Нове
2 березня 2018 року Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН провів Науково-практичний семінар «Організація ефективного відтворення молочної худоби у племінних господарствах України» за участі першого віце-президента НААН Михайла Васильовича Гладія. Під час семінару відбулося ознайомлення з досвідом роботи провідного вченого з проблем відтворення сільськогосподарських тварин, Заслуженого працівника сільського господарства України Григорія Семеновича Шарапи та вітання його з нагоди 85-річчя.
У семінарі взяли участь науковці інституту та колеги з інших установ, які у вітальних промовах і наукових доповідях відзначили, що Григорій Семенович Шарапа – визнаний в Україні вчений у напрямі відтворення сільськогосподарських тварин, людина, яка 60 років віддала служінню своїй улюбленій справі. За роки науково-практичної роботи ним удосконалено технологію штучного осіменіння корів і телиць, запропоновано методи підвищення їхньої відтворювальної здатності та профілактики гінекологічних хвороб. Григорій Семенович сприяв запровадженню маршрутно-кільцевої системи організації штучного осіменіння корів. Брав активну участь у підготовці та перепідготовці понад 8 тис. зооветспеціа¬лістів, а його лекції та виступи на семінарах і конференціях слухали понад 65 тисяч керівників і працівників сільського господарства. Свій ювілей Григорій Семенович зустрічає у розквіті творчих сил, повний енергії, задумів і нових ідей!
В період з 19 по 22 лютого 2018 року на базі ПрАТ «Науково-виробничого об’єднання «Прогрес» Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН проведено семінар з проблем відтворення сільськогосподарських тварин для підвищення кваліфікації спеціалістів ДПДГ мережі НААН. З вітальним словом до учасників семінару звернувся начальник відділу ветеринарної медицини та зоотехнії апарату Президії НААН Костенко О.І. та поінформував присутніх про стан відтворення поголів’я та виробничі показники тваринництва в дослідних господарствах системи Національної академії аграрних наук України. Директор Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН Бойко О.В. висвітлив проблеми організації виробництва спермопродукції та її ефективного використання в господарствах. Наукові співробітники Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Інституту тваринництва НААН Кузебний С.В., Шарапа Г.С., Демчук С.Ю., Саминіна М.Г. та Савєльєва М.С. ознайомили учасників семінару з основними причинами зниження запліднювальної здатності корів і телиць, причинами неплідності і яловості самок та їх профілактикою і методами визначення вагітності у самок сільськогосподарських тварин. Презентували комп’ютерну програму розроблену в Інституту тваринництва НААН «Репродукт-контроль – спеціалізований на відтворенні стада».
Науковці Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН Гончар О.Ф., Небилиця М.С., Сотніченко Ю.М. та лікар ветеринарної медицини ПрАТ НВО «Прогрес» Мачульний В.В. провели теоретичні та практичні зайняття зі штучного осіменіння корів і телиць, технології розморожування та оцінки якості сперми бугаїв, контролю ефективності відтворення, а також щодо дотримання ветеринарно-санітарних правил при роботі на пункті штучного осіменіння тварин. Завідувач лабораторії фізіології відтворення Інституту свинарства та АПВ НААН Денисюк П.В. ознайомив слухачів з методами відтворення та шляхами підвищення відтворювальної здатності свиней Слухачі семінару одержали кваліфіковані відповіді і роз’яснення на задані питання. Висловлено побажання щодо регулярного проведення таких семінарів. По закінченню, було проведено залік з врученням слухачам семінару відповідних сертифікатів.
27 лютого 2018 року на засіданні Вченої ради інституту було розглянуто питання «Досвід впровадження у 2017 році інноваційних розробок у виробничих процесах у тваринництві дослідних господарств інституту та завдання на 2018 рік».
У доповідях директора ДП «ДГ «Нива» ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН» Л. В. Мітіогло і директора ДП «ДГ «Христинівське» ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН» М. М. Передрія було відмічено, що за період інноваційно-виробничої співпраці значно зросли кількісні та якісні показники тваринництва та рослинництва. За період 2014-2017 рр. дослідні господарства збільшили поголів’я великої рогатої худоби на 44 гол. до 2075 гол., дійного стада – до 850 гол., на 70 гол. (+9 %). Станом на 1 січня 2018 р. в ДП «ДГ «Нива» утримувалось 1212 гол. великої рогатої худоби, у т. ч. 500 корів, у ДП «ДГ «Христинівське» - 863 гол., у т. ч. 350 корів. Поголів’я свиней ДП ДГ «Нива» на звітну дату налічувало 515 гол., у т. ч. 40 основних свиноматок. Молочна продуктивність корів ДП «ДГ «Нива» у 2017 р. склала 6711 кг з розрахунку на 1 голову, що на 197 кг молока більше порівняно з минулим роком. За 2014-2017 рр. виробництво молока в господарстві збільшено на 5692 ц (+22 %). Прибуток від реалізації продукції тваринництва ДП «ДГ «Нива» у 2017 р. склав майже 2,2 млн. грн., або 91,1 тис. грн. у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, рентабельність становила 12 %. За результатами збирання зернових культур у ДП «ДГ «Нива» в 2017 р. обмолочено 1146 га, валовий збір склав 6,7 тис. т. Середня врожайність зернових культур становила 58,8 ц/га. З розрахунку на один гектар площі зібрано: озимої пшениці – 51,4 ц; озимого та ярого ячменю – відповідно 66,9 та 52,9 ц; соняшнику – 28,1 ц; кукурудзи на зерно – 96,4 ц.
