Нове

    50 років тому, у вересні далекого 1975 року, на виконання постанови Ради Міністрів УРСР № 21 від 10 вересня 1975 р. було створено Український науково-дослідний інститут розведення і штучного осіменіння великої рогатої худоби. Нині це наш Інcтитут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, який відзначає перші 50 років інтенсивної, щоденної роботи в ім’я вітчизняної аграрної науки, розвитку галузі тваринництва.

   Час швидко плине. Змінювались назва установи її директори та співробітники. Але незмінним залишається ім’я його засновника та першого директора – Володимира НЕДАВИ, вченого-селекціонера у галузі розведення і генетики тварин, якому в цьому році виповнилося 100 років із дня народження.

   Для відзначення цих славних дат запрошуємо взяти участь у роботі Міжнародної науково-практичної конференції «Стратегічні напрями генетичного удосконалення, відновлення та збереження біорізноманіття сільськогосподарських тварин», яка відбудеться у вересні 2025 року!

    Для підтвердження участі просимо до 1 липня 2025 року надіслати статті до Міжвідомчого тематичного наукового збірника «Розведення і генетика тварин», який є фаховим виданням категорії Б із сільськогосподарських (Н2 – Тваринництво) та біологічних наук (Е1 – Біологія і біохімія; Е2 – Екологія). Статті надсилати до редакції українською або англійською мовами (https://abg-journal.com/index.php/journal).

    Другий інформацій лист учасникам буде сформовано після 1 липня 2025 р., у якому буде зазначено детальну інформацію щодо організації конференції та її програму.

       Співробітниці лабораторії науково-інформаційного забезпечення, економіки та маркетингу інновацій Ольга КРУГЛЯК, Ірина МАРТИНЮК, Наталія ЧОРНООСТРОВЕЦЬ, Мар’яна КУЛАКОВА з 8 по 11 квітня 2025 року долучилися до програми підвищення кваліфікації за напрямом «Основи та специфіка інноваційного управління в харчовій промисловості», що проводились на базі Інституту продовольчих ресурсів НААН. Цей напрям є вкрай важливим у сучасних умовах, коли ефективне впровадження інновацій безпосередньо впливає на конкурентоспроможність та стабільність підприємств галузі.

   Навчання розпочалося з опрацювання теоретико-методологічних основ інноваційного управління, що дало змогу системно оцінити сучасні підходи до трансформації управлінських процесів. Особливу увагу було приділено інноваційним процесам у харчовій промисловості – від їхньої ініціації до реалізації, з урахуванням специфіки ринку та технологічних змін.

    Учасники ознайомились з етапами проєктного аналізу та бізнес-планування, а також з сучасними вимогами до розробки бізнес-планів, включно з організаційним, технічним і маркетинговим аналізом інноваційних проєктів. Важливим блоком навчання був фінансовий аналіз та техніко-економічне обґрунтування, що дасть можливість формувати цілісну картину життєвого циклу інноваційного проєкту – від задуму до впровадження.

   Також розглядались підходи до оцінки ризиків, формування змісту основних розділів бізнес-плану, а окремий модуль було присвячено вивченню інвестиційного середовища та вимог інвесторів до позичальника. Учасники ознайомились з програмами державної та міжнародної фінансової підтримки, наразі доступними для бізнесу та населення.

   Завершальний етап курсу було присвячено оцінці ефективності інноваційної діяльності, що дозволить комплексно оцінити результативність управлінських рішень у динамічних умовах ринку.

   Щиро дякуємо організаторам навчання, провідним науковцям і лекторам Інституту продовольчих ресурсів НААН за високий рівень підготовки та змістовне наповнення програми. Отримані знання є цінним ресурсом для професійного зростання та впровадження ефективних рішень у практичну діяльність.

   Участь у цій програмі є вагомим кроком у напрямі професійного розвитку співробітників Інституту і сприятиме не лише оновленню професійних компетентностей наших фахівців, а й підвищенню рівня обґрунтованості управлінських рішень в інноваційній діяльності.

