Нове

  8 липня 2024 року відбулась робоча зустріч науковців відділу генетики і біотехнології тварин Інституту та Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН, в результаті якої домовлено про проведення циклу експериментальних досліджень з вивчення генетичної структури кролів різних порід української селекції за генами кількісних ознак. Визначено перспективні гени-кандидати для оцінки їх продуктивних і репродуктивних якостей. Обговорено також питання організації цитогенетичного обстеження кролів з метою виявлення хромосомних мутацій.

   З 21 по 25 липня 2024 р. асоціацією Американського товариства науки про тварин спільно із Канадським товариством науки про тварин було проведено щорічну зустріч (https://www.asas.org/meetings/annual-2024, конференц-центр Калгарі TELUS, м. Калгарі, Канада). Завідувач лабораторії Оксана ЩЕРБАК взяла активну участь в обговоренні зацікавлених доповідей.

   Формат зустрічі передбачав доповіді учасників у 27 секціях. Також були загальнодоступні формати доповідей у вигляді презентації та постерів. Найбільшу зацікавленість викликала секція «Репродукція: шляхи подолання втрати тільності у великої рогатої худоби». Зокрема, корисними були доповіді щодо особливостей ембріонального розвитку великої рогатої худоби Bos indicus і Bos taurus. В доповіді було показано, що велика рогата худоба Bos indicus має вищу фертильність та вихід телят за умов обмеженої годівлі, порівняно з великою рогатою худобою Bos taurus .

   В доповідях було окреслено поточний стан неплідності та ключових репродуктивних біотехнологій (наприклад, штучне осіменіння, трансплантація ембріонів і отримання ембріонів in vitro), доступних для прискореного розмноження великої рогатої худоби. Доповідачі звернули увагу на вплив раціону батьків на настання тільності у великої рогатої худоби. Зауважили, що більшість досліджень спрямовано на вивчення проблеми ранньої ембріональної смертності у великої рогатої худоби пов’язаних. Проте є ряд досліджень, спрямованих на вивчення впливу батька на ранній ембріональний розвиток.

   Жваву дискусію викликала доповідь присвячена ролі фізіологічної зрілості фолікула на подальший розвиток яйцеклітини та настання тільності. Показано, що ооцити, індуковані до овуляції з преовуляторних фолікулів меншої фізіологічної зрілості (нижча продукція естрадіолу та менший діаметр), мають низький відсоток виходу бластоцист, нижчу якість ембріонів та прискорений темп розвитку ембріона порівняно з тими, що овулювали з фолікулів більшої зрілості. Саме тому вплив зрілості фолікула та мікрооточення фолікулярної рідини на дозріваючий ооцит, у подальшому позначитиметься на ранньому розвиткові ембріона та відіграє ключову роль у настанні тільності та народженні здорового теляти.

   Слід зазначити, що отримана під час зустрічі інформація буде використана під час проведення занять здобувачам вищої освіти наукового ступеня доктора філософії за акредитованими освітньо-науковими програмами «Біологія та біохімія» та «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва» в ІРГТ ім. М.В. Зубця НААН.

   23–25 липня 2024 року в м. Вашингтон (США) відбулась 61-а щорічна зустріч Товариства кріобіології. Цьогорічна зустріч товариства було присвячено темі «Інженерна кріобіологія для життя та сталого розвитку». Останні досягнення клітинної медицини, імунотерапії, створення ліків і вакцин, нових харчових продуктів, збереження та безпека навколишнього середовища та видів, а також дослідження космосу вимагають розробки унікальної кріобіологічної техніки, щоб забезпечити ефективний результат цих передових технологій. Саме тому, інженерія є невід'ємною частиною галузі кріобіології (наприклад, розробка та створення інноваційних кріопристроїв і матеріалів, нові підходи до контролю утворення льоду та нові стратегії для покращення кріоконсервації чи кріохірургії).

   В цій триденній зустрічі брало участь понад 350 делегатів з понад 35 країн світу, включаючи науковців та дослідників з наукових та навчальних установ, з виробничих та некомерційних організацій.