За 2017 р. у ДП «ДГ «Христинівське» продуктивність дійного стада зросла на 321 кг до 6832 кг. У порівнянні з 2014 р. обсяг виробленого молока зріс на 2008 ц (+9,2 %). Прибуток від реалізації молока ДП «ДГ «Христинівське» за 2017 рік становив 429,0 тис. грн., або 27,9 тис. грн. у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь, рентабельність – 2,5 %. За результатами збирання сільськогосподарських культур у 2017 р. у ДП «ДГ «Христинівське» обмолочено 695 га, валовий збір склав більше 4,4 тис. т. Середня врожайність зернових культур становила 62,8 ц/га. З розрахунку на один гектар площі зібрано: озимої пшениці – 51,3 ц; ярого ячменю – 51,4 ц; сої – 16,2 ц; соняшнику – 27,3 ц; кукурудзи на зерно – 86,2.
Голова вченої ради, перший віце-президент НААН М. В. Гладій наголосив, що метою підвищення ефективності виробничих процесів тваринництва дослідних господарств інституту є збільшення фінансових надходжень від реалізації продукції шляхом покращення кількісних та якісних показників продуктивності тварин. На виконання поставлених завдань з 2015 року виконується «Комплексна програма впровадження інноваційних розробок у виробничих процесах дослідних господарств», відповідно до якої запроваджено науковий супровід виробничо-господарської діяльності господарств фахівцями інституту із селекції, генетики, відтворення та годівлі. За рахунок впровадження інноваційних розробок науковців інституту у виробничу діяльність дослідних господарств створено підґрунтя для підвищення їх ефективності в поточному році на основі інтенсифікації. Зокрема, у 2018 р. в дослідних господарствах мережі очікується зростання продуктивності до 6791 кг молока на корову за рік, середньодобового приросту живої маси великої рогатої худоби до 700 г. Планова урожайність зернових культур очікується на рівні 60,5-64,5 ц/га.
В обговоренні та науковій дискусії було вказано, що у 2017 р. співробітники відділу селекції великої рогатої худоби під керівництвом Ю. П. Полупана провели науково обґрунтований індивідуальний підбір бугаїв до маточного поголів’я господарств з урахуванням результатів експертної оцінки тварин та генеалогічної структури стада. Під керівництвом О. Д. Бірюкової проведено індивідуальну оцінку якості молока корів за чотирма найважливішими показниками.
Впродовж 2017 р. співробітники лабораторії відтворення під керівництвом С. В. Кузебного провели акушерсько-гінекологічну диспансеризацію маточного поголів’я худоби. Завдяки тісній співпраці з науковцями інституту в господарствах впроваджуються інноваційні методи біотехнології та генетичного аналізу. В стадах дослідних господарств впроваджується метод трансплантації ембріонів великої рогатої худоби. Співробітники лабораторії відтворення розробили підходи, що є складовими коригування системи розведення, використання порід зарубіжної селекції, одержання породних бугайців.
У 2017 р. проведена комплексна оцінка генотипу корів для встановлення зв’язку із стійкістю або сприйнятливістю до маститів. Виявлено тварин, що є перспективними щодо використання в стаді з метою підвищення якісних показників молока і стійкістю до маститів. Генетичні дослідження було розширено за рахунок проведення цитогенетичного моніторингу з метою виявлення можливих тварин-носіїв спадкових мутацій хромосомного типу у стаді української червоно-рябої молочної породи ДП «ДГ «Христинівське», виконаних лабораторією генетики за активної участі керівника господарства і пошукача інституту М. М. Передрія.
З метою раціонального використання кормової бази дослідних господарств співробітники лабораторії розведення м’ясної худоби здійснили автоматизоване балансування раціонів великої рогатої худоби. Проведено аналіз раціонів годівлі всіх статево-вікових груп тварин великої рогатої худоби та визначені поживні речовини, яких не вистачає в раціоні, здійснено балансування раціонів груп тварин.
На основі аналізів виробничої діяльності, технологій утримання та організації праці в господарствах відпрацьовано елементи сучасної системи ведення племінного обліку і реєстрації тварин із застосуванням програмного забезпечення СУМС «Орсек». За результатами атестації ДП «ДГ «Нива» отримала статус племінного заводу з розведення української червоно-рябої молочної та української чорно-рябої молочної порід.
Для підвищення генетичного потенціалу стада у ДП «ДГ «Нива» науковцями інституту запропоновано коригувати систему розведення з використанням порід зарубіжної селекції. У 2017 р. розроблено схему використання монбельярдських бугаїв для схрещування у стаді господарства та індивідуальний план підбору бугаїв до маточного поголів’я.
Протягом 21-23 лютого 2018 року в м. Київ відбулась міжнародна виставка ефективного тваринництва та птахівництва «Agro Animal Show». Це один із найбільших в Україні виставкових заходів, на якому провідні світові компанії представляють останні моделі техніки та обладнання, корми, ветеринарні препарати, засоби діагностики, генетичний матеріал, технології гноєвидалення та утилізації відходів, техніку та обладнання для утримання та годування тварин, новітні науково-технічні розробки.
В рамках проведення виставки 22 лютого Посольство Великої Британії в Україні спільно з Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та компанією Baker Tilly організували IV Британсько-український агробізнес форум «Сталий розвиток в агробізнесі». У роботі заходу взяли участь британські, українські та міжнародні аграрні компанії та експерти. Вступне слово до учасників форуму виголосили Перший секретар Посольства Великої Британії в Україні Кеті Коттрелл, Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева та Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.
