Нове

4 листопада 2022 року відомий науковець, практик  та викладач , професор  кафедри біотехнології та біоінженерії  Миколаївського національного аграрного університету, доктор  біологічних наук, професор  Крамаренко Сергій Сергійович провів другу гостьову лекцію для  здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ІРГТ імені М.В. Зубця поточного року набору, яка продовжила цикл лекції на тему: «Використання сучасних інформаційно-статистичних методів дослідження в генетиці та селекції тварин».  Аспіранти інституту, які наразі вивчають навчальну дисципліну «Молекулярно-генетичні технології у тваринництві»  мали змогу ознайомитися з багатовимірними та інформаційними методами, які доречно застосовувати  при проведенні досліджень з селекції та генетики тварин, особливо у власних дослідженнях аспірантів. Лектор зосередив увагу на загальній лінійній моделі та використанні однофакторного і дохфакторного аналізу для визначення впливу конкретних факторів на бажані ознаки продуктивності тварин. Використання методів багатовимірного аналізу підтвердив результатами досліджень  розподілу корів за екстер’єром, надоєм  та  лактаційною кривою, показниками відтворювальної здатності свиноматок.  Цікавим виявився дискрімінантний аналіз для визначення відсотку дочірніх потомків , які класифікувалися у різні групи   бугаїв-плідників за вмістом жиру. Модель логістичної регресії була продемонстрована на прикладі визначення впливу живої маси поросят в гнізді при народженні на інші показники відтворювальної здатності свиноматок,  а також фізіологічного розвитку корів на народження бугайців. Фрактальний аналіз  цікавий тим, що дає змогу встановити зв’язки між якісними ознаками, а ентропійно-інформаційний – кількісних ознак.  Потрібною в науковій практиці аспірантів виявилася інформація вченого про інші інформаційні методи. Величезна вдячність Сергію Сергійовичу за прочитану лекцію, пізнавальність теми та її  актуальність, а також  надану інформацію щодо дієвих  програм  для розрахунків, особливо незапатентованих.

   Навчальна дисципліна «Методика досліджень та організація підготовки дисертаційної роботи» є однією з обов’язкових дисциплін  навчального плану     у здобувачів  ОНП «Біологія» та «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» в ІРГТ імені М.В. Зубця, оскільки  дає змогу планувати і реалізувати послідовність процесу наукового дослідження з дотриманням належної академічної доброчесності.

   25 жовтня 2022 року для участі в навчальному процесі підготовки аспірантів за вищевказаною дисципліною була запрошена Галина Калиниченко, доцент кафедри технології виробництва продукції тваринництва Миколаївського національного аграрного університету, яка прочитала лекцію на тему «Методологія та методи наукових досліджень. Написання дисертаційної роботи». Лектор в доступній формі обґрунтувала методологію наукових досліджень, пояснила, як потрібно вибирати тему, методику та методи наукових досліджень, формувати групи тварин для наукового чи виробничого досліду, вказала на особливості проведення наукових досліджень в різних галузях, за різними програмами, грандами і фінансуванням, пояснила методологію опрацювання одержаних результатів, їх публікації в різних виданнях, акцентувала увагу на участь в наукових дискусіях, критичному діалозі. Значну увагу приділила оформленню дисертаційної роботи та її захисту в разовій спеціалізованій вченій раді.

  Під час лекції відбувалося спілкування щодо об’єктивності вибраної теми дисертаційної роботи, правильності вибору об’єкта досліджень, умов проведення експерименту. Набуті під час лекції знання дозволять аспірантам фахово підходити до аналізу наукових методів і методик з біології та технології виробництва продукції тваринництва, ефективно використовувати методологію наукового пізнання для проведення власних експериментів, оцінювання та  публікування їх результати.

  Галина Іванівна побажала майбутнім молодим вченим створювати нові знання в галузі, які будуть конкурентоспроможними на національному та міжнародному рівні, а також виробляти екологічно безпечну продукцію харчування, що наразі особливо потрібна для України.

 Для зацікавленості аспірантів теоретичною підготовкою з навчальної дисципліни «Молекулярно-генетичні технології у тваринництві» та можливість включення  генетичних досліджень у власні дослідження здобувачів, 20 жовтня 2022 року  для проведення аудиторних занять було запрошено відомого в Україні та світі генетика, доктора біологічних наук, професора Крамаренка Сергія Сергійовича, який наразі обіймає посаду професора кафедри біотехнології та біоінженерії  Миколаївського національного аграрного університету.

