Нове

   18 квітня завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Інституту Оксана ЩЕРБАК взяла участь у «Digital PCR workshop», який проходив на базі науково-дослідного центру «BIOCEV» (с. Вестец, Чеська Республіка, https://www.biocev.eu/en).

     Слід зазначити, що «BIOCEV» є об'єднаним проектом шести інститутів Академії наук Чеської Республіки (Інститут молекулярної генетики, Інститут біотехнології, Інститут мікробіології, Інститут фізіології, Інститут експериментальної медицини, Інститут високомолекулярної хімії) та двох факультетів Карлового університету. Метою проекту є створення Європейського центру передового досвіду в галузі біомедицини та біотехнологій.

   Захід організовано та проведено представниками «GeneCore» та «Bio-Rad». Програма «Digital PCR workshop» включала теоретичну та практичну частини. Під час «Digital PCR workshop» учасники мали можливість отримати консультації та обмінятись досвідом щодо відмінностей в типах ПЛР, налаштуванні реакцій та робочого процесу. Слід відмітити, що «Digital PCR workshop» призначено для науковців та виробничників, які в своїй роботі потребують фундаментального розуміння цифрової ПЛР.

 Шановні вчені-аграрії!

      25 квітня 2023 року в Інституті відбулося навчання слухачів Державного навчального закладу «Школа підвищення кваліфікації спеціалістів по розведенню сільськогосподарських тварин та племінній справі» Мінагрополітики України за програмою підвищення кваліфікації техніків штучного осіменіння. Читали лекції та демонстрували презентації науковці інституту – досвідчені спеціалісти в галузі репродуктології тварин кандидат біологічних наук Андрій КРУГЛЯК, учень славетного вченого Ігоря СМИРНОВА та кандидат сільськогосподарських наук Степан ДЕМЧУК.

     Слухачами курсів підвищення кваліфікації були спеціалісти-тваринники з Сумської, Чернігівської, Миколаївської, Житомирської та Кіровоградської областей. Вони високо оцінили організацію навчання в Інституті та побажали продовжити фахові зустрічі на його теренах.

Запрошення

Інформаційний лист 

    Співробітники Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, а також молоді вчені та здобувачі вищої освіти ступеня доктора філософії 5 квітня 2023 року взяли участь в роботі ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи розвитку природничої освіти», яку проводила кафедра біології, методології та методики навчання факультету гуманітарно-природничої освіти та соціальних технологій Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

      З актуальною доповіддю щодо сучасних досягнень у галузі біотехнології тварин і людини виступили перша заступниця директора з наукової роботи Світлана Ковтун, завідувачка лабораторії відтворення тварин Оксана Щербак, здобувачка вищої освіти ступеня доктора філософії Оксана Лизогуб, а також асистентка кафедри біотехнології та біоінженерії Ірина Люта (Миколаївський національний аграрний університет). Аспіранти та молоді вчені Інституту були дотичні до розгляду проблем дослідження об’єктів, процесів і явищ живої природи в історичному та прикладному аспектах.

     Конференція була надзвичайно актуальною та важливою не лише для висвітлення досягнень вітчизняних науковців та апробації результатів наукових досліджень аспірантів, але й для вдосконалення системи підготовки майбутніх здобувачів вищої освіти в аспірантурі Інституту. Варто зауважити, що подібний захід слугує результатом тісної співпраці Інституту та Університету щодо проведення спільних досліджень з біотехнології і біології тварин, проведення теоретичної підготовки аспірантів за окремими навчальними компонентами (особливо педагогічного спрямування) та навчальних практик студентів, спільних публікацій результатів наукових досліджень, участі в конференціях, круглих столах, в раді стейкхолдерів тощо.

     Учасникам надані сертифікати участі в заході та тези конференції.

      6 квітня 2023 року Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Університет Григорія Сковороди в Переяславі провели круглий стіл на тему «Сучасні виклики професійної підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти». Було розглянуто питання реалізації академічної мобільності в умовах військового стану в Україні, сучасних методологічних підходів до наукових розробок молодих вчених та аспірантів, сучасних викликів в освіті, утворення та діяльності разових спецрад з присудження наукового ступеня доктора філософії, експертної оцінки наукових досліджень у галузі біології,  формування наукового світогляду здобувачів ступеня доктора філософії та особливості іншомовної підготовки аспіратів в академічній і професійній сферах.