Серед основних тем спікерів форуму – управління земельними активами з допомогою супутникових технологій, перспективи застосування відходів рослинництва та тваринництва для отримання біогазу, балансування раціонів для дійного стада та підвищення рентабельності тваринництва за рахунок інновацій в генетиці.
Учасники та слухачі форуму, серед яких також співробітник інституту Ольга Кругляк, зацікавились досвідом впровадження систем точного землеробства, загальна економія від використання яких складає від 19 до 42%. Проте дані технології вимагають значних інвестицій, оскільки все обладнання наразі іноземного виробництва. Тому ці інновації передусім застосовуються в роботі великих агрохолдингів. В умовах невеликих господарств можливо також почати їх використання.
Серед основних пріоритетів європейських аграріїв є виробництво продукції з «нульовою» шкодою для довкілля. Лише в Німеччині наразі функціонує близько 500 біогазових станцій з переробки відходів сільськогосподарських підприємств. В Україні досвід їх функціонування ще незначний. Це, в основному, підрозділи тваринницьких ферм, що виробляють біодобрива та біогаз для внутрішніх потреб.
Значний інтерес викликала доповідь, присвячена питанню годівлі дійного стада. Досвід ферм Великої Британії свідчить, що у цьому зв’язку найважливішими є якість інгредієнтів раціону, кількість спожитої тваринами сухої речовини та її перетравність. Проте всі ці заходи не дадуть потрібної віддачі при використанні генетичного матеріалу з невисоким потенціалом продуктивних якостей.
По завершенню заходу всі учасники та гості отримали запрошення на V Британсько-український агробізнес-форум, проведення якого заплановано на наступний рік.
21-22 лютого 2018 року на базі ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН (смт. Глеваха, Київська обл.) відбулись щорічні курси підвищення кваліфікації для наукових працівників установ Національної академії аграрних наук України та науково-педагогічних працівників аграрних вищих навчальних закладів. Цьогоріч слухачі курсів прослухати змістовні лекції провідних фахівців в питаннях техніко-технологічного забезпечення галузей сільськогосподарського виробництва.
У навчанні взяли участь науково-педагогічні працівники аграрних вищих навчальних закладів, завідувачі відділів, лабораторій, секторів, наукові співробітники наукових установ системи НААН, серед яких працівники Інституту розведення і генетики тварин імені М. В. Зубця НААН Кругляк О. В. та Кулакова М. Б. Особливу зацікавленість співробітників лабораторії економіки племінних ресурсів та дослідних господарств інституту викликали наступні питання:
– тенденції техніко-технологічного забезпечення виробництва продукції тваринництва, перспективні технології приготування кормів;
– сучасні технологічні процеси та технічні засоби заготівлі кормів, перспективні напрямки їх вдосконалення;
– сучасні тенденції техніко-технологічного забезпечення галузі виробництва молока, науково-технологічні проблеми машинного доїння корів;
– технічне забезпечення в системі біологічного землеробства.
Після урочистого вручення посвідчень, слухачі курсів мали змогу відвідати музейну експозицію ННЦ «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» НААН, де ознайомились із історією інституту та оглянули представлені макети технічних засобів.
21 лютого 2018 року відбулось засідання бюро Президії НААН. Члени Президії та запрошені заслухали й обговорили наукову доповідь першого заступника директора з наукової роботи Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, академіка НААН Ковтун Світлани Іванівни «Про стан та перспективи досліджень у селекції сільськогосподарських тварин за використання методів молекулярної біології».
Доповідачем було висвітлено наукові доробки і проблеми з цього пріоритетного напряму наукових досліджень. Учасниками засідання було зазначено, що для сучасного етапу розвитку методів селекції сільськогосподарських тварин характерним є широке використання результатів досліджень з молекулярної біології, що вивчає структури, які зберігають і формують генетичну інформацію, їх функціональні властивості, зокрема спадковість і мінливість селекційних ознак.
Великий науковий інтерес та широке обговорення серед присутніх викликало питання, що розглядалось. У обговоренні виступили: Димань Т.М., проректор з освітньої, виховної та міжнародної діяльності Білоцерківського національного аграрного університету, доктор сільськогосподарських наук; Копилова К.В., заступник директора з наукової роботи Інституту продовольчих ресурсів НААН, доктор сільськогосподарських наук; Кунах В.А., завідувач відділу генетики клітинних популяцій Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, член-кореспондент НАН України; Рубан С.Ю., завідувач кафедри генетики, розведення та біотехнології тварин НУБіП України, член-кореспондент НААН; Тарасюк С.І., завідувач відділу молекулярно-генетичних досліджень Інституту рибного господарства НААН, член-кореспондент НААН; Почерняєв К.Ф., завідувач відділу фізіології та здоров’я тварин Інституту свинарства і АПВ НААН, доктор сільськогосподарських наук та інші.