   Впроваджуючи добру традицію зустрічі провідних науковців України із   здобувачами вищої освіти ступеня доктора філософії 2 квітня 2025 року було проведено гостьову лекцію завідувачки лабораторії генетичних ресурсів тварин Олени СИДОРЕНКО для аспірантів Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН. Лекторка для спілкування із аспірантами спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» вибрала актуальну тему: «Сучасні інформаційні системи у тваринництві» і на прикладі вітчизняних та міжнародних ІТ-розробок, а також власних наукових напрацювань, наголосила на необхідності аспірантів мати змогу викорис­то­вувати сучасні інформаційні системи, призначені для управління виробничими і селекційними процесами у тваринництві, а також у освітньому процесі.

   Багато часу було приділено можливостям засновування прогресивних комп’ютерних програм у біології, особливо – ­генетиці, для аналізу ризиків втрати популяцій тваринного світу та їх відновлення, для моніторингу і визна­чення господарськи корисних ознак у скотарстві та свинарстві. Значну увагу було акцентовано на ведення автоматизованої бази у молочному скотарстві.

   Висвітлені Оленою СИДОРЕНКО питання узгоджуються з відповідними загальними та спеціальними компетентностями ОНП. Лекція супроводжувалася презентацією, що сприяло кращому розумінню питання, яке висвітлювалося.

   З урахуванням того, що виконання дослідницької роботи ґрунтується на експерименті, а отже розподілі тварин на групи, вона зупинилася на необхідності використання статистичного аналізу отриманих результатів досліджень за використання програми MS Excel, де за відповідних формул і функцій можна визначити як середні показники, так і коефіцієнти мінливості, кореляції, регресії, дисперсії та визначити достовірність відповідних показників. Лекторка на прикладі результатів власних наукових досліджень продемонструвала можливість статистичного аналізу експериментальних даних, побудови графіків, що слугуватиме не лише написанню дисертаційної роботи, але й сприятиме апробації результатів наукових досліджень аспірантів під час роботи конференцій, семінарів тощо. Презентація висвітлюваного матеріалу допомагала краще засвоїти матеріал лекції.

    28 березня 2025 року науковці Інституту четвертий рік поспіль взяли участь у роботі V Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології», яка організована Національним фармацевтичним університетом МОЗ України.

    Заступниця директора з наукової роботи Світлана Ковтун на пленарному засіданні презентувала доповідь щодо «Оптимізації технології тривалого зберігання генофонду с.-г. тварин відповідно до вимог FAO». Колективом науковців під керівництвом завідувачки лабораторії біотехнології відтворення тварин Оксани Щербак представлено результати досліджень щодо перспектив застосування «Біотехнології одержання ембріонів in vitro за використання гамет телиць» (О. Щербак, С. Ковтун, П. Троцький, В. Стаховський).

    Учасникам конференції буде видано сертифікати, які вчергове підтвердять їх науковий рівень, педагогічну майстерність та професійне зростання.

    Детальніше за посиленням: https://biotech.nuph.edu.ua/v-mizhnarodna-naukovo-praktychna-konferentsiia-problemy-ta-dosiahnennia-suchasnoyi-biotekhnolohiyi/

       28 березня 2025 року в Інституті тваринництва НААН відбулося засідання круглого столу «Погляд з минулого на сучасні проблеми селекції молочної худоби в науковому спадку доктора сільськогосподарських наук Олександри Петрівни Полковнікової», присвяченого 100-річчю від Дня народження. У її роботі взяв участь член-кореспондент НААН, головний науковий співробітник Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН Юрій ПОЛУПАН. Відкрив засідання в. о. директора Інституту тваринництва НААН,  доктор економічних наук Олексій КРАСНОРУЦЬКИЙ. З вітальним словом виступив в. о. академіка-секретаря відділення зоотехнії, член-кореспондент НААН  Василь ВОЛОЩУК. Інформація про життєвий та творчий шлях відомої вченої викладена у ґрунтовній доповіді «Теоретична та практична спадщина Олександри Петрівни Полковнікової та її значення у вирішенні сучасних проблем селекції молочної худоби в Україні» доктора сільськогосподарських наук, професора Івана ПОМІТУНА (Інститут тваринництва НААН). З науковими доповідями виступили член-кореспондент НААН Сергій РУБАН (Національний університет біоресурсів та природокористування України), член-кореспондент НААН Юрій ПОЛУПАН (Інститут розведення і генетики тварин ім. М. В. Зубця НААН), доктор сільськогосподарських наук, професор Тетяна ПІДПАЛА. (Миколаївський національний аграрний університет), кандидат сільськогосподарських наук, старший дослідник, докторант Наталія АДМІНА (Інститут тваринництва НААН). Про стан державного регулювання селекційно-племінної роботи в Україні поінформував начальник відділу тваринництва та селекційно-племінної роботи управління виробництва сільськогосподарської продукції Харківської ОДВА Олександр МАСЮК.

