Нове

19 грудня 2022 року науковці Інституту взяли участь у роботі круглого столу «Відновлення та модернізація України у повоєнний та післявоєнний час», що був організований за ініціативи Офісу підтримки вченого. У рамках цього заходу відбулася дискусія за секціями, що розподілені за сферами діяльності учасників. У межах круглого столу за напрямом “Аграрні науки та продовольство” відбулася творча зустріч представників установ систем НАН України, НАМН України та НААН. Завідувачка відділу селекції великої рогатої худоби Ольга Бірюкова представила своє бачення співпраці задля покращення стану розвитку органічного скотарства в Україні у післявоєнний час.

16 грудня 2022 року, не дивлячись на дуже складний військовий стан в Україні, в  ІРГТ імені М.В. Зубця відбувся заплановане заслуховування звітів здобувачів ступеня доктор філософії 2-4 року навчання  в аспірантурі про виконання індивідуальних планів наукової роботи за темою дисертаційного дослідження за 2022 рік.  Аспіранти представили результати своїх  досліджень у свинарстві, молочному і м’ясному скотарстві, кролівництві та при розведенні раків. Атестаційна комісія мала змогу оцінити не лише належний рівень виконання наукових досліджень аспірантів, а й теоретичний рівень підготовки здобувачів за відповідною ОНП, який виявилася досить високим, що потішило корифеїв Інституту та дало надію на вчасний захист дисертаційної роботи в разовій вченій раді. Аспіранти ознайомленні з рішенням вченої ради Інституту про необхідність отримання ними висновку про актуальність, новизну, теоретичне та практичне значення результатів досліджень до відрахування з аспірантури у зв’язку із закінченням терміну навчання.

   Впродовж багатьох років науково-технічна бібліотека ІРГТ імені М.В. Зубця  здійснює обмін науковими збірниками, матеріалами конференцій, монографіями, посібниками, підручниками, методичними рекомендаціями, науково-виробничими та довідковими видання із закладами вищої освіти МОН України, науковими установами та іншими організаціями.

  Поточний, 2022 рік, виявився дуже важким для наукової та освітянської спільноти  України в плані розробок та видання наукових праць, але приємно відзначити, що наша бібліотека отримала значний обсяг надходжень від колег із ЗВО та наукових установ, а також авторів ІРГТ імені М.В. Зубця.

   Значну цінність  при підготовці здобувачів ступеня доктор філософії мають навчальні посібники та монографії, люб’язно надані Інституту колегами з Одеси, Асканії – Нової,  Миколаєва, Києва, Дніпра; наукові збірники з Одеси, Молдови; методичні рекомендації з Хмельниччини, Києва, Оброшиного, Дніпра, Львова, Житомира; державний реєстр племінної справи у тваринництві та каталог бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід для відтворення маточного поголів'я, автореферати дисертацій  тощо.

   Здобувачі вищої освіти першого року навчання в аспірантурі Вінтонів М., Чугаєв С. та Яцинка В. із задоволенням ознайомилися з новими надходженнями до бібліотеки.

  Вдячні співробітникам бібліотеки Фасолі Варварі Іванівні та Кузебній Наталії Миколаївні за їх нелегку, але таку потрібну працю, особливо при підготовці аспірантів. Запрошуємо співробітників переглянути нові надходження до бібліотеки Інституту.

Відповідно до передбачених індивідуальним планом наукової роботи строків підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти в аспірантурі ІРГТ імені М.В. Зубця 14 грудня поточного року на засіданні методичної комісії були розглянуті та схвалені методики наукових досліджень аспірантів поточного року вступу  на навчання  Вінтонів  М. і  Євсєєва В. (ОНП - Біологія) , Черняк Н., Чугаєва С. та Яцинки В. (ОНП – Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва). Наукові дослідження здобувачів стосуються біологічних особливостей та  поліпшення господарськи корисних ознак великої рогатої худоби і овець та виконуються в контексті ПНД Інституту. Очікуємо на наукову новизну, теоретичну і практичне значення результатів досліджень молодих науковців, які сприятимуть відродженню галузі тваринництва у післявоєнний період.

