Нові підходи до аналізу та управління комунікацією в умовах стрімкого розвитку штучного інтелекту, цифрових платформ і глобальної багатомовності сьогодні формують принципово інший науковий дискурс – міждисциплінарний, технологічно орієнтований і соціально значущий. Саме ці питання стали центральними у фокусі Міжнародної науково-практичної конференції «Multilingual Dialogues–2026: Human–AI Communication Across Generations», що відбулася 12–14 червня 2026 року на платформі VIZJA University (м. Варшава, Польща) – сучасного європейського академічного центру, який активно розвиває міжнародні дослідницькі мережі та міжуніверситетську співпрацю. У роботі конференції взяли участь науковці з усього світу, зокрема з країн Європи, Азії та Африки, що забезпечило справді глобальний характер наукової дискусії та міжкультурний обмін досвідом.
Науковці Інституту представили власні напрацювання на цьому міжнародному майданчику, долучившись до глобального обговорення трансформації комунікаційних процесів у цифрову епоху. Участь у конференції стала підтвердженням активної інтеграції Інституту у світовий науковий простір та послідовного розвитку досліджень на перетині екології, біокультурної спадщини та цифрових технологій. У межах секції «Corpus, Computational, and Digital Approaches to Language» було представлено доповідь «Biocultural Heritage and Digital Environmental Communication». Авторський колектив у складі заступниці директора з наукової роботи Світлани КОВТУН, завідувачки лабораторії біотехнології відтворення тварин Оксани ЩЕРБАК та провідної наукової співробітниці лабораторії науково-інформаційного забезпечення, економіки та маркетингу інновацій Ольги КРУГЛЯК презентував сучасні підходи до цифрової екологічної комунікації та інтерпретації біокультурної спадщини в умовах глобальної цифровізації.
Конференція продемонструвала, що інтеграція екологічних досліджень, цифрових технологій і сучасних комунікаційних практик поступово формує нову наукову парадигму збереження біокультурної спадщини. У цьому контексті особливого значення набуває міжнародна співпраця та поширення наукових результатів у глобальному академічному просторі, що сприяє посиленню взаємодії між дослідницькими школами різних країн і розширює вплив сучасних екологічних та цифрових підходів на світовому рівні.