      27–28 березня 2025 року відбулася ХХІ Міжнародна науково-практична конференція «Методологія сучасних наукових досліджень», організована Харківським національним педагогічним університетом імені Г.С. Сковороди за підтримки Міністерства освіти і науки України (https://drive.google.com/file/d/1v5uDBCAWU5mC_Ey4xbh-qk6ELJvUqTOF/view?pli=1).

    Серед ключових тем конференції особливу увагу було приділено екологічній освіті, формуванню національної свідомості та збереженню природної й культурної спадщини. У рамках секційного засідання «Шляхи інтеграції національних систем освіти до європейського та світового освітнього простору» Оксаною ЩЕРБАК, Ольгою КРУГЛЯК та Світланою КОВТУН наголошено на «Розвитку освіти сталого розвитку в громадах у контексті інтеграції до європейського освітнього простору».

    Автори акцентували увагу на важливості використання природоохоронних територій та національних надбань України у навчальному процесі. Ландшафтний заказник «Хутір Чубинського» та Банк генетичних ресурсів тварин розглянуті як ключові осередки збереження біорізноманіття та історико-культурної спадщини. Учасники конференції обговорили роль захисту і збереження природних екосистем, збереження рідкісних видів флори та фауни і як важливий елемент національної пам’яті, що поєднує природоохоронну діяльність із популяризацією культурної спадщини України. Особливу увагу було приділено інтеграції природоохоронних територій та національних надбань України у систему екологічної освіти та застосуванню європейських практик їх збереження.

    Також було наголошено на значенні екологічної освіти у формуванні відповідального ставлення до природи та необхідності впровадження найкращих європейських підходів у цей процес.

    Конференція об'єднала науковців, освітян і дослідників з України та різних країн світу, зокрема Польщі, Німеччини, Вірменії, Грузії, Філіппін, Бразилії та Литви. Учасники заходу обговорювали актуальні питання інтеграції національних систем освіти у світовий простір, розвитку педагогічної науки, методології сучасних досліджень та впровадження принципів сталого розвитку в освітній процес.

    Конференція стала важливою платформою для обміну досвідом, визначення сучасних викликів та пошуку ефективних шляхів розвитку науки і освіти в умовах глобальних трансформацій.

      Співробітники кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин Національного університету біоресурсів і природокористування України постійно здійснюють підготовку фахівців зі спеціальності 204 – «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», викладаючи дисципліни «Розведення тварин», «Біотехнологія у тваринництві», «Технологія відтворення тварин», «Генетика тварин» для студентів 2-го курсу та студентів 1-го курсу скороченого терміну навчання.

  За ініціативи доцентів кафедри Василя БОЧКОВА, Миколи СЕБИ та старшого викладача Марини ХОМЕНКО, за багаторічної плідної співпраці та за підтримки директора Інституту розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НААН Остапа Мирославовича ЖУКОРСЬКОГО, заступника директора з наукової роботи Світлани Іванівни КОВТУН 20 березня 2025 року було організовано й проведено виїзні лабораторні заняття з вищеназваних навчальних дисциплін. Студенти ознайомилися з науково-технічною базою Інституту, із задачами, які поставлені перед науковцями сьогодні і на перспективу, а також із шляхами вирішення цих задач. А все це, у свою чергу, сприятиме підготовці конкурентоспроможних, високого світового рівня фахівців.

       ПЕРЕГЛЯНУТИ МАТЕРІАЛ

    Відповідно до наказу Мінагрополітики України від 13.03.2025 року №1452 створено робочу групу з питань розведення бурих порід у молочному скотарстві. 25 березня 2025 року директор Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ взяв участь у першому засіданні цієї робочої групи.

