Нове

18 травня 2018 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН в рамках заходів, присвячених проведенню ХІІ Всеукраїнського фестивалю науки відбувся загальноінститутський науково-методичний семінар «Проблеми та перспективи отримання партеногенетичних ембріонів ссавців in vitro».

Була представлена доповідь старшого наукового співробітника лабораторії генетики, канд. біол. наук Остаповець Лариси Іванівни, в якій подана детальна інформація про стан досліджень щодо партеногенезу ссавців у світі та в Україні. Зокрема, зосереджено увагу на проблемах, які виникають при партеногенетичній активації яйцеклітин ссавців до партеногенетичного розвитку in vitro та пошуку шляхів їх вирішення. В обговоренні виступили науковці інституту. Учасники семінару обговорили перспективи застосування методу отримання партеногенетичних ембріонів ссавців в репродуктивній біотехнології, тваринництві та регенеративній медицині України та світу. А також зазначено, що отримання партеногенетичних ембріонів ссавців є одним з біотехнологічних підходів щодо збереження унікальних за генетичним потенціалом сільськогосподарських тварин.

В прикінцевому слові заступника директора з наукової роботи інституту канд. с.-г. наук С. В. Кузебного наголошено про важливість та актуальність питання отримання партеногенетичних ембріонів ссавців in vitro та пріоритетності проведення такого напрямку досліджень у нашому інституті.

16 травня 2018 року у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова (м. Київ) в рамках тижня науки проходив круглий стіл «Відкрита наука», який організували та провели Рада молодих вчених Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (голова – Сергій Терепищий), Асоціація наукових товариств студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених міста Києва (координатор – Ольга Романенко) за сприяння Ради молодих учених при МОН (голова – Юрій Кращенко) та Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Союз обдарованої молоді» (голова – Вадим Герасимович).

Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця Національної академії аграрних наук України в роботі круглого столу взяла участь голова ради молодих вчених, завідувач лабораторії біотехнології відтворення Оксана Василівна Щербак.

Учасники круглого столу мали можливість подискутувати на такі теми: «Вплив концепції «Відкрита наука» на освіту і науку у Європі та Україні» Доповідач: Романенко Ольга Анатоліївна, доцент кафедри фінансового аналізу та аудиту Київського національного торговельно-економічного університету, член Ради молодих вчених при МОН, координатор Асоціації наукових товариств студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених ВНЗ м. Києва. «Міжнародні журнали та наукометричні бази: міфи і реальність» Доповідач: Савенкова Людмила Василівна, доцент кафедри інформаційних систем і технологій, директор наукової бібліотеки НПУ імені М.П.Драгоманова. «Академічна мобільність: види, типи, умови» Доповідач: Свириденко Денис Борисович, професор кафедри методології науки та міжнародної освіти, заступник декана факультету магістратури, аспірантури і докторантури НПУ імені М.П.Драгоманова. «Підготовка і реалізація міжнародних проектів «Еразмус +» Доповідач: Матусевич Тетяна Володимирівна, доцент кафедри соціальної філософії, філософії освіти та освітньої політики, начальник Відділу міжнародних зв’язків НПУ імені М.П.Драгоманова.

Круглий стіл відкрив проректор з наукової роботи, доктор фізико-математичних наук Торбін Григорій Мирославович, який зауважив, що організований захід спрямований на розповсюдження позитивного наукового досвіду та розробку спільних пропозицій для Міністерства освіти і науки України та Наукового комітету, з метою налагодження зворотного зв’язку з науковцями.

Участь в обговоренні взяли державні експерти Міністерства освіти і науки України, представники вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ системи Національної академії наук та Національної академії аграрних наук України.

Під час роботи круглого столу молоді вчені долучилися до розробки політики реформування української науки та вищої освіти відповідно до глобальної концепції «Відкритої науки».

3 травня 2018 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН було проведено засідання робочої групи з питань розширення міжнародної співпраці між Національною академією аграрних наук України та норвезькою генетичною компанією Geno Global Ltd. У її роботі взяли участь із норвезької сторони директор з розвитку міжнародного бізнесу компанії Трингве Р. Солдберг, менеджер Ларс Скрамстад та координатор по Україні Амунд Міклебуст. Від Національної академії аграрних наук в.о. академіка-секретаря О. М. Жукорський, та від Інституту – директор Ю. П. Полупан та заступник з наукової роботи С. В. Кузебний.

У ході засідання були обговорені стратегічні напрямки партнерства та визначено напрямки спільної роботи з питань розроблення ефективних систем селекції у молочному скотарстві.

3 травня 2018 року на базі ПОСП «Жадьківське» (м. Ічня Чернігівської області) науковцями Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН було проведено науково-практичний семінар «Реалізація біотехнологічних рішень для створення стада худоби породи монбельярд в Україні».

Слід зазначити, що у продовження річної співпраці інституту з вказаним господарством заплановано інтенсивно нарощувати племінне поголів’я породи монбельярд (наразі утримується близько 100 корови) шляхом трансплантації ембріонів. Впродовж проведення практичної частини семінару було здійснено вимивання ембріонів від чотирьох корів-донорів породи монбельярд науковцями інституту та виконано трансплантацію 11 ембріонів телицям-реципієнтам. В роботі семінару взяв участь студент Харківської державної зооветеринарної академії Артем Олегович Свергунов та студентка Харківського національного медичного університету Анна Олеговна Свергунова.

