Нове

    Головний науковий співробітник відділу селекції великої рогатої худоби Інституту, член-кореспондент НААН Юрій ПОЛУПАН і заступник завідувача відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Наталія ПОЛУПАН взяли участь у роботі 6-ої Китайської конференції з питань здоров’я тварин і безпеки харчових продуктів, яка проходила 14 – 15 вересня 2022року у Ханджоу.

   На секції зі скотарства 15 вересня було презентовано шість наукових доповідей. Генеральний секретар національного альянсу інновацій у сфері молочної науки та технологій Чжан Янгдонг доповів про розробку китайських стандартів якості молока, критеріїв та засобів його оцінювання та порівняння зі стандартами США і Канади. Професор кафедри ветеринарної медицини науково-технологічного університету Ван Ліпін поінформував про сучасний стан та технології контролю залишків ветеринарних препаратів у молоці. У виступі директора Центру навчання Науково-дослідного інституту молочної худоби Вей Сяоцзюнь йшлося про контроль, профілактику та аналіз епідемій молочної худоби. Проведено урочисту церемонію запровадження нового китайського стандарту якості молока. Професор школи ветеринарної медицини Китайського сільськогосподарського університету Цьзян Хайян ознайомив з сучасними технологіями швидкого тестування якості молока. У доповіді заступника директора компанії Youran Animal Husbandry Сюй Яньфей йшлося про шляхи досягнення високої продуктивності та подовження продуктивного життя корів на промислових фермах. Менеджер із засобів охорони тварин Лю Інся ознайомила з оптимальними прийомами утримання і годівлі корів у транзитний період.

    Стає доброю традицією в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН проводити Міжнародну науково-практичну онлайн-конференцію «Теорія і практика вдосконалення генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин» до дня Незалежності України.

   Цьогорічна онлайн конференція, яка відбулася 22 серпня 2022  року, була також присвячена 101 річниці організації зоотехнічного відділу Київської сільськогосподарської станції – прообразу Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, прийняли участь близько 50 науковці та дослідники з установ НААН, НАН України, закладів вищої освіти України, Великобританії та Республіки Молдова.

  Відкрив конференцію в. о. директора Інституту Юрій ВДОВИЧЕНКО. З вітальним словом виступили перший віце-президент НААН Михайло ГЛАДІЙ, який наголосив на необхідності розвитку науки та збереження тваринництва у нелегкий для України час. Академік-секретар відділення зоотехнії НААН, доктор с.-г. наук, академік НААН Остап ЖУКОРСЬКИЙ охарактеризував сучасні проблеми вітчизняного тваринництва України та окреслив перспективи його розвитку. Президент Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.В. Вавилова, доктор біологічних наук, член-кореспондент НАН України Віктор КУНАХ побажав розвитку сучасної науки та засвідчив значну роль спілкування науковців під час конференцій. Ректор Сумського національного аграрного університету, доктор с.-г. наук, академік НААН Володимир ЛАДИКА висловив необхідність об’єднання науковців і освітян для спільного вирішення проблеми ефективної підготовки наукових кадрів та необхідності збереження вітчизняного генофонду тварин. Головний технолог із наукових досліджень Департаменту генетики Кембриджського Університету (Великобританія), доктор с.-г. наук Алла МАДІЧ висвітлила питання отримання міжнародних грантів, проведення спільних наукових досліджень і необхідності включення до освітніх програм ЗВО питань з комунікації та особистої самопрезентації особистості. Директор Науково-практичного інституту біотехнологій в зоотехнії і ветеринарної медицини АН Республіки Молдова, доктор с.-г. наук, доцент Олег МАШНЕР висловив захоплення українською наукою, яка у складний військовий час проводить дослідження, апробує їх під час конференції та має грандіозні плани на майбутнє. Начальник відділення зоотехнії та ветеринарної медицини НААН, кандидат с.-г. наук Олександр КОСТЕНКО вказав на необхідність подальшого розвитку тваринництва на європейській платформі законодавчого і нормативного регулювання, що потребує зміни відповідного вітчизняного законодавства. З побажанням успіхів у роботі конференції виступили Лариса МІТІОГЛО та Микола ПЕРЕДРІЙ, директори дослідних господарств Інституту.

    На двох секціях конференції розглянуто питання теорії і практики вдосконалення генетичних ресурсів с.-г. тварин та підготовки наукових кадрів, академічної мобільності науковців і аспірантів.