 Сергій Сергійович для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти та усіх охочих співробітників ІРГТ імені М.В. Зубця  прочитав лекцію на тему: «Використання сучасних інформаційно-статистичних методів дослідження в генетиці та селекції тварин». Вчений висвітлив питання використання мікросателітів ДНК в скотарстві та свинарстві, цікаво пояснив зв’язки мікросателітів з показниками продуктивності, акцентував увагу на  можливому використанні цих зв’язків у маркер-допоміжній селекції. Усі твердження лектора базувалися на величезній кількості результатів наукових досліджень вчених різних країн світу. Було вказано на різні кореляційні зв’язки між  гетерозиготністю за МС-ДНК та ознаками продуктивності (HFCs) свійської худоби, свиней, коней, кіз, домашніх овець риб, хутрових звітів, курей, качок, що створює простір для продовження досліджень майбутніми науковцями. Досить цікаво була висвітлена роль генетики та впровадження сучасних генетичних методів для виявлення негативних наслідків популяційно-генетичних процесів  серед тварин малочисельних та автохтонних порід, а також для оцінки відповідності якості готових м’ясних продуктів породному походженню сировини (traceability).

  Пізнавальною була інформація про  методи, які використовуються для визначення відповідних генетичних показників та комп’ютерні програми для розрахунків у генетиці (GenAIEx, GENEPOP, MICROSATELLITE ANALYSER, HP-Rare тощо).

  Лекція завершилася жвавою дискусією та величезною зацікавленістю щодо генетичних досліджень у тваринництві як серед аспірантів, так і науковців. Вбачається продовження таких зустрічей  не лише з метою підтримки освітнього процесу підготовки аспірантів в Інституті, але й спілкування  фахівців. 

   19 жовтня 2022 року в контексті проведення аудиторних занять по навчальній дисципліні «Молекулярно-генетичні технології у тваринництві» зі здобувачами третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 091 «Біологія» в ІРГТ імені М.В. Зубця НААН, власним досвідом впровадження сучасних методів молекулярної генетики в практику тваринництва та розробленням методів збереження і раціонального використання біорозмаїття тварин  ділилися провідні науковці, відомі генетики, а саме: професор кафедри біології тварин НУБіП, доктор сільськогосподарських наук, професор Роман Кулібаба та головний науковий співробітник відділу генетики та біотехнології ІРГТ імені М.В.Зубця, доктор сільськогосподарських наук, професор Кирило Копилов.

   В своїй лекції на тему «ДНК-технології у тваринництві сучасний стан та перспективи досліджень» Роман Кулібаба акцентував увагу на  методах оцінки мінливості біологічних систем,  висвітлив історію розвитку ДНК-технологій, навів результати власних досліджень щодо  пошуку нових мутацій та створенні бажаних генотипів у вітчизняному птахівництві,  бджільництві, розробки методів типування, вказав на перспективи розвитку ринку молока А2 з геном бета-казеїну. Лекція супроводжувалася цікавими рисунками, графіками, таблицями, що наочно підтверджували роль ДНК-технологій при вирішенні актуальних проблем тваринництва та виробництва продукції.

   Кирило Копилов під час лекції на тему:  «Дослідження некодуючих ділянок ДНК геному різних видів сільськогосподарських тварин»  ознайомив аспірантів із структурою некодуючих ділянок ДНК, сучасними методами досліджень у тваринництві та науковою тематикою відділу генетики та біотехнології Інституту, висвітлив результати власних генетичних досліджень на різних видах сільськогосподарських тваринах та їх впровадження у виробництво, вказав на перспективи подальших молекулярно-генетичних досліджень у тваринництві. Аспіранти із зацікавленістю сприймали інформацію, плануючи застосування напрацювань вчених при проведення власних досліджень. 