У ході семінару відбулося узгодження плану дій щодо співпраці інституту та ПОСП «Жадьківське» у рамках госпдоговору за принципом ефективного впровадження сучасних біотехнологічних рішень за розведення худоби породи монбельярд.

Роботу семінару було продовжено 4 травня 2018 року в стінах інституту. Вивчено і проаналізовано причини зупинки розвитку ембріонів породи монбельярд (8 штук із 19 отриманих). Освоєно А.О. Свергуновим і А.О. Свергуновою підходи щодо приготування і аналізу цитогенетичний препаратів ембріонів великої рогатої худоби.

У Болгарії у місті Сливен 27-28 квітня 2018 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція “Тваринництво – традиції, біологічна різно-манітність і практичний досвід” і Національна виставка тваринництва. У роботі конференції взяла участь українська делегація у складі директора Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця Юрія Павловича Полупана і ди-ректора Черкаської дослідної станції біоресурсів Олександра Васильовича Бойка. Наукова конференція проводилась за організаційного сприяння Мініс-терства сільського господарства Болгарії, та Європейської федерації вчених у галузі тваринництва. У роботі конференції взяли участь науковці 12 країн (Болгарії, Франції, Греції, Македонії, Чехії, Канади, Італії, Молдови, України, Сербії, Німеччини, Великобританії). Тематичними напрямами конференції були наступні:
Сучасні технології вирощування сільськогосподарських тварин,
Збереження, захист і поліпшення генетичних ресурсів,
Виробництво, переробка і реалізація продукції тваринництва,
Оцінка ризиків і передача інформації про здоров’я тварин, утримання і го-дівля тварин.

На пленарному засіданні доктором сільськогосподарських наук, профе-сором, членом-кореспондентом НААН Ю. П. Полупаном презентована допо-відь на тему “Генетичні ресурси молочного і м’ясного скотарства в Україні”, у якій було висвітлено тенденції динаміки поголів’я великої рогатої худоби, ви-робництва молока і яловичини, його рентабельності за роки незалежності Ук-раїни. Відзначено тенденції зміни порідного складу активної (племінної) части-ни популяції корів молочного і м’ясного напряму продуктивності. Окремий акцент зроблено на потребі та розробленій програмі збереження генофонду. З науковцями різних країн обговорено можливості та перспективи співпраці.

У постерах на конференції було представлено стендова інформація, зок-рема співробітників Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН докторів наук В. В. Дзіцюк і С. І. Ковтун на тему “Цитогенетична хара-ктеристика корів з різним рівнем молочної продуктивності”.

З керівництвом Болгарської сільськогосподарської академії (Васіл Ніко-лов – голова, Мая Ігнатова – заступник голови) погоджено основні положення меморандуму наукової співпраці з Національною академією аграрних наук України. В експозиції Національної виставки тварин було представлено типових тварин заводських і автохтонних порід великої рогатої худоби (чорно-ряба, червоно-ряба, симентальська, родопська, бура, сіра, буйволи муррах), овець (цигайська, плевенська чорноголова, асаф, реплянська, котленська, середньо-родопська, сакарська, каракачанська, копривщенська, тетевенська, середньос-таропланинська, західностаропланинська, дибенська, березнішка, софійська, старозагорська, вакла маришка, біла маришка, мутон шароле, іл дьо франс, суфолк, північносхідна і тракійська тонкорунні, ), кролів (каліфорнійська, біла новозеландська, пеперуда), кіз (болгарська біла, альпійська, боер, малашевсь-ка) тощо.

25-27 квітня 2018 року у Виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» відбувся IХ Міжнародний форум «Інновації в медицині – здоров’я нації», на якому презентовано науково-практичні програми, конференції, спеціалізовані експозиції різноманітного лабораторного обладнання, організовані майстер-класи для демонстрації новітнього лабораторного обладнання і підвищення кваліфікації спеціалістів та науковців. Форум організовано за підтримки Президента України під патронатом Комітету Верховної ради України з питань охорони здоров’я та за офіційної підтримки Кабінету Міністрів України.

У роботі Форуму від Інституту розведення та генетики тварин імені М.В.Зубця НААН взяли участь завідувач лабораторії біотехнології Щербак О.В. та старший науковий співробітник Зюзюн А.Б. Спеціалісти Інституту взяли участь у роботі науково-практичної конференції «Теорія та практика лабораторної медицини», на якій висвітлено особливості проведення досліджень в клінічних лабораторіях, ознайомлено з новими сучасними методами оптичної мікроскопії, обладнанням для мікробіологічних досліджень, методиками виготовлення цитогенетичних препаратів. Спеціалістами Інституту надано консультації щодо специфіки генетичних, біотехнологічних та ембріологічних досліджень сільськогосподарських тварин.

Також науковці інституту прийняли участь в мастер-класі «Сучасні можливості ультразвукової діагностики ембріології сердечно-судинної системи» організованого фірмою «Philips» та проведений Куркевич А.К., завідуючою науково-діагностичного відділу «ЦЕНТР дитячої кардіології і хірургії» На майстер-класі представлено огляд сучасного обладнання та методик ультразвукових досліджень.

Науковці Інституту отримали сертифікати учасників науково-практичної конференції. Ініційовано конструктивні діалоги з науковцями, практичними лікарями, виробниками лабораторного обладнання щодо застосування сучасних генетичних та біотехнологічних методів.

27 квітня 2018 року у Національному університеті біоресурсів та природокористування України (м. Київ) відбулось засідання круглого столу «Лідерство в освіті і науці», яке організовано та проведено Радою молодих вчених Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Радою молодих вчених Національного університету біоресурсів і природокористування України, Асоціацією наукових товариств студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених міста Києва за сприяння Ради молодих учених при МОН.

