Нове
З 9 по 13 жовтня 2023 року в Інституті агроекології і природокористування НААН відбулись курси підвищення кваліфікації наукових працівників наукових установ НААН та науково-педагогічних працівників аграрних закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України в онлайн форматі (дистанційно). Цьогоріч від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН участь у заході взяли співробітниці лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств Ольга Кругляк, Ірина Мартинюк та Наталія Чорноостровець, а також завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана Щербак.
Програма курсів містила наступні теми: агрокосмос, екологічна безпека агросфери, економіка природокористування, екологічний менеджмент та маркетинг, екологія агро- і біосфери. Всі доповіді науковців були актуальними та викликали жвавий інтерес слухачів. Зокрема, Надія Палапа окреслила проблеми подальшого розвитку сільських територій у воєнний та післявоєнний час. Дослідниця навела вражаючі цифри – наразі окуповано 2,2 тис. родовищ з енергоресурсами, металами й мінералами (їх вартість оцінюють у 12,4 трлн. дол. США); 3 млн. га лісів уражено війною, 23,3 тис. га лісів випалено і найімовірніше втрачено назавжди; 20% природоохоронних територій загальною площею 1 млн. га потерпають від війни, окуповано 8 заповідників і 10 національних природних парків; 2,3 млн. кв. м земель засмічено підбитою військовою технікою; 183 тис. кв. м ґрунтів забруднено небезпечними речовинами; близько 200 тис. кв. км потребує розмінування… Внаслідок військових дій знищено 15% тваринництва України. Лекторка показала шокуючі кадри із вбитими тваринами на молочній фермі компанії «Агромол» (Харківська обл.), молочнотоварній фермі «Напорівське» (Чернігівська обл.), стайні «Александрія» (Київська обл.), птахофабриці у м. Путивль Сумської обл. Тривожна ситуація, що склалась із депопуляцією сільського населення в останні роки, на даний час ще більше загострилась. Дослідниця вважає, що необхідно якнайшвидше впроваджувати дієві механізми боротьби з бідністю, розширення зайнятості, балансування бюджетних витрат, фінансування розвитку сільських громад.
Військові дії в Україні внаслідок російської агресії негативно вплинули на природно-заповідний фонд України, лісові, водні ресурси, погіршили стан територій, забруднених після аварії на ЧАЕС, загострили проблеми, викликані глобальними кліматичними змінами. Науковці Інституту агроекології і природокористування НААН розробили шляхи та заходи покращення ситуації в агросфері України. Знаний дослідник Олександер Ковалів запропонував нові засади завершення земельної реформи в Україні.
Загалом курси підвищення кваліфікації прослухало більше 120 наукових працівників наукових установ НААН та науково-педагогічних працівників аграрних закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України. За результатами слухачі отримають свідоцтва.
5 жовтня поточного року під час вивчення дисципліни «Методика досліджень та організація підготовки дисертаційної роботи» (викладач – Світлана Войтенко), здобувачі, які навчаються в аспірантурі ІРГТ імені М.В. Зубця НААН за спеціальностями 204 ТВПТ та 091 Біологія та біохімія, були ознайомлені з основними джерелами науково-технічної інформації, видами наукової статті, її складовими, вимогами до написання та ранжуванням періодичних наукових видань за рівнем авторитетності, особливостями міжнародної системи класифікації творів та документальних матеріалів (УДК), пошуку наукових видань з різних галузей знань в Реєстрі наукових фахових видань України та міжнародних наукометричних базах Scopus або Web of Science, Переліком наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт.
Науковий співробітник науково-технічної бібліотеки Наталія Кузебна ознайомила аспірантів з бібліотекою Інституту, повідомила, що книжковий фонд бібліотеки містить майже 70 тисяч одиниць наукової інформації, співробітники бібліотеки надають консультативну допомогу у пошуку та відборі необхідних джерел інформації, в тому числі - видань в традиційному та електронному каталогах, формуванні та редагуванні списків джерел літератури, визначенні кваліфікаційних індексів документів за таблицями бібліографічної класифікації УДК тощо. Аспірантам було продемонстровано можливості пошуку списків публікацій вчених Інституту в інтернет-платформі Web of Sсiense та Research4Life, ознайомлено з дисертаційним фондом.
