Нове

 17 грудня 2024 року під головуванням першого заступника директора з наукової роботи ІРГТ імені М.В. Зубця НААН, голови методичної комісії  Світлани КОВТУН відбулося засідання щодо заслуховування методики наукових досліджень за темою дисертаційної роботи аспірантів поточного року вступу до аспірантури. Були заслухані програми наукових досліджень за спеціальністю 091 «Біологія і біохімія», а також 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва».  У більшості запланованих досліджень аспіранти планують застосувати сучасний, інноваційний підхід, який базується на моделюванні, програмуванні, створенні нових моделей у тваринництві, що  дозволить забезпечити тісну взаємодію науки і виробництва, а також підвищить прибутковість галузі тваринництва за виробництва якісної і доступної для населення продукції. Членами методичної комісії було внесено багато слушних зауважень до методик, що дозволить аспірантам проводити дослідження на  високому рівні   та  реалізувати  свій науковий потенціал у відповідних галузях науки.  Рішенням методичної комісії були схвалені усі заслухані методики наукових досліджень аспірантів за затвердженими темами їх дисертаційних робіт.

     17 грудня 2024 року під головуванням директора ІРГТ імені М.В. Зубця НААН Остапа ЖУКОРСЬКОГО відбулося засідання атестаційної комісії, на якому були заслухані звіти здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії  за виконання ними індивідуального плану навчальної підготовки  та наукової роботи за 2024 рік. Аспіранти 3-4 років навчання в аспірантурі звітувалися за виконану  наукову роботу відповідно до теми дисертаційної роботи, апробацію результатів власних досліджень на конференціях, семінарах, публікацій  у виданнях різного спрямування. Аспіранти другого року навчання, крім наукових досліджень, доповідали й щодо виконання ними освітньої складової підготовки здобувачів в аспірантурі. Члени комісії визнали, що отримані аспірантами результати наукових досліджень  впродовж 2024 року сприяють розвитку агропромислового комплексу України, демонструють, як наука, навіть в складних умовах сьогодення, може бути рушійною силою зростання добробуту та забезпечити попит населення  на продукцію галузі тваринництва. Були висловлені окремі зауваження щодо наукових досліджень аспірантів, які слугуватимуть вирішенню ряду проблем та сприятимуть вчасному захисту дисертацій. Усі заслухані звіти були схвалені, аспіранти атестовані.

   Оксана ЩЕРБАК, завідувачка лабораторії біотехнології відтворення Інституту взяла участь у ІІІ конференції з міжнародною участю «Шлях до батьківства: можливі інструменти збереження майбутнього 3», яка проходила 21 листопада в «UBI КОНФЕРЕНЦ ХОЛ» (м. Київ)

   Захід організовано та проведено багатопрофільним медичним центром «Medical Plaza» з метою ознайомлення з останніми досягненнями та інноваціями репродуктивної медицини, обговорення складних клінічних випадків та обміну досвідом провідних фахівців галузі.

   Робота конференції проходила у двох секціях, присвячених новітнім підходам у репродуктивній медицині та клініко-лабораторній діагностиці безпліддя. Цікавими були доповіді секції «Клініко-лабораторна діагностика в програмах лікування безпліддя». Модератором цієї секції була Тетяна МАКСИМЕЦЬ, медичний директор Центру планування сім'ї та репродукції людини «Medical Plaza».

   Ембріолог МЦ «Medical Plaza», кандидат біологічних наук Сергій ЗАІКАВ своїй доповіді детально виклав етапи та важливість передімплантаційного генетичного скринінгу в рамках екстракорпорального запліднення. Звернув увагу на те, що генетичне дослідження ембріона дає змогу не тільки точно оцінити хромосомний набір, а й виявити дрібні порушення в них, і такі дослідження призначаються на ранніх стадіях розвитку зародка ще до його трансплантації в порожнину матки.

   Доповідь «Методи дослідження мікробіому ендометрію: виклики та перспективи» представила Олеся ДАНЬЧАК, клінічний фармаколог, фахівець в галузі мікробіологічних досліджень та діагностики інфекцій. Вона зазначила, що мікробіом ендометрію характеризується широкою різноманітністю видів бактерій та лактобацил, що в свою чергу може бути прямою причиною переривання вагітності.