18 жовтня 2022 року в освітньому процесі підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» ІРГТ імені М.В. Зубця НААН взяв участь відомий науковець, професіонал-практик з селекції, генетики та технології великої рогатої худоби, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Сергій РУБАН, який наразі очолює кафедру генетики, розведення та біотехнології НУБіП України. В контексті вивчення навчальної дисципліни «Сучасні технології виробництва і переробки продукції тваринництва» Сергій Юрійович прочитав лекцію на тему: «Селекційно-технологічні чинники ефективного ведення молочного скотарства», де звернув увагу аспірантів на значенні експерименту в проведенні наукових досліджень, наголосив на складових ефективного розвитку молочного скотарства у світі;  акцентував увагу на стані галузі молочного скотарства в Україні та особливостях наявних порід худоби в Україні, методах та системах селекції, особливо оцінки і добору бугаїв-плідників; розкрив значення генетики в успадковуваності бажаних ознак тварин, пошуку маркерних генів, які обумовлюють продуктивність та пов’язані з певними захворюваннями худоби; висвітлив проблеми відтворення худоби з акцентом на сучасних методах трансплантації та отриманні сурогатних плідників; продемонстрував прогресивні способи утримання корів за промислового виробництва молока, технологічні підходи до годівлі та оцінки якості корму, способи видалення та утилізації гною. Лекція супроводжувалася  презентацією таблиць, графіків, світлин, які дозволяли краще сприймати матеріал. Аспіранти були задоволені отриманою інформацією, мали змогу поспілкуватися з вченим та отримати відповіді на питання, які їх цікавили. Висловлюємо щиру вдячність колезі за лекцію та підтримку нашої ОНП.

  Всеукраїнська інноваційна екосистема «Sikorsky Challenge Україна» (SCU) – це відкрита організація, що об'єднує інституції країни з розвитку української інноваційної економіки та є моделлю і драйвером високотехнологічного інноваційного розвитку економіки України (https://www.sikorskychallenge.com).

   Наразі SCU запрошує взяти участь у XI Конкурсі стартапів Sikorsky Challenge 2022 та представити свій проєкт на одному з найголовніших щорічних заходів у сфері інноватики України (https://www.sikorskychallenge.com/startup-contest/). Одним із експертів конкурсу за напрямами «Біомедична інженерія і здоров’я людини» та «Аграрна інженерія і продовольча безпека» є завідувач лабораторії біотехнології відтворення, кандидат с.-г. наук Оксана ЩЕРБАК (https://www.sikorskychallenge.com/experts/). Така співпраця з SCU сприяє розширенню можливостей науковців Інституту участі у таких конкурсах, детального аналізу та оцінки сучасного стану сфери інноватики України.

    Подія міжнародного формату з ефективного тваринництва та птахівництва.

21 жовтня 2022 р

https://livestock-summit.com.ua/?gclid=CjwKCAjwv4SaBhBPEiwA9YzZvCbBJoYIk9uZDXJ2s2ORWUxwWq8DPprVFM989KlMrS93w-YjnotBYBoC6jAQAvD_BwE#projects-1

   В цьому році Європейська асоціація репродукції домашніх тварин (ESDAR, https://esdar2022.org/ ) надала українським колегам тревел-грант для участі в 25-ій конференції асоціації (м. Салоніки Грецької Республіки). Серед дев’яти делегатів від України участь у конференції брали науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН зав. лабораторії Оксана ЩЕРБАК та аспірантка Оксана ЛИЗОГУБ.

   Конференція проходила з 28 вересня по 2 жовтня 2022 року в Салоніки концерт-холі (м. Салоніки, Грецька Республіка). Програма конференції включала: пленарні доповіді, доповіді молодих науковців, воркшопи (з чотирьох тематик), дискусії, постерну секцію та постерну секцію молодих науковців. Насамперед для науковців Інституту були цікавими та пізнавальними пленарні доповіді: «Застосування антибіотиків та резистентність продуктивних тварин. Як ми можемо попередити вплив антибіотиків на розвиток захворювань репродуктивних органів?»; «Негативний вплив кульгавості (ламінітів) на відтворення дійних корів»; «Пригнічення репродуктивної поведінки та функції гонад у коней – сучасні підходи»; «Низька адаптація в перпубертантний період та вплив на фертильність дійних корів» та «25 років після Доллі: погляд на довготривалі ефекти ембріональних технологій».

   Серед доповідей молодих вчених хотілось би відзначити: «Визначення клінічної ефективності одноразової доплемінної оцінки для прогнозування подальшої відтворної функції телиць на випасі»; «Співвідношення статей лошат, отриманих за допомогою ICSI»; «Регуляція експресії вісфатину в жовтому тілі свиней під час естрального циклу та ранньої вагітності: чи бере участь кіназа ERK1/2»; «Позаклітинні везикули яйцепроводу свині пізньої фолікулярної фази демонструють більший зв’язок з мембраною сперматозоїдів»; «Дослідження кількості соматичних клітин і загальної кількості бактерій у сирому молоці в отарах овець Грецької Республіки в масштабах країни».