Поєднання теоретичного і практичного підходу до вивчення навчальної дисципліни дасть змогу аспірантам вільно рухатися в інформаційному науковому просторі, публікувати результати своїх наукових досліджень у вітчизняних та зарубіжних виданнях, а також брати участь у дискусіях і наукових діалогах з відстоюванням результатів власного дослідження. Особлива увага була звернена на необхідності реєстрації аспірантів в системі ORCID.
Підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в ІРГТ імені М.В. Зубця передбачає вивчення навчальної дисципліни «Методика досліджень та організація підготовки дисертаційної роботи» з особливим акцентом на засадах академічної доброчесності у сфері освіти і науки, дотриманні принципів чесності, порядності, професіоналізму, відповідальності, прозорості та публічності, а також недопустимості прояву академічного плагіату.
Про особливості перевірки академічних текстів на плагіат здобувачам вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 204 ТВПТ та 091 Біологія та біохімія першого року навчання 4 жовтня 2023 року розповіла науковий співробітник відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Наталія Швець. За використання програмного забезпечення була здійснена перевірка наукової праці на плагіат з визначенням оригінальності праці та можливості її публікації у фаховому виданні. Ознайомлення аспірантів першого курсу з основними вимогами академічної доброчесності убезпечить їх від проблем із складаннями академічних текстів, включаючи дисертацію.
29 вересня 2023 року співробітники Інституту Світлана Ковтун, Світлана Войтенко, Ольга Бірюкова, Дмитро Басовський, Олена Бойко, аспірант Микола Вінтонів були учасниками (онлайн) міжнародної науково-практичної конференції «Управління генетичним фондом тварин – проблеми, шляхи вирішення, перспективи», яка відбувалася в Науково-практичному інституті біотехнології в зоотехнії і ветеринарної медицини (Республіка Молдова). В роботі конференції прийняли участь також науковці з Грузії, Болгарії, Туреччини.
З вітальним словом та доповіддю про біотехнологічні методи збереження і відновлення популяцій сільськогосподарських тварин в Україні виступила перший заступник директора з наукової роботи, академік НААН Світлана Ковтун. Вона наголосила на зацікавленості сторін у проведенні спільних наукових досліджень в галузі біотехнології, публікації наукових праць, участі в конференціях. Основний акцент доповіді зробила на досягненнях Інституту з формування та використання банку генетичних ресурсів тварин, розробці нових методів збереження генетичного матеріалу та його використанню в сучасних складних умовах вітчизняного тваринництва. Доповідь Світлани Іванівни та її презентація дуже тепло сприйнялися учасниками конференції.
Директор Науково-практичного інституту біотехнології в зоотехнії і ветеринарної медицини Олег Машнер з неймовірною вдячністю сприйняв участь науковців нашого Інституту в конференції з побажаннями успіху в роботі під мирним небом України.
27 вересня 2023 року академіком НААН Світланою КОВТУН проведено для здобувачів вищої освіти спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» Національного фармацевтичного університету гостьову лекцію за темою «Репродуктивні біотехнології в тваринництві» (https://nuph.edu.ua/27-veresnia-2023-r-vidbulas-hostova-lektsiia/).
Світлана КОВТУН розповіла про історію створення та існування Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, видатних науковців – засновників біотехнологічної селекції, про цілі та завдання цього напряму. Цікаво та наочно охарактеризувала сучасні біотехнологічні методи організації відтворення різних видів тварин, корегування відхилень відтворювальної функції самиць, про особливості штучного запліднення яйцеклітин.