   З доповіддю про історію створення зоотехнічного відділу Київської сільськогосподарської станції, започаткування і розвитку наукових досліджень з селекції та відтворення сільськогосподарських тварин виступила перший заступник директора з наукової роботи академік НААН України Світлана КОВТУН. Представили доповіді на актуальні теми в аграрній науці та освіті Юрій ПОЛУПАН, Світлана ВОЙТЕНКО, Тетяна ДИМАНЬ, Михайло ГИЛЬ, Тетяна СУПРОВИЧ, Юрій ШАПРАН (https://fhpost.uhsp.edu.ua/2022/08/26/), Світлана КОСТЕНКО, Андрій КРУГЛЯК, Ольга БІРЮКОВА, Іван ПОМІТУН, Петро ЛЮЦКАНОВ, Валентина ДЗІЦЮК, Оксана ЩЕРБАК, Єлизавета ФЕДОРОВИЧ, Олена СИДОРЕНКО, Павлина ДЖУС, Людмила ДОВГОПОЛА, Наталія ЧЕРНЯК, Кирило КОПИЛОВ, Юлія ГРИЦЕНКО, Олександр МЕДВІДЬ, Катерина КОПИЛОВА, Наталія РЄЗНІКОВА, Юлія ПАВЛЕНКО, Любов СТАРОДУБ, Сергій ПРИЙМА, Володимир РОССОХА. До роботи конференції долучились аспіранти Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, ЗВО і наукових установ мережі НААН.

   Доповіді викликали велику зацікавленість учасників конференції, активне обговорення та спілкування. Висловлено побажання щодо її проведення і у наступному році.

   19 – 22 липня 2022 року зав. лабораторії Оксана ЩЕРБАК та аспірантка Оксана ЛИЗОГУБ брали участь у об’єднаному засіданні товариства кріобіології та товариства біології низьких температур (https://cryo2022.com/).

   Науковці Інституту представили результати досліджень за темою «Viability of deconserved boar sperm during preparation for fertilization».

   Тези:https://whova.com/xems/whova_backend/get_event_s3_file_api/?eventkey=70f844

 Такий формат участі черговий раз забезпечив роботу багатьох тематичних секцій. Презентовані результати досліджень науковців з різних країн світу є надзвичайно пізнавальними і цікавими. Їх присвячено вивченню питанням: кріопротектори та утворення льоду; збереження фертильності; кріобіотехнологія унікальних видів рослин: виклики та успіхи; практичні питання та обслуговування біобанків; останні досягнення з кріоконсервації ооцитів та тканини яєчників; останні досягнення в рослинній кріобіотехнології для сільськогосподарських та садових рослин; ліофілізація для зберігання; зберігання органів для трансплантації; останні досягнення в клітинній терапії; математичне моделювання методів кріоконсервації; кріоконсервація сперми (від лабораторних тварин до людини); останні досягнення з вітрифікації; новітні технології та перспективи кріоконсервації; кріоконсервація водних організмів та аквакультури; кріоконсервація ембріонів: від лабораторних до сільськогосподарських тварин; інструменти та технології для кріоконсервації та кріозберігання; наука про природу: адаптація рослин та тварин до холоду; успіхи в кріоконсервації структурних складових крові; досягнення у збереженнні клітин та тканин; досягнення кріобіотехнології рослин для збереження диких видів; кріоконсервація цілого організму; досягнення з кріохірургії.

   16 серпня 2022 року в. о. директора Інституту Юрій ВДОВИЧЕНКО та науковий співробітник Сергій ПРИЙМА взяли участь у роботі експертної комісії Мінагрополітики України та здійснили розгляд і аналіз матеріалів, які надійшли від регіональних експертних комісії та суб’єктів господарювання щодо підтвердження відповідності суб’єктів племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, а також присвоєння нових статусів у ІІ кварталі 2022 року.

 За результатами роботи експертної комісії присвоєно 13 статусів суб’єктам племінної справи у тваринництві, в т. ч.: у молочному скотарстві – 4; м’ясному скотарстві – 1; рибництві – 2; вівчарстві – 2; бджільництві – 3 та підприємство з племінної справи у тваринництві – 1.

   На завершення роботи комісії буде підписано відповідний наказ і здійснено реєстрацію нових господарств у Державному реєстрі суб’єктів племінної справи у тваринництві та виключення позбавлених.

   22 серпня 2022 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН буде проведено Міжнародну науково-практичну онлайн-конференцію до Дня Незалежності України «Теорія і практика вдосконалення генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин». Учасниками конференції буде узагальнено накопичений світовий і вітчизняний досвід з питань методології, організації селекційно-племінної роботи у тваринництві, актуальних завдань і обґрунтувань шляхів їх вирішення, ефективності підготовки наукових кадрів через аспірантуру і докторантуру та діяльності наукових шкіл в Інституті, а також внесок зоотехнічного відділу Київської крайової сільськогосподарської дослідної станції в теорію і практику розведення і селекцію сільськогосподарських тварин.

  Запрошуємо взяти участь у конференції! (детальніше за посиланням:  http://www.iabg.org.ua/images/2022.22.08.4.pdf ).