   Від Інституту у зустрічі брали участь перший заступник директора з наукової роботи Світлана КОВТУН, завідувач лабораторії Оксана ЩЕРБАК, старший науковий співробітник Петро ТРОЦЬКИЙ та аспірантка Оксана Лизогуб (https://cryo2024.com/program/). Науковці представили результати досліджень за темою «Application of the flotation method for the selection of cryopreserved rams' sperm».

   Програма зустрічі передбачала шість пленарних сесій, які були присвячені пам’яті доктора Вільяма Фредеріка РАЛЛА; можливостям фінансування від Національного інституту охорони здоров’я Сполучених штатів Америка; публікації результатів досліджень з кріобіології та кріозберігання у розширеному колі наукових журналів; шляхам регулювання контролю якості харчових продуктів і лікарськими засобами та підходам до розробки пристроїв, які забезпечують охолодження або заморожування біологічних об’єктів; розгляду та нагородженню робіт представлених на конкурс Кришталева премія, а також обговоренню майбутніх тенденцій досліджень з кріобіології глобального значення.

   Під час роботи зустрічі свої результати досліджень представили понад 300 дослідників (194 усні та 105 постерних доповідачів) в 18 секціях.

   Однією з важливих подій зустрічі було представлення дизайну нового логотипу Товариства кріобіології. Піктограма в логотипі складається з шести точок кристала льоду, а кольори підібрані таким чином, що відображають як заморожений стан (синій), так і життя (зелений), акцентуючи увагу на важливості цих процесів.

   17 липня 2024 року провідною науковою співробітницею відділу генетики та біотехнології Наталією МОХНАЧОВОЮ було проведено онлайн-нараду із керівництвом та спеціалістами господарства ПСП «ЛІДЕР» (Черкаська обл.).

   Йшлося про успішні підходи генетики в сучасній селекції для збільшення надоїв А2-молока без домішок А1. Було наголошено, що це можливо тільки при формуванні генетично благополучної групи високопродуктивного молочного стада з гомозиготним генотипом А2А2. Завдяки сучасним можливостям молекулярної генетики будь-яке господарство може швидко створити стадо, що дає А2-молоко. Це затребувана, але ще відносно нова та вільна бізнес-ніша.

   Наразі генотипування великої рогатої худоби за геном бета-казеїну здійснюється у відділі генетики та біотехнології Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН і разом з директором господарства Олександром МЕГЕЄМ узгоджено напрями співпраці.

     17 липня 2024 року відбулася робоча зустріч завідувачки лабораторії селекції чорно-рябих порід Наталії ЧЕРНЯК та наукового співробітника Оксани ГОНЧАРУК з керівником та спеціалістами СПОП «Відродження» (м. Шпола Черкаської області).

    Обговорили питання впровадження плану селекційно-племінної роботи з стадом голштинської породи, що був розроблений науковцями та затверджений вченою радою Інституту. Було проведено лінійну оцінку типу корів голштинської породи з метою закріплення бугаїв-плідників до маточного поголів’я. Надано консалтингові послуги з питань селекції, технології утримання та вирощування великої рогатої худоби.

    Дякуємо за співпрацю!

    Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 03 липня 2024 р. №1/11817-24 «Про можливість захисту дисертації», здобувані вищої освіти ступеня доктора філософії, які до 01 січня 2024 року були відраховані із наукової установи у зв'язку із завершенням терміну навчання за відповідною освітньо-науковою програмою без захисту дисертації, можуть бути поновлені до до наукової установи з метою захисту дисертації в межах ліцензованого обсягу.
  Обов’язковою умовою є наявність інформації про попереднє навчання і завершення в повному обсязі ОНП в Єдиній державній електронній базі з питань освіти. Поновлення можливе на строк не більше одного року на заочну, очну вечірню форми здобуття освіти за кошти фізичних та юридичних осіб. Видатки, пов'язані з проведенням захисту дисертації, здійснюються здобувачем за рахунок власних коштів або коштів фізичних,
юридичних осіб.
   Після поновлення обов’язковим є внесення інформації в Єдиній державній  електронній базі з питань освіти про здобувана якого поновлено на навчання.
   

Додаток: копія листа МОН від 03 липня 2024 р. №1/11817-24 «Про можливість захисту дисертації».