Одним із сучасних заведень вищої освіти України є не лише підготовка фахівців, які будуть компетентними в своїй галузі, але й зможуть впроваджувати останні досягнення науки у виробництво, об’єднають освіту, науку і бізнес на шляху до європейського простору. Не залишається осторонь підготовки висококласних фахівців першого-третього рівня вищої освіти і Миколаївський національний аграрний університет, особливо – факультет «Технології виробництва і переробки продукції тваринництва, стандартизації та біотехнології», який впродовж майже 40 років здійснює професійну підготовку українських й закордонних громадян за п’ятьма спеціальностями. Проте забезпечувати освітній процес підготовки здобувачів вищої освіти на рівні європейських та світових вимог наразі дедалі складніше, саме тому провідний факультет вирішив створити «Раду роботодавців і випускників» факультету ТВППТСБ, установчі збори якої відбулися 12 вересня 2023 року (https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0S7s5cfXthn4kkjAQzAiHKX7VDCFH33hd6YF4FHNH9h7zHBUL6odwPJmV5QxP22chl&id=100062925835949).
Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН участь в роботі ради прийняли перший заступник директора з наукової роботи, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН Світлана КОВТУН та завідувач відділу, доктор сільськогосподарських наук, професор Світлана ВОЙТЕНКО. В своїх виступах вони наголосили, що Інститут та факультет ТВППТ Миколаївського НАУ має давні дружні зв’язки, особливо це стосується оцінювання освітньо-наукових програм, методичних розробок, написання підручників, проведення гостьових лекцій, участі в роботі ДЕК, журі конкурсів, сумісному проведенні наукових конференцій, публікацій наукових праць, вирішенні кадрових питань тощо. Було запропоновано розширити співпрацю щодо проведення спільних наукових досліджень аспірантами та докторантами на базі наукової установи та ЗВО, а також науковцями та викладачами за пошуковими чи ініціативними темами з отриманням охоронних документів, написання у співавторстві підручників та іншої методичної літератури, направлення вступників на навчання до аспірантури Інституту. Світлана КОВТУН підтримала створення «Ради роботодавців і випускників» факультету ТВППТСБ задля забезпечення необхідного рівня знань випускників з тим, щоб бакалавр чи магістр прийшовши на виробництво працював, а не продовжував оволодівати азами виробничого процесу, щоб наші фахівці високо цінилися за кордоном, щоб наша наука була конкурентоспроможною, щоб освіта, наука, виробництво і бізнес об’єдналися заради майбутнього України.
Рішенням установчих зборів Світлану КОВТУН обрано до складу «Ради роботодавців і випускників» факультету ТВППТСБ Миколаївського НАУ.
Міністерством освіти і науки України у 2023 році передбачено організувати заходи із упорядкування цифрових ідентифікаторів дослідників, зокрема профілів вчених на платформі ORCID. З урахуванням чого Державною науково-технічною бібліотекою України розроблені рекомендації щодо створення облікового запису та коригування ідентифікатора ORCID українською мовою, які схвалений Комісією з питань доступу до електронних баз даних наукової інформації.
Рекомендації опубліковані на сайті ДНТБ України за посиланням: bit.ly/45UsKQ9.
Прохання науковців та аспірантів Інституту ознайомитися з рекомендаціями, створити або скоригувати власні профілів на платформі ORCID.
У разі необхідності отримати консультації з питань, пов’язаних із упорядкуванням профілів вчених на платформі ORCID, слід звертатися за роз’ясненнями до фахівців ДНТБ України листом на електронну адресу: e–
Загальновідомо, що пріоритетними напрямками діяльності закладів вищої освіти є формування у студентів бажання займатися науковою роботою, створювати нові винаходи, методи, способи, які забезпечують конкурентоспроможність української науки у світі.
Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця здійснює підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії на спеціальністю «Біологія та біохімія» і «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва» і тому завжди гостинно вітає бажаючих ознайомитися з його досягненнями та залучити на перспективу талановиту молодь до навчання.
Саме з урахуванням цього та у рамках договору між ІРГТ імені М.В. Зубця і НУБіП України 5 вересня поточного року інститут відвідали студенти університету, члени гуртка генетика тварин, яким керує відомий генетик, фахівець своєї справи, доктор сільськогосподарських наук, професор Світлана Костенко. Молодь ознайомили з програмою наукових досліджень та розробками Інституту, лабораторіями відділів генетичних ресурсів тварин та генетики і біотехнології.
