12, 13 та 14 травня 2021 року на черговому засіданні нашої Спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 відбувся прилюдний захист дисертацій на здобуття наукових ступенів:

- доктора с.-г. наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика, Облапа Руслана Олександровича на тему «Методологія молекулярно-генетичного оцінювання сільськогосподарської продукції». Науковий консультант – доктор с.-г. наук, професор Димань Тетяна Миколаївна;

- кандидата с.-г. наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин, Ільницької Тетяни Євгеніївни на тему «Обґрунтування системи селекційно-племінної роботи при удосконаленні коней спортивного напряму використання». Науковий керівник – кандидат с.-г. наук, старший наук. співробітник Бондаренко Ольга Володимирівна;

- доктора с.-г. наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика, Шельова Андрія Володимировича на тему «Поліморфізм генетичних ресурсів тварин за мікросателітними локусами ДНК». Науковий консультант – доктор с.-г. наук, професор Копилов Кирило  В’ячеславович; 

- кандидата с.-г. наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин, Маковської Наталії Миколаївни на тему «Співвідносна мінливість неспецифічної резистентності та господарськи корисних ознак великої рогатої худоби та свиней». Науковий керівник – кандидат с.-г. наук, старший наук. співробітник Бірюкова Ольга Дмитрівна;

- кандидата с.-г. наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин, Климковецького Антона Анатолійовича на тему «Зв’язок раннього онтогенетичного розвитку і продуктивності корів української чорно-рябої молочної породи». Науковий керівник – доктор с.-г. наук, професор, член-кор. НААН Полупан Юрій Павлович.

Як і в попередній раз, зважаючи на потребу дотримання карантинних вимог, захисти дисертацій відбулися у змішаному форматі (очно-дистанційному) із використанням режиму онлайн-конференції на платформі Zoom.

За результатами успішного захисту рішення про присудження наукових ступенів прийняті одноголосно. Щиро вітаємо здобувачів!

Спеціалізована вчена рада Д 27.355.01 при Інституті вже 28 рік проводить захисти дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальностей 06.02.01 – розведення та селекція тварин та 03.00.15 – генетика (єдина в Україні). Наразі за час існування ради було захищено 216 дисертацій (57 докторських та 159 кандидатських).

28 квітня 2021 року на черговому засіданні нашої Спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 відбувся прилюдний захист дисертацій на здобуття наукових ступенів:

- кандидата с.-г. наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин, Шкурко Марини Іванівни на тему «Ефективність виробництва м’яса качок за чистопорідного розведення та гібридизації». Науковий керівник – доктор біол. наук, професор Бондаренко Ю. В.;

- кандидата с.-г. наук за спеціальністю 03.00.15 – генетика, Сировнєва Григорія Ігоровича на тему «Гени ECR F18/FUT1 i ECR F4/MUC4 та їх вплив на господарськи корисні ознаки свиней у закритій популяції». Науковий керівник – доктор с.-г. наук, професор, нині покійний Сметанін В. Т.

Зважаючи на потребу дотримання карантинних вимог, захисти дисертацій вперше відбулися у змішаному форматі (очно-дистанційному) із використанням режиму онлайн-конференції на платформі Zoom.

За результатами успішного захисту рішення про присудження наукових ступенів прийнято одноголосно. Щиро вітаємо здобувачів!

В цьому році це перші дві дисертації, а протягом 12–14 травня 2021 року буде розглянуто ще 5 дисертаційних робіт також у змішаному форматі 

http://iabg.org.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=21&Itemid=71).  

 Довідково. Спеціалізована вчена рада Д 27.355.01 при Інституті вже 28 рік проводить захисти дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора та кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальностей 06.02.01 – розведення та селекція тварин та 03.00.15 – генетика (єдина в Україні). Впродовж 2018–2020 рр. спецрада атестувала 17 науковців вищої кваліфікації за результатами захисту докторської (сім) та кандидатської (десять) дисертації. За час існування ради було захищено 211 дисертацій (55 докторських та 156 кандидатських) і ефективно підготовлено науковців вищої кваліфікації для установ системи НААН, вищих навчальних закладів та науково-виробничих організацій і медичних установ нашої держави. Наразі вісім із них працюють у закладах з проблем репродукції людини в Канаді, США, Польщі і Україні.