В.о. першого віцепрезидента                                 Ігор ГРИНИК

   08 липня 2024 року за ініціативи завідувачки відділу селекції великої рогатої худоби Ольги БІРЮКОВОЇ було проведено  науково-практичний онлайн-семінар «Впровадження біологічних методів досліджень у тваринництві» на базі ДП ДГ «Шевченківське» Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН. Разом з науковцями відділу селекції великої рогатої худоби та спеціалістами господарства визначено шляхи співпраці у напряму селекції молодняку великої рогатої худоби на стійкість до впливу стресових чинників.

   Дякуємо за співпрацю!

   10 липня 2024 року відбулася робоча онлайн-зустріч завідувачки відділу селекції великої рогатої худоби Ольги БІРЮКОВОЇ з керівництвом та спеціалістами СТОВ «Агроспілка» (Черкаська область). Обговорювалися питання організації селекційної роботи в стаді симентальської худоби господарства. Окреслено шляхи подальшої співпраці та наукового супроводу реалізації нового комерційного напряму роботи із застосуванням кросбридингу за використання кращого світового генофонду порід.

   Дякуємо за співпрацю!

    5 липня 2024 року відбулася робоча нарада щодо аналізу місця Інституту у National H-index Ranking. Це міжнародний некомерційний рейтинг, розроблений групою вчених з США, Великої Британії, України, Нідерландів, Туреччини з метою прозорого та уніфікованого ранжування університетів, наукових організацій та установ, що спеціалізуються на наукових дослідженнях. Ключовим показником рейтингу є індекс Гірша – уніфікований показник наукової продуктивності, що забезпечує об’єктивність та прозорість методології ранжування. Регіональний рейтинг Ukrainian National H-index Ranking – рейтинговий список науково-дослідницьких організацій України та вчених у них.

   Методологія рейтингу Ukrainian National H-index Ranking заснована на індикаторах:

•    Н-index (Scopus) – розраховується як сумарний індекс Гірша наукової організації на основі відомостей, опублікованих базою даних Scopus.
• Н-index (Web of Science) – сумарний показник індексу Гірша наукової установи у Web of Science.
• Н-index (Google Scholar) – показник індексу Гірша організації у Google Scholar.
• National H-index – середнє арифметичне Н-index (Scopus), Н-index (Web of Science) та Н-index (Google Scholar). На основі цього показника визначається позиція установи в рейтингу (Position). Детальніше ознайомитися з методологією побудови рейтингу можна на сайті рейтингу.

   З рейтинговими списками науковців Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН за показниками індексу Гірша в Scopus та Google Scholar можна ознайомитись за https://ua.h-index.com/uk/institute-of-animal-breeding-and-genetics-nd-a-m-v-zubets-of-national-academy-of-agrarian-science-of-ukraine.

   За підсумками ІІ кварталу 2024 року наш Інститут посів 86 місце в рейтингу Ukrainian National H-index Ranking з-поміж 448 організацій.

• «Рейтинг організацій України» – 206 позиція (h-індекс – 7);
• «Рейтинг організацій України в Google Scholar» – 96 позиція (h-index – 26);
• «Рейтинг організацій України в Scopus» – 85 позиція (h-index – 3);
• «Рейтинг організацій України в Web of Science» – 74 позиція (h-index – 4).

   4 липня 2024 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН зібралися науковці 14 наукових установ, щоб прозвітувати про виконання фундаментальних та прикладних дослідження за ПНД НААН № 31 ««Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві»). З вітальним словом до присутніх звернувся керівник програми, директор ІРГТ ім. М.В. Зубця НААН Остап ЖУКОРСЬКИЙ. Він наголосив, що поточні наукові дослідження виконуються співвиконавцями в надскладних умовах воєнного стану, за відсутності енергоносіїв, проблем із тваринами, фінансуванням, але вони слугують підґрунтям для підтримання галузі тваринництва на нормальному рівні, як основи незалежності та конкурентоспроможності України.