Завідувачка відділу генетичних ресурсів тварин Олена Сидоренко зацікавила здобувачів вищої освіти банком генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин, можливістю відновлення популяцій за рахунок генетичного матеріалу, який зберігається в рідкому азоті тривалий час. Головний науковий співробітник відділу генетики і біотехнології Любов Стародуб продемонструвала студентам можливості сучасної генетики тварин щодо виявлення аномалій, генів, пов’язаних з продуктивністю, якістю продукції тощо.
Студенти із зацікавленістю сприйняли таку екскурсію і, особливо, можливість на перспективу проводити генетичні дослідження в лабораторіях інституту при виконанні своїх курсових і дипломних робіт.
Інститут зі свого боку вдячний Світлані Костенко за підтримання двосторонніх угод та можливість залучення до навчання в аспірантурі інституту студентів наукового гуртка.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про систему пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».
Ознайомитися з проєктом та запропонованими змінами можна на сайті МОН або за посиланням https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-zakonu-ukrayini-pro-sistemu-prioritetnih-napryamiv-naukovoyi-naukovo-tehnichnoyi-ta-innovacijnoyi-diyalnosti-v-ukrayini
Зауваження та пропозиції до законопроєкту просимо надсилати до 06 вересня 2023 року на електронну пошту:
В поточному році ІРГТ імені М.В. Зубця НААН проводить черговий набір вступників на навчання до аспірантури за акредитованим освітньо-науковими програмами «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва» і «Біологія».
25 серпня 2025 року відбулася перша зустріч зі вступниками, під час якої директор інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ ознайомив присутніх з науковими досягненнями установи та побажав подальшої співпраці над вирішенням однієї із світових глобальних проблем, а саме: забезпечення людства продукцією тваринного походження.
Фахова комісія у складі Юрія Полупана, доктора сільськогосподарських наук, професора, члена-кореспондента НААН, Світлани Войтенко, доктора сільськогосподарських наук, професора та Ольги Бірюкової, доктора сільськогосподарських наук, ст. наукового співробітника провели додаткове вступне випробування із спеціальності 204 ТВППТ, а у складі Світлани Ковтун, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка НААН, Світлани Войтенко і Валентини Дзіцюк, докторів сільськогосподарських наук, професорів – зі спеціальності 091 Біологія та біохімія. Вступна кампанія триває. Маємо надію, що українська наука, не дивлячись на випробовування часу, інтенсивно рухатиметься вперед і матиме гарні перспективи.
11 серпня 2023 року науковці Інституту взяли участь у роботі експертної комісії Мінагрополітики України та здійснили розгляд і аналіз матеріалів, які надійшли від регіональних експертних комісії та суб’єктів господарювання щодо підтвердження відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, а також присвоєння нових статусів у ІІ кварталі 2023 року. Про це було анонсовано раніше –http://iabg.org.ua/index.php/news/767-11-08-23.
За результатами роботи експертної комісії присвоєно 12 статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві, а саме:
З молочного скотарства племінний репродуктор з розведення голшинської породи присвоєно ПАТ «Продовольча компанія Поділля», СТОВ «Волиця» та ДП «ДГ «Христинівське» ІРГТ ім. М.В. Зубця НААН». Племінний репродуктор з розведення джерсейської породи присвоєно ФОП Лепей Юрій Юрійович. Племінний репродуктор з розведення айрширської породи присвоєно ДП «ДГ ім. Декабристів ІПР НААН», а також ТОВ «Генерація Майбутнього» присвоєно статус підприємства з племінної справи у скотарстві ІІІ категорії.
З рибництва присвоєно статус племінного репродуктора з розведення антонінсько-зозуленецького внутрішньо-породного типу української рамчастої породи коропа ТОВ «Рибне господарство «Меркурій».
З вівчарства племінний репродуктор з розведення української гірськокарпатської породи овець присвоєно ФОП Саган Василина Іванівна ФГ «Гексада», ФГ «Гафинець», а також ФГ «Центр відродження вівчарства».