   17 листопада 2022 року в малій залі інституту відбулося засідання координаційно-методичної ради з розгляду звітів про виконання завдань програми наукових досліджень НААН на 2021-2025 роки № 31 «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві» за 2022 рік. З аналізом виконання проведених досліджень виступили керівники підпрограм: доктор с.-г. наук Валентина Дзіцюк «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин», доктор с.-г. наук, член-кор. НААН Юрій Полупан «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорозмаїття у тваринництві» та доктор с.-г. наук, академік НААН Світлана Ковтун «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин». З рецензіями звітів, поданих виконавцями програми, виступили експерти координаційно-методичної ради.

    В обговоренні результатів досліджень виконавців програми взяли участь в.о. директора Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» - ННСГЦВ Нінель Кудрик, начальник Відділу ветеринарної медицини та зоотехнії апарату Президії НААН Олександр Костенко, начальник Науково-організаційного управління НААН Олег Гузєватий. Виступаючі наголосили на складних умовах проведення досліджень у звітному році, надали зауваження по окремих завданнях та пропозиції по роботі координаційної ради у 2023 році.

   Підсумки засідання підвів голова координаційно-методичної ради доктор с.-г. наук, член-кор. НААН Юрій Вдовиченко. За результатами роботи була прийнята ухвала засідання ради.

У Х В А Л А

засідання координаційно-методичної ради з виконання

ПНД № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин,

їх відтворення та збереження біорозмаїття»

(«Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві»)

   Розглянувши та обговоривши звіти про виконання завдань програми наукових досліджень НААН на 2021 – 2025 рр. 31   «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві») за 2022 рік координаційно-методична рада ухвалила:

1. З урахуванням зауважень і пропозицій звіти з виконання завдань програми наукових досліджень НААН 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві») за 2022 рік затвердити.
2. Виконавцям відповідних завдань ПНД «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві» проводити роботу з одержання і накопичення генетичного матеріалу від тварин локальних і зникаючих порід (сперми, ембріонів, зразків біоматеріалу) для формування і функціонування мережі банків генетичних ресурсів і передачі на збереження в банк ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН найбільш інформативних зразків генетичного матеріалу.
3. Вважати обов’язковою вимогою до усіх співвиконавців ПНД формування і надання електронних баз даних племінних стад відповідних регіонів.
4. При підготовці повних проміжних звітів врахувати зауваження, що подані в рецензіях та надати заплановану наукову і науково-технічну продукцію у вигляді методик, настанов, рекомендацій, монографій, патентів на винаходи тощо.
5. План роботи координаційно-методичної ради на перше півріччя 2023 року схвалити.

   Директором Державної дослідної станції птахівництва НААН, доктором с.-г. наук Олегом Катериничем, до засідання координаційно-методичної ради, була підготовлена наукова доповідь «Селекція у птахівництві - сучасні світові тенденції».

Доповідь: Селекція у птахівництві -сучасні світові тенденції

   9 листопада 2022 року в контексті укладеної угоди про співпрацю та академічну мобільність  між Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та ІРГТ імені М.В. Зубця НААН, наукову установу відвідали  здобувачі  вищої освіти другого магістерського рівня ОПП «Середня освіта (Біологія та здоров’я людини)» з метою проходження практики з предметної спеціальності «Біотехнологія та популяційна генетика». 

   Практика у здобувачів розпочалася із спілкування з керівництвом Інституту (Юрій Вдовиченко та Світлана Ковтун), які ознайомили студентів із здобутками установи, сучасними напрямами наукових досліджень, діяльністю аспірантури/докторантури та спеціалізованих вчених рад по захисту дисертацій, можливістю оволодіння освітніми компонентами  чи окремими темами за програмою академічної мобільності.

   Навчальну практику для здобувачів  провели науковці структурних підрозділів Інституту: Валентина Дзіцюк, Ольга Бірюкова, Олена Сидоренко та Петро Троцький, які прочитали цікаві та змістовні лекції з блоку генетичних основ селекції тварин та особливостей молочного скотарства, отримання в умовах in vitro ембріонів сільськогосподарських тварин та  формування банку генетичних ресурсів тварин в системі збереження біорізноманіття.

