Нове

   Задля забезпечення інноваційного розвитку економіки, сталого науково-технічного прогресу уряд Китайської Народної Республіки широко залучає кращих зарубіжних науковців та інженерно-технічних працівників. На регіональному (провінції) та всекитайському рівні щорічно проводиться відбір кращих науковців та інженерно-технічних працівників з різних країн світу за програмою 1000 талантів.

   Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН 4 листопада 2019 року було підписано меморандум про співпрацю з Чжецзянською академією аграрних наук. У рамках такої співпраці головного наукового співробітника, доктора наук, професора, члена кореспондента НААН Юрія ПОЛУПАНА визнано талантом на всекитайському рівні. Разом з китайськими науковцями він проводить спільні дослідження з геномної селекції качок. Урядом провінції Чжецзян робота Юрія ПОЛУПАНА визнана високоефективною. Вона була відзначена найвищою нагородою для зарубіжних вчених. Серед 50 нагороджених зарубіжних експертів представники Австралії, Канади, Великобританії, Франції, Італії, Німеччини, Японії, Південної Кореї та інших країн світу. Серед трьох нагороджених експертів з України 10 листопада 2023 року у Домі Народних Зібрань у місті Ханджоу представниками уряду провінції Чжецзян почесну відзнаку урочисто вручено Юрію ПОЛУПАНУ. Творча співпраця з китайськими вченими триває.

    Оволодіння методологією педагогічної діяльності під час підготовки докторів філософії у науковій установі вбачає активну співпрацю із закладами вищої освіти. Саме така співпраця, підтверджена угодою, започаткована між Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Університетом Григорія Сковороди у Переяславі (https://uhsp.edu.ua/2023/04/12/naukovczi-ugsp-j-irgt-im-m-v-zubczya-naan-ukrayiny-obgovoryly-suchasni-vyklyky-pidgotovky-aspirantiv-pidsumky-roboty-kruglogo-stolu/).

   В контексті цієї угоди завідувачка кафедри освітології та педагогічної інноватики, докторка педагогічних наук, професорка Ольга ШАПРАН (https://uhsp.edu.ua/personnel/shapran-olga-illivna/) 21 листопада 2023 року прочитала лекцію для аспірантів ІРГТ імені М.В. Зубця НААН щодо висвітлення питань інтеграції в науковий та освітній простір, набуття навичок під час розв’язання проблем професійної і педагогічної діяльності, діяльності на основі етичних міркувань, соціальної відповідальності.

    Здобувачі ступеня доктора філософії із зацікавленістю сприймали лектора, особливо щодо сучасних викликів в освіті і науці, підходу до освітнього процесу в країнах ЄС. Лекція проходила у формі бесіди, під час якої аспіранти задавали багато питань, на які пані Ольга надавала обґрунтовані відповіді та приводила приклади зі свого стажування до ЗВО Польщі.

  Здобувачі вищої освіти ступеня доктора філософії спеціальності 204 «ТВППТ» і 091 «Біологія та біохімія» отримали неймовірне задоволення від спілкування з лекторкою та чекають подальших зустрічей під час проходженні педагогічної практики.

   Відповідно до укладених угод маємо домовленість з Університетом Григорія Сковороди у Переяславі щодо організації у грудні поточного року семінару в аспекті методології викладання навчальних дисциплін під час підготовки здобувачів ступеня доктора філософії.

    Із вірою у Перемогу тримаємо освітній фронт!

    Вийшов друком «Календар знаменних і пам’ятних дат в історії сільськогосподарської дослідної справи України на 2024 рік» (https://dnsgb.com.ua/assets/files/2023/10/kalendar_2024.pdf). Видання відображає визначні та пам’ятні дати в історії сільськогосподарської дослідної справи України наступного року. Календар вміщує перелік знаменних подій, біографічні відомості про видатних науковців згідно із загальноприйнятим західноєвропейським (Григоріанським) календарем.