   За звітами співвиконавців програми були виступи і узагальнення керівників трьох підпрограм: Валентини ДЗІЦЮК (підпрограма «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин»), Ольги БІРЮКОВОЇ (підпрограма «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорозмаїття у тваринництві») та Світлани КОВТУН (підпрограма «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин»). Вони комплексно обговорювали результати, висловили зауваження рецензентів, а також представили результати досліджень співробітників головної установи. Цікавими і дискусійними були виступи співвиконавців щодо мікроеволюційних процесів у популяціях сільськогосподарських тварин, генетико-селекційного моніторингу генофонду худоби, свиней, овець, птиці, створення нових популяцій, виявлення впливу різних чинників на продуктивність худоби, ефективності регуляції репродуктивної функції сільськогосподарських тварин в різних умовах виробництва продукції тваринництва тощо.

    Координаційно-методична рада визнала, що усі завдання ПНД № 31 виконані у відповідності до календарного плану і робочих програм першого півріччя 2024 року, а отже було прийнято рішення про їх затвердження.

  Керівник ПНД № 31 Остап ЖУКОРСЬКИЙ запросив керівників завдань до публікацій результатів своїх досліджень у науковому збірнику «Розведення і генетика тварин» із співробітниками інституту, а також приймати участь у роботі конференцій, круглих столів, семінарів та проводити спільні дослідження здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти відповідно до угод між науковими установами.

    27 червня 2024 року завідувачем лабораторії розведення м’ясної худоби Павлиною ДЖУС взято участь у роботі регіональної експертної комісії з розгляду матеріалів щодо присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві в Житомирській області.

  Було проведено експедиційні виїзди на виробничі бази підприємств ТОВ «Українська генетична компанія «Трейд» (с. Оліївка, Житомирський район) та ТОВ «Вертокиївка» (с. Вертокиївка, Житомирський район).

   За результатами ознайомлення з діяльністю зазначених господарств та аналізу кількісних і якісних показників їх роботи прийняті рішення щодо присвоєння статусу підприємства з племінної справи і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби голштинської породи. Директором департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської ОДА Наталією АРЕНДАРЧУК також поінформовано про загальний стан тваринництва в області, означено основні завдання щодо реалізації державної підтримки сільськогосподарських підприємств і намічено плани подальшого розвитку галузі.

   Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця в поточному році виконує фундаментальні та прикладні дослідження за трьома підпрограмами 31 ПНД НААН, а саме: «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин» (керівник– Валентина ДЗІЦЮК), «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорозмаїття у тваринництві» (керівник – Ольга БІРЮКОВА) та «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин» (керівник – Світлана КОВТУН) з урахуванням чого 27 червня 2024 року членами вченої ради під головуванням директора Інституту Остапа ЖУКОРСЬКОГО були заслухані звіти кожного керівника завдань за заплановані та виконані дослідження за перше півріччя поточного року.

   Результати фундаментальних досліджень висвітлили Кирило КОПИЛОВ, Валентина ДЗІЦЮК, Ольга БІРЮКОВА, Ірина БАЗИШИНА, Павлина ДЖУС та Олена СИДОРЕНКО, а прикладних: Дмитро БАСОВСЬКИЙ, Ольга КРУГЛЯК, Наталія ЧЕРНЯК, Олена СИДОРЕНКО, Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Світлана КОВТУН та Оксана ЩЕРБАК. Не дивлячись на складні умови воєнного стану, науковці повністю виконали передбачені календарним планом наукові дослідження, за результатами яких опублікували наукові статті у фахових вітчизняних та міжнародних виданнях, а також апробували результати напрацювань під час конференцій та семінарів.

   Вчена рада прийняла рішення про затвердження звітів співробітників Інституту за перше півріччя 2024 року за прикладними і фундаментальними завданнями 31 ПНД НААН з рекомендаціями патентування нових методів, способів, оформлення авторських прав на наукову працю та більш активної участі щодо публікацій статей у міжнародних виданнях Scopus та WOS.

  Відповідно до плану заходів (http://naas.gov.ua/content/publichna-informaciya/planuvannya_diyalnosti/) 26 червня 2024 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН відбувся науково-практичний семінар, який стосувався нагальних змін в освітньому процесі підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ступеня доктора філософії, необхідності патентування результатів наукових досліджень аспірантів, обізнаності з положеннями Інституту щодо підготовки здобувачів, застосуванням методів молекулярної генетики під час виконання наукових досліджень за спеціальностями 091 «Біологія та біохімія» та 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», апробації результатів наукових досліджень аспірантів на вітчизняному і міжнародному рівнях, особливостей опублікування наукових праць у міжнародних виданнях, ролі і значимості наукового керівника у вчасному захисті аспірантом дисертації.

