Нове

    15 травня 2025 року в Інституті відбулося розширене засідання Вченої ради з нагоди Всесвітнього дня  вишиванки та професійного свята Дня науки в Україні.

    Україна щороку вшановує науковців – людей, які прагнуть прогресу та роблять наш світ кращим. Особливо в цей складний воєнний час наука об’єднує відданих і талановитих фахівців задля збереження життя та здоров’я людей, забезпечення конкурентоздатності України на світовій арені й сталого розвитку суспільства й держави. Сьогодні вишиванка це справжня традиція, символ спротиву, гідності, нескореності нашого народу. Українці вдягають її і підтверджують: ми ‒ на своїй землі, і серце велить бути з Україною.

   Директор Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ привітав науковців зі святами, побажавши їм невичерпного натхнення, нових вагомих відкриттів, творчої енергії, миру та міцного здоров'я. Він урочисто вручив диплом доктора філософії (PhD) з галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство» за спеціальністю 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» Сергію ПРИЙМІ, науковому співробітнику лабораторії інформаційних систем племінного тваринництва. Також було нагороджено наукову співробітницю лабораторії науково-інформаційного забезпечення, економіки та маркетингу інновацій Наталю ШВЕЦЬ  медаллю «100 років НААН» з нагоди Дня науки.

    Слава Україні!

   В Інституті у період з 5 по 9 травня 2025 року проведено онлайн навчання з підвищення кваліфікації наукових працівників установ Національної академії аграрних наук та науково-педагогічних працівників аграрних закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України за спеціальностями розведення та селекція тварин, генетика сільськогосподарських тварин, репродуктивна біотехнологія.

   На навчаннях були присутні 52 особи, це – наукові співробітники з Інституту тваринництва НААН, Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН, Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» - ННСГЦВ, Інституту рибного господарства НААН, Інституту біології тварин НААН, Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, Інституту продовольчих ресурсів НААН, ДУ Інституту зернових культур НААН, а також науково-педагогічні працівники Білоцерківського національного аграрного університету і Національного університету біоресурсів і природокористування України.

   Для слухачів курсів підвищення кваліфікації було прочитано лекції щодо сучасного стану та перспективних напрямів проведення наукових досліджень з питань селекції та розведення тварин, генетики, репродуктивних технологій, збереження генофонду локальних та зникаючих порід сільськогосподарських тварин та впровадження результатів досліджень в практику тваринництва. Присутні на навчанні також були ознайомлені з основними публікаціями співробітників Інституту за 2022-2024 рр.

   Навчання проводили доктори сільськогосподарських наук Бірюкова О. Д., Дзіцюк В. В., Копилов К. В., Полупан Ю. П., Вдовиченко Ю. В., Стародуб Л. Ф., кандидати біологічних наук Кругляк А. П., Мелешко А. О., кандидати сільськогосподарських наук Щербак О. В., Сидоренко О. В., Бойко О. В., Черняк Н. Г., Мохначова Н. Б., Ільницька Т. Є.,  Почукалін А. Є. та завідувачка бібліотеки Фасоля В. І.

   По закінченню навчання кожному слухачу надано свідоцтво про проходження курсів підвищення кваліфікації.

   2 травня 2025 року на базі ТОВ "Агрофірма "Колос" (с. Пустоварівка, Білоцерківського району Київської області) відбулася робоча зустріч за участі співробітників Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН. Обговорювалися питання удосконалення ведення селекційно-племінної роботи в племінних заводах з розведення української чорно-рябої молочної та голштинської порід, а також гібридизації за використання різних порід зебуподібної худоби (Bos indicus) з метою отримання ефекту гетерозису та покращення неспецифічної резистентності худоби. Завідувачка лабораторії розведення молочної худоби Ольга БІРЮКОВА, завідувач лабораторії інформаційних систем племінного тваринництва Дмитро БАСОВСЬКИЙ та науковий співробітник Сергій ПРИЙМА узгодили з директором Леонідом ЦЕНТИЛОМ та фахівцями господарства перспективні напрями співпраці та впровадження інноваційних наукових розробок.

    30 квітня 2025 року в Мінагрополітики України за головування директора Департаменту аграрного розвитку Ігоря ВІШТАКА відбулося чергове засідання робочої групи з питань розведення бурих порід у молочному скотарстві. Директор Інституту, заступник голови робочої групи Остап ЖУКОРСЬКИЙ взяв участь у засіданні. Було наголошено на завданнях та напрацюваннях Ради Асоціації бурої худоби України головою Ради Володимиром ЛАДИКОЮ. Відбулося ознайомлення з роботою Інституту тваринництва Баварії та обговорення питань проведення засідання Асоціації бурої худоби України 7 травня 2025 року.