З бджільництва статус племінна пасіка з розведення карпатської породи присвоєно ФОП Кравченко Євгеній Вікторович, також племінна пасіка з розведення української степової породи присвоєно ДП «ДГ ім. Декабристів ІПР».
Після підписання відповідного наказу буде здійснено реєстрацію цих нових господарств.
25–27 липня 2023 року завідувач лабораторії Оксана ЩЕРБАК та аспірантка Оксана ЛИЗОГУБ взяли участь у об’єднаному засіданні товариства кріобіології та товариства біології низьких температур (https://cryo2023.com/).
Представлено результати та опубліковано тези досліджень за темою «Research of the fragmentation level in epididymal spermatozoa of boars» (https://cryo2023.com/wp-content/uploads/2023/07/CRYO2023-ABSTRACT-BOOK.pdf).
Цьогорічний формат зустрічі в черговий раз забезпечив роботу багатьох тематичних секцій. Слід відмітити, що відбувалась 60-та щорічна ювілейна зустріч, яка об’єднує людей з різноманітним досвідом впровадження нових технологій кріоконсервації. Такі технології на сучасному етапі розвитку науки мають великий суспільний вплив на різні галузі, починаючи від здоров’я людей та закінчуючи збереженням біорізноманіттям. Формат зустрічі передбачав ряд пленарних сесій, а саме: «Соціальний вплив та нові виклики кріобіології» та «Наслідки для суспільства та нові зміни в кріобіології – рослини, біорізноманіття, збереження та космос». Під час роботи цих сесій розглядались питання присвячені: новим технологіям та підходам в кріобіології та до оптимізації розробки протоколів кріоконсервації; проблемам та досягненням в кріоконсервації композитної тканини; кріоконсервація для трансплантації – багатообіцяючий прогрес у комплексному використанні тканин і органів; досягнення кріоконсервації в клітинній терапії; збереження крові та клітин крові; переклад продуктів кріоконсервованої клітинної терапії: нормативні, стандартні та аналітичні роздуми; кріоконсервація нетрадиційних видів; кріоконсервація ооцитів, ембріонів, тканини яєчників та кріоконсервація сперматозоїдів; кріоконсервація генетичних ресурсів рослин та дикого водного біорізноманіття; біобанкінг для підтримки кріобіологічних досліджень; термодинаміки; кріотерапія та кріохірургічні застосування.
На панельній дискусії обговорювали аргументи «за» та «проти» застосування диметилсульфоксиду під час кріоконсервації для клітинної терапії.
Симпозіум «Майбутні наслідки кріоконсервації: загрози та можливості в перфузії та трансплантації» був присвячений підходам до збереження життєздатності тканин для трансплантації.
Ця зустріч стала платформою для міркувань про минулі досягнення, обміну новими знаннями та ідеями, проведення конструктивних дискусій, розширення зв’язків та співпраці, і, найголовніше, просунутися вперед у наступну та найкращу еру досліджень кріоконсервації.
Міністерство освіти і науки оприлюднило для громадського обговорення розроблені Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти проєкти нормативно-правових актів, що стосуються питань акредитації освітніх програм вищої освіти.
З проєктом Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти та постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 565 «Про затвердження форми сертифіката про акредитацію освітньої програми і Порядку оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та обліку таких сертифікатів» можна ознайомитися на сайті МОН за посиланням https://mon.gov.ua/ua/news/proyekti- normativno-pravovih-aktiv-sho-stosuyutsya-pitan-akreditaciyi-osvitnih-program-vishoyi-osviti
Зауваження та пропозиції до зазначених проєктів нормативно-правових актів приймають у довільній формі до 18 вересня 2023 року на електронну адресу:
Розширення співпраці Інституту з вітчизняними господарствами для реалізації завдань ефективного ведення скотарства (http://naas.gov.ua/news/?ELEMENT_ID=7960) є пріоритетним питанням (http://iabg.org.ua/index.php/news/771-13-08-2023, http://iabg.org.ua/index.php/news/759-28-06-23-3). За ініціативи в. о. директора Остапа ЖУКОРСЬКОГО, 16 серпня 2023 року першим заступником директора з наукової роботи Світланою КОВТУН, науковим співробітником Володимиром СТАХОВСЬКИМ, проведено робочу зустріч із керівництвом та працівниками СТОВ ім. Чкалова (с. Жовнине Черкаської області).