  Поміж восьми воркшопів, які були передбачені програмою конференції науковці інституту відвідали воркшопи за такими науковими напрямками , як «Ембріон-материнський організм у великої рогатої худоби: Вплив на фертильність та отримання ембріонів in vitro» та «Сперматологія». На яких детально були представлені дослідження щодо:

• 3D моделювання середовища матері: використання мікрофлюїдики та біодруку для створення in vitro чіпу-яйцепровід-ендометрій;
• розшифровка діалогу між ембріоном, що розвивається та матки великої рогатої худоби за використання моделі експлантату ендометрію;
• оцінка короткочасного зберігання сперми собак за кімнатної температури;
• зберігання в умовах холодильнику змінює компактність ДНК сперми кнура, що визначається зменшенням дисульфідних зв’язків і деконденсацією хроматину;
• полімери як альтернатива антибіотикам у розріджувачах для сперми собак.

  Висловлюємо вдячність представнику від України в ESDAR – Анастасії Богданюк, за підтримку та організацію участі представників наукової спільноти в цьогорічній 25-ій конференції Європейської асоціації репродукції домашніх тварин.

  Слід відмітити, що попри складну ситуацію, яку спричинила російська агресія в Україні, вченим була надана можливість отримати нові знання, навички та контакти з репродукції різних видів тварин. Отриманий досвід буде направлено на відтворення поголів’я вітчизняних порід сільськогосподарських тварин.

   Відновлення поголів’я коней поліської популяції є одним із напрямків діяльності відділу генетичних ресурсів тварин ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН, тому співробітники інституту разом з власниками тварин та не байдужими особами намагаються зберегти та відродити породну групу попри складнощі, викликані війною в країні. Поголів’я коней, яке до війни утримувалося с. Прибірськ Вишгородського р-ну Київської області, пережило окупацію і дивом уціліло, але  ряд обставин змусив власників тварин  перемістити їх в більш безпечне місце, де є належні природні умови для вільного утримання тварин та добрі умови догляду, а саме: на базу Екологічної Дослідницької Станції «Глибокі Балики» (село Балико-Щучинка Обухівського району Київської області).

   З метою виконання наукових досліджень за завданням «Розроблення методики та селекційної програми реконструкції поліської популяції коней» завідувачка відділу генетичних ресурсів тварин ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН Олена Сидоренко та старший науковий співробітник відділу Тетяна Ільницька 30 вересня 2022 року відвідали екологічну базу, де провели інвентаризацію наявного поголів’я коней, умов утримання і годівлі, здійснили оцінку екстер’єру кобил та молодняку різного віку із взяттям основних промірів тіла, відібрали біологічний матеріал для ДНК-типування.

   Під час спільної конструктивної зустрічі з власником поліських коней та усіма небайдужими особами, які докладають зусилля для відновлення локальної популяції, були розглянуті питання утримання та годівлі коней в нових природних умовах, а також їх добору та відтворення.

         Співробітники відділу селекції великої рогатої худоби пройшли навчання (26.09-30.09.2022) на курсах підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників у Інституті агроекології і природокористування НААН. Лекції проводили провідні науковці інституту та закордонні фахівці. Серед закордонних: професор Університету Кобе Гакуїн, Президент Асоціації україністів Японії, д.е.н., д.іст.н. Йошихімо Окабе; професор Гірнічо-Металургійної академії у Кракові Університету науки і технологій, д.с.-г.н. Собчик Вікторія.

         Отримано інформацію щодо стану, проблем та перспектив досліджень у напрямках: біобезпеки агроценозів, супутникового агроекологічного моніторингу, збереження і раціонального використання агробіорізноманіття, вплив збройного конфлікту на стан агроресурсів та подолання наслідків, презиційні фітотехнології в агропромисловому комплексі України, економіка природокористування та ін.

      Співробітники Інституту взяли участь у дискусії, окреслили шляхи співпраці у напрямах органічного землеробства і збереження біорізноманіття, а також формування стійких продовольчих систем.