  Практичну складову заходу було підтверджено демонстрацією окремих методів наукових досліджень  у відділах та лабораторіях Інституту. Студенти із захопленням дізнавалися про каріотип тварин, маркерні гени та їх використання для формування популяції з бажаними ознаками продуктивності,  бачили яйцеклітини, сперму та ембріони різних видів сільськогосподарських тварин, банк  довготривалого зберігання біологічного матеріалу.  Інтерес викликало  обладнання, на якому проводяться сучасні дослідження  та програми селекції і генетики в тваринництві. В ході навчальної практики у здобувачів виникало багато питань, на які науковці залюбки давали відповіді.

   Крім спілкування науковців із здобувачами, відбулася конструктивна зустріч та обмін думками  між  завідувачем кафедри біології, методології і методики навчання Юрієм Шапраном і доцентом цієї кафедри  Людмилою Довгополою з гарантом ОНП «Біологія» ІРГТ імені М.В. Зубця Світланою Ковтун, в ході якої була розглянута можливість проведення подальших навчальних практик, а також виконання спільних наукових робіт аспірантів та взаємного оволодіння освітніми компонентами за програмою академічної мобільності.

         Гості залишили теплі слова вдячності за проведену практику та зустріч в журналі відгуків Інституту.

    У продовження практики гостьових лекцій у вищих навчальних закладах 9 листопада 2022 року для студентів біолого-технологічного факультету Сумського національного аграрного університету головним науковим співробітником Інституту розведення і генетики тварин ім. М. В. Зубця НААН доктором сільскогосподарських наук, професором, членом-кореспондентом НААН Юрієм Павловичем Полупаном в онлайн режимі прочитано лекцію на тему “Розведення тварин за лініями: генезис понять і методів та сучасний селекційний контекст”. Студенти та викладачі із зацікавленням ознайомились з історією питання, сучасним уявленням, теоретичним обґрунтуванням (генетичним базисом), класифікацією і практичним застосування лінійного розведення у племінному тваринництві.

4 листопада 2022 року відомий науковець, практик  та викладач , професор  кафедри біотехнології та біоінженерії  Миколаївського національного аграрного університету, доктор  біологічних наук, професор  Крамаренко Сергій Сергійович провів другу гостьову лекцію для  здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ІРГТ імені М.В. Зубця поточного року набору, яка продовжила цикл лекції на тему: «Використання сучасних інформаційно-статистичних методів дослідження в генетиці та селекції тварин».  Аспіранти інституту, які наразі вивчають навчальну дисципліну «Молекулярно-генетичні технології у тваринництві»  мали змогу ознайомитися з багатовимірними та інформаційними методами, які доречно застосовувати  при проведенні досліджень з селекції та генетики тварин, особливо у власних дослідженнях аспірантів. Лектор зосередив увагу на загальній лінійній моделі та використанні однофакторного і дохфакторного аналізу для визначення впливу конкретних факторів на бажані ознаки продуктивності тварин. Використання методів багатовимірного аналізу підтвердив результатами досліджень  розподілу корів за екстер’єром, надоєм  та  лактаційною кривою, показниками відтворювальної здатності свиноматок.  Цікавим виявився дискрімінантний аналіз для визначення відсотку дочірніх потомків , які класифікувалися у різні групи   бугаїв-плідників за вмістом жиру. Модель логістичної регресії була продемонстрована на прикладі визначення впливу живої маси поросят в гнізді при народженні на інші показники відтворювальної здатності свиноматок,  а також фізіологічного розвитку корів на народження бугайців. Фрактальний аналіз  цікавий тим, що дає змогу встановити зв’язки між якісними ознаками, а ентропійно-інформаційний – кількісних ознак.  Потрібною в науковій практиці аспірантів виявилася інформація вченого про інші інформаційні методи. Величезна вдячність Сергію Сергійовичу за прочитану лекцію, пізнавальність теми та її  актуальність, а також  надану інформацію щодо дієвих  програм  для розрахунків, особливо незапатентованих.