   Серед імен видатних вітчизняних науковців-аграріїв – співробітники Інституту:

   Валерій Буркат – доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент, академік УААН. В. Буркат є одним із розробників сучасної теорії породотворення, фундатор біотехнологічної селекції та методів створення синтетичних популяцій і синтетичних ліній у скотарстві. Співавтор українських червоно-рябої та чорно-рябої, червоної і бурої молочних, волинської, поліської та південної м’ясних порід великої рогатої худоби, їхніх структурних формувань. Автор понад 850 наукових праць, серед яких 40 монографій, 74 програми селекції у скотарстві для регіонів, племзаводів і племпідприємств України, біля 50 методичних рекомендацій, технологічних проектів, інструкцій, положень, державних стандартів, 24 авторські свідоцтва і патенти тощо.

   Віталій Блізніченко – кандидат сільськогосподарських наук. Головний напрям наукових досліджень ученого – удосконалення худоби червоної степової породи селекційними методами. В. Блізніченком ініційовані та під його керівництвом реалізовані дослідження з відтворювального схрещування червоної степової та голштинської порід. Він є співавтором жирномолочного та голштинізованого внутрішньопородних типів української червоної молочної породи. У творчому доробку вченого понад 130 наукових праць, у тому числі 16 книг (у співавторстві).

   Олександр Хаврук – доктор сільськогосподарських наук. Працював над розв’язанням проблеми підвищення продуктивних і технологічних якостей сименталів, сформувався як визнаний фахівець з удосконалення цієї породи. О. Хаврук спільно з іншими вченими розробив програму виведення нової молочної породи на основі відтворного схрещуванням сименталів із червоно-рябими голштинами. Кінцевим підсумком виконання програми стало виведення і затвердження української червоно-рябої молочної породи. О. Хаврук – співавтор восьми селекційних досягнень (порода, один зональний і три заводські типи, три заводські лінії), захищених авторськими свідоцтвами, має у співавторстві один патент на спосіб підбору батьківських пар у племінному тваринництві. Опублікував 172 наукові праці, в тому числі у співавторстві 11 монографій. Співавтор і виконавець 14 загальнопородних, регіональних і обласних програм, 15 програм і планів племінної роботи в племінних і базових господарствах, чотирьох районах, чотирьох об’єднаннях і трестах.

   16 листопада 2023 року в Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН відбулося засідання координаційно-методичної ради, на якій заслуховували звіти про виконання у 2023 році фундаментальних та прикладних досліджень за ПНД НААН 31. «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття». 

   Засідання відкрив в.о. директора Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ, який наголосив на важливості наукових розробок для галузі тваринництва, як основи конкурентоспроможності та безпеки країни у цей непростий час.

   З доповіддю про «Зміни клімату і їх вплив на організм і продуктивність тварин» виступила завідувачка лабораторії розведення та селекції тварин Інституту біології тварин НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Єлизавета ФЕДОРОВИЧ.

   Зі звітною інформацією про результати проведених наукових досліджень виступили керівники та відповідальні виконавці із 17 наукових установ, які звітувалися за 62 завданнями підпрограм «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин» (керівник підпрограми – Валентина ДЗІЦЮК), «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорозмаїття у тваринництві» (керівник підпрограми – Юрій ВДОВИЧЕНКО) та «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин» (Керівник підпрограми – Світлана КОВТУН).

   В обговоренні інформаційних звітів виконавців програми взяли участь начальник Відділу ветеринарної медицини та зоотехнії апарату Президії НААН Олександр КОСТЕНКО, співробітники Інституту та члени координаційно-методичної ради. Засвідчено, що завершені наукові розробки забезпечили створення нових методів чи способів, які сприяють поліпшенню продуктивності тварин, розширенню та збереженню генофонду порід сільськогосподарських тварин.

    Підсумки засідання підвів в.о. директора Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ.

   Затверджено план роботи координаційно-методичної ради на 2024 рік.