   Єлизавета КАРИЧЕНСЬКА, біолог МЦ «Medical Plaza», в своїй доповіді детально зупинилась на методах дослідження еякуляту в програмах лікування безпліддя, а лікар-акушер-гінеколог МЦ «Medical Plaza» Давід ШАХБАЗОВ предствив доповідь за темою «Фолікулометрія – рутинний метод на озброєнні репродуктолога». Доповідач зазначив, що в репродуктивній медицині для оцінки функції яєчників і прогнозування овуляції необхідно проводити ультразвуковий моніторинг. Завдяки цьому методу лікарі отримують цінну інформацію про стан репродуктивної системи жінки, що допомагає у плануванні лікування та розробці індивідуальних стратегій для успішного досягнення вагітності.

   Про сучасні генетичні тести в практиці репродуктолога доповіла Вікторія БАДЮК, кандидат медичних наук, доцент, генетик, заступник головного медичного директора з лабораторного забезпечення ММ «Добробут». Вона зазначила, що наразі методи генетичної діагностики є потужним інструментом не тільки для лікарів, а і для ембріологів та репродуктологів. Відмітила, що деякі цитогенетичні дослідження мають рутинний характер, але без комплексного генетичного скринінгу лікарі-репродуктологи не починають програми екстракорпорального запліднення.

   Про важливість скринінгу ламкої Х-хромосоми у жінок з передчасною недостатністю яєчників розповіла лікар-акушер-гінеколог Ольга ПРИТУЛЯК (МЦ «Medical Plaza»).

   Слід відмітити, що незважаючи на повітряну тривогу, яка була оголошена в м. Києві, конференція продовжила свою роботу. Учасників розмістили в укритті, де вони продовжили знайомство з останніми досягненнями та інноваціями в репродуктивній медицині.

   Враховуючи, що підготовка здобувачів ступеня доктора філософії в аспірантурі наукової установи здійснюється за освітньо-науковою програмою відповідної спеціальності й не може обійтися без залучення науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти до викладання освітніх компонент професійної підготовки чи проведення педагогічної практики, Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця 27 листопада 2024 року провів навчання – семінар за участі викладачів наукової установи та Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Зі вступним словом виступив директор інституту, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН Остап ЖУКОРСЬКИЙ. Під час роботи семінару були розглянуті питання  сучасних викликів у вищій освіті, вимог до ОНП, навчально-методичного комплексу навчальної дисципліни тощо. Особливості підготовки аспірантів в науковій установі висвітлили Світлана КОВТУН, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН, перший заступник директора з наукової роботи  ІРГТ імені М.В. Зубця; Юрій ПОЛУПАН, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН, головний науковий співробітник ІРГТ імені М.В. Зубця; Світлана ВОЙТЕНКО, доктор сільськогосподарських наук, професор, зав. відділом інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури  ІРГТ імені М.В. Зубця, а дійсність навчання в аспірантурі закладу вищої освіти – Ольга ШАПРАН, Юрій ШАПРАН, Антоніна РОЗСОХА. Пані Ольга ШАПРАН, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри освітології та педагогічної інноватики, голова навчально-методичної ради Університету Григорія Сковороди в Переяславі,  акцентувала увагу на останній зміні спеціальностей, оновленні стандарту вищої освіти, побудові програм нормативних і вибіркових дисциплін, розробці навчально-методичного комплексу дисципліни, силабусу, висвітленні методичної літератури на сайті університету, оцінюванні здобувачів. Юрій ШАПРАН, доктор педагогічних наук, професор завідувач кафедри природничих дисциплін і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі, наголосив на давніх, добрих зв’язках інституту і університету в плані підготовки аспірантів, ознайомленні студентів із новітніми розробками в біології, а також необхідності мати такі сучасні методичні і професійні складові підготовки здобувачів, як навчально-методичний комплекс дисципліни. Особливості його розробки лежить в площині вимог установи чи ЗВО, а також МОН. Детально про особливості сучасної підготовки аспірантів в університеті розповіла Антоніна РОЗСОХА, кандидат педагогічних наук, професор кафедри освітології та педагогічної інноватики, завідувачка відділу аспірантури та докторантури УГСП. Вона наголосила на необхідності дотримання вимог до викладачів, які працюють з аспіратами, розповіла про досвід впровадження програми Moodl, яка допомагає в наш непростий час здобувачам вивчати відповідну дисципліну, акцентувала увагу на атестації аспірантів за результатами наукової роботи.