    Продовжуючи співпрацю біотехнологів Інституту з науковцями ННЦ «Інститут біології та медицини», яка активно розпочалася у вересня 2024 року (https://iabg.org.ua/index.php/news/904-12-09-24), студентка кафедри цитології, гістології та репродуктивної медицини Анастасія АРТЬОМКІНА вдало презентувала результати спільних досліджень на ХХІІ Міжнародній конференції «Шевченківська весна: досягнення в науках про життя» (https://biomed.knu.ua/news/latest-news.html).

    За усну доповідь «Оцінка життєздатності й виживаності розморожених сперматозоїдів баранів різних порід» і презентовані в ній результати досліджень Анастасія АРТЬОМКІНА одержала призовий диплом ІІ ступеня у секції «Цитологія, гістологія, ембріологія та фізіологія людини». Щиро вітаємо!

   Продовження спільних наукових досліджень триває і завершується підготовка дипломної роботи Анастасії АРТЬОМКІНОЇ під керівництвом завідувачки лабораторії біотехнології відтворення тварин Оксани ЩЕРБАК  за темою «Комплексна біотехнологічна оцінка розморожених сперматозоїдів баранів різних порід».

    50 років тому, у вересні далекого 1975 року, на виконання постанови Ради Міністрів УРСР № 21 від 10 вересня 1975 р. було створено Український науково-дослідний інститут розведення і штучного осіменіння великої рогатої худоби. Нині це наш Інcтитут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, який відзначає перші 50 років інтенсивної, щоденної роботи в ім’я вітчизняної аграрної науки, розвитку галузі тваринництва.

   Час швидко плине. Змінювались назва установи її директори та співробітники. Але незмінним залишається ім’я його засновника та першого директора – Володимира НЕДАВИ, вченого-селекціонера у галузі розведення і генетики тварин, якому в цьому році виповнилося 100 років із дня народження.

  Для відзначення цих славних дат запрошуємо взяти участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції «Стратегічні напрями генетичного удосконалення, відновлення та збереження біорізноманіття сільськогосподарських тварин», яка відбудеться у вересні 2025 року!

   Для підтвердження участі просимо до 1 липня 2025 року надіслати статті до Міжвідомчого тематичного наукового збірника «Розведення і генетика тварин», який є фаховим виданням категорії Б із сільськогосподарських (Н2 – Тваринництво) та біологічних наук (Е1 – Біологія і біохімія; Е2 – Екологія). Статті надсилати до редакції українською або англійською мовами (https://abg-journal.com/index.php/journal).

    Другий інформацій лист учасникам буде сформовано після 1 липня 2025 р., у якому буде зазначено детальну інформацію щодо організації конференції та її програму.

       Співробітниці лабораторії науково-інформаційного забезпечення, економіки та маркетингу інновацій Ольга КРУГЛЯК, Ірина МАРТИНЮК, Наталія ЧОРНООСТРОВЕЦЬ, Мар’яна КУЛАКОВА з 8 по 11 квітня 2025 року долучилися до програми підвищення кваліфікації за напрямом «Основи та специфіка інноваційного управління в харчовій промисловості», що проводились на базі Інституту продовольчих ресурсів НААН. Цей напрям є вкрай важливим у сучасних умовах, коли ефективне впровадження інновацій безпосередньо впливає на конкурентоспроможність та стабільність підприємств галузі.

   Навчання розпочалося з опрацювання теоретико-методологічних основ інноваційного управління, що дало змогу системно оцінити сучасні підходи до трансформації управлінських процесів. Особливу увагу було приділено інноваційним процесам у харчовій промисловості – від їхньої ініціації до реалізації, з урахуванням специфіки ринку та технологічних змін.

    Учасники ознайомились з етапами проєктного аналізу та бізнес-планування, а також з сучасними вимогами до розробки бізнес-планів, включно з організаційним, технічним і маркетинговим аналізом інноваційних проєктів. Важливим блоком навчання був фінансовий аналіз та техніко-економічне обґрунтування, що дасть можливість формувати цілісну картину життєвого циклу інноваційного проєкту – від задуму до впровадження.