   Національна академія аграрних наук України продовжує працювати в надзвичайно складних умовах сьогодення, коли частина науково-експериментальної бази НААН знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Наразі одним із найважливіших завдань є забезпечення оперативного контролю та управління розвитком тваринництва у дослідних господарствах НААН.

    5 серпня 2022 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН проведене онлайн-семінар з реалізації розпорядження Президента НААН Ярослава ГАДЗАЛА «Про вжиття заходів щодо покращення ефективності функціонування галузі тваринництва державних підприємств мережі НААН в умовах воєнного стану». Семінар був проведений начальником Відділу ветеринарної медицини та зоотехнії апарату Президії НААН Олександром КОСТЕНКОМ, в.о. директора Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Юрієм ВДОВИЧЕНКОМ та заступником директора інституту із впровадження інновацій Миколою ПОРХУНОМ.

    В своєму виступі Олександр КОСТЕНКО підкреслив, що наразі на всіх рівнях ведеться робота із визначення ступеня ефективності діяльності державних підприємств, в тому числі також це стосується дослідних господарств мережі НААН. Тому з метою оперативного аналізу ситуації в галузі тваринництва дослідних господарств створюється автоматизована система збору, обробки інформації та узагальнення результатів аналізу стану справ у тваринництві. Цю роботу доручено виконувати Відділенню зоотехнії і Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, який має значний досвід із створення електронних автоматизованих баз даних.

    На рівні Інституту безпосередньо організовувати роботу з даного завдання і підтримувати співпрацю з дослідними господарствами буде заступник директора із впровадження інновацій Микола ПОРХУН, який у своєму виступі надав чіткі інструкції керівникам дослідних господарств із організації процесу формування та ведення автоматизованої бази даних та подякував їм за всебічну співпрацю і підтримку.

     В.о. директора інституту Юрій ВДОВИЧЕНКО в заключному слові підсумував, що всі наукові підрозділи інституту готові до подальшої всебічної співпраці із дослідними господарствами академії з питань удосконалення технологій в тваринництві, зокрема з відтворення, селекції, генетики, біотехнології.

      Ця надзвичайно важлива робота із формування та ведення Інститутом інформаційно-аналітичної автоматизованої системи із обліку даних тваринництва у дослідних господарствах мережі НААН забезпечить контроль за станом галузі керівництвом та її керованість. Результати узагальненого аналізу показників діяльності вказаних підприємств стануть підґрунтям для розроблення Програми розвитку галузі тваринництва в державних підприємствах відання НААН на 2023–2025 рр.

  В Україні давно точаться дискусії про те, як вимірювати та оцінювати наукові дослідження. Як зрозуміти: це реальна наука чи набір красивих фраз? Від відповідей на ці запитання залежить фінансування, репутація окремих науковців і цілих інститутів і команд, що працюють над проєктами.

  Науковиця Ірина Єгорченко у статті «Як оцінювати українську науку: чотири важливі речі», пояснює, які зміни чекають на Україну.

  Одні учасники дискусії пропонують орієнтуватися переважно на формальні, зокрема кількісні наукометричні показники, та на вимоги до публікацій для захисту дисертацій чи надання фінансування. Інші пропонують  дозволити вирішувати це експертам,та закликають відкинути  вимоги до публікацій.

  «Але ми розуміємо, що «експертна оцінка», де є людський фактор, залежить не лише від професіоналізму експертів, а й від дуже суб′єктивних речей, починаючи від особистих стосунків і до стійкості до корупції. Тому без спеціальних заходів забезпечення незалежності та неупередженості адекватне оцінювання неможливе», - пояснює авторка.

   Нещодавно міжнародна Асамблея стейкхолдерів, до якої увійшло понад 350 університетів та організацій з більш ніж 40 країн, зокрема й Україна, підготувала й ухвалила Угоду про реформування оцінювання наукових досліджень.

  Угода пропонує відмовитися від неадекватного використання для оцінювання досліджень імпакт-факторів журналів та індексів Гірша, а також інших показників, які не відбивають якості конкретного дослідження.

   «На перший погляд, ці ідеї суголосні вимогам противників «Скопуса», що хочуть повернення в часи, коли науковцеві досить було мати: а) статті в місцевих журналах без незалежного рецензування та б) добрі стосунки з начальством. Але це лише на перший погляд», - наголошує Єгорченко

   Угода пропонує орієнтуватися насамперед на peer review, яка передбачає не просто оцінку дослідження людьми, котрі вважаються експертами в певній сфері, а ще й певні процедури відбору незалежних експертів. Оцінювати наукові дослідження мають не чиновники, а самі науковці.