  В роботі семінару взяли участь директор Інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ, перший заступник директора з наукової роботи Світлана КОВТУН, завідувачка відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Світлана ВОЙТЕНКО, гол. науковий співробітник відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Катерина КОПИЛОВА, наукові співробітниці даного відділу Наталія ШВЕЦЬ та Наталія КУЗЕБНА, науковці відділу генетики та біотехнології тварин Наталія МОХНАЧОВА і Оксана ЩЕРБАК, завідувачка відділом генетичних ресурсів тварин Олена СИДОРЕНКО і завідувачка лабораторією розведення м’ясної худоби Павлина ДЖУС.

  Своє бачення щодо підготовки аспірантів та захисту дисертацій у світлі останніх вимог висловили здобувачі ступеня доктора філософії Ольга ВІНТОНІВ, Сергій ПРИЙМА,.

  Також в обговоренні доповідей прийняли участь в.о. ученого секретаря Тетяна КОНКС та аспіранти Інституту свинарства та агропромислового виробництва.

  Присутні визнали доречним щорічне проведення подібного зібрання, яке наближає аспірантів до захисту дисертаційної роботи та забезпечує ринок праці в науці і освіті професіоналами.

  За результатами участі у роботі організованої Університетом Григорія Сковороди в Переяславі ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції «Проблеми та перспективи розвитку природничої освіти» (https://fpo.uhsp.edu.ua/category/novyny-kafedry-pryrodnychykh-dystsyplin-i-metodyky-navchannya/) першого заступника директора з наукової роботи Світлани Ковтун та завідувача лабораторії біотехнології відтворення Оксани Щербак отримано відповідні сертифікати. Об'єднане вирішення проблем розвитку природничої освіти та творчої співпраці між науковою установою і закладом вищої освіти є надзвичайно актуальним.

  19 червня 2024 року проведено робочу зустріч з колегами університету щодо співпраці за результатами представленої науковцями інституту доповіді на конференції «Гаметогенез in vitro та нові репродуктивні технології у тваринництві» та перспектив співпраці.

  Щиро дякуємо за співпрацю!

   У контексті творчого договору, укладеного між Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Інститутом свинарства і агропромислового виробництва НААН про співпрацю, 21 червня 2024 року у змішаному форматі відбулася конструктивна зустріч завідувачки відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури  ІРГТ імені М.В. Зубця Світлани ВОЙТЕНКО з директором Інституту свинарства та АПВ Олександром ЦЕРЕНЮКОМ, в.о. заступника директора з наукової роботи Андрієм ОНИЩЕНКО, в.о. ученого секретаря Тетяною КОНКС  щодо викликів поточної вступної кампанії до аспірантури, розробки положень про відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти та положення про освітній процес в науковій установі відповідно до останніх вимог законодавчої бази в освіті.

   Разом із завідувачкою відділом генетичних ресурсів Оленою СИДОРЕНКО та головним науковим співробітником відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури тварин ІРГТ імені М.В. Зубця Катериною КОПИЛОВОЮ присутні обговорили необхідність участі провідних вчених наукових установ в освітньому процесі, особливо проведення гостьових лекцій, участі в конференціях, семінарах, круглих столах. Актуальним є використання генетичного матеріалу банку генетичних ресурсів тварин ІРГТ для відновлення зникаючих вітчизняних порід свиней.

    Визнано доречним спільні публікації науковців та аспірантів у збірниках наукових праць Інститутів, особливо щодо виконання завдань ПНД НААН.

   Передбачена участь науковців у проведенні поточного семінару в наукових установах та обговорено участь фахівців лабораторії генетики Інституту свинарства та АПВ в пошуку генів, які пов’язані з продуктивністю гібридних свиней, як складовою наукових досліджень аспірантів ІРГТ імені М.В. Зубця НААН.

