Завідувач відділу:
Дзіцюк Валентина Валентинівна - доктор с.-г. наук, професор.
Колектив відділу:
Копилов Кирило Вячеславович – головний науковий співр., доктор с.-г. наук, професор;
Стародуб Любов Феофілівна – провідний науковий співр., доктор с.-г. наук, ст. н. с.;
Добрянська Марія Леонідівна – старший науковий співр., кандидат с.-г. наук;
Шельов Андрій Володимирович – старший науковий співр., доктор с.-г. наук;
Мохначова Наталія Борисівна – старший науковий співр., кандидат с.-г. наук;
Братиця Христина Тарасівна – старший науковий співробітник, доктор філософії за спеціальністю 091 Біологія;
Цапко Людмила Олександрівна – лаборант.
Наукові дослідження
ПНД 31. Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття (Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві).
Координатор ПНД – Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН. В межах ПНД 31 спільно із іншими науковими установами НААН виконується підпрограма 1 «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин»(науковий керівник – доктор с.-г. наук В.В. Дзіцюк), до складу якої входять завдання:
• Завдання 31.01.00.01.Ф Дослідження некодуючих ділянок ДНК геному різних видів сільськогосподарських тварин (2021-2025)
• Завдання 31.01.00.02.Ф Дослідження хромосомних наборів сільськогосподарських тварин №ДР 0121U108775 (2021-2025)
• Завдання 31.01.00.03. Ф Генетична оцінка тварин референтних популяцій за SNР-поліморфізмом різних локусів ДНК ДР № 0121U109254 (2021-2025)
•Завдання 31.01.00.13.Пк Дослідити генетичну структуру коня Пржевальського за цитогенетичними та молекулярно-генетичними полілокусними маркерами ДР №0121U108034 (2021)
Напрями наукової діяльності
– Розробка та вдосконалення методів оцінки племінних тварин за різними типами ДНК-маркерів.
– Виявлення тварин-носіїв алелів, які зумовлюють спадкові захворювання з аутосомно-рецесивним типом успадкування (BLAD, DUMPS, цитрулінемія) для підвищення рівня виходу телят.
– Підвищення якості молока на основі відбору тварин за генами, які беруть участь у формуванні якісних показників: білковомолочність (капа-казеїн – k-CN, бета-лактоглобулін – βLG); жирномолочність (DGAT1, лептин – Lep).
– Підвищення якості м’ясної продуктивності великої рогатої худоби на основі відбору тварин за генами, які беруть участь у формуванні таких ознак: швидкость росту (гормон росту – GH); ніжність м’яса (калпаїн – CAPN1 530); мармуровість м’яса (тиреоглобулін – TG); подвійна мускулатура (міостатин – MSTN).
– Дослідження цитогенетичної мінливості у різних видів сільськогосподарських тварин; дослідження каріотипу тварини для оцінки її відтворної здатності.
Науковцями відділу розробляються:
– Сучасні методи аналізу хромосомного поліморфізму сільськогосподарських тварин як підґрунтя раннього прогнозування їх продуктивності та як цитогенетичного критерію інтерпретації еволюційної систематики таксонів свійських тварин;
– Система ефективного застосування молекулярного типування ділянок ДНК за SNP-поліморфізмом у різних видів свійських тварин;
– Система молекулярно-генетичного аналізу особливостей генетичної мінливості за різними ДНК локусами популяцій великої рогатої худоби.
Основні здобутки
1. Поглиблено науково-обґрунтовані принципи довготривалого збереження генофонду на основі системного аналізу, оцінки і вибору методів збереження генетичної різноманітності породного генофонду сільськогосподарських тварин.
2. Досліджена генетична структура окремих автохтонних порід сільськогосподарських тварин з використанням мікросателітного ДНК-аналізу та проведено цитогенетичний моніторинг окремих порід великої рогатої худоби, коней і свиней.
3. Встановлені цитогенетичні параметри показників продуктивності та відтворної функції тварин, які дозволяють в подальшому ефективно використовувати їх в селекційному процесі.
4. Розроблені підходи до цитогенетичної оцінки високопродуктивних тварин придатні для раннього індивідуального тестування.
5. Удосконалено біотехнологічні методи отримання ембріонів тварин автохтонних порід для збереження їх в банку генетичних ресурсів.
Участь у підготовці наукових кадрів вищої кваліфікації:
– участь в роботі приймальної комісії зі вступу аспірантів до аспірантури/докторантури;
– участь в освітньому процесі підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) ступеня вищої освіти в аспірантурі;
– участь в акредитації освітньо-наукових програм підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) ступеня вищої освіти за спеціальностями 204 Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва і 091 Біологія.