    Робочу групу з питань розведення бурих порід у молочному скотарстві створено з метою розгляду питань розведення бурих порід і вона є тимчасовим консультативно-дорадчим органом при Мінагрополітики України.

    Як заступник голови робочої групи з питань розведення бурих порід у молочному скотарстві Остап ЖУКОРСЬКИЙ взяв участь в обговоренні основних завдань, які полягають у наданні пропозицій з розроблення нормативно-правових актів з питань розведення бурих порід у вітчизняному молочному скотарстві, аналізі та обробленні інформації щодо їх розведення.

   Науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН запатентували новий метод підготовки розморожених сперматозоїдів кнурів до запліднення in vitro та отримали патент на корисну модель «СПОСІБ ПІДГОТОВКИ ДЕКОНСЕРВОВАНИХ СПЕРМАТОЗОЇДІВ КНУРІВ ДО ЗАПЛІДНЕННЯ IN VITRO», авторами якого є Оксана ЛИЗОГУБ, Оксана ЩЕРБАК, Петро ТРОЦЬКИЙ та Світлана КОВТУН.

    Корисна модель відноситься безпосередньо до репродуктивної біотехнології, а саме способів отримання, накопичення, збереження та раціонального використання генетичного матеріалу свиней вітчизняних порід.

   Запрошує до співпраці всіх зацікавлених у впровадженні нашого інноваційного методу підготовки деконсервованих сперматозоїдів кнурів до запліднення in vitro.

     Ліси – це легені нашої планети, але сьогодні вони опинилися в критичному стані. В Україні їхня площа скорочується через незаконні вирубки, пожежі та зміну клімату, а війна ще більше загострила проблему. Внаслідок бойових дій тисячі гектарів лісу були знищені, частина територій залишилася замінованою, а екосистеми зазнали непоправної шкоди. Паралельно погіршується якість ґрунтів, водойм і повітря, що впливає на здоров’я людей та біорізноманіття. Тому відзначення Всесвітнього дня лісів (21 березня) набуває особливо важливого значення в нашій країні. Це нагадування про необхідність берегти природу, відновлювати екосистеми та впроваджувати практики сталого розвитку.

    На території нашої громади, де розташований Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, знаходиться унікальна природна пам’ятка – ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Хутір Чубинський». Це не просто залишки вікових дубових пралісів, які колись вкривали всю Лівобережну Україну. Це осередок біорізноманіття, де збереглися рідкісні види рослин, а також регулятор місцевого клімату. Дубовий ліс поглинає вуглекислий газ, очищує повітря, зберігає вологу та слугує природним бар’єром від пилу й сильних вітрів. Він також відіграє важливу соціальну роль: громада має можливість відпочивати в екологічно чистій зоні, а науковці – проводити дослідження та освітні заходи. Історично ця територія була місцем, де мешкав Павло ЧУБИНСЬКИЙ, відомий український етнограф, що ще більше підкреслює її культурну цінність.

    Ми повідомляли, що свою наукову діяльність у галузі тваринництва науковці доповнюють важливою еколого-просвітницькою діяльністю у громаді, яка наразі за підтримки Платформи «AgriSciences» (Чеський університет природничих наук у Празі, https://agrisci-ua.com/news/announcing-the-winners-of-the-grants-for-development-of-small-community-projects/) під керівництвом кандидата екон. наук Ольги КРУГЛЯК сприяє підвищенню обізнаності про ландшафтний заказник «Хутір Чубинського» (https://iabg.org.ua/index.php/news/946-10-03-25). Обґрунтовано та заплановано проведення наукових заходів, присвячених збереженню біорізноманіття, розвитку історико-культурної спадщини та аграрного сектору, зокрема підвищенню обізнаності місцевого населення про значення заказника «Хутір Чубинського» та необхідність його збереження. Просвітництво, наука та спільні зусилля громади допоможуть зберегти природну спадщину України, а також наблизити нашу країну до європейських стандартів сталого розвитку та природоохоронних практик.

   18 березня 2025 року завідувачкою лабораторії Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН Оленою СИДОРЕНКО проведено гостьову лекцію «Зберігання генетичного матеріалу в Банку генетичних ресурсів тварин для можливості ефективного відновлення популяції на випадок її втрати» для студентів Білоцерківського національного аграрного університету різних курсів за спеціальностями 204 – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва та 211 – Ветеринарна медицина.