 29 квітня 2021 року  в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця відбувся круглий стіл на тему: «Освітньо-наукова програма «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»  підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти – перспективи подальшого розвитку» за участі гаранта ОНП Полупана Ю. П., науково-педагогічних працівників, аспірантів. Розглянуто проблеми якості внутрішнього забезпечення освіти, академічної доброчесності, академічної мобільності, публікацій у міжнародному науковому середовищі, залучення іноземних фахівців до проведення аудиторних занять, видання підручників та посібників науковцями Інституту, участі аспірантів у госпдоговорних тематиках тощо. Визначені основні вектори перспективи розвитку ОНП.

  На виставці представлено  літературу про життєвий та творчий шлях ученого, основні наукові праці: монографії, науково-методичні розробки, рекомендації, програми з питань селекції та генетики тварин, статті, опубліковані у наукових збірниках та періодичних виданнях.

  До ювілею вченого підготовлено біобібліографічний покажчик наукових праць "Професор ПОДОБА Борис Євгенович". Хронологічний покажчик уміщує бібліографічні описи праць ученого (374 публікації), видань за його науковою редакцією, літературу про життя та діяльність.

   В Інституті у період з 12 по 16 квітня 2021 року проведено онлайн навчання з підвищення кваліфікації наукових працівників наукових установ НААН за спеціальностями розведення та селекція тварин, генетика сільськогосподарських тварин, репродуктивна біотехнологія.

   Навчання пройшли 12 слухачів з установ НААН. З Інституту тваринництва степових районів імені М. Ф. Іванова «Асканія-Нова» - ННСГЦВ: з лабораторії скотарства – завідувач лабораторії А. В. Писаренко, старший науковий співробітник М. І. Буюклу, науковий співробітник Н. М. Фурса (спеціальність розведення та селекція тварин), з лабораторії генетики – завідувач лабораторії К. В. Скрепець, науковий співробітник Г. О. Яковчук (спеціальність генетика). З відділу біорізноманіття та екології Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН – завідувач відділу О. М. Гавриш (спеціальність генетика), науковий співробітник В. В. Михно (спеціальність репродуктивна біотехнологія). З Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, відділу розведення, технології утримання та годівлі тварин на навчанні були присутні завідувач відділу М. А. Петришин, провідні наукові співробітники О. І. Стадницька, М. І. Когут, В. М. Братюк та науковий співробітник Г. В. Ільницька (спеціальність розведення та селекція тварин).

 Для слухачів курсів підвищення кваліфікації було прочитано лекції щодо сучасного стану та перспективних напрямів проведення наукових досліджень з питань селекції та розведення тварин, генетики, репродуктивних технологій, збереження генофонду локальних та зникаючих порід сільськогосподарських тварин та впровадження їх результатів в практику тваринництва. Слухачі також були ознайомлені з основними публікаціями співробітників інституту за останні три роки.

 Навчання проводили кандидати біологічних наук А. П. Кругляк, Г. С. Шарапа, П. П. Джус, Д. М. Басовський, кандидати сільськогосподарських наук О. В. Щербак, О. В. Сидоренко, П. А. Троцький, Н. Г. Черняк, Л. Ф. Стародуб, Н. Б. Мохначова, Т. О. Кругляк та завідувачка бібліотеки В. І. Фасоля.

   Після закінчення навчання кожен слухач отримав свідоцтво про проходження курсів підвищення кваліфікації наукових працівників.

7 квітня 2021 року співробітниками Інституту А. П. Кругляк та О. В. Сидоренко взято активну участь у міжнародній науково-практичній онлайн конференції «Біотехнологія у тваринництві. Історія, сьогодення, майбутнє», приуроченій 110-й річниці від дня народження видатного вченого, заслуженого діяча науки України, доктора біологічних наук, професора Ігоря Васильовича Смирнова (НУБіП України, Київ). Детальніше за посиланням: https://nubip.edu.ua/node/90427

 Експозиція представляє наукові збірники, рекомендації та методичні рекомендації, програми, каталоги, матеріали конференцій, статті в наукових збірниках та журналах. Усього за рік ученими опубліковано 107 наукових праць: книги та брошури – 14 видань; статті, тези – 93. На виставці представлено як вітчизняні, так і зарубіжні видання в яких опубліковано 13 статей, серед них 6 – проіндексовано наукометричними базами даних Web of Science і Scopus. Запрошуємо до перегляду.

