Нове
25 листопада 2024 року відбулася гостьова лекція кандидата сільськогосподарських наук, доцента кафедри технологій виробництва, переробки та якості продукції тваринництва, доцента Поліського національного університету Шуляр Альони Леонідівни на тему «Породи сільськогосподарських тварин», яку вона прочитала для здобувачів третього (освітньо - наукового) рівня вищої освіти спеціальностей 204 «ТВППТ» та 091 «Біологія і біохімія» ІРГТ імені М.В. Зубця. Використовуючи власний досвід наукової та практичної роботи, лекторка охарактеризувала основні світові породи великої рогатої худоби, свиней і овець, детально зупинилася на комерційних вітчизняних породах худоби, а також тих, що потребують збереження. Лекція супроводжувалася демонстрацією представників відповідних порід, що дозволяло мати уявлення про зовнішній вигляд, конституцію, екстер’єр, масть тварин. У аспірантів викликало жваве обговорення питання доцільності використання худоби зарубіжних порід для схрещування і гібридизації, а також створення нових генотипів. Здобувачі першого року навчання цікавилися станом порід молочної і м’ясної худоби в господарствах України, з якими вони будуть проводити дослідження за темами своїх дисертацій. Альона Леонідівна вміло поєднувала викладання теоретичного матеріалу за темою лекції зі спілкуванням з аспірантами, залучаючи їх до кращого засвоєння матеріалу.
Дякуємо за цікаву, змістовну лекцію. Успіхів у нелегкій праці науково-педагогічного працівника ЗВО.
Проведення відкритих гостьових лекцій для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти вкрай необхідно для ефективної їх підготовки та налагодження співробітництва між Інститутом і закладами вищої освіти.
22 листопада 2024 року для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти першого року навчання в аспірантурі прочитано гостьову лекцію на тему «Закономірності успадкування ознак під час статевого розмноження». Лекцію прочитав доктор сільськогосподарських наук, професор Михайло ГИЛЬ (Миколаївський НАУ).
З величезною увагою здобувачі слухали науковий матеріал і цікавий практичний досвід лектора, отримали корисні поради. Лекція супроводжувалася змістовною мультимедійною презентацією, що сприяло формуванню необхідних фахових компетентностей здобувачами. Лекція відбулася в дружній атмосфері, а представлена інформація зацікавила здобувачів, які відчули важливість обраного ними напряму досліджень.
21 листопада 2024 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН під головуванням директора Остапа ЖУКОРСЬКОГО відбулося засідання координаційно-методичної ради з виконання ПНД НААН № 31 «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві» у 2024 році. В засіданні взяв участь начальник відділу зоотехнії та ветеринарної медицини апарату Президії НААН Олександр КОСТЕНКО. Керівники завдань звітували про виконану роботу а також наукова спільнота установ.
З науковою доповіддю на тему «Використання методу геномної оцінки великої рогатої худоби у світі та перспективи його запровадження в Україні» виступила завідувачка відділу селекції великої рогатої худоби, доктор сільськогосподарських наук Ольга БІРЮКОВА. Доповідь викликала жваве обговорення усіх присутніх на координаційно-методичній раді, оскільки дане питання є досить актуальним для молочного скотарства України.
Зі звітною інформацією про результати проведених досліджень за даною програмою у 2024 році виступили керівники та виконавці завдань з Інституту тваринництва, Інституту степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства, Інституту сільського господарства Полісся, Інституту біології тварин, Інституту сільського господарства Карпатського регіону, Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку, Державної установи «Інститут зернових культур», Дослідної станції птахівництва, Інституту рибного господарства, Інституту свинарства і АПВ НААН, Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН, Буковинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону, Інституту сільського господарства Північного сходу.
Узагальнюючий висновок про виконання завдань ПНД зробили керівники підпрограм Валентина ДЗІЦЮК (підпрограма «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин»), Ольга БІРЮКОВА (підпрограма «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорозмаїття у тваринництві») та Світлана КОВТУН (підпрограма «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин»).
Робота усіх виконавців ПНД НААН № 31 «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві» була позитивно оцінена, звіти схвалені. Координаційно-методична рада ІРГТ імені М.В. Зубця затвердила план роботи на перше півріччя 2025 року.
Директор інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ подякував усім виконавцям за плідну роботу по виконанню завдань даної програми НААН з побажанням подальших успіхів у збереженні та відновлення галузі тваринництва в Україні.