    Під час лекції студентів було ознайомлено з діяльністю лабораторії та Банку генетичних ресурсів тварин Інституту. Також особливо цікавим було знайомство студентів з методами, які використовують для збереження біорізноманіття у тваринництві і представлено перспективи цього напрямку досліджень.

    06 березня 2025 року видатному вченому, педагогу, організатору аграрної науки виповнилося б 95 років. Глибокий професіоналізм, широка ерудиція, високі організаторські здібності, надзвичайна працездатність, відповідальність, мудрість, людські та моральні якості Григорія Олександровича БОГДАНОВА зробили вагомий внесок у розвиток вітчизняної освіти і науки та завжди слугували удосконаленню освітніх процесів, методів і рівня наукових досліджень на благо зміцнення та розвитку всієї України.

   ДЕТАЛЬНІШЕ

   Державний Гімн України – один із трьох головних символів нашої держави. Його офіційна музична редакція була ухвалена Верховною Радою 15 січня 1992 року, а текст затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» 6 березня 2003 року. Гімном стала пісня «Ще не вмерла України», написана видатним українським етнографом, фольклористом і поетом Павлом ЧУБИНСЬКИМ і покладена на музику Михайлом ВЕРБИЦЬКИМ. Перше публічне виконання твору відбулося 10 березня 1865 року, саме тому цей день в Україні відзначається як День Державного Гімну (згідно з постановою КМУ від 07.12.2021 р.). Цього року минає 160 років з часу цієї події.

   Видатний український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч Павло ЧУБИНСЬКИЙ – наш видатний земляк. 27 січня 2025 року Україна відзначила 186 років від дня його народження. Ми вчергове вшанували вагомий внесок Павла ЧУБИНСЬКОГО в національне відродження України, його роль у розвитку української науки, культури та формуванні національної свідомості. Його ім’я навічно вписане в історію України як автора слів Державного Гімну, науковця, чия діяльність сприяла збереженню та популяризації української культури.

  На його честь названо наше село Чубинське, тут розташований ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Хутір Чубинського» (Указ Президента України від 10.02.1994 р. № 750/94). Колись тут знаходилася садиба родини Павла ЧУБИНСЬКОГО і він тут мешкав і працював.

   Знаково, що на території колишнього маєтку видатного Павла ЧУБИНСЬКОГО нині розташовано наш Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН. Свою науково-дослідну місію у сфері розвитку тваринництва науковці доповнюють важливою еколого-просвітницькою діяльністю у громаді, яка наразі за підтримки Платформи «AgriSciences» (Чеський університет природничих наук у Празі, https://agrisci-ua.com/news/announcing-the-winners-of-the-grants-for-development-of-small-community-projects/) під керівництвом кандидата екон. наук Ольги КРУГЛЯК сприяє підвищенню обізнаності про ландшафтний заказник «Хутір Чубинського». Це особливо важливо, адже заказник є унікальною природною пам’яткою, що зберігає залишки вікових дубових пралісів, які колись вкривали Лівобережжя Дніпра. Завдяки ініціативам науковців громада дізнається більше про цінність цієї території, її значення для екології та історії України. На місці де колись працював Павло ЧУБИНСЬКИЙ наука продовжує розвиватися, а пам’ять про його внесок у культуру й науку України живе не лише в історичних книгах, а й у реальних ініціативах, що зберігають природну та культурну спадщину нашого краю й сприяють екологічній просвіті громади.

       18 лютого 2025 р. відбувся відкритий науково-практичний семінар «Новели у сфері інтелектуальної власності під час війни», організований УкрІНТЕІ. В роботі семінару взяла участь кандидат с.-г. наук Олена БОЙКО.

   Введення воєнного стану на території України та повномасштабна війна безумовно вплинули на всі сторони життя українців. Втім воєнний стан не став перешкодою для захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Саме під час війни було прийнято нову редакцію Закону «Про авторське право і суміжні права», що містить багато новел. Основні тези, які звучали на заході: державне регулювання сфери інтелектуальної власності в питаннях штучного інтелекту; стратегія WINWIN щодо підтримки інновацій для технологій штучного інтелекту; комплексний підхід з охорони прав на новітні технології в сфері роботизованих технологій. Олена БОЙКО взяла активну участь в обговоренні питань семінару.