     Участь в роботі круглого столу прийняли Віталій КОЦУР (ректор університету), Світлана КОВТУН, Світлана ВОЙТЕНКО, Катерина КОПИЛОВА (Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН), Антоніна РОЗСОХА, Ольга ШАПРАН, Юрій ШАПРАН, Євгенія КОСТИК, Лариса ХАРЧЕНКО (Університет Григорія Сковороди в Переяславі), Інна БІЛЬЧЕНКО (Меморіальний музей Г.С. Сковороди), а також здобувачі третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти та докторанти наукової установи і закладу вищої освіти. Захід носив дискусійний характер, був цікавим для вчених та здобувачів.

     У рамках спільного договору про співпрацю між Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Університетом Григорія Сковороди в Переяславі визначено подальші кроки щодо підвищення кваліфікації науковців, формування моральних цінностей особистості в освітньому і науковому процесах, методології викладання освітніх компонент та формування наукового світогляду у майбутніх українських вчених, виконанні спільних наукових досліджень у галузі біології, надання платформи для проведення навчальних практик, діяльності рад стейкхолдерів з підготовки здобувачів за відповідними освітньо-науковими програмами.

          5 квітня 2023 року з метою вшанування світлої пам’яті видатного вченого – Михайла ЗУБЦЯ, якому 7 квітня виповнилося б 85 років, наукова та освітянська спільнота провела круглий стіл, де згадали внесок вченого у розвиток вітчизняного тваринництва, підготовку аспірантів і докторантів, формуванні наукових шкіл. В роботі круглого столу взяли участь співро­бітники та здобувачі вищої світи ступеня доктор філософії Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, викладачі і здобувачі вищої освіти НУБіП України, Миколаївського національ­ного аграрно­го університету, Університету Григорія Сковороди в Переяславі.

       Відкрив захід учень Михайла Васильовича, в.о. директора Інституту, академік НААН Остап ЖУКОРСЬКИЙ, який теплими словами згадав свого вчителя, керівника наукової установи та Національної академії агарних наук України, особливо наголошуючи на необхідності формування сучасних підходів до науки, як основи нашого майбутнього.

       На викликах сучасної освіти, поліпшенні якості освітнього процесу здобувачів вищої освіти ступеня доктор філософії, необхідності дотримання законодавчої бази освіти, апробаціях та публікації результатів наукових досліджень наголошувала в своєму виступі завідувачка відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Світлана ВОЙТЕНКО. Штрихи до портрету керманича вітчизняної зоотехнічної науки академіка Михайла ЗУБЦЯ додала Єлизавета ФЕДОРОВИЧ, завідувачка відділу розведення і селекції тварин Інститут біології тварин НААН. Науковий співробітник Інститут Наталія ШВЕЦЬ детально ознайомила учасників із системою перевірки наукових робіт на плагіат. Своє бачення підготовки аспірантів в Інституті висловила здобувачка вищої освіти ступеня доктор філософії Ольга ВІНТОНІВ.

     Особливості наукової діяльності Михайла ЗУБЦЯ, його напрацювання та досягнення висвітлила перший заступник директора з наукової роботи, академік НААН Світлана КОВТУН. Вона наголосила на необхідності завершення навчання в аспірантурі атестацією дисертаційної роботи. Вказала на необхідності участі здобувачів у програмах академічної мобільності, подвійного навчання, спільних досліджень із установами, з якими Інститут має договори про співпрацю. Навела приклад успішної співпраці із приватними структурами здобувачки Оксани Лизогуб (науковий керівник – Оксана Щербак).

   Особливу увагу було приділено дотичності наукових досліджень аспірантів до завдань програми наукових досліджень НААН №31«Генетика, збе­ре­­же­ння та відтворення біоресурсів у тваринництві». Висвітлено питання можливої співпраці аспірантів Інституту із закладами вищої освіти щодо проведення наукових досліджень, спільних публікацій, участі в конференціях, семінарах тощо. Учасники круглого столу залишилися задоволені отриманою інформацією та спілкуванням з науковцями і колегами з інших наукових установ та ЗВО.