    31 жовтня 2023 року на базі науково-методичного центру вищой та фахової передвищої освіти було  проведено в ONLINE-режимі Всеукраїнську конференцію «Проблеми репродуктології тварин. Шляхи вирішення», участь у якій взяла  перший заступник директора з наукової роботи, доктор с.-г. наук, професор, академік НААН Світлана Ковтун.

   Метою  конференції було: обговорення освітньо-наукових аспектів щодо стану та перспектив відтворення тварин, подальшого розвитку галузі тваринництва, актуальних проблем підготовки фахівців з питань репродуктології, практичної складової у підготовці фахівців з питань репродуктології.

  Основні питання які розглядалися в обговоренні:

• новітні досягнення в біотехнології відтворення;
• фізіологія та патологія відтворення продуктивних тварин;
• фізіологія та патологія молочної залози;
• менеджмент відтворення великої рогатої худоби;
• імунологія репродукції тварин;
• фізіологія і патологія відтворення дрібних домашніх тварин.

Конференція пройшла змістовно. На високому науковому рівні було висвітлено всі питання.

 Щира вдячність науково-методичному центру вищої та фахової передвищої освіти за організацію та проведення конференції, всім доповідачам за інформацію, яка збагатила скарбничку знань кожного учасника.

   З 9 по 13 жовтня 2023 року в Інституті агроекології і природокористування НААН відбулись курси підвищення кваліфікації наукових працівників наукових установ НААН та науково-педагогічних працівників аграрних закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України в онлайн форматі (дистанційно). Цьогоріч від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН участь у заході взяли співробітниці лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств Ольга Кругляк, Ірина Мартинюк та Наталія Чорноостровець, а також завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана Щербак.

   Програма курсів містила наступні теми: агрокосмос, екологічна безпека агросфери, економіка природокористування, екологічний менеджмент та маркетинг, екологія агро- і біосфери. Всі доповіді науковців були актуальними та викликали жвавий інтерес слухачів. Зокрема, Надія Палапа окреслила проблеми подальшого розвитку сільських територій у воєнний та післявоєнний час. Дослідниця навела вражаючі цифри – наразі окуповано 2,2 тис. родовищ з енергоресурсами, металами й мінералами (їх вартість оцінюють у 12,4 трлн. дол. США); 3 млн. га лісів уражено війною, 23,3 тис. га лісів випалено і найімовірніше втрачено назавжди; 20% природоохоронних територій загальною площею 1 млн. га потерпають від війни, окуповано 8 заповідників і 10 національних природних парків; 2,3 млн. кв. м земель засмічено підбитою військовою технікою; 183 тис. кв. м ґрунтів забруднено небезпечними речовинами; близько 200 тис. кв. км потребує розмінування… Внаслідок військових дій знищено 15% тваринництва України. Лекторка показала шокуючі кадри із вбитими тваринами на молочній фермі компанії «Агромол» (Харківська обл.), молочнотоварній фермі «Напорівське» (Чернігівська обл.), стайні «Александрія» (Київська обл.), птахофабриці у м. Путивль Сумської обл. Тривожна ситуація, що склалась із депопуляцією сільського населення в останні роки, на даний час ще більше загострилась. Дослідниця вважає, що необхідно якнайшвидше впроваджувати дієві механізми боротьби з бідністю, розширення зайнятості, балансування бюджетних витрат, фінансування розвитку сільських громад.

    Військові дії в Україні внаслідок російської агресії негативно вплинули на природно-заповідний фонд України, лісові, водні ресурси, погіршили стан територій, забруднених після аварії на ЧАЕС, загострили проблеми, викликані глобальними кліматичними змінами. Науковці Інституту агроекології і природокористування НААН розробили шляхи та заходи покращення ситуації в агросфері України. Знаний дослідник Олександер Ковалів запропонував нові засади завершення земельної реформи в Україні.

    Загалом курси підвищення кваліфікації прослухало більше 120 наукових працівників наукових установ НААН та науково-педагогічних працівників аграрних закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України. За результатами слухачі отримають свідоцтва.