Для господарства, яке розпочинає збільшувати поголів’я симентальської породи великої рогатої худоби, вкрай необхідною є співпраця з науковцями Інституту з питань селекційно-племінної роботи в стаді, акушерсько-гінекологічної диспансеризації маточного поголів’я, оцінки та корекції статевої функції корів і телиць. Також заплановано співпрацю щодо збільшення поголів’я худоби за використання трансплантації ембріонів симентальської породи. Така співпраця принесе хороший результат обом сторонам!
Ефективна реалізація завдань щодо збереження і збільшення поголів’я худоби дослідних господарств мережі НААН передбачає активну і тісну співпрацю з науковими установами із запровадження сучасних технологій (http://naas.gov.ua/news/?ELEMENT_ID=7960).
Розширюючи співпрацю Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН з ДП «ДГ ім. Декабристів ІПР НААН» (http://iabg.org.ua/index.php/news/749-26-05-23), 9 серпня 2023 року було проведено науково-практичний семінар щодо акушерсько-гінекологічної диспансеризації маточного поголів’я худоби, оцінки і корекції статевої функції корів. Науковці Інституту, перший заступник директора з наукової роботи Світлана КОВТУН, науковий співробітник Володимир СТАХОВСЬКИЙ, директор господарства Володимир ЦИБЕНКО і спеціалісти господарства обговорили проблемні питання та після обстеження стада опрацювали рекомендації щодо зростання рівня заплідненості від кількості осіменінь, переваги застосування сексованої сперми бугаїв.
Учасники переконані, що така співпраця – це активний процес, в якому спільна робота принесе хороший результат обом сторонам!
Міністерство освіти і науки України підготувало для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти». Перелік структурно і кількісно наближено до переліку галузей Міжнародної стандартної класифікації освіти та є черговим кроком до переходу на єдині статистичні стандарти та системи класифікації для гармонізації і забезпечення порівнянності державної статистики із такими міжнародними стандартами та рекомендаціями, як міжнародні стандартні системи класифікації ООН.
Є цікаві пропозиції для нас:
- галузь знань 09 Біологія планується змінити на А «Природничі науки, математика та статистика», а спеціальність 091 «Біологія та біохімія» на Е1 Біологія та біохімія з відповідною деталізацією галузі за Міжнародною стандартною класифікацією науки та рівнем освіти, на яких здійснюється підготовка.
- галузь знань 20 Аграрні науки та продовольство змінити на Н «Сільське, лісове, рибне господарство та ветеринарна медицина», а спеціальність 204 ТВППТ – на Н4 Тваринництво
З повною інформацією можна ознайомитися за посиланням
Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту приймають у довільній формі до 08 вересня 2023 року на електронну адресу:
Незважаючи на виклики та умови сьогодення науковці Інституту активно приймають участь у забезпеченні продовольчої безпеки країни та розвитку селекційно-племінної роботи у тваринництві. 11 серпня 2023 року в.о. директора Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ, завідувач лабораторії Наталія ЧЕРНЯК та науковий співробітник Сергій ПРИЙМА приймуть участь у щоквартальному засіданні експертної комісії Мінагрополітики України щодо присвоєння та позбавлення відповідних статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві.
На порядку денному розгляд і аналіз матеріалів, які надійшли від регіональних експертних комісії та суб’єктів господарювання щодо підтвердження відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, а також присвоєння нових статусів у ІІ кварталі 2023 року.
На розгляд експертної комісії надійшло 15 запитів від сільськогосподарських підприємств щодо присвоєння статусів, в т. ч.: у молочному скотарстві – 6; вівчарстві – 4; бджільництві – 2; рибництві – 1 та підприємство з племінної справи у тваринництві – 2.
Після завершення роботи комісії буде підписано відповідний наказ і здійснено виключення позбавлених та реєстрацію нових господарств у Державному реєстрі суб’єктів племінної справи у тваринництві.