   Також розглядались підходи до оцінки ризиків, формування змісту основних розділів бізнес-плану, а окремий модуль було присвячено вивченню інвестиційного середовища та вимог інвесторів до позичальника. Учасники ознайомились з програмами державної та міжнародної фінансової підтримки, наразі доступними для бізнесу та населення.

   Завершальний етап курсу було присвячено оцінці ефективності інноваційної діяльності, що дозволить комплексно оцінити результативність управлінських рішень у динамічних умовах ринку.

   Щиро дякуємо організаторам навчання, провідним науковцям і лекторам Інституту продовольчих ресурсів НААН за високий рівень підготовки та змістовне наповнення програми. Отримані знання є цінним ресурсом для професійного зростання та впровадження ефективних рішень у практичну діяльність.

   Участь у цій програмі є вагомим кроком у напрямі професійного розвитку співробітників Інституту і сприятиме не лише оновленню професійних компетентностей наших фахівців, а й підвищенню рівня обґрунтованості управлінських рішень в інноваційній діяльності.

   Впроваджуючи добру традицію зустрічі провідних науковців України із   здобувачами вищої освіти ступеня доктора філософії 2 квітня 2025 року було проведено гостьову лекцію завідувачки лабораторії генетичних ресурсів тварин Олени СИДОРЕНКО для аспірантів Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН. Лекторка для спілкування із аспірантами спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» вибрала актуальну тему: «Сучасні інформаційні системи у тваринництві» і на прикладі вітчизняних та міжнародних ІТ-розробок, а також власних наукових напрацювань, наголосила на необхідності аспірантів мати змогу викорис­то­вувати сучасні інформаційні системи, призначені для управління виробничими і селекційними процесами у тваринництві, а також у освітньому процесі.

   Багато часу було приділено можливостям засновування прогресивних комп’ютерних програм у біології, особливо – ­генетиці, для аналізу ризиків втрати популяцій тваринного світу та їх відновлення, для моніторингу і визна­чення господарськи корисних ознак у скотарстві та свинарстві. Значну увагу було акцентовано на ведення автоматизованої бази у молочному скотарстві.

   Висвітлені Оленою СИДОРЕНКО питання узгоджуються з відповідними загальними та спеціальними компетентностями ОНП. Лекція супроводжувалася презентацією, що сприяло кращому розумінню питання, яке висвітлювалося.

   З урахуванням того, що виконання дослідницької роботи ґрунтується на експерименті, а отже розподілі тварин на групи, вона зупинилася на необхідності використання статистичного аналізу отриманих результатів досліджень за використання програми MS Excel, де за відповідних формул і функцій можна визначити як середні показники, так і коефіцієнти мінливості, кореляції, регресії, дисперсії та визначити достовірність відповідних показників. Лекторка на прикладі результатів власних наукових досліджень продемонструвала можливість статистичного аналізу експериментальних даних, побудови графіків, що слугуватиме не лише написанню дисертаційної роботи, але й сприятиме апробації результатів наукових досліджень аспірантів під час роботи конференцій, семінарів тощо. Презентація висвітлюваного матеріалу допомагала краще засвоїти матеріал лекції.

    28 березня 2025 року науковці Інституту четвертий рік поспіль взяли участь у роботі V Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології», яка організована Національним фармацевтичним університетом МОЗ України.

    Заступниця директора з наукової роботи Світлана Ковтун на пленарному засіданні презентувала доповідь щодо «Оптимізації технології тривалого зберігання генофонду с.-г. тварин відповідно до вимог FAO». Колективом науковців під керівництвом завідувачки лабораторії біотехнології відтворення тварин Оксани Щербак представлено результати досліджень щодо перспектив застосування «Біотехнології одержання ембріонів in vitro за використання гамет телиць» (О. Щербак, С. Ковтун, П. Троцький, В. Стаховський).

    Учасникам конференції буде видано сертифікати, які вчергове підтвердять їх науковий рівень, педагогічну майстерність та професійне зростання.