     26 вересня 2022 року в ДП «ДГ імені Декабристів Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН» відбулася конструктивна зустріч між директором дослідного господарства Володимиром Цибенко, зоотехніком по племінній справі Оксаною Зінченко і головним лікарем ветеринарної медицини Сергієм Наріжним  та завідувачем відділу Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Світланою Войтенко, в ході якої обговорено сучасний стан айрширської худоби, способи відтворення маточного поголів’я корів та методи розведення тварин. Акцентовано увагу на тому, що  чистопородне   розведення має бути основним методом при удосконаленні худоби айрширської породи в господарстві за чіткого добору тварин за екстер’єром та продуктивністю. Передбачено подальше вивчення молочної продуктивності та відтворної здатності корів, одержаних за  різних варіантів міжпородного схрещування з тим, щоб визначити найбільш оптимальні варіанти поєднання тварин різних генотипів.

   Огляд   телиць на фермі по вирощуванню молодняку, а також корів  на відділенні по виробництву молока засвідчив, що  умови утримання і годівлі тварин сприяють прояву їх генетичного потенціалу, поголів’я розширюється, продуктивність  корів поліпшується, а прибутковість галузі молочного скотарства, яка наразі є основною в господарстві – висока.

    Успіхів керівництву  і фахівцям господарства, які в ці важкі для країни часи  виробляють і реалізують якісну і не дорогу продукцію!!!!!!! 

          Вийшла друком монографія, підготовлена за результатам досліджень науковців Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН – «Атлас хромосом сільськогосподарських і домашніх тварин» (К.: Аграрна наука. 2022. 128 с., http://digest.iabg.org.ua/arhiv). Авторами монографії є Валентина ДЗІЦЮК, доктор сільськогосподарських наук; Христина БРАТИЦЯ, доктор філософії за спеціальністю 091 Біологія; Олег ГУЗЄВАТИЙ, кандидат біологічних наук.

    В «Атласі хромосом сільськогосподарських і домашніх тварин» описано каріотипи, наведено ідіограми і номенклатура хромосом сільськогосподарських і домашніх тварин.

     Монографія представляє інтерес для широкого кола дослідників, які працюють у області клітинної і молекулярної біології, генетики, цитогенетики, а також для спеціалістів аграрного бізнесу.

       Атлас розрахований на науковців, викладачів та студентів закладів вищої освіти аграрного профілю.

  За програмою наукової співпраці з Джицянським університетом головний науковий співробітник відділу селекції великої рогатої худоби Інституту, член-кореспондент НААН Юрій ПОЛУПАН, заступник завідувача відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Наталія ПОЛУПАН і завідувачка лабораторії селекції та генетики тварин Інституту біології тварин НААН, член-кореспондент НААН Єлизавета ФЕДОРОВИЧ провели зустріч з муніципальним керівництвом району Ціньхуа, китайськими науковцями та фахівцями підприємства Цін з промислового розведення качок. На 12 майданчиках підприємства щорічно вирощують 220000 качок і виробляють 2000 тонн качиних яєць.

    У дискусії зі спеціалістами та науковцями обговорили шляхи подальшого селекційного поліпшення качок і поступового переходу до технології органічного птахівництва. У планах підприємства розширення виробництва до 500000 качок за рік за ефективної співпраці з українськими науковцями.

    У рамках наукової співпраці Інституту із Джицянською аграрною академією головний науковий співробітник відділу селекції великої рогатої худоби, член-кореспондент НААН Юрій ПОЛУПАН і заступник завідувача відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Наталія ПОЛУПАН відвідали фемерське господарство Дженсінг. На фермі утримується 1400 голів великої рогатої худоби голштинської породи, а також свині і вівці. Середньорічна продуктивність 700 корів стада сягає 10 тонн молока із вмістом 3,7% жиру і 3,2% білка. Господарство розташовано у гірській місцевості, де лише 10% землі у рівнині придатна для вирощування сільськогосподарських культур, що зумовлює переважаючу потребу імпорту кормів для тваринництва. Впродовж понад 40 років у стаді використовують генетичний матеріал від голштинських плідників селекції США і Канади. Утримання безпривʼязно-боксове з дощуванням та вентилюванням у спекотні (понад 40°С) літні місяці та доїнням у доїльній залі (на 32 корови).

     У дискусії зі спеціалістами та науковцями обговорили шляхи подальшого селекційного поліпшення стада і удосконалення технологічних прийомів для подовження тривалості господарського використання високопродуктивних корів в умовах господарства і країни.