  Доповіді виступаючих викликали багато питань у наукових співробітників інституту, які викладають навчальні дисципліни у аспірантів.  В обговоренні прийняли участь співробітники інституту Олена СИДОРЕНКО, Любов СТОРОДУБ, Ольга БІРЮКОВА, Павліна ДЖУС, Оксана ЩЕРБАК. Вбачається за доцільне  розробка силабусів, зміна сертифікатів відповідних спеціальностей, спільні напрацювання за відповідними освітніми компонентами, проведення спільних досліджень, особливо в блоці збереження біорозмаїття.

   Науковою і освітянською спільнотою визнано актуальність проведення таких заходів, що не лише продовжує добрі традиції спілкування науки з освітою, але й дає можливість пізнання нового.

    Продовжуючи добру традицію зустрічі корифеїв освіти і науки України   із здобувачами ступеня доктора філософії, в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця  27 листопада 2024 року відбулася гостьова  лекція   відомого фахівця в галузі молочного скотарства, доктора сільськогосподарських наук, професора, професора кафедри генетики, селекції та біотехнології тварин Сумського національного аграрного університету Леонтія Михайловича Хмельничого. Лектор для спілкування із аспірантами спеціальності 204 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва» вибрав актуальну тему:  «Оцінка корів молочних порід за типом» і на  прикладі власних наукових напрацювань та сучасних міжнародних розробок розповів про необхідність оцінки корів за типом, що в кінцевому результаті слугує добору тварин з прогнозованою продуктивністю,  оскільки більшість статей  тварин корелює із продуктивністю, здоров’ям тощо. Леонтій Михайлович детально розповів, які вимоги у молочному скотарстві провідних світових країн, зупинився на вимогах ICAR до оцінки корів за типом, розповів  про оцінку корів за 9- та 100 бальною шкалою. Акцентував увагу на оцінці бугаїв за продуктивністю їх дочок та необхідністю впровадження методики лінійної оцінки, співавтором якої він є. Лекція супроводжувалася демонстрацією  корів, яких  добирають за 9 - бальною шкалою  для створення високопродуктивного стада молочної худоби. Використовуючи результати власних досліджень, Леонтій Михайлович  зробив порівняльний аналіз корів української чорно-рябої та української червоно-рябої молочних порід за типом з обґрунтуванням ефективності селекції за відповідними ознаками екстер’єру.  У здобувачів викликало жваве обговорення питання хто може проводити таку оцінку корів  в господарствах України, як її поєднати з існуючою інструкцією з бонітування худоби молочних порід та чому така оцінка корів не враховується при оцінці бугая за якістю дочок.

     25 листопада 2024 року відбулася гостьова  лекція кандидата сільськогосподарських наук, доцента кафедри технологій виробництва, переробки та якості продукції тваринництва, доцента Поліського національного університету Шуляр Альони Леонідівни на тему «Породи сільськогосподарських тварин», яку вона прочитала для здобувачів третього (освітньо - наукового) рівня вищої освіти спеціальностей 204 «ТВППТ» та 091 «Біологія і біохімія» ІРГТ імені М.В. Зубця.  Використовуючи власний досвід наукової та практичної роботи,  лекторка охарактеризувала основні світові породи великої рогатої худоби, свиней і овець, детально зупинилася на комерційних вітчизняних породах худоби, а також тих, що потребують збереження. Лекція супроводжувалася демонстрацією представників відповідних порід, що дозволяло мати уявлення про зовнішній вигляд, конституцію, екстер’єр, масть тварин. У аспірантів викликало жваве обговорення питання доцільності використання худоби зарубіжних порід для схрещування і гібридизації, а також створення нових генотипів. Здобувачі першого року навчання цікавилися станом порід молочної і м’ясної худоби в господарствах України, з якими вони будуть проводити дослідження за темами своїх дисертацій. Альона Леонідівна вміло поєднувала викладання теоретичного матеріалу за темою лекції зі спілкуванням з аспірантами, залучаючи їх до кращого засвоєння матеріалу.

