Наукова діяльність

Наукова діяльність

Сучасні наукові напрямки діяльності інституту

  • розробка теоретичних i практичних основ розведення та селекцiї сiльськогосподарських тварин;
  • створення нових спеціалізованих високопродуктивних порiд i типiв великої рогатої худоби (молочних - з генетичним потенціалом на рівні - 8-10 тис. кг молока; м’ясних – з середньодобовими приростами не нижче 1300-1500 г);


Розробка i впровадження у виробництво:

  • ефективних програм великомасштабної селекції та технологiї племiнної справи на основi сучасних досягнень популяційної генетики, iмуногенетики, цитогенетики, клiтинної i генної iнженерiї, бiологiї вiдтворення, використання фiзiолого-бiохiмiчних методів з метою консолідації iснуючих та створення нових високопродуктивних порiд, типiв, лiнiй i гiбридiв, пристосованих до умов промислової технологiї та стiйких до захворювань;
  • методiв прискореної оцiнки тварин за продуктивними i племінними якостями;
  • систем i технологiй відтворення та штучного осiменiння в умовах довгострокового зберiгання і широкого використання сперми високоцінних плiдникiв;
  • автоматизованих систем управлiння селекцiйним процесом у тваринництвi;
  • методiв трансплантацiї, крiоконсервацiї, клонування ембрiонiв сiльськогосподарських тварин з метою пiдвищення ефекту селекцiї на 20-30%;
  • методiв реконструкції генотипу сiльськогосподарських тварин за використання досягнень клiтинної, хромосомної та генної iнженерiї з метою одержання особин з унiкальними життєво- i господарсько корисними ознаками;
  • методів та форм збереження і раціонального використання племінних ресурсів сільськогосподарських тварин;
  • органiзацiйних форм племiнної роботи в умовах ринкової економiки.


Наукові досягнення Інституту

За роки існування Інституту значно розширено тематику досліджень, здійснено низку теоретичних та прикладних розробок, серед яких є пріоритетні у вітчизняній та світовій практиці тваринництва.

Зокрема, обґрунтована принципово нова теорія породотворного процесу, що базується на оригінальних, уперше запропонованих концепціях, які знайшли своє втілення в програмах створення нових високопродуктивних спеціалізованих порід та типів. Так, програма виведення української червоно-рябої молочної породи передбачала перетворення великого масиву симентальської худоби шляхом відтворювального схрещування з плідниками кращого світового генофонду голштинської породи. Затвердження у 1992 році першої української молочної породи, яка за своїм генетичним потенціалом продуктивності не поступається кращим світовим аналогам, стало значним кроком на шляху відбудови національного скотарства. Її авторам: М.В.Зубцю, В.П.Буркату, А.П.Кругляку, О.Ф.Хавруку у 1993 році присуджено Державну премію України в галузі науки i техніки, а за цикл наукових праць, що вміщує теоретичні розробки з даного напряму, академіки УААН М.В.Зубець i В.П.Буркат у 1995 році відзначені премією УААН “За видатні досягнення в аграрній науці”.

Наступним здобутком стала апробація у 1996 році Державною комісією нового селекційного досягнення - української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби, головним оригiнатором якої є Інститут. Програма створення нової породи розроблена i реалізована пiд науковим керівництвом члена-кореспондента УААН М.Я.Єфiменка.

Співробітниками інституту завершено роботи з виведення українського голштинiзованого та жирномолочного типів червоної молочної породи, пiвнiчно-схiдного молочного типу бурої худоби, апробованих Державною комісією в 1998 р. Підготовлені матеріали до Державної апробації новостворених українських червоної та бурої молочних порід великої рогатої худоби, південного та сумського внутрішньопородних типів української чорно-рябої молочної породи. Завершено створення і підготовлені матеріали до апробації 3-х заводських ліній в українській червоно-рябій молочній породі.

Колективом відділення розведення м’ясної худоби розроблені програми та виведені нові м’ясні породи – українська, волинська та поліська, затверджені Міністерством сільського господарства i продовольства України.

Підсумком наукових досліджень зі створення нових та удосконалення існуючих порід великої рогатої худоби є національна програма, у якій викладені наукові i методичні основи розміщення й використання племінних ресурсів України.

З 1980 року в Інституті започатковані новi напрями дослiджень у галузi генетики, бiотехнологiї та генної iнженерiї. Розроблена i впроваджена у виробництво нова технологiя крiоконсервування сперми, за яку спiвробiтника Інституту В.А.Чиркова відзначено Державною премiєю Ради Мiнiстрiв СРСР.