         Шановні здобувачі вищої освіти ступеня доктора філософії та науковці, перейшовши за посиланням

      Перелік наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії 

або за електронною адресою https://mon.gov.ua/ua/nauka/nauka/atestaciya-kadriv-vishoyi-kvalifikaciyi/naukovi-fahovi-vidannya

     Можна ознайомитися з реєстром наукових фахових видань України категорії А і Б в різних галузях, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт та  досліджень за програмами наукових досліджень.

     24 березня поточного року перший заступник директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН  Світлана Ковтун, завідувач лабораторії біотехнології відтворення Інституту, кандидат сільськогосподарських наук  Оксана Щербак, науковий співробітник лабораторії біотехнології відтворення Інституту, кандидат сільськогосподарських наук Володимир Стаховський та біотехнолог ТОВ «»Агрофірма Петродолинське» Світлана Сідашова взяли участь у роботі ІІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології», яку проводив Національний фармацевтичний університет МОЗ України.

     Науковці за результатами власних досліджень, які проводили в СТОВ «Агрофірма Петродолинське» ( ПрАТ «Агро-Союз»), презентували доповідь на тему: «Біотехнологія одержання ембріонів великої рогатої худоби відомої статі». Інформація, надана науковцями, викликала зацікавленість та жваву дискусію учасників конференції за напрямом «Біотехнологія у рослинництві, тваринництві та ветеринарії», оскільки вона стосується актуальних проблем відродження галузі тваринництва та виробництва продукції для потреб населення.

    В контексті конференції був також проведений круглий стіл «Сучасні тенденції у підготовці здобувачів вищої освіти спеціальності 162 Біотехнології та біоінженерія», в якому прийняла участь Світлана Ковтун та висвітлила можливості Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця щодо проведення спільних досліджень по біотехнології і біології тварин, а також подякувала за продовження партнерства та співпраці між закладом вищої освіти та науковою установою.

    Учасникам конференції були видані сертифікати, які підтверджують їх науковий рівень, педагогічну майстерність та професійне зростання.

     7 квітня 2023 року виповнюється 85 років від дня народження Михайла ЗУБЦЯ (1938 – 2014), Героя України, видатного вченого, академіка НААН, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата державних премій України, який впродовж багатьох років очолював Інститут розведення і генетики тварин НААН та Національну академію аграрних наук України (http://naas.gov.ua/slide/z-lyubov-yu-do-zhittya/).

   В. о. директора Інституту академіком НААН Остапом ЖУКОРСЬКИМ схвалено проведення ряду заходів.

   5 квітня 2023 року в 11.00 науковці Інституту візьмуть участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку природничої освіти» на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі (https://1drv.ms/b/s!AjsNOLdD4Pn8gzvMUNYl26L9Iq52?e=uLLEWJ) та обговорять перспективи співпраці за напрямом «Вітчизняні біотехнології у тваринництві та природнича освіта».

   5 квітня 2023 року в 13.00 відбудеться круглий стіл «Наукова спадщина Михайла Зубця та сучасні виклики підготовки аспірантів». Буде обговорено розширення спів­праці з підготовки здобувачів вищої освіти за освітньо-науковими програ­мами 204 Техно­логії виробництва і переробки продукції тваринництва та 091 Біологія. Учасники: науковці інститутів-співвиконав­ці в НТП 31 «Генетика, збе­ре­­же­ння та відтворення біоресурсів у тваринництві» НААН, викладачі і здобувачі вищої освіти НУБіП України, Миколаївського національ­ного аграрно­го університету, Університету Григорія Сковороди в Переяславі (підключення Zoom:

https://us05web.zoom.us/j/86469465235?pwd=b3VJMEdyeDZpVllDWjNLZ3NQcWNPUT09;

ідентифікатор: 864 6946 5235, код: 9tiex7).

   6 квітня 2023 року буде проведено науково-методологічний семінар «Сучасні виклики професійної підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти» (http://iabg.org.ua/images/news/6.04.23%20.pdf) та обговорено  питання методології викладання освітніх компонент та удосконалення педагогічної майстерності.

   Також 19 травня 2023 року досягнення молодих науковців і фахівців з розведення, селекції, генетики, та біотехнології будуть представлені на ХХІ Всеукраїнській науковій конференції молодих учених і аспірантів «Актуальні дослідження з проблем розведення, генетики та біотехнології у тваринництві» (http://iabg.org.ua/images/news/Zaproshennya%20konf.mol.vchenykh.2023.2.pdf), що стане якнайкращою пам’яттю про видатного вченого Героя України Михайла ЗУБЦЯ.