   5 жовтня поточного року під час вивчення дисципліни «Методика досліджень та організація підготовки дисертаційної роботи» (викладач – Світлана Войтенко), здобувачі, які навчаються  в аспірантурі ІРГТ імені М.В. Зубця НААН за спеціальностями 204 ТВПТ та 091 Біологія та біохімія, були ознайомлені з основними джерелами науково-технічної інформації, видами наукової статті, її складовими, вимогами до написання та ранжуванням періодичних наукових видань за рівнем авторитетності, особливостями міжнародної системи класифікації творів та документальних матеріалів  (УДК), пошуку наукових видань з різних галузей знань в Реєстрі наукових фахових видань України та міжнародних наукометричних базах Scopus або Web of Science, Переліком наукових фахових видань України, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт.

    Науковий співробітник науково-технічної бібліотеки Наталія Кузебна ознайомила аспірантів з бібліотекою Інституту,  повідомила, що книжковий фонд бібліотеки містить  майже 70 тисяч одиниць наукової інформації, співробітники бібліотеки надають консультативну допомогу у пошуку та відборі необхідних джерел інформації, в тому числі -  видань в традиційному  та електронному каталогах, формуванні та редагуванні списків джерел літератури, визначенні кваліфікаційних індексів документів за таблицями бібліографічної класифікації УДК тощо. Аспірантам було продемонстровано можливості пошуку списків публікацій вчених Інституту в інтернет-платформі Web of Sсiense та Research4Life, ознайомлено з дисертаційним фондом.

       Поєднання теоретичного і практичного підходу до вивчення навчальної дисципліни дасть змогу аспірантам вільно рухатися в інформаційному науковому просторі,  публікувати результати своїх наукових досліджень у вітчизняних та зарубіжних виданнях, а також брати участь у дискусіях і наукових діалогах з відстоюванням результатів власного дослідження. Особлива увага була звернена на необхідності реєстрації аспірантів в системі ORCID.

     Підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в ІРГТ імені М.В. Зубця передбачає вивчення навчальної дисципліни «Методика досліджень та організація підготовки дисертаційної роботи» з особливим акцентом на засадах академічної доброчесності  у сфері освіти і науки, дотриманні принципів чесності, порядності, професіоналізму, відповідальності, прозорості та публічності, а також недопустимості прояву академічного плагіату.

    Про особливості перевірки академічних текстів на плагіат здобувачам вищої освіти третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти спеціальності 204 ТВПТ та 091 Біологія та біохімія першого року навчання 4 жовтня 2023 року розповіла науковий співробітник відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Наталія Швець. За використання програмного забезпечення  була здійснена  перевірка наукової праці на плагіат з визначенням оригінальності праці та можливості її публікації у фаховому виданні. Ознайомлення аспірантів першого курсу з основними вимогами академічної доброчесності убезпечить їх від проблем із складаннями академічних текстів, включаючи дисертацію.

    29 вересня 2023 року співробітники Інституту Світлана Ковтун, Світлана Войтенко, Ольга Бірюкова, Дмитро Басовський, Олена Бойко, аспірант Микола Вінтонів були учасниками (онлайн) міжнародної науково-практичної конференції «Управління генетичним фондом тварин – проблеми, шляхи вирішення, перспективи», яка відбувалася в Науково-практичному інституті біотехнології в зоотехнії і ветеринарної медицини (Республіка Молдова). В роботі конференції прийняли участь також науковці з Грузії, Болгарії, Туреччини.

   З вітальним словом та доповіддю про біотехнологічні методи збереження і відновлення популяцій сільськогосподарських тварин в Україні виступила перший заступник директора з наукової роботи, академік НААН Світлана Ковтун. Вона наголосила на зацікавленості сторін у проведенні спільних наукових досліджень в галузі біотехнології, публікації наукових праць, участі в конференціях. Основний акцент доповіді зробила на досягненнях Інституту з формування та використання банку генетичних ресурсів тварин, розробці нових методів збереження генетичного матеріалу та його використанню в сучасних складних умовах вітчизняного тваринництва. Доповідь Світлани Іванівни та її презентація дуже тепло сприйнялися учасниками конференції.