2 лютого 2021 року з 12.30 до 18.00 в онлайн режимі відбулася веб-конференція, присвячена відкриттю програми Європейського Союзу «Горизонт Європа». В ході даної конференції було представлено пріоритети Європейського Союзу при функціонуванні програми, наголошено на важливості дотримання Цілей сталого розвитку, комерціалізації розробок та важливості мітигації змін клімату. Серед виступаючих слід назвати Терезу Червінську – віце-президента Європейського Інвестиційного банку, Крістіна Елера – депутата Європарламенту, Марка Фергюссона – генерального директора Наукового фонду Ірландії та Головного наукового консультанта уряду Ірландії, Мігеля Белло Мора – СЕО Міжнародного Атлантичного дослідницького центру, Марію Терезу Фабрегос Фернандес - директора Групи з відновлення та сталого розвитку Європейського Союзу, Паскаля Ламі – директора Ради директорів програми Європейського Союзу «Здорові океани, моря, прибережні території та внутрішні води», Марію Габріель – уповноважену Європейської Комісії в Раді директорів програми з досліджень та інновацій, Річарда Робертса – Нобелівського лауреата з фізіології та медицини, Марію де Граціа Карвалья – депутата Європарламенту, відповідальну за медіа-зв’язки по програмі «Горизонт Європа». Перша сесія проходила з 12-30 до 3 години дня під головуванням Жана-Еріка Паке – генерального директора Ради директорів програми Європейської комісії з досліджень та інновацій.

Виступаючими відмічалася важливість науки в поступі суспільства до більш сталого розвитку та необхідність співпраці в  межах Європи та світу для досягнення даної мети. Слід відмітити активну участь представників урядів розвинутих країн та країн, що розвиваються в роботі конференції. З вступними доповідями виступили Міністри Франції, Німеччини, Іспанії, Болгарії, Мальти, Чехії, Словаччини, Хорватії, Греції, Норвегії, Словенії. Серед запрошених доповідачів виступив Ларс Монтеліус – директор Міжнародної Іберійської лабораторії з нанотехнологій. Завдяки широким можливостям онлайн-трансляції конференцію на початкових стадіях переглядали більше 3000 людей.

Нове селекційне досягнення у тваринництві – заводська лінія Лідера 1926780 української червоно-рябої молочної породи великої рогатої худоби за основними селекційними ознаками: середній надій корів за першу лактацію становить 6539 кг молока, з вмістом жиру – 3,88 %  та  молочного  жиру –  255,3 кг, з вмістом білка – 3,17 %. За третю лактацію  продуктивність  становить 7091 кг молока, з  вмістом жиру –  3,82 %,  та  молочного  жиру –  271 кг, з вмістом білка – 3,13 %. Корови характеризуються міцним щільним типом конституції, пропорційно складені, мають добре розвинуту середню частину тулуба, вим’я переважно ванноподібної форми з рівномірно розвиненими чвертями, індекс вим’я становить 48–49 %, придатне до машинного доїння, швидкість молоковіддачі становить 1,95–2,05 кг/хв. Середня жива маса корів – 570–640 кг.

27 січня 2021 р. відбулося покладання квітів з нагоди відзначення 182-ї річниці від Дня народження Павла Платоновича Чубинського, видатного українського етнографа, письменника, енциклопедиста, борця за відродження української духовної культури. Спільнота Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН,  керівники Пристоличної ОТГ на чолі з сільським головою Миколою Каськівим та за участі представників громади вшанували пам’ять видатного земляка.  Прозвучали теплі слова про діяльність і наукову спадщину П. П. Чубинського. Також було зазначено, що територія батьківщини Чубинського сьогодні потребує економічного і культурного розвитку, зокрема потрібно розглядати питання щодо будівництва музею-садиби П. П. Чубинського.