13 липня 2023 року в. о. директора Інституту Остап Жукорський під час робочої поїздки до Університету природничих наук у Любліні (Республіка Польща, http://iabg.org.ua/index.php/news/764-14-07-23-1) провів зустріч на сімейній фермі «Рутка» із її господарем Збігнєвом Колодзєйм (Zbigniew Kolodziej). На цій фермі утримуються сільськогосподарські тварини тих порід, які підлягають збереженню в Республіці Польща. Обговорили ряд актуальних, проблемних та спільних питань збереження генофонду тварин.
Під час робочої поїздки 13 липня 2023 року в.о. директора Інституту Остапа ЖУКОРСЬКОГО до Університету природничих наук у Любліні (http://iabg.org.ua/index.php/news/764-14-07-23-1) проведено робочі зустрічі на кафедрах розведення і збереження генетичних ресурсів худоби, розведення тварин і сільськогосподарського дорадництва університету. Разом з професором Вітольдом Хабузом (Witold Chabuz) обговорили програму проведення спільних досліджень та підготовку публікацій. Також на кафедрі екології і експериментальної біології факультету біології навколишнього середовища разом з професором Анетою Страчецкою (Anet Srrachecka) обговорили актуальні питання та методи досліджень біоіндикації навколишнього середовища.
13 липня 2023 р. в.о. директора Інституту Остапом Жукорським у стінах Університету природничих наук у Любліні підписано угоду про співпрацю між установами. З боку Університету угоду підписав ректор професор доктор хаб. Кшиштоф Ковальчик. Співпраця активно буде розвиватися у напрямі реалізації спільних науково-дослідних проектів шляхом: проведення спільних наукових досліджень, обміну досвідом між науково-педагогічними працівниками, а також обміну науковими публікаціями.
У зустрічі взяли участь проректор зі студентської роботи та дидактики, доктор хаб. Уршуля Косіор-Кожецька, професор університету кафедри розведення великої рогатої худоби та збереження генетичних ресурсів, доктор хаб. Вітольд Чабуз і докторант факультету технології виробництва кафедри біологічних основ технології харчових продуктів і кормів, магістр-інженер Костянтин Васюков.
Разом йдемо вперед і співпраця буде успішною!
Про те, що підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин та збільшення виробництва продукції тваринництва для забезпечення попиту населення України в умовах війни є актуальною проблемою та першочерговим завданням науковців, які задіяні у виконанні прикладних і фундаментальних досліджень програми, наголосив в своєму виступі її керівник перший віце-президент НААН, академік Михайло ГЛАДІЙ під час координаційно-методичної ради, яка відбулася в Інституті 13 липня 2023 року і була присвячена розгляду результатів проведених досліджень за перше півріччя поточного року.
З програмою роботи зі свинями миргородської породи наукову спільноту ознайомив директор Інституту свинарства та агропромислового виробництва НААН Олександр ЦЕРЕНЮК під час своєї доповіді на тему: «Сучасний стан робіт з відновлення поголів’я свиней миргородської породи в Україні».
Співвиконавці з 17 наукових установ прозвітувалися за виконання наукових досліджень за підпрограмами «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин» (керівник підпрограми – Валентина ДЗІЦЮК), «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорозмаїття у тваринництві» (керівник підпрограми – Юрій ВДОВИЧЕНКО) та «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин» (Керівник підпрограми – Світлана КОВТУН).
В обговоренні інформаційних звітів виконавців програми взяли участь начальник Відділу ветеринарної медицини та зоотехнії апарату Президії НААН Олександр Костенко, співробітники Інституту та члени координаційно-методичної ради. Виступаючі наголосили, що не дивлячись на складні умова воєнного стану, усі співвиконавці програми виконали заплановані наукові дослідження першого півріччя, що дасть змогу отримати заплановану наукову продукцію. Підсумки засідання підвів керівник підпрограми Михайло ГЛАДІЙ та голова координаційно-методичної ради Юрій ВДОВИЧЕНКО.