Відзначено, що наразі розроблено генетичні системи тестування тварин за 9-ма локусами кількісних ознак, які беруть участь у формуванні ознак молочної та м’ясної продуктивності. Визначено модельні породоспецифічні генотипи, що детермінують прояв бажаного рівня молочної продуктивності у тварин симентальської, української чорно-рябої та червоно-рябої молочної порід. Створено систему цитогенетичного контролю, спрямовану на виявлення носіїв конститутивних порушень каріотипу, оцінку рівня соматичного мутагенезу для прогнозування репродуктивних якостей тварин. За останні роки вченими Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН проведено дослідження 1500 голів 24 порід великої рогатої худоби за 9-ма генами, які обумовлюють бажані для селекції показники продуктивності. Науковими співробітниками Інституту тваринництва НААН проведено визначення генетичної структури дослідних популяцій української чорно-рябої і червоно-рябої порід у ДП ДГ «Гонтарівка» за локусами пролактину (PRL), плацентарного лактогену (PL), лептину (LEP), BoLA-DRB3, фактору некрозу пухлин альфа (TNF-α) з використанням PCR-RFLP та SSCP маркерів, а також мікросателітних маркерів MB027 та RM185. Науковцями Інституту свинарства і АПВ НААН визначено генотипи 1200 свиней за генами господарсько-корисних ознак (MC4R, HMGA1 та інші). Розроблено методичні підходи застосування в маркерній селекції (MAS) молекулярно-генетичної інформації, отриманої за результатами популяційного аналізу порід свиней: велика біла (УВБ-1, УВБ-3, ВБА), велика чорна, ландрас, полтавська м’ясна, українська степова біла, українська степова ряба і миргородська шляхом проведення асоціативних досліджень.
Розроблено методику багатосайтового гаплотипування за однонуклеотидними поліморфізмами мітохондріальної ДНК, яка дала можливість визначити специфічні молекулярно-генетичні характеристики транскордонних та місцевих порід свиней, реконструювати походження цих порід, встановити достовірність походження генеалогічних структур свиноматок, оцінити чистопородність тварин за материнською лінією. Науковими працівниками Інституту тваринництва степових районів імені М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» -ННСГЦ з вівчарства проводяться дослідження з визначення алельного стану генів, що детермінують рівень розвитку госпо¬дарсько-корисних ознак (якісні показники м’яса – ген калпастатину CAST, багатоплідність – гени «бурула» або FecB та ген BMP-15, молочна продуктивність – ген бета-лактоглобуліну β-LG). Вченими Державної дослідної станції птахівництва НААН проводяться дослідження стосовно виявлення асоціативних зв’язків алельних варіантів поліморфних локусів цільових генів (ген гормону росту, ген міостатину, локус пролактину) з рівнем прояву основних господарсько-корисних ознак (несучість, маса яєць, жива маса) у яєчних курей. В Інституті рибного господарства НААН за використання генетико-біохімічних маркерів, ДНК-технологій на основі ПЛР (ДНК-маркери SSR, ISSR), цитогенетичних досліджень (аналіз каріотипу, мікроядерний тест); ведуться комплексні наукові дослідження з вивчення генофондних ресурсів різних видів риб (короп, білий та строкатий товстолобики, амурський сазан, веслоніс, стерлядь, бестер, райдужна та струмкова форель, харіус, лосось).
Для виконання закону України «Про племінну справу у тваринництві», досягнення сучасного міжнародного рівня селекційно-племінної роботи в тваринництві існує нагальна необхідність впровадження у практику племінного тваринництва генетичної експертизи якості та сертифікації племінних ресурсів на основі контролю достовірності походження та виявлення носіїв генетичних аномалій.
Бюро Президії НААН визнало задовільною діяльність наукових установ НААН з досліджень у селекції сільськогосподарських тварин за використання методів молекулярної біології. Зважаючи на наявні наукові результати та методичні розробки стосовно зазначеної проблеми, статус науково-методичного центру з розведення сільськогосподарських тварин, наявність спеціалістів високої кваліфікації та підготовлених лабораторних приміщень, що відповідають міжнародним вимогам доцільно створити лабораторію генетичної експертизи сільськогосподарських тварин та здійснити її сертифікацію за стандартом ISO 17025 на базі Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН.
За підсумками засідання бюро Президії НААН прийнято Постанову.
19 лютого 2018 року керівник проекту «Нідерландсько-український молочний центр (DUDC)» Вім Вісманс та координатор проекту від України Вікторія Кокоріна відвідали Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН. В ході зустрічі обговорювалися шляхи співпраці з питань організації племінної справи у тваринництві, впровадження прозорого та ефективного моніторингу захворювань, індивідуального контролю якості молока, співпраці між різними спеціалістами та менеджерами галузі.
Багатий науково-практичний потенціал інституту, як однієї з провідних наукових установ України у галузі тваринництва, презентував директор Юрій Полупан. Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН має тривалу плідну співпрацю з різними профільними організаціями Королівства Нідерландів. Було відмічено значний прогрес у обміні генетичним матеріалом великої рогатої худоби між двома країнами. У ході зустрічі керівники проекту ознайомилися з роботою інституту та лабораторією з оцінки якості молока.
Розглядалось питання участі у проекту Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН. Значний інтерес викликали питання реалізації генетичного потенціалу, конкурентоспроможності вітчизняних порід великої рогатої худоби та економічний ефект від підвищення якості молочної сировини.
19 січня 2018 року голова ради молодих вчених ІРГТ ім.М.В.Зубця НААН Оксана Василівна Щербак прийняла участь у методичному семінарі для заявників конкурсу Ф82 на Гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених на 2019 рік, який проходив в приміщенні Міністерства освіти і науки. В ході роботи семінару було обговорено доповідь представника відділу організації фундаментальних досліджень у галузі природничих і технічних наук Державного фонду фундаментальних досліджень Валентини Борисівні Андрущенко. В доповіді було детально розкрито положення конкурсу Ф82 на гранти Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених у 2019 році. Доповідач зупинилась на порядку подання запитів. Висвітлила основні положення планової калькуляції зокрема на які позиції варто планувати витрати. Учасників семінару ознайомили із оновленим вимогами до керівника та співвиконавців проекту.
