчання, які вимагаються для присвоєння відповідних кваліфікацій.
Підтвердженням професійного зростання та удосконалення педагогічної майстерності слугують сертифікати, видані першому заступнику директора з наукової роботи Інституту, академіку НААН Світлані Ковтун, завідувачу лабораторії біотехнології відтворення Оксані Щербак і старшому науковому співробітнику лабораторії біотехнології відтворення Петру Троцькому керівництвом Національним фармацевтичним університетом МОЗ України за участь у роботі ІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології» та представлення результатів комплексних досліджень з репродуктивної біотехнології у тваринництві.
Щира вдячність Світлані Ковтун за формування партнерства і співпраці між Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН та Національним фармацевтичним університетом МОЗ України, а також діяльністю за акредитованими освітньо-науковими програмами підготовки здобувачів ступеня доктор філософії.
25 травня 2022 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН було проведено ювілейну, XХ Всеукраїнську наукову конференцію молодих учених і аспірантів «Актуальні дослідження з проблем розведення, генетики та біотехнології у тваринництві». В роботі конференції брали участь співробітники та аспіранти Інституту, студенти та викладачі Національного університету біоресурсів і природокористування України, Миколаївського національного аграрного університету, Харківської гуманітарно-педагогічної академії, Університету Григорія Сковороди в Переяславі.
З вступним словом та побажанням плідної роботи конференції виступив голова Вченої ради Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, академік НААН Михайло Васильович Гладій. Результати власних наукових досліджень представили О. Вінтонів, Г. Гутей, П. Джус, К. Іванова, П. Король, О. Коновал, М. Дорошенко та Р. Олійник, М. Кулакова, Ю. Лемішко, І. Люта , О. Лизогуб, О. Магеровська, А. Мельник, В. Мельник, І. Мітіогло, А. Муженко, Я. Пасічняк, М. Петько, В. Рак, С. Прийма, Н. Рубаненко.
Високу оцінку науковим розробкам молодих вчених та аспірантів дали вчені Інстиуту –Ковтун С. І., Полупан Ю. П., Войтенко С. Л., НУБіП – Костенко С. О., Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Г. Сковороди – Шапран Ю. П.
Визнано, що конференція молодих вчених та аспірантів сприяє набуттю у майбутніх фахівців креативного мислення, здатності розв’язувати складні проблеми безпечного виробництва продукції тваринництва, формувати нові теоретичні і практичні підходи в науці.
Матеріали конференції опубліковано черговим окремим виданням http://www.iabg.org.ua/images/vitannia/tezy_2022.pdf
20 травня 2022 року співробітники Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН взяли участь у науково-практичному семінарі з проблем та досягнень сучасної біотехнології у тваринництві, який відбувався у рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології» та проводив Національний фармацевтичний університет МОЗ України. З доповіддю «Репродуктивна біотехнологія у тваринництві», в якій висвітлені питання створення біотехнології як науки, розробки вітчизняних науковців та Інституту, розвиток трансплантації ембріонів великої рогатої худоби як методу підвищення продуктивності тварин, діяльність лабораторій трансплантації ембріонів, створених на виробництві та ефективність одержання генетично цінних тварин, діяльність банку генетичних ресурсів тварин, одержані міжнародні гранди, участь у виконання державних та міжнародних проектів тощо виступила перший заступник директора Інституту з наукової роботи академік Світлана КОВТУН. В контексті національної академічної мобільності наукових установ та закладів вищої освіти, які брали участь у заході, запропоновано укласти угоди про співпрацю, які вбачають спільні наукові розробки, стажування здобувачів вищої освіти, участь в конференціях, семінарах, публікаціях тощо. Розширення співпраці між вітчизняними та зарубіжними науковими установами і освітніми закладами є прерогативою підготовки аспірантів за акредитованими освітньо-науковими програмами «Біологія» та «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва» в ІРГТ імені М.В.Зубця.
Запрошуємо на науково-практичний онлай-семінар з проблем та досягнень сучасної біотехнології у тваринництві (в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології» (Національний фармацевтичний університет), https://biotech.nuph.edu.ua/konferentsiia-2022/).
Час: 20 травня 2022 року о 10.00 год.
Посилання на онлай-подію: https://us06web.zoom.us/j/81276203494?pwd=aE1tREVrTUtpU1B4K0tUZ0lTbmFXdz09 (Meeting ID: 812 7620 3494, Passcode: 209312
Такий формат є ефективною співпрацею з підготовки студентів та аспірантів за освітньо-науковими програмами 204 Технології виробництва та переробки продукції тваринництва та 091 Біологія. Учасники, організовані Інститутом: викладачі і студенти НУБіП України, Миколаївського національного аграрного університету, Харківської гуманітарно-педагогічної академії, Університету Григорія Сковороди в Переяславі; науковці інститутів-співвиконавців підпрограми 3 НТП 31 «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві» НААН.