     Національний фармацевтичний університет запрошує вас узяти участь у ІІІ Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Проблеми та досягнення сучасної біотехнології», яка відбудеться 24 березня 2023 року (https://biotech.nuph.edu.ua/konferentsiia-2023/).

    Науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, продовжуючи співпрацю (http://iabg.org.ua/index.php/news/628-profesijne-zrostannya-ta-pidtverdzhennya-pedagogichnoji-majsternosti), приймуть участь у цьогорічній конференції. Під час роботи конференції за напрямом «Біотехнологія у рослинництві, тваринництві та ветеринарії» буде представлено дослідження щодо «Біотехнології одержання ембріонів великої рогатої худоби відомої статі», які науковці одержали у співпраці з СТОВ «Агрофірма Петродолинське» на базі ПрАТ «Агро-Союз» у минулі роки.

 Відповідно до підпункту 23 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві, та перехідні положення» статей 13 і 44 Закону України «Про вищу освіту» Міністерство освіти і науки України 15 березня 2023 року видало наказ «про затвердження Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2023 році». З текстом наказу можна ознайомитися за посиланням https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/vstupna-kampaniya-2023/umovi-prijomu-dlya-zdobuttya-vishoyi-osviti-2023-roku

   14 березня 2023 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН під головуванням керівника програми віцепрезидента НААН, академіка НААН Михайла ГЛАДІЯ, відбулося засідання координаційно-методичної ради з розгляду календарних планів виконання завдань програми на 2023 рік. Календарні плани наукових досліджень доповіли керівники завдань установ-співвиконавців.

  Рекомендації щодо затвердження календарних плані за розглянутими завданнями координаційно-методичної ради ІРГТ імені М.В. Зубця висвітлили керівники підпрограм та рецензенти.

   Виступаючі наголосили, що не дивлячись на складні умова воєнного стану, усі наукові установи, які задіяні у виконанні програми, планують провести заплановані дослідження та створити наукову продукцію, яка буде конкурентоспроможною не лише на ринку тваринництва України.

У Х В А Л А

засідання координаційно-методичної ради з виконання

ПНД НААН № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин,

їх відтворення та збереження біорозмаїття»

(«Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві»)

від 14 березня 2023 року

   Розглянувши та обговоривши календарні плани з виконання фундаментальних та прикладних завдань програми наукових досліджень НААН № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві») на 2023 рік координаційно-методична рада ухвалила:

1. З урахуванням наданих зауважень та запропонованих змін і уточнень календарні плани робіт на 2023 рік з виконання фундаментальних та прикладних завдань програми наукових досліджень НААН № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві») затвердити.

2. Доопрацьовані, відповідно до зауважень, календарні плани з уточненням місця і термінів проведення досліджень та вказанням для прикладних завдань запланованої науково-технічної продукції подати до головної установи до 30 березня 2023 року.

   3 і 4 березня 2023 року в Національному сільськогосподарському музеї в місті Прага (Чеська Республіка) проходив ІІІ симпозіум органічного сільського господарства. Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН участь прийняла завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана ЩЕРБАК.

   Симпозіум організовано та проведено Асоціацією місцевих продовольчих ініціатив та Міністерства сільського господарства Чеської Республіки. Програма симпозіуму включала наукові лекції та майстер-класи чеських та іноземних спікерів. Працював простір для неформальних діалогів щодо перспектив ведення сільського господарства та обміну цікавими, дієвими та сучасними підходами прикладного призначення. Цього року програма симпозіуму була зосереджена на тваринництві, захисті рослин, громадському харчуванні, а також на сучасних підходах до створення біорегіонів. На симпозиумі паралельно працювали: «Секція органічного землеробства», «Секція ефективного ведення сімейних ферм», «Секція громадського харчування» та «Секція виноградарства».