    Детальніше за посиленням: https://biotech.nuph.edu.ua/v-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-problemy-ta-dosiahnennia-suchasnoyi-biotekhnolohiyi/

       28 березня 2025 року в Інституті тваринництва НААН відбулося засідання круглого столу «Погляд з минулого на сучасні проблеми селекції молочної худоби в науковому спадку доктора сільськогосподарських наук Олександри Петрівни Полковнікової», присвяченого 100-річчю від Дня народження. У її роботі взяв участь член-кореспондент НААН, головний науковий співробітник Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН Юрій ПОЛУПАН. Відкрив засідання в. о. директора Інституту тваринництва НААН,  доктор економічних наук Олексій КРАСНОРУЦЬКИЙ. З вітальним словом виступив в. о. академіка-секретаря відділення зоотехнії, член-кореспондент НААН  Василь ВОЛОЩУК. Інформація про життєвий та творчий шлях відомої вченої викладена у ґрунтовній доповіді «Теоретична та практична спадщина Олександри Петрівни Полковнікової та її значення у вирішенні сучасних проблем селекції молочної худоби в Україні» доктора сільськогосподарських наук, професора Івана ПОМІТУНА (Інститут тваринництва НААН). З науковими доповідями виступили член-кореспондент НААН Сергій РУБАН (Національний університет біоресурсів та природокористування України), член-кореспондент НААН Юрій ПОЛУПАН (Інститут розведення і генетики тварин ім. М. В. Зубця НААН), доктор сільськогосподарських наук, професор Тетяна ПІДПАЛА. (Миколаївський національний аграрний університет), кандидат сільськогосподарських наук, старший дослідник, докторант Наталія АДМІНА (Інститут тваринництва НААН). Про стан державного регулювання селекційно-племінної роботи в Україні поінформував начальник відділу тваринництва та селекційно-племінної роботи управління виробництва сільськогосподарської продукції Харківської ОДВА Олександр МАСЮК.

      27–28 березня 2025 року відбулася ХХІ Міжнародна науково-практична конференція «Методологія сучасних наукових досліджень», організована Харківським національним педагогічним університетом імені Г.С. Сковороди за підтримки Міністерства освіти і науки України (https://drive.google.com/file/d/1v5uDBCAWU5mC_Ey4xbh-qk6ELJvUqTOF/view?pli=1).

    Серед ключових тем конференції особливу увагу було приділено екологічній освіті, формуванню національної свідомості та збереженню природної й культурної спадщини. У рамках секційного засідання «Шляхи інтеграції національних систем освіти до європейського та світового освітнього простору» Оксаною ЩЕРБАК, Ольгою КРУГЛЯК та Світланою КОВТУН наголошено на «Розвитку освіти сталого розвитку в громадах у контексті інтеграції до європейського освітнього простору».

    Автори акцентували увагу на важливості використання природоохоронних територій та національних надбань України у навчальному процесі. Ландшафтний заказник «Хутір Чубинського» та Банк генетичних ресурсів тварин розглянуті як ключові осередки збереження біорізноманіття та історико-культурної спадщини. Учасники конференції обговорили роль захисту і збереження природних екосистем, збереження рідкісних видів флори та фауни і як важливий елемент національної пам’яті, що поєднує природоохоронну діяльність із популяризацією культурної спадщини України. Особливу увагу було приділено інтеграції природоохоронних територій та національних надбань України у систему екологічної освіти та застосуванню європейських практик їх збереження.

    Також було наголошено на значенні екологічної освіти у формуванні відповідального ставлення до природи та необхідності впровадження найкращих європейських підходів у цей процес.

    Конференція об'єднала науковців, освітян і дослідників з України та різних країн світу, зокрема Польщі, Німеччини, Вірменії, Грузії, Філіппін, Бразилії та Литви. Учасники заходу обговорювали актуальні питання інтеграції національних систем освіти у світовий простір, розвитку педагогічної науки, методології сучасних досліджень та впровадження принципів сталого розвитку в освітній процес.

    Конференція стала важливою платформою для обміну досвідом, визначення сучасних викликів та пошуку ефективних шляхів розвитку науки і освіти в умовах глобальних трансформацій.

      Співробітники кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України постійно здійснюють підготовку фахівців зі спеціальності 204 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», викладаючи дисципліни «Розведення тварин», «Біотехнологія у тваринництві», «Технологія відтворення тварин», «Генетика тварин» для студентів 2-го курсу та студентів 1-го курсу скороченого терміну навчання.

  За ініціативи доцентів кафедри Василя БОЧКОВА, Миколи СЕБИ та старшого викладача Марини ХОМЕНКО, за багаторічної плідної співпраці та за підтримки директора Інституту розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН Остапа Мирославовича ЖУКОРСЬКОГО, заступника директора з наукової роботи Світлани Іванівни КОВТУН 20 березня 2025 року було організовано й проведено виїзні лабораторні заняття з вищеназваних навчальних дисциплін. Студенти ознайомилися з науково-технічною базою Інституту, із задачами, які поставлені перед науковцями сьогодні і на перспективу, а також із шляхами вирішення цих задач. А все це, у свою чергу, сприятиме підготовці конкурентоспроможних, високого світового рівня фахівців.