    Головний науковий співробітник відділу селекції великої рогатої худоби Інституту, член-кореспондент НААН Юрій ПОЛУПАН і заступник завідувача відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Наталія ПОЛУПАН взяли участь у роботі 6-ої Китайської конференції з питань здоров’я тварин і безпеки харчових продуктів, яка проходила 14 – 15 вересня 2022року у Ханджоу.

   На секції зі скотарства 15 вересня було презентовано шість наукових доповідей. Генеральний секретар національного альянсу інновацій у сфері молочної науки та технологій Чжан Янгдонг доповів про розробку китайських стандартів якості молока, критеріїв та засобів його оцінювання та порівняння зі стандартами США і Канади. Професор кафедри ветеринарної медицини науково-технологічного університету Ван Ліпін поінформував про сучасний стан та технології контролю залишків ветеринарних препаратів у молоці. У виступі директора Центру навчання Науково-дослідного інституту молочної худоби Вей Сяоцзюнь йшлося про контроль, профілактику та аналіз епідемій молочної худоби. Проведено урочисту церемонію запровадження нового китайського стандарту якості молока. Професор школи ветеринарної медицини Китайського сільськогосподарського університету Цьзян Хайян ознайомив з сучасними технологіями швидкого тестування якості молока. У доповіді заступника директора компанії Youran Animal Husbandry Сюй Яньфей йшлося про шляхи досягнення високої продуктивності та подовження продуктивного життя корів на промислових фермах. Менеджер із засобів охорони тварин Лю Інся ознайомила з оптимальними прийомами утримання і годівлі корів у транзитний період.

    Стає доброю традицією в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН проводити Міжнародну науково-практичну онлайн-конференцію «Теорія і практика вдосконалення генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин» до дня Незалежності України.

   Цьогорічна онлайн конференція, яка відбулася 22 серпня 2022  року, була також присвячена 101 річниці організації зоотехнічного відділу Київської сільськогосподарської станції – прообразу Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, прийняли участь близько 50 науковці та дослідники з установ НААН, НАН України, закладів вищої освіти України, Великобританії та Республіки Молдова.

  Відкрив конференцію в. о. директора Інституту Юрій ВДОВИЧЕНКО. З вітальним словом виступили перший віце-президент НААН Михайло ГЛАДІЙ, який наголосив на необхідності розвитку науки та збереження тваринництва у нелегкий для України час. Академік-секретар відділення зоотехнії НААН, доктор с.-г. наук, академік НААН Остап ЖУКОРСЬКИЙ охарактеризував сучасні проблеми вітчизняного тваринництва України та окреслив перспективи його розвитку. Президент Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.В. Вавилова, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України Віктор КУНАХ побажав розвитку сучасної науки та засвідчив значну роль спілкування науковців під час конференцій. Ректор Сумського національного аграрного університету, доктор с.-г. наук, академік НААН Володимир ЛАДИКА висловив необхідність об’єднання науковців і освітян для спільного вирішення проблеми ефективної підготовки наукових кадрів та необхідності збереження вітчизняного генофонду тварин. Головний технолог із наукових досліджень Департаменту генетики Кембриджського Університету (Великобританія), доктор с.-г. наук Алла МАДІЧ висвітлила питання отримання міжнародних грантів, проведення спільних наукових досліджень і необхідності включення до освітніх програм ЗВО питань з комунікації та особистої самопрезентації особистості. Директор Науково-практичного інституту біотехнологій в зоотехнії і ветеринарної медицини АН Республіки Молдова, доктор с.-г. наук, доцент Олег МАШНЕР висловив захоплення українською наукою, яка у складний військовий час проводить дослідження, апробує їх під час конференції та має грандіозні плани на майбутнє. Начальник відділення зоотехнії та ветеринарної медицини НААН, кандидат с.-г. наук Олександр КОСТЕНКО вказав на необхідність подальшого розвитку тваринництва на європейській платформі законодавчого і нормативного регулювання, що потребує зміни відповідного вітчизняного законодавства. З побажанням успіхів у роботі конференції виступили Лариса МІТІОГЛО та Микола ПЕРЕДРІЙ, директори дослідних господарств Інституту.

    На двох секціях конференції розглянуто питання теорії і практики вдосконалення генетичних ресурсів с.-г. тварин та підготовки наукових кадрів, академічної мобільності науковців і аспірантів.