   Експертна оцінка наукових досліджень можлива за кількох умов:

• реальне забезпечення академічної доброчесності;
• розробка процедури незалежної експертної оцінки з уникненням конфлікту інтересів;
• різні процедури оцінювання для «швидких» та «повільних» галузей («швидкі» – це галузі, в яких нові знання досить швидко змінюються, нові результати з'являються часто і є актуальними впродовж відносно невеликого періоду);
• навчання аналізу наукометричних показників – щоб це було не просто порівняння кількісних даних.

   Впровадження нових принципів потребуватиме навчання та виділення фінансових ресурсів, причому не тільки від українців.

  Як відрізнити справжнє наукове дослідження від порожнього папірця з красивими фразами? Порахувати індекс Гірша й кількість публікацій чи повірити на слово висновкам експертів та чиновників? Запеклі дискусії про це точаться здавна. Та, здається, у нас з′явився шанс поставити крапку в суперечках. Нещодавно представники України підписали міжнародну угоду. Що це означає для української науки — читайте в матеріалі Ірини Єгорченко «Як оцінювати українську науку: чотири важливі речі».

27 червня по 8 липня 2022 року Павлина ДЖУС, Олена СИДОРЕНКО, Оксана ЩЕРБАК взяли участь у черговій Міжнародній літній школі «Молекулярна біологія, біотехнологія та біомедицина», яка організована Одеським національним університетом імені Мечникова. Даний захід проводиться традиційно з метою популяризації біологічної та біотехнологічної науки та безперервної освіти молодих дослідників.

На онлайн платформі Zoom зареєстровані учасники мали змогу прослухати курс лекцій із сучасних досягнень біології та біотехнологій. Слід зазначити, що в цьому році в заході взяли участь понад 200 слухачів серед яких були молоді учені, аспіранти та студенти з України, Сполучених Штатів Америки, Канади, Народної Республіки Бангладеш, Грузії, Держави Ізраїль, Арабської Республіки Єгипет, Республік Еквадор, Індія, Кенія, Молдова, Північна Македонія, Вірменія, Ліванської, Турецької та Естонської Республік, Федеративних Республік Нігерії та Німеччини, Королівств Нідерланди, Швеції та Марокко, а також Ісламських Республік Пакистан та Ірану.

Курс лекцій відкрили голова організаційного комітету професор Володимир ІВАНИЦЯ та академік НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України Сергій КОМІСАРЕНКО. Свої напрацювання у вигляді лекцій представили провідні вчені з Французької Республіки (Національний науково-дослідний інститут сільського господарства, продовольства та навколишнього середовища, Нантський університет); Грузії (Інститут бактеріофагів, мікробіології та вірусології імені Г. Еліави); Федеративної Республіки Німеччини (Ганноверська медична школа, Німецький центр досліджень раку, Німецько-Українське Академічне Товариство); Республіки Польщі (Ягелонський університет); Королівства Іспанії (Автономний університет Барселони); Королівства Швеції (Університет Умео); Королівство Бельгія (Левенський університет); Сполучених штатів Америка (незалежний консультант з біотехнології); Канади (Біотехнологічного дослідний центр); Великої Британії (Саутгемптонський університет, Інституту дослідження раку, Лондонського інституту медичних наук) та України (Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН, Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, ТОВ ЕКСПЛОДЖЕН, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, Наукового центру ТОВ «ЮРіА ФАРМ», Українсько-Шведського дослідницького центру SUMEYA, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Інституту мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України).

Слід зазначити, що для забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти участь у заходах такого рівня є доступною для різних груп населення. Також під час участі у міжнародних літніх школах підтримується національна та міжнародна академічна мобільність науковців, здобувачів вищої освіти та студентів. Такі заходи є платформою для сприяння використанню інноваційних технологій і новітніх засобів навчання в освітньому процесі, розвитку дослідницьких інфраструктур.

Отримані знання будуть використані під час проведення занять здобувачам вищої освіти наукового ступеня доктора філософії за акредитованими освітньо-науковими програмами 091 «Біологія» та 204 «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва».

  З 20 по 26 червня 2022 року асоціацією Американського товариства науки про тварин було проведено щорічну зустріч (https://www.eventscribe.net/2022/ASASAnnual), у якій науковці інституту брали участь. Слід зазначити, що в цьому році формат зустрічі було спрямовано на ofline-формат учасників (конференц-центр Оклахома-Сіті, м. Оклахома, США), також була забезпечена online-участь членів асоціації, які не змогли особисто відвідати цей захід.

         Традиційно формат зустрічі передбачав доповіді запрошених спікерів у 33 секціях. Також були загальнодоступні формати доповідей у вигляді презентації та постерів.