   Навчальна дисципліна «Методика досліджень та організація підготовки дисертаційної роботи» є однією з обов’язкових дисциплін  навчального плану     у здобувачів  ОНП «Біологія» та «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» в ІРГТ імені М.В. Зубця, оскільки  дає змогу планувати і реалізувати послідовність процесу наукового дослідження з дотриманням належної академічної доброчесності.

   25 жовтня 2022 року для участі в навчальному процесі підготовки аспірантів за вищевказаною дисципліною була запрошена Галина Калиниченко, доцент кафедри технології виробництва продукції тваринництва Миколаївського національного аграрного університету, яка прочитала лекцію на тему «Методологія та методи наукових досліджень. Написання дисертаційної роботи». Лектор в доступній формі обґрунтувала методологію наукових досліджень, пояснила, як потрібно вибирати тему, методику та методи наукових досліджень, формувати групи тварин для наукового чи виробничого досліду, вказала на особливості проведення наукових досліджень в різних галузях, за різними програмами, грандами і фінансуванням, пояснила методологію опрацювання одержаних результатів, їх публікації в різних виданнях, акцентувала увагу на участь в наукових дискусіях, критичному діалозі. Значну увагу приділила оформленню дисертаційної роботи та її захисту в разовій спеціалізованій вченій раді.

  Під час лекції відбувалося спілкування щодо об’єктивності вибраної теми дисертаційної роботи, правильності вибору об’єкта досліджень, умов проведення експерименту. Набуті під час лекції знання дозволять аспірантам фахово підходити до аналізу наукових методів і методик з біології та технології виробництва продукції тваринництва, ефективно використовувати методологію наукового пізнання для проведення власних експериментів, оцінювання та  публікування їх результати.

  Галина Іванівна побажала майбутнім молодим вченим створювати нові знання в галузі, які будуть конкурентоспроможними на національному та міжнародному рівні, а також виробляти екологічно безпечну продукцію харчування, що наразі особливо потрібна для України.

 Для зацікавленості аспірантів теоретичною підготовкою з навчальної дисципліни «Молекулярно-генетичні технології у тваринництві» та можливість включення  генетичних досліджень у власні дослідження здобувачів, 20 жовтня 2022 року  для проведення аудиторних занять було запрошено відомого в Україні та світі генетика, доктора біологічних наук, професора Крамаренка Сергія Сергійовича, який наразі обіймає посаду професора кафедри біотехнології та біоінженерії  Миколаївського національного аграрного університету.

 Сергій Сергійович для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти та усіх охочих співробітників ІРГТ імені М.В. Зубця  прочитав лекцію на тему: «Використання сучасних інформаційно-статистичних методів дослідження в генетиці та селекції тварин». Вчений висвітлив питання використання мікросателітів ДНК в скотарстві та свинарстві, цікаво пояснив зв’язки мікросателітів з показниками продуктивності, акцентував увагу на  можливому використанні цих зв’язків у маркер-допоміжній селекції. Усі твердження лектора базувалися на величезній кількості результатів наукових досліджень вчених різних країн світу. Було вказано на різні кореляційні зв’язки між  гетерозиготністю за МС-ДНК та ознаками продуктивності (HFCs) свійської худоби, свиней, коней, кіз, домашніх овець риб, хутрових звітів, курей, качок, що створює простір для продовження досліджень майбутніми науковцями. Досить цікаво була висвітлена роль генетики та впровадження сучасних генетичних методів для виявлення негативних наслідків популяційно-генетичних процесів  серед тварин малочисельних та автохтонних порід, а також для оцінки відповідності якості готових м’ясних продуктів породному походженню сировини (traceability).

  Пізнавальною була інформація про  методи, які використовуються для визначення відповідних генетичних показників та комп’ютерні програми для розрахунків у генетиці (GenAIEx, GENEPOP, MICROSATELLITE ANALYSER, HP-Rare тощо).

  Лекція завершилася жвавою дискусією та величезною зацікавленістю щодо генетичних досліджень у тваринництві як серед аспірантів, так і науковців. Вбачається продовження таких зустрічей  не лише з метою підтримки освітнього процесу підготовки аспірантів в Інституті, але й спілкування  фахівців. 