  За результатами робочої наради з керівництвом та спеціалістами ТОВ «БУКОВИНАПЛЕМСЕРВІС» поповнено кріоколекцію Банку генетичних ресурсів тварин Інституту на 32 тис. спермодоз 17 плідників української чорно- та червоно-рябої молочних порід та породи пінцгау (https://iabg.org.ua/index.php/news/860-03-06-24-3).

     13 червня 2024 року завідувачем лабораторії біотехнології відтворення Оксаною ЩЕРБАК проведено майстер-клас для науковців відділу генетики та біотехнології з розпочатої комплексної оцінки якості кріоконсервованої сперми плідників. Аналіз активності сперматозоїдів після розморожування, показники їх абсолютної виживаності будуть застосовані для сперми всіх плідників. Дослідження тривають.

   13 червня 2024 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН проведено круглий стіл на тему: «Питання породотворчого процесу у скотарстві: успіхи і перспективи», присвячений 65-річчю член-кореспондента НААН, доктора сільськогосподарських наук Юрія ВДОВИЧЕНКА. Відомого вченого привітали друзі, знайомі та колеги.

   Юрій Васильович Вдовиченко в своїй науковій діяльності переймається питаннями  селекції, генетики, технології та економіки у  м’ясному скотарстві,  дотичний до розвитку вівчарства, свинарства та біотехнології. Ювіляр   автор  нових селекційних досягнень у тваринництві: південної м’ясної породи великої рогатої худоби, двох внутрішньопородних типів – причорноморського і таврійського, шести заводських ліній та 14 заводських родин, а також знам’янського внутрішньопородного типу поліської м’ясної породи великої рогатої худоби. Виступаючі відзначили істотні напрацювання   ювіляра  в процесі   породотворення  України, створені порід, типів і ліній худоби, які за продуктивністю не поступаються світовим аналогам. За підсумками роботи круглого столу намічені  напрями комплексних наукових розробок щодо розвитку  скотарства в сучасних умовах та сформовано науково-обґрунтовані підходи до подолання кризових явищ щодо звуження біологічного різноманіття генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин в цілому.

Колектив Інституту розведення і генетики імені М.В. Зубця від щирого серця вітає головного наукового співробітника лабораторії розведення м’ясної худоби Юрія Васильовича Вдовиченка з 65-річчям з дня народження й бажає йому подальших творінь на благо України.

   З 13 по 24 травня 2024 року в ННЦ «Інститут аграрної економіки» відбулось навчання наукових працівників установ Національної академії аграрних наук України, науково-педагогічних та педагогічних працівників аграрних закладів вищої освіти, наукових співробітників інших наукових установ, докторантів, аспірантів, здобувачів з тематики «Розвиток аграрного сектору економіки та сільських територій в умовах соціально-економічних трансформацій». Цьогоріч від Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН України учасниками заходу були співробітниці лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств – провідна наукова співробітниця Ольга КРУГЛЯК та провідна економістка Мар’яна КУЛАКОВА.

   Програма курсів містила наступні блоки:

• Економіка і міжнародні економічні відносини
• Менеджмент, публічне управління та адміністрування
• Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок
• Підприємництво, торгівля й розвиток сільських територій
• Облік і оподаткування

   Всі доповіді науковців були актуальними та викликали жвавий інтерес слухачів. Зокрема, доктор економічних наук Віктор Мефодійович ЗАЯЦЬ окреслив основні засади державної політики у сфері земельних відносин як чинника розвитку аграрного сектора економіки. Докторка економічних наук Галина Яківна СТУДІНСЬКА анонсувала тематику бренду як інноваційної складової розвитку аграрної сфери України. Зовнішньоекономічна складова аграрної політики України стала темою лекції доктора економічних наук Миколи Івановича ПУГАЧОВА. Інноваційну складову в сфері управління аграрною сферою та сільськими територіями на базі цифровізації запропонував доктор економічних наук Олексій Миколайович МОГИЛЬНИЙ. Цікавими результатами досліджень щодо оцінки розвитку ринку насінництва України під час війни, викликів та перспектив поділився зі слухачами доктор економічних наук Олександр Васильович ЗАХАРЧУК. Докторка економічних наук Світлана Георгіївна ЧЕРЕМІСІНА виклала бачення науковців установи щодо функціонування та розвитку ринку зерна України. Болючою була тема розбудови сільських територій України в повоєнний період, яку доповідала докторка економічних наук Наталія Іванівна ПАТИКА.