Найбільшу зацікавленість науковців інституту викликали секції «Розведення та генетики тварин: останні досягнення», що стосувались як м’ясного, так і молочного скотарства, а також інших видів тварин. Зокрема, корисними були доповіді в напрямі поєднання геномного відбору із застосуванням репродуктивних технологій і редагування генів для пришвидшеного генетичного вдосконалення великої рогатої худоби. В доповідях було окреслено поточний стан геномної селекції та ключових репродуктивних біотехнологій (штучне осіменіння, трансплантація ембріонів і отримання ембріонів in vitro), доступних для прискореного генетичного вдосконалення великої рогатої худоби. Представлено потенційні стратегії для ефективного включення редагування генів у програми покращення генотипів великої рогатої худоби. Доповідачі звернули увагу на те, що застосування такої технології як редагування генів, забезпечує додавання, видалення чи заміну літери в генетичному коді, з метою впливу на конкретну необхідну ознаку (наприклад, термотолерантність або стійкість до хвороб). На думку доповідачів, редагування генів відіграє важливу роль у генетичному вдосконаленні, і цю технологію необхідно плавно інтегрувати в класичні програми розведення великої рогатої худоби, щоб підтримувати або прискорювати швидкість генетичного прогресу.

Після завершення цьогорічної зустрічі Інститут отримав запрошення прийняти участь у наступній зустрічі, яка планується 16 – 20 липня 2023 року в конференц-центрі Альбукерке штат Нью-Мексико США.

         Слід зазначити, що отримана під час зустрічі інформація буде нами використана під час проведення занять здобувачам вищої освіти наукового ступеня доктора філософії за акредитованими освітньо-науковими програмами 091 «Біологія» та 204 «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва».

     12 липня 2022 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, в дистанційному режимі, відбулося засідання координаційно-методичної ради, на якому було розглянуто виконання завдань з ПНД НААН  № 31 «Генетичне поліпшення сільськогосподарських тварин, їх відтворення та збереження біорозмаїття» («Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві» (керівник Михайло Гладій)) за перше півріччя 2022 року. З цікавістю було заслухано наукову доповідь Алли Маріуци, завідувачки відділу молекулярно-генетичних досліджень Інституту рибного господарства НААН на тему: «Моніторинг генетичної структури цінних видів риб для вирішення актуальних питань рибогосподарської науки». З короткими звітами про проведені наукові дослідження з різними видами сільськогосподарських тварин виступили керівники та відповідальні виконавці завдань з наукових установ та дослідних станцій НААН за трьома підпрограмами: «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин» (керівник підпрограми Валентина Дзіцюк), «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорізноманіття у тваринництві» (керівник підпрограми Юрій Полупан) і «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин» (керівник підпрограми Світлана Ковтун). Проведено обговорення представлених звітів з виступами рецензентів та керівників підпрограм. Окремі зауваження та побажання були висловлені у виступах голови координаційно-методичної ради Юрія Вдовиченка, а також членів ради – Остапа Жукорського, Олександра Костенка, Олега Гузєватого.

   В цілому, було наголошено, що не дивлячись на проблеми, викликані війною росії проти України, наукові установи, у більшості, змогли виконати намічені етапи наукових досліджень та отримати заплановані результати

  На засіданні було затверджено план роботи координаційно-методичної ради на друге півріччя 2022 року та прийнято ухвалу.

    Завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Оксана ЩЕРБАК та аспірантка Оксана ЛИЗОГУБ взяли участь у 38-й щорічній зустрічі Європейського товариства репродукції людини та ембріології (ESHRE 38th Annual Meeting) (https://www.eshre.eu/ESHRE2022). Зустріч проходила з 3 по 6 липня 2022 року в MiCo-Milano Convention Centre (м. Мілан, Італія) у змішаному форматі, що забезпечило участь наукової спільноти, допоміжного персоналу клініки репродуктивної медицини, ембріологів, психологів, студентів, ординаторів, аспірантів та стажерів з різних країн світу. Програма складалась із 15 курсів, щорічних загальних зборів членів товариства ESHRE, ділових зустрічей членів комітетів, що входять до складу ESHRE та пленарних та постерних доповідей.

    Цього року програма зустрічі була доповнена новою секцією «Технології штучного запліднення під час війни в Європі». Пленарну доповідь на тему «Війна в Європі?: боротьба українських науковців за життя та майбутнє, переміщення та збереження заморожених біоматеріалів» (https://www.eshre.eu/ESHRE2022/Programme/Searchable#!sessiondetails/0000099720_0) спільно з колегами представив Бірол Айдін (ТОВ «Айвімед Ген»,       м. Київ, Україна). В своїй доповіді він наголосив на тому, що те відбувається в Україні – це більше, ніж війна; це намагання людей захистити своє майбутнє, минуле від нападів геноциду, здійснених російською федерацією. Напади російської федерації не тільки завдають шкоди всім закладам охорони здоров’я та науковим установам, а й унеможливлюють будь-який розвиток в майбутньому. Відмітив, що понад 70 000 заморожених ембріонів було вивезено за кордон, понад 10 000 заморожених яйцеклітин було передано для зберігання в кріобанках інших країн. Було також транспортовано тисячі зразків тканин сім’яників і сотні зразків тканини яєчників. В Україні зараз успішно зберігаються тисячі заморожених зразків ембріонів і сперми. Наголосив на тому, що наразі жодних пошкоджень ембріонів або труднощів із доставкою рідкого азоту не зафіксовано. Однак, якщо атаки продовжаться, труднощі неминуче посиляться.