18 листопада 2024 під головуванням директора інституту Остапа ЖУКОРСЬКОГО відбулося засідання вченої ради, на якому були заслухані звіти керівників фундаментальних та прикладних дослідження за підпрограмами «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин», «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорозмаїття у тваринництві» та «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин» ПНД 31 «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві».
Результати фундаментальних досліджень за 2024 рік висвітлили Кирило КОПИЛОВ, Валентина ДЗІЦЮК, Ольга БІРЮКОВА, Ірина БАЗИШИНА, Павліна ДЖУС та Олена СИДОРЕНКО, а прикладних: Дмитро БАСОВСЬКИЙ, Ольга КРУГЛЯК, Наталія ЧЕРНЯК, Олена СИДОРЕНКО, Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Світлана КОВТУН та Оксана ЩЕРБАК. Заплановані дослідження виконані в повному обсязі, підтверджені опублікованими рекомендаціями, науковими працями, участю в конференціях. Звіти схвалені одностайно усіма членами вченої ради.
Крім того, на засіданні вченої ради були заслухані теми дисертаційної роботи здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ступеня доктора філософії, які були зараховані до аспірантури в поточному році, а також їх індивідуальні плани навчальної підготовки та наукової роботи. В процесі жвавого обговорення тем дисертацій частина була скоригована та схвалена.
24–25 жовтня 2024 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «БІОЛОГІЧНІ, БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА» на базі Миколаївського національного аграрного університету разом з іншими співорганізаторами.
24 жовтня 2024 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В Зубця НААН відбулося чергове засідання Вченої ради, де розглядалося питання «Використання методу геномної оцінки великої рогатої худобі у світі та перспективи його запровадження в Україні».
Інтелектуальна власність відігравала й продовжує відігравати провідну роль у всіх сферах суспільного життя. Інтелектуальна власність – це результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї або кількох осіб в науковій, промисловій, художній і літературних сферах. Об’єктом інтелектуальної власності являється авторське право.
Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН впродовж 2021-2023 років проводив наукові дослідження, які стосувалися виробництва молока від худоби айрширської породи та використання вбирного схрещування для поліпшення продуктивності великої рогатої худоби молочних порід української селекції. Інтелектуальна і творча діяльність колективу авторів в цьому напрямку дозволили розробити методичні рекомендації щодо вирішення даної проблеми, оформити та подати заявку на право інтелектуальної власності на науковий твір до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».
3 жовтня 2014 року директор інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ вручив представникам авторських колективів свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір № 128271 «Використання вбирного схрещування для поліпшення молочної продуктивності худоби української чорно-та червоно-рябої молочних порід » (автори Войтенко С.В., Сидоренко О.В., Черняк Н.Г., Ільницька Т.Є, Король П.В., Бабуш С.І.) та № 128272 «Використання худоби айрширської породи в умовах промислової технології виробництва молока» (автори Войтенко С.В., Сидоренко О.В.), видані Державною організацією «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» з побажанням примножувати авторські майнові права наукової установи і збільшувати кількість науковців, які є авторами наукових творів.
2 жовтня поточного року співробітниками відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Світланою ВОЙТЕНКО, Наталією ПОЛУПАН, Катериною КОПИЛОВОЮ та Оленою ГАРБУЗ для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти першого року навчання в аспірантурі та їх майбутніх наукових керівників проведено організаційно-методичний семінар, під час якого ознайомлено з історією Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця, структурними формуваннями, напрацюваннями та сучасними напрямами досліджень для формування у аспірантів уявлення про актуальність і новизну майбутніх досліджень. Значний акцент в роботі семінару зроблено на системі освітніх компонентів в межах спеціальності та конкретної освітньо-наукової програми, а також очікуваних результатах навчання, якими повинен оволодіти здобувач ступеня доктора філософії. Детально проаналізовано навчальний план за кожною із ОНП, включаючи графік навчального процесу. Аспірантам було роз’яснено їх права щодо вибору навчальних дисциплін, ознайомлено з відповідним положенням інституту. Акцентовано увагу на необхідності впродовж місяця з дати зарахування на навчання вибрати наукового керівника, впродовж двох місяців –тему дисертаційної роботи й затвердити їх вченою радою. Приділено значну увагу індивідуальному плану навчальної та наукової роботи аспіранта, розробці методики наукових досліджень за темою дисертації, а також звітуванню впродовж року. Наголошено на необхідності захисту дисертаційної роботи до закінчення навчання в аспірантурі.