   19 жовтня 2022 року в контексті проведення аудиторних занять по навчальній дисципліні «Молекулярно-генетичні технології у тваринництві» зі здобувачами третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 091 «Біологія» в ІРГТ імені М.В. Зубця НААН, власним досвідом впровадження сучасних методів молекулярної генетики в практику тваринництва та розробленням методів збереження і раціонального використання біорозмаїття тварин  ділилися провідні науковці, відомі генетики, а саме: професор кафедри біології тварин НУБіП, доктор сільськогосподарських наук, професор Роман Кулібаба та головний науковий співробітник відділу генетики та біотехнології ІРГТ імені М.В.Зубця, доктор сільськогосподарських наук, професор Кирило Копилов.

   В своїй лекції на тему «ДНК-технології у тваринництві сучасний стан та перспективи досліджень» Роман Кулібаба акцентував увагу на  методах оцінки мінливості біологічних систем,  висвітлив історію розвитку ДНК-технологій, навів результати власних досліджень щодо  пошуку нових мутацій та створенні бажаних генотипів у вітчизняному птахівництві,  бджільництві, розробки методів типування, вказав на перспективи розвитку ринку молока А2 з геном бета-казеїну. Лекція супроводжувалася цікавими рисунками, графіками, таблицями, що наочно підтверджували роль ДНК-технологій при вирішенні актуальних проблем тваринництва та виробництва продукції.

   Кирило Копилов під час лекції на тему:  «Дослідження некодуючих ділянок ДНК геному різних видів сільськогосподарських тварин»  ознайомив аспірантів із структурою некодуючих ділянок ДНК, сучасними методами досліджень у тваринництві та науковою тематикою відділу генетики та біотехнології Інституту, висвітлив результати власних генетичних досліджень на різних видах сільськогосподарських тваринах та їх впровадження у виробництво, вказав на перспективи подальших молекулярно-генетичних досліджень у тваринництві. Аспіранти із зацікавленістю сприймали інформацію, плануючи застосування напрацювань вчених при проведення власних досліджень. 

18 жовтня 2022 року в освітньому процесі підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» ІРГТ імені М.В. Зубця НААН взяв участь відомий науковець, професіонал-практик з селекції, генетики та технології великої рогатої худоби, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Сергій РУБАН, який наразі очолює кафедру генетики, розведення та біотехнології НУБіП України. В контексті вивчення навчальної дисципліни «Сучасні технології виробництва і переробки продукції тваринництва» Сергій Юрійович прочитав лекцію на тему: «Селекційно-технологічні чинники ефективного ведення молочного скотарства», де звернув увагу аспірантів на значенні експерименту в проведенні наукових досліджень, наголосив на складових ефективного розвитку молочного скотарства у світі;  акцентував увагу на стані галузі молочного скотарства в Україні та особливостях наявних порід худоби в Україні, методах та системах селекції, особливо оцінки і добору бугаїв-плідників; розкрив значення генетики в успадковуваності бажаних ознак тварин, пошуку маркерних генів, які обумовлюють продуктивність та пов’язані з певними захворюваннями худоби; висвітлив проблеми відтворення худоби з акцентом на сучасних методах трансплантації та отриманні сурогатних плідників; продемонстрував прогресивні способи утримання корів за промислового виробництва молока, технологічні підходи до годівлі та оцінки якості корму, способи видалення та утилізації гною. Лекція супроводжувалася  презентацією таблиць, графіків, світлин, які дозволяли краще сприймати матеріал. Аспіранти були задоволені отриманою інформацією, мали змогу поспілкуватися з вченим та отримати відповіді на питання, які їх цікавили. Висловлюємо щиру вдячність колезі за лекцію та підтримку нашої ОНП.

  Всеукраїнська інноваційна екосистема «Sikorsky Challenge Україна» (SCU) – це відкрита організація, що об'єднує інституції країни з розвитку української інноваційної економіки та є моделлю і драйвером високотехнологічного інноваційного розвитку економіки України (https://www.sikorskychallenge.com).