   В «Секції органічного землеробства» було представлено доповіді:  «Майбутнє органічного землеробства. Пасовища важлива складова сталого сільського господарства. Парникові гази та ведення жуйного тваринництва. Молочні продукти, м'ясо, переробка продуктів»; «Вступ до цілісного менеджменту пасовищем – «Відновлювальне пасовище»; «Значення та розмір тваринницької ферми в органічному землеробстві на перспективу»; «Лісово-пасовищні системи для великої рогатої худоби та птиці»; «Біопестициди в органічному землеробстві»; «Біорегіони – на прикладі проектів Велке Гостерадки та Тишновське (Чеська Республіка); «Земля – муніципальна чи комунальна власність»; «Сасовська екоферма – екологічне свинарство з 1999 року»; «Як створити колективну курячу ферму»; «Модельні екорегіони Баварії»; «Вирощування телят з коровою – практичні рекомендації ведення тваринництва».

   Слід відмітити, що симпозіум проходив в стінах Національного музею сільського господарства Чеської Республіки, завдячуючи чому відвідувачі могли наочно ознайомитись з становленням та розвитком аграрного сектору на території країни. Найбільшу зацікавленість викликала інтерактивна виставка розвитку сільського господарства від 8 тисяч років до нашої ери і до сучасної доби. В динамічній експозиції представлені унікальні колекційні предмети, зокрема чучела тварин, знаряддя праці. Найбільшою гордістю музею є племінний бик Цесар (Цезар) та оригінальний плуг двоюрідних братів Веверкових, що стали початком ери нових технологій та інновацій у аграрному виробництві.

   Окрім експозиційних залів, у музеї є також бібліотека, де зібрані різноманітні видання з сільського господарства, а також архів з документами та фотографіями, пов'язаними з історією сільськогосподарського виробництва в Чехії. Також, на території музею є господарський дворик, на якому представлені місцеві породи кролів, качок, курей та голубів, де за ними охоче спостерігає малеча.

   Національний музей сільського господарства Чеської Республіки є одним з найбільш відвідуваних. Особливо він популярний серед дітей, які з радістю в спеціально створених інтерактивних ігрових зонах доять корів, доглядають за свинками, керують тракторами, препарують риб, вивчають під мікроскопом будову клітини, печуть хліб, торгують продукцією сільського господарства, тобто наочно вивчають всі ланцюжки аграрного виробництва.

  20 січня 2023 року завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана ЩЕРБАК та здобувач наукового ступеня доктора філософії Оксана ЛИЗОГУБ взяли участь у науковій онлайн-доповіді «Нові методи оцінки потенціалу розвитку ооцитів і ембріонів ссавців». Захід організовано та проведено Польським товариством клітинної біології, Товариством репродуктивної біології, кафедрою медичної біотехнології факультету біохімії, біофізики та біотехнології Ягелонського університету (м. Краків, Республіка Польща), кафедрою ембріології біологічного факультету Варшавського університету (м. Варшава, Республіка Польща).

   Наукову доповідь представила хабілітований доктор Анна Айдук (кафедра ембріології біологічного факультету Варшавського університету). В своїй доповіді вона зазначила, що доімплантаційний ембріональний розвиток є основою майбутньої особини. Запліднення, дроблення, диференціація первинних ембріональних клітин і імплантація ембріона в матку є одним із найголовніших етапів ембріогенезу. Було наголошено на тому, що через етичні принципи, наразі більшість досліджень з вивчення ембріогенезу виконується на мишах. Слід відмітити, що в ембріологічних дослідженнях також використовуються велика рогата худоба, свині та кролики, які стали інформативними моделями для вивчення ембріонального розвитку людини.

   Гучний прогрес в розвитку методів клітинної та молекулярної біології, що застосовується в останні роки, дозволяє науковцям поглибити розуміння ембріонального розвитку ссавців. Зокрема, останнє десятиліття спричинило справжній вибух нових даних, що ідентифікують гени, відповідальні за регуляцію предімплантаційного розвитку мишиних ембріонів.

   Дослідження на модельних тваринах, не на виді Mus, є надзвичайно важливими, оскільки останні молекулярні дослідження виявили несподівані відмінності між видами та викликали занепокоєння щодо ступеня, до якого ми можемо впевнено екстраполювати дані з мишей до людей. Ці дані потрібно мати на увазі, тому що фундаментальні дослідження часто є основою практичного застосування, наприклад, отримання in vitro ембріонів – це ідеальна ілюстрація екстракорпорального запліднення.