   З доповіддю про історію створення зоотехнічного відділу Київської сільськогосподарської станції, започаткування і розвитку наукових досліджень з селекції та відтворення сільськогосподарських тварин виступила перший заступник директора з наукової роботи академік НААН України Світлана КОВТУН. Представили доповіді на актуальні теми в аграрній науці та освіті Юрій ПОЛУПАН, Світлана ВОЙТЕНКО, Тетяна ДИМАНЬ, Михайло ГИЛЬ, Тетяна СУПРОВИЧ, Юрій ШАПРАН (https://fhpost.uhsp.edu.ua/2022/08/26/), Світлана КОСТЕНКО, Андрій КРУГЛЯК, Ольга БІРЮКОВА, Іван ПОМІТУН, Петро ЛЮЦКАНОВ, Валентина ДЗІЦЮК, Оксана ЩЕРБАК, Єлизавета ФЕДОРОВИЧ, Олена СИДОРЕНКО, Павлина ДЖУС, Людмила ДОВГОПОЛА, Наталія ЧЕРНЯК, Кирило КОПИЛОВ, Юлія ГРИЦЕНКО, Олександр МЕДВІДЬ, Катерина КОПИЛОВА, Наталія РЄЗНІКОВА, Юлія ПАВЛЕНКО, Любов СТАРОДУБ, Сергій ПРИЙМА, Володимир РОССОХА. До роботи конференції долучились аспіранти Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, ЗВО і наукових установ мережі НААН.

   Доповіді викликали велику зацікавленість учасників конференції, активне обговорення та спілкування. Висловлено побажання щодо її проведення і у наступному році.

   19 – 22 липня 2022 року зав. лабораторії Оксана ЩЕРБАК та аспірантка Оксана ЛИЗОГУБ брали участь у об’єднаному засіданні товариства кріобіології та товариства біології низьких температур (https://cryo2022.com/).

   Науковці Інституту представили результати досліджень за темою «Viability of deconserved boar sperm during preparation for fertilization».

   Тези:https://whova.com/xems/whova_backend/get_event_s3_file_api/?eventkey=70f844

 Такий формат участі черговий раз забезпечив роботу багатьох тематичних секцій. Презентовані результати досліджень науковців з різних країн світу є надзвичайно пізнавальними і цікавими. Їх присвячено вивченню питанням: кріопротектори та утворення льоду; збереження фертильності; кріобіотехнологія унікальних видів рослин: виклики та успіхи; практичні питання та обслуговування біобанків; останні досягнення з кріоконсервації ооцитів та тканини яєчників; останні досягнення в рослинній кріобіотехнології для сільськогосподарських та садових рослин; ліофілізація для зберігання; зберігання органів для трансплантації; останні досягнення в клітинній терапії; математичне моделювання методів кріоконсервації; кріоконсервація сперми (від лабораторних тварин до людини); останні досягнення з вітрифікації; новітні технології та перспективи кріоконсервації; кріоконсервація водних організмів та аквакультури; кріоконсервація ембріонів: від лабораторних до сільськогосподарських тварин; інструменти та технології для кріоконсервації та кріозберігання; наука про природу: адаптація рослин та тварин до холоду; успіхи в кріоконсервації структурних складових крові; досягнення у збереженнні клітин та тканин; досягнення кріобіотехнології рослин для збереження диких видів; кріоконсервація цілого організму; досягнення з кріохірургії.

   16 серпня 2022 року в. о. директора Інституту Юрій ВДОВИЧЕНКО та науковий співробітник Сергій ПРИЙМА взяли участь у роботі експертної комісії Мінагрополітики України та здійснили розгляд і аналіз матеріалів, які надійшли від регіональних експертних комісії та суб’єктів господарювання щодо підтвердження відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, а також присвоєння нових статусів у ІІ кварталі 2022 року.

 За результатами роботи експертної комісії присвоєно 13 статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві, в т. ч.: у молочному скотарстві – 4; м’ясному скотарстві – 1; рибництві – 2; вівчарстві – 2; бджільництві – 3 та підприємство з племінної справи у тваринництві – 1.

   На завершення роботи комісії буде підписано відповідний наказ і здійснено реєстрацію нових господарств у Державному реєстрі суб’єктів племінної справи у тваринництві та виключення позбавлених.