В ході обговорення доповіді Оксаною Василівною було ініційовано діалог щодо відзначення в публікаціях дослідників і наукових колективів, що наукова робота мала грантову підтримку, оскільки такий підхід забезпечує адекватну оцінку оригінальності наукової роботи, яка мала цільове фінансування у вигляді гранту.
11 січня 2018 р. в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбувся науково-практичний семінар «Селекційні та генетико-біотехнологічні аспекти збереження біорізноманіття сільськогосподарських тварин», присвячений 55-й річниці від дня народження вченого-селекціонера, доктора сільськогосподарських наук Ігоря Вікторовича Гузєва, вся наукова діяльність якого пов’язана із зазначеною науковою установою.
До роботи семінару долучились працівники Інституту, відомі вчені, державні та громадські діячі, а саме: академік НААН, Герой України Мельник Ю.Ф. , почесний член НААН, Герой України Карасик Ю.М. , члени сім’ї Гузєва, а також широке коло колег - фахівців із установ Національної академії аграрних наук України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Полтавської державної аграрної академії, Подільського державного аграрно-технічного університету, ДВНЗ «Український державний хіміко-технологічний університет», ПАТ «Миронівський хлібопродукт», Асоціації бурої карпатської породи великої рогатої худоби, Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН тощо.
Всі виступаючі зазначали різнобічність наукових інтересів І.В. Гузєва, оригінальні і вдалі дослідження з популяційної генетики, цикл робіт щодо розкриття можливостей селекції великої рогатої худоби за природною резистентністю. Директор Інституту член-кореспондент НААН Ю.П. Полупан окреслив сучасний стан теоретичних розробок і практичних результатів застосування сучасних технологій збереження біорізноманіття у тваринництві. В. о. академіка-секретаря Відділення зоотехнії НААН член-кореспондент НААН О. М. Жукорський наголосив на необхідності реалізації завдань програми збереження біорізноманіття сільськогосподарських тварин в Україні та зосередженні уваги на використання досягнень генетики та біотехнології в системі збереження генофонду тварин.
Учасники семінару згадували багатогранність вченого, наукові розробки якого є вагомими для розвитку вітчизняного тваринництва. І.В. Гузєв – один із авторів програми розвитку м’ясного скотарства і програми виробництва яловичини в Україні. Вченим запропоновано цілісну науково обґрунтовану методологію збереження біорізноманіття сільськогосподарських тварин; завдяки саме його зусиллям Україна від 2009 року є членом Європейського Регіонального Коорди¬наційного Центру з Генетичних ресурсів Тварин при FAO. Водночас присутніми на семінарі визначено пріоритетні напрями подальших наукових пошуків.
27 січня 2017 р. відбулося покладання квітів з нагоди відзначення 178-ї річниці від Дня народження Павла Платоновича Чубинського, видатного українського етнографа, письменника, енциклопедиста, борця за відродження української духовної культури. Спільнота Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, голова Великоолександрівської сільської ради Г.М. Шевченко та представники Бориспільської райдержадміністрації вшанували пам'ять вірного сина свого народу, взявши участь у панахиді, яку відслужив у каплиці-храмі Преподобного Павла Послушного настоятель протоієрей Богдан Задвірний.
Біля пам’ятної стели отець Богдан помолився за Україну і закликав усіх присутніх до спільної молитви за мир і спокій в Україні.
15-17 лютого 2013 року у Виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» (м. Київ) проходили міжнародні виставки «Зернові технології», «AgroAnimalShow» та «Фрукти. Овочі. Логістика», на яких презентовано науково-практичні, освітні програми для працівників сільського господарства, спеціалізовані експозиції різноманітного сільськогосподарського обладнання, ветеринарних засобів та лабораторного обладнання, проведено конференції. Це забезпечило інформаційну платформу для обміну досвідом і підвищення кваліфікації спеціалістів та науковців. Виставки організовано за підтримки Міністерства аграрної політики і продовольства України, Федерального Міністерства економіки Німеччини та Керівництва Франції.
Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН участь у роботі виставки взяли провідні науковці з питань селекції та біотехнології сільськогосподарських тварин. Вони ознайомилися з експозиціями, які було присвячено сучасним технологіям ведення свинарства, молочного скотарства, звірівництва, а також підходам ефективного розведення тварин.
Науковці інституту 17 лютого прийняли участь у вже традиційному в дні проведення виставок 7-му науково-практичному семінарі «Сучасне кролівництво. Інновації. Технології. Практичний досвід». В рамках семінару було розглянуто питання щодо профілактики і лікування кролів у присадибних ділянках, основних інфекційних захворювань кролів та особливості відтворення кролів. Біотехнологи інституту взяли активну участь в обговоренні питань щодо застосування сучасних біотехнологічних методів відтворення кролів.
16 лютого 2017 р. в інституті відбувся науково-методологічний міжлабораторний семінар на якому розглянуто сучасні підходи підвищення життєздатності кріоконсервованого генетичного матеріалу тварин та методи нано- та біотехнологій довготривалого збереження генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин, перспективи впровадження нанобіотехнологій у практику довготривалого збереження генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин.
У роботі семінару взяла кандидат біологічних наук Н. П. Галаган (Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН), науковці відділів генетики та біотехнології тварин, селекції великої рогатої худоби та генетичних ресурсів тварин, аспіранти інституту.