    Франсуа Шенфілд (відділення репродуктивної медицини Лондонська лікарня університетського коледжу, м. Лондон, Великобританія) представив доповідь-обговорення «Від образи до шкоди: війна та транскордонна репродуктивна допомога (Cross Border Reproductive Care-CBRC). Труднощі для пацієнтів і співробітників». Представив наявні факти щодо порушення роботи закладів репродуктивної медицини, а також складні правові та етичні проблеми, пов’язані з цією надзвичайною ситуацією. Відмітив, що в останні роки Україна була популярним центром з медичного туризму для лікування непліддя з використанням сурогатного материнства, за попередніми оцінками від 2 000 до 2 500 немовлят щороку народжувалось у рамах такої допомоги. Зауважив, що діяльність медичного туризму вже набула ускладнень через пандемію Covid-19 в останні два роки. Наголосив на тому, що через вторгнення російської федерації в Україну в лютому 2022 року, майбутні батьки, сурогатні матері, донори яйцеклітин, агентства та клініки зіткнулися з надзвичайною ситуацією, яка призвела до великих втрат.

    Сем Еверінгем (некомерційна організація «Growing Families», м. Сідней, Австралія) на панельній дискусії підняв питання «Ембріони-біженці: залишити чи допомогти? Яку політику слід розглянути країнам із репродуктивними програмами третьої сторони для репатріації гамет іноземним парам». Україна у 2016 році стала європейським центром доступного сурогатного материнства та програми донорського ЕКЗ для гетеросексуальних подружніх пар з усього світу. За останні шість років цими програмами сурогатного материнства скористалися тисячі безплідних пар. За попередніми оцінками, в українських кріобанках зберігалось понад 30 000 ембріонів і гамет, що належали громадянам інших країн. Обговорили труднощі, з якими стикаються пацієнти під час пошуку нових кріобанків для зберігання власних ембріонів через дуже обмежену кількість країн із можливостями та законами, які підтримують програми сурогатного материнства.

 Наукові установи Національної академії аграрних наук України здійснюють співпрацю з науковими установами Джицянської академії аграрних наук (КНР). 4 листопада 2019 року було підписано меморандум між Інститутом розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН і представниками Zhejiang Academy of Agricultural Sciences. З метою реалізації положень меморандуму для планування спільних китайсько-українських наукових досліджень 9 липня 2022 року відбулась зустріч українських науковців з представниками компанії Zhuji Guowei Poltry Development Co, Ltd., на якій обговорено перспективи спільних досліджень з використання методів геномної селекції у качківництві. Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН на зустрічі представляли головний науковий співробітник відділу селекції великої рогатої худоби, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН Юрій Полупан і заступник завідувача відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Наталія Полупан. 

 17 червня 2022 року відбулася онлайн-зустріч доктора сільськогос­подарських наук, старшого наукового співробітника, завідувачки відділу селекції великої рогатої худоби Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН Ольги БІРЮКОВОЇ із здобувачами третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти «Доктор філософії» (PhD) з галузі знань 20 «Аграрні науки та продовольство» за освітньою спеціальністю 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва», які навчаються на факультеті ТВППТСБ Миколаївського НАУ (https://www.facebook.com/KafedraGGTB/). Ольга БІРЮКОВА розповіла здобувачам про основні напрями наукової діяльності Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, а також зупинилася на результатах власних досліджень, що було покладено в основу її докторської дисертації.

  Крім того, оскільки Ольга БІРЮКОВА багато років була вченим секретарем спеціалізованої вченої ради з розгляду дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата наук із спеціальностей 06.02.01 «Розведення та селекція тварин» і 03.00.15 «Генетика», що функціонує на база Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН, доповідач розповіла аспірантам про деякі аспекти підготовки дисертації та супровідних документів при поданні до спеціалізованої ради.

  Підсумком цієї зустрічі стала домовленість про подальше співробітництво між вченими, викладачами і аспірантами двох провідних установ у галузі селекції і генетики сільськогосподарських тварин.

16 червня 2022 року перший заступник директора з наукової роботи Світлана КОВТУН та завідувач лабораторії біотехнології відтворення Оксана ЩЕРБАК в онлайн-форматі прийняли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції "Харківська школа репродуктологів: історія та досягнення". Конференцію було присвячено 90-річчю від дня заснування відділу репродукції сільськогосподарських тварин Інституту тваринництва НААН.