       ПЕРЕГЛЯНУТИ МАТЕРІАЛ

    Відповідно до наказу Мінагрополітики України від 13.03.2025 року №1452 створено робочу групу з питань розведення бурих порід у молочному скотарстві. 25 березня 2025 року директор Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ взяв участь у першому засіданні цієї робочої групи.

    Робочу групу з питань розведення бурих порід у молочному скотарстві створено з метою розгляду питань розведення бурих порід і вона є тимчасовим консультативно-дорадчим органом при Мінагрополітики України.

    Як заступник голови робочої групи з питань розведення бурих порід у молочному скотарстві Остап ЖУКОРСЬКИЙ взяв участь в обговоренні основних завдань, які полягають у наданні пропозицій з розроблення нормативно-правових актів з питань розведення бурих порід у вітчизняному молочному скотарстві, аналізі та обробленні інформації щодо їх розведення.

   Науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН запатентували новий метод підготовки розморожених сперматозоїдів кнурів до запліднення in vitro та отримали патент на корисну модель «СПОСІБ ПІДГОТОВКИ ДЕКОНСЕРВОВАНИХ СПЕРМАТОЗОЇДІВ КНУРІВ ДО ЗАПЛІДНЕННЯ IN VITRO», авторами якого є Оксана ЛИЗОГУБ, Оксана ЩЕРБАК, Петро ТРОЦЬКИЙ та Світлана КОВТУН.

    Корисна модель відноситься безпосередньо до репродуктивної біотехнології, а саме способів отримання, накопичення, збереження та раціонального використання генетичного матеріалу свиней вітчизняних порід.

   Запрошує до співпраці всіх зацікавлених у впровадженні нашого інноваційного методу підготовки деконсервованих сперматозоїдів кнурів до запліднення in vitro.

     Ліси – це легені нашої планети, але сьогодні вони опинилися в критичному стані. В Україні їхня площа скорочується через незаконні вирубки, пожежі та зміну клімату, а війна ще більше загострила проблему. Внаслідок бойових дій тисячі гектарів лісу були знищені, частина територій залишилася замінованою, а екосистеми зазнали непоправної шкоди. Паралельно погіршується якість ґрунтів, водойм і повітря, що впливає на здоров’я людей та біорізноманіття. Тому відзначення Всесвітнього дня лісів (21 березня) набуває особливо важливого значення в нашій країні. Це нагадування про необхідність берегти природу, відновлювати екосистеми та впроваджувати практики сталого розвитку.

    На території нашої громади, де розташований Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, знаходиться унікальна природна пам’ятка – ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Хутір Чубинський». Це не просто залишки вікових дубових пралісів, які колись вкривали всю Лівобережну Україну. Це осередок біорізноманіття, де збереглися рідкісні види рослин, а також регулятор місцевого клімату. Дубовий ліс поглинає вуглекислий газ, очищує повітря, зберігає вологу та слугує природним бар’єром від пилу й сильних вітрів. Він також відіграє важливу соціальну роль: громада має можливість відпочивати в екологічно чистій зоні, а науковці – проводити дослідження та освітні заходи. Історично ця територія була місцем, де мешкав Павло ЧУБИНСЬКИЙ, відомий український етнограф, що ще більше підкреслює її культурну цінність.

    Ми повідомляли, що свою наукову діяльність у галузі тваринництва науковці доповнюють важливою еколого-просвітницькою діяльністю у громаді, яка наразі за підтримки Платформи «AgriSciences» (Чеський університет природничих наук у Празі, https://agrisci-ua.com/news/announcing-the-winners-of-the-grants-for-development-of-small-community-projects/) під керівництвом кандидата екон. наук Ольги КРУГЛЯК сприяє підвищенню обізнаності про ландшафтний заказник «Хутір Чубинського» (https://iabg.org.ua/index.php/news/946-10-03-25). Обґрунтовано та заплановано проведення наукових заходів, присвячених збереженню біорізноманіття, розвитку історико-культурної спадщини та аграрного сектору, зокрема підвищенню обізнаності місцевого населення про значення заказника «Хутір Чубинського» та необхідність його збереження. Просвітництво, наука та спільні зусилля громади допоможуть зберегти природну спадщину України, а також наблизити нашу країну до європейських стандартів сталого розвитку та природоохоронних практик.