У засіданні круглого столу прийняли участь понад 70 учасників з вищих навчальних заходів та наукових установ.

Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця Національної академії аграрних наук України в роботі круглого столу взяла участь голова ради молодих вчених, завідувач лабораторії біотехнології відтворення Оксана Василівна Щербак.

Під час засідання круглого столу організатори та гості – Ольга Романенко, член Ради молодих учених при МОН, координатор Асоціації наукових товариств студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених ВНЗ м. Києва; Марина Галат, асоційований член Ради молодих учених при МОН, голова Спілки молодих вчених Національного університету біоресурсів і природокористування України; Олександр Прохорчук, науковий співробітник лабораторії електронних навчальних ресурсів Інституту професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України особливу увагу звертали на роль рад молодих вчених і наукових товариств у розвитку лідерських якостей молоді.

Щорічні засідання круглого столу «Лідерство в освіті і науці» можуть стати гарною традицією для зібрання представників рад молодих вчених ВНЗ та наукових установ, з метою розуміння на якому етапі знаходиться освіта та наука. Адже, важливо бачити виклики і перспективи, які стоять перед сучасною наукою та розуміти який напрям потребуватиме нових фахівців.

Програмою заходу також були передбачені ознайомчий візит до Ботанічного саду Національного університету біоресурсів і природокористування України та запуск квадрокоптера, які розширили коло знань учасників круглого столу.

23-26 квітня 2018 року у Національному науковому центрі «Інститут аграрної економіки» відбулись семінарські заняття з підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників з питань аграрної економіки за напрямами: розвиток земельних відносин; розвиток сільських територій; розвиток аграрного підприємництва та кооперації; управління сільськогосподарським виробництвом; менеджмент сільськогосподарського виробництва; ціноутворення в агропромисловому виробництві; розвиток аграрного ринку та інфраструктури; маркетинг сільськогосподарського виробництва; економіка аграрного виробництва; формування ринку матеріально-технічних ресурсів; зовнішньоекономічна діяльність агропромислового сектору; фінанси, інвестиційне та облікове забезпечення агропромислового виробництва.

У навчанні взяли участь працівники науково-дослідних установ НААН, науково-педагогічні та педагогічні працівники аграрних вищих навчальних закладів, серед яких співробітники лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН Кругляк Ольга Володимирівна, Мартинюк Ірина Сергіївна, Кулакова Мар’яна Богданівна.

Відкрив семінарські заняття директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук, професор, академік НААН Юрій Олексійович Лупенко, який у своїй доповіді окреслив сучасний стан аграрного сектору та ознайомив учасників з результатами наукових досліджень інституту.

Програма курсу була побудували таким чином, щоб ознайомити слухачів із найбільш актуальними питаннями аграрної економіки. Основна увага доповідачів була приділена питанню забезпечення комплексного розвитку сільського господарства та сільських територій. Наразі в сільській місцевості проживає близько 13 млн. осіб, або 31 % всього населення України. Основна частина населення сільської місцевості зайнята в агропромисловому комплексі, який виконує функцію продовольчого забезпечення держави. Соціально-економічна ситуація в переважній частині сільських територій та в сільському господарстві залишається надзвичайно складною. Проблеми безробіття, бідності, трудової міграції, старіння населення, розпаду соціальної інфраструктури, фізичного зносу матеріальної бази сільськогосподарського виробництва демографічна криза не вирішені. Своє бачення вирішення вказаних проблем окреслили провідні науковці Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», серед яких активізація законодавчих ініціатив для сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій в умовах децентралізації; застосування комплексного підходу для врахування всіх факторів, що впливають на сучасний стан та перспективу розвитку села. Для реалізації вказаних заходів науковцями розроблено селозберігаючу модель розвитку аграрного комплексу України, що враховує вирішення багатоманіття сучасних проблем.

По закінченню навчання заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з наукової роботи, доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НААН Микола Іванович Пугачов побажав слухачам подальших успіхів на науковій ниві та вручив Свідоцтва про підвищення кваліфікації.

27 – 30 березня 2018 р. в інституті відбувся науково-методологічний семінар на якому розглянуто сучасні стан застосування біотехнологічних методів у тваринництві та медицині.

Завідувач лабораторії біотехнології, канд. с.-г. наук, Оксана Василівна Щербак представила доповідь на зазначену тему. У роботі семінару взяли участь науковці відділів генетики та біотехнології тварин, аспіранти інституту та студент Харківської державної зооветеринарної академії Артем Олегович Свергунов та студентка Харківського національного медичного університету Анна Олеговна Свергунова.

В ході семінару проведено практичне навчання з підготовки середовищ для культивування яйцеклітин та ембріонів поза організмом, культивування ембріонів свиней поза організмом.

Академік НААН С. І. Ковтун, підводячи підсумки результатів проведеного семінару, наголосила на необхідності впровадження у практику наукових лабораторій представлення результатів досліджень для прилюдного обговорення з метою подальшої участі у виконанні міжнародних наукових проектів, що в свою чергу забезпечить зростання конкурентоспроможності та підвищення іміджу вітчизняних науковців.

Впродовж 6 – 7 березня 2018 року у м. Києві на Виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» проходив ХІ Міжнародний молочний конгрес. У роботі конгресу від інституту взяли участь завідувач лабораторії селекції чорно-рябих порід Наталія Григорівна Черняк та науковий співробітник Оксана Петрівна Гончарук.

Відкрив конгрес президент Асоціації виробників молока, голова Всеукраїнської Аграрної Ради Андрій Дикун та економіст Інвестиційного департаменту FAO Андрій Ярмак.

Конгрес висвітлював найактуальніші теми молочного ринку:
- введення ринку землі;
- державна підтримка тваринництва;
- формування стратегії розвитку молочної галузі;
- відміна другого ґатунку молока;
- роль кооперації для молочнотоварних ферм;
- ціни на корми та добрива;
- небезпека гострих інфекційних захворювань тварин.

Також розглядалися питання збільшення обсягу молока екстра класу та підвищення надоїв, поліпшення якості кормів, балансування раціонів великої рогатої худоби.

Конгрес зібрав понад 1200 учасників, серед яких 760 представників з 280 провідних молочних ферм України. Захід традиційно залучив провідних вітчизняних та міжнародних експертів галузі, народних депутатів та представників органів виконавчої влади.

Відвідувачі конгресу дізнались про підсумки роботи національної молочної галузі та ключові напрями її розвитку на 2018 рік. У рамках конгресу був проведений круглий стіл на тему «Державна підтримка галузі тваринництва». Науковці інституту взяли активну участь у обговоренні теми ефективності затверджених порядків розподілу дотацій.

Також в рамках конгресу Н. Г. Черняк і О. П. Гончарук відвідали панельну дискусію, в рамках якої провідні експерти галузі розповідали про принцип ціноутворення та ділились прогнозами щодо динаміки цін на молоко у 2018 році. Також спікери торкнулись питання важливості розвитку кооперації та переходу на європейські стандарти безпечності і якості молока. Крім того, учасники конгресу отримали поради щодо підвищення ефективності господарювання. Експерти підготували для них цікаві доповіді щодо додаткових джерел прибутку молочної ферми, використання інтегрованого підходу до організації молочного бізнесу, а ефективні молочні господарства поділились власними секретами успіху.

Монографія, підготовлена в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН – головному науковому центрі з селекції і збереження генофонду сільськогосподар-ських тварин за результатами досліджень науковців Відділення зоотехнії НААН – Селекційні, генетичні та біотехнологічні методи удосконалення і збереження генофонду порід сільськогосподарських тварин / М. В. Гладій, М. І. Бащенко, Ю. П. Полупан [та ін.]; за ред.: М. В. Гладія, Ю. П. Полупана; ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН. – Полтава, ТОВ «Фірма «Техсервіс», 2018. – 791 с. (http://iabg.org.ua/images/poltava_2018.pdf).

У монографії викладено результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених з питань генетичного поліпшення стад, виведення, селекційного поліпшення і збереження генофонду порід сільськогосподарських тварин, закономірностей онтогенетичного розвитку і резистентності худоби за останні десятиліття.

Наведено результати практичної реалізації та перспективи подальшого впровадження наукових розробок. Висвітлено шляхи та методи використання наукових розробок у царині молекулярної та цитогенетики, біотехнології відтворення у тваринництві.

Рекомендовано для науковців, викладачів і студентів навчальних закладів аграрного профілю, керівників і спеціалістів аграрних підприємств, фермерів і власників особистих селянських господарств. Видання монографії приурочено відзначенню на державному рівні 80-ї річниці від дня народження академіка НААН, Заслуженого діяча науки і техніки України, Героя України, президента НААН (1996 – 2011), Михайла Васильовича Зубця (Постанова НААН, протокол №3 від 14.02.2018).

6 березня 2018 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН на черговому засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 (голова спецради – С. І. Ковтун, доктор с.-г. наук, професор, академік НААН) відбувся офіційний захист дисертації Миколи Миколайовича Передрія, директора ДП «ДГ «Христинівське» ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН», на тему: «Каріотипова мінливість корів української червоно-рябої молочної породи з різним проявом репродуктивної функції» на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика. Науковий керівник: В. В. Дзіцюк, доктор с.-г. наук, завідувач лабораторії генетики Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН.

Дисертаційна робота, безумовно, є актуальною. Здобувачем на прикладі стада української червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби досліджено і виявлено особливості каріотипової мінливості у корів молочного напряму продуктивності та встановлено зв'язок цитогенетичних показників з показниками їх відтворної здатності. У виступах члени спеціалізованої ради відзначили наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

Також 6 березня 2018 року відбувся офіційний захист дисертації Катерини Олександрівни Скорик, аспіранта інституту, на тему: «Господарські та біологічні особливості кіз зааненської породи закордонної селекції в Україні» на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. Науковий керівник: С. Ю. Демчук, кандидат с.-г. наук, старший науковий співробітник лабораторії біотехнології відтворення Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН.

У дисертаційній роботі вперше в умовах центральної України досліджено формування молочної продуктивності козоматок залежно від сезону їх народження, країни селекції, живої маси при першому окоті, походження за батьком та від походження з одно- чи багатоплідного окоту, вивчено повторюваність надою, вмісту жиру та білка в молоці. Встановлено різної сили і напряму зв’язки між окремими господарськи корисними ознаками та показниками молочної продуктивності тварин; з’ясовано силу впливу різних факторів на формування їх молочної продуктивності.

На підставі результатів таємного голосування та прийнятих висновків спеціалізована вчена рада присудила М. М. Передрію науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика, а К. О. Скорик – науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. Колектив інституту вітає здобувачів та їх наукових керівників з успішним захистом та бажаємо їм подальших творчих успіхів!

2 березня 2018 року Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН провів Науково-практичний семінар «Організація ефективного відтворення молочної худоби у племінних господарствах України» за участі першого віце-президента НААН Михайла Васильовича Гладія. Під час семінару відбулося ознайомлення з досвідом роботи провідного вченого з проблем відтворення сільськогосподарських тварин, Заслуженого працівника сільського господарства України Григорія Семеновича Шарапи та вітання його з нагоди 85-річчя.

У семінарі взяли участь науковці інституту та колеги з інших установ, які у вітальних промовах і наукових доповідях відзначили, що Григорій Семенович Шарапа – визнаний в Україні вчений у напрямі відтворення сільськогосподарських тварин, людина, яка 60 років віддала служінню своїй улюбленій справі. За роки науково-практичної роботи ним удосконалено технологію штучного осіменіння корів і телиць, запропоновано методи підвищення їхньої відтворювальної здатності та профілактики гінекологічних хвороб. Григорій Семенович сприяв запровадженню маршрутно-кільцевої системи організації штучного осіменіння корів. Брав активну участь у підготовці та перепідготовці понад 8 тис. зооветспеціа¬лістів, а його лекції та виступи на семінарах і конференціях слухали понад 65 тисяч керівників і працівників сільського господарства. Свій ювілей Григорій Семенович зустрічає у розквіті творчих сил, повний енергії, задумів і нових ідей!

В період з 19 по 22 лютого 2018 року на базі ПрАТ «Науково-виробничого об’єднання «Прогрес» Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН проведено семінар з проблем відтворення сільськогосподарських тварин для підвищення кваліфікації спеціалістів ДПДГ мережі НААН. З вітальним словом до учасників семінару звернувся начальник відділу ветеринарної медицини та зоотехнії апарату Президії НААН Костенко О.І. та поінформував присутніх про стан відтворення поголів’я та виробничі показники тваринництва в дослідних господарствах системи Національної академії аграрних наук України. Директор Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН Бойко О.В. висвітлив проблеми організації виробництва спермопродукції та її ефективного використання в господарствах. Наукові співробітники Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Інституту тваринництва НААН Кузебний С.В., Шарапа Г.С., Демчук С.Ю., Саминіна М.Г. та Савєльєва М.С. ознайомили учасників семінару з основними причинами зниження запліднювальної здатності корів і телиць, причинами неплідності і яловості самок та їх профілактикою і методами визначення вагітності у самок сільськогосподарських тварин. Презентували комп’ютерну програму розроблену в Інституту тваринництва НААН «Репродукт-контроль – спеціалізований на відтворенні стада».

Науковці Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН Гончар О.Ф., Небилиця М.С., Сотніченко Ю.М. та лікар ветеринарної медицини ПрАТ НВО «Прогрес» Мачульний В.В. провели теоретичні та практичні зайняття зі штучного осіменіння корів і телиць, технології розморожування та оцінки якості сперми бугаїв, контролю ефективності відтворення, а також щодо дотримання ветеринарно-санітарних правил при роботі на пункті штучного осіменіння тварин. Завідувач лабораторії фізіології відтворення Інституту свинарства та АПВ НААН Денисюк П.В. ознайомив слухачів з методами відтворення та шляхами підвищення відтворювальної здатності свиней Слухачі семінару одержали кваліфіковані відповіді і роз’яснення на задані питання. Висловлено побажання щодо регулярного проведення таких семінарів. По закінченню, було проведено залік з врученням слухачам семінару відповідних сертифікатів.

27 лютого 2018 року на засіданні Вченої ради інституту було розглянуто питання «Досвід впровадження у 2017 році інноваційних розробок у виробничих процесах у тваринництві дослідних господарств інституту та завдання на 2018 рік».

У доповідях директора ДП «ДГ «Нива» ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН» Л. В. Мітіогло і директора ДП «ДГ «Христинівське» ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН» М. М. Передрія було відмічено, що за період інноваційно-виробничої співпраці значно зросли кількісні та якісні показники тваринництва та рослинництва. За період 2014-2017 рр. дослідні господарства збільшили поголів’я великої рогатої худоби на 44 гол. до 2075 гол., дійного стада – до 850 гол., на 70 гол. (+9 %). Станом на 1 січня 2018 р. в ДП «ДГ «Нива» утримувалось 1212 гол. великої рогатої худоби, у т. ч. 500 корів, у ДП «ДГ «Христинівське» - 863 гол., у т. ч. 350 корів. Поголів’я свиней ДП ДГ «Нива» на звітну дату налічувало 515 гол., у т. ч. 40 основних свиноматок. Молочна продуктивність корів ДП «ДГ «Нива» у 2017 р. склала 6711 кг з розрахунку на 1 голову, що на 197 кг молока більше порівняно з минулим роком. За 2014-2017 рр. виробництво молока в господарстві збільшено на 5692 ц (+22 %). Прибуток від реалізації продукції тваринництва ДП «ДГ «Нива» у 2017 р. склав майже 2,2 млн. грн., або 91,1 тис. грн. у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, рентабельність становила 12 %. За результатами збирання зернових культур у ДП «ДГ «Нива» в 2017 р. обмолочено 1146 га, валовий збір склав 6,7 тис. т. Середня врожайність зернових культур становила 58,8 ц/га. З розрахунку на один гектар площі зібрано: озимої пшениці – 51,4 ц; озимого та ярого ячменю – відповідно 66,9 та 52,9 ц; соняшнику – 28,1 ц; кукурудзи на зерно – 96,4 ц.

За 2017 р. у ДП «ДГ «Христинівське» продуктивність дійного стада зросла на 321 кг до 6832 кг. У порівнянні з 2014 р. обсяг виробленого молока зріс на 2008 ц (+9,2 %). Прибуток від реалізації молока ДП «ДГ «Христинівське» за 2017 рік становив 429,0 тис. грн., або 27,9 тис. грн. у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, рентабельність – 2,5 %. За результатами збирання сільськогосподарських культур у 2017 р. у ДП «ДГ «Христинівське» обмолочено 695 га, валовий збір склав більше 4,4 тис. т. Середня врожайність зернових культур становила 62,8 ц/га. З розрахунку на один гектар площі зібрано: озимої пшениці – 51,3 ц; ярого ячменю – 51,4 ц; сої – 16,2 ц; соняшнику – 27,3 ц; кукурудзи на зерно – 86,2.

Голова вченої ради, перший віце-президент НААН М. В. Гладій наголосив, що метою підвищення ефективності виробничих процесів тваринництва дослідних господарств інституту є збільшення фінансових надходжень від реалізації продукції шляхом покращення кількісних та якісних показників продуктивності тварин. На виконання поставлених завдань з 2015 року виконується «Комплексна програма впровадження інноваційних розробок у виробничих процесах дослідних господарств», відповідно до якої запроваджено науковий супровід виробничо-господарської діяльності господарств фахівцями інституту із селекції, генетики, відтворення та годівлі. За рахунок впровадження інноваційних розробок науковців інституту у виробничу діяльність дослідних господарств створено підґрунтя для підвищення їх ефективності в поточному році на основі інтенсифікації. Зокрема, у 2018 р. в дослідних господарствах мережі очікується зростання продуктивності до 6791 кг молока на корову за рік, середньодобового приросту живої маси великої рогатої худоби до 700 г. Планова урожайність зернових культур очікується на рівні 60,5-64,5 ц/га.

В обговоренні та науковій дискусії було вказано, що у 2017 р. співробітники відділу селекції великої рогатої худоби під керівництвом Ю. П. Полупана провели науково обґрунтований індивідуальний підбір бугаїв до маточного поголів’я господарств з урахуванням результатів експертної оцінки тварин та генеалогічної структури стада. Під керівництвом О. Д. Бірюкової проведено індивідуальну оцінку якості молока корів за чотирма найважливішими показниками.

Впродовж 2017 р. співробітники лабораторії відтворення під керівництвом С. В. Кузебного провели акушерсько-гінекологічну диспансеризацію маточного поголів’я худоби. Завдяки тісній співпраці з науковцями інституту в господарствах впроваджуються інноваційні методи біотехнології та генетичного аналізу. В стадах дослідних господарств впроваджується метод трансплантації ембріонів великої рогатої худоби. Співробітники лабораторії відтворення розробили підходи, що є складовими коригування системи розведення, використання порід зарубіжної селекції, одержання породних бугайців.

У 2017 р. проведена комплексна оцінка генотипу корів для встановлення зв’язку із стійкістю або сприйнятливістю до маститів. Виявлено тварин, що є перспективними щодо використання в стаді з метою підвищення якісних показників молока і стійкістю до маститів. Генетичні дослідження було розширено за рахунок проведення цитогенетичного моніторингу з метою виявлення можливих тварин-носіїв спадкових мутацій хромосомного типу у стаді української червоно-рябої молочної породи ДП «ДГ «Христинівське», виконаних лабораторією генетики за активної участі керівника господарства і пошукача інституту М. М. Передрія.

З метою раціонального використання кормової бази дослідних господарств співробітники лабораторії розведення м’ясної худоби здійснили автоматизоване балансування раціонів великої рогатої худоби. Проведено аналіз раціонів годівлі всіх статево-вікових груп тварин великої рогатої худоби та визначені поживні речовини, яких не вистачає в раціоні, здійснено балансування раціонів груп тварин.

На основі аналізів виробничої діяльності, технологій утримання та організації праці в господарствах відпрацьовано елементи сучасної системи ведення племінного обліку і реєстрації тварин із застосуванням програмного забезпечення СУМС «Орсек». За результатами атестації ДП «ДГ «Нива» отримала статус племінного заводу з розведення української червоно-рябої молочної та української чорно-рябої молочної порід.

Для підвищення генетичного потенціалу стада у ДП «ДГ «Нива» науковцями інституту запропоновано коригувати систему розведення з використанням порід зарубіжної селекції. У 2017 р. розроблено схему використання монбельярдських бугаїв для схрещування у стаді господарства та індивідуальний план підбору бугаїв до маточного поголів’я.

Протягом 21-23 лютого 2018 року в м. Київ відбулась міжнародна виставка ефективного тваринництва та птахівництва «Agro Animal Show». Це один із найбільших в Україні виставкових заходів, на якому провідні світові компанії представляють останні моделі техніки та обладнання, корми, ветеринарні препарати, засоби діагностики, генетичний матеріал, технології гноєвидалення та утилізації відходів, техніку та обладнання для утримання та годування тварин, новітні науково-технічні розробки.

В рамках проведення виставки 22 лютого Посольство Великої Британії в Україні спільно з Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та компанією Baker Tilly організували IV Британсько-український агробізнес форум «Сталий розвиток в агробізнесі». У роботі заходу взяли участь британські, українські та міжнародні аграрні компанії та експерти. Вступне слово до учасників форуму виголосили Перший секретар Посольства Великої Британії в Україні Кеті Коттрелл, Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева та Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.

Серед основних тем спікерів форуму – управління земельними активами з допомогою супутникових технологій, перспективи застосування відходів рослинництва та тваринництва для отримання біогазу, балансування раціонів для дійного стада та підвищення рентабельності тваринництва за рахунок інновацій в генетиці.

Учасники та слухачі форуму, серед яких також співробітник інституту Ольга Кругляк, зацікавились досвідом впровадження систем точного землеробства, загальна економія від використання яких складає від 19 до 42%. Проте дані технології вимагають значних інвестицій, оскільки все обладнання наразі іноземного виробництва. Тому ці інновації передусім застосовуються в роботі великих агрохолдингів. В умовах невеликих господарств можливо також почати їх використання.

Серед основних пріоритетів європейських аграріїв є виробництво продукції з «нульовою» шкодою для довкілля. Лише в Німеччині наразі функціонує близько 500 біогазових станцій з переробки відходів сільськогосподарських підприємств. В Україні досвід їх функціонування ще незначний. Це, в основному, підрозділи тваринницьких ферм, що виробляють біодобрива та біогаз для внутрішніх потреб.

Значний інтерес викликала доповідь, присвячена питанню годівлі дійного стада. Досвід ферм Великої Британії свідчить, що у цьому зв’язку найважливішими є якість інгредієнтів раціону, кількість спожитої тваринами сухої речовини та її перетравність. Проте всі ці заходи не дадуть потрібної віддачі при використанні генетичного матеріалу з невисоким потенціалом продуктивних якостей.

По завершенню заходу всі учасники та гості отримали запрошення на V Британсько-український агробізнес-форум, проведення якого заплановано на наступний рік.

21-22 лютого 2018 року на базі ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН (смт. Глеваха, Київська обл.) відбулись щорічні курси підвищення кваліфікації для наукових працівників установ Національної академії аграрних наук України та науково-педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів. Цьогоріч слухачі курсів прослухати змістовні лекції провідних фахівців в питаннях техніко-технологічного забезпечення галузей сільськогосподарського виробництва.

У навчанні взяли участь науково-педагогічні працівники аграрних вищих навчальних закладів, завідувачі відділів, лабораторій, секторів, наукові співробітники наукових установ системи НААН, серед яких працівники Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН Кругляк О. В. та Кулакова М. Б. Особливу зацікавленість співробітників лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств інституту викликали наступні питання:

– тенденції техніко-технологічного забезпечення виробництва продукції тваринництва, перспективні технології приготування кормів;

– сучасні технологічні процеси та технічні засоби заготівлі кормів, перспективні напрямки їх вдосконалення;

– сучасні тенденції техніко-технологічного забезпечення галузі виробництва молока, науково-технологічні проблеми машинного доїння корів;

– технічне забезпечення в системі біологічного землеробства.

Після урочистого вручення посвідчень, слухачі курсів мали змогу відвідати музейну експозицію ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН, де ознайомились із історією інституту та оглянули представлені макети технічних засобів.

21 лютого 2018 року відбулось засідання бюро Президії НААН. Члени Президії та запрошені заслухали й обговорили наукову доповідь першого заступника директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, академіка НААН Ковтун Світлани Іванівни «Про стан та перспективи досліджень у селекції сільськогосподарських тварин за використання методів молекулярної біології».

Доповідачем було висвітлено наукові доробки і проблеми з цього пріоритетного напряму наукових досліджень. Учасниками засідання було зазначено, що для сучасного етапу розвитку методів селекції сільськогосподарських тварин характерним є широке використання результатів досліджень з молекулярної біології, що вивчає структури, які зберігають і формують генетичну інформацію, їх функціональні властивості, зокрема спадковість і мінливість селекційних ознак.

Великий науковий інтерес та широке обговорення серед присутніх викликало питання, що розглядалось. У обговоренні виступили: Димань Т.М., проректор з освітньої, виховної та міжнародної діяльності Білоцерківського національного аграрного університету, доктор сільськогосподарських наук; Копилова К.В., заступник директора з наукової роботи Інституту продовольчих ресурсів НААН, доктор сільськогосподарських наук; Кунах В.А., завідувач відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, член-кореспондент НАН України; Рубан С.Ю., завідувач кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин НУБіП України, член-кореспондент НААН; Тарасюк С.І., завідувач відділу молекулярно-генетичних досліджень Інституту рибного господарства НААН, член-кореспондент НААН; Почерняєв К.Ф., завідувач відділу фізіології та здоров’я тварин Інституту свинарства і АПВ НААН, доктор сільськогосподарських наук та інші.

Відзначено, що наразі розроблено генетичні системи тестування тварин за 9-ма локусами кількісних ознак, які беруть участь у формуванні ознак молочної та м’ясної продуктивності. Визначено модельні породоспецифічні генотипи, що детермінують прояв бажаного рівня молочної продуктивності у тварин симентальської, української чорно-рябої та червоно-рябої молочної порід. Створено систему цитогенетичного контролю, спрямовану на виявлення носіїв конститутивних порушень каріотипу, оцінку рівня соматичного мутагенезу для прогнозування репродуктивних якостей тварин. За останні роки вченими Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН проведено дослідження 1500 голів 24 порід великої рогатої худоби за 9-ма генами, які обумовлюють бажані для селекції показники продуктивності. Науковими співробітниками Інституту тваринництва НААН проведено визначення генетичної структури дослідних популяцій української чорно-рябої і червоно-рябої порід у ДП ДГ «Гонтарівка» за локусами пролактину (PRL), плацентарного лактогену (PL), лептину (LEP), BoLA-DRB3, фактору некрозу пухлин альфа (TNF-α) з використанням PCR-RFLP та SSCP маркерів, а також мікросателітних маркерів MB027 та RM185. Науковцями Інституту свинарства і АПВ НААН визначено генотипи 1200 свиней за генами господарсько-корисних ознак (MC4R, HMGA1 та інші). Розроблено методичні підходи застосування в маркерній селекції (MAS) молекулярно-генетичної інформації, отриманої за результатами популяційного аналізу порід свиней: велика біла (УВБ-1, УВБ-3, ВБА), велика чорна, ландрас, полтавська м’ясна, українська степова біла, українська степова ряба і миргородська шляхом проведення асоціативних досліджень.