Реалізуючи завдання Угоди про співпрацю між інститутом і ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди», 18 листопада 2020 року науковцями Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН проведено онлайн-лекції для здобувачів вищої освіти ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» під час проходження ними навчальної практики з генетики з основами селекції.

Із вступним словом щодо діяльності інституту, його стратегічної мети та перспектив подальших досліджень виступила  перший заступник директора з наукової роботи, академік НААН Світлана Ковтун.

Цікаві і змістовні лекції було представлено кандидатом с.-г. наук Ольгою Бірюковою (Генетичні основи селекції у тваринництві), кандидатом біол. наук Дмитром Басовським (Інбридинг у молочному скотарстві), кандидатом с.-г. наук Марією Добрянською (Молекулярно-генетичні методи досліджень у тваринництві), кандидатом с.-г. наук Любов Стародуб (Збереження генофонду локальних і зникаючих порід сільсько­господарських тварин в Україні). Лекцію за темою «Трансплантація ембріонів великої рогатої худоби» представила асис­тент кафедри птахівництва, якості та безпечності продукції Миколаївського національного аграрного університету Ірина Люта, висвітливши результати спільних досліджень (http://ua-news.mnau.edu.ua/2020/11/SPIVPRATsIa-ZAKLADIV-VYShchOI-OSVITY-IZ-NAUKOVYMY-USTANOVAMY-UKRAINY.html)

 В результаті прослуханої інформації здобувачі вищої освіти збагатили свої знання в галузі генетики з основами селекції.

12–13 листопада дистанційно, за використання сервісу відеоконференцій Zoom, відбулося засідання координаційно-методичної ради з розгляду коротких звітів про результати виконання завдань за 2016–2020 рр. та 2020 рік з ПНД № 37 «Система роботи в популяціях і збереження біологічного різноманіття генетичних ресурсів сільськогосподарських тварин»  («Збереження генофонду порід») та підпрограми 1 «Методи селекційно-генетичного удосконалення тварин та системи моніторингу і оцінки генетичних ресурсів скотарства» ПНД № 29 «Розроблення інноваційних технологій виробництва, систем годівлі та методів селекції великої рогатої худоби і забезпечення якості продукції скотарства» («Скотарство»). З інформацією про результати проведених досліджень виступили керівники та відповідальні виконавці завдань з 12 наукових установ та дослідних станцій. Проведено обговорення представлених звітів з виступами рецензентів та подані рекомендації з підготовки остаточних звітів. На засіданні затверджено персональний склад координаційно-методичної ради на 2021 рік та план роботи ради на перше півріччя наступного року.

Підсумували роботу засідання голова координаційно-методичної ради, директор інституту Ю. П. Полупан, заступниця голови – С. І. Ковтун та начальник Відділу ветеринарної медицини та зоотехнії апарату Президії НААН О. І. Костенко. За результатами роботи координаційно-методичною радою прийнято ухвалу засідання.

5 листопада 2020 року науковці та аспіранти Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН взяли участь у ювілейній Zoom ко  нференції з міжнародною участю «Наука про тварин – завдання та інновації», яка присвячена 70-річчю створення Інституту тваринницьких наук (м. Костинброд, Республіка Болгарія) (file:///C:/Users/фокстрот/Downloads/Conference%20Programme.pdf).

Серед доповідачів у відкритті конференції з вітальним словом виступив доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН, директор Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН Ю. П. Полупан. Сформовано напрями подальшої співпраці між інститутами.

У роботі конференції взяли участь науковці з наукових установ аграрного, медичного та біологічного профілю Республіки Болгарія, України, Республіки Сербія, Республіки Молдова, США та інших країн, а також профільного міністерства Республіки Болгарія. Результати досліджень науковців Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН за напрямами селекції та розведення тварин, біомаркірування та біотехнології були представлені в пленарній частині та в трьох секціях. Слід зазначити, що було представлено результати спільних досліджень Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, Миколаївського аграрного університету та клініки «Neway Medical P.C.» (м. Нью-Йорк, США).