   18 березня 2025 року завідувачкою лабораторії Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН Оленою СИДОРЕНКО проведено гостьову лекцію «Зберігання генетичного матеріалу в Банку генетичних ресурсів тварин для можливості ефективного відновлення популяції на випадок її втрати» для студентів Білоцерківського національного аграрного університету різних курсів за спеціальностями 204 – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва та 211 – Ветеринарна медицина.

    Під час лекції студентів було ознайомлено з діяльністю лабораторії та Банку генетичних ресурсів тварин Інституту. Також особливо цікавим було знайомство студентів з методами, які використовують для збереження біорізноманіття у тваринництві і представлено перспективи цього напрямку досліджень.

    06 березня 2025 року видатному вченому, педагогу, організатору аграрної науки виповнилося б 95 років. Глибокий професіоналізм, широка ерудиція, високі організаторські здібності, надзвичайна працездатність, відповідальність, мудрість, людські та моральні якості Григорія Олександровича БОГДАНОВА зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки та завжди слугували удосконаленню освітніх процесів, методів і рівня наукових досліджень на благо зміцнення та розвитку всієї України.

   ДЕТАЛЬНІШЕ

   Державний Гімн України – один із трьох головних символів нашої держави. Його офіційна музична редакція була ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, а текст затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року. Гімном стала пісня «Ще не вмерла України», написана видатним українським етнографом, фольклористом і поетом Павлом ЧУБИНСЬКИМ і покладена на музику Михайлом ВЕРБИЦЬКИМ. Перше публічне виконання твору відбулося 10 березня 1865 року, саме тому цей день в Україні відзначається як День Державного Гімну (згідно з постановою КМУ від 07.12.2021 р.). Цього року минає 160 років з часу цієї події.

   Видатний український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч Павло ЧУБИНСЬКИЙ – наш видатний земляк. 27 січня 2025 року Україна відзначила 186 років від дня його народження. Ми вчергове вшанували вагомий внесок Павла ЧУБИНСЬКОГО в національне відродження України, його роль у розвитку української науки, культури та формуванні національної свідомості. Його ім’я навічно вписане в історію України як автора слів Державного Гімну, науковця, чия діяльність сприяла збереженню та популяризації української культури.

  На його честь названо наше село Чубинське, тут розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Хутір Чубинського» (Указ Президента України від 10.02.1994 р. № 750/94). Колись тут знаходилася садиба родини Павла ЧУБИНСЬКОГО і він тут мешкав і працював.

   Знаково, що на території колишнього маєтку видатного Павла ЧУБИНСЬКОГО нині розташовано наш Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН. Свою науково-дослідну місію у сфері розвитку тваринництва науковці доповнюють важливою еколого-просвітницькою діяльністю у громаді, яка наразі за підтримки Платформи «AgriSciences» (Чеський університет природничих наук у Празі, https://agrisci-ua.com/news/announcing-the-winners-of-the-grants-for-development-of-small-community-projects/) під керівництвом кандидата екон. наук Ольги КРУГЛЯК сприяє підвищенню обізнаності про ландшафтний заказник «Хутір Чубинського». Це особливо важливо, адже заказник є унікальною природною пам’яткою, що зберігає залишки вікових дубових пралісів, які колись вкривали Лівобережжя Дніпра. Завдяки ініціативам науковців громада дізнається більше про цінність цієї території, її значення для екології та історії України. На місці де колись працював Павло ЧУБИНСЬКИЙ наука продовжує розвиватися, а пам’ять про його внесок у культуру й науку України живе не лише в історичних книгах, а й у реальних ініціативах, що зберігають природну та культурну спадщину нашого краю й сприяють екологічній просвіті громади.

       18 лютого 2025 р. відбувся відкритий науково-практичний семінар «Новели у сфері інтелектуальної власності під час війни», організований УкрІНТЕІ. В роботі семінару взяла участь кандидат с.-г. наук Олена БОЙКО.

   Введення воєнного стану на території України та повномасштабна війна безумовно вплинули на всі сторони життя українців. Втім воєнний стан не став перешкодою для захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Саме під час війни було прийнято нову редакцію Закону «Про авторське право і суміжні права», що містить багато новел. Основні тези, які звучали на заході: державне регулювання сфери інтелектуальної власності в питаннях штучного інтелекту; стратегія WINWIN щодо підтримки інновацій для технологій штучного інтелекту; комплексний підхід з охорони прав на новітні технології в сфері роботизованих технологій. Олена БОЙКО взяла активну участь в обговоренні питань семінару.