   Наразі SCU запрошує взяти участь у XI Конкурсі стартапів Sikorsky Challenge 2022 та представити свій проєкт на одному з найголовніших щорічних заходів у сфері інноватики України (https://www.sikorskychallenge.com/startup-contest/). Одним із експертів конкурсу за напрямами «Біомедична інженерія і здоров’я людини» та «Аграрна інженерія і продовольча безпека» є завідувач лабораторії біотехнології відтворення, кандидат с.-г. наук Оксана ЩЕРБАК (https://www.sikorskychallenge.com/experts/). Така співпраця з SCU сприяє розширенню можливостей науковців Інституту участі у таких конкурсах, детального аналізу та оцінки сучасного стану сфери інноватики України.

    Подія міжнародного формату з ефективного тваринництва та птахівництва.

21 жовтня 2022 р

https://livestock-summit.com.ua/?gclid=CjwKCAjwv4SaBhBPEiwA9YzZvCbBJoYIk9uZDXJ2s2ORWUxwWq8DPprVFM989KlMrS93w-YjnotBYBoC6jAQAvD_BwE#projects-1

   В цьому році Європейська асоціація репродукції домашніх тварин (ESDAR, https://esdar2022.org/ ) надала українським колегам тревел-грант для участі в 25-ій конференції асоціації (м. Салоніки Грецької Республіки). Серед дев’яти делегатів від України участь у конференції брали науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН зав. лабораторії Оксана ЩЕРБАК та аспірантка Оксана ЛИЗОГУБ.

   Конференція проходила з 28 вересня по 2 жовтня 2022 року в Салоніки концерт-холі (м. Салоніки, Грецька Республіка). Програма конференції включала: пленарні доповіді, доповіді молодих науковців, воркшопи (з чотирьох тематик), дискусії, постерну секцію та постерну секцію молодих науковців. Насамперед для науковців Інституту були цікавими та пізнавальними пленарні доповіді: «Застосування антибіотиків та резистентність продуктивних тварин. Як ми можемо попередити вплив антибіотиків на розвиток захворювань репродуктивних органів?»; «Негативний вплив кульгавості (ламінітів) на відтворення дійних корів»; «Пригнічення репродуктивної поведінки та функції гонад у коней – сучасні підходи»; «Низька адаптація в перпубертантний період та вплив на фертильність дійних корів» та «25 років після Доллі: погляд на довготривалі ефекти ембріональних технологій».

   Серед доповідей молодих вчених хотілось би відзначити: «Визначення клінічної ефективності одноразової доплемінної оцінки для прогнозування подальшої відтворної функції телиць на випасі»; «Співвідношення статей лошат, отриманих за допомогою ICSI»; «Регуляція експресії вісфатину в жовтому тілі свиней під час естрального циклу та ранньої вагітності: чи бере участь кіназа ERK1/2»; «Позаклітинні везикули яйцепроводу свині пізньої фолікулярної фази демонструють більший зв’язок з мембраною сперматозоїдів»; «Дослідження кількості соматичних клітин і загальної кількості бактерій у сирому молоці в отарах овець Грецької Республіки в масштабах країни».

  Поміж восьми воркшопів, які були передбачені програмою конференції науковці інституту відвідали воркшопи за такими науковими напрямками , як «Ембріон-материнський організм у великої рогатої худоби: Вплив на фертильність та отримання ембріонів in vitro» та «Сперматологія». На яких детально були представлені дослідження щодо:

• 3D моделювання середовища матері: використання мікрофлюїдики та біодруку для створення in vitro чіпу-яйцепровід-ендометрій;
• розшифровка діалогу між ембріоном, що розвивається та матки великої рогатої худоби за використання моделі експлантату ендометрію;
• оцінка короткочасного зберігання сперми собак за кімнатної температури;
• зберігання в умовах холодильнику змінює компактність ДНК сперми кнура, що визначається зменшенням дисульфідних зв’язків і деконденсацією хроматину;
• полімери як альтернатива антибіотикам у розріджувачах для сперми собак.

  Висловлюємо вдячність представнику від України в ESDAR – Анастасії Богданюк, за підтримку та організацію участі представників наукової спільноти в цьогорічній 25-ій конференції Європейської асоціації репродукції домашніх тварин.

  Слід відмітити, що попри складну ситуацію, яку спричинила російська агресія в Україні, вченим була надана можливість отримати нові знання, навички та контакти з репродукції різних видів тварин. Отриманий досвід буде направлено на відтворення поголів’я вітчизняних порід сільськогосподарських тварин.