Науковці Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН та Миколаївського національного аграрного університету 5 листопада 2020 року візьмуть участь у ювілейній онлайн-конференції з міжнародною участю «Наука про тварин – завдання та інновації», яка присвячена 70-річчю створення Інституту тваринницьких наук (м. Костинброд, Республіка Болгарія) file:///C:/Users/фокстрот/Downloads/Conference%20Programme.pdf). На секції «Розведення, генетика і репродукція тварин» заплановано доповідь асистента кафедри Миколаївського національного аграрного університету Ірини Миколаївни Лютої щодо результатів спільних досліджень з формування групи корів-донорів та трансплантації ембріонів в Україні.

Статтю за вказаною темою буде опубліковано у журналі «Науки про тварин (болгарський журнал про сільськогосподарських тварин)» (http://animalscience-bg.org).

20 жовтня 2020 року в прес-центрі Українського кризового медіа-центру презентували проект з відновлення популяції поліських коней.

Розроблюється Програма реконструкції поліської популяції коней. Першим зі етапів є експедиційна робота з пошуку коней, за ознаками близькими лісовому тарпанові. Сучасна система генетичних досліджень дає можливість отримати досить швидкі результати селекції. Перші здобутки цієї ініціативи можна буде побачити орієнтовно за 15 років. За цей час Україна вже матиме збережену породу коня, усі копита якого будуть українські. «Наша амбітна мета – відродження поліської породи коней. Ми маємо активістів, ентузіастів, працюємо з фахівцями», – заявила Євгенія Дорофеєва, голова ГО «Орелі».

«Коли ми почали цікавитись цим питанням – знайшли інформацію, що білоруси ведуть роботу з відродження цієї популяції. Ці коні досить унікальні, мали високу продуктивність, цікаві для роботи та сільського господарства, брали участь в національних обрядах. Враховуючи відокремлену культуру Полісся, особливості ґрунту та лісу – іншим коням було там доволі важко вижити. Всі коні, яких завозили на цю територію – не виживали. Поліського коня вигідніше було утримувати з економічної точки зору. В 1962 році ця популяція ще існувала. Пізніше з приходом індустріалізації та розпадом СРСР конярство занепало», – розповіла Тетяна Ільницька, експертка з конярства, наукова співробітниця Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН, президент ГС «Асоціація кіннозаводчиків України» Тетяна Ільницька зазначила, що кінь поліської породи відповідає вимогам, які висуває місцевість. Його зріст коливається в межах 140-146 см, він має сухі міцні кінцівки, п’ятку на копитах, переважно темної масті, на кінцівках має зеброїдність, м’якого характеру, дружнього до людини.

Учасники презентації наголосили, що призначення цього коня сьогодні – це кінний туризм. «Ми повинні зберігати цю породу, бо це наша національна гордість. У всіх народів є свої аборигенні породи. Нема мабуть у світі жодної країни, яка б не мала своїх порід. Економічний аспект питання відродження поліської породи  – це внутрішній туризм, який в умовах пандемії має розвиватися. Поліський кінь може допомогти нам відкривати природу. Цей кінь може їсти плоди з лісу, пити болотну воду, яку інші породи не можуть пити, тощо», – зазначив Юрій Ягусевич, власник стайні “Щербаті Цуглі”, ініціатор проекту. Він підкреслив, що дуже важливо, щоб ця порода мала міжнародне визнання. «Так само як наші олімпійські чемпіони представляють Україну – нас можуть у світі представляти поліські коні», – додав він.

Наталка Лещенко, етнографиня, наукова співробітниця Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф, розповіла, що її центр займається експедиціями по Поліссю і всюди її колеги натрапляли на згадки про низького, спокійного, але комунікабельного коника. «Мене це зацікавило, коли я почула про весільний обряд, коли коня заходили в хату і він мав показати чи чесна молода. Я цікавилася, яким чином кінь може зайти в хату. Нещодавно такого коника ми завели в хату і його нічого не збентежило, навіть замкнене середовище і гомін навколо», – сказала вона. Поліський кінь століттями жив в замкненій системі українського полісся і жив постійно біля людини беручи участь і в роботі, і в обрядах. Кінь супроводжував молодих неодружених парубків в останній шлях, коня заводили в хату на Різдво, прикрашали особливим чином, що свідчить про те, що він саме брав активну участь у обрядах, а не просто знаходився поряд як атрибут.