   Також сучасні методи оцінки життєздатності ембріонів дають орієнтовний показник, а не остаточний прогноз потенціалу розвитку окремих ембріонів. Розуміння молекулярних механізмів, що лежать в основі регуляції клітинного циклу та перших кроків клітинної диференціації в доімплантаційному розвитку людини є важливим для оптимізації процедури екстракорпорального запліднення та створення більш надійних протоколів оцінки якості ембріонів.

  31 січня 2023 року співробітники відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури взяли участь у вебінарі «Перша річниця Порядку присудження доктора філософії: досвід застосування та перспективи вдосконалення», який проводили представники Національного агентство із забезпечення якості вищої освіти та Міністерства освіти і науки України.

  На вебінарі розглядалися питання вимог до здобувача вищої освіти та його публікацій, акредитації освітньо-наукової програми підготовки здобувача, захисту дисертацій під час повітряної тривоги, розміщення дисертацій на сайтах закладу, вимог до опонентів та рецензентів, скасування рішення разової ради про присудження ступеня доктора філософії у зв‘язку із встановленням фактів академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації, державної реєстрації захищених дисертацій тощо. Були наведені приклади реєстрації дисертації в Національній інформаційній базі.

     Вебінар можна переглянути на сторінці НАЗЯВО у фейсбуці за посиланням  https://www.facebook.com/nazyavo

   З Постановою КМУ від 12 січня 2022 року «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» можна ознайомитися на сайті Інституту за посиланням  http://iabg.org.ua/images/aspirantura/Poryadok%20prysudzhennya.pdf

а з Положенням про атестацію здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в ІРГТ імені М. В. Зубця – там же за посилання http://iabg.org.ua/images/aspirantura/Polozhennya%20pro%20atestatsiyu%20zdobuvachiv%202022.pdf

     27 січня 2023 р. відбулося покладання квітів з нагоди відзначення 184-ї річниці від Дня народження Павла Платоновича Чубинського, видатного українського етнографа, письменника, енциклопедиста, борця за відродження української духовної культури, автора Гімну України. Спільнота Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, керівники, депутати Пристоличної ОТГ та за участі представників громади вшанували пам’ять видатного земляка. Прозвучали теплі слова про діяльність і наукову спадщину П. П. Чубинського. Також було зазначено, що територія батьківщини Чубинського сьогодні потребує економічного і культурного розвитку, зокрема потрібно розглядати питання щодо будівництва музею-садиби П. П. Чубинського.

   11 січня 2023 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН у віддаленому режимі було проведено Всеукраїнський  науково-практичний семінар «Селекційні та генетико-біотех­нологічні аспекти збереження біорізноманіття у тварин­ництві». Цього дня докто­ру с.-г. наук Ігорю Гузєву виповнилося б 60 років.

   Ігор Гузєв був талановитим багатогранним ученим, наукові розробки якого є вагомими для розвитку вітчизняного тваринництва. Він один з авторів програми розвитку м’ясного скотарства, програми виробництва яловичини в Україні. Ученим систематизовано вимоги до збереження живих популяцій с.-г. тварин з обмеженою чисельністю, запропоновано цілісну науково обґрунтовану методологію збереження біорізноманіття с.-г. тварин. З 2008 року він був національним координатором з управління генетичними ресурсами тваринництва України. Завдяки його зусиллям Україна з 2009 року є членом Європейського Регіонального Коорди­наційного Центру з Генетичних ресурсів Тварин при FAO. Ігор Гузєв – автор біля 300 наукових праць, з них 16 публікацій і 1 монографія видані за кордоном, автор 9 авторських свідоцтв та патентів.

    Учасники семінару та рідні Ігоря Гузєва обговорили його наукову діяльність як національного координатора з управління генетичними ресурсами тваринництва України, згадали його особливі, доброзичливі людські якості.

   У читальній залі Інституту презентовано книжкову виставку про життєвий та творчий шлях ученого, основні наукові праці: монографії, науково-методичні розробки, рекомендації, програми з питань розведення та селекції тварин, статті, опубліковані у наукових збірниках та періодичних виданнях.

   Учасники семінару мали змогу проаналізувати праці монографії «Методологія збереження біорізноманіття генетичних ресурсів тваринництва України: вибрані праці» (2019, file:///C:/Users/Admin/Downloads/guzev.2.23.05.19%20(1).pdf  ) та обговорити розвиток теорії і методології збереження біорізноманіття у тваринництві у контексті діяльності доктора с.-г. наук Ігоря Гузєва.