У 1986 році розроблено та впроваджено технологiю хромосомного контролю плiдникiв, які несуть прихованi генетичнi дефекти, що знижує вiдтворювальнi якостi худоби. Цього ж року її автори В.С.Качура та А.О.Мелешко стали лауреатами Державної премiї Ради Мiнiстрiв СРСР.

Колективом генетикiв i бiотехнологiв Інституту розроблені i запропоновані виробництву: методи контролю генетичної консолiдованостi i спрямованостi селекцiйного процесу при схрещуваннi за комплексом полiморфних генетико-бiохiмiчних систем, новi технологiї одержання монозиготних телят-близнюків вiд половинок ембрiонiв; принципово новий метод оцiнки морозостiйкостi сперми самцiв за бiохiмiчними показниками. Розроблені методи отримання поза організмом зародків великої рогатої худоби і свиней методом запліднення in vitro ооцитів корів з використанням кріоконсервованих епідидимальних сперматозоїдів бугаїв та кнурів, активації ооцитів корів до амейотичного партеногенезу.

Спільно зі співробітниками Інституту зоотехніки (Польща) отримані клони реконструйованих зародків великої рогатої худоби та кролів методом пересадки ядер ембріонів, отриманих in vitro, в енуклейовані ооцити.

Співробітники Інституту в складі атестаційних та експертних комісій Міністерства аграрної політики провели державну атестацію суб’єктів племінної справи у тваринництві всіх областей України. За результатами цієї роботи були присвоєні відповідні статуси 2039 суб’єктам племінної справи, у тому числі племінних заводів (ПЗ) і племінних репродукторів (ПР), відповідно: в молочному скотарстві - 145 і 721, у м’ясному скотарстві - 23 і 79, у свинарстві - 87 і 445, у вівчарстві - 25 і 89, в конярстві – 22 і 95, в птахівництві - 11 ПЗ, 13 – ПР І порядку і 148 ПР ІІ порядку, в звірівництві - 1 – ПЗ, 20 – ПР, у бджільництві: 4 – ПЗ, 10 племінних бджолорозплідників та 21 племінна пасіка, в рибництві: 23 – ПЗ, 57 – ПР.

Також присвоєні статуси 171 суб’єкту племінної справи, у тому числі: селекційним центрам – 21, підприємствам (об’єднанням) з племінної справи – 24, підприємствам з племінної справи – 75, заводським конюшням – 8, трендепо – 9, контрольно-випробувальним станціям сільськогосподарських тварин – 6, лабораторіям з оцінки якості молока – 8, лабораторії з оцінки якості м’яса – 1, лабораторіям з оцінки якості вовни – 2, підприємствам (лабораторіям) генетичного контролю – 7, іподромам – 4, лабораторіям з трансплантації ембріонів – 6.

Науковцями інституту розроблені 24 нормативно-правові документи до закону України “Про племінну справу у тваринництві”, які затверджені Міністерством аграрної політики України і зареєстровані Міністерством юстиції.

Результати дослiджень закладу та їх впровадження у виробництво широко вiдображенi у наукових працях спiвробiтникiв, загальна чисельність яких складає: 120 книг та монографій, 148 рекомендацій, 35 методик наукових досліджень, 50 каталогів та Державних книг племінних тварин, 2403 статтi у наукових i науково-виробничих журналах; із них 53 науковi працi перекладено та видано у США, 27 – у Болгарiї, Чехії, Словаччинi, Польщi й iнших країнах.

Науковці Інституту, здійснюючи на високому рівні фундаментальні та прикладні дослідження, вносять вагомий внесок у науково-технічний та духовний прогрес України. За період роботи закладу його співробітниками одержано 115 охоронних документів на винаходи і 32 на селекційні досягнення. Вагому частину винаходів складають сучасні інноваційні конкурентоздатні технологічні процеси, захищені 28 патентами і рекомендовані для комерційної реалізації.

Співробітники інституту є лауреатами премії ім. В.Я.Юр’єва Національної академії наук України (М.В.Зубець, В.П.Буркат, 1997), лауреатами премiї УААН “За видатні досягнення в аграрній науці”(М.В.Зубець, В.П.Буркат, 1995; М.Я.Єфіменко, І.П.Петренко, 1997), лауреатами Почесних звань “Заслужений діяч науки і техніки України” (М.В.Зубець, 1996, В.П.Буркат, 2002), “Заслужений працівник сільського господарства України” (М.Я.Єфіменко, О.Ф.Хаврук, 1996; Г.С.Шарапа, 2003).

За цикл наукових праць з теорії породоутворення у тваринництві М.В.Зубця, В.П.Бурката, М.Я.Єфіменка, О.Ф.Хаврука відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки.