Нове
З 9 по 13 жовтня 2017 року в Україні перебувала місія представників науково-дослідних установ Французької Республіки в галузі тваринництва для обговорення питань співпраці з агенцією Франс-АгріМер.
12 жовтня 2017 року члени французької профільної делегації Каролін Моніо (Інститут розведення великої рогатої худоби), Франсуа Кадюдаль (Інститут птахівництва), Мішель Рійо (Інститут свинарства) та помічник радника з питань сільського господарства Посольства Французької Республіки в Україні Людмила Степура відвідали Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН. Багатий науково-практичний потенціал інституту, як однієї з провідних наукових установ України у галузі тваринництва, презентувала в.о. директора Світлана Ковтун. Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН має тривалу плідну співпрацю з різними профільними організаціями Французької Республіки. Було відмічено значний прогрес у обміні генетичним матеріалом великої рогатої худоби між двома країнами.
У ході зустрічі члени французької делегації ознайомилися з роботою інституту, банку генетичних ресурсів тварин. Обговорювалися можливі шляхи подальшої співпраці у питаннях організації племінної справи у тваринництві. Значний інтерес викликали питання реалізації генетичного потенціалу та конкурентоспроможності вітчизняних порід великої рогатої худоби, а також організація міжпородного схрещування в Україні та економічний ефект від підвищення якості молочної сировини.
9 – 13 жовтня 2017 року на базі Інституту агроекології і природокористування НААН відбулись щорічні курси підвищення кваліфікації для наукових працівників установ НААН та науково-педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів за напрямами: – економіка природокористування та розвиток сільських територій; – збалансоване використання природних ресурсів в умовах змін клімату; – екологічна безпека аграрного виробництва; – моніторинг ресурсів агросфери.
Науковці інституту Кругляк О. В. та Мартинюк І. С. взяли участь у вказаних вище курсах, а також працівники аграрних вищих навчальних закладів, завідувачі відділів, лабораторій, секторів, наукові співробітники установ системи НААН.
Цьогоріч слухачі курсів прослухали змістовні лекції провідних фахівців з питань економіки природокористування та охорони навколишнього природного середовища, спостереження за природними ресурсами агросфери, оцінювання їх стану, розроблення еколого-економічних основ механізмів реалізації збалансованого розвитку аграрного виробництва, землекористування і сільських територій, у т.ч. з урахуванням змін клімату. Зокрема, академік НААН О. Г. Тараріко присвятив свою доповідь досягненню нейтрального рівня деградації ґрунтів відповідно до Конвенції боротьби з опустелюванням земель. Академік НААН А. Л. Бойко виклав своє бачення поняття екологічної свідомості в контексті біобезпеки. Видатний вчений-дослідник в галузі вірусології розповів присутнім про гіпотезу походження вірусів, історію їх дослідження, профілактику на заходи боротьби з ними.
Професор А. І. Парфенюк зосередилась на питанні формування фітопатогенного фону в агроекоценозах. Професор Г. М. Чоботько окреслив особливості міграції радіонуклідів в агросфері. Особливу цікавість викликав семінар доктора біологічних наук В. В. Коніщука щодо формування торфосапропелетеки та гербарію агроландшафтів.
Економічні аспекти природокористування та сталого розвитку доповіли доктор сільськогосподарських наук Н. В. Палапа та доктор економічних наук П. П. Мельник. Доповідачі наголосили, що підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору має бути спрямоване на реструктуризацію сільськогосподарського виробництва з використанням інноваційних підходів, з обов’язковим зростанням рівня життєдіяльності сільського населення та покращенням стану навколишнього середовища.
Крім того, слухачі мали змогу ознайомитись із дослідженнями лабораторій екології мікроорганізмів; екології вірусів та біобезпеки, моніторингу агробіоресурсів та екології мікроорганізмів, радіоекологічного моніторингу, розвитку сільських територій, екологічного менеджменту, аерокосмічного зондування агросфери.