Учасники презентації заявили, що втрата поліського коня, з яким українці поставали як нація, може стати справжньою трагедією.

Переглянути презентацію можна за посиланням

https://youtu.be/zKQOnDzLccM

21 жовтня 2020 року в Інституті розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН на спеціалізованій вченій раді ДФ 27.355.01 відбувся захист дисертаційної роботи Типило Христини Тарасівни на тему «Каріотипова мінливість окремих видів сільськогосподарських тварин родини Bovidae», представлену на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 – біологія.

До складу разової спеціалізованої вченої ради ввійшли: Копилов К. В., доктор сільськогосподарських наук, професор (голова ради), Ковтун С. І., доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН (рецензент), Джус П. П., кандидат біологічних наук (рецензент), Димань Т. М., доктор сільськогосподарських наук, професор (офіційний опонент), Гузєватий О. Є., кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник (офіційний опонент).  В результаті обговорення основних положень дисертаційної роботи спеціалізована вчена рада одноголосно прийняла рішення про присудження її автору  Типило Х. Т. ступеня доктора філософії за спеціальністю 091 – біологія.

Відео і аудіозаписи засідання спеціалізованої вченої ради розміщені на сайті Інституту розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН.

В рамках співпраці із проєктом «BioUkraine» Фундації Україна-США Інститут розведення і генетики тварин імені М.В.Зубця НААН з 2021 року набуває членства в Американській асоціації ембріотрансплантації (American Embryo Transfer Association).

6–7 жовтня 2020 р. науковці інституту взяли участь у щорічній зустрічі Американської та Канадської асоціацій ембріотрансплантації. Цього року зустріч мала формат віртуальної на платформі Zoom. Свої доповіді представили провідні вчені в галузі репродуктивних біотехнологій в тваринництві. Слід зазначити, що Кліффом Лембом були представлені досягнення в MOET (Multiple Ovulation and Embryo Transfe) для нарощування поголів’я м’ясної худоби. Дженніфер Барфілд в своїй доповіді зупинилась на технологічних рішеннях кріоконсервації ембріонів отриманих в умовах in vivo та in vitro. Ентоні МакНіл торкнувся таких важливих питань, як генетика та селекція в тваринництві. Дж. С. Хаммонд та Марк Гардінер представили «свіжу» точку зору на технології отримання та пересадки ембріонів. Основну доповідь присвячену питанням технології та стійкості приставила Сара Плейс. Пітер Хансен представив напрацювання з питання впливу теплового стресу на розмноження тварин і як вирішити цю ситуацію за допомогою трансплантації ембріонів.

Другий день зустрічі був присвячений обговоренню оновлених вимог щодо експорту ембріонів, керівних принципів сертифікації AETA, маркування та ідентифікації ембріонів, розгляду основних принципів та правил для оцінки ембріонів великої рогатої худоби in vivo.

Також доповідачі зупинились на застосуванні інтравагінальних імплантатів Р4 (CIDR) в технології ембріотрансплантації та сучасних підходах до схем обробки тварин гормональними препаратами.

Слід зазначити, що участь у цьогорічній зустрічі AETA and CETA/ACTE  стала корисним досвідом для науковців нашого інституту, завдяки якому було отримано велику кількість теоретичних та практичних знань для розширення обізнаності щодо сучасних тенденцій в технології трансплантації ембріонів.

Висловлюємо вдячність проєкту «BioUkraine» Фундації Україна-США наданий грант для участі в цій зустрічі (https://bioukraine.org/programs/travel-grants/).

З 7 по 9 жовтня 2020 року традиційно відбулась 29-а Міжнародна медична виставка «Охорона здоров'я» (м. Київ, Броварський пр., 15, Міжнародний виставковий центр).

Цього року головне місце в експозиції виставки займало обладнання та медичні технології для профілактики, своєчасної діагностики захворювань та реабілітації пацієнтів, а також оснащення операційних та відділень екстреної допомоги.