   Дякуємо за цікаву, змістовну лекцію. Успіхів у нелегкій праці науково-педагогічного працівника ЗВО.

   Проведення відкритих гостьових лекцій для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти вкрай необхідно для ефективної їх підготовки та налагодження співробітництва між Інститутом і закладами вищої освіти. 

   22 листопада 2024 року для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти першого року навчання в аспірантурі прочитано гостьову лекцію на тему «Закономірності успадкування ознак під час статевого розмноження». Лекцію прочитав доктор сільськогосподарських наук, професор Михайло ГИЛЬ (Миколаївський НАУ).

   З величезною увагою здобувачі слухали науковий матеріал і цікавий практичний досвід лектора, отримали корисні поради. Лекція супроводжувалася змістовною мультимедійною презентацією, що сприяло формуванню необхідних фахових компетентностей здобувачами. Лекція відбулася в дружній атмосфері, а представлена інформація зацікавила здобувачів, які відчули важливість обраного ними напряму досліджень.

      21 листопада 2024 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН під головуванням директора Остапа ЖУКОРСЬКОГО відбулося засідання координаційно-методичної ради з виконання ПНД НААН № 31 «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві» у 2024 році. В засіданні взяв участь начальник відділу зоотехнії та ветеринарної медицини апарату Президії НААН Олександр КОСТЕНКО. Керівники завдань звітували про виконану роботу а також наукова спільнота установ.

    З науковою доповіддю на тему «Використання методу геномної оцінки великої рогатої худоби у світі та перспективи його запровадження в Україні» виступила завідувачка відділу селекції великої рогатої худоби, доктор сільськогосподарських наук Ольга БІРЮКОВА. Доповідь викликала жваве обговорення усіх присутніх на координаційно-методичній раді, оскільки дане питання є досить актуальним для молочного скотарства України.

   Зі звітною інформацією про результати проведених досліджень за даною програмою у 2024 році виступили керівники та виконавці завдань з Інституту тваринництва, Інституту степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова» – Національний науковий селекційно-генетичний центр з вівчарства, Інституту сільського господарства Полісся,    Інституту біології тварин, Інституту сільського господарства Карпатського регіону, Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку, Державної установи «Інститут  зернових культур», Дослідної станції птахівництва, Інституту рибного господарства, Інституту свинарства і АПВ НААН, Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН, Буковинської державної сільськогосподарської дослідної  станції Інституту сільського господарства Карпатського регіону, Інституту сільського господарства Північного сходу.

    Узагальнюючий висновок про виконання завдань ПНД зробили керівники підпрограм Валентина ДЗІЦЮК (підпрограма «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин»), Ольга БІРЮКОВА (підпрограма «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорозмаїття у тваринництві») та Світлана КОВТУН (підпрограма «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин»).

    Робота усіх виконавців ПНД НААН № 31 «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві» була позитивно оцінена, звіти схвалені. Координаційно-методична рада ІРГТ імені М.В. Зубця затвердила план роботи на перше півріччя 2025 року.

    Директор інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ подякував усім виконавцям за плідну роботу по виконанню завдань даної програми НААН з побажанням подальших успіхів у збереженні та відновлення галузі тваринництва в Україні.

   18 листопада 2024 під головуванням директора інституту Остапа ЖУКОРСЬКОГО відбулося засідання вченої ради, на якому були заслухані звіти керівників фундаментальних та прикладних дослідження за підпрограмами «Генетичні маркери основних селекційних ознак та їх використання в селекції сільськогосподарських тварин», «Селекція, оцінка племінної цінності та стан біорозмаїття у тваринництві» та «Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин» ПНД 31 «Генетика, збереження та відтворення біоресурсів у тваринництві». 