   Фінансові проблеми аграрного сектору України окреслили в своїх презентаціях докторка економічних наук Світлана Вікторівна АНДРОС, кандидатки економічних наук Оксана Дмитрівна РАДЧЕНКО та Ольга Анатоліївна САМОШКІНА. Фіскальне регулювання розвитку агропромислового виробництва в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України стало темою доповіді кандидата економічних наук Леоніда Дмитровича ТУЛУША. Доктори економічних наук Валерій Миколайович ЖУК та Юлія Сергіївна БЕЗДУШНА провели практичні навчання слухачів із нормативно-правового забезпечення визначення збитків від війни та порядку фіксації шкоди в результаті збройної агресії.

   Загалом слухачами навчання були 115 науковців Національної академії аграрних наук України та 73 науково-педагогічні працівники аграрних закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України. За підсумками навчання були вручені свідоцтва.

    06 червня 2024 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН під головуванням першого заступника директора з наукової роботи Інституту, академіка НААН Світлани КОВТУН відбулося засідання методичної комісії з розгляду програм вступних іспитів до аспірантури в 2024 році зі спеціальності та англійської мови.

   Про концепцію фахового вступного іспиту для здобувачів, які вступають до аспірантури Інституту за освітньо-науковою програмою «Біологія» (спеціальність – 091 Біологія та біохімія) та Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва (спеціальність 204 ТВППТ) доповіла завідувачка відділу маркетингу інновацій та аспірантури Світлана ВОЙТЕНКО. Комплекс професійної підготовки для здобуття вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні за ОНП «Біологія» та «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» включає навчальні дисципліни, які за рішенням члені проектної групи дозволяють професійно оцінити рівень знань вступників та провадити наукову роботу для досягнення необхідного професійного рівня й отримання диплому докора філософії.

   Основні вимоги до вступного іспиту з англійської мови (вибір – вченої ради Інституту) висвітлила Світлана КОВТУН, як співрозробник програми. Вона наголосила, що вступник до аспірантури має проявити рівень знань, який дозволяє йому активно працювати з міжнародними базами наукової інформації, використовувати цю мову як засіб отримання та обміну необхідної інформації на шляху інтеграції освітньої і наукової системи України в європейський та світовий освітній і науковий простір.

   Методична комісія прийняла рішення схвалити подані до розгляду програми вступних іспитів до аспірантури Інституту в 2024 році зі спеціальності 091 Біологія та біохімія 204 ТВППТ, а також англійської мови. Програми вступних іспитів розміщені на сайті установи за посилання: https://www.iabg.org.ua/index.php/pidgotovka-naukovikh-kadriv/aspirantura-doktorantura/vstup.

      Враховуючи зміни Міністерства освіти і науки України в Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2024 році, особливо наказ від 16 травня 2024 р. № 690, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17 травня 2024 року за № 729/42074 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 21 травня 2024 року № 721) та відповідне рішення приймальної комісії Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН від 03.06.2024 року, протокол № 3, вчена рада Інституту під головуванням академіка НААН Остапа ЖУКОРСЬКОГО на своєму засіданні 06 червня 2024 року розглянула зміни до Правил прийому на навчання в аспірантурі в 2024 році.

   До основних змін віднесено неможливість використання у вступній кампанії поточного року міжнародних сертифікатів В2-СІ, які відповідають Загальноприйнятим рекомендаціям ради Європи з питань освіти, а також підвищення результатів складання ЄВІ з іноземної мови в поточному році, як елементу допуску до складання вступного іспиту, до 150 балів.

   Правила прийому на навчання до аспірантури Інституту в поточному році разом із змінами та наказ про їх введення в дію розміщені на сайті установи за посиланням: https://www.iabg.org.ua/index.php/pidgotovka-naukovikh-kadriv/aspirantura-doktorantura/vstup, а також оновлені в базі ЄДЕБО.