В центрі уваги співробітників та аспірантів була також нормативно-правова база освіти, яка ґрунтувалася на розгляді Законів України «Про вищу освіту», «Про науково-технічну діяльність» тощо, Постанов Кабінету Міністрів України щодо освітньо- наукового процесу підготовки здобувачів ступеня доктора філософії, наказів Міністерства освіти і науки України, положень ІРГТ імені М.В. Зубця.
Аспіранти висловили вдячність за проведений семінар, оскільки отримали можливість комплексного бачення підготовки в аспірантурі.
30 вересня звідувач науково-технічної бібліотеки Інституту Фасоля В. І. та науковий співробітник Кузебна Н. М. взяли участь у вебінарі «Інноваційні підходи в роботі сучасної бібліотеки». Організатор семінару Державна науково-технічна бібліотека України. Захід покликаний поінформувати бібліотекарів, наукових і науково-педагогічних працівників, видавців, читачів з процесами модернізації та розвитку вітчизняних бібліотек.
До уваги учасників вебінару були представлені доповіді: створення та розвиток електронних інформаційних ресурсів (Олександра Москаленко, заступник директора з бібліотечної справи ДНТБ України); покращення відкритої дослідницької інформації та глобальні ініціативи відкритого доступу (Софія Жеребчук, завідувач відділу європейської інтеграції та міжнародного співробітництва ДНТБ України); ефективна робота з модулем конкурсів у Національній електронній науково-інформаційній системі (практичні поради та можливості) (Маргарита Цюра, завідувач відділу комплексного обслуговування користувачів ДНТБ України); депонування як компонент процесу збереження та повторного використання відкритих наукових (дослідницьких) даних (Анна Афанасьєва, головний бібліотекар відділу організації збереження фондів ДНТБ України).
Вебінар присвячувався Всеукраїнському дню бібліотек, який щорічно проводиться в Україні 30 вересня, згідно з указом Президента від 14 травня 1998 року.
23–26 вересня 2024 року на базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка відбулася XIX Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів», присвячена 185-річчю клітинної теорії, 145-річчю від дня народження В.Я. Юр’єва та 180-річчю від дня народження Фрідріха Мішера. Співорганізаторами конференції є Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова (УТГіС), Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України.
Від Інституту в роботі конференції очно взяла участь завідувачка відділу Ольга БІРЮКОВА, яка активно обговорювала підняті наукові питання.
Від Інституту в роботі конференції онлайн взяли участь перша заступниця директора з наукової роботи Світлана КОВТУН, завідувачка відділу Світлана ВОЙТЕНКО та головний науковий співробітник Катерина КОПИЛОВА.
Виступаючі на конференції акцентували увагу на розвитку клітинної теорії та клітинної технології, структурній організації та функціях субтеломерних ділянках хромосом, молекулярній генетиці та геноміці, моделі біосинтезу нового антимікотичного антибіотика JE478, особливості експресії та локалізації USP1 при різних типах злоякісних новоутворень. Значну зацікавленість у присутніх викликали доповіді, які стосувалися проблем молекулярної та клітинної біотехнології, прикладної генетики і селекції, еволюції геномів у природі та експерименті, а також оцінки генетичних ресурсів. І хоча дослідження стосувалися здебільшого рослин, вони все ж вносили нове у теорію і практику біотехнології, генетики, селекції та збереження біорозмаїття.
Організатори конференції не залишилися осторонь питань історії біології, викладання навчальної дисципліни генетики у закладах вищої освіти, селекції та еволюційної теорії біоінформатики, комп’ютерної біології, аналізу й оцінки генетичних ресурсів. Цікаві доповіді з цих питань були представлені науковцями Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН, Державного біотехнологічного університету, Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Національного університету імені В. Н. Каразіна та іншими.
Під час роботи конференції президентом УТГіС, член-кореспондентом НАН України Віктором КУНАХОМ були презентовані підсумки роботи Президії товариства за 2024 рік та намічені головні завдання діяльності на 2025 рік.
23 вересня 2024 року в Інституті біології тварин НААН відбувся науково-практичний семінар на тему: "Використання програми STATISTICA для математичної обробки результатів наукових досліджень". Доповідачем був доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Юрій Павлович Полупан, який представляє Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН.
На семінарі були присутні науковці з Інституту біології тварин НААН так із Інституту сільського господарства Карпатського регіону України НААН, а також Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького.