   Результати фундаментальних досліджень за 2024 рік висвітлили Кирило КОПИЛОВ, Валентина ДЗІЦЮК, Ольга БІРЮКОВА, Ірина БАЗИШИНА, Павліна ДЖУС та Олена СИДОРЕНКО, а прикладних: Дмитро БАСОВСЬКИЙ, Ольга КРУГЛЯК, Наталія ЧЕРНЯК, Олена СИДОРЕНКО, Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Світлана КОВТУН та Оксана ЩЕРБАК. Заплановані дослідження виконані в повному обсязі, підтверджені опублікованими рекомендаціями, науковими працями, участю в конференціях. Звіти схвалені одностайно усіма членами вченої ради.

   Крім того, на засіданні вченої ради були заслухані теми дисертаційної роботи здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ступеня доктора філософії, які були зараховані до аспірантури в поточному році, а також їх індивідуальні плани навчальної підготовки та наукової роботи. В процесі жвавого обговорення тем дисертацій частина була скоригована та схвалена.

   24–25 жовтня 2024 року відбулася Міжнародна науково-практична конференція «БІОЛОГІЧНІ, БІОТЕХНОЛОГІЧНІ ТА ГЕНЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ АГРАРНОГО ВИРОБНИЦТВА» на базі Миколаївського національного аграрного університету разом з іншими співорганізаторами.

    24 жовтня 2024 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В Зубця НААН відбулося чергове засідання Вченої ради, де розглядалося питання «Використання методу геномної оцінки великої рогатої худобі у світі та перспективи його запровадження в Україні».

     Інтелектуальна власність відігравала й продовжує відігравати провідну роль у всіх сферах суспільного життя. Інтелектуальна власність – це результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї або кількох осіб в науковій, промисловій, художній і літературних сферах. Об’єктом інтелектуальної власності являється авторське право.

   Інститут розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН впродовж 2021-2023 років проводив наукові дослідження, які стосувалися виробництва молока від худоби айрширської породи та використання вбирного схрещування для поліпшення продуктивності великої рогатої худоби молочних порід української селекції. Інтелектуальна і творча діяльність колективу авторів в цьому напрямку   дозволили розробити методичні рекомендації щодо вирішення даної проблеми, оформити та подати заявку на право інтелектуальної власності на науковий твір до Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій».

   3 жовтня 2014 року директор інституту Остап ЖУКОРСЬКИЙ вручив представникам авторських колективів свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір № 128271  «Використання вбирного схрещування для поліпшення молочної продуктивності худоби української чорно-та червоно-рябої молочних порід » (автори Войтенко С.В., Сидоренко О.В., Черняк Н.Г., Ільницька Т.Є, Король П.В., Бабуш С.І.) та № 128272 «Використання худоби айрширської породи в умовах промислової технології виробництва молока» (автори Войтенко С.В., Сидоренко О.В.), видані Державною організацією «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» з побажанням примножувати авторські майнові права наукової установи і збільшувати кількість науковців, які є авторами  наукових творів.

   2 жовтня поточного року співробітниками відділу інтелектуальної власності, маркетингу інновацій та аспірантури Світланою ВОЙТЕНКО, Наталією ПОЛУПАН, Катериною КОПИЛОВОЮ та Оленою ГАРБУЗ для здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти першого року навчання в аспірантурі та їх майбутніх наукових керівників проведено організаційно-методичний семінар, під час якого ознайомлено з історією Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця, структурними формуваннями,  напрацюваннями та сучасними напрямами досліджень для формування у аспірантів уявлення про актуальність і новизну майбутніх  досліджень. Значний акцент в роботі семінару зроблено на системі освітніх компонентів   в межах спеціальності та конкретної освітньо-наукової програми, а  також очікуваних результатах навчання,   якими повинен оволодіти здобувач  ступеня  доктора філософії. Детально проаналізовано навчальний план за кожною із ОНП, включаючи графік навчального процесу. Аспірантам було роз’яснено їх права щодо вибору навчальних дисциплін, ознайомлено з відповідним положенням інституту. Акцентовано увагу на необхідності впродовж місяця з дати зарахування на навчання вибрати наукового керівника, впродовж двох місяців –тему дисертаційної роботи й затвердити  їх вченою радою. Приділено значну увагу індивідуальному плану навчальної та наукової роботи аспіранта,    розробці методики наукових досліджень за темою дисертації, а також звітуванню впродовж року. Наголошено на необхідності захисту дисертаційної роботи до закінчення навчання в аспірантурі.