Свідоцтва про підвищення кваліфікації урочисто вручила заступник Голови Вченої ради інституту Дем’янюк Олена Сергіївна.
З 10 по 13 жовтня 2017 року в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (м. Київ) проходив VI міжнародний Фестиваль інноваційних проектів «Sikorsky Challenge 2017». В рамках фестивалю відбувся конкурс стартапів «Sikorsky Challenge 2017»; конкурс «Intel-Техно Україна 2017-2018» та виставка-конкурс «Майбутнє України».
Всеукраїнський конкурс стартапів «Sikorsky Challenge», який, власне, дав назву фестивалю, є платформою для зустрічі розробників проектів з різних галузей науки техніки та представників великого інвестиційного бізнесу. Слід відмітити, що метою конкурсу стартапів є визначення найцікавіших і найактуальніших проектів у різних галузях техніки та надання авторам кращих з них допомоги в комерціалізації, створенні успішних стартап-компаній та виведенні інноваційних продуктів на національний та міжнародні ринки.
Для участі у конкурсі стартапів «Sikorsky Challenge 2017» к. с.-г. н. Оксаною Щербак від інституту було подано проект «Розроблення оптимізованої технології кріоконсервації генетичного матеріалу вітчизняних порід свиней за застосування наноматеріалів». Зауважимо, що конкурс стартапів «Sikorsky Challenge 2017» розпочався у квітні, на конкурс було подано 213 проекти. Після попереднього відбору та тренінгів до фіналу було відібрано 63 з них, проект поданий від інституту пройшов до фіналу.
В рамках фестивалю учасникам була надана можливість не лише представити винахід або стартап, а і можливість поспілкуватись з іншими інноваційними підприємцями, познайомитись з інвесторами. Під час фестивалю делегатами від інституту була проведена робоча зустріч з представниками бізнесу, на якій розглянуто питання важливості збереження генофонду саме вітчизняних порід сільськогосподарських тварин. Завдяки такому спілкуванню проект «Розроблення оптимізованої технології кріоконсервації генетичного матеріалу вітчизняних порід свиней за застосування наноматеріалів» отримав нові міркування щодо його комерціалізації, популяризації та креативному представленню.
25 жовтня 2017 року Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН провів Загальноінститутський науково-практичний семінар на якому було розглянуто актуальні питання оцінки племінної цінності бугаїв-плідників за окремими ознаками та комплексом ознак. Завідувач лабораторії інформаційних систем Дмитро Миколайович Басовський. представив доповідь «Методи оцінки племінної цінності бугаїв-плідників за окремими ознаками та комплексом ознак». Питання які виникли у учасників семінару стосувалися структури селекційних індексів. Басовський Д.М. надав порівняльну характеристику селекційних індексів у різних країнах. Шарапа Г.С. зосередив увагу присутніх на необхідності приведення вітчизняного селекційного індексу у відповідність до міжнародних стандартів.
За підсумками роботи прийнято рішення, в якому схвалено організаційні підходи стосовно оцінки генетичної цінності бугаїв в України. Першочерговим завданням визначено удосконалення селекційного індексу за рахунок врахування параметрів здоров’я та відтворення.
З 12 жовтня 2017 р. кандидат біологічних наук Лариса Іванівна Остаповець проходить міжнародне місячне стажування на кафедрі тваринництва Аграрного університету – Пловдив (Республіка Болгарія). Під час проходження стажування відбувається обмін досвідом з науковцями у галузі селекції, розведення та генетики сільськогосподарських тварин.
30 жовтня 2017 року на засіданні Вченої ради Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН було розглянуто питання «Стан та перспективи розвитку м’ясного скотарства в Україні».
У доповіді завідувача лабораторії розведення м’ясних порід П.П. Джус було наведено показники щодо сучасного кількісного та якісного складу поголів’я великої рогатої худоби м’ясних порід і окреслені основні чинники, які зумовлюють негативні тенденції функціонування підгалузі м’ясного скотарства у тваринництві України.