Членство у редакційних колегіях наукових видань та конкурсних комісіях:
– у редакційній колегії наукового збірника «Розведення і генетика тварин» (В. Дзіцюк, К. Копилов, Х. Типило);
– у редакційній колегії журналу «Agricultural Science and Practice» (В. Дзіцюк);
– у Конкурсній комісії при Верховній раді України з присудження Премії Верховної ради України молодим вченим та іменних стипендій Верховної ради для молодих вчених – докторів наук (В. Дзіцюк).
Об’єкт досліджень та впроваджені результати
Основні публікації
1. V. V. Dzitsiuk, H. T. Typylo, I. D. Mitiohlo Polymorphism of nucleolar organizer regions in different Ukrainian cattle breeds. Agricutural Science and Practice, 2021, Vol. 8, №1, P. 29–36.
2. Typylo K., Mitioglo I., Dzitsiuk V. The Robertsonian translocation and its impact on cattle reproductivity. Wiadomosci Zootechniczne. 2021. LIX. 1-2:12-20
3. Starodub L. Features of the karyotype of the Ukrainian aboriginal Hutsul breed of horses. Весці Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі. Серыя аграрных навук. 2021. Т. 59. №2. C. 215–219. doi.org/10.29235/1817-7204-2021-59-2-215-219
4. Mokhnachova N.Genotyping of “Ukrainian” water buffaloes according β-CN (A2-milk), CSN3 and βLG genes. Весці Нацыянальнай акадэміі навук Беларусі. Серыя аграрных навук. 2021. Т. 59. № 3. P. 361–365
5. T. M. Suprovych, M. P. Suprovych, N. B. Mokhnachova, O. D. Biriukova, L. V. Strojanovska, V. A. Chepurna, Genetic variability and biodiversity of Ukrainian Gray cattle by the BoLA-DRB3 gene. Regul. Mech. Biosyst., 2021, 12(1). P. 33-41.
6. Дзіцюк В. В. Типило Х. Т. Частота аберацій хромосом в соматичних клітинах українських буйволів (Bubalus bubalis L.). Цитологія і генетика. 2020. Т. 54. №2. С. 29-34. DOI: 10.3103/S009545272002005X (Scopus)
7. Dzitsiuk V., Guzevatiy O., Lytvynenko T., Guzeev Yu. Genetic polymorphism of buffalo Bubalus bubalis by cytogenetic and molecular markers. Agricultural Science and Practice. 2020. No. 1. 24-31DOI: https://doi.org/10.15407/agrisp7.01.024 (Web of Science)
8. Dzitsiuk V., Tipilo K. Kariotype of the Ukranian Mountain-Carpathian Sheep Bred. University of Agricultural Science and Veterinary Medicine lasi. 2020. 256-259. http://www.uaiasi.ro/zootehnie/Pdf/Pdf_Vol_73/V_Dzitsiuk.pdf
9. Дзіцюк В. В., Передрій М. М. Внутріпородна каріотипова мінливість корів української червоно-рябої молочної породи різного ступеня спорідненості. Біологія тварин. 2017. Т.19. 3. С. 36-41.
10.Tipilo K. T., Dzitsiuk V. V. Karyotype variability of the ukrainian mountain-carpathian sheep breed. Zhivotnovadni nauki (Bulgarian Journal of Animal Husbandry). 2019. v.56. no. 5. p. 22-25. http://www.uaiasi.ro/zootehnie/Pdf/Pdf_Vol_73/V_Dzitsiuk.pdf
11. Valentine Dzitsiuk, Svitlana Kovtun. Cytological characteristics of blood of cows with different levels of milk productivity. Bulgarian Journal of Agricultural Science, 2019. 25 (Suppl. 1), 37-40. http://www.agrojournal.org/25/01s-08.pdf (Scopus)
12.V. V. Dzitsiuk, H. T. Tipilo. Сhromosomal anomalies in dairy cattle as reasons of impaired fertility. Agricultural Science and Practice, 2019, Vol. 6, No. 1, 60-66. DOI: https://doi.org/10.15407/agrisp6.01(Web of Science)
13. Dzitsiuk V. V., Ttipilo H. T. Instability of the karyotype of the sheep of the romanov breed. 3i: intellect, idea, innovation - интеллект, идея, инновация». 2018 (ч. 1). с. 18-23
14. Дзіцюк В. В., Типило Х. Т. Хромосомні аномалії овець – міжвід. темат. наук. зб. Розведення і генетика тварин. 2017. т.53. с. 209-214.
15. Дзіцюк В. В., Круглик С. Г., Спиридонов В. Г. Особливості генетичної мінливості собак породи французький бульдог за мікросателітними локусами. Цитологія і генетика. 2017. т.51, №4, С. 69-4-74.