    Директор Науково-практичного інституту біотехнології в зоотехнії і ветеринарної медицини Олег Машнер з неймовірною вдячністю сприйняв участь науковців нашого Інституту в конференції з побажаннями успіху в роботі під мирним небом України.

   27 вересня 2023 року академіком НААН Світланою КОВТУН проведено для здобувачів вищої освіти спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» Національного фармацевтичного університету гостьову лекцію за темою «Репродуктивні біотехнології в тваринництві» (https://nuph.edu.ua/27-veresnia-2023-r-vidbulas-hostova-lektsiia/).

   Світлана КОВТУН розповіла про історію створення та існування  Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, видатних науковців – засновників біотехнологічної селекції, про цілі та завдання цього напряму. Цікаво та наочно охарактеризувала сучасні біотехнологічні методи організації відтворення різних видів тварин, корегування відхилень відтворювальної функції самиць, про особливості штучного запліднення яйцеклітин.

   Одним із сучасних заведень вищої освіти України є не лише підготовка фахівців, які будуть компетентними в своїй галузі, але й зможуть впроваджувати останні досягнення науки у виробництво, об’єднають освіту, науку і бізнес на шляху до європейського простору. Не залишається осторонь підготовки висококласних фахівців першого-третього рівня вищої освіти і Миколаївський національний аграрний університет, особливо – факультет «Технології виробництва і переробки продукції тваринництва, стандартизації та біотехнології», який впродовж майже 40 років здійснює професійну підготовку українських й закордонних громадян за п’ятьма спеціальностями. Проте забезпечувати освітній процес підготовки здобувачів вищої освіти на рівні європейських та світових вимог наразі дедалі складніше, саме тому провідний факультет вирішив створити «Раду роботодавців і випускників» факультету ТВППТСБ, установчі збори якої відбулися 12 вересня 2023 року (https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=pfbid0S7s5cfXthn4kkjAQzAiHKX7VDCFH33hd6YF4FHNH9h7zHBUL6odwPJmV5QxP22chl&id=100062925835949).

   Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН участь в роботі ради прийняли перший заступник директора з наукової роботи, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН Світлана КОВТУН та завідувач відділу, доктор сільськогосподарських наук, професор Світлана ВОЙТЕНКО. В своїх виступах вони наголосили, що Інститут та факультет ТВППТ Миколаївського НАУ має давні дружні зв’язки, особливо це стосується оцінювання освітньо-наукових програм, методичних розробок, написання підручників, проведення гостьових лекцій, участі в роботі ДЕК, журі конкурсів, сумісному проведенні наукових конференцій, публікацій наукових праць, вирішенні кадрових питань тощо. Було запропоновано розширити співпрацю щодо проведення спільних наукових досліджень аспірантами та докторантами на базі наукової установи та ЗВО, а також науковцями та викладачами за пошуковими чи ініціативними темами з отриманням охоронних документів, написання у співавторстві підручників та іншої методичної літератури, направлення вступників на навчання до аспірантури Інституту. Світлана КОВТУН підтримала створення «Ради роботодавців і випускників» факультету ТВППТСБ задля забезпечення необхідного рівня знань випускників з тим, щоб бакалавр чи магістр прийшовши на виробництво працював, а не продовжував оволодівати азами виробничого процесу, щоб наші фахівці високо цінилися за кордоном, щоб наша наука була конкурентоспроможною, щоб освіта, наука, виробництво і бізнес об’єдналися заради майбутнього України.

   Рішенням установчих зборів Світлану КОВТУН обрано до складу «Ради роботодавців і випускників» факультету ТВППТСБ Миколаївського НАУ.

   Міністерством освіти і науки України у 2023 році передбачено організувати заходи із упорядкування цифрових ідентифікаторів дослідників, зокрема профілів вчених на платформі ORCID. З урахуванням чого Державною науково-технічною бібліотекою України розроблені рекомендації щодо створення облікового запису та коригування ідентифікатора ORCID українською мовою, які схвалений Комісією з питань доступу до електронних баз даних наукової інформації.