Завідувач лабораторії біотехнології, канд. с.-г. наук, Оксана Василівна Щербак представила доповідь «Стан та перспективи розвитку нанобіотехнологій у системі довготривалого збереження генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин». Питання, які виникли у учасників семінару стосувались загальної проблеми якості спермопродукції, яка використовується у тваринництві, насамперед, у свинарстві. Доктор с.-г. наук К. В. Копилов запропонував озвучені розробки впроваджувати не тільки в практику збереження генофонду вітчизняних порід свиней, а й для підвищення життєздатності кріоконсервованого матеріалу комерційних порід.
Кандидат біологічних наук Наталія Павлівна Галаган представила доповідь «Передумови розробки та створення наноматеріалів на основі високодисперсного кремнезему». У ході обговорення представленого на розгляд матеріалу стосовно використання наноматеріалів у практиці кріобіології відзначено, що найбільш вагомі фактори, що зумовлюють пошкодження біооб’єкту під час кріоконсервації пов’язані з середовищем для розрідження, кріоконсервації та зберігання клітин (сперматозоїди, яйцеклітини, ембріони); технологічними елементами кріоконсервації клітин (сперматозоїди, яйцеклітини, ембріони) та біотехнологічними прийомами отримання поза організмом ембріонів із кріоконсервованого генетичного матеріалу. Наталія Павлівна наголосила, що найважливішим показником ефективної кріоконсервації біологічних об’єктів є життєздатність клітин після циклу заморожування – розморожування, саме тому технологія збереження та раціонального використання генетичних ресурсів вітчизняних порід свиней потребує оптимізації за застосування наноматеріалів.
Науковим співробітником лабораторії селекції червоних порід А. Є. Почукаліним було відзначено, що представлені доповіді були інформативними та змістовними, а запровадження проведення таких науково-методологічних міжлабораторних семінарів у практику інституту збагатить кругозір науковців щодо напрацювань з різних галузей науки.
Доктор с.-г. наук, О. І. Метлицька запропонувала розглянути перспективу застосування наноматеріалів для збереження сперми трутнів з урахуванням існуючих видоспецифічних особливостей їх сперміїв.
Академік НААН С. І. Ковтун, підводячи підсумки результатів проведеного семінару, наголосила на необхідності впровадження у практику наукових лабораторій представлення результатів досліджень для прилюдного обговорення з метою подальшої участі у виконанні міжнародних наукових проектів, що в свою чергу забезпечить зростання конкурентоспроможності та підвищення іміджу вітчизняних науковців.
24 лютого 2017 року у Бізнес-центрі IQ (м. Київ) проходив науково-практичний семінар «Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин». Захід організовано Групою медичних закладів університету Йедітепе (Yeditepe University Healthcare Institutions, Туреччина) спільно з компанією JK Consulting Group (Украйна), з метою підвищення кваліфікації, обміну досвідом роботи та налагодженням міжнародної співпраці між українсько-турецькими фахівцями.
Провідний спеціаліст Госпітальної групи університету Йедітепе доцент Хасан Атілла Озкан представив доповідь «Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин» і поділився своїм професійним досвідом ефективного лікування захворювань за застосування гемопоетичних стовбурових клітин.
Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця Національної академії аграрних наук України в роботі семінару взяла участь завідувач лабораторії біотехнології, кандидат сільськогосподарських наук Оксана Василівна Щербак.
Під час дискусійної панелі були розглянуті біологічні властивості стовбурових клітин тварин та перспективи їх застосування у тваринництві. Відмічено, що суть застосування трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин у тварин напряму пов’язана з відновленням порушень системи імуногемопоезу. Наголошено на доцільності вивчення особливостей впливу гемопоетичних клітин на організм тварин, тим самим буде забезпечена розробка нових ефективних методів лікування у тваринництві.
Організатори семінару особливу увагу звертали на обмін інформацією про новітні досягнення в галузі вивчення, отримання та застосування гемопоетичних стовбурових клітин в Україні та світі. Семінар забезпечив обмін досвідом між українсько-турецькими фахівцями.
23 лютого 2017 року провідні науковці нашого інституту з питань годівлі та технології кормів взяли участь в науково-практичному семінарі «Інноваційні напрямки виробництва та ефективного використання кормів у молочному скотарстві», що був проведений на базі Інституті кормів та сільського господарства Поділля НААН.
На даному семінарі розглядалися наступні питання:
- шляхи стабілізації виробництва високоякісних кормів для конкурентоспроможного тваринництва;
- інноваційні технології у молочному скотарстві;
- моніторинг якості та безпечності кормів;
- заготівля високоякісних кормів для виробництва молока;
- оцінка сортових ресурсів багаторічних бобових трав;
- особливості застосування консервантів при заготівлі силосу з кукурудзи;
- агробіологічні аспекти вирощування кормових культур для отримання високоякісних кормів.
Науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН взяли активну участь в обговоренні питань щодо застосування сучасних перспективних технологій заготівлі високоякісних кормів.
2 березня 2017 року інститут відвідали студенти третього курсу спеціальності «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бобровицький коледж економіки та менеджменту ім. О. Майнової».
Під час візиту в теоретичній частині студентам було прочитано лекції з питань організації відтворення великої рогатої худоби, сучасного стану та перспективних напрямів проведення наукових досліджень з біотехнології. Канд. с.-г. наук Демчук С.Ю. зупинився на проблемах відтворювальної здатності великої рогатої худоби та шляхах підвищення запліднювальної здатності. Студентів зацікавила презентація доктора с.-г. наук Дзіцюк В.В., яка стосувалась світових досягнень у біотехнології. По закінченні лекції студенти долучились до жвавого обговорення представленого матеріалу.