Розроблено методику багатосайтового гаплотипування за однонуклеотидними поліморфізмами мітохондріальної ДНК, яка дала можливість визначити специфічні молекулярно-генетичні характеристики транскордонних та місцевих порід свиней, реконструювати походження цих порід, встановити достовірність походження генеалогічних структур свиноматок, оцінити чистопородність тварин за материнською лінією. Науковими працівниками Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» -ННСГЦ з вівчарства проводяться дослідження з визначення алельного стану генів, що детермінують рівень розвитку госпо¬дарсько-корисних ознак (якісні показники м’яса – ген калпастатину CAST, багатоплідність – гени «бурула» або FecB та ген BMP-15, молочна продуктивність – ген бета-лактоглобуліну β-LG). Вченими Державної дослідної станції птахівництва НААН проводяться дослідження стосовно виявлення асоціативних зв’язків алельних варіантів поліморфних локусів цільових генів (ген гормону росту, ген міостатину, локус пролактину) з рівнем прояву основних господарсько-корисних ознак (несучість, маса яєць, жива маса) у яєчних курей. В Інституті рибного господарства НААН за використання генетико-біохімічних маркерів, ДНК-технологій на основі ПЛР (ДНК-маркери SSR, ISSR), цитогенетичних досліджень (аналіз каріотипу, мікроядерний тест); ведуться комплексні наукові дослідження з вивчення генофондних ресурсів різних видів риб (короп, білий та строкатий товстолобики, амурський сазан, веслоніс, стерлядь, бестер, райдужна та струмкова форель, харіус, лосось).

Для виконання закону України «Про племінну справу у тваринництві», досягнення сучасного міжнародного рівня селекційно-племінної роботи в тваринництві існує нагальна необхідність впровадження у практику племінного тваринництва генетичної експертизи якості та сертифікації племінних ресурсів на основі контролю достовірності походження та виявлення носіїв генетичних аномалій.

Бюро Президії НААН визнало задовільною діяльність наукових установ НААН з досліджень у селекції сільськогосподарських тварин за використання методів молекулярної біології. Зважаючи на наявні наукові результати та методичні розробки стосовно зазначеної проблеми, статус науково-методичного центру з розведення сільськогосподарських тварин, наявність спеціалістів високої кваліфікації та підготовлених лабораторних приміщень, що відповідають міжнародним вимогам доцільно створити лабораторію генетичної експертизи сільськогосподарських тварин та здійснити її сертифікацію за стандартом ISO 17025 на базі Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН.

За підсумками засідання бюро Президії НААН прийнято Постанову.

19 лютого 2018 року керівник проекту «Нідерландсько-український молочний центр (DUDC)» Вім Вісманс та координатор проекту від України Вікторія Кокоріна відвідали Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН. В ході зустрічі обговорювалися шляхи співпраці з питань організації племінної справи у тваринництві, впровадження прозорого та ефективного моніторингу захворювань, індивідуального контролю якості молока, співпраці між різними спеціалістами та менеджерами галузі.

Багатий науково-практичний потенціал інституту, як однієї з провідних наукових установ України у галузі тваринництва, презентував директор Юрій Полупан. Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН має тривалу плідну співпрацю з різними профільними організаціями Королівства Нідерландів. Було відмічено значний прогрес у обміні генетичним матеріалом великої рогатої худоби між двома країнами. У ході зустрічі керівники проекту ознайомилися з роботою інституту та лабораторією з оцінки якості молока.

Розглядалось питання участі у проекту Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН. Значний інтерес викликали питання реалізації генетичного потенціалу, конкурентоспроможності вітчизняних порід великої рогатої худоби та економічний ефект від підвищення якості молочної сировини.

19 січня 2018 року голова ради молодих вчених ІРГТ ім.М.В.Зубця НААН Оксана Василівна Щербак прийняла участь у методичному семінарі для заявників конкурсу Ф82 на Гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених на 2019 рік, який проходив в приміщенні Міністерства освіти і науки. В ході роботи семінару було обговорено доповідь представника відділу організації фундаментальних досліджень у галузі природничих і технічних наук Державного фонду фундаментальних досліджень Валентини Борисівні Андрущенко. В доповіді було детально розкрито положення конкурсу Ф82 на гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених у 2019 році. Доповідач зупинилась на порядку подання запитів. Висвітлила основні положення планової калькуляції зокрема на які позиції варто планувати витрати. Учасників семінару ознайомили із оновленим вимогами до керівника та співвиконавців проекту.

В ході обговорення доповіді Оксаною Василівною було ініційовано діалог щодо відзначення в публікаціях дослідників і наукових колективів, що наукова робота мала грантову підтримку, оскільки такий підхід забезпечує адекватну оцінку оригінальності наукової роботи, яка мала цільове фінансування у вигляді гранту.