Під час лекції Юрій Павлович детально розповів про роботу програми STATISTICA, її можливості та функціонал, зокрема в контексті статистичного аналізу великих масивів даних. Особлива увага була приділена аспірантам та молодим науковцям, які лише починають власні дослідження та потребують знань у галузі математичної обробки даних. Водночас, семінар став корисним і для досвідчених вчених, котрі отримали можливість оновити свої знання і дізнатися про новітні підходи до аналізу наукових результатів.
Інститут біології тварин НААН — 23 вересня 2024 року відбувся науково-практичний семінар.......
З 16 по 20 вересня 2024 року відповідно до затвердженого НААН плану-графіку підвищення кваліфікації наукових кадрів в Інституті свинарства і АПВ НААН відбувалося навчання наукових та науково-педагогічних працівників в онлайн форматі (дистанційно).
Цього року від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН участь у заході взяли провідні науковці відділів селекції великої рогатої худоби, генетики та біотехнології тварин, генетичних ресурсів тварин та відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури.
Лекції для слухачів курсів підвищення кваліфікації за напрямами: молекулярно-генетичні технології у свинарстві та формування високопродуктивних генотипів свиней в умовах зміни клімату, прочитали Віктор БАЛАЦЬКИЙ, Сергій ЗІНОВ’ЄВ, Віталій ВОВК, Володимир ІВАНОВ та Павло ВАЩЕНКО.
Слід відмітити, що доповідачі зупинялися на організаційно-економічних аспектах розвитку агропромислового комплексу країни, проблемах розведення, селекції, годівлі, органічного землеробства, здоров’я тварин, біобезпеки у контексті післявоєнної відбудови України.
За результатами успішного навчання отримано сертифікати про підвищення кваліфікації.
20 вересня 2024 року в Інституту відбулося чергове засідання вченої ради. У межах реалізації порядку денного заслухали доповідь завідувача лабораторії інформаційних систем Дмитра БАСОВСЬКОГО «Основні положення методики оцінки племінної цінності плідників у молочному скотарстві». Було наголошено на необхідності забезпечення функціонування основних складників оцінки племінної цінності плідників для забезпечення генетичного прогресу у молочному скотарстві. А саме: контроль ведення автоматизованого облік племінних тварин, поповнення централізованої база даних про племінних тварин, організація експертної оцінки корів за продуктивністю, екстер'єром, функціональними ознаками; удосконалення оцінки бугаїв за комплексом ознак; запровадження елементів геномної оцінки тварин за використання світового досвіду.
В обговоренні взяли участь провідні науковці інституту та представники НААН. Конструктивну дискусію викликали питання удосконалення вітчизняного індексу оцінки тварин за комплексом ознак, пошук можливих шляхів розширення підконтрольного поголів’я, запровадження геномної селекції в Україні. Було наголошено на важливості вирішення поставлених питань для забезпечення продовольчої безпеки України.
З 17 по 18 вересня 2024 року проходила 6-та конференція з Феногеноміки, організована Чеським центром Феногеноміки (м. Прага, Чеська Республіка). Формат конференції передбачав офлайн та онлайн-режим, чим було забезпечено участь доповідачів із різних країн світу (Сполучені штати Америка, Нідерланди, Швейцарія, Китайська Народна Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Австралія, Велика Британія, Малайзія, Французька, Португальська, Італійська та Азербайджанська Республіки, Республік: Корея, Словенія, Польща).
Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН дистанційно прийняла завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана ЩЕРБАК. Вона взяла активну участь в обговоренні питань щодо розробки моделі для оцінки функції генів in vivo та для генної терапії й редагування генома; напрацювань з генної та клітинної терапії; напрацювань з розробок генної терапії рідкісних захворювань.
Метою конференції було ознайомлення вчених та молодих науковців з можливостями генної інженерії, прогресивними методами фенотипування та візуалізації, утримання SPF-тварин. Програма конференції складалась із тематичних, секційних та постерних доповідей. Слід відмітити, що доповіді були інформативними та гарно ілюстрованими. Слухачам надавалась можливість задавати питання, як офлайн так, і в онлайн-режимі.
Варто зазначити, що Чеський центр Феногеноміки є членом Європейської наукової інфраструктури для моделювання захворювань людини та Міжнародного консорціуму фенотипування мишей. Його наукові дослідження спрямовані на всебічний і систематичний аналіз впливу мутацій генів на втрати деяких функцій у мишей.
Отримана під час конференції інформація буде використана для забезпечення освітнього процесу здобувачів вищої освіти наукового ступеня доктора філософії за освітньо-науковою програмою 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» та 091 «Біологія та біохімія.