В практичній частині візиту студенти поглибили знання з питань зберігання генетичного матеріалу плідників. Студентам було запропоновано прийняти участь в оцінці якості деконсервованої сперми бугаїв та баранів, яку проводила канд. с.-г. наук Щербак О.В. Цікаво та змістовно студентам представила прикладну складову досліджень галузі сільськогосподарської генетики молодший науковий співробітник лабораторії генетики Палькіна М.Д.
Студентам провели екскурсію в музеї інституту, де вони ознайомились з науковими дослідженнями, що проводяться в інституті, новими методиками їх проведення, матеріальною-технічною базою та використанням приладів при виконанні досліджень. Також студенти віддали дань поваги своєму славному земляку, видатному вченому, умілому організатору аграрної науки Герою України Михайлу Васильовичу Зубцю.
В рамках відзначення 25-ї річниці дипломатичних відносин між Україною і Китайською Народною Республікою (12 – 18 березня 2017 р.) українська делегація на чолі із екс-президентом України В. А. Ющенком відвідала лабораторію генетики птиці Чжецянської академії наук та компаній Zhejiang Golden Egg Science and Technology, Zhejiang Generation Biological Science and Technology Co, Ltd. у м. Ханчжоу. В цій лабораторії наразі проходить стажування канд. с.-г. наук інституту Олена Василівна Сидоренко. Під час зустрічі науковцями представлено практичні результати наукових досліджень та перспективні проекти з генетики, біотехнології та селекції сільськогосподарської птиці.
06 квітня 2017 року Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН провів загальноінститутський науково-практичний семінар на якому було розглянуто актуальні питання генотипування великої рогатої худоби за алелями гену BoLA DRB3 головного комплексу гістосумісності (МНС).
В роботі семінару взяла участь зав. кафедри мікробіології, фармакології та гігієни тварин Подільського державного аграрно-технічного університету доктор с.-г. наук, професор Супрович Тетяна Михайлівна, науковці та аспіранти інституту.
Молодший науковий співробітник лабораторії генетики Мохначова Наталія Борисівна представила доповідь «Генетика головного комплексу гістосумісності (ГКГ) великої рогатої худоби BOLA». Питання які виникли у учасників семінару стосувалися загальної структури ГКГ великої рогатої худоби та його відмінність від людського.
Особливу увагу учасників семінару привернула доповідь доктора с.-г. наук Супрович Т. М. «Поліморфізм гену BOLA DRB3 та його асоціації із захворюваннями у різних порід великої рогатої худоби». У ході обговорення представленого матеріалу розглянуто алельний спектр гену BoLA-DRB3.2 основних світових порід великої рогатої худоби, проаналізовано асоціації між BoLA-DRB3.2 алелями і різноманітними хворобами худоби. Представлені власні дослідження двох українських молочних чорно-рябої і червоно-рябої порід на предмет виявлення алельного різноманіття екзона 2 гена BoLA-DRB3 та встановлення можливих асоціацій між алелями і схильністю корів до маститів. Тетяна Михайлівна наголосила, що у вітчизняних порід визначено високий рівень алельного різноманіття гена BoLA-DRB3.
Молодшим науковим співробітником лабораторії генетики Палькіною Марією Дмитрівною представлено доповідь «Головний комплекс гістосумісності у комах».
Науковим співробітником лабораторії селекції червоних порід А.Є. Почукаліним було відзначено високий рівень генетичних досліджень, які проводяться в лабораторії генетики інституту у співпраці з ПДАТУ.
В заключному слові доктор с.-г. наук К.В. Копилов зауважив про необхідність подальшого проведення даних досліджень у рамках завдання 37.00.01.01 «Дослідження генетичної структури аборигенних, локальних і зникаючих порід сільськогосподарських тварин України для визначення молекулярно-генетичних маркерів продуктивності та адаптації», виконавцем якого є інститут.
11 квітня 2017 року на базі ТОВ «Інтер» (м. Ічня Чернігівської області) спільно з представником французької фірми «Coopex Montbeliarde» (Жан Люк Шварц) науковцями Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН було проведено науково-практичний семінар «Реалізація селекційних та біотехнологічних рішень для створення стада худоби породи монбельярд в Україні».
Слід зазначити, що керівництвом ТОВ «Інтер» поряд із розведенням симентальської породи великої рогатої худоби (400 корів) заплановано інтенсивно нарощувати племінне поголів’я породи монбельярд (наразі утримується 32 корови). У запланованій на тривалий період тісній науково-практичній співпраці науковців інституту та спеціалістами ТОВ «Інтер» буде ефективно впроваджуватись сучасні селекційні та біотехнологічні методи для вирішення актуальних питань ефективного розведення зазначеної породи великої рогатої худоби. Зокрема, впродовж проведення практичної частини семінару було здійснено вимивання ембріонів від чотирьох корів-донорів породи монбельярд науковцями інституту та фірми «Coopex Montbeliarde» та виконано трансплантацію 13 ембріонів телицям-реципієнтам. Окреслено план подальшої співпраці зі створення на базі ТОВ «Інтер» біотехнологічної лабораторії з трансплантації ембріонів.
У ході семінару відбулося узгодження плану дій щодо співпраці інституту та ТОВ «Інтер» у рамках госпдоговорів за принципом ефективного впровадження сучасних селекційних та біотехнологічних рішень за розведення худоби породи монбельярд.