   Відновлення поголів’я коней поліської популяції є одним із напрямків діяльності відділу генетичних ресурсів тварин ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН, тому співробітники інституту разом з власниками тварин та не байдужими особами намагаються зберегти та відродити породну групу попри складнощі, викликані війною в країні. Поголів’я коней, яке до війни утримувалося с. Прибірськ Вишгородського р-ну Київської області, пережило окупацію і дивом уціліло, але  ряд обставин змусив власників тварин  перемістити їх в більш безпечне місце, де є належні природні умови для вільного утримання тварин та добрі умови догляду, а саме: на базу Екологічної Дослідницької Станції «Глибокі Балики» (село Балико-Щучинка Обухівського району Київської області).

   З метою виконання наукових досліджень за завданням «Розроблення методики та селекційної програми реконструкції поліської популяції коней» завідувачка відділу генетичних ресурсів тварин ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН Олена Сидоренко та старший науковий співробітник відділу Тетяна Ільницька 30 вересня 2022 року відвідали екологічну базу, де провели інвентаризацію наявного поголів’я коней, умов утримання і годівлі, здійснили оцінку екстер’єру кобил та молодняку різного віку із взяттям основних промірів тіла, відібрали біологічний матеріал для ДНК-типування.

   Під час спільної конструктивної зустрічі з власником поліських коней та усіма небайдужими особами, які докладають зусилля для відновлення локальної популяції, були розглянуті питання утримання та годівлі коней в нових природних умовах, а також їх добору та відтворення.

         Співробітники відділу селекції великої рогатої худоби пройшли навчання (26.09-30.09.2022) на курсах підвищення кваліфікації наукових та науково-педагогічних працівників у Інституті агроекології і природокористування НААН. Лекції проводили провідні науковці інституту та закордонні фахівці. Серед закордонних: професор Університету Кобе Гакуїн, Президент Асоціації україністів Японії, д.е.н., д.іст.н. Йошихімо Окабе; професор Гірнічо-Металургійної академії у Кракові Університету науки і технологій, д.с.-г.н. Собчик Вікторія.

         Отримано інформацію щодо стану, проблем та перспектив досліджень у напрямках: біобезпеки агроценозів, супутникового агроекологічного моніторингу, збереження і раціонального використання агробіорізноманіття, вплив збройного конфлікту на стан агроресурсів та подолання наслідків, презиційні фітотехнології в агропромисловому комплексі України, економіка природокористування та ін.

      Співробітники Інституту взяли участь у дискусії, окреслили шляхи співпраці у напрямах органічного землеробства і збереження біорізноманіття, а також формування стійких продовольчих систем.

     26 вересня 2022 року в ДП «ДГ імені Декабристів Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН» відбулася конструктивна зустріч між директором дослідного господарства Володимиром Цибенко, зоотехніком по племінній справі Оксаною Зінченко і головним лікарем ветеринарної медицини Сергієм Наріжним  та завідувачем відділу Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця Світланою Войтенко, в ході якої обговорено сучасний стан айрширської худоби, способи відтворення маточного поголів’я корів та методи розведення тварин. Акцентовано увагу на тому, що  чистопородне   розведення має бути основним методом при удосконаленні худоби айрширської породи в господарстві за чіткого добору тварин за екстер’єром та продуктивністю. Передбачено подальше вивчення молочної продуктивності та відтворної здатності корів, одержаних за  різних варіантів міжпородного схрещування з тим, щоб визначити найбільш оптимальні варіанти поєднання тварин різних генотипів.

   Огляд   телиць на фермі по вирощуванню молодняку, а також корів  на відділенні по виробництву молока засвідчив, що  умови утримання і годівлі тварин сприяють прояву їх генетичного потенціалу, поголів’я розширюється, продуктивність  корів поліпшується, а прибутковість галузі молочного скотарства, яка наразі є основною в господарстві – висока.

    Успіхів керівництву  і фахівцям господарства, які в ці важкі для країни часи  виробляють і реалізують якісну і не дорогу продукцію!!!!!!!