   Рекомендації опубліковані на сайті ДНТБ України за посиланням: bit.ly/45UsKQ9.

   Прохання науковців та аспірантів Інституту ознайомитися з рекомендаціями, створити або скоригувати власні профілів на платформі ORCID.

   У разі необхідності отримати консультації з питань, пов’язаних із упорядкуванням профілів вчених на платформі ORCID, слід звертатися за роз’ясненнями до фахівців ДНТБ України листом на електронну адресу: e–Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в браузере должен быть включен Javascript.

   Загальновідомо, що пріоритетними напрямками діяльності закладів вищої освіти є формування у студентів бажання займатися науковою роботою, створювати нові винаходи, методи, способи,  які забезпечують конкурентоспроможність української науки  у світі.

   Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця здійснює підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії на спеціальністю «Біологія та біохімія» і «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва» і тому завжди гостинно вітає бажаючих ознайомитися з його досягненнями та залучити на перспективу талановиту молодь до навчання.

   Саме з урахуванням цього та у рамках договору між ІРГТ імені М.В. Зубця і НУБіП України 5 вересня поточного року інститут відвідали студенти університету, члени гуртка генетика тварин, яким керує відомий генетик, фахівець своєї справи, доктор сільськогосподарських наук, професор  Світлана Костенко.  Молодь ознайомили з  програмою наукових досліджень та розробками Інституту, лабораторіями відділів генетичних ресурсів тварин та генетики і біотехнології.

    Завідувачка відділу генетичних ресурсів тварин Олена Сидоренко зацікавила здобувачів вищої освіти банком генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин, можливістю відновлення популяцій за рахунок генетичного матеріалу, який зберігається в рідкому азоті тривалий час. Головний науковий співробітник  відділу генетики і біотехнології Любов Стародуб продемонструвала студентам можливості сучасної генетики тварин щодо виявлення аномалій, генів, пов’язаних з продуктивністю, якістю продукції тощо.

   Студенти із зацікавленістю сприйняли таку екскурсію і, особливо, можливість на перспективу проводити генетичні дослідження в лабораторіях інституту при виконанні своїх  курсових і дипломних робіт.

   Інститут зі свого боку вдячний Світлані Костенко за підтримання двосторонніх угод та можливість залучення до навчання в аспірантурі інституту студентів наукового гуртка.

  Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про систему пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні».

   Ознайомитися з проєктом та запропонованими змінами можна на сайті МОН або  за посиланням https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-zakonu-ukrayini-pro-sistemu-prioritetnih-napryamiv-naukovoyi-naukovo-tehnichnoyi-ta-innovacijnoyi-diyalnosti-v-ukrayini

 Зауваження та пропозиції до законопроєкту просимо надсилати до 06 вересня 2023 року на електронну пошту: Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в браузере должен быть включен Javascript. (Петровський Андрій, державний експерт експертної групи з питань моніторингу і оцінювання наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності директорату науки та інновацій)

    В поточному році ІРГТ імені М.В. Зубця НААН проводить черговий набір вступників на навчання до аспірантури за акредитованим освітньо-науковими програмами «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва» і «Біологія».

   25 серпня 2025 року відбулася перша зустріч зі вступниками, під час якої директор інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ  ознайомив присутніх з науковими досягненнями установи та побажав подальшої співпраці над вирішенням однієї із світових глобальних проблем, а саме:  забезпечення людства продукцією тваринного походження.

  Фахова комісія у складі Юрія Полупана, доктора сільськогосподарських наук, професора, члена-кореспондента НААН, Світлани Войтенко, доктора сільськогосподарських наук, професора та Ольги Бірюкової, доктора сільськогосподарських наук, ст. наукового співробітника провели додаткове вступне випробування із спеціальності 204 ТВППТ, а у складі Світлани Ковтун, доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка НААН, Світлани Войтенко і Валентини Дзіцюк, докторів сільськогосподарських наук, професорів – зі спеціальності 091 Біологія та біохімія. Вступна кампанія триває. Маємо надію, що українська наука, не дивлячись на випробовування часу, інтенсивно рухатиметься вперед і матиме гарні перспективи.