16 вересня 2024 року Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця гостинно відкрив двері і розпочав освітній процес з підготовки докторів філософії за спеціальностями 091 «Біологія та біохімія» і 204 «ТВППТ» для вступників поточного року навчання в аспірантурі.
З вступним словом перед аспірантами виступив директор Інституту ОСТАП ЖУКОРСЬКИЙ, окресливши особливості навчання за відповідними освітньо-науковими програмами для здобуття необхідних компетентностей, а також написання й захисту дисертаційної роботи. Наголошено на тому, що завершення навчання в аспірантурі узгоджується з отриманням здобувачами диплому доктора філософії.
Для здобувачів вищої освіти, які будуть навчатися за ОНП «Біологія», доктором сільськогосподарських наук, професором, академіком НААН, першим заступником директора з наукової роботи СВІТЛАНОЮ КОВТУН проведена відкрита лекція з навчальної дисципліни «Біологія тварин» на тему: «Біологія тварин – історія розвитку науки та її роль у створенні нових порід сільськогосподарських тварин з бажаними ознаками продуктивності», а доктором сільськогосподарських наук, професором, головним науковим співробітником відділу генетики та біотехнології КИРИЛОМ КОПИЛОВИМ – з навчальної дисципліни «Генетика з основами молекулярної біології у тваринництві» на тему: «Генетика – історія розвитку та її значення».
Завідувачка відділу генетичних ресурсів тварин, кандидат сільськогосподарських наук, ст. науковий співробітник ОЛЕНА СИДОРЕНКО провела відкриту лекцію здобувачам вищої освіти ступеня доктора філософії спеціальності 204 «ТВППТ» з навчальної дисципліни «Сучасні технології виробництва і переробки продукції тваринництва» на тему: «Сучасний стан і перспективи розвитку технології виробництва і переробки продукції тваринництва».
Лектори акцентували увагу на меті й основних завданнях навчальних дисциплін, які відносяться до циклу спеціальної фахової підготовки аспірантів, сформованих компетентностях та можливості використання отриманого рівня знань і програмних результатів при написанні дисертаційної роботи, а також на практиці роботи майбутнього фахівця в галузі тваринництва та біології.
Бажаємо успіхів сьогоднішнім аспірантам в освітньо-науковому процесі і маємо надію, що після успішного захисту дисертації вони поповнять лави науковців Інституту та вирішать проблему забезпечення попиту населення якісною продукцією тваринництва.
Наказом встановлено відповідність між спеціальностями нової редакції переліку та попередньої редакції переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, а також перелік спеціальностей, здобуття ступеня освіти з яких необхідне для доступу до професій, для яких запроваджено додаткове регулювання, особливості переоформлення ліцензій на здійснення освітньої діяльності, переоформлення сертифікатів про акредитацію освітніх програм.
З проектом наказу та таблицею відповідності спеціальностей переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 (в редакції, чинній станом на 21 грудня 2022 року) , спеціальностям, зміненим відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2024 року № 1021 «Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» можна ознайомитися за посилання проєкт наказу або на сайті МОН.
Зауваження та пропозиції до зазначеного проєкту стандарту приймаються у довільній формі до 10 жовтня 2024 року на електронну адресу:
Контактна особа для надання консультацій: Марина Мруга, тел. (044) 481-32-67.
12 вересня 2024 року в лабораторії біотехнології відбувся науково-практичний семінар щодо «Методичних підходи ефективного застосування ембріотрансферу у скотарстві». Семінар проведено спільно з завідувачкою лабораторії біології відтворення с.-г. тварин Іриною ЛОБАЧОВОЮ (Інститутом тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» – ННСГЦВ) та студенткою кафедри цитології, гістології та репродуктивної медицини ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка Анастасією АРТЬОМКІНОЮ, яка буде виконувати дипломну роботу за вказаною темою.
Світлана КОВТУН, перший заступник директора з наукової роботи, наголосила, що підготовка біотехнологів у галузі тваринництві наразі є дуже актуальним завданням. Освоєння етапів комплексної технології трансплантації ембріонів вимагає від науковця удосконалення умінь маніпуляцій з гаметами та ембріонами поряд з теоретичною підготовкою. Тому виконання профільних дипломних робіт є особливо важливо для підготовки молодих наукових кадрів.
Завідувачки лабораторій Оксана ЩЕРБАК та Ірина ЛОБАЧОВА провели практичне дослідження та навчання студентки Анастасії АРТЬОМКІНОЇ з деконсервації ембріонів великої рогатої худоби, оцінки їх початкової якості та після культивування in vitro (фото на заставці).