![](/images/news/11042017_2.jpg)
![](/images/news/11042017_3.jpg)
19 та 20 квітня 2017 року на факультеті ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів та природокористування України (м. Київ) проходила ХVІ Міжнародна науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів «Актуальні проблеми ветеринарної медицини», яку організовано та проведено з метою ознайомлення з результатами наукових досліджень, проведених професорсько-викладацьким складом, науковцями, аспірантами і студентами факультету ветеринарної медицини НУБіП України та ближнього і далекого зарубіжжя.
У її роботі взяли участь понад 270 учасників з України, Чеської Республіки, Румунії, Республік Польща та Республіки Молдова, в трьох секціях «Біологія тварин, якість і безпека продукції тваринництва», «Заразна патологія тварин», «Незаразна патологія тварин» були представлені пленарні, усні та стендові доповіді.
Відкрив пленарне засідання, директор НДІ здоров’я тварин Дмитро Засєкін, який ознайомив гостей зі здобутками факультету ветеринарної медицини і підбив підсумки роботи за рік.
Від Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця Національної академії аграрних наук України в роботі конференції взяла участь завідувач лабораторії біотехнології, кандидат сільськогосподарських наук Оксана Василівна Щербак, яка представила стендову доповідь «Аналіз ооцит-кумулюсних комплексів кішки свійської (Felis catus)». Під час постер-сесії була проведена творча дискусія, на якій розглянуто перспективи використання яйцеклітин кішки свійської в технології клонування хижих та свійських котячих. Наголошено на доцільності використання статевих клітин і ембріонів цього виду тварин для проведення комплексних досліджень щодо вивчення ембріогенезу поза організмом і в рамках збереження генофонду хижих котячих.
Під час роботи конференції організатори та гості із-за кордону – професори Йозеф Іллек (Університет ветеринарної медицини та фармації, Чеська Республіка), Аурел Даміан (Університет анатомії та ветеринарної медицини), Йозеф Ніцпонь (Вроцлавський університет наук про життя). Особливу увагу звертали на епізоотичну ситуацію у світі та в Україні зокрема, збільшенню кількості хвороб тварин, появу нових. І це все на тлі постійного росту потреби у тваринному білкові: за прогнозами до 2020 року вона збільшиться на 50 %.
ХVІ Міжнародна науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, аспірантів та студентів «Актуальні проблеми ветеринарної медицини» стала гарною традицією збиратися щороку для наукової дискусії, з метою розуміння на якому етапі знаходиться наука. Адже, у світі розпочалася четверта промислова революція, яка пов’язана з біологією і робототехнікою, тому дуже важливо бачити виклики і перспективи, які стоять перед сучасною наукою та розуміти, що ринок праці теж зміниться і потребуватиме нових фахівців.
3 – 4 травня 2017 року в м. Бєлград (Республіка Сербія) проходила зустріч робочих груп з Документації та інформації і Збереження Ex-situ Європейського регіонального центрального пункту з генетичних ресурсів FAO. Від України на зустрічі був Національний координатор з генетичних ресурсів тварин, заступник академіка-секретаря Відділення зоотехнії НААН, член-кореспондент НААН Остап Мирославович Жукорський та докторант Інституту розведення і генетики тварин Наталія Леонтіївна Рєзникова.
На зустрічі обговорювалися питання санітарних та ветеринарних особливостей передачі генетичного матеріалу між країнами, формування уніфікованої угоди щодо передачі та придбання генетичного матеріалу, обговорено стан підписання Меморандуму порозуміння країнами та представниками EUGENA (Європейська мережа банків генетичних ресурсів тварин) та узгоджено основні моменти роботи даних груп на наступний рік. Протягом зустрічі було представлено результати опитування країн щодо стану національних банків генетичних ресурсів тварин.
Було представлено оновлений інтерфейс сайту Європейської інформаційної системи біорізноманіття сільськогосподарських тварин (EFABIS). Наведено аналіз відвідувань інформаційної системи EFABIS, запропоновано нові засоби для поліпшення роботи відвідувачів, представлено звіти додаткових груп з формування засобів оцінки ризиків та тенденцій генетичних ресурсів тварин, а також особливості оцінки гірських та транскордонних порід світу і можливості використання EFABIS для оцінки цих порід.
18 травня 2017 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН відбулася міжнародна науково-практична конференція «Стратегія вдосконалення та збереження генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин», присвячена 15-річчю присвоєння статусу національного надбання Банку генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин та приурочена до Дня науки в Україні.
Відкрив конференцію академік-секретар Відділення зоотехнії НААН, директор Інституту академік НААН М. В. Гладій. У роботі конференції взяли участь понад 60 осіб, зокрема віце-президент НААН академік НААН В. М. Жук, Герой України Ю. М. Карасик, заступник голови Сільськогосподарської Академії Республіки Болгарія, професор М. М. Ігнатова, науковці науково-дослідних установ НААН, НАН України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, вищих навчальних закладів, Академії наук Республіки Молдова та Республіки Болгарія, керівники і фахівці племінних підприємств та представники громадськості.
Учасники конференції обговорили такі питання: селекційні методи збереження, поліпшення і раціонального використання генофонду вітчизняних порід; перспективи використання новітніх біотехнологій в системі збереження біорізноманіття; генетика як основа розроблення сучасних стратегій порідного вдосконалення та збереження племінних ресурсів. В результаті було узагальнено світовий і вітчизняний досвід з питань вдосконалення і збереження генетичних ресурсів та обґрунтовано перспективні напрями розвитку пріоритетної для України галузі тваринництва.