   11 серпня 2023 року науковці Інституту взяли участь у роботі експертної комісії Мінагрополітики України та здійснили розгляд і аналіз матеріалів, які надійшли від регіональних експертних комісії та суб’єктів господарювання щодо підтвердження відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, а також присвоєння нових статусів у ІІ кварталі 2023 року. Про це було анонсовано раніше –http://iabg.org.ua/index.php/news/767-11-08-23.

За результатами роботи експертної комісії присвоєно 12 статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві, а саме: 

   З молочного скотарства племінний репродуктор з розведення голшинської породи присвоєно ПАТ «Продовольча компанія Поділля», СТОВ «Волиця» та ДП «ДГ «Христинівське» ІРГТ ім. М.В. Зубця НААН». Племінний репродуктор з розведення джерсейської породи присвоєно ФОП Лепей Юрій Юрійович. Племінний репродуктор з розведення айрширської породи присвоєно ДП «ДГ ім. Декабристів ІПР НААН», а також  ТОВ «Генерація Майбутнього» присвоєно статус підприємства з племінної справи у скотарстві ІІІ категорії.

   З рибництва присвоєно статус племінного репродуктора з розведення антонінсько-зозуленецького внутрішньо-породного типу української рамчастої породи коропа ТОВ  «Рибне господарство «Меркурій».

   З вівчарства племінний репродуктор з розведення української гірськокарпатської породи овець присвоєно ФОП Саган Василина Іванівна ФГ «Гексада», ФГ «Гафинець», а також ФГ «Центр відродження вівчарства».

   З бджільництва статус племінна пасіка з розведення карпатської породи присвоєно ФОП Кравченко Євгеній Вікторович, також племінна пасіка з розведення української степової породи присвоєно ДП «ДГ ім. Декабристів ІПР».

    Після підписання відповідного наказу буде здійснено реєстрацію цих нових господарств.

   25–27 липня 2023 року завідувач лабораторії Оксана ЩЕРБАК та аспірантка Оксана ЛИЗОГУБ взяли участь у об’єднаному засіданні товариства кріобіології та товариства біології низьких температур (https://cryo2023.com/).

  Представлено результати та опубліковано тези досліджень за темою «Research of the fragmentation level in epididymal spermatozoa of boars» (https://cryo2023.com/wp-content/uploads/2023/07/CRYO2023-ABSTRACT-BOOK.pdf).

   Цьогорічний формат зустрічі в черговий раз забезпечив роботу багатьох тематичних секцій. Слід відмітити, що відбувалась 60-та щорічна ювілейна зустріч, яка об’єднує людей з різноманітним досвідом впровадження нових технологій кріоконсервації. Такі технології на сучасному етапі розвитку науки мають великий суспільний вплив на різні галузі, починаючи від здоров’я людей та закінчуючи збереженням біорізноманіттям. Формат зустрічі передбачав ряд пленарних сесій, а саме: «Соціальний вплив та нові виклики кріобіології» та «Наслідки для суспільства та нові зміни в кріобіології – рослини, біорізноманіття, збереження та космос». Під час роботи цих сесій розглядались питання присвячені: новим технологіям та підходам в кріобіології та до оптимізації розробки протоколів кріоконсервації; проблемам та досягненням в кріоконсервації композитної тканини; кріоконсервація для трансплантації – багатообіцяючий прогрес у комплексному використанні тканин і органів; досягнення кріоконсервації в клітинній терапії; збереження крові та клітин крові; переклад продуктів кріоконсервованої клітинної терапії: нормативні, стандартні та аналітичні роздуми; кріоконсервація нетрадиційних видів; кріоконсервація ооцитів, ембріонів, тканини яєчників та кріоконсервація сперматозоїдів; кріоконсервація генетичних ресурсів рослин та дикого водного біорізноманіття; біобанкінг для підтримки кріобіологічних досліджень; термодинаміки; кріотерапія та кріохірургічні застосування.