Детальніше за посиланням: http://animal.kharkov.ua/index.php/656-konf2021obr

  З метою розширення інформації щодо сучасних наукових досліджень   та набуття  нових знань  і умінь за спеціальністю 204 Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва  співробітники Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН  Ольга Бірюкова, Світлана Войтенко, Тетяна Ільницька,  Павліна Джус,  Оксана Гончарук, Олена Сидоренко, Петро Троцький, Наталія Черняк, Оксана Щербак та аспіранти Володимир Рак і Ярослав Пасічняк впродовж 6-9 червня 2022 року  підвищували  свою кваліфікацію  в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН за темою «Науково-інноваційні технології годівлі, вирощування, утримання, підвищення продуктивності та збереження тварин».

   Заслухані лекції щодо нетрадиційних кормових культур в годівлі с/г тварин, сучасних технологій виробництва продукції скотарства, оптимізації селекційного процесу у великих масивах худоби, перспектив  розвиту галузі вівчарства, коефіцієнтів переходу важких металів та жирнокислотний склад бджолиного обніжжя, системи заходів, спрямованих на забезпечення здоров’я і високої репродуктивної здатності корів і телиць, силосування кормів, проблем  при заготівлі, наукових та селекційних досягнень у веденні галузі водоплавної птиці, збереженості високовологого зернофуражу в умовах Карпатського регіону, сучасних світових тенденцій у виробництві екологічної сільськогосподарської продукції.  Учасники курсів підвищення кваліфікації жваво цікавилися наданою інформацією та залишилися задоволені лекціями і курсами в цілому. Крім аудиторних занять по кожній лекції були надані завдання для самостійної роботи, щоб наблизити даний захід до вимог МОН щодо підвищення кваліфікації викладачів.

   За результатами успішного навчання отримано посвідчення про підвищення кваліфікації.

  З 1 по 3 червня у Франції, м. Париж в Інституті тваринництва при Міністерстві економіки та промисловості Секретаріатом Європейського регіонального центру Всесвітньої продовольчої організації було проведено зустріч Робочих груп з документації та інформації, збереження ex-situ та збереження in-situ. На зустрічі вирішувалися питання корегування Європейської стратегії генетичних ресурсів тварин, внесення змін до ключових домовленостей та стимулювання і кращої організації роботи аграрного сектору. Від України з доповіддю про стан тваринництва та рослинництва в умовах військової агресії Росії виступила член Робочої групи Н. Л. Рєзникова. В доповіді було висвітлено значимість України та її експорту зерна для світу,  наслідки війни для тваринницького сектору України, важливість допомоги країн Європи у війні проти Росії.

   8 червня 2022 року перший заступник директора з наукової роботи Інституту академік НААН Світлана КОВТУН на запрошення декана факультету Технології виробництва і переробки продукції тваринництва, стандартизації та біотехнології Миколаївського національного аграрного університету Михайла ГИЛЯ взяла участь у освітньому процесі закладу і в контексті теоретичної підготовки здобувачів вищої освіти ступеня бакалавр спеціальності 162 Біотехнології та біоінженерія з дисципліни «Загальна та молекулярна генетика» прочитала лекцію на тему «Ембріологічна генетика – основа репродуктивної біотехнології у тваринництві».

   Під час лекції розглянуті питання становлення вітчизняної біотехнології у тваринництві як науки, розвиток трансплантації ембріонів великої рогатої худоби як методу підвищення продукції тварин, сучасні розробки науковців Інституту, діяльності банку генетичних ресурсів тварин у створенні нових та збереженні зникаючих порід, участі у міжнародних проєктах з проблем біотехнології відтворення. Лектор продемонструвала технологічне оснащення лабораторії біотехнології відтворення Інституту; клітини і ембріони, які зберігаються в рідкому азоті банку генетичних ресурсів тварин; корів-донорів ембріонів та телиць-реципієнтів; етапи трансплантації ембріонів та отриманих тварин, тощо.

   Лекція не залишила байдужими здобувачів вищої освіти, які висловили зацікавленість питаннями відтворення тварин за використання прогресивних методів біотехнології.

   З метою провадження освітньої діяльності Інституту за спеціальностями «Біологія» і «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва», за якими акредитовані освітньо-наукові програми підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктор філософії, було запропоновано проведення спільних наукових досліджень, стажування здобувачів вищої освіти, участь в конференціях, семінарах, публікаціях тощо.

Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН оголошує набір на навчання в аспірантурі для здобуття наукового ступеня доктора філософії та докторантурі для здобуття наукового ступеня доктора наук на 2022 рік за акредитованими освітньо-науковими програмами «Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва» галузі знань  20 «Аграрні науки і продовольство» та «Біологія» галузі знань 091«Біологія».