   В центрі уваги співробітників та аспірантів була також нормативно-правова база освіти, яка ґрунтувалася на розгляді Законів України «Про вищу освіту», «Про науково-технічну діяльність» тощо, Постанов Кабінету Міністрів України щодо освітньо- наукового процесу підготовки здобувачів ступеня доктора філософії, наказів Міністерства освіти і науки України, положень ІРГТ імені М.В. Зубця.

   Аспіранти висловили вдячність за проведений семінар, оскільки отримали можливість комплексного бачення підготовки в аспірантурі.

      30 вересня звідувач науково-технічної бібліотеки Інституту Фасоля В. І. та науковий співробітник Кузебна Н. М. взяли участь у вебінарі «Інноваційні підходи в роботі сучасної бібліотеки». Організатор семінару Державна науково-технічна бібліотека України. Захід покликаний поінформувати бібліотекарів, наукових і науково-педагогічних працівників, видавців, читачів з процесами модернізації та розвитку вітчизняних бібліотек.

   До уваги учасників вебінару були представлені доповіді: створення та розвиток електронних інформаційних ресурсів (Олександра Москаленко, заступник директора з бібліотечної справи ДНТБ України); покращення відкритої дослідницької інформації та глобальні ініціативи відкритого доступу (Софія Жеребчук, завідувач відділу європейської інтеграції та міжнародного співробітництва ДНТБ України); ефективна робота з модулем конкурсів у Національній електронній науково-інформаційній системі (практичні поради та можливості) (Маргарита Цюра, завідувач відділу комплексного обслуговування користувачів ДНТБ України); депонування як компонент процесу збереження та повторного використання відкритих наукових (дослідницьких) даних (Анна Афанасьєва, головний бібліотекар відділу організації збереження фондів ДНТБ України).

   Вебінар присвячувався Всеукраїнському дню бібліотек, який щорічно проводиться в Україні 30 вересня, згідно з указом Президента від 14 травня 1998 року.

   23–26 вересня 2024 року на базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка відбулася XIX Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів», присвячена 185-річчю клітинної теорії, 145-річчю від дня народження В.Я. Юр’єва та 180-річчю від дня народження Фрідріха Мішера. Співорганізаторами конференції є Українське товариство генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова (УТГіС), Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Інститут молекулярної біології і генетики НАН України.

   Від Інституту в роботі конференції очно взяла участь завідувачка відділу Ольга БІРЮКОВА, яка активно обговорювала підняті наукові питання.

   Від Інституту в роботі конференції онлайн взяли участь перша заступниця директора з наукової роботи Світлана КОВТУН, завідувачка відділу Світлана ВОЙТЕНКО та головний науковий співробітник Катерина КОПИЛОВА.

   Виступаючі на конференції акцентували увагу на розвитку клітинної теорії та клітинної технології, структурній організації та функціях субтеломерних ділянках хромосом, молекулярній генетиці та геноміці, моделі біосинтезу нового антимікотичного антибіотика JE478, особливості експресії та локалізації USP1 при різних типах злоякісних новоутворень. Значну зацікавленість у присутніх викликали доповіді, які стосувалися проблем молекулярної та клітинної біотехнології, прикладної генетики і селекції, еволюції геномів у природі та експерименті, а також оцінки генетичних ресурсів. І хоча дослідження стосувалися здебільшого рослин, вони все ж вносили нове у теорію і практику біотехнології, генетики, селекції та збереження біорозмаїття.

    Організатори конференції не залишилися осторонь питань історії біології, викладання навчальної дисципліни генетики у закладах вищої освіти, селекції та еволюційної теорії біоінформатики, комп’ютерної біології, аналізу й оцінки генетичних ресурсів. Цікаві доповіді з цих питань були представлені науковцями Інституту свинарства і агропромислового виробництва НААН, Державного біотехнологічного університету, Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Національного університету імені В. Н. Каразіна та іншими.

   Під час роботи конференції президентом УТГіС, член-кореспондентом НАН України Віктором КУНАХОМ були презентовані підсумки роботи Президії товариства за 2024 рік та намічені головні завдання діяльності на 2025 рік.