З нагоди 50-річчя від дня народження першого заступника директора з наукової роботи, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка НААН Світлани Іванівни Ковтун у читальній залі Інституту організовано книжкову виставку. Світлана Іванівна одна із провідних учених у галузі біотехнології та ембріологічної генетики тварин. На виставці презентовано літературу про життєвий та творчий шлях науковця, серед них одноосібні та підготовлені у співавторстві монографії, підручники, навчальні посібники, методики, рекомендації та методичні рекомендації, програми, статті в наукових збірниках та періодичних виданнях. Нею опубліковано понад 250 праць.
Впродовж 26 квітня – 6 травня 2022 року співробітники відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури ІРГТ імені М.В.Зубця Світлана Войтенко, Варвара Фасоля і Наталія Кузебна приймали участь в онлайн-курсах підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців аграрних закладів вищої освіти МОН України та науково-дослідних установ НААН в Національній науковій сільськогосподарській бібліотеці НААН.
До підвищення професіоналізму присутніх були залучені фахівці ННСГБ НААН та ДНУ Книжкова палата України ім. Івана Федорова. Присутні ознайомилися з інформаційно-комунікаційною діяльністю наукових бібліотек в умовах адаптації аграрної науки у глобальний інформаційний простір, аналізом та методами побудови індексів УДК видань на сільськогосподарську тематику у каталогах бібліотек України та зарубіжних країнах, академічною доброчесністю, сучасними тенденціями інформаційно-бібліотечного забезпечення провідних країн світу тощо. Крім лекцій, слухачі курсів мали змогу продемонструвати свої знання за обраними темами щодо бібліотечної справи у вигляді написаного реферату чи тез з подальшою участю в конференціях, які проводить ННСГБ НААН. За підсумками підвищення кваліфікацію слухачі отримали відповідний сертифікат.
6 травня 2022 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН під головуванням академіка НААН Михайла ГЛАДІЯ відбулося засідання координаційно-методичної ради з розгляду календарних планів завдань, які передбачені до виконання програмою наукових досліджень НААН № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві») на 2022 рік. Засідання КМР відбувалося у змішаному форматі за дуже складної ситуації в країні, пов’язаної з війною. Основні етапи наукових досліджень за вищевказаною ПНД у поточному році висвітлили керівники та виконавці з 17 наукових установ та дослідних станцій НААН. Проведено обговорення представлених календарних планів з виступами рецензентів та керівників підпрограм Валентини Дзіцюк (підпрограма «Генетика»), Світлани Ковтун (підпрограма «Відтворення біоресурсів у тваринництві») та Юрія Полупана (підпрограма «Збереження біоресурсів у тваринництві»). Робота координаційно-методичної ради пройшла в конструктивній обстановці з побажанням мирного неба, збереженням об’єктів досліджень та життя науковців.
Міжнародна програма наукового стажування - Нові знання, ідеї, передовий міжнародний науковий досвід і фахові компетентності, які вимагаються Міністерством освіти і науки України для отримання вчених звань старшого дослідника, доцента та професора (Програму адаптовано відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. №800 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України №1133 від 27.12.2019 та до листа Міністерства освіти і науки України № 1/9-696 від 24.07.2020 щодо необхідності підтвердження міжнародного досвіду викладацьких кадрів. Відповідно до підпункту пункту 8, підпункту пункту 9 та пункту 10 Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. №656, вчені звання професора, доцента, старшого дослідника присвоюються особам, які мають документи, що підтверджують міжнародний досвід кандидата на отримання звання, зокрема сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які підтверджують навчання особи, стажування або роботу у закладі вищої освіти, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСР) та/або Європейського Союзу (далі - ЄС), або які є (чи були) керівниками/виконавцями проєктів, які фінансуються зазначеними країнами.)
- Міжнародний Сертифікат, оформлений згідно вимог українського законодавства, про проходження Міжнародної програми на 180 годин або 6 кредитів, в якому зазначено отримання Вами Міжнародного освітнього гранту №IEG/W/22/03/08(пункт 10 ліцензійних умов), а також
- Присвоєння кваліфікації Міжнародного Викладача & Старшого Дослідника, що підтверджує високий рівень отриманої кваліфікації і дозволяє, в тому числі, іноземцям, які мають диплом про вищу освіту, претендувати на роботу і займати посади в галузі освіти і науки та визнається в країнах Близького Сходу, Північної Африки, Китаї, Індії, Японії, США, Канаді, країнах ЄС, СНД та Латинської Америки тощо.
- Цікаві і знамениті спікери, яких Ви не зустрінете на жодних інших курсах. Це унікальна програма. Ви завжди зможете пишатися і в пристойній формі похизуватися перед колегами, студентами і власними дітьми тим, що проходили Міжнародне наукове стажування, де ключовими спікерами були Генрі Кіссинджер, Еммануель Шарпантье, Роберт Енгль, Далай-лама XIV, Ольга Токарчук тощо, тобто визначні особистості, які є прикладом для будь-якого покоління, відомі всьому світу, є моральними лідерами та по суті перетворилися на Легенди. Вчиться у них і цитуйте їх. Ваш кругозір, престиж, визнання, авторитет і значимість для оточення тільки зростатимуть.