Невід’ємною частиною виставки була науково практична програма Public Health:Congress & Events, що включала біля 30 івентів, серед яких були конгреси, профільні конференції, семінари, майстер-класи, фахові школи, тренінги для спеціалістів та  медичного менеджменту. Більшість заходів були присвячені актуальним питанням сьогодення, а саме організації роботи та життєдіяльності медичних закладів в умовах пандемії.

Науковцям Інституту розведення і генетики тварин імені М.В. Зубця НААН насамперед цікавою була експозиція з інноваційними продуктами та обладнанням для репродуктивної та перинатальної медицини. Найяскравішу новинку продемонструвала Медична служба Збройних Сил України, а саме сучасну мобільну медичну лабораторію (МЛМ). Така лабораторія є унікальною та вперше була представлена фахівцям саме на виставковому майданчику Public Health 2020. В рамках виставки на базі МЛМ проходив тренінг «Застосування ПЛР у діагностиці інфекційних захворювань у польових умовах». Під час якого була представлена загальна характеристика та призначення МЛМ, принципи роботи, техніка безпеки медичного персоналу, умови проведення ПЛР у лабораторній практиці Служби превентивної медицини МО України, підбір та використання засобів індивідуального захисту, відбір пакування та транспортування проб (метод потрійного пакування), детекція патогенів методом ПЛР у реальному часі в умовах МЛМ та застосування тест-систем у ранній діагностиці збудників інфекційних захворювань.

Слід відмітити, що Виставка впевнено тримає руку на пульсі всієї галузі охорони здоров'я та є найбільш авторитетною платформою для ознайомлення, тестування та просування сучасного медичного обладнання, обміну досвідом фахівців не тільки медицини. Під час ознайомлення із експозицією виставки науковці Інституту надавали консультації представникам іноземних компаній та вітчизняним підприємцям.

Отже, виставка «Охорона здоров'я 2020» в черговий раз підтвердила статус міжнародної та провідної, яка забезпечила обмін досвідом, отримання значної кількості корисної інформації, ділові знайомства. Участь у таких виставках забезпечує не лише теоретичними, а й практичними навичками, що в свою чергу позитивно впливає на подальше професійне зростання науковця.

6 жовтня відбулася Міжнародна науково-практична онлайн-конференція «Сучасні методи селекції і генетики у тваринництві», присвячена вшануванню 95-ї річниці від дня народження першого директора інституту, доктора сільськогосподарських наук, професора Володимира Юхимовича Недави. Конференція проходила онлайн в режимі Zoom для відеоконференцій.

Відкрив конференцію і виступив з доповіддю директор Інституту член-кореспондент НААН Юрій Полупан.

У роботі конференції взяли участь понад 40 осіб, а саме – академік-секретар Відділення зоотехнії НААН, доктор с.-г. наук, член-кореспондент НААН О. М. Жукорський, ректор Сумського національного аграрного університету, доктор с.-г. наук, академік НААН В. І. Ладика, працівники інституту, відомі вчені, представники науково-дослідних установ мережі НААН, академії наук Республіки Молдова, закладів вищої освіти України тощо.

Учасники конференції відзначили, що професор В. Ю. Недава – теоретик, практик, організатор дослідної справи у тваринництві України, серед основних здобутків якого – виведення високопродуктивних конкурентоспроможних спеціалізованих порід і типів великої рогатої худоби на основі відтворювального схрещування, сучасних досягнень генетики та біотехнології.

Матеріали конференції опубліковано черговим окремим виданням (file:///C:/Users/Aspirantura/Downloads/22.06.2020%20(2).pdf).

29–30 вересня 2020 року науковцями інституту Сергієм Приймою та Ніною Михайленко проведено науково-практичний семінар з оцінки типу будови тіла корів-первісток у ТОВ “Агрофірма “Світанок” Марʼїнського району Донецької області. Господарство ефективно займається розведення великої рогатої худоби українських червоної та чорно-рябої молочних і голштинської порід. У процесі роботи семінару були використанні різні методи оцінки екстер’єру, а саме взяття промірів та окомірна лінійна оцінка за чинною інструкцією з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід і міжнародною системою відповідно рекомендацій ICAR. Проведена практична експертна оцінка екстер’єру 84 корів первісток.