  На панельній дискусії обговорювали аргументи «за» та «проти» застосування диметилсульфоксиду під час кріоконсервації для клітинної терапії.

   Симпозіум «Майбутні наслідки кріоконсервації: загрози та можливості в перфузії та трансплантації» був присвячений підходам до збереження життєздатності тканин для трансплантації.

  Ця зустріч стала платформою для міркувань про минулі досягнення, обміну новими знаннями та ідеями, проведення конструктивних дискусій, розширення зв’язків та співпраці, і, найголовніше, просунутися вперед у наступну та найкращу еру досліджень кріоконсервації.

   Міністерство освіти і науки оприлюднило для громадського обговорення розроблені Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти проєкти нормативно-правових актів, що стосуються питань акредитації освітніх програм вищої освіти.

   З проєктом Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти  та  постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 р. № 565 «Про затвердження форми сертифіката про акредитацію освітньої програми і Порядку оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та обліку таких сертифікатів» можна ознайомитися на сайті МОН за посиланням https://mon.gov.ua/ua/news/proyekti- normativno-pravovih-aktiv-sho-stosuyutsya-pitan-akreditaciyi-osvitnih-program-vishoyi-osviti

    Зауваження та пропозиції до зазначених проєктів нормативно-правових актів приймають у довільній формі до 18 вересня 2023 року на електронну адресу: Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в браузере должен быть включен Javascript..

       Розширення співпраці Інституту з вітчизняними господарствами для реалізації завдань ефективного ведення скотарства (http://naas.gov.ua/news/?ELEMENT_ID=7960) є пріоритетним питанням (http://iabg.org.ua/index.php/news/771-13-08-2023, http://iabg.org.ua/index.php/news/759-28-06-23-3). За ініціативи в. о. директора Остапа ЖУКОРСЬКОГО, 16 серпня 2023 року першим заступником директора з наукової роботи Світланою КОВТУН, науковим співробітником Володимиром СТАХОВСЬКИМ, проведено робочу зустріч із керівництвом та працівниками СТОВ ім. Чкалова (с. Жовнине Черкаської області).

     Для господарства, яке розпочинає збільшувати поголів’я симентальської породи великої рогатої худоби, вкрай необхідною є співпраця з науковцями Інституту з питань селекційно-племінної роботи в стаді, акушерсько-гінекологічної диспансеризації маточного поголів’я, оцінки та корекції статевої функції корів і телиць. Також заплановано співпрацю щодо збільшення поголів’я худоби за використання трансплантації ембріонів симентальської породи. Така співпраця принесе хороший результат обом сторонам!

   Ефективна реалізація завдань щодо збереження і збільшення поголів’я худоби дослідних господарств мережі НААН передбачає активну і тісну співпрацю з науковими установами із запровадження сучасних технологій (http://naas.gov.ua/news/?ELEMENT_ID=7960).

   Розширюючи співпрацю Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН з ДП «ДГ ім. Декабристів ІПР НААН» (http://iabg.org.ua/index.php/news/749-26-05-23),  9 серпня 2023 року було проведено науково-практичний семінар щодо акушерсько-гінекологічної диспансеризації маточного поголів’я худоби, оцінки і корекції статевої функції корів. Науковці Інституту, перший заступник директора з наукової роботи Світлана КОВТУН, науковий співробітник Володимир СТАХОВСЬКИЙ, директор господарства Володимир ЦИБЕНКО і спеціалісти господарства обговорили проблемні питання та після обстеження стада опрацювали рекомендації щодо зростання рівня заплідненості від кількості осіменінь, переваги застосування сексованої сперми бугаїв.

  Учасники переконані, що така співпраця – це активний процес, в якому спільна робота принесе хороший результат обом сторонам!