Голова вченої ради, віце-президент НААН М.В. Гладій наголосив, що повільний обіг капіталу та низька інвестиційна привабливість призвели до зменшення кількості суб’єктів з розведення м’ясної худоби та низького рівня запровадження енергоощадних технологій.
В обговоренні виступили: кандидат с.-г. наук Л.В. Вишневський щодо світової практики ведення галузі та перспективних напрямів її державної підтримки; доктор с.-г. наук В.В. Дзіцюк зауважила на необхідності систематичного використання генетичних методів у селекційній роботі з породами м’ясної худоби; кандидат с.-г. наук Г.С. Шарапа щодо відтворної здатності корів в умовах сучасних технологій утримання; кандидат с.-г. наук Д.М. Басовський про необхідність формування щорічного каталогу живих бугаїв-плідників. Підсумки щодо загального стану галузі та особливостей і пріоритетів її подальшого функціонування підведені у виступах доктора с.-г. наук Ю.П. Полупана та кандидат с.-г. наук О.І. Костенка
У науковій дискусії було оцінено нові можливості розвитку м’ясного скотарства в Україні. З огляду важливості комплексного підходу до розв’язання низки існуючих проблем за результатами засідання сформовано основні положення щодо розгляду цього питання у листопаді цього року на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук України.
З 1 по 3 листопада 2017 року Інститутом тваринницьких наук – Костинброд (Республіка Болгарія) на базі «Парку готелю Москва» в м. Софія було проведено наукову конференцію з міжнародною участю «Тваринництво – виклики та інновації» з розгляду питань стану та тенденцій розвитку різних галузей тваринництва у країнах Європи.
Було представлено 27 усних та 35 постерних наукових доповідей за напрямами роботи конференції: «Розведення, генетика та відтворення тварин», «Корми тварин та фізіологія», «Екологія та якість продукції тваринництва», «Сільськогосподарські технології та економіка сільського господарства» з Республіки Болгарія, України, Республіки Молдова, Республіки Македонія, Республіки Сербія, Російської Федерації, США, Соціалістичної Республіки В’єтнам.
У роботі конференції взяла участь в.о. директора Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, академік НААН Світлана Іванівна Ковтун. У пленарній доповіді було відмічено, що підняті на конференції питання повинні стати основою для поглиблення співпраці між ученими в галузі тваринництва країн-учасниць. Було погоджено підписання договір про науково-технічне співробітництво між Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН та Національним аграрним університетом Республіки Молдова, Інститутом тваринництва Республіки Македонія, Інститутом розведення тварин Республіки Сербія.
За результатами роботи конференції видано збірник праць. В ньому опубліковано шість статей науковців Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, присвячених висвітленню стану та перспектив розвитку селекційних, генетичних та біотехнологічних досліджень у галузі тваринництва в Україні.
Детальніше: http://www.ias.bg/index.html
21 листопада 2017 року в інституті проходили навчальну практику з генетики з основами селекції студенти-біологи четвертого курсу природничо-технічного факультету відповідно до укладеної Угоди про співпрацю між Інститутом та ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».
Заступник завідувача відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Полупан Н.Л. провела студентам екскурсію в музеї інституту, під час якої вони ознайомились з науковими дослідженнями, що проводяться в Інституті, новими методиками їх проведення, матеріальною-технічною базою.
Цікаво та змістовно студентам представила теоретичну та прикладну складову генетичних досліджень у тваринництві старший науковий співробітник лабораторії генетики, кандидат с.-г. наук, Стародуб Л.Ф.
Старший науковий співробітник лабораторії біотехнології, кандидат біол. наук Зюзюн А.Б. ознайомила студентів з основними напрямками наукових досліджень у репродуктивній біотехнології та застосуванням нових біотехнологічних методів в тваринництві.
Студенти також ознайомилися з принципом функціонування Банку генетичних ресурсів тварин інституту. З лекції старшого наукового співробітника, кандидата с.-г. наук Сидоренко О. В. студенти дізналися про пріоритетні напрямки збереження біорізноманіття локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин в Україні.