       3 березня 2025 року о 10:00 спільно з науковцями Миколаївського НАУ буде проведено науково-практичний семінар за темою «Асоціація генетичного поліморфізму і стану молочної продуктивності та відтворення корів української селекції». За вказаною темою під керівництвом професора Михайла ГИЛЬ виконано дисертаційні дослідження, які дисертант Юлія ГРИЦІЄНКО представить на семінарі. Автори ставили за мету визначити особливості поліморфізму порід великої рогатої худоби української селекції молочного напрямку продуктивності за комплексом локусів кількісних ознак (QTL). До обговорення отриманих результатів досліджень запрошено професора Тетяну СУПРОВИЧ, завідувачку кафедри гігієни тварин та ветеринарного забезпечення кінологічної служби  Національної поліції України Подільського державного університету.

    Підключення: https://us05web.zoom.us/j/89287322085?pwd=5B60BdNUhXFqUnfx9buiyVeVFQtXal.1

    Ідентифікатор засідання: 892 8732 2085. Код доступу: 0303sem

    Запрошуємо всіх до участі!

     Впродовж 12–14 лютого 2025 року в Міжнародному виставковому центрі (м. Київ, Броварський проспект, 15) відбулась Міжнародна виставка ефективного тваринництва та птахівництва «Agro Animal Show 2025».

  Цього року виставка мала бізнес-формат, спрямований на просування сучасних технологій у галузях тваринництва та птахівництва і стала місцем зустрічі професіоналів та початківців. На експозиції виставки було представлено останні моделі техніки та обладнання, корми, ветеринарні препарати, засоби діагностики, генетичний матеріал, технології гноєвидалення та утилізації відходів, техніка і обладнання для утримання та годівлі тварин, а також новітні науково-технічні розробки.

   Від Інституту участь у роботі виставки взяла Оксана ЩЕРБАК, завідувачка лабораторії біотехнології відтворення тварин.

   Програма ділових заходів, що відбувались у рамках виставки, включала ряд конференцій, семінарів-практикумів, дискусійних панелей, круглих столів, наукових доповідей та інтерактивних презентацій з найбільш актуальних питань розвитку агарного сектору. Серед них найбільшу зацікавленість у відвідувачів викликала V ювілейна конференція «Прибутковий агробізнес 2025: Освіта. Технології. Фінанси», організована агромедіа-агенцією Sapienza спільно з партнерами – освітня платформа AgriAcademy та Українська плодоовочева асоціація. Конференція складалась із двох блоків, які було присвячено «Освітнім можливостям, експортним шляхам, інвестиціям та технологіям» та «Позиціонуванню та просуванню локальних виробників. Ніші. Інновації. Унікальність».

   Другий блок відкрив Ігор ВІШТАК (директор Департаменту Міністерства аграрної політики та продовольства України). Він поінформував учасників над чим наразі працює Мінагрополітики України, а також відповів на запитання присутніх щодо законодавчих ініціатив і програм держпідтримки аграріїв.

 Також учасники конференції жваво обговорювали доповіді представлені Владом ІЛЬЇНОВИМ (Head of Products AGRO.RIA) щодо агротехніки, яку найчастіше шукають та купують українські фермери та Михайлом НАГОРНЯКОМ (засновник інноваційної селекційної компанії «Мнагор») щодо використання можливостей ШІ для створення нових сортів кукурудзи.

   Під час виставки Оксаною ЩЕРБАК та Іриною ЛОБАЧОВОЮ (Інститут тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова “Асканія-Нова” – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства) було ініційовано та проведено панельну дискусію спільно з представниками ТОВ «ТБ «УКРАЇНСЬКІ ВЕТЕРИНАРНІ ТЕХНОЛОГІЇ» щодо ультразвукової діагностики органів відтворення корів. Було окреслено переваги застосування сучасних УЗД сканерів для діагностичного дослідження стада та оцінки стану здоров'я тварин. Наразі на ринку УЗД сканерів широко представлені бездротові ультразвукові сканери та мобільні додатки на 3 смарт пристрої. Застосування таких сучасних пристроїв забезпечує комплексне рішення та індивідуальний підхід до уникнення проблем із репродукцією сільськогосподарських тварин.