Навчання в аспірантурі та в докторантурі здійснюється за рахунок  Державного бюджету України (очна (денна, вечірня) форма навчання) та коштів юридичних чи фізичних осіб на умовах контракту (очна (денна, вечірня) та заочна форми навчання).

Термін навчання в аспірантурі становить чотири роки, в докторантурі – два.

Додаткову інформацію про вступ можна отримати на сайті Інституту за посилання

http://www.iabg.org.ua/index.php/pidgotovka-naukovikh-kadriv/aspirantura-doktorantura/vstup

  З 27 червня по 8 липня в Одеському національному університеті імені Мечникова відбудеться XVII Міжнародна літня школа «Молекулярна біологія, біотехнологія та біомедицина».

   У рамках Літньої школи будуть представлені доповіді про сучасні досягнення біології та біотехнологій провідних вчених з Аргентини, Франції, Грузії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Іспанії, Швеції.

   Кількість учасників не обмежена.

   Робоча мова Літньої школи – англійська.

   Онлайн платформа – Zoom.

   Молоді вчені, докторанти та магістранти запрошуються для подачі заявок!

   Форма реєстрації для участі: https://forms.gle/L4TsSU6LuacWGXrp6

   Кінцевий термін подачі заявок – 25 червня 2022 року.

   Секретар Літньої школи: Коротаєва Надія – email:  Адрес электронной почты защищен от спам-ботов. Для просмотра адреса в браузере должен быть включен Javascript..

   Ознайомитися з новинами про розклад та запрошених спікерів можна за посиланням: http://biosummerschool.onu.edu.ua/.

   З метою розширення можливостей наукових працівників щодо професійного зростання і загальнокультурного рівня та відповідно до плану-графіку НААН в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН впродовж 23–27 травня 2022 року проведено курси підвищення кваліфікації наукових співробітників наукових установ НААН та науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти Міністерства освіти і науки України за спеціальностями розведення та селекція тварин, генетика сільськогосподарських тварин, репродуктивна біотехнологія.

    На навчаннях в режимі онлайн були присутні науковці з Інституту біології тварин НААН, Інституту рибного господарства НААН, Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, викладачі Національного університету біоресурсів і природокористування України та їх відокремленого структурного підрозділу «Немішаєвський фаховий коледж», ВСП «Золотоніський фаховий коледж ветеринарної медицини» Білоцерківського національного аграрного університету.

    Співробітники Інституту у вигляді лекцій-семінарів надали учасникам інформацію щодо напрямів досліджень Інституту та його структури, а також основних положень «Проекту транс­план­тації ембріонів ВРХ і овець в Україні на 2022–2025 рр. за вико­ристання експериментально-вироб­ничої бази НААН» (Ковтун С. І.), розведення тварин за лініями (Полупан Ю. П.), генетичних основ селекції у молочному скотарстві (Дзіцюк В. В.), вирощування і використання телиць і  корів та способів підвищення відтворної здатності корів (Шарапа Г. С.), успадкування господарськи корисних ознак тварин молочного напряму продуктивності та удосконалення вітчизняних молочних порід за різних методів розведення (Кругляк А.П.), головного комплексу гістосумісності сільськогосподарських тварин та  аналізу поліморфізму гену бета-казеїну (А-2 молоко) у деяких аборигенних порід ВРХ України та буйволів (Мохначова Н. Б.), підбору бугаїв-плідників до маточного поголів’я  та зв’язку екстер’єру з тривалістю та ефективністю довічного використання корів (Черняк Н. Г.), стану та перспективи досліджень з нанобіотехнології та застосування геномного тестування в рамках програм з трансплантації ембріонів  (Щербак О. В.), технології виробництва генетичних ресурсів у м'ясному скотарстві (Джус П. П.), мінливості каріотипу великої рогатої худоби аборигенних порід (Стародуб Л. Ф.), методичних підходів до оцінки генетичної цінності тварин молочних порід за комплексом ознак (Басовський Д. М.), банку генетичних ресурсів тварин ІРГТ імені М.В.Зубця НААН в системі збереження біорізноманіття (Сидоренко О. В., Ільницька Т. Є.), наукових публікацій вчених Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН (2018–2021 рр.) (Фасоля В. І.).

    За результатами проведеного навчання кожний слухач отримав сертифікат про підвищення кваліфікації.

    Варто зауважити, що ІРГТ імені М.В.Зубця НААН має ліцензію на проведення освітньої діяльності за акредитованими ОНП «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» та «Біологія», тому згідно з «Порядком  підвищення кваліфікації педагогічних та науково- педагогічних працівників», затвердженим постановою КМУ 21серпня 2019 року № 800, може здійснювати підвищення кваліфікації педагогічним працівникам закладів вищої освіти за окремо розробленої програми з урахуванням тих результатів навчання, які вимагаються для присвоєння відповідних кваліфікацій.