   Слід зазначити, що агровиставка «Agro Animal Show» проходила одночасно з міжнародними виставками «Зернові технології» та «Фрукти. Овочі. Логістика». Ці аграрні виставки проходять під спільним брендом «АгроВесна».

   Саме такий підхід до організації виставкових проєктів забезпечує представників аграрного сектору виявити оптимальні рішення для підвищення ефективності як вузькоспеціалізованого, так і диверсифікованого агробізнесу.

     14 лютого 2025 року на базі ТОВ «АФ «Колос»» (с. Пустоварівка, Київської області) відбувся науково-практичний семінар за участі представників Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН. Розглядалися питання удосконалення ведення селекційної роботи в племінному заводі голштинської породи, а також  гібридізації за використання різних порід зебу з метою отримання ефекту гетерозису та покращення неспецифічної резистентності худоби. Директор інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ та завідувачка лабораторії розведення молочної худоби Ольга БІРЮКОВА обговорили з директором господарства Леонідом ЦЕНТИЛОМ перспективні напрями співпраці та впровадження інноваційних наукових розробок у господарстві.

     У читальній залі Інституту презентовано книжкову виставку "Наукова спадщина доктора сільськогосподарських наук, професора Володимира Недави: до 100-річчя від дня народження».

    Експозиція представляє літературу про життя та діяльність вченого, першого директора Інституту В. Недави (1975–1986). Він разом з колегами доклали значних зусиль для створення належної матеріально-технічної бази новоствореного Інституту, розширення та впорядкування структури Інституту, розгортання плідної науково-дослідної роботи, виховання гідного наукового колективу. Також представлено основні публікації В. Недави, серед яких монографії, навчальні посібники, рекомендації, статті в наукових збірниках та журналах.

      Запрошуємо до перегляду.

 Відповідно до плану основних заходів НААН (http://naas.gov.ua/content/publichna-informaciya/planuvannya_diyalnosti/) Інститу­том 10 лютого 2025 року заплановано проведення Всеукраїнського науково-практичного семінару «Наукова спадщина професора Володимира НЕДАВИ», присвяче­ного 100-й річниці від дня народження першого директора, професора В. НЕДАВИ.

   Коло наукових інтересів професора Володимира НЕДАВИ охоплювало дослідження проблеми поліпшення продуктивних і племінних якостей симентальської худоби методами селекції за чистопорідного розведення і схрещування, він здійснював наукове керівництво великомасштабними дослідженнями з питань виведення нових для України спеціалізованих м’ясних і молочних порід великої рогатої худоби. Науковий і практичний інтерес представляють дослідження В. НЕДАВИ з питань використання явища гетерозису у скотарстві, застосування наноматеріалів у біотехнологічних дослідженнях. 

    У 1975 році В. НЕДАВУ призначають директором новоствореного Українського науково-дослідного інституту розведення і штучного осіменіння великої рогатої худоби (наразі – Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН), який він очолював понад 10 років (1975–1986). Під його керівництвом було здійснено будівництво у с. Чубинське Бориспільського району Київської області лабораторного корпусу інституту та його оснащення необхідним обладнанням. 

   Володимир НЕДАВА – співавтор 3-х порід великої рогатої худоби: бурої карпатської (1972), української м’ясної (1993) та української чорно-рябої молочної (1995). Учений є автором більше 200 наукових праць, він брав активну участь у підготовці висококваліфікованих фахівців-зооінженерів. Під його науковим керівництвом виконали і захистили кандидатські дисертації 12 науковців. 

   Запрошуємо взяти участь у Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Наукова спадщина професора Володимира НЕДАВИ», який відбудеться у віддаленому (заочному) режимі впродовж 10–11 лютого 2025 року (https://iabg.org.ua/images/Nedava%201%2010.02.25.jpg). В бібліотеці Інституту буде презентовано виставку творчого доробку професора Володимира НЕДАВИ. Буде представлено презентацію «Доктор сільськогосподарських наук, професор В. НЕДАВА (1925-2009) – відомий учений у галузі розведення і селекції сільськогосподарських тварин, організатор дослідної справи у галузі тваринництва України» (https://iabg.org.ua/images/